Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС

2. Інноваційне партнерство повинне бути спрямоване на розробку інноваційного продукту, послуги чи робіт та подальшу закупівлю отриманих продуктів, послуг чи робіт, за умови що вони відповідають показникам ефективності й максимальному рівню витрат, узгодженим між публічними замовниками та учасниками.

Інноваційне партнерство повинне бути структуроване як послідовні етапи, які відповідають послідовності кроків процесу досліджень та інновацій, що може включати виготовлення продуктів, надання послуг або виконання робіт. У рамках інноваційного партнерства повинні бути встановлені проміжні цілі, що їх повинні досягнути партнери, та бути передбачена виплата винагороди відповідними частинами.

Виходячи із зазначених цілей, публічний замовник може після кожного етапу ухвалювати рішення про припинення інноваційного партнерства або, в разі інноваційного партнерства з декількома партнерами, про скорочення кількості партнерів шляхом розірвання окремих договорів, за умови що публічний замовник зазначив такі можливості та умови їх використання у закупівельній документації.

3. Якщо інше не передбачено у цій статті, публічні замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Під час переговорів публічні замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 5, про будь-які зміни у технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін публічні замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатньо часу для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, що бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

5. Переговори в рамках процедури інноваційного партнерства можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в закупівельній документації. Публічний замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або у закупівельній документації.

6. При відборі конкурсантів публічні замовники повинні, зокрема, застосовувати критерії щодо спроможності конкурсантів у сфері дослідження й розробки, а також розроблення й реалізації інноваційних рішень.

Лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання ним запитуваної інформації, можуть подавати дослідницькі й інноваційні проєкти, спрямовані на задоволення потреб, які були визначені замовником і які не можна задовольнити за допомогою наявних рішень.

У закупівельній документації публічний замовник повинен зазначити умови, застосовні до прав інтелектуальної власності. У випадку інноваційного партнерства з декількома партнерами публічний замовник не повинен, згідно зі статтею 21, розкривати іншим партнерам рішення, які були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, яка була повідомлена одним із партнерів у рамках партнерства, без згоди такого партнера. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

7. Публічний замовник повинен забезпечити, щоб структура партнерства та, зокрема, тривалість і вартість різних етапів відображали ступінь інноваційності запропонованого рішення та послідовність дослідницької й інноваційної діяльності, необхідної для розробки інноваційного рішення, ще не доступного на ринку. Оцінна вартість придбаних продуктів, послуг чи робіт повинна бути пропорційною інвестиціям, необхідним для їх розроблення.

1. У конкретних випадках і обставинах, установлених у параграфах 2-5, держави-члени можуть передбачити можливість публічних замовників присуджувати публічні договори із застосуванням переговорної процедури без попереднього опублікування.

2. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про виконання робіт, публічних договорів про постачання продуктів та публічних договорів про надання послуг у будь-якому із зазначених нижче випадків:

(a) коли у відкритій процедурі чи процедурі з обмеженою участю не було подано жодної тендерної пропозиції чи жодної прийнятної тендерної пропозиції або жодної заявки на участь чи жодної прийнятної заявки на участь, за умови що початкових умов договору суттєво не змінювали і що Комісії був направлений відповідний звіт, якщо нею встановлена така вимога.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58;

(b) коли роботи, продукти або послуги можуть бути виконані, постачені або надані лише конкретним суб’єктом господарювання з будь-якої із зазначених нижче причин:

(i) метою закупівлі є створення чи придбання унікального витвору мистецтва або художнього виконання;

(ii) конкуренція відсутня з технічних причин;

(iii) захист виключних прав, у тому числі прав інтелектуальної власності;

Винятки, визначені в пунктах (ii) та (iii), застосовують лише якщо не існує обґрунтованої альтернативи чи заміни, а відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження параметрів закупівлі;

(c) якщо це суворо необхідно, коли з причин надзвичайної невідкладності, зумовленої непередбачуваними для публічного замовника подіями, строки для проведення відкритої процедури, процедури з обмеженою участю або конкурентних процедур із переговорами не можуть бути дотримані. Обставини, якими виправдовують надзвичайну невідкладність, у жодному разі не повинні бути пов’язані з публічним замовником.

3. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про постачання продуктів:

(a) якщо відповідні продукти виробляють виключно для цілей досліджень, експериментів, вивчення або розробок; однак договори, присуджені згідно з цим пунктом, не повинні включати серійне виробництво для демонстрації комерційної придатності або для покриття витрат на дослідження й розробки;

(b) для додаткових постачань від первинного постачальника, що повинні або частково замінити продукти чи установки, або доповнити наявні продукти чи установки, коли зміна постачальника зобов’язувала б публічного замовника придбавати продукти з іншими технічними характеристиками, що призводило б до несумісності або непропорційних технічних труднощів при експлуатації та технічному обслуговуванні; строк дії таких договорів, а також повторних договорів, як правило, не повинен перевищувати трьох років;

(c) для продуктів, які котирують і придбавають на товарній біржі;

(d) для придбання продуктів чи послуг на особливо вигідних умовах у постачальника, що остаточно припиняє свою господарську діяльність, або в ліквідаторів у рамках процедури банкрутства, угоди з кредиторами або аналогічної процедури згідно з національними законами чи нормативно-правовими актами.

4. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для укладання публічних договорів про надання послуг, якщо відповідний договір укладають за результатами конкурсу проєктів, організованого згідно з цією Директивою, і присуджують відповідно до правил, передбачених конкурсом проєктів, переможцю або одному з переможців такого конкурсу; в останньому випадку всі переможці повинні бути запрошені до участі в переговорах.

5. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для нових робіт чи послуг, що полягають у повторюванні аналогічних робіт чи послуг, доручених суб’єкту господарювання, якому ті самі публічні замовники присудили первинний договір, за умови що такі роботи чи послуги відповідають основному проєкту, щодо якого було присуджено первинний договір згідно з процедурою, передбаченою статтею 26(1). Основний проєкт повинен визначати масштаб можливих додаткових робіт чи послуг, а також умови, на яких вони будуть присуджені.

Можливість використання цієї процедури повинна бути оголошена щойно перший проєкт буде виставлено на тендер, а загальна оцінна вартість подальших робіт чи послуг - врахована публічними замовниками при застосуванні статті 4.

Зазначену процедуру можна застосовувати лише протягом трьох років після укладення первинного договору.

1. Публічні замовники можуть укладати рамкові угоди, за умови що вони застосовують процедури, передбачені в цій Директиві.

Рамкова угода означає угоду, укладену між одним або більше публічними замовниками та одним або більше суб’єктами господарювання, метою якої є визначення умов, що регулюють договори, які будуть присуджені згідно з нею протягом певного строку, зокрема щодо передбачених цін та, у відповідних випадках, обсягів.

Строк дії рамкової угоди не повинен перевищувати чотирьох років, окрім виняткових випадків, що належним чином обґрунтовані, зокрема предметом рамкової угоди.

2. Договори на основі рамкових угод присуджують згідно з процедурами, встановленими в цьому параграфі та параграфах 3 та 4.

Такі процедури можуть бути застосовані лише між тими публічними замовниками, які чітко визначені для цієї мети у запрошенні до участі в конкурентній процедурі чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, та тими суб’єктами господарювання, які є сторонами укладеної рамкової угоди.

Договори на основі рамкових угод за жодних обставин не можуть передбачати істотних змін в умовах, встановлених у такій рамковій угоді, зокрема у випадку, зазначеному в параграфі 3.

3. Якщо рамкову угоду укладено з одним суб’єктом господарювання, договори на основі такої угоди присуджують у межах встановлених рамковою угодою умов.

Для укладення таких договорів публічні замовники можуть звертатися до суб’єкта господарювання, який є стороною рамкової угоди, із письмовим проханням про доповнення його тендерної пропозиції за необхідності.

4. Якщо рамкову угоду укладено з більш ніж одним суб’єктом господарювання, таку рамкову угоду виконують в один із зазначених нижче способів:

(a) згідно з умовами рамкової угоди, без відновлення конкурентної процедури, якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, та об’єктивні умови для визначення того, котрий із суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, повинен їх виконувати, постачати або надавати; останні умови повинні бути зазначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди;

(b) якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, частково без відновлення конкурентної процедури відповідно до пункту (a) й частково з відновленням конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, відповідно до пункту (c), якщо така можливість була передбачена публічними замовниками в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. Рішення щодо того, як повинне бути здійснене придбання певних робіт, продуктів або послуг - із відновленням конкурентної процедури чи безпосередньо на умовах, визначених у рамковій угоді, повинне ґрунтуватися на об'єктивних критеріях, які мають бути визначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. У такій закупівельній документації також має бути зазначено, які умови можуть вимагати відновлення конкурентної процедури.

Можливості, передбачені першим параграфом цього пункту, також застосовують до будь-якого лоту рамкової угоди, для якого всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені в рамковій угоді, незалежно від того, чи були викладені всі умови, які регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені для інших лотів.

(c) якщо в рамковій угоді встановлені не всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, шляхом відновлення конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди.

