Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС

1. Ця Директива встановлює правила проведення публічними замовниками процедур закупівлі щодо публічних договорів, а також конкурсів проєктів, оцінна вартість яких є не нижчою за порогові значення, встановлені в статті 4.

2. У розумінні цієї Директиви "закупівлі" означає придбання за публічним договором робіт, продуктів або послуг одним чи більше публічними замовниками у суб’єктів господарювання, обраних такими публічними замовниками, незалежно від того, чи призначені такі роботи, продукти або послуги для публічних цілей.

3. Застосування цієї Директиви підпадає під дію статті 346 ДФЄС.

4. Ця Директива не впливає на свободу держав-членів визначати, відповідно до права Союзу, що вони вважають послугами загального економічного інтересу, як такі послуги повинні бути організовані та фінансовані, згідно з правилами про надання державної допомоги, і які конкретні зобов’язання слід до них застосовувати. Аналогічно, ця Директива не впливає на рішення публічних органів щодо того, наскільки, яким чином та в якій мірі вони самі бажають виконувати публічні функції відповідно до статті 14 ДФЄС та Протоколу № 26.

5. Ця Директива не впливає на те, яким чином держави-члени організовують свої системи соціального забезпечення.

6. Угоди, рішення або інші правові інструменти, які організовують передачу повноважень та обов’язків за виконання публічних завдань між публічними замовниками або групами публічних замовників, і які не передбачають оплати за виконання договорів, вважають питаннями внутрішньої організації відповідної держави-члена і, як такі, вони жодним чином не підпадають під дію цієї Директиви.

1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "публічні замовники" означає державні, регіональні чи місцеві органи влади, органи публічного права або об’єднання, утворені одним чи декількома такими органами влади або одним чи декількома такими органами публічного права;

(2) "центральні урядові органи" означає публічних замовників, перелічених у додатку I та, якою були здійснені виправлення або зміни на національному рівні, їхніх правонаступників;

(3) "субцентральні публічні замовники" означає всіх публічних замовників, які не є центральними урядовими органами;

(4) "органи публічного права" означає органи, які мають усі зазначені нижче характеристики:

(a) створені з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес і не мають промислового або комерційного характеру;

(b) мають правосуб’єктність; та

(c) отримують фінансування переважно від держави, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів публічного права; або зазначені органи влади або органи публічного права здійснюють над ними управлінський контроль; або мають адміністративну, керівну або наглядову раду, більш ніж половину членів якої призначає держава, регіональні чи місцеві органи влади або інші органи публічного права;

(5) "публічні договори" означає оплатні договори, укладені в письмовій формі між одним чи більше суб’єктами господарювання та одним чи більше публічними замовниками, предметом яких є виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг;

(6) "публічні договори про виконання робіт" означає публічні договори, предметом яких є одне із зазначеного нижче:

(a) виконання або і проєктування, і виконання робіт, пов’язаних із одним із видів діяльності у розумінні додатка II;

(b) виконання або і проєктування, і виконання робіт;

(c) реалізація робіт будь-яким із засобів, яка відповідає вимогам, визначеним публічним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проєкт робіт;

(7) "роботи" означає результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(8) "публічні договори про постачання продуктів" означає публічні договори, предметом яких є купівля, оренда, прокат або оренда продуктів на виплат із правом викупу чи без нього. Публічний договір про постачання продуктів може включати, як доповнення, операції з розміщення та встановлення;

(9) "публічні договори про надання послуг" означає публічні договори, предметом яких є надання послуг, інших ніж ті, що зазначені в пункті 6;

(10) "суб’єкт господарювання" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, публічного суб’єкта чи групу таких осіб та/або суб’єктів, у тому числі будь-які тимчасові об’єднання підприємств, які пропонують виконання робіт та/або роботи, постачання продуктів або надання послуг на ринку;

(11) "учасник процедури закупівлі" означає суб’єкта господарювання, що подав тендерну пропозицію;

(12) "конкурсант" означає суб’єкта господарювання, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь чи був запрошений до участі у процедурі з обмеженою участю, конкурентній процедурі з переговорами, переговорній процедурі без попереднього опублікування, конкурентному діалозі або інноваційному партнерстві;

(13) "закупівельна документація" означає будь-який документ, виданий або згаданий публічним замовником для опису чи визначення елементів закупівлі чи процедури, у тому числі повідомлення про намір укласти договір, попереднє інформаційне повідомлення, у випадках, коли його використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, технічні специфікації, описовий документ, пропоновані умови договору, формати надання документів конкурсантами й учасниками процедури закупівлі, інформація про загальні зобов’язання та будь-яка додаткова документація;

