Делегований Регламент Комісії (ЄС) № 241/2014 від 7 січня 2014 року про доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 про регуляторні технічні стандарти, які встановлюють вимоги до власних коштів установ

(ii) представники колегії, згадані в пункті (c) параграфа 1, представляють принаймні 60 % відповідного ринку.

3. Відповідний ринок, згаданий у пункті (b)(ii) параграфа 2, становить суму активів і зобов’язань чинних представників колегії в національній валюті, поділену на суму активів і зобов’язань у національній валюті кредитних установ у відповідній державі-члені, включно з філіями, що мають осідок у такій державі-члені, та кошти грошового ринку у відповідній державі-члені.

4. Фондовим індексом вважають широкий ринковий індекс, якщо його належним чином диверсифіковано згідно зі статтею 344 Регламенту (ЄС) № 575/2013.

1. Оцінка є достатньо консервативною, якщо виконано будь-яку з таких умов:

(a) якщо інвестиційний мандат індексу передбачає, що інструмент капіталу суб’єкта фінансового сектора, який є частиною індексу, не може перевищувати максимального процентного значення такого індексу, установа використовує таке процентне значення як оцінку вартості часток участі, яка підлягає вирахуванню з елементів її основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня або капіталу другого рівня, залежно від випадку, згідно з параграфом 2 статті 17, або з основного капіталу першого рівня у ситуаціях, коли установа не може чітко визначити характер такої участі;

(b) якщо установа не здатна визначити максимального процентного значення, згаданого в пункті (a), та якщо індекс, згідно з інвестиційним мандатом такої установи та іншою відповідною інформацією, охоплює інструменти капіталу суб’єктів фінансового сектора, установа вираховує повну суму часток індексної участі з елементів її основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня або капіталу другого рівня, залежно від випадку, згідно з параграфом 2 статті 17, або з основного капіталу першого рівня у ситуаціях, коли установа не може чітко визначити характер такої участі.

2. Для цілей параграфа 1 застосовують такі положення:

(a) частка опосередкованої участі, що виникає з частки індексної участі, включає частку індексу, інвестованого в інструменти основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня суб’єктів фінансового сектора, охоплені індексом;

(b) індекс охоплює, але не виключно, індексні кошти, власний капітал або індекси облігацій чи будь-яку іншу схему, в якій базисним інструментом є інструмент капіталу, випущений суб’єктом фінансового сектора.

1. Для цілей статті 76(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013 "операційна обтяжливість" означає ситуації, за яких наскрізні підходи до участі в капіталі суб’єктів фінансового сектора на постійній основі є невиправданими згідно з оцінкою компетентних органів. При оцінюванні характеру ситуацій, у яких виникає операційна обтяжливість, компетентні органи повинні враховувати несуттєвість та короткий період утримання таких позицій. Нетривалий період утримання вимагає потужної ліквідності індексу, яка повинна бути засвідчена установою.

2. Для цілей параграфа 1 позицію вважають несуттєвою, якщо виконано всі з перерахованих нижче умов:

(a) індивідуальна нетто-експозиція, яка виникає на основі індексної участі, виміряної до застосування будь-якого наскрізного підходу, не перевищує 2 % від елементів основного капіталу першого рівня, розрахованих згідно з пунктом (a) статті 46 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(b) агрегована нетто-експозиція, яка виникає на основі індексної участі, виміряної до застосування будь-якого наскрізного підходу, не перевищує 5 % від елементів основного капіталу першого рівня, розрахованих згідно з пунктом (a) статті 46 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(c) сума агрегованої нетто-експозиції, яка виникає на основі індексної участі, виміряної до застосування будь-якого наскрізного підходу, та будь-яких інших часток участі, які підлягають вирахуванню згідно зі статтею 36(1)(h) Регламенту (ЄС) № 575/2013, не перевищує 10 % від елементів основного капіталу першого рівня, розрахованих згідно з пунктом (a) статті 46 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.

Сталість для отримання доходу установою згідно з пунктом (a) статті 78 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 означає, що прибутковість установи, оцінена компетентним органом, залишається на надійному рівні і не демонструє жодних негативних змін після заміни інструментів інструментами власних коштів такої самої або вищої якості станом на таку дату та в найближчому майбутньому. При такому оцінюванні компетентний орган повинен враховувати прибутковість установи у стресових ситуаціях.

