02013L0036 - UA - 29.12.2020 - 006.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex
(До Розділу IV: Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею
Глава 6. Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2013/36/ЄС
від 26 червня 2013 року
про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС
(Текст стосується ЄЕП)
(ОВ L 176, 27.06.2013, с. 338)
| Зі змінами, внесеними: | |||
| Офіційний вісник | |||
| № | сторінка | дата | |
| ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/17/ЄС від 4 лютого 2014 року | L 60 | 34 | 28.02.2014 |
| ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/59/ЄС від 15 травня 2014 року | L 173 | 190 | 12.06.2014 |
| ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2015/2366 від 25 листопада 2015 року | L 337 | 35 | 23.12.2015 |
| ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2018/843 від 30 травня 2018 року | L 156 | 43 | 19.06.2018 |
| ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2019/878 від 20 березня 2019 року | L 150 | 253 | 07.06.2019 |
Із виправленнями, внесеними:Виправленням, ОВ L 208, 02.08.2013, с. 73 (2013/36/ЄС)Виправленням, ОВ L 020, 25.01.2017, с. 1 (2013/36/ЄС)Виправленням, ОВ L 212, 03.07.2020, с. 20 (2019/878)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2013/36/ЄС
від 26 червня 2013 року
про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС
(Текст стосується ЄЕП)
РОЗДІЛ I
ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ
Стаття 1. Предмет
Ця Директива встановлює правила стосовно:
(a) доступу до діяльності кредитних установ та інвестиційних фірм (далі разом - "установи");
(b) наглядових повноважень та засобів для пруденційного нагляду за установами з боку компетентних органів;
(c) пруденційного нагляду за установами з боку компетентних органів відповідно до правил, визначених у Регламенті (ЄС) № 575/2013;
(d) вимог до компетентних органів щодо оприлюднення в сфері пруденційного регулювання та нагляду за установами.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Ця Директива застосовується до установ.
2. Стаття 30 застосовується до місцевих фірм.
3. Стаття 31 застосовується до фірм, зазначених у пункті (2)(c) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.
4. Стаття 34 та глава 3 розділу VII застосовуються до фінансових холдингових компаній, фінансових холдингових компаній змішаного типу та холдингових компаній зі змішаною діяльністю, які мають головний офіс у Союзі;
5. Ця Директива не застосовується до:
(1) доступу до діяльності інвестиційних фірм, якщо він регулюється Директивою Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС (-1);
__________
(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС (ОВ L 173, 12.06.2014, с. 349).
(2) центральних банків;
(3) поштових жироустанов;
(4) "Eksport Kredit Fonden", "Eksport Kredit Fonden A/S", "Danmarks Skibskredit A/S" та "KommuneKredit" - у Данії;
(5) "Kreditanstalt див. зображення Wiederaufbau", "Landwirtschaftliche Rentenbank", "Bremer Aufbau-Bank GmbH", "Hamburgische Investitions- und див. зображення", "Investitionsbank Berlin", "Investitionsbank des Landes Brandenburg", "Investitionsbank Schleswig-Holstein", "Investitions- und див. зображення Niedersachsen - NBank", "Investitions- und Strukturbank Rheinland-Pfalz", "Landeskreditbank див. зображення - див. зображення", "LfA див. зображення Bayern", "NRW.BANK", " див. зображення Investitionskreditbank AG", " див. зображення Aufbaubank - див. зображення", " див. зображення Aufbaubank", компаній, що визнані відповідно до " див. зображення" як організації державної житлової політики і не займаються переважно банківськими операціями, та компаній, що визнані відповідно до згаданого закону як некомерційні житлові компанії, - у Німеччині;
(6) " див. зображення", кооперативних компаній, що визнані відповідно до " див. зображення seadus", - в Естонії;
(7) "Strategic Banking Corporation of Ireland", кредитних спілок та товариств взаємодопомоги - в Ірландії;
(8) " див. зображення" (Tamio Parakatathikon kai Danion) - у Греції;
(9) "Instituto de див. зображення Oficial" - в Іспанії;
(10) "Caisse des див. зображення et consignations" - у Франції;
(11) "kreditne unije" та "Hrvatska banka za obnovu i razvitak" - у Хорватії;
(12) "Cassa depositi e prestiti" - в Італії;
(13) " див. зображення", компаній, що визнані відповідно до " див. зображення likums" як кооперативні компанії, що надають фінансові послуги виключно своїм членам, - у Латвії;
(14) "kredito unijos", крім " див. зображення kredito unijos", - у Литві;
(15) "MFB Magyar див. зображення Bank див. зображення див. зображення див. зображення" та "Magyar Export-Import Bank див. зображення див. зображення див. зображення" - в Угорщині;
(16) "The Malta Development Bank" - на Мальті;
(17) "Nederlandse Investeringsbank voor Ontwikkelingslanden NV", "NV Noordelijke Ontwikkelingsmaatschappij", "NV Limburgs Instituut voor Ontwikkeling en Financiering", "Ontwikkelingsmaatschappij Oost-Nederland NV" та "kredietunies" - у Нідерландах;
(18) компаній, що визнані житловими асоціаціями в публічних інтересах, та " див. зображення Kontrollbank AG" - в Австрії;
(19) " див. зображення Kasy див. зображення - Kredytowe" та "Bank Gospodarstwa Krajowego" - в Польщі;
(20) "Caixas див. зображення", що існувала на 01 січня 1986 року, за винятком компаній, що зареєстровані як компанії з обмеженою відповідальністю, та за винятком "Caixa див. зображення Montepio Geral", - в Португалії;
(21) "SID-Slovenska izvozna in razvojna banka, d.d. Ljubljana" - у Словенії;
(22) "Teollisen див. зображення rahasto Oy/Fonden див. зображення industriellt samarbete AB" та "Finnvera Oyj/Finnvera Abp" - у Фінляндії;
(23) "Svenska Skeppshypotekskassan" - у Швеції;
(24) "National Savings and Investments (NS&I)", "CDC Group plc", "Agricultural Mortgage Corporation Ltd", "Crown Agents for overseas governments and administrations", "credit unions" та "municipal banks" - у Сполученому Королівстві.