(14) "централізована закупівельна діяльність" означає види діяльності, здійснювані на постійній основі в одній із зазначених нижче форм:

(a) придбання продуктів та/або послуг, призначених для публічних замовників,

(b) присудження публічних договорів або укладання рамкових угод про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг, призначених для публічних замовників;

(15) "допоміжна закупівельна діяльність" означає діяльність, що полягає у підтримці закупівельної діяльності, зокрема у зазначених нижче формах:

(a) технічної інфраструктури, яка дає змогу публічним замовникам присуджувати публічні договори чи укладати рамкові угоди про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг;

(b) консультації щодо проведення чи планування процедур публічних закупівель;

(c) підготовки процедур закупівель та управління ними від імені та за рахунок зацікавленого публічного замовника;

(16) "централізована закупівельна організація" означає публічного замовника, що здійснює централізовану закупівельну діяльність і, можливо, допоміжну закупівельну діяльність;

(17) "надавач закупівельних послуг" означає публічний чи приватний орган, що пропонує послуги зі здійснення допоміжної закупівельної діяльності на ринку;

(18) "письмово" або "у письмовій формі" означає будь-який вираз, що складається зі слів чи цифр, які можна прочитати, відтворити та, в подальшому, повідомити, включно з інформацією, яку передають та зберігають за допомогою електронних засобів;

(19) "електронні засоби" означає електронне обладнання для опрацювання (в тому числі цифрового стиснення) та зберігання даних, які передають та отримують за допомогою дротових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів;

(20) "життєвий цикл" означає всі послідовні та/або взаємопов’язані етапи, у тому числі необхідні дослідження й розробки, виробництво, торгівлю та її умови, транспортування, використання і технічне обслуговування протягом усього періоду існування продукту, робіт або надання послуги, від придбання сировини чи генерування ресурсів до реалізації, ліквідації, виведення з експлуатації чи використання;

(21) "конкурс проєктів" означає процедури, які дають змогу публічному замовнику придбавати, в основному у сферах планування міст і населених пунктів, архітектури й проєктування або опрацювання даних, план чи проєкт, обраний журі за результатами участі у конкурсі з присудженням призів або без них;

(22) "інновація" означає впровадження нового чи істотно вдосконаленого продукту, послуги або процесу, у тому числі, між іншим, процесів виробництва, будівництва чи спорудження, нового методу реалізації або нового методу організації в ділові практики, організацію робочих місць або зовнішні зв’язки, між іншим, із метою надання допомоги у вирішенні суспільних проблем або підтримки стратегії розумного, сталого та інклюзивного зростання "Європа 2020";

(23) "маркування" означає будь-який документ, сертифікат або атестацію, які підтверджують, що роботи, продукти, послуги, процеси або процедури відповідають певним вимогам;

(24) "вимоги щодо маркування" означає вимоги, яким повинні відповідати певні роботи, продукти, послуги, процеси або процедури для отримання відповідного маркування.

2. Для цілей цієї статті термін "регіональні органи влади" включає органи влади, невичерпний перелік яких міститься у Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) 1 і 2, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003 Європейського парламенту і Ради (- 1), в той час як термін "місцеві органи влади" включає всі органи, що належать до адміністративних одиниць рівня NUTS 3 та менших адміністративних одиниць, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003.

1. Параграф 2 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є різні типи закупівель, усі з яких підпадають під дію цієї Директиви.

Параграфи 3-5 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є закупівлі, які підпадають під дію цієї Директиви, та закупівлі, які підпадають під дію інших правових режимів.

2. Договори, предметом яких є два чи більше типів закупівель (роботи, послуги чи продукти), присуджують відповідно до положень, застосовних до того типу закупівель, що характеризує основний предмет відповідного договору.

У випадку змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг у розумінні глави I розділу III і частково - з надання інших послуг, або змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг і частково - з постачання продуктів, основний предмет договору визначають відповідно до того, вартість чого є найвищою - відповідних послуг чи продуктів.

3. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, застосовують параграф 4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, застосовують параграф 6.

Якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 16 цієї Директиви.

4. У випадку договорів, предметом яких є закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, а також закупівлі, що не підпадають під дію цієї Директиви, публічні замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих частин предмета договору чи присуджувати єдиний договір. Якщо публічні замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин предмета договору, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини предмета договору.