5. Конкурентні процедури, зазначені в підпунктах (b) та (c) параграфа 4, повинні ґрунтуватися на тих самих умовах, які застосовують для присудження рамкової угоди, та, за необхідності, чіткіше сформульованих умовах та, у відповідних випадках, інших умовах, вказаних у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди, згідно із зазначеною нижче процедурою:

(a) для кожного договору, який має буде присуджений, публічні замовники звертаються в письмовій формі до суб’єктів господарювання, здатних виконувати відповідний договір;

(b) публічні замовники встановлюють граничний строк, достатній для подання тендерних пропозицій щодо кожного конкретного договору, з урахуванням таких факторів, як складність предмета договору й час, потрібний для надсилання тендерних пропозицій;

(c) тендерні пропозиції повинні подаватися в письмовому вигляді, а їхній зміст не підлягає розкриттю до встановленого кінцевого терміну надання відповідей;

(d) публічні замовники присуджують кожен договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди.

1. Для часто здійснюваних купівель, характеристики яких, як загальнодоступних на ринку, відповідають вимогам публічних замовників, публічні замовники можуть використовувати динамічну систему закупівель. Динамічна система закупівель повинна працювати як повністю електронний процес і протягом усього строку свого існування бути відкритою для будь-якого суб’єкта господарювання, що відповідає критеріям відбору. Вона може бути поділена на категорії продуктів, робіт або послуг, об’єктивно визначені на основі характеристик закупівлі, що здійснюватиметься в рамках відповідної категорії. Такі характеристики можуть включати покликання на максимальний допустимий розмір подальших конкретних договорів або певну географічну зону, в якій будуть виконувати подальші конкретні договори.

2. Для здійснення закупівель через динамічну систему закупівель публічні замовники повинні дотримуватися правил процедури з обмеженою участю. До системи допускають усіх конкурсантів, які відповідають критеріям відбору, і кількість конкурсантів, які будуть допущені до системи, не повинна бути обмежена відповідно до статті 65. Якщо публічні замовники розділили систему на категорії продуктів, робіт або послуг згідно з параграфом 1 цієї статті, вони повинні вказати критерії відбору, застосовні до кожної категорії.

Незважаючи на положення статті 28, застосовують такі строки:

(a) мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. Після надіслання запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель жодних подальших строків для подання заявок на участь не застосовують.

(b) мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати щонайменше 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері. Залежно від випадку застосовують статтю 28(4). Статтю 28(3) та (5) не застосовують.

3. Всю комунікацію в контексті динамічної системи закупівель здійснюють лише за допомогою електронних засобів згідно зі статтями 22(1), (3), (5) та (6).

4. Для цілей присудження договорів у рамках динамічної системи закупівель публічні замовники повинні:

(a) опублікувати запрошення до участі в конкурентній процедурі, чітко вказавши, що застосовуватимуть динамічну систему закупівель;

(b) зазначити в закупівельній документації щонайменше характер і розрахункову кількість передбачених закупівель, а також усю необхідну інформацію стосовно динамічної системи закупівель, у тому числі принципів роботи динамічної системи закупівель, використовуваного електронного обладнання та технічних умов і специфікацій підключення;

(c) вказати будь-який розподіл на категорії продуктів, робіт або послуг та характеристики, що визначають їх;

(d) запропонувати необмежений і повний прямий доступ на весь термін дії системи до закупівельної документації відповідно до статті 53.

5. Протягом усього строку дії динамічної системи закупівель публічні замовники повинні надавати будь-якому суб’єкту господарювання можливість подати заявку на участь у такій системі на умовах, зазначених у параграфі 2. Публічні замовники повинні завершити оцінювання таких запитів відповідно до критеріїв відбору протягом 10 робочих днів після їх отримання. В окремих випадках, якщо це обґрунтовано, зазначений кінцевий термін може бути продовжений до 15 робочих днів, зокрема у зв’язку з потребою вивчення додаткової документації чи перевірки іншим чином відповідності критеріям відбору.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель не було надіслане, публічні замовники можуть продовжити період оцінювання, за умови що протягом продовженого періоду оцінювання не було видано жодного запрошення до участі в тендері. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації тривалість продовженого періоду, який вони мають намір застосувати.

Публічні замовники повинні якомога швидше повідомити відповідного суб’єкта господарювання про те, чи був він допущений до динамічної системи закупівель.

6. Публічні замовники запрошують усіх допущених учасників до подання тендерних пропозицій для кожної конкретної закупівлі в рамках динамічної системи закупівель відповідно до статті 54. Якщо динамічна система закупівель була розділена на категорії робіт, продуктів або послуг, публічні замовники повинні запросити до подання тендерних пропозицій усіх учасників, допущених до категорії, яка відповідає конкретній закупівлі.

Вони повинні присудити договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у повідомленні про намір укласти договір для динамічної системи закупівель, або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, у запрошенні до підтвердження зацікавленості. У відповідних випадках зазначені критерії можуть бути точніше сформульовані в запрошенні до участі в тендері.

7. Публічні замовники можуть у будь-який момент протягом строку дії динамічної системи закупівель вимагати від допущених учасників подати оновлену і актуалізовану самодекларацію, як передбачено у статті 59(1), протягом п’яти робочих днів від дати передавання такої вимоги.

