вимогам затвердження:
(a) вимоги якісного затвердження, встановлені у додатку V до
Директиви 2006/49/ЄС;
(b) відсоткові ставки, валютні ставки, курси акцій, товарів
та інші фактори ринкового ризику, щодо яких здійснюється
прогнозування по усім часовим горизонтам для вимірювання ризикової
уражуваності CCR;
(c) моделі ціноутворення, які використовуються для обчислення
ризикової уражуваності CCR для встановленого сценарію майбутніх
впливів на фактори ринкового ризику, тестуються як частина процесу
затвердження моделі. Моделі ціноутворення для опціонів
передбачають нелінійність вартості опціону по відношенню до
факторів ринкового ризику;
(d) модель ЕРЕ фіксує спеціальну інформацію по транзакціях
для усукупнення ризикових уражуваностей на рівні комплексу
взаєморозрахунків. Кредитна установа перевіряє, що транзакції
призначені до відповідного комплексу взаєморозрахунків у межах
моделі;
(e) модель ЕРЕ також включає спеціальну інформацію по
транзакціях для фіксування наслідків маржирування. Вона враховує
поточну суму маржі та маржу, яка б пройшла між контрагентами у
майбутньому. Така модель бере до уваги сутність маржинальних угод
(односторонніх та двосторонніх), частоту вимог щодо додаткового
забезпечення, маржинальний період ризику, мінімальний ліміт
ризикової уражуваності без маржі, яку кредитна установа бажає
прийняти, та мінімальна суму трансферу. Така модель також моделює
зміну корегування по ринку вартості внесеної застави та застосовує
правила, встановлені у додатку VIII; та
(f) статичне - тестування на основі історичних даних щодо
характерних портфелів контрагента є частиною процесу затвердження
моделі. Кредитна установа регулярно проводить такі тестування на
основі історичних даних щодо певної кількості характерних
портфелів контрагента (існуючих або гіпотетичних). Ці характерні
портфелі обираються на основі їх чутливості до факторів
матеріального ризику та корегувань, які впливають на кредитну
установу.
Якщо тестування на основі історичних даних вказує, що модель
є недостатньо точною, компетентні органи анулюють ухвалу моделі та
застосовують відповідні заходи для забезпечення належного
вдосконалення моделі. Вони також можуть вимагати, щоб кредитні
установи мали у розпорядженні додаткові власні кошти на підставі
статті 136.
ЧАСТИНА 7
Контрактний взаємозалік (контракти для інновацій та інші контракти по взаємозаліку)
(a) Типи взаємозаліку, які можуть бути визнані компетентними
органами
Для потреб цієї частини, "контрагент" означає будь-яку
установу (включаючи фізичних осіб), яка має повноваження укладати
контрактні угоди по взаємозаліку, а "контрактна угода по
перехресному взаємозаліку" означає письмову двосторонню угоду між
кредитною установою та контрагентом, яка створює єдине юридичне
зобов'язання, що охоплює усі включені двосторонні генеральні угоди
та транзакції, які належать до різних категорій продуктів.
Контрактні угоди по перехресному взаємозаліку не охоплюють
взаємозалік, інший ніж на двосторонній основі.
Для потреб перехресного взаємозаліку, наступне вважається
різними категоріями продуктів:
(i) транзакції РЕПО, транзакції зворотного РЕПО, транзацій
позики цінних паперів та товарів;
(ii) транзакції маржинального кредитування, та
(iii) контракти, перелічені у додатку IV.
Компетентні органи можуть визнавати як такі, що зменшують
ризик, наступні типи контрактного взаємозаліку:
(i) двосторонні контракти новацій між кредитною установа та
її контрагентом, за якими взаємні вимоги та зобов'язання
автоматично об'єднуються таким чином, що така інновація фіксує
один єдиний чистий рахунок кожен раз як застосовується ця
інновація і таким чином створює юридичне зобов'язання, єдиний
новий контракт, який анулює колишні контракти;
(ii) інші двосторонні угоди між кредитною установа та її
контрагентом; та
(iii) контракті угоди по перехресному взаємозаліку для
кредитних установ, які отримали ухвалу від їх компетентних органів
на використання методу, встановленого у частині 6, для транзацій,
які відносяться до сфери застосування цього методу. Взаємозалік по
транзакціях між членами групи не визнається для потреб обчислення
вимог до капіталу.