6. Суб’єкти, зазначені у пункті (1) та пунктах (3)-(24) параграфа 5 цієї статті, розглядаються як фінансові установи для цілей статті 34 та глави 3 розділу VII.
Стаття 3. Терміни та означення
1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:
(1) "кредитна установа" означає кредитну установу, як означено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(2) "інвестиційна фірма" означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (2) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(3) "установа" означає установу, як означено в пункті (3) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(4) "місцева фірма" означає місцеву фірму, як означено в пункті (4) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(5) "страхова компанія" означає страхову компанію, як означено в пункті (5) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(6) "перестрахова компанія" означає перестрахову компанію, як означено в пункті (6) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(7) "орган управління" означає орган чи органи установи, що їх призначено відповідно до національного права, яких уповноважено визначати стратегію, цілі та загальний напрям діяльності установи, які здійснюють контроль та моніторинг процесу вироблення й ухвалення управлінських рішень та до складу яких входять особи, що дієво управляють діяльністю установи;
(8) "орган управління у своїй наглядовій функції" означає орган управління, який виконує функцію нагляду та моніторингу за виробленням й ухваленням управлінських рішень;
(9) "вище керівництво" означає тих фізичних осіб, що здійснюють виконавчі функції в установі, і є відповідальними та підзвітними перед органом управління за щоденне управління установою;
(10) "системний ризик" означає ризик порушення функціонування фінансової системи, що потенційно може мати серйозні негативні наслідки для фінансової системи та реальної економіки;
(11) "ризик моделі" означає потенційну втрату, якої може зазнати установа як наслідок рішень, які в основному могли базуватися на результатах внутрішніх моделей через помилки при розробці, впровадженні або використанні таких моделей;
(12) "оригінатор" означає оригінатора, як означено в пункті (13) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(13) "спонсор" означає спонсора, як означено в пункті (14) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(14) "материнська компанія" означає материнську компанію, як означено в пункті (15) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(15) "дочірня компанія" означає дочірню компанію, як означено в пункті (16) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(16) "філія" означає філію, як означено в пункті (17) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(17) "компанія з надання допоміжних послуг" означає компанію з надання допоміжних послуг, як означено в пункті (18) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(18) "компанія з управління активами" означає компанію з управління активами, як означено в пункті (19) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(19) "фінансова холдингова компанія" означає фінансову холдингову компанію, як означено в пункті (20) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(20) "фінансова холдингова компанія змішаного типу" означає фінансову холдингову компанію змішаного типу, як означено в пункті (21) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(21) "холдингова компанія зі змішаною діяльністю" означає холдингову компанію зі змішаною діяльністю, як означено в пункті (22) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(22) "фінансова установа" означає фінансову установу, як означено в пункті (26) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(23) "суб’єкт фінансового сектора" означає суб’єкт фінансового сектора, як означено в пункті (27) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(24) "материнська установа у державі-члені" означає материнську установу у державі-члені, як означено в пункті (28) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(25) "материнська установа ЄС" означає материнську установу ЄС, як означено в пункті (29) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(26) "материнська фінансова холдингова компанія у державі-члені" означає материнську фінансову холдингову компанію у державі-члені, як означено в пункті (30) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(27) "материнська фінансова холдингова компанія ЄС" означає материнську фінансову холдингову компанію ЄС, як означено в пункті (31) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(28) "материнська фінансова холдингова компанія змішаного типу у державі-члені" означає материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу у державі-члені, як означено в пункті (32) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(29) "материнська фінансова холдингова компанія ЄС змішаного типу" означає материнську фінансову холдингову компанію ЄС змішаного типу, як означено в пункті (33) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(30) "системно важлива установа" означає материнську установу ЄС, материнську фінансову холдингову компанію ЄС, материнську фінансову холдингову компанію ЄС змішаного типу або установу, порушення в роботі якої чи припинення роботи якої може призвести до системного ризику;