Статтю 59(4)-(6) застосовують протягом усього строку дії динамічної системи закупівель.

8. Публічні замовники зазначають строк дії динамічної системи закупівель у запрошенні до участі в конкурентній процедурі. Вони повинні повідомляти Комісію про будь-які зміни в терміні дії з використанням таких стандартних форм:

(a) якщо термін дії змінюють без припинення дії системи, форми, яку використовували від початку для запрошення до участі в конкурентній процедурі для динамічної системи закупівель;

(b) якщо дію системи припиняють, повідомлення про присудження договору, зазначене у статті 50.

9. До початку або протягом строку дії динамічної системи закупівель суб’єктам господарювання, які є сторонами динамічної системи закупівель або зацікавлені в ній, не можуть бути виставлені жодні рахунки для сплати.

1. Публічні замовники можуть використовувати електронні аукціони, на яких подають нові ціни, скориговані в бік зменшення, та/або нові вартості щодо певних елементів тендерних пропозицій.

Для таких цілей публічні замовники повинні структурувати електронний аукціон як повторюваний електронний процес, що відбувається після повного первинного оцінювання тендерних пропозицій, даючи змогу визначати їх рейтинг за допомогою автоматизованих методів оцінювання.

Певні публічні договори про надання послуг та певні публічні договори про виконання робіт, предметом яких є інтелектуальна робота, така як проєктування робіт, рейтинг якої не можна визначити за допомогою автоматичних методів оцінювання, не повинні бути об’єктом електронних аукціонів.

2. У відкритих процедурах, процедурах із обмеженою участю або конкурентних процедурах із переговорами публічні замовники можуть вирішити, що перед присудженням публічного договору повинен бути проведений електронний аукціон, якщо зміст закупівельної документації, зокрема технічних специфікацій, може бути визначений із точністю.

За тих самих обставин електронний аукціон може бути проведений при відновленні конкурентної процедури між сторонами рамкової угоди згідно з пунктами (b) або (c) статті 33(4) та при відкритті конкурентної процедури для договорів, що будуть присуджені в рамках динамічної системи закупівель, згаданої у статті 34.

3. Електронний аукціон повинен ґрунтуватися на одному із зазначених нижче елементів тендерних пропозицій:

(a) виключно на цінах, якщо договір присуджують лише на основі ціни;

(b) на цінах та/або на нових вартостях характеристик тендерних пропозицій, зазначених у закупівельній документації, коли договір присуджують на основі найкращого співвідношення ціни та якості чи тендерної пропозиції з найнижчою вартістю із застосуванням підходу економічної ефективності.

4. Публічні замовники, які вирішують провести електронний аукціон, повинні зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості. Закупівельна документація повинна включати щонайменше інформацію, визначену в додатку VI.

5. Перед проведенням електронного аукціону публічні замовники повинні здійснити повне первинне оцінювання тендерних пропозицій відповідно до критерію або критеріїв присудження і питомої ваги, визначеної для них.

Тендерну пропозицію вважають прийнятною, якщо вона подана учасником процедури закупівлі, який не був відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57, відповідає критеріям відбору і тендерна пропозиція якого відповідає технічним специфікаціям і не є невідповідною, неприйнятною або непридатною.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані з запізненням, щодо яких існують докази змови чи корупції або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58.

Усі учасники процедури закупівлі, що подали прийнятні тендерні пропозиції, повинні бути одночасно запрошені до участі в електронному аукціоні з використанням, у зазначений день і час, методів зв’язку, вказаних в інструкціях у запрошенні. Електронний аукціон може відбуватися в декілька послідовних етапів. Електронний аукціон починається не раніше ніж через два робочі дні після дати надіслання запрошень.

6. Запрошення повинне супроводжуватися результатами повного оцінювання відповідної тендерної пропозиції, проведеного відповідно до питомої ваги, зазначеної в першому підпараграфі статті 67(5).

У запрошенні також зазначають математичну формулу, яку будуть використовувати під час електронного аукціону для автоматичної зміни рейтингу на основі поданих нових цін та/або нових вартостей. За винятком випадків визначення найбільш економічно вигідної пропозиції лише на основі ціни, така формула повинна включати питому вагу всіх критеріїв, встановлених для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, як зазначено в повідомленні, використовуваному як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, або в іншій закупівельній документації. При цьому для цього будь-які діапазони повинні бути попередньо зведені до встановленої вартості.

Якщо дозволені варіанти, для кожного варіанта повинна бути передбачена окрема формула.

7. Протягом кожного етапу електронного аукціону публічні замовники миттєво повідомляють усім учасникам процедури закупівлі інформацію, якої достатньо принаймні для того, щоб вони могли в будь-який момент визначити свої відносні рейтинги. Вони також можуть, якщо про це попередньо зазначали, повідомляти іншу інформацію щодо інших поданих цін або вартостей. Вони також можуть у будь-який момент оголосити кількість учасників відповідного етапу аукціону. При цьому вони у жодному випадку не повинні розкривати особи учасників процедури закупівлі протягом будь-якого етапу електронного аукціону.

