Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/760 від 29 квітня 2015 року про європейські довгострокові інвестиційні фонди

2. Як відступ від пункту (a) параграфа 1 цієї статті, кваліфікована портфельна компанія може бути фінансовою установою, яка фінансує виключно кваліфіковані портфельні компанії, зазначені в параграфі 1 цієї статті, або реальні активи, зазначені в пункті (e) статті 10.

ЄДІФ не повинен інвестувати у прийнятний інвестиційний актив, у якому керуючий ЄДІФ має або набуває пряму чи непряму участь, за винятком утримання паїв або акцій ЄДІФ, EuSEF або EuVECA, якими він управляє.

1. ЄДІФ повинен інвестувати принаймні 70% свого капіталу у прийнятні інвестиційні активи.

2. ЄДІФ не повинен інвестувати більше ніж:

(a) 10% свого капіталу в інструменти, випущені будь-якою однією кваліфікованою портфельною компанією, або позики, надані такій компанії;

(b) 10% капіталу, прямо або опосередковано, в один реальний актив;

(c) 10% капіталу в паї або акції будь-якого одного ЄДІФ, EuVECA або EuSEF;

(d) 5% капіталу в активи, зазначені в пункті (b) статті 9(1), якщо такі активи були випущені будь-якою однією організацією.

3. Сукупна вартість паїв або акцій ЄДІФ, EuvECA та EuSEF у портфелі ЄДІФ не повинна перевищувати 20% вартості капіталу ЄДІФ.

4. Агрегована ризикова експозиція до контрагента ЄДІФ, що виникає з операцій з позабіржовими деривативами, договорів репо або договорів зворотного репо, не повинна перевищувати 5% вартості капіталу ЄДІФ.

5. Як відступ від пунктів (a) та (b) параграфа 2, ЄДІФ може підвищити зазначений у них ліміт у розмірі 10% до 20% за умови, що сукупна вартість активів, утримуваних ЄДІФ у кваліфікованих портфельних компаніях і в окремих реальних активах, у які він інвестує понад 10% свого капіталу, не перевищує 40% вартості капіталу ЄДІФ.

6. Як відступ від пункту (d) параграфа 2, ЄДІФ може підвищити зазначений у ньому ліміт у розмірі 5% до 25%, якщо облігації були випущені кредитною установою, що має зареєстрований офіс у державі-члені і за законом підлягає спеціальному публічному нагляду для захисту власників облігацій. Зокрема, суми, які виникають у результаті випуску таких облігацій, повинні бути інвестовані за законом в активи, які протягом усього строку дії таких облігацій зможуть покрити вимоги за такими облігаціями і які, у разі припинення діяльності емітента, могли би бути використані в пріоритетному порядку для відшкодування основної суми та виплати нарахованих процентів.

7. Компанії, які включені до однієї групи для цілей консолідованої звітності, як це регулюється Директивою Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС (- 20) або згідно з міжнародно визнаними правилами бухгалтерського обліку, розглядаються як одна кваліфікована портфельна компанія або одна організація для цілей розрахування лімітів, зазначених у параграфах 1-6.

Якщо ЄДІФ порушує вимоги щодо диверсифікації, визначені у статті 13(2)-(6), і таке порушення перебуває поза межами контролю керуючого ЄДІФ, керуючий ЄДІФ повинен, упродовж належного періоду часу, вжити заходів, необхідних для коригування позиції з належним урахуванням інтересів інвесторів у ЄДІФ.

1. ЄДІФ може набувати не більше 25% паїв або акцій одного ЄДІФ, EuVECA або EuSEF.

2. Ліміти концентрації, встановлені у статті 56(2) Директиви 2009/65/ЄС, застосовуються до інвестицій в активи, зазначені в пункті (b) статті 9(1) цього Регламенту.

1. ЄДІФ може брати в позику грошові кошти за умови, що таке запозичення відповідає всім зазначеним нижче умовам:

(a) воно становить не більше ніж 30% вартості капіталу ЄДІФ;

(b) воно слугує для цілей інвестування у прийнятні інвестиційні активи, за винятком позик, зазначених у пункті (c) статті 10, за умови, що грошових коштів або їх еквівалентів, що їх утримує ЄДІФ, не достатньо для здійснення відповідної інвестиції;

(c) відповідний договір укладений у тій самій валюті, що й активи, які повинні бути придбані за позичені грошові кошти;

(d) строк погашення не перевищує строк дії ЄДІФ;

(e) воно обтяжує активи, які становлять не більше ніж 30% вартості капіталу ЄДІФ.