(31) "центральний контрагент" означає центрального контрагента, як означено в пункті (34) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(32) "участь" означає участь, як означено в пункті (35) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(33) "істотна участь" означає істотну участь, як означено в пункті (36) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(34) "контроль" означає контроль, як означено в пункті (37) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(35) "тісні зв’язки" означає тісні зв’язки, як означено в пункті (38) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(36) "компетентний орган" означає компетентний орган, як означено в пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(37) "орган, що здійснює консолідований нагляд" означає орган, що здійснює консолідований нагляд, як означено в пункті (41) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(38) "авторизація" означає авторизацію, як означено в пункті (42) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(39) "держава-член розташування головного офісу" означає державу-член розташування головного офісу, як означено в пункті (43) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(40) "держава-член ведення діяльності" означає державу-член ведення діяльності, як означено в пункті (44) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(41) "центральні банки ЄСЦБ" означає центральні банки ЄСЦБ, як означено в пункті (45) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(42) "центральні банки" означає центральні банки, як означено в пункті (46) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(43) "консолідований стан" означає консолідований стан, як означено в пункті (47) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(44) "консолідована основа" означає консолідовану основу, як означено в пункті (48) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(45) "субконсолідована основа" означає субконсолідовану основу, як означено в пункті (49) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(46) "фінансовий інструмент" означає фінансовий інструмент, як означено в пункті (50) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(47) "власні кошти" означає власні кошти, як означено в пункті (118) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(48) "операційний ризик" означає операційний ризик, як означено в пункті (52) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(49) "пом’якшення кредитного ризику" означає пом’якшення кредитного ризику, як означено в пункті (57) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(50) "сек’юритизація" означає сек’юритизацію, як означено в пункті (61) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(51) "позиція сек’юритизації" означає позицію сек’юритизації, як означено в пункті (62) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(52) "суб’єкт спеціального призначення для сек’юритизації" означає суб’єкт спеціального призначення для сек’юритизації, як означено в пункті (66) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(53) "дискреційна пенсія" означає дискреційну пенсію, як означено в пункті (73) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(54) "торговий портфель" означає торговий портфель, як означено в пункті (86) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(55) "регульований ринок" означає регульований ринок, як означено в пункті (92) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(56) "леверидж" означає леверидж, як означено в пункті (93) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(57) "ризик надмірного левериджу" означає ризик надмірного левериджу, як означено в пункті (94) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(58) "установа зовнішнього кредитного оцінювання" означає установу зовнішнього кредитного оцінювання, як означено в пункті (98) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(59) "внутрішні методи" означає метод на основі внутрішніх рейтингів, зазначений у статті 143(1), метод внутрішніх моделей, зазначений у статті 221, метод власних оцінок, зазначений у статті 225, методи вдосконаленого вимірювання, зазначені у статті 312(2), метод внутрішніх моделей, зазначений у статтях 283 та 363, та метод внутрішнього оцінювання, зазначений у статті 259(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(60) "орган з врегулювання" означає орган з врегулювання, як означено в пункті (18) статті 2(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/59/ЄС (-2);
__________
(-2) Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/59/EU від 15 травня 2014 року про рамки для відновлення платоспроможності та врегулювання кредитних установ та інвестиційних фірм та про внесення змін до Директиви 82/891/ЄЕС, та директив Європейського Парламенту і Ради 2001/24/ЄС, 2002/47/ЄС, 2004/25/ЄС, 2005/56/ЄС, 2007/36/ЄС, 2011/35/ЄС, 2012/30/ЄС та 2013/36/ЄС, та регламентів (ЄС) № 1093/2010 та (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 173, 12.06.2014, с. 190).
(61) "глобальна системно важлива установа" означає глобальну системно важливу установу, як означено в пункті (133) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(62) "глобальна системно важлива установа з-поза меж ЄС" означає глобальну системно важливу установу з-поза меж ЄС, як означено в пункті (134) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(63) "група" означає групу, як означено в пункті (138) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(64) "група третьої країни" означає групу, материнська компанія якої має осідок у третій країні;
(65) "гендерно нейтральна політика винагороди" означає політику винагороди, в основі якої лежить принцип однакової оплати працівникам чоловічої та жіночої статі за однакову роботу або за роботу однакової цінності.
2. Якщо ця Директива посилається на орган управління і, відповідно до національного права, управлінські та наглядові функції органу управління покладаються на різні органи або різних членів одного органу, держава-член повинна визначити, які органи або члени органу управління є відповідальними відповідно до свого національного законодавства, крім випадків, коли цією Директивою встановлено інше.