(b) Умови для визнання
Компетентні органи можуть визнавати контрактний взаємозалік
як такий, що зменшує ризик, за наступних умов:
(i) кредитна установа повинна мати у розпорядженні контрактну
угоду взаємозаліку з її контрагентом, яка створює єдине юридичне
зобов'язання, охоплюючи усі включені транзакції, за умови, щоб, у
випадку невиконання контрагентом зобов'язань з причин дефолту,
банкрутства, ліквідації або іншої подібної обставини, кредитна
установа мала вимогу для отримання або зобов'язання для сплати
лише чисту суму позитивних або негативних вартостей, скорегованих
по ринку, включених індивідуальних транзацій;
(ii) кредитна установа повинна надати компетентним органам
письмові та обґрунтовані юридичні висновки відносно того, що у
разі юридичної проблеми, відповідні суди та адміністративні органи
влади могли б, у випадках, описаних у підпункті (i), взяти до
відома, що вимоги та зобов'язання обмежувалися б чистою сумою,
описаною у підпункті (i), згідно:
- закону, у юрисдикції якого знаходиться контрагент, та, якщо
залучена іноземна філія компанії, також згідно закону, у
юрисдикції якого знаходиться філія;
- закону, який регулює окремі включені трансакції; та
- закону, який регулює будь-який контракт або угоду,
необхідну для здійснення контрактного взаємозаліку,
(iii) кредитна установа повинна мати у розпорядженні
внутрішні процедури для забезпечення того, що законна сила її
контрактного взаємозаліку піддається дії огляду у світлі можливих
змін у відповідних законах;
(iv) кредитна установа підтримує всю необхідну документацію у
її файлах;
(v) наслідки взаємозаліку закладається у процес вимірювання
кредитної установи кожної сукупною уражуваності кредитного ризику
контрагента, а кредитна установа управляє своїм CCR на такій
основі; та
(vi) кредитний ризик на кожного контрагента усукупнюється для
отримання єдиної юридичної ризикової уражуваності по усіх
транзакціях. Це усукупнення закладається для потреб кредитного
ліміту та внутрішнього капіталу.
Компетентні органи повинні задовольнятися, якщо необхідно
після консультування інших залучених компетентних органів, тим, що
контрактний взаємозалік має юридичну силу згідно закону кожної
відповідної юрисдикції. Якщо будь-який з компетентних органів не
задоволений виконанням вимог у цьому відношенні, угода
контрактного взаємозаліку не буде визнана як така, що зменшує
ризик, для будь-якого контрагенту.
Крім того, для контрактних угод перехресного взаємозаліку,
дотримуються наступні критерії:
(a) чиста сума, зазначена у підпункті (b)(i) цієї частині, є
чистою сумою позитивних та негативних ліквідаційних вартостей
будь-якої включеної індивідуальної двосторонньої базової угоди та
позитивної або негативної вартості, скорегованої по ринку, окремих
транзакцій ("перехресна чиста сума");
(b) письмові та обґрунтовані юридичні висновки, зазначені у
підпункті (b)(ii) цієї частини, стосуються юридичної сили та
забезпеченості правовою санкцією усієї контрактної угоди
перехресного взаємозаліку згідно її умов та впливу угоди
взаємозаліку на матеріальні положення будь-якої включеної окремої
двосторонньої базової угоди. Юридичний висновок визнається у
цілому правовою спільнотою на території держави-члена, на якій
кредитній установі надано ліцензію, або меморандум закону, який
стосується усіх відповідних питань в обґрунтований спосіб;
(c) кредитна установа має у своєму розпорядженні внутрішні
процедури згідно підпункту (b)(iii) цієї частини для перевірки
того, що будь-яка транзакція, яка повинна включатися до комплексу
взаємозаліку, охоплюється юридичним висновком; та
(d) враховуючи контрактну угоду перехресного взаємозаліку,
кредитна установа продовжує дотримуватися вимог щодо визнання
двостороннього взаємозаліку та вимог статей з 90 по 93 щодо
визнання зменшення кредитного ризику, за доцільності, по
відношенню до кожної включеної індивідуальної двосторонньої
базової угоди та транзакції.
(c) Результати визнання
Взаємозалік для потреб частин 5 та 6 визнається, як
встановлено ними.
(i) Контракти новації
Можуть зважуватись єдині чисті суми, зафіксовані контрактами
новації, окрім залучених валових сум. Таким чином, у застосуванні
частини 3, у:
- дії (a): поточна вартість заміщення, та у
- дії (b): умовні капітальні суми або базові вартості
можуть отримуватися, враховуючи контракт новації. У
застосуванні частині 4, у дії (a) умовна капітальна сума може
обчислюватися за врахування контракту новації; коефіцієнти таблиці
3 повинні застосовуватися.