Якщо публічні замовники обирають присудження єдиного договору, якщо інше не передбачено статтею 16, до відповідного змішаного договору застосовують положення цієї Директиви, незалежно від вартості частин його предмета, які інакше підпадали б під дію іншого правового режиму, і незалежно від того, під який правовий режим такі частини інакше би підпадали.

У випадку змішаних договорів, які містять елементи постачання продуктів, виконання робіт і надання послуг, а також концесій, змішаний договір присуджують відповідно до цієї Директиви, за умови що оцінна вартість частини договору, яка підпадає під дію цієї Директиви, розрахована відповідно до статті 5, дорівнює або перевищує відповідне порогове значення, визначене у статті 4.

5. У випадку договорів, предметом яких є і закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, і закупівлі з метою здійснення діяльності, що підпадає під дію Директиви 2014/25/ЄС, застосовні правила, незважаючи на положення параграфа 4 цієї статті, визначають згідно зі статтями 5 та 6 Директиви 2014/25/ЄС.

6. Якщо різні частини певного договору є об’єктивно неподільними, застосовний правовий режим визначають на основі основного предмета такого договору.

Цю Директиву застосовують до закупівель, оцінна вартість яких, за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), дорівнює або перевищує такі порогові значення:

(a) 5350000 євро для договорів про виконання робіт;

(b) 139000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджених центральними урядовими органами, а також конкурсів проєктів, організованих такими органами; якщо публічні договори про постачання продуктів присуджують публічні замовники, що провадять діяльність у сфері оборони, зазначене порогове значення застосовують лише до договорів, які стосуються продуктів, охоплених додатком III;

(c) 214000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками, та конкурсів проєктів, організованих такими замовниками; вказане порогове значення також застосовують до публічних договорів про постачання продуктів, які присуджують центральні урядові органи, що провадять діяльність у сфері оборони, якщо такими договорами передбачені продукти, охоплені додатком III;

(d) 750000 євро для публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, перерахованих у додатку XIV.

1. Розрахунок оцінної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі без ПДВ, що підлягає сплаті згідно з оцінками публічного замовника, включно з будь-якими варіантами та будь-якими поновленнями договорів, прямо визначеними в закупівельній документації.

Якщо публічний замовник передбачає присудження конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі призів чи виплат, він повинен враховувати їх при розрахунку оцінної вартості закупівлі.

2. Якщо публічний замовник складається з окремих операційних підрозділів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість для всіх окремих операційних підрозділів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо окремий операційний підрозділ самостійно відповідає за свої закупівлі чи певні їх категорії, вартість закупівель може оцінюватися на рівні такого підрозділу.

3. Вибір методу, який використовують для розрахунку оцінної вартості закупівлі, не повинен здійснюватися з наміром виключення її зі сфери застосування цієї Директиви. Закупівлю не можна поділяти з метою запобігання поширенню на неї сфери застосування цієї Директиви, окрім випадків, коли це виправдано об’єктивними причинами.

4. Зазначена оцінна вартість повинна бути дійсною на момент надіслання запрошення до участі в конкурентній процедурі або, у випадках, коли запрошення до участі в конкурентній процедурі не передбачене, на момент, коли публічний замовник розпочинає процедуру закупівлі, наприклад, у відповідних випадках, зв’язуючись із суб’єктами господарювання щодо закупівлі.

5. Що стосується рамкових угод і динамічних систем закупівель, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ усіх договорів, передбачених протягом загального строку дії рамкової угоди або динамічної системи закупівель.

6. У випадку інноваційних партнерств, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ діяльності у сфері досліджень і розробок, яку виконуватимуть на всіх етапах передбаченого партнерства, а також продуктів, робіт чи послуг, що їх буде розроблено і закуплено на момент завершення передбаченого партнерства.

7. Що стосується публічних договорів про виконання робіт, при розрахунку оцінної вартості повинна бути врахована як вартість таких робіт, так і загальна оцінна вартість усіх продуктів і послуг, що їх надає підряднику публічний замовник, за умови що вони є необхідними для виконання робіт.