3. Для забезпечення застосування вимог або наглядових повноважень, встановлених цією Директивою або Регламентом (ЄС) № 575/2013, на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цієї Директиви або зазначеного регламенту, терміни "установа", "материнська установа у державі-члені", "материнська установа ЄС" та "материнська компанія" також включають:
(a) фінансові холдингові компанії та фінансові холдингові компанії змішаного типу, яким було видано дозвіл згідно зі статтею 21a цієї Директиви;
(b) призначені установи, які перебувають під контролем материнської фінансової холдингової компанії ЄС, материнської фінансової холдингової компанії ЄС змішаного типу або материнської фінансової холдингової компанії у державі-члені або материнської фінансової холдингової компанії змішаного типу у державі-члені, якщо відповідна материнська компанія не належить до суб’єктів, які повинні отримувати дозвіл відповідно до статті 21a(4) цієї Директиви; та
(c) фінансові холдингові компанії, фінансові холдингові компанії змішаного типу або установи, призначені відповідно до пункту (d) статті 21a(6) цієї Директиви.
РОЗДІЛ II
КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ
Стаття 4. Призначення та повноваження компетентних органів
1. Держави-члени призначають компетентні органи, які виконують функції та обов’язки, передбачені цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 575/2013. Вони інформують про це Комісію та EBA із зазначенням будь-якого розподілу функцій та обов’язків.
2. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи здійснювали моніторинг діяльність установ та, у відповідних випадках, фінансових холдингових компаній та фінансових холдингових компаній змішаного типу, з метою оцінювання відповідності вимогам цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013.
3. Держави-члени забезпечують наявність належних заходів, що дають змогу компетентним органам отримувати інформацію, необхідну для оцінювання відповідності установ та, у відповідних випадках, фінансових холдингових компаній та фінансових холдингових компаній змішаного типу зазначеним у параграфі 2 вимогам та для розслідування можливих порушень таких вимог.
4. Держави-члени забезпечують наявність у компетентних органів експертних знань, ресурсів, операційної спроможності, повноважень та незалежності, необхідних для виконання функцій, пов’язаних з пруденційним наглядом, розслідуваннями та санкціями, встановленими цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 575/2013.
5. Держави-члени повинні вимагати, щоб установи надавали компетентним органам своїх держав-членів розташування головного офісу всю інформацію, необхідну для оцінювання їх відповідності правилам, ухваленим відповідно до цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013. Держави-члени також забезпечують, щоб механізми внутрішнього контролю та адміністративні й бухгалтерські процедури установ дозволяли в будь-який час перевіряти їх відповідність таким правилам.
6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб установи реєстрували всі свої операції та документували системи і процеси, що підпадають під дію цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013, таким чином, щоб компетентні органи мали змогу в будь-який час перевірити відповідність цій Директиві та Регламенту (ЄС) № 575/2013.
7. Держави-члени повинні забезпечити, щоб функції нагляду відповідно до цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013 та будь-які інші функції компетентних органів були окремими та незалежними від функцій, що стосуються врегулювання. Держави-члени інформують про це Комісію та EBA із зазначенням будь-якого розподілу обов’язків.
8. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інші органи, крім компетентних органів, якщо ці інші органи мають повноваження з врегулювання, тісно співпрацювали та консультувалися з компетентними органами щодо підготовки планів врегулювання, та у всіх випадках, коли така співпраця та консультації передбачені цією Директивою, Директивою 2014/59/ЄС або Регламентом (ЄС) № 575/2013.
Стаття 5. Координація в державах-членах
Якщо держави-члени мають більше одного компетентного органу з питань пруденційного нагляду за кредитними установами, інвестиційними фірмами та фінансовими установами, держави-члени вживають необхідних заходів для організації координування діяльності таких органів.
Стаття 6. Співпраця в рамках Європейської системи фінансового нагляду
При виконанні своїх обов’язків, компетентні органи беруть до уваги конвергенцію наглядових інструментів та наглядової практики при застосуванні законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних вимог, ухвалених відповідно до цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013. З цією метою держави-члени забезпечують, щоб:
(a) компетентні органи як сторони Європейської системи фінансового нагляду (ESFS) співпрацювали з довірою та повною взаємоповагою, зокрема, при забезпеченні потоку відповідної та надійної інформації між ними та іншими сторонами ESFS, відповідно до принципу щирої співпраці, викладеного у статті 4(3) Договору про Європейський Союз;
(b) компетентні органи брали участь у діяльності EBA та, відповідно, у колегії органів нагляду;
(c) компетентні органи докладали усіх зусиль для дотримання настанов та рекомендацій, виданих EBA відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, а також для реагування на попередження та рекомендації, видані ESRB згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1092/2010;
(d) компетентні органи тісно співпрацювали з ESRB;
(e) національні мандати, покладені на компетентні органи, не перешкоджали виконанню їхніх обов’язків як членів EBA, а у відповідних випадках як членів ESRB, або згідно з цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 575/2013.
Стаття 7. Нагляд у перспективі масштабу Союзу
Компетентні органи в кожній державі-члені під час виконання своїх загальних обов’язків належним чином враховують потенційний вплив своїх рішень на стабільність фінансової системи в інших відповідних державах-членах і, зокрема, у надзвичайних ситуаціях, беручи до уваги інформацію, доступну у відповідний час.