(ii) Інші угоди взаємозаліку
У застосуванні частини 3:
- у дії (a) поточна вартість заміщення для контрактів,
включених до угоди взаємозаліку, може отримуватися шляхом
урахування поточної гіпотетичної чистої вартості заміщення, яка
утворюється в результаті угоди; у випадку, коли взаємозалік
призводить до чистого зобов'язання для кредитної установи, яка
обчислює чисту вартість заміщення, поточна вартість заміщення
обчислюється за показником "0", та
- у дії (b) показник потенційної майбутньої кредитної
ризикової уражуваності для усіх контрактів, включених до угоди
взаємозаліку, може бути зменшений відповідно до наступної формули:
PCE = 0,4 * PCE + 0,6 * NGR * PCE ,
red gross gross
де:
PCE = зменшений показник для потенційної майбутньої
red
кредитної ризикової уражуваності для усіх контрактів з певним
контрагентом, включених до юридичне чинної двосторонньої угоди
взаємозаліку;
PCE = сума показників для потенційної майбутньої
gross
кредитної ризикової уражуваності для усіх контрактів з певним
контрагентом, включених до юридичне чинної двосторонньої угоди
взаємозаліку, та обчислюється шляхом перемноження їх умовних
капітальних сум на коефіцієнти, встановлені у таблиці 1;
NGR = "коефіцієнт співвідношення чистих вартостей до
валових": на розсуд компетентних органів:
(i) окреме обчислення: коефіцієнт чистої вартості заміщення
для усіх контрактів, включених до юридичне чинної двосторонньої
угоди взаємозаліку з відповідним контрагентом (чисельник) та
валова вартість заміщення для усіх контрактів, включених до
юридичне чинної двосторонньої угоди взаємозаліку з таким
контрагентом (знаменник), або
(ii)сукупне обчислення: коефіцієнт суми чистої вартості
заміщення, обчисленої на двосторонній основі, для усіх
контрагентів, враховуючи контракти, включені до юридичне чинної
двосторонньої угоди взаємозаліку (чисельник), та валової вартості
заміщення для усіх контрактів, включених до юридичне чинної
двосторонньої угоди взаємозаліку (знаменник).
Якщо держави-члени дозволяють кредитним установам здійснювати
вибір методів, обраний метод повинен використовуватися послідовно.
Для обчислення потенційної майбутньої кредитної ризикової
уражуваності відповідно до вищезгаданої формули, ідеально
збалансовані контракти, включені до угоди взаємозаліку, можуть
враховуватися як єдиний контракт з умовним капітальним
еквівалентом чистої суми грошових надходжень. Ідеально
збалансовані контракти є форвардними валютними контрактами або
подібними контрактами, по яким умовна основна сума є еквівалентною
грошовим потокам, якщо грошові потоки підлягають сплаті по тій
самій даті валютування або повністю чи часткового у тій самій
валюті.
У застосування частини 4, у дії (a)
- ідеально збалансовані контракти, включені до угоди
взаємозаліку, можуть враховуватися як єдиний контракт з умовним
капітальним еквівалентом чистої суми грошових надходжень, умовні
основні суми помножуються на коефіцієнти, подані у таблиці 3, та
- для усіх інших контрактів, включених до угоди взаємозаліку,
застосовані коефіцієнти можуть зменшуватися, як вказано у
таблиці 6:
Таблиця 6
------------------------------------------------------------------
| Первинний термін погашення(1) | Відсоткові | Валютні |
| | контракти | контракти |
|-----------------------------------+--------------+-------------|
|Один рік або менше | 0,35% | 1,50% |
|-----------------------------------+--------------+-------------|
|Більше одного року, проте не більше| 0,75% | 3,75% |
|ніж два роки | | |
|-----------------------------------+--------------+-------------|
|Додатковий коефіцієнт для кожного | 0,75% | 2,25% |
|додаткового року | | |
------------------------------------------------------------------
----------------
(1) У випадку з відсотковими контрактами, кредитні установи можуть за згоди їх компетентних органів, обрати або первинний термін погашення, або термін, що залишився до погашення.
ДОДАТОК IV
ТИПИ ДЕРИВАТИВІВ
1. Відсоткові контракти:
(a) відсоткові свопи у єдиній валюті;
(b) базисні свопи;
(c) угода про майбутню відсоткову ставку;
(d) відсоткові ф'ючерси;
(e) придбані відсоткові опціони; та
(f) інші контракти подібної сутності.
2. Валютні контракти та контракти по золоту:
(a) багатовалютні відсоткові свопи;
(b) форвардні валютні контракти;
(c) валютні ф'ючерси;
(d) придбані валютні опціони;
(e) інші контракти подібної сутності; та
(f) контракти по золоту, подібні по сутності контрактам, вказаним у підпунктах з (a) по (e).
3. Контракти подібної сутності до тих, які вказані у підпунктах з 1 (a) по 1 (e) та з 2(a) по 2(d) щодо інших базових статей та показників. Це включає як мінімум усі інструменти, визначені у підпунктах з 4 по 7, 9 та 10 секції C додатка I до Директиви 2004/39/ЄС, іншим чином не включені до підпунктів 1 або 2.
ДОДАТОК V
ТЕХНІЧНІ КРИТЕРІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА РЕЖИМУ ДІЙ ЩОДО РИЗИКІВ
1. РЕГУЛЮВАННЯ
1. Заходи визначаються органом управління, описаним у статті 11, щодо розділення обов'язків у сфері організації та запобігання конфліктів інтересів.
2. РЕЖИМ ДІЙ ЩОДО РИЗИКІВ
2. Орган управління, описаний у статті 11, ухвалює та періодично переглядає стратегії та методи розгляду, управління, моніторингу та зменшення ризиків, які впливають або могли б впливати на кредитну установу, включаючи ті, які походять з макроекономічного середовища, у якому діє кредитна установа по відношенню до статусу бізнес-циклу.
3. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ТА РИЗИК КОНТРАГЕНТА
3. Надання кредиту ґрунтується на надійних та чітко визначених критеріях. Чітко встановлюється процес ухвали, внесення змін, відновлення та рефінансування кредитів.
4. Поточне адміністрування та моніторинг різних кредитних портфелів під ризиком та ризикових уражуваностей, у тому числі для потреб визначення та управління проблемними кредитами та для створення адекватних корегувань вартості та положень, здійснюється за допомогою ефективних систем.
5. Диверсифікація кредитних портфелів є відповідною з огляду на цільові ринки та загальну кредитну стратегію кредитної установи.
4. ОСТАТОЧНИЙ РИЗИК
6. Ризик, який визнані методики зменшення кредитного ризику, які використовуються кредитною установою, визнали як менш ефективний, ніж очікувалося, піддається дії та контролюється шляхом письмових методів та процедур.
5. КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ РИЗИК
7. Концентраційний ризик, який виникає в результаті ризикових уражуваностей з боку контрагентів, груп сполучених контрагентів та контрагентів того ж економічного сектору, географічного регіону, або в результаті тієї ж активності або товару, застосування методик зменшення кредитного ризику, включаючи, зокрема, ризики, пов'язані з непрямими кредитними ризикованими уражуваностями по довгих позиціях (наприклад з боку емітента єдиної застави), піддається дії та контролюється шляхом письмових методів та процедур.
6. РИЗИК СЕК'ЮРИТИЗАЦІЇ
8. Ризики, які утворюються в результаті транзакцій сек'юритизації, по відношенню до яких кредитні установи є ініціаторами або спонсорами, оцінюються та піддаються дії за допомогою відповідних методик та процедур, для забезпечення, зокрема, щоб економічний сенс транзакції повністю відображався у оцінюванні ризику та управлінських рішеннях.
9. Плани ліквідності для дослідження наслідків запланованої та більш ранньої амортизації є наявними в кредитних установах, які є ініціаторами транзакцій відновлюваної сек'юритизації, які залучають ранні амортизаційні положення.
7. РИНКОВИЙ РИЗИК
10. Впроваджуються методики та процеси для вимірювання та управління усіма матеріальними джерелами та наслідками ринкових ризиків.
8. ВІДСОТКОВИЙ РИЗИК, ЯКИЙ ВИНИКАЄ В РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКА НЕ ВКЛЮЧЕНА ДО ТОРГОВОЇ КНИГИ
11. Впроваджуються системи для оцінювання та управління ризиком, який виникає в результаті потенційних змін відсоткових ставок, оскільки вони впливають на діяльність, яка не включена до торгової книги.
9. ОПЕРАЦІЙНИЙ РИЗИК
12. Впроваджуються методики та процеси для оцінювання та управління ризиковою уражуваністю з боку кредитного ризику, включаючи заходи з високим рівнем вимог та низькою регулярністю.
13. Надзвичайні плани та плани бізнес-цілісності знаходяться у розпорядженні для забезпечення здатності кредитної установи діяти на поточній основі та обмежувати збитки у випадку серйозного бізнесового краху.
10. РИЗИК ЛІКВІДНОСТІ
14. У розпорядженні є методики та процеси для вимірювання та управління їх чистої фондованої позиції та вимоги на поточній та майбутній основі. Альтернативні сценарії розглядаються, а припущення, які підкріплюють рішення щодо чистої фондованої позиції, регулярно переглядаються.
15. Надзвичайні плани для подолання кризи ліквідності знаходяться у розпорядженні.
ДОДАТОК VI
СТАНДАРТИЗОВАНИЙ ПІДХІД
ЧАСТИНА 1
ПОКАЗНИКИ РИЗИКУ
1. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ ЦЕНТРАЛЬНИХ УРЯДІВ ТА ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ
1.1. Режим дій
1. Без шкоди підпунктам з 2 по 7, ризиковим уражуваностям з боку центральних урядів та центральних банків призначається показник ризику на рівні 100%.
2. Згідно підпункту 3, ризиковим уражуваностям з боку центральних урядів та центральних банків, для яких кредитне оцінювання від призначеної ECAI є доступним, призначається показник ризику згідно таблиці 1 у відповідності до призначення компетентними органами кредитних оцінювань обраних ECAI до шести ступенів по шкалі оцінювання кредитної якості.
------------------------------------------------------------------
| Ступінь | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|кредитної якості| | | | | | |
|----------------+--------+--------+--------+--------+------+----|
|Показник ризику | 0% | 20% | 50% | 100% | 100% |150%|
------------------------------------------------------------------
3. Ризиковим уражуваностям з боку Європейського центрального банку призначається показник ризику на рівні 0%.