8. Публічні замовники закривають електронний аукціон в один чи декілька із зазначених нижче способів:

(a) у попередньо зазначені день і час;

(b) коли вони більше не отримують нових цін або нових значень, що відповідають вимогам щодо мінімальних різниць, за умови що вони попередньо зазначили час, що повинен минути з моменту отримання останнього подання до закриття ними електронного аукціону; або

(c) коли була завершена попередньо вказана кількість етапів аукціону.

Якщо публічні замовники мають намір закрити електронний аукціон відповідно до пункту (c) першого підпараграфа, можливо, у поєднанні з умовами, встановленими в його пункті (b), запрошення до участі в аукціоні повинне містити розклад проведення кожного етапу аукціону.

9. Після закриття електронного аукціону публічні замовники присуджують договір на основі результатів такого аукціону згідно зі статтею 67.

1. Якщо вимагається використання електронних засобів комунікації, публічні замовники можуть вимагати подання тендерних пропозицій у формі електронного каталогу або включення до них електронного каталогу.

Держави-члени можуть робити використання електронних каталогів обов’язковим для деяких типів закупівель.

Тендерні пропозиції, представлені у вигляді електронного каталогу, можуть супроводжуватися іншими документами, які доповнюють тендерну пропозицію.

2. Електронні каталоги створюють конкурсанти чи учасники тендерів з метою участі в певній процедурі закупівлі відповідно до технічних специфікацій і формату, встановлених публічним замовником.

Крім того, електронні каталоги повинні відповідати вимогам до електронних інструментів комунікації, а також будь-яким додатковим вимогам, встановленим публічним замовником відповідно до статті 22.

3. Якщо представлення тендерних пропозицій у формі електронних каталогів є прийнятним або вимагається, публічні замовники повинні:

(a) зазначити це у повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості, якщо як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі використовують попереднє інформаційне повідомлення;

(b) зазначити в закупівельній документації всю необхідну інформацію, згідно зі статтею 22(6), стосовно формату, використовуваного електронного обладнання й технічних умов та специфікацій підключення для каталогу.

4. Якщо після подання тендерних пропозицій у формі електронних каталогів було укладено рамкову угоду з більш ніж одним суб’єктом господарювання, публічні замовники можуть передбачити відновлення конкурентних процедур щодо конкретних договорів на основі актуалізованих каталогів. У такому випадку публічні замовники повинні використовувати один із таких методів:

(a) запрошувати учасників процедури закупівлі повторно подати їхні електронні каталоги, адаптовані до вимог відповідного договору; або

(b) повідомляти учасників процедури закупівлі про свій намір отримати з уже поданих електронних каталогів інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, за умови що використання цього методу було оголошено в закупівельній документації щодо рамкової угоди.

5. Якщо публічні замовники відновлюють конкурентну процедуру для конкретних договорів згідно з пунктом (b) параграфа 4, вони повинні повідомити учасників процедури закупівлі про дату й час, коли вони мають намір отримати інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, та надати учасникам процедури закупівлі можливість відмовити в такому отриманні інформації.

Публічні замовники повинні забезпечити достатній час між зазначеним повідомленням і фактичним отриманням інформації.

Перед присудженням договору публічні замовники повинні надати отриману інформацію відповідному учаснику процедури закупівлі, щоб дати йому можливість оскаржити або підтвердити, що створена таким чином тендерна пропозиція не містить жодних суттєвих помилок.

6. Публічні замовники можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель та вимагати представлення пропозицій для конкретного договору у формі електронного каталогу.

Публічні замовники також можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель відповідно до пункту (b) параграфа 4 та параграфа 5, за умови що до заявки на участь у динамічній системі закупівель додається електронний каталог згідно з технічними специфікаціями та форматом, встановленими публічним замовником. Надалі конкурсанти повинні доповнювати такий каталог, коли їх повідомляють про намір публічного замовника скласти тендерні пропозиції за допомогою процедури, визначеної в пункті (b) параграфа 4.

1. Держави-члени можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати продукти та/або послуги у централізованої закупівельної організації, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Держави-члени також можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати роботи, продукти та послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), із використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1). Якщо динамічна система закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація, може бути використана іншими публічними замовниками, таке зазначають у запрошенні до участі в конкурентній процедурі, яким створюють таку динамічну систему закупівель.

Що стосується першого і другого підпараграфів, держави-члени можуть передбачати здійснення певних закупівель зі зверненням до централізованих закупівельних організацій або однієї чи декількох конкретних централізованих закупівельних організацій.