РОЗДІЛ III
ВИМОГИ СТОСОВНО ДОСТУПУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ
ГЛАВА 1
Загальні вимоги стосовно доступу до діяльності кредитних установ
Стаття 8. Авторизація
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб кредитні установи перед початком своєї діяльності отримували авторизацію. Без обмеження статей 10-14, вони встановлюють вимоги стосовно отримання такої авторизації та повідомляють їх EBA.
2. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення:
(a) інформації, яку потрібно надавати компетентним органам у заяві про надання авторизації кредитним установам, включаючи програму діяльності, структурну організацію та механізми управління, як передбачено у статті 10;
(b) вимоги, що застосовуються до акціонерів та учасників з істотною участю або, якщо істотної участі немає, до 20 найбільших акціонерів або учасників, як передбачено у статті 14; та
(c) перешкоди, які можуть перешкоджати ефективному виконанню наглядових функцій компетентного органу, як зазначено у статті 14.
Комісії делеговано повноваження щодо ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
3. EBA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів щодо стандартних форм, шаблонів та процедур надання інформації, зазначеної у пункті (a) першого підпараграфа параграфа 2.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
4. EBA подає Комісії проекти технічних стандартів, зазначених у параграфах 2 та 3, до 31 грудня 2015 року.
5. EBA видає настанови, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, адресовані компетентним органам, з визначенням загальної методики оцінювання під час процесу надання авторизацій відповідно до цієї Директиви.
Стаття 9. Заборона особам або компаніям, крім кредитних установ, займатися бізнесом з приймання депозитів або інших поворотних коштів від населення
1. Держави-члени забороняють особам або компаніям, які не є кредитними установами, займатися бізнесом з приймання депозитів або інших поворотних коштів від населення.
2. Параграф 1 не застосовується до приймання депозитів або інших коштів, що підлягають поверненню державою-членом, регіональними чи місцевими органами держави-члена, публічними міжнародними органами, членами яких є одна або більше держав-членів, або випадків, на які явно поширюється національне право або право Союзу, за умови, що такі види діяльності підлягають регулюванню та контролю з метою захисту вкладників та інвесторів.
3. Держави-члени передають Комісії та EBA тексти національних законів, які явно дозволяють компаніям, які не є кредитними установами, здійснювати діяльність з приймання депозитів та інших поворотних коштів від населення.
4. На підставі цієї статті держави-члени не можуть виключати кредитні установи зі сфери застосування цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 575/2013.
Стаття 10. Програма діяльності, структурна організація та механізми управління
1. Держави-члени повинні вимагати додавання до заяв про надання авторизації програми діяльності, що визначає типи передбаченої діяльності та структурну організацію кредитної установи, включно із зазначенням материнських компаній, фінансових холдингових компаній та фінансових холдингових компаній змішаного типу у межах групи. Держави-члени можуть також вимагати додавання до заяв про надання авторизації опису схем, процесів та механізмів, зазначених у статті 74(1).
2. Компетентні органи повинні відмовляти у наданні авторизації на початок ведення діяльності кредитної установи у випадках, коли на їхню думку схеми, процеси та механізми, зазначені у статті 74(1), не можуть забезпечити раціонального та дієвого управління ризиками в такій установі.
Стаття 11. Економічні потреби
Держави-члени не встановлюють вимоги щодо розгляду заяв про надання авторизації на предмет економічних потреб ринку.
Стаття 12. Початковий капітал
1. Без обмеження інших загальних умов, встановлених національним правом, компетентні органи відмовляють кредитній установі у наданні авторизації на початок ведення діяльності, якщо кредитна установа не має окремих власних коштів або якщо її початковий капітал становить менше 5 мільйонів євро.
2. Початковий капітал складається лише з одного або більше елементів, зазначених у статті 26(1)(a)-(e) Регламенту (ЄС) № 575/2013.
3. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що кредитні установи, які не виконують вимогу щодо володіння окремими власними коштами, але існували станом на 15 грудня 1979 року, можуть продовжувати здійснювати свою діяльність. Вони можуть звільнити такі кредитні установи від обов’язку дотримання вимоги, що міститься у першому підпараграфі статті 13(1).
4. Держави-члени можуть надавати авторизацію окремим категоріям кредитних установ, початковий капітал яких менший за визначений у параграфі 1, за таких умов:
(a) початковий капітал становить не менше 1 млн євро;
(b) заінтересовані держави-члени повідомляють Комісію та EBA про свої причини для використання цієї можливості.
Стаття 13. Ефективне керування діяльністю та місце розташування головного офісу
1. Компетентні органи надають авторизацію кредитній установі на початок ведення діяльності лише у разі, якщо щонайменше дві особи здійснюють ефективне керування діяльністю кредитної установи-заявника.