1. Викупи, зменшення сум та зворотні викупи інструментів власних коштів не оголошують утримувачам інструментів до отримання установою попереднього погодження з боку компетентного органу.

2. Якщо, згідно з очікуваннями, викупи, зменшення сум та зворотні викупи відбудуться з достатньою впевненістю, та після отримання від компетентного органу попереднього дозволу установа повинна вирахувати відповідні суми, які підлягають викупу, зменшенню або зворотному викупу, з відповідних елементів власних коштів, перш ніж реалізувати такі викупи, зменшення сум або зворотні викупи. Вважають, що достатня впевненість існує, зокрема, якщо установа публічно оголосила про свій намір викупу, зменшення або зворотного викупу інструментів власних коштів.

3. Параграфи 1 та 2 застосовують на консолідованому, субконсолідованому та індивідуальному рівнях застосування пруденційних вимог, якщо застосовно.

1. Установа повинна подати заявку компетентному органу, перш ніж зменшувати суму чи виконувати зворотний викуп інструментів основного капіталу першого рівня або виконувати затребування, викуп або зворотний викуп інструментів додаткового капіталу першого рівня або капіталу другого рівня.

2. Така заявка може включати план виконання, протягом обмеженого періоду, дій, перерахованих у статті 77 Регламенту (ЄС) № 575/2013, стосовно декількох інструментів капіталу.

3. У випадку зворотного викупу інструментів основного капіталу першого рівня, інструментів додаткового капіталу першого рівня та інструментів капіталу другого рівня для цілей вирівнювання ринку компетентні органи можуть надати дозвіл згідно з критеріями, визначеними у статті 78 Регламенту (ЄС) № 575/2013, до виконання дій, перерахованих у статті 77 указаного регламенту, на певну заздалегідь визначену суму.

(a) Для інструментів основного капіталу першого рівня така сума не повинна перевищувати меншу з таких сум:

(1) 3 % від суми відповідного випуску;

(2) 10 % від суми, на яку основний капітал першого рівня перевищує сукупність вимог до основного капіталу першого рівня згідно зі статтею 92 Регламенту (ЄС) № 575/2013, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104(1)(a) Директиви 2013/36/ЄС, та вимог до комбінованого буферного капіталу, визначеного в пункті (6) статті 128 указаної директиви.

(b) Для інструментів додаткового капіталу першого рівня або капіталу другого рівня така заздалегідь визначена сума не повинна перевищувати меншу з таких сум:

(1) 10 % від суми відповідного випуску;

(2) або 3 % від загальної суми непогашених інструментів додаткового капіталу першого або капіталу другого рівня, залежно від випадку.

4. Компетентні органи можуть також заздалегідь надати дозвіл на виконання дій, перерахованих у статті 77 Регламенту (ЄС) № 575/2013, якщо відповідні інструменти власних коштів передають працівникам установи як частину їхньої винагороди. Установи повинні інформувати компетентні органи, якщо інструменти власних коштів купують для таких цілей, і вираховувати такі інструменти з власних коштів із використанням відповідного підходу до вирахування на період, протягом якого установа їх утримує. Вимогу до вирахування на відповідній основі скасовують, якщо витрати, пов’язані з будь-якою дією згідно з цим параграфом, уже включено у класні кошти в проміжній або річній фінансовій звітності.

5. Компетентний орган може заздалегідь надати дозвіл згідно з критеріями, визначеними у статті 78 Регламенту (ЄС) № 575/2013, на виконання дій, перерахованих у статті 77 указаного регламенту, на певну заздалегідь визначену суму, якщо сума інструментів власних коштів, які підлягають затребуванню, викупу або зворотному викупу, є незначною відносно непогашеної суми відповідного випуску після затребування, викупу або зворотного викупу.

6. Параграфи 1-5 застосовують на консолідованому, субконсолідованому та індивідуальному рівнях застосування пруденційних вимог, якщо застосовно.