2. Публічний замовник виконує свої зобов’язання відповідно до цієї Директиви, коли він придбаває продукти чи послуги у централізованої закупівельної організації, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Крім того, публічний замовник також виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він придбаває роботи, продукти або послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), з використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

При цьому відповідний публічний замовник повинен відповідати за виконання зобов’язань згідно з цією Директивою щодо тих частин, які він здійснює сам, таких як:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою, яка була укладена централізованою закупівельною організацією;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання відповідно до рамкової угоди, яка була укладена централізованою закупівельною організацією.

3. Всі процедури закупівель, які проводить централізована закупівельна організація, повинні виконуватися з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог, визначених у статті 22.

4. Публічні замовники можуть присуджувати публічні договори про надання послуг зі здійснення централізованої закупівельної діяльності централізованій закупівельній організації без застосування процедур, передбачених у цій Директиві.

Такі публічні договори про надання послуг можуть також передбачати здійснення допоміжної закупівельної діяльності.

1. Двоє або більше публічних замовників можуть погодитися спільно проводити певні конкретні закупівлі.

2. Якщо процедуру закупівлі в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах усіх відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви. Це стосується також і тих випадків, коли один публічний замовник управляє процедурою, діючи у своїх інтересах та в інтересах інших відповідних публічних замовників.

Якщо процедуру закупівлі не в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають лише за ті частини, які виконують спільно. Кожен публічний замовник несе одноосібну відповідальність за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви щодо частин, які він здійснює від свого власного імені та у своїх власних інтересах.

1. Без обмеження положень статті 12, публічні замовники з різних держав-членів можуть діяти спільно при присудженні публічних договорів, використовуючи один із засобів, передбачених у цій статті.

Публічні замовники не повинні використовувати засоби, передбачені в цій статті, з метою уникнення застосування обов’язкових положень публічного права згідно з вимогами права Союзу, які поширюються на них у їхній державі-члені.

2. Держава-член не повинна забороняти своїм публічним замовникам використовувати централізовану закупівельну діяльність, пропоновану централізованими закупівельними організаціями, розташованими в іншій державі-члені.

Що стосується централізованої закупівельної діяльності, пропонованої централізованою закупівельною організацією, розташованою в іншій державі-члені, ніж публічний замовник, держави-члени, однак, можуть вказати, що їхні публічні замовники можуть використовувати лише централізовану закупівельну діяльність, як визначено або в підпункті (a), або підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

3. Централізована закупівельна організація, розташована в іншій державі-члені, повинна здійснювати централізовану закупівельну діяльність відповідно до національних положень держави-члена, в якій вона розташована.

Національні положення держави-члена, в якій розташована централізована закупівельна організація, також застосовують щодо такого:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання.

4. Декілька публічних замовників із різних держав-членів можуть спільно присуджувати публічний договір, укладати рамкову угоду або управляти динамічною системою закупівель. Вони також можуть, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), присуджувати договори на основі рамкової угоди або динамічної системи закупівель. Окрім випадків, коли необхідні елементи були врегульовані міжнародною угодою, укладеною між відповідними державами-членами, залучені публічні замовники укладають угоду, яка визначає:

(a) обов’язки сторін та відповідні застосовні національні положення;

(b) внутрішню організацію процедури закупівель, у тому числі управління такою процедурою, розподіл закуповуваних робіт, продуктів або послуг та укладання договорів.

Залучений публічний замовник виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він закуповує роботи, продукти або послуги у публічного замовника, який відповідає за процедуру закупівлі. При визначенні обов’язків і застосовного національного права, як зазначено в пункті (a), залучені публічні замовники можуть розподіляти конкретні обов’язки між собою та визначати застосовні положення національних законів будь-якої з їхніх відповідних держав-членів. Інформація про розподіл обов’язків та застосовні положення національного права повинна бути вказана в закупівельній документації, що стосується спільно присуджуваних публічних договорів.

5. Якщо декілька публічних замовників із різних держав-членів створили спільну організацію, включно з Європейськими групуваннями територіального співробітництва відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (- 9) або іншими організаціями, створеними відповідно до положень права Союзу, залучені публічні замовники, за рішенням компетентного органу такої спільної організації, домовляються про застосування національних правил закупівель однієї із зазначених нижче держав-членів:

(a) національних положень держави-члена, в якій спільна організація має зареєстрований офіс;

(b) національних положень держави-члена, в якій спільна організація провадить свою діяльність.

Домовленість, зазначена в першому підпараграфі, може або застосовуватися протягом невизначеного періоду, якщо це зафіксовано в установчому акті спільної організації, або бути обмежена певним періодом, певними типами договорів або присудженням одного чи більше окремих договорів.

Перед початком процедури закупівлі публічні замовники можуть проводити ринкові консультації з метою підготовки закупівлі та інформування суб’єктів господарювання щодо їхніх закупівельних планів та вимог.