Вони відмовляють у такій авторизації, якщо члени органу управління не відповідають вимогам, зазначеним у статті 91(1).
2. Кожна держава-член повинна вимагати, щоб:
(a) кредитна установа, що є юридичною особою та відповідно до її національного права має зареєстрований офіс, мала головний офіс у тій самій державі-члені, що і її зареєстрований офіс;
(b) кредитна установа, крім зазначеної в пункті (a), мала головний офіс у державі-члені, яка надала їй авторизацію, та в якій вона фактично здійснює свою діяльність.
Стаття 14. Акціонери та учасники
1. Компетентні органи відмовляють кредитній установі у наданні авторизації на початок ведення діяльності, якщо кредитна установа не повідомила їх про особи своїх акціонерів чи учасників (прямих чи непрямих, фізичних осіб чи юридичних осіб), які мають істотні частки участі, та про розмір таких часток або, якщо істотних часток участі немає, про 20 найбільших акціонерів чи учасників.
При визначенні того, чи виконано критерії для істотних часток участі, до уваги беруться права голосу, вказані у статтях 9 та 10 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС від 15 грудня 2004 року про гармонізацію вимог щодо прозорості інформації про емітентів, цінні папери яких допущено до торгівлі на регульованому ринку (-3), а також умови стосовно їх сукупності, визначені у статті 12(4) та (5) зазначеної Директиви.
__________
(-3) ОВ L 390, 31.12.2004, с. 38.
Держави-члени не беруть до уваги права голосу або акції, якими установи можуть володіти в результаті надання андеррайтингу фінансових інструментів або розміщення фінансових інструментів на підставі твердого зобов’язання, відповідно до пункту 6 секції A додатка I до Директиви 2004/39/ЄС , за умови що такі права не здійснюються або іншим чином не використовуються для втручання в управління емітентом та відчужуються протягом одного року після набуття.
2. Компетентні органи відмовляють у наданні авторизації на початок ведення діяльності кредитній установі, якщо з урахуванням потреби у забезпеченні розсудливого та прозорого управління кредитною установою вони не переконалися у тому, що акціонери або учасники відповідають критеріям, визначеним у статті 23(1). У такому разі застосовуються стаття 23(2) і (3) та стаття 24.
3. За наявності тісних зв’язків між кредитною установою та іншими фізичними або юридичними особами, компетентні органи надають авторизацію тільки за умови, що ці зв’язки не перешкоджають ефективному виконанню їхніх наглядових функцій.
Компетентні органи відмовляють у наданні авторизації на початок ведення діяльності кредитній установі тільки за умови, що закони, підзаконні нормативно-правові акти чи адміністративні положення третьої країни, застосовні до однієї або більшої кількості фізичних або юридичних осіб, із якими кредитна установа має тісні зв’язки, або труднощі, пов’язані із виконанням таких законів, підзаконних нормативно-правових актів чи адміністративних положень, перешкоджають ефективному виконанню їхніх наглядових функцій.
Компетентні органи вимагають від кредитних установ надання їм інформації, яка є необхідною для здійснення моніторингу відповідності умовам, зазначеним у цьому параграфі, на постійній основі.
Стаття 15. Відмова в наданні авторизації
Якщо компетентний орган відмовляє в наданні авторизації на початок ведення діяльності кредитної установи, він повідомляє заявнику про своє рішення та причини його ухвалення протягом шести місяців після отримання заяви або, якщо заява є неповною, протягом шести місяців після отримання повної інформації, необхідної для ухвалення рішення.
У будь-якому разі, рішення про надання або відмову у наданні авторизації ухвалюється протягом 12 місяців після отримання заяви.
Стаття 16. Попередня консультація з компетентними органами інших держав-членів
1. Перед наданням авторизації кредитній установі, компетентний орган консультується з компетентними органами іншої держави-члена, якщо кредитна установа:
(a) є дочірньою компанією кредитної установи, авторизованої у такій іншій державі-члені;
(b) є дочірньою компанією материнської компанії кредитної установи, авторизованої у такій іншій державі-члені;
(c) контролюється одними і тими самими фізичними або юридичними особами, які контролюють кредитну установу, авторизовану в такій іншій державі-члені.
2. Перед наданням авторизації кредитній установі, компетентний орган консультується з компетентним органом, що відповідає за нагляд за страховими компаніями або інвестиційними фірмами у відповідній державі-члені, якщо кредитна установа:
(a) є дочірньою компанією страхової компанії або інвестиційної фірми, авторизованої у Союзі;
(b) є дочірньою компанією материнської компанії страхової компанії або інвестиційної фірми, авторизованої у Союзі;
(c) контролюється одними і тими самими фізичними або юридичними особами, які контролюють страхову компанію або інвестиційну фірму, авторизовану в Союзі.