1. Заявка, зазначена у статті 29, повинна супроводжуватися такою інформацією:

(a) обґрунтоване пояснення мотиву для виконання однієї з дій, згаданих у параграфі 1 статті 29;

(b) інформація про вимоги до капіталу та буфери капіталу, що охоплює принаймні трирічний період, включно з рівнем і складом власних коштів до і після виконання такої дії та впливом такої дії на регуляторні вимоги;

(c) вплив на прибутковість установи заміни інструментів капіталу, указаних у пункті (a) статті 78 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(d) оцінювання ризиків, яких установа зазнає або може зазнати, а також того, чи рівень власних коштів забезпечує належне покриття таких ризиків, включно зі стрес-тестуванням на наявність основних ризиків з виявленням потенційних збитків за різними сценаріями;

(e) будь-яка інша інформація, яку компетентний орган вважає необхідною для оцінювання доцільності надання дозволу згідно зі статтею 78 Регламенту (ЄС) № 575/2013.

2. Компетентний орган не вимагає подання деяких із відомостей, згаданих у параграфі 2, якщо переконається в тому, що такі відомості вже йому доступні.

3. Параграфи 1 та 2 застосовують на індивідуальному, консолідованому та субконсолідованому рівнях застосування пруденційних вимог, якщо застосовно.

1. Установа передає повну заявку та інформацію, згадані у статтях 29 та 30, компетентному органу принаймні за три місяці до дати оголошення утримувачам інструментів однієї з дій, перерахованих у статті 77 Регламенту (ЄС) № 575/2013.

2. Компетентні органи можуть дозволити установам у кожному конкретному випадку та за виняткових обставин передати заявку, згадану в параграфі 1, протягом коротшого строку, ніж три місяці.

3. Компетентний орган повинен опрацювати заявку протягом або періоду, зазначеного в параграфі 1, або протягом періоду, зазначеного в параграфі 2. Компетентні органи повинні враховувати нову інформацію, отриману протягом такого періоду, якщо така нова інформація стає доступною та вони вважають її суттєвою. Компетентні органи повинні розпочати опрацювання заявки лише після того, як вони переконаються в отриманні від установи інформації, якої вимагає стаття 28.

1. Що стосується викупу інструментів основного капіталу першого рівня спільних установ, кооперативних товариств, ощадних установ або подібних установ, заявку, згадану у статті 29(1), (2) та (6), та інформацію, згадану у статті 30(1), подають компетентному органу з тією самою частотою, з якою компетентний орган установи вивчає викупи.

2. Компетентні органи можуть заздалегідь надати дозвіл на виконання дії, згаданої у статті 77 Регламенту (ЄС) № 575/2013, на певну заздалегідь визначену суму, що підлягає викупу, за вирахуванням суми підписки на нові сплачені інструменти основного капіталу першого рівня протягом періоду до одного року. Така заздалегідь визначена сума може становити до 2 % від основного капіталу першого рівня, якщо вони переконаються в тому, що така дія не становитиме небезпеки для поточної або майбутньої ситуації установи з платоспроможністю.

1. Тривалість тимчасової відмови не повинна перевищувати строку, передбаченого згідно з планом операції з надання фінансової допомоги. Тривалість такої відмови не може перевищувати 5 років.

2. Відмова стосується лише нових часток участі в інструментах суб’єктів фінансового сектора, на яких поширюється операція з надання фінансової допомоги.

3. Для цілей дозволу тимчасової відмови від застосування вирахування з власних коштів компетентний орган може вважати тимчасові частки участі, згадані у статті 79(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, такими, що утримують для цілей операції з надання фінансової допомоги, розробленої для реорганізації та порятунку суб’єкта фінансового сектора, якщо таку операцію виконують згідно з планом та її схвалив компетентний орган, а також якщо такий план чітко визначає фази, строки та цілі й роз’яснює взаємозв’язок між тимчасовими частками участі та операцією з надання фінансової допомоги.

1. Активи суб’єкта спеціального призначення вважають мінімальними та незначними, якщо виконано обидві такі умови:

(a) активи суб’єкта спеціального призначення, які не складаються з інвестицій у власні кошти пов’язаних дочірніх компаній, обмежені готівковими активами, призначеними для виплат купонів та викупу інструментів власних коштів, за якими настав термін погашення;

(b) сума активів суб’єкта спеціального призначення, крім тих, що зазначені в пункті (a), становить не більше 0,5 % від середніх сукупних активів суб’єкта спеціального призначення за останні три роки.