Для цього публічні замовники можуть, наприклад, запитувати й отримувати консультації незалежних експертів чи органів або учасників ринку. Такі консультації можуть використовувати при плануванні та проведенні процедури закупівлі, за умови що вони не призводять до викривлення конкуренції та до порушення принципів недискримінації й прозорості.

Якщо конкурсант чи учасник процедури закупівлі або підприємство, пов’язане з конкурсантом чи учасником процедури закупівлі, надавали консультації публічному замовнику, в контексті статті 40 чи ні, або іншим чином брали участь у підготовці процедури закупівлі, публічний замовник повинен вжити належних заходів для запобігання викривленню конкурентної процедури через участь такого конкурсанта або учасника процедури закупівлі.

Такі заходи повинні включати передавання іншим конкурсантам і учасникам процедури закупівлі відповідної інформації, обмін якою відбувся у контексті або в результаті залучення конкурсанта чи учасника процедури закупівлі до підготовки процедури закупівлі, та встановлення належних строків для отримання тендерних пропозицій. Відповідного конкурсанта чи учасника процедури закупівлі відстороняють від участі процедури закупівлі лише у разі відсутності жодних інших засобів для забезпечення виконання обов’язку з дотримання принципу однакового ставлення.

Перед будь-яким таким відстороненням конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі повинна бути надана можливість довести, що їхня участь у підготовці процедури закупівлі не здатна викривити конкуренцію. Вжиті заходи повинні бути задокументовані в окремому звіті, передбаченому вимогами статті 84.

1. Технічні специфікації, як означено в пункті 1 додатка VII, повинні бути визначені в закупівельній документації. Технічна специфікація повинна визначати характеристики, яких вимагають від робіт, продуктів або послуг.

Такі характеристики також можуть стосуватися певного процесу чи методу виробництва, виконання запитаних робіт, постачання запитаних продуктів чи надання запитаних послуг, або конкретного процесу іншого етапу їхнього життєвого циклу, навіть якщо такі фактори не є для них суттєвими, за умови що вони пов’язані з предметом договору й пропорційні його вартості й цілям.

Технічні специфікації можуть також вказувати на те, чи буде потрібне передавання прав інтелектуальної власності.

Для всіх закупівель, призначених для використання фізичними особами, незалежно від того, чи це громадськість або персонал публічного замовника, технічні специфікації повинні, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, бути складені таким чином, щоб враховувати критерії доступності для осіб з інвалідністю або проєктування для всіх категорій користувачів.

Якщо обов’язкові вимоги щодо доступності затверджені правовим актом Союзу, технічні специфікації, тією мірою, якою вони стосуються критеріїв доступності для осіб з інвалідністю чи проєктування для всіх категорій користувачів, повинні містити покликання на такий акт.

2. Технічні специфікації повинні забезпечувати можливість рівного доступу суб’єктів господарювання до процедури закупівлі і не повинні призводити до створення невиправданих перешкод для відкриття публічної закупівлі для конкуренції.

3. Без обмеження обов’язкових національних технічних правил, за умови що вони сумісні із нормами права Союзу, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один із зазначених нижче способів:

(a) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, включно з екологічними характеристиками, за умови що параметри є достатньо точними для того, щоб учасники процедури закупівлі могли визначити предмет договору, а публічні замовники - присудити договір;

(b) з покликанням на технічні специфікації та, в порядку пріоритетності, на національні стандарти, якими транспоновані європейські стандарти, Європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші технічні довідкові системи, створені європейськими органами стандартизації, або, в разі їх відсутності, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проєктування, розрахунку та виконання робіт і використання продуктів; кожне покликання повинне супроводжуватися словами "або еквівалент";

(c) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, як зазначено в пункті (a), з покликанням на технічні специфікації, зазначені у пункті (b), як засіб припущення відповідності таким вимогам щодо ефективності чи функціональності;

(d) з покликанням на технічні специфікації, зазначені в пункті (b), для певних характеристик і з покликанням на вимоги щодо ефективності чи функціональності, зазначені в пункті (a), для інших характеристик.

4. Окрім випадків, коли це виправдано предметом договору, у технічних специфікаціях не повинна бути зазначена конкретна марка, джерело чи конкретний процес, які характеризують продукти чи послуги, що їх надає певний суб’єкт господарювання, або торговельні марки, патенти, типи чи певне походження або виробництво, якщо це сприятиме певним підприємствам чи продуктам або усуватиме певні підприємства чи певні продукти. Таке зазначення дозволене у виняткових випадках, коли описати предмет договору в достатньо точний і зрозумілий спосіб згідно з параграфом 3 неможливо. Таке зазначення повинне супроводжуватися словами "або еквівалент".