1.2. Ризикові уражуваності у національній валюті позичальника
4. Ризиковим уражуваностям з боку центральних урядів та центральних банків держав-членів, деномінованим та забезпеченим у внутрішній валюті такого центрального уряду або центрального банку, призначається показник ризику на рівні 0%.
5. Якщо компетентні органи третьої країни, яка застосовує наглядові та регуляторні заходи на рівні заходів, принаймні еквівалентних заходів, які застосовуються на території Співтовариства, призначають ризиковий показник, який є меншим ніж вказаний у підпунктах 1 та 3, для ризикових уражуваностей з боку центрального уряду та центрального банку, деномінованих та забезпечених у внутрішній валюті, держави-члени можуть дозволити їх кредитним установам призначати показник ризику таким ризиковим уражуваностям у той самий спосіб.
1.3. Використання кредитних оцінювань Експортних кредитних
агентств
6. Кредитні оцінювання Експортного кредитного агентства визнаються кредитними органами, якщо дотримано будь-яку з наступних умов;
(a) це є консенсусним показником ризику Експортних кредитних
агентств, які беруть участь у OECD "Угоді про настанови для
офіційно підтриманих експортних кредитів"; або
(b) Експертне кредитне агентство публікує свої кредитні оцінювання, а також приєднується до OECD ухваленої методології, а кредитне оцінювання асоціюється з однією з восьми мінімальних премій експортного страхування (MEIP), які встановлює OECD ухвалена методологія.
7. Ризиковим уражуваностям, для яких встановлюється кредитне оцінювання Експортного кредитного агентства для потреб зважування ризику, призначається показник у відповідності до таблиці 2:
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| MEIP | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|--------+------+-----+------+------+------+------+------+-------|
|Показник| 0% | 0% | 20% | 50% | 100% | 100% | 100% | 150% |
|ризику | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
2. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ РЕГІОНАЛЬНИХ УРЯДІВ АБО МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
8. Без шкоди підпунктам з 9 по 11, ризикові уражуваності з боку регіональних урядів та місцевих органів влади зважуються по ризику, як ризикові уражуваності з боку установ. Цей режим є незалежним від здійснення свободи прийняття рішень, як визначено у частині 3 статті 80. Преференційний режим дій для короткострокових ризикових уражуваностей, визначених у підпунктах 31, 32 та 37, не застосовується.
9. Ризикові уражуваності з боку регіональних урядів та місцевих органів влади розглядаються як ризикові уражуваності з боку центрального уряду, в юрисдикції якого вони засновані, у разі, якщо не існує відмінності по ризику між такими ризиковими уражуваностями з огляду на специфічні повноваження щодо отримання прибутків перших, та існування спеціальних інституційних заходів, ефект яких полягає у зменшенні їх ризику дефолту.
10. Ризикові уражуваності з боку церков та релігійних організацій, утворених у формі юридичної особи згідно публічного права, розглядаються, наскільки вони збирають податки у відповідності із законодавством, яке покладає на них право здійснювати такі заходи, як ризикові уражуваності з боку регіональних урядів та місцевих органів влади, за виключенням того, що не застосовується підпункт 9. У цьому випадку для потреб пункту (a) частини 1 статті 89, дозвіл на застосування підсекції 1 секції 3 глави 2 розділу V не виключається.
11. Якщо компетентні органи третьої країни, яка застосовує наглядові та регуляторні заходи на рівні заходів, принаймні еквівалентних заходам, які застосовуються на території Співтовариства, розглядають ризикові уражуваності регіональних урядів та місцевих органів влади як ризикові уражуваності з боку їх центрального органу, держави-члени можуть дозволити їх кредитним установам показник ризику ризикових уражуваностей з боку регіональних урядів та місцевих органів влади у той самий спосіб.
3. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ОРГАНІВ ТА НЕКОМЕРЦІЙНИХ УСТАНОВ
3.1. Режим дій
12. Без шкоди підпунктам з 13 по 17, ризиковим уражуваностям з боку адміністративних органів та некомерційних установ призначається показник ризику на рівні 100%.
3.2. Установи державного сектору
13. Без шкоди підпунктам з 13 по 17, ризиковим уражуваностям з боку установ державного сектору призначається показник ризику на рівні 100%.
14. Згідно свободи прийняття рішень компетентними органами, ризикові уражуваності з боку установ державного сектору можуть розглядатися як ризикові уражуваності з боку установ. Виконання цієї свободи прийняття рішень компетентними органами є незалежним від виконання свободи прийняття рішень, як визначено у частині 3 статті 80. Преференційний режим дій для короткострокових ризикових уражуваностей, визначених у підпунктах 31, 32 та 37, не застосовується.
15. За виключних обставин, ризикові уражуваності з боку установ державного сектору можуть розглядатися як ризикові уражуваності з боку центрального уряду, в юрисдикції якого вони засновані, у разі, якщо за висновком компетентних органів не існує відмінності по ризику між такими ризиковими уражуваностями з огляду на існування відповідної гарантії від центрального уряду.