2. Для цілей пункту (b) параграфа 1 компетентний орган може дозволити установі використовувати вище процентне значення за умови виконання обох таких умов:

(a) вище процентне значення необхідне для забезпечення виключно покриття поточних витрат суб’єкта спеціального призначення;

(b) відповідна номінальна сума не перевищує 500000 євро.

1. Для цілей визначення методу розрахунку субконсолідації згідно з вимогою, визначеною у статтях 84(2), 85(2) та 87(2) Регламенту (ЄС) № 575/2013 , кваліфіковані частки меншості дочірньої компанії, згадані у статті 81 указаного регламенту, якщо така дочірня компанія сама є материнською компанією суб’єкта, згаданого у статті 81(1) указаного регламенту, розраховують з використанням методу, описаного в параграфах 2-4 цієї статті.

2. Якщо компетентний орган скористався дискрецією, згаданою у статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, розрахунок, який повинен бути виконаний згідно з параграфами 3 та 4 цієї статті, виконують на основі ситуації в установі так, ніби дискрецію не було застосовано.

3. Якщо дочірня компанія відповідає положенням частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013 на основі свого консолідованого стану, застосовують такий режим:

(a) основний капітал першого рівня такої дочірньої компанії на його консолідованій основі, згаданій у пункті (a) статті 84 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, включає прийнятні частки меншості, які утворюються у власних дочірніх компаніях та які розраховують згідно зі статтею 84 Регламенту (ЄС) № 575/2013 та положеннями, встановленими у цьому регламенті;

(b) для цілей розрахунку субконсолідації сума основного капіталу першого рівня, яка вимагається згідно з пунктом (i) статті 84 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, є сумою, яка вимагається для виконання вимог до основного капіталу першого рівня такої дочірньої компанії на рівні її консолідованого стану, розрахованого згідно з пунктом (a) статті 84 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013. Спеціальні вимоги до власних коштів, згадані у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, є вимогами, встановленими компетентним органом дочірньої компанії;

(c) сума обов’язкового консолідованого основного капіталу першого рівня, згідно з пунктом (ii) статті 84 (1)(a) Регламенту (ЄС) № 575/2013, є внеском дочірньої компанії на основі свого консолідованого стану у вимоги до власних коштів основного капіталу першого рівня установи, для якої прийнятні частки меншості розраховують на консолідованій основі. Для цілей розрахунку такого внеску не беруть до уваги всі внутрішньогрупові операції між компаніями, які належать до пруденційного периметру консолідації установи.

4. При виконанні консолідації, згаданої в пункті (c) параграфа 3, дочірня компанія не включає вимоги до капіталу, які виникають у зв’язку з її власними дочірніми компаніями, які не входять до пруденційного периметру консолідації установи, для якої розраховують прийнятні частки меншості.

5. Якщо відмова, згадана у статті 84(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013, застосовна до дочірньої компанії, будь-яка материнська компанія такої дочірньої компанії, яка користується правом відмови, може включити у власний основний капітал першого рівня частки меншості, які виникають у зв’язку з дочірніми компаніями тієї дочірньої компанії, яка користується правом відмови, за умови виконання розрахунків, згаданих у статті 84(1) указаного регламенту та в цьому Регламенті, для кожної з таких дочірніх компаній. Сума основного капіталу першого рівня, включена у власні кошти на рівні материнської компанії, не повинна перевищувати суми, яка була би включена, якби дочірній компанії не надали права відмови.

6. Якщо материнська установа має дочірню компанію-посередника, яка не згадана у статті 81(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, та якщо така дочірня компанія-посередник має власні дочірні компанії, згадані у статті 81(1) указаного регламенту, материнська установа може включити у свій основний капітал першого рівня суму часток меншості, які виникають у зв’язку з такими дочірніми компаніями та які розраховують згідно зі статтею 84(1) указаного регламенту. Однак материнська установа не може включити в основний капітал першого рівня будь-які частки меншості, які виникають у зв’язку з дочірньою компанією-посередником, яка не згадана у статті 81(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.