5. Якщо публічний замовник використовує можливість покликання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) параграфа 3, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію на тій підставі, що роботи, продукти чи послуги, які є предметом тендеру, не відповідають зазначеним ним технічним специфікаціям, якщо учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції доведе за допомогою будь-яких належних засобів, зазначених у статті 44, що запропоновані рішення так само відповідають вимогам, визначеним у технічних специфікаціях.

6. Якщо публічний замовник використовує можливість, встановлену в пункті (a) параграфа 3, для формулювання технічних специфікацій із точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію щодо робіт, продуктів чи послуг, які відповідають національному стандарту, яким транспоновано європейський стандарт, європейському технічному схваленню, спільним технічним специфікаціям, міжнародному стандарту або технічній довідковій системі, створеній європейським органом стандартизації, якщо такі специфікації передбачають встановлені ними вимоги щодо ефективності чи функціональності.

Учасник процедури закупівлі повинен довести будь-якими належними засобами, у тому числі тими, що зазначені у статті 44, що робота, продукт чи послуга, що відповідає певному стандарту, також відповідає вимогам щодо ефективності й функціональності, встановленим публічним замовником.

1. Якщо публічні замовники мають намір придбати роботи, продукти або послуги зі конкретними екологічними, соціальними або іншими характеристиками, вони можуть вимагати в технічних специфікаціях, критеріях присудження або інших умовах виконання договору наявності конкретного маркування як засобу підтвердження того, що такі роботи, продукти або послуги відповідають таким характеристикам, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) вимоги щодо маркування стосуються лише тих критеріїв, що пов’язані з предметом договору та є відповідними для визначення характеристик робіт, продуктів чи послуг, які є предметом договору;

(b) вимоги щодо маркування ґрунтуються на об’єктивно верифіковних недискримінаційних критеріях;

відповідне маркування визначене в рамках відкритої та прозорої процедури, в якій можуть брати участь усі відповідні стейкхолдери, у тому числі урядові органи, споживачі, соціальні партнери, виробники, розповсюджувачі та неурядові організації;

(d) маркування доступне всім зацікавленим сторонам;

(e) вимоги щодо маркування встановлені третьою стороною, на яку суб’єкт господарювання, що подає заявку на маркування, не може мати вирішального впливу.

Якщо публічні замовники не вимагають, щоб роботи, продукти або послуги відповідали всім вимогам щодо маркування, вони повинні вказати, на які вимоги щодо маркування робити покликання.

Публічні замовники, що вимагають наявності конкретного маркування, повинні приймати будь-яке маркування, яке підтверджує відповідність робіт, продуктів або послуг вимогам щодо еквівалентного маркування.

Якщо суб’єкт господарювання явно не мав можливості отримати конкретного маркування, зазначене публічним замовником, або еквівалентне маркування у встановлені строки з причин, які не залежали від такого суб’єкта господарювання, публічний замовник повинен приймати інші відповідні засоби підтвердження відповідності, які можуть включати технічне досьє від виробника, за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які виконуватимуть, продукти, які постачатимуть, або послуги, які надаватимуть, відповідають вимогам для отримання конкретного маркування або конкретним вимогам, визначеним публічним замовником.

2. Якщо маркування відповідає умовам, передбаченим у пунктах (b), (c), (d) та (e) параграфа 1, але також встановлює вимоги, не пов’язані з предметом договору, публічні замовники не повинні вимагати маркування як таке, але можуть визначати технічну специфікацію шляхом покликання на детальні специфікації такого маркування або, за необхідності, їх частини, що пов’язані з предметом договору й підходять для визначення характеристик такого предмета.

1. Публічні замовники можуть вимагати надання суб’єктами господарювання протоколу випробувань від органу з оцінювання відповідності або сертифіката, виданого таким органом, як засобу підтвердження відповідності вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріях присудження або умовах виконання договору.

Якщо публічні замовники вимагають надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінювання відповідності, вони повинні також приймати сертифікати від еквівалентних інших органів з оцінювання відповідності.

Для цілей цього параграфа "орган з оцінювання відповідності" означає орган, який виконує діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування, акредитований згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 10).

2. Публічні замовники повинні приймати інші відповідні засоби підтвердження, відмінні від тих, що зазначені в параграфі 1, такі як технічне досьє від виробника, якщо відповідний суб’єкт господарювання не мав доступу до сертифікатів чи протоколів випробувань, зазначених у параграфі 1, або не мав можливості отримати їх протягом відповідних строків, за умови що така відсутність доступу не спричинена самим цим суб’єктом господарювання та за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які він виконуватиме, продукти, які він постачатиме, або послуги, які він надаватиме, відповідають вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання договору.

3. Держави-члени повинні надавати на запит іншим державам-членам будь-яку інформацію, пов’язану з доказами та документами, поданими відповідно до статті 42(6), статті 43 та параграфів 1 та 2 цієї статті. Компетентні органи держави-члена, в якій суб’єкт господарювання має осідок, повинні надавати зазначену інформацію згідно зі статтею 86.