2. Керуючий ЄДІФ повинен вказати у проспекті ЄДІФ, чи він має намір позичати грошові кошти в рамках інвестиційної стратегії.

1. Інвестиційний ліміт, встановлений у статті 13(1):

(a) застосовується до дати, визначеної у правилах або установчих документах ЄДІФ;

(b) припиняє застосовуватися з моменту, коли ЄДІФ починає продавати активи для погашення паїв або акцій інвесторів після завершення строку дії ЄДІФ;

(c) призупиняється у випадках, коли ЄДІФ залучає додатковий капітал або зменшує наявний капітал, якщо строк дії такого призупинення не перевищує 12 місяців.

Дата, зазначена в пункті (a) першого підпараграфа, повинна враховувати конкретні особливості та характеристики активів, у які інвестуватиме ЄДІФ, і не повинна наставати пізніше ніж через п’ять років із дати авторизації ЄДІФ або пізніше ніж мине половина строку дії ЄДІФ, як визначено згідно зі статтею 18(3), залежно від того, яка із цих дат настане раніше. За виняткових обставин компетентний орган ЄДІФ, після подання належним чином обґрунтованого інвестиційного плану, може затвердити продовження зазначеного строку не більше ніж на один додатковий рік.

2. Якщо довгостроковий актив, у який інвестував ЄДІФ, був випущений кваліфікованою портфельною компанією, що більше не відповідає пункту (b) статті 11(1), такий довгостроковий актив може й надалі враховуватися для цілей розрахування інвестиційного ліміту, зазначеного у статті 13(1), не більше ніж протягом трьох років із дати, станом на яку кваліфікована портфельна компанія більше не відповідала вимогам пункту (b) статті 11(1).

1. Інвестори ЄДІФ не можуть вимагати погашення їхніх паїв або акцій до завершення строку дії ЄДІФ. Погашення для інвесторів можливе з наступного дня після дати завершення строку дії ЄДІФ.

У правилах або установчих документах ЄДІФ повинна бути чітко вказана конкретна дата завершення строку дії ЄДІФ і може бути передбачене право на тимчасове продовження строку дії ЄДІФ та умови здійснення такого права.

У правилах або установчих документах ЄДІФ та в інформації, розкритій інвесторам, повинні бути встановлені процедури погашення паїв або акцій і реалізації активів, а також має бути чітко вказано, що погашення для інвесторів розпочинається з наступного дня після дати завершення строку дії ЄДІФ.

2. Як відступ від параграфа 1, у правилах або установчих документах ЄДІФ може бути передбачена можливість погашення до завершення строку дії ЄДІФ у разі виконанні всіх зазначених нижче умов:

(a) погашення не здійснюється до дати, визначеної у пункті (a) статті 17(1);

(b) на момент авторизації та протягом усього строку дії ЄДІФ керуючий ЄДІФ здатний продемонструвати компетентним органам наявність належної системи управління ліквідністю та дієвих процедур моніторингу ризику ліквідності ЄДІФ, які узгоджуються з довгостроковою інвестиційною стратегією ЄДІФ і пропонованою політикою погашення;

(c) керуючий ЄДІФ встановлює визначену політику погашення, у якій чітко вказуються періоди часу, протягом яких інвестори можуть вимагати погашення;

(d) політика погашення ЄДІФ забезпечує, щоб загальна сума погашення за будь-який визначений період обмежувалася відсотком активів ЄДІФ, зазначених у пункті (b) статті 9(1). Такий відсоток повинен узгоджуватися зі стратегією управління ліквідністю та інвестиційною стратегією, які надані керуючим ЄДІФ;

(e) політика погашення ЄДІФ забезпечує справедливе ставлення до інвесторів і погашення на пропорційній основі, якщо загальна сума вимог про погашення за будь-який визначений період часу перевищує відсоток, зазначений у пункті (d) цього параграфа.