3. Відповідні компетентні органи, зазначені у параграфах 1 і 2, зокрема, консультуються один з одним під час оцінювання відповідності акціонерів, а також репутації і досвіду членів органу управління, які беруть участь в управлінні іншим суб’єктом однієї групи. Вони обмінюються будь-якою інформацією стосовно відповідності акціонерів, а також репутації і досвіду членів органу управління, що має значення для надання авторизації, а також для поточного оцінювання відповідності робочим умовам.
Стаття 17. Філії кредитних установ, авторизованих в іншій державі-члені
Держави-члени ведення діяльності не повинні вимагати авторизації або донорського капіталу для філій кредитних установ, авторизованих в інших державах-членах. Заснування та нагляд за такими філіями здійснюється відповідно до статті 35, статті 36(1), (2) та (3), статті 37, статей 40-46, статті 49 і статей 74-75.
Стаття 18. Відкликання авторизації
Компетентні органи можуть відкликати авторизацію, надану кредитній установі, лише у разі, якщо така кредитна установа:
(a) не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або припинила ведення діяльності більше, ніж на шість місяців, якщо тільки відповідна держава-член не передбачила умову припинення дії авторизації у таких випадках;
(b) отримала авторизацію на підставі неправдивих заяв або будь-якими іншими неправомірними способами;
(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію;
(d) більше не відповідає пруденційним вимогам, встановленим у частині третій, четвертій або шостій, окрім вимог, визначених у статтях 92a та 92b Регламенту (ЄС) № 575/2013 або встановлених згідно з пунктом (a) статті 104(1) або статті 105 цієї Директиви, або більше не можна розраховувати на те, що вона виконуватиме свої зобов’язання перед своїми кредиторами, і, зокрема, вона більше не надає забезпечення щодо активів, довірених їй її вкладниками;
(e) підпадає під дію одного або більше інших випадків, стосовно яких національне право передбачає відкликання авторизації; або
(f) вчиняє одне з порушень, зазначених у статті 67(1).
Стаття 19. Найменування кредитних установ
Для здійснення своєї діяльності кредитні установи можуть, незважаючи на будь-які положення у державі-члені ведення діяльності стосовно використання слів "банк", "ощадний банк" або інших банківських найменувань, використовувати на всій території Союзу одне й те саме найменування, яке вони використовують у державі-члені, в якій розташований їхній головний офіс. У випадку будь-якої небезпеки плутанини, держава-член ведення діяльності може, в цілях роз’яснення, вимагати, щоб до найменування додавалася певна пояснювальна інформація.
Стаття 20. Повідомлення про надання та відкликання авторизації
1. Компетентні органи повідомляють EBA про кожну авторизацію, надану згідно зі статтею 8.
2. EBA публікує на своєму вебсайті та регулярно оновлює список найменувань усіх кредитних установ, яким було надано авторизацію.
3. Орган, що здійснює консолідований нагляд, надає відповідним компетентним органам та EBA всю інформацію стосовно групи кредитних установ згідно зі статтею 14(3), статтею 74(1) і статтею 109(2), зокрема, стосовно організаційно-правової структури групи та її управління.
4. Список, вказаний у параграфі 2 цієї статті, повинен включати найменування кредитних установ, які не мають капіталу, зазначеного у статті 12(1), та ідентифікувати відповідні кредитні установи як такі.
5. Компетентні органи повідомляють EBA про кожен випадок відкликання авторизації із зазначенням причин такого відкликання.
Стаття 21. Скасування вимог для кредитних установ, постійно афілійованих із центральним органом
1. Компетентні органи можуть відмовитися від застосування вимог, встановлених у статтях 10 і 12 та у статті 13(1) цієї Директиви, до кредитної установи, згаданої у статті 10 Регламенту (ЄС) № 575/2013, відповідно до умов, зазначених у згаданій статті.
Держави-члени можуть залишити чинним та використовувати чинне національне законодавство стосовно застосування такої відмови за умови, що вона не суперечить цій Директиві або Регламенту (ЄС) № 575/2013.
2. Якщо компетентні органи здійснюють право відмови, зазначене в параграфі 1, статті 17, 33, 34 і 35, стаття 36(1)-(3), статті 39-46, секція II глави 2 розділу VII та глава 4 розділу VII застосовуються як до цілісного об’єкта, утвореного центральним органом разом з його афілійованими установами.
Стаття 21a. Надання дозволу фінансовим холдинговим компаніям та фінансовим холдинговим компаніям змішаного типу
1. Материнські фінансові холдингові компанії у державі-члені, материнські фінансові холдингові компанії змішаного типу у державі-члені, материнські фінансові холдингові компанії ЄС та материнські фінансові холдингові компанії ЄС змішаного типу отримують дозвіл відповідно до цієї статті. Інші фінансові холдингові компанії або фінансові холдингові компанії змішаного типу отримують дозвіл відповідно до цієї статті, згідно з якою вони зобов’язані дотримуватися положень цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 575/2013 на субконсолідованій основі.