16. Якщо свобода прийняття рішень щодо розгляду ризикових уражуваностей з боку установ державного сектору як ризикових уражуваностей з боку установ або як ризикових уражуваностей з боку центрального уряду, в юрисдикції якого вони засновані, здійснюється компетентними органами однієї держави-члена, компетентні органи іншої держави-члена дозволяють їх кредитним установам показник ризику ризикових уражуваностей з боку установ державного сектору у той самий спосіб.
17. Якщо компетентні органи третьої країни, яка застосовує наглядові та регуляторні заходи на рівні заходів, принаймні еквівалентних заходам, які застосовуються на території Співтовариства, розглядають ризикові уражуваності з боку установ державного сектору як ризикові уражуваності з боку установ, держави-члени можуть дозволити їх кредитним установам показник ризику ризикових уражуваностей з боку установ державного сектору у той самий спосіб.
4. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ БАГАТОСТОРОННІХ БАНКІВ РОЗВИТКУ
4.1. Сфера застосування
18. Для потреб статей з 78 по 83, Міжамериканська інвестиційна корпорація, Чорноморський банк торгівлі та розвитку та Центральний американський банк економічної інтеграції вважаються багатосторонніми банками розвитку (MDB).
4.2. Режим дій
19. Без шкоди підпунктам 20 та 21, ризикові уражуваності з боку багатосторонніх банків розвитку розглядаються у той же спосіб як ризикові уражуваності з боку установ відповідно до підпунктів з 29 по 32. Преференційний режим дій для короткострокових ризикових уражуваностей, визначених у підпунктах 31, 32 та 37, не застосовується.
20. Ризиковим уражуваностям з боку наступних багатосторонніх банків призначається показник ризику у розмірі 0%:
(a) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;
(b) Міжнародна фінансова корпорація;
(c) Міжамериканський банк розвитку;
(d) Азійський банк розвитку;
(e) Африканський банк розвитку;
(f) Рада Європейського банку розвитку;
(g) Північний інвестиційний банк;
(h) Карибський банк розвитку;
(i) Європейський банк реконструкції та розвитку;
(j) Європейський інвестиційний банк;
(k) Європейський інвестиційний фонд; та
(l) Агентство з багатостороннього гарантування інвестицій.
21. Показник ризику у розмірі 20% призначається частині несплаченого капіталу, підписаного на Європейський інвестиційний фонд.
5. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
22. Ризиковим уражуваностям з боку наступних міжнародних організацій призначається показник ризику у розмірі 0%:
(a) Європейське Співтовариство;
(b) Міжнародний валютний фонд;
(c) Банк міжнародних розрахунків;
6. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ УСТАНОВ
6.1. Режим дій
23. Один з двох методів, описаних в підпунктах з 26 по 27 та з 29 по 32, застосовується у визначенні показників ризику для ризикових уражуваностей з боку установ.
24. Без шкоди іншим положенням підпунктів з 23 по 39, ризикові уражуваності з боку фінансових установ, яким надано дозвіл та які піддаються нагляду компетентних органів, відповідальних за ліцензування та нагляд кредитних установ та згідно пруденційним вимогам, еквівалентним тим, які застосовуються до кредитних установ, зважуються за ризиком як ризикові уражуваності з боку установ.
6.2. Ліміт показника ризику по ризиковим уражуваностям з боку установ, що не мають кредитного рейтингу
25. Ризиковим уражуваностям з боку установ, що не мають кредитного рейтингу, не призначається показник ризику, нижчий ніж той, який застосовується до ризикових уражуваностей з боку їх центрального уряду.
6.3. Метод на основі показника ризику центрального уряду
26. Ризиковим уражуваностям з боку установ призначається показник ризику відповідно до ступеня кредитної якості, який призначається у відповідності до таблиці 3 ризиковим уражуваностям з боку центрального уряду, в юрисдикції якого знаходиться установа.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
|Ступінь кредитної| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|якості, яка | | | | | | |
|призначається | | | | | | |
|центральному | | | | | | |
|уряду | | | | | | |
|-----------------+-------+-------+-------+-------+-------+------|
|Показник ризику | 20% | 50% | 100% | 100% | 100% | 150% |
|ризикової | | | | | | |
|уражуваності | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
27. Для ризикових уражуваностей з боку установ, які розташовані на території країн, центральний уряд яких не має кредитного рейтингу, показник ризику встановлюється на рівні 100%;
28. Для ризикових уражуваностей з боку установ з первинним ефективним терміном погашення у три місяці або менше, показник ризику встановлюється на рівні 20%.
6.4. Метод на основі кредитного оцінювання
29. Ризиковим уражуваностям з боку установ з первинним ефективним терміном погашення більше ніж три місяці, для яких є доступним кредитне оцінювання призначеної ECAI, призначається показник ризику відповідно до таблиці 4 у відповідності з призначенням кредитними установами кредитних оцінювань обраних ECAI по шести ступеням шкали оцінювання кредитної якості.