3. Строк дії ЄДІФ повинен узгоджуватися з довгостроковим характером ЄДІФ і його тривалість повинна бути достатньою, щоб охопити життєвий цикл кожного з окремих активів ЄДІФ, визначений згідно з профілем неліквідності, економічним життєвим циклом активу та заявленою інвестиційною метою ЄДІФ.

4. Інвестори можуть вимагати припинення діяльності ЄДІФ, якщо їхні вимоги щодо погашення, подані відповідно до політики ЄДІФ, не були задоволені протягом одного року з дати їх подання.

5. Інвестори повинні завжди мати можливість отримати грошову виплату.

6. Виплата в натуральній формі з активів ЄДІФ можлива тільки в разі виконання всіх зазначених нижче умов:

(a) така можливість передбачена у правилах або установчих документах ЄДІФ за умови справедливого ставлення до всіх інвесторів;

(b) інвестор подає письмовий запит на отримання виплати у формі частки активів ЄДІФ;

(c) передача таких активів не обмежена спеціальними правилами.

7. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, у яких визначаються умови, за яких тривалість строку дії ЄДІФ вважається достатньою, щоб охопити життєвий цикл кожного з окремих активів ЄДІФ, як зазначено в параграфі 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 09 вересня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Правила або установчі документи ЄДІФ не повинні перешкоджати допуску паїв або акцій ЄДІФ до торгів на регульованому ринку або багатосторонньому торговельному майданчику.

2. Правила або установчі документи ЄДІФ не повинні перешкоджати інвесторам вільно передавати їхні паї або акції третім особам, іншим ніж керуючий ЄДІФ.

3. ЄДІФ повинен оприлюднювати у своїх періодичних звітах ринкову вартість його паїв або акцій, включених до лістингу, а також вартість чистих активів на пай або акцію.

4. У разі істотної зміни вартості активу керуючий ЄДІФ повинен повідомити про це інвесторів у періодичних звітах.

1. ЄДІФ може пропонувати нові паї або акції згідно зі своїми правилами або установчими документами.

2. ЄДІФ не повинен здійснювати випуск нових паїв або акцій за ціною нижче чистої вартості активів без попередньої пропозиції таких паїв або акцій за такою ціною наявним інвесторам ЄДІФ.

1. ЄДІФ повинен ухвалити детальний графік почергової реалізації його активів для погашення паїв або акцій інвесторів після завершення строку дії ЄДІФ і повинен надати його компетентному органу ЄДІФ не пізніше ніж за один рік до дати завершення строку дії ЄДІФ.

2. Графік, зазначений у параграфі 1, повинен включати:

(a) оцінювання ринку для потенційних покупців;

(b) оцінювання та порівняння потенційних цін продажу;

(c) оцінювання активів, які підлягають відчуженню;

(d) часові рамки графіка реалізації.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення критеріїв, які повинні використовуватися для оцінювань у пункті (a) і оцінювання в пункті (c) параграфа 2.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 09 вересня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. ЄДІФ може регулярно розподіляти між акціонерами доходи від активів, які входять до його портфеля. Такі доходи включають:

(a) регулярні доходи від активів;

(b) приріст капіталу, реалізований після реалізації активу.

2. Доходи не розподіляють тією мірою, якою вони необхідні для покриття майбутніх зобов’язань ЄДІФ.

3. ЄДІФ може пропорційно зменшити свій капітал в разі реалізації активу до завершення строку дії ЄДІФ за умови, що керуючий ЄДІФ належним чином переконався, що така реалізація відповідає інтересам інвесторів.

4. У правилах або установчих документах ЄДІФ повинна бути визначена політика розподілу, яку ЄДІФ застосовуватиме протягом свого строку дії.

1. Паї або акції ЄДІФ не повинні реалізуватися на території Союзу без попередньої публікації проспекту.

Паї або акції ЄДІФ не повинні реалізуватися роздрібним інвесторам у Союзі без попередньої публікації основного інформаційного документа згідно з Регламентом (ЄС) 1286/2014.

2. Проспект повинен містити всю інформацію, необхідну для інвесторів, щоб мати змогу провести інформоване оцінювання пропонованих їм інвестицій та, зокрема, пов’язаних із ними ризиків.