7. Методологію, визначену в параграфах 2, 3 та 4, також застосовують mutatis mutandis для розрахунку суми кваліфікованих інструментів першого рівня згідно зі статтею 85 Регламенту (ЄС) № 575/2013 та суми кваліфікованих власних коштів згідно зі статтею 87 указаного регламенту, якщо покликання на основний капітал першого рівня вважають покликаннями на капітал першого рівня або власні кошти.

1. Для цілей цієї глави "фірма" означає суб’єкта, згаданого в пункті (2)(c) статті 4 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, який надає інвестиційні послуги та здійснює види інвестиційної діяльності, перераховані в пунктах (2) та (4) секції "А" додатка I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (- 10) про інвестиційні фірми.

2. Для цілей статті 97(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 фірми розраховують власні фіксовані накладні витрати за попередній рік із використанням даних, отримуваних на основі застосовної системи бухгалтерського обліку, шляхом віднімання зазначених нижче елементів із загальних витрат після розподілу прибутків між акціонерами на підставі їхніх останніх перевірених аудиторами річних фінансових звітів або, якщо перевірених аудиторами звітів немає, на підставі фінансових звітів, валідованих національними наглядовими органами:

(a) повністю дискреційні бонуси для персоналу;

(b) частки працівників, директорів і партнерів у прибутках тією мірою, якою вони є повністю дискреційними;

(c) інші розподілені прибутки та інша змінна винагорода, тією мірою, якою вони повністю дискреційними;

(d) спільні комісії та збори, що підлягають сплаті, які безпосередньо пов’язані з комісіями та зборами, що підлягають отриманню, і які включають у сукупний дохід, а також у випадках, коли виплата комісій і зборів, що підлягають сплаті, залежить від фактичного отримання комісій і зборів, що підлягають отриманню;

(e) збори, брокерська винагорода та інші стягнення, які сплачують кліринговим установам, фондовим біржам та брокерам-посередникам для цілей виконання, реєстрації або клірингу операцій;

(f) комісії пов’язаних агентів, визначених у пункті (25) статті 4 Директиви 2004/39/ЄС, якщо застосовно;

(g) проценти, виплачувані клієнтам, із грошових коштів клієнта;

(h) одноразові витрати від неосновної діяльності.

3. Якщо фіксовані витрати зазнано від імені фірм третіми сторонами, які не є пов’язаними агентами, і такі фіксовані витрати не включено в загальні витрати, згадані в параграфі 2, фірми повинні виконати одну з таких дій:

(a) якщо існує розбивка витрат таких третіх сторін, фірми повинні визначити суму фіксованих витрат, яких зазнали такі треті сторони від їхнього імені, та додати таку суму до цифри, отриманої згідно з параграфом 2;

(b) якщо не існує розбивки, згаданої в пункті (a), фірми повинні визначити суму витрат, яких зазнали від їхнього імені такі треті сторони згідно з бізнес-планами таких фірм, та додати таку суму до цифри, отриманої згідно з параграфом 2.

4. Якщо фірма використовує пов’язаних агентів, вона повинна додати суму, що дорівнює 35 % від усіх зборів, пов’язаних із пов’язаними агентами, до цифри, отриманої згідно з параграфом 2.

5. Якщо останні перевірені аудиторами фінансові звіти фірми не відображають дванадцятимісячного періоду, фірма повинна поділити результат розрахунку згідно з параграфами 2-4, на кількість місяців, відображених у таких фінансових звітах, після чого помножити отриманий результат та дванадцять, щоб отримати суму, еквівалентну річній.

1. Для фірм, згаданих у другому підпараграфі, зміну в бізнесі фірми вважають значною, якщо виконано будь-яку з таких умов:

(a) зміна в бізнесі фірми призводить до зміни не менше 20 % прогнозних фіксованих накладних витрат фірми;

(b) зміна в бізнесі фірми призводить до зміни у вимогах до власних коштів фірми на основі прогнозних фіксованих накладних витрат, що дорівнюють або перевищують 2 мільйони євро.