Таблиця 4
------------------------------------------------------------------
| Ступінь | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| кредитної | | | | | | |
| якості | | | | | | |
|------------+--------+--------+--------+--------+--------+------|
|Показник | 20% | 50% | 50% | 100% | 100% | 150% |
|ризику | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
30. Ризиковим уражуваностям з боку установ, які не мають кредитного рейтингу, призначається показник ризику у розмірі 50%.
31. Ризиковим уражуваностям з боку установ з первинним ефективним терміном погашення три місяці або менше, для яких є доступним кредитне оцінювання призначеної ECAI, призначається показник ризику відповідно до таблиці 5 у відповідності з призначенням кредитними установами кредитних оцінювань обраних ECAI по шести ступеням шкали оцінювання кредитної якості.
Таблиця 5
------------------------------------------------------------------
| Ступінь | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| кредитної | | | | | | |
| якості | | | | | | |
|------------+--------+--------+--------+-------+-------+--------|
|Показник | 20% | 20% | 20% | 50% | 50% | 150% |
|ризику | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
32. Ризиковим уражуваностям з боку установ, які не мають кредитного рейтингу, з первинним ефективним терміном погашення у три місяці або менше, призначається показник ризику у розмірі 20%.
6.5. Взаємодія з короткостроковими кредитними оцінюваннями
33. Якщо метод, визначений у підпунктах з 29 по 32, застосовується до ризикових уражуваностей з боку установ, тоді взаємодія зі спеціальними короткостроковими кредитними оцінюваннями відбуватиметься наступним чином.
34. Якщо немає оцінювання короткострокової ризикової уражуваності, загальний преференційний режим для короткострокових ризикових уражуваностей, як визначено у підпункті 31, застосовується до усіх ризикових уражуваностей з боку установ з терміном, який залишився до погашення на рівні до трьох місяців.
35. Якщо є короткострокове оцінювання, яке визначає застосування більш сприятливого або ідентичного показнику ризику ніж використання загального преференційного режиму для короткострокових уражуваностей, як визначено у підпункті 31, тоді застосовується короткострокове оцінювання лише для такої специфічної ризикової уражуваності. Інші короткострокові ризикові уражуваності використовують загальний преференційний режим для короткострокових уражуваностей, як визначено у підпункті 31.
36. Якщо є короткострокове оцінювання, яке визначає менш сприятливий показник ризику ніж використання загального преференційного режиму для короткострокових уражуваностей, як визначено у підпункті 31, тоді не застосовується загальний преференційний режим для короткострокових уражуваностей, а усім короткостроковим вимогам, які не мають кредитного рейтингу, призначається такий же показник ризику, як показник, що застосовується у спеціальному короткостроковому оцінюванні.
6.6. Короткострокові ризикові уражуваності у національній валюті позичальника
37. Ризиковим уражуваностям з боку установ з терміном, який залишився до погашення, у три місяці або менше, деномінованим та забезпеченим у національній валюті, може на розсуд компетентних органів, призначатися згідно обох методів, описаних у пунктах 26, 27 та з 29 по 32, показник ризику, який є на одну категорію менш сприятливим ніж преференційний показник ризику, як описано у підпунктах 4 та 5, призначений ризиковим уражуваностям з боку їх центрального уряду.
38. Ризиковим уражуваностям з терміном, який залишився до погашення, у три місяці або менше, деномінованим та забезпеченим у національній валюті позичальника, не призначається показник ризику менше ніж 20%.
6.7. Інвестиції у регуляційні капітальні інструменти
39. Інвестиції в акції або регуляційні капітальні інструменти, випущені установами, зважуються по ризику у 100%, якщо вони відраховуються із власних коштів.
6.8. Мінімальні резерви, які вимагаються ЕСВ
40. У разі, якщо ризикова уражуваність з боку установи є у формі мінімальних резервів, які вимагаються ЕСВ або центральним банком держави-члена для утримання кредитною установою, держави-члени можуть дозволити призначення показника ризику, який призначався б ризиковим уражуваностям з боку центрального банку відповідної держави-члена за наступної умови:
(a) резерви утримуються відповідно до Регламенту (ЄС) N 1745/2003 Європейського центрального банку від 12 вересня 2003 року про застосування мінімальних резервів(1) або наступного регламенту, який замінить згаданий вище, або у відповідності до національних вимог у всіх важливих відношеннях, еквівалентних згаданому Регламенту; та
----------------
(1) OBL 250, 02.10.2003, с. 10.
(b) у випадку банкрутства або неплатоспроможності установи у разі, якщо утримуються резерви, резерви повністю відшкодовуються кредитній установі вчасно та надаються для дотримання інших зобов'язань установи.
7. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ З БОКУ КОРПОРАЦІЙ
7.1. Режим дій
41. Ризиковим уражуваностям, для яких є доступним кредитне оцінювання призначеної ECAI, призначається показник ризику відповідно до таблиці 6 у відповідності до оцінювання компетентними органами кредитних оцінювань обраних ECAI за шести ступенями шкали оцінювання кредитної якості.