8. Якщо пропонована робота чи пропоноване надання послуг може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

9. Якщо пропозиція щодо придбання аналогічних продуктів може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, при застосуванні пунктів (b) та (c) статті 4 повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

10. Незважаючи на положення параграфів 8 та 9, публічні замовники можуть присуджувати договори на окремі лоти без застосування процедур, передбачених цією Директивою, за умови що оцінна вартість без ПДВ відповідного лота є меншою за 80000 євро для продуктів чи послуг або 1 мільйона євро для робіт. Проте сукупна вартість лотів, таким чином присуджених без застосовування цієї Директиви, не повинна перевищувати 20% від сукупної вартості всіх лотів, на які були розділені пропонована робота, пропоноване придбання аналогічних продуктів чи пропоноване надання послуг.

11. У випадку публічних договорів про постачання продуктів чи надання послуг, які є регулярними за своїм характером або для яких передбачене поновлення протягом певного періоду, розрахунок оцінної вартості договору повинен ґрунтуватися на такому:

(a) або на загальній фактичній вартості послідовних договорів одного типу, присуджених протягом попередніх 12 місяців або попереднього фінансового року, скоригованій, якщо можливо, з урахуванням змін у кількості або вартості, що відбулися би протягом 12 місяців після укладення первинного договору;

(b) або на загальній оцінній вартості послідовних договорів, присуджених протягом 12 місяців після першого постачання, або протягом фінансового року, якщо його тривалість перевищує 12 місяців.

12. Що стосується публічних договорів про постачання продуктів, які пов’язані з орендою, найманням, прокатом або купівлею продуктів на виплат із правом викупу, основою для розрахунку оцінної вартості договору повинні бути:

(a) у випадку публічних договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 12 місяцям або є меншим за 12 місяців, загальна оцінна вартість на строк дії договору або, якщо строк дії договору перевищує 12 місяців, загальна вартість, включно з оцінною залишковою вартістю;

(b) у випадку публічних договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії, який неможливо визначити, місячна вартість, помножена на 48.

13. Що стосується публічних договорів про надання послуг, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку страхових послуг: страхова премія, що підлягає сплаті, та інші види винагороди;

(b) у випадку банківських та інших фінансових послуг: плата, комісії, що підлягають сплаті, відсотки та інші види винагороди;

(c) у випадку договорів про проєктування: гонорари, комісії, що підлягають сплаті, та інші види винагороди.

14. Що стосується публічних договорів про надання послуг, у яких не вказана загальна ціна, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 48 місяцям або є меншим за 48 місяців, загальна вартість за увесь строк дії договору;

(b) у випадку договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії більшим за 48 місяців, місячна вартість, помножена на 48.

1. Кожні два роки з 30 червня 2013 року Комісія повинна перевіряти відповідність порогових значень, визначених у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, пороговим значенням, встановленим Угодою про державні закупівлі (GPA) Світової організації торгівлі, та повинна, за необхідності, переглядати їх згідно з цією статтею.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, Комісія розраховує зазначені порогові значення на основі середньоденного курсу євро в спеціальних правах запозичення (СПЗ) протягом 24-місячного періоду, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня. Переглянуті таким чином порогові значення, за необхідності, округлюють до найближчої тисячі євро, щоб забезпечити дотримання чинних порогових значень, передбачених GPA і виражених у СПЗ.

2. При здійсненні перегляду відповідно до параграфа 1 цієї статті, Комісія повинна, крім того, переглянути:

(a) порогове значення, визначене в пункті (a) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про виконання робіт;

(b) порогове значення, визначене в пункті (b) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками.

3. Кожні два роки з 01 січня 2014 року Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, переглянутих згідно з параграфом 1 цієї статті.

Водночас із цим Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогове значення, вказане в пункті (d) статті 4.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, вказані порогові значення визначають на основі середньоденного курсу таких валют відповідно до застосовних порогових значень, виражених у євро, за 24-місячний період, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня.

4. Комісія публікує переглянуті порогові значення, згадані в параграфі 1, відповідні їм значення в національних валютах, вказані в першому підпараграфі параграфа 3, та значення, визначене згідно з другим підпараграфом параграфа 3, в Офіційному віснику Європейського Союзу на початку листопада, що слідує за переглядом.

5. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для адаптації методології, визначеної в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, до будь-яких змін у методології, передбаченій GPA для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та для визначення відповідних значень у національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, згідно з параграфом 1 цієї статті, а також для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, згідно з параграфом 2 цієї статті.