2. У цілях параграфа 1, фінансові холдингові компанії та фінансові холдингові компанії змішаного типу, згадані у ньому, надають органу, що здійснює консолідований нагляд, та, якщо відрізняється, компетентному органу в державі-члені, у якій вони мають осідок, таку інформацію:
(a) структурну організацію групи, до складу якої входить фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу, із чітким зазначенням її дочірніх компаній та, коли доцільно, материнських компаній, а також місцезнаходження та вид діяльності кожної організації групи;
(b) інформацію стосовно призначення принаймні двох осіб, які ефективно керують фінансовою холдинговою компанією або фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, та стосовно дотримання вимог, встановлених у статті 121 щодо кваліфікації директорів;
(c) інформацію стосовно відповідності критеріям, визначеним у статті 14, стосовно акціонерів і членів, якщо фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу має кредитну установу як свою дочірню компанію;
(d) внутрішню організацію та розподіл завдань у межах групи;
(e) будь-яку іншу інформацію, яка може бути необхідною для проведення оцінювання, згаданого у параграфах 3 і 4 цієї статті.
Якщо надання дозволу фінансовій холдинговій компанії або фінансовій холдинговій компанії змішаного типу відбувається одночасно з проведенням оцінювання, згаданого у статті 22, компетентний орган в цілях зазначеної статті узгоджує дії, у відповідних випадках, з органом, що здійснює консолідований нагляд, та, якщо відрізняється, компетентним органом у державі-члені, в якій фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанію змішаного типу має осідок. У такому разі, період оцінювання, визначений у другому підпараграфі статті 22(2), призупиняється на період, що перевищує 20 робочих днів, поки не буде завершено процедуру, встановлену у цій статті.
3. Дозвіл може бути надано фінансовій холдинговій компанії або фінансовій холдинговій компанії змішаного типу відповідно до цієї статті лише у разі, якщо виконано всі такі умови:
(a) внутрішня організація та розподіл завдань у межах групи є належними для дотримання вимог, встановлених цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 575/2013 на консолідованій або субконсолідованій основі, та, зокрема, є ефективними для:
(i) координування всіх дочірніх компаній фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, включаючи, за необхідності, шляхом належного розподілу завдань серед дочірніх установ;
(ii) попередження та врегулювання конфліктів всередині групи; та
(iii) забезпечення виконання політик групи, визначених материнською фінансовою холдинговою компанією або материнською фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, в рамках всієї групи;
(b) структурна організація групи, до складу якої входить фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу, не ускладнює та іншим чином не перешкоджає ефективному нагляду за дочірніми або материнськими установами стосовно окремих, консолідованих та, якщо доцільно, субконсолідованих зобов’язань, які вони на себе взяли. Під час оцінювання зазначеного критерію необхідно брати до уваги зокрема таке:
(i) положення фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу у багаторівневій групі;
(ii) структуру участі; та
(iii) роль фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу в групі;
(c) відповідність критеріям, визначеним у статті 14, та вимогам, встановленим у статті 121.
4. Надання дозволу фінансовій холдинговій компанії або фінансовій холдинговій компанії змішаного типу відповідно до цієї статті не вимагається, якщо виконано всі такі умови:
(a) основна діяльність фінансової холдингової компанії полягає у придбанні часток участі у дочірніх компаніях або, у випадку фінансової холдингової компанії змішаного типу, її основна діяльність стосовно установ або фінансових установ полягає у придбанні часток участі у дочірніх компаніях;
(b) фінансову холдингову компанію або фінансову холдингову компанію змішаного типу не визначено як суб’єкт із врегулювання у будь-якій із груп врегулювання групи відповідно до стратегії врегулювання, визначеної відповідним органом з врегулювання згідно з Директивою 2014/59/ЄС;
(c) дочірню кредитну установу призначено відповідальною за забезпечення дотримання групою пруденційних вимог на консолідованій основі та їй надано всі необхідні засоби та правові повноваження для ефективного виконання таких зобов’язань;
(d) фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу не бере участі в ухваленні управлінських, оперативних і фінансових рішень, що впливають на групу або її дочірні компанії, які є установами або фінансовими установами;
(e) відсутні перешкоди для ефективного нагляду за групою на консолідованій основі.
Фінансові холдингові компанії або фінансові холдингові компанії змішаного типу, звільнені від отримання дозволу відповідно до цього параграфа, не виключаються з периметру консолідації, визначеного у цій Директиві або в Регламенті (ЄС) № 575/2013.
5. Орган, що здійснює консолідований нагляд, забезпечує моніторинг дотримання умов, зазначених у параграфі 3 або, якщо застосовно, параграфі 4 на постійній основі. Фінансові холдингові компанії та фінансові холдингові компанії змішаного типу надають органу, що здійснює консолідований нагляд, інформацію, необхідну для постійного моніторингу структурної організації групи та дотримання умов, зазначених у параграфі 3 або, якщо застосовно, параграфі 4. Орган, що здійснює консолідований нагляд, надає цю інформацію компетентному органу у державі-члені, в якій фінансова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу має осідок.