Фірми, зазначені в першому підпараграфі, повинні відповідати одній із таких умов:

(a) їхні поточні вимоги до власних коштів на основі фіксованих накладних витрат дорівнюють або перевищують 125000 євро;

(b) їхні вимоги до власних коштів відповідають обом таким умовам:

(i) на основі поточних фіксованих накладних витрат вони становлять менше 125000 євро;

(ii) на основі прогнозних фіксованих накладних витрат вони дорівнюють або перевищують 150000 євро;

2. Для фірм, згаданих у другому підпараграфі, зміну в бізнесі фірми вважають значною, якщо зміна в бізнесі такої фірми призводить до збільшення прогнозних фіксованих накладних витрат фірми на 100 % або більше.

Фірми, зазначені в першому підпараграфі, повинні відповідати обом таким умовам:

(a) їхні вимоги до власних коштів на основі поточних фіксованих накладних витрат становлять менше 125000 євро;

(b) їхні вимоги до власних коштів на основі прогнозних фіксованих накладних витрат становлять менше 150000 євро.

Якщо фірма не здійснювала діяльності протягом одного року з дати, у яку вона почала торговельну діяльність, вона повинна використовувати, для цілей розрахунку елементів із пунктів (a)-(h) статті 34b(2), прогнозні фіксовані накладні витрати, включені у власний бюджет на перші дванадцять місяців торгівлі, поданий разом із заявою про надання авторизації.

1. Коригування елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня та елементів капіталу другого рівня, згідно зі статтею 481 Регламенту (ЄС) № 575/2013, застосовують відповідно до параграфів 2-7.

2. Якщо згідно з інструментами транспозиції, передбаченими Директивою 2006/48/ЄС та Директивою 2006/49/ЄС, такі вирахування й фільтри виникають на основі елементів власних коштів, згаданих у пунктах (a), (b) та (c) статті 57 Директиви 2006/48/ЄС, коригуванню підлягають елементи основного капіталу першого рівня.

3. У випадках, крім тих, що охоплені параграфом 1, та якщо, згідно з інструментами транспозиції, передбаченими Директивою 2006/48/ЄС та Директивою 2006/49/ЄС, такі вирахування й фільтри застосовано до сукупності елементів, згаданих у статті 57(a)-(ca) Директиви 2006/48/ЄС, беручи до уваги статтю 154 указаної директиви, коригуванню підлягають елементи додаткового капіталу першого рівня.

4. Якщо сума елементів додаткового капіталу першого рівня є нижчою за відповідну корекцію, залишкове коригування застосовують до елементів основного капіталу першого рівня.

5. У випадках, крім тих, що охоплені параграфами 1 та 2, та якщо, згідно з інструментами транспозиції, передбаченими Директивою 2006/48/ЄС та Директивою 2006/49/ЄС, такі вирахування й фільтри застосовано до елементів власних коштів, згаданих у статті 57(d)-(h), або сукупності власних коштів, згаданих у Директиві 2006/48/ЄС та Директиві 2006/49/ЄС, коригуванню підлягають елементи капіталу другого рівня.

6. Якщо сума елементів капіталу другого рівня є нижчою за відповідну корекцію, залишкове коригування застосовують до елементів додаткового капіталу першого рівня.

7. Якщо сума елементів капіталу другого рівня та елементів додаткового капіталу першого рівня є нижчою за відповідну корекцію, залишкове коригування застосовують до елементів основного капіталу першого рівня.

1. Якщо забезпечити можливість застосування до інструментів власних коштів режиму, встановленого в параграфах 1 та 2 статті 487 Регламенту (ЄС) № 575/2013, протягом періоду з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2021 року, до інструментів може бути застосований такий режим або в цілому, або частково. Будь-який такий режим не впливає на розрахунок ліміту, визначеного у статті 486(4) Регламенту (ЄС) № 575/2013.

2. До інструментів власних коштів, згаданих у параграфі 1, може бути знову застосований той самий режим, що й до елементів, згаданих у статті 484(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013, за умови, що вони є елементами, згаданими у статті 484(3) указаного регламенту, а також якщо їх сума більше не перевищує застосовних процентних значень, згаданих у статті 486(2) указаного регламенту.

3. До інструментів власних коштів, згаданих у параграфі 1, може бути знову застосований той самий режим, що й до елементів, згаданих у статті 484(4), за умови, що вони є елементами, згаданими у статті 484(3) або статті 484(4) Регламенту (ЄС) № 575/2013, а також якщо їх сума більше не перевищує застосовних процентних значень, згаданих у статті 486(3) указаного регламенту.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.