6. Якщо необхідно переглянути порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та порогові значення, згадані в пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, а часові обмеження не дають змоги використати процедуру, визначену у статті 87, і, отже, цього вимагають підстави невідкладної терміновості, до делегованих актів, ухвалених згідно з другим підпараграфом параграфа 5 цієї статті, застосовують процедуру, передбачену у статті 88.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до додатка I з метою оновлення переліку публічних замовників після отримання нотифікації від держав-членів, якщо такі зміни виявляються необхідними для коректної ідентифікації публічних замовників.

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів та конкурсів проєктів, які, згідно з Директивою 2014/25/ЄС, присуджують чи організовують публічні замовники, що здійснюють один або більше видів діяльності, зазначених у статтях 8-14 вказаної Директиви, та які присуджують для здійснення таких видів діяльності, до публічних договорів, які виключені зі сфери застосування вказаної Директиви відповідно до її статей 18, 23 та 34 або, якщо їх присуджує публічний замовник, що надає поштові послуги в розумінні пункту (b) статті 13 (2) вказаної Директиви, а також до договорів, присуджених для здійснення таких видів діяльності:

(a) послуг із доданою вартістю, що пов’язані з електронними засобами і які повністю надають за допомогою таких засобів (включно з захищеним передаванням зашифрованих документів за допомогою електронних засобів, послуг з управління адресами та передаванням зареєстрованої електронної пошти);

(b) фінансових послуг, що підпадають під коди CPV 66100000-1-66720000-3 та дію пункту (d) статті 21 Директиви 2014/25/ЄС, у тому числі, зокрема, поштових грошових переказів і безготівкових поштових переказів;

(c) філателістичних послуг; або

(d) логістичних послуг (послуг, що поєднують фізичну доставку та/або складську діяльність із іншими непоштовими функціями).

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, головною метою яких є дозволити публічним замовникам надавати чи використовувати комунікаційні мережі загального користування або надавати громадськості одну чи декілька електронних комунікаційних послуг.

Для цілей цієї статті терміни "комунікаційна мережа загального користування" та "електронна комунікаційна послуга" мають те саме значення, що і в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС (- 2).

1. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) правовим інструментом, який створює міжнародні правові зобов’язання, таким як міжнародна угода, укладена відповідно до Договорів, між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями, і стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною організацією.

Держави-члени повинні повідомляти про всі правові інструменти, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 89.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник присуджує чи організовує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні публічні договори та конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа; у випадку публічних договорів і конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

3. До договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які присуджують чи організовують згідно з міжнародними правилами, застосовують статтю 17. Параграфи 1 та 2 цієї статті не застосовують до таких договорів та конкурсів проєктів.

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів про надання послуг, які стосуються:

(a) придбання чи оренди, за допомогою будь-яких фінансових засобів, землі, наявних будівель або іншого нерухомого майна чи прав на них;

(b) придбання, розробки, виробництва або спільного виробництва програмного матеріалу, призначеного для аудіовізуальних медіапослуг чи радіо медіапослуг, які присуджують надавачі аудіовізуальних чи радіо медіапослуг, або договорів про надання ефірного часу чи програм, які присуджують надавачам аудіовізуальних чи радіо медіапослуг. Для цілей цього пункту терміни "аудіовізуальні медіапослуги" та "надавачі медіапослуг" мають, відповідно, те саме значення, що і в пунктах (a) та (d) статті 1(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС (- 3). Термін "програма" має те саме значення, що і в пункті (b) статті 1 (1) зазначеної Директиви, однак включає також радіопрограми та матеріали радіопрограм. Окрім того, для цілей цього положення термін "програмний матеріал" має те саме значення, що й термін "програма";

(c) арбітражних послуг та послуг із примирення;

(d) будь-яких із зазначених нижче юридичних послуг:

(i) представництво клієнта юристом в розумінні статті 1 Директиви Ради 77/249/ЄЕС (- 4) у:

- арбітражній процедурі або процедурі примирення, яка відбувається у державі-члені, третій країні або в міжнародних арбітражі чи інстанції з примирення; або

- судових провадженнях у судах, трибуналах чи публічних органах держави-члена чи третьої країни або міжнародних судах, трибуналах чи установах;

(ii) юридичні консультації, які надають під час підготовки до будь-яких проваджень, згаданих у підпункті (i) цього пункту, або якщо є реальні ознаки та велика ймовірність того, що питання, якого стосуються такі консультації, стануть предметом таких проваджень, за умови що консультації надає юрист у розумінні статті 1 Директиви 77/249/ЄЕС;