Таблиця 6
------------------------------------------------------------------
| Ступінь | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| кредитної | | | | | | |
| якості | | | | | | |
|-------------+--------+--------+--------+--------+--------+-----|
|Показник | 20% | 50% | 100% | 100% | 150% | 150%|
|ризику | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
42. Ризиковим уражуваностям, щодо яких не є наявним кредитне оцінювання, призначається показник ризику у 100% або показник ризику її центрального уряду, який би не був вищим.
8. РОЗДРІБНІ РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ
43. Ризиковим уражуваностям, які відповідають критеріям, переліченим у частині 2 статті 79, призначається показник ризику на рівні 75%.
9. РИЗИКОВІ УРАЖУВАНОСТІ, ЗАБЕЗПЕЧЕНІ НЕРУХОМИМ МАЙНОМ
44. Без шкоди підпунктам з 45 по 60, ризиковим уражуваностям, які повністю забезпечені нерухомим майном, призначається показник ризику на рівні 100%.
9.1. Ризикові уражуваності, забезпечені закладною на житлове майно
45. Ризиковим уражуваностям або частині ризикової уражуваності, у повній мірі або повністю забезпеченим, на задоволення вимог компетентних органів, закладними на житлове майно, яке є або займається, або здається в оренду власником, або бенефіціарним власником, у випадку з приватними інвестиційними компаніями, призначається показник ризику на рівні 35%.
46. Ризиковим уражуваностям, у повній мірі або повністю забезпеченим, на задоволення вимог компетентних органів, акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи відповідно до Акту про фінську компанію з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства відносно житлового майна, яке є або займається, або здається в оренду власником, призначається показник ризику на рівні 35%.
47. Ризиковим уражуваностям з боку орендаря згідно транзакції майнової оренди щодо житлового майна, по відношенню до якого кредитна установа є орендодавцем, а орендар має право купівлі, призначається показник ризику на рівні 35% за умови, якщо компетентні органи задоволені тим, що ризикова уражуваність кредитної установи є у повній мірі та повністю забезпеченою її правом власності на майно.
48. При виконання їх рішення для потреб підпунктів з 45 по 47, компетентні органи є задоволеними лише якщо дотримані наступні умови:
(a) вартість майна у незначній мірі залежить від кредитної якості дебітора. Така вимога не перешкоджає ситуаціям, коли виключно макроекономічні фактори впливають і на вартість майна, і на діяльність позичальника;
(b) ризик позичальника матеріально не залежить від характеристик основного майна або проекту, а залежить від основної здатності позичальника відшкодувати борг з інших джерел. Таким чином, погашення кредиту матеріально не залежить від будь-якого грошового потоку, який генерується основним майном, що виступає в якості застави;
(c) виконуються мінімальні вимоги, встановлені у підпункті 8 частини 2 додатка VIII, та правила оцінювання, встановлені у підпунктах з 62 по 65 частини 3 додатка VIII; та
(d) вартість майна перевищує ризикові уражуваності по значній маржі.
49. Компетентні органи можуть не враховувати умову, яка міститься у підпункті (a) пункту 48, для ризикових уражуваностей, які у повній мірі або повністю забезпечені закладними на житлове майно, яке розташоване на їх території, якщо вони мають доказ, що високорозвинений та довготривалий ринок житлової нерухомості наявний на їх території з ставками втрат, які є достатньо низькими для обґрунтування застосування такого режиму.
50. У разі здійснення свободи прийняття рішень, яка міститься у підпункті 49, компетентними органами держави-члена, компетентні органи іншої держави-члена можуть дозволити своїм кредитним установам призначати показник ризику на рівні 35% таким ризиковим уражуваностям, у повній мірі або повністю забезпеченим закладними на житлове майно.
9.2. Ризикові уражуваності, забезпечені закладними на комерційну нерухомість
51. Згідно свободи прийняття рішень компетентних органів, ризиковим уражуваностям або будь-якій частині ризикової уражуваності, у повній мірі або повністю забезпеченим, на задоволення вимог компетентних органів, закладними на офіси або інші комерційні приміщення, розташовані на їх території, можуть призначатися показник ризику на рівні 50%.
52. Згідно свободи прийняття рішень компетентних органів, ризиковим уражуваностям, у повній мірі або повністю забезпеченим, на задоволення вимог компетентних органів, акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи відповідно до Акту про фінську компанію з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства відносно офісів або інших комерційних приміщень, призначається показник ризику на рівні 50%.
53. Згідно свободи прийняття рішень компетентних органів, ризиковим уражуваностям, пов'язаних з транзакціями оренди майна щодо офісів або інших комерційних приміщень, які розташовані на їх територіях, по відношенню до яких кредитна установа є орендодавцем, а орендар має право купівлі, призначається показник ризику на рівні 50% за умови, якщо компетентні органи задоволені тим, що ризикова уражуваність кредитної установи є у повній мірі та повністю забезпеченою її правом власності на майно.