3. Проспект повинен містити принаймні таку інформацію:

(a) заяву, у якій вказано, яким чином інвестиційні цілі та стратегія ЄДІФ для досягнення таких цілей зумовлюють кваліфікацію фонду як такого, що має довгостроковий характер;

(b) інформацію, яка повинна бути розкрита компанією колективного інвестування закритого типу згідно з Директивою 2003/71/ЄС і Регламентом (ЄС) № 809/2004;

(c) інформацію, яка повинна бути розкрита інвесторам відповідно до статті 23 Директиви 2011/61/ЄС, якщо вона не охоплюється пунктом (b) цього параграфа;

(d) чітке визначення категорій активів, у які авторизований інвестувати ЄДІФ;

(e) чітке визначення юрисдикцій, у яких дозволяється інвестувати ЄДІФ;

(f) будь-яку іншу інформацію, яка, на думку компетентних органів, є релевантною для цілей параграфа 2.

4. Проспект і будь-які інші маркетингові документи повинні чітко інформувати інвесторів про неліквідний характер ЄДІФ.

Зокрема, проспект і будь-які інші маркетингові документи повинні чітко:

(a) інформувати інвесторів про довгостроковий характер інвестицій ЄДІФ;

(b) інформувати інвесторів про завершення строку дії ЄДІФ, а також про можливість продовження строку дії ЄДІФ, якщо це передбачено, і умови такого продовження;

(c) містити інформацію про те, чи ЄДІФ має намір реалізувати свої паї або акції роздрібним інвесторам;

(d) містити пояснення прав інвесторів на погашення їхніх інвестицій згідно зі статтею 18 та згідно з правилами або установчими документами ЄДІФ;

(e) містити інформацію про періодичність і строки розподілу доходів, за наявності, між інвесторами протягом строку дії ЄДІФ;

(f) містити пораду для інвесторів, що інвестувати в ЄДІФ необхідно тільки невелику частку їхнього загального інвестиційного портфеля;

(g) описувати політику хеджування ЄДІФ, включно із чітким визначенням того, що фінансові деривативні інструменти можуть використовуватися тільки для цілей хеджування ризиків, притаманних іншим інвестиціям ЄДІФ, а також включно з визначенням можливого впливу використання фінансових деривативних інструментів на профіль ризику ЄДІФ;

(h) інформувати інвесторів про ризики, пов’язані з інвестуванням у реальні активи, у тому числі в інфраструктуру;

(i) регулярно, принаймні раз на рік, інформувати інвесторів про юрисдикції, у яких інвестував ЄДІФ.

5. На додаток до інформації, що вимагається згідно зі статтею 22 Директиви 2011/61/ЄС, річний звіт ЄДІФ повинен містити такі відомості:

(a) звіт про рух грошових коштів;

(b) інформацію про будь-яку участь в інструментах, які використовують бюджетні кошти Союзу;

(c) інформацію про вартість окремих кваліфікованих портфельних компаній і вартість інших активів, у які інвестував ЄДІФ, включно з вартістю використаних фінансових деривативних інструментів;

(d) інформацію про юрисдикції, у яких розташовані активи ЄДІФ.

6. За запитом роздрібного інвестора, керуючий ЄДІФ також повинен надати додаткову інформацію про кількісні ліміти, які застосовуються до управління ризиками ЄДІФ, про вибрані із цією метою методи, а також останню інформацію про розвиток основних ризиків і доходи за категоріями активів.

1. ЄДІФ повинен надсилати свій проспект і будь-які зміни до нього, а також свій річний звіт компетентним органам ЄДІФ. За запитом, ЄДІФ повинен надати зазначену документацію компетентному органу керуючого ЄДІФ. Така документація повинна надаватися ЄДІФ у строк, вказаний такими компетентними органами.

2. Правила або установчі документи ЄДІФ становлять невід’ємну частину проспекту та повинні додаватися до нього.

Однак документи, зазначені в першому підпараграфі, необов’язково додавати до проспекту, якщо інвестору повідомили, що за запитом інвестору надішлють такі документи або повідомлять місце, де, у кожній державі-члені, у якій реалізують паї або акції, інвестор зможе з ними ознайомитися.

3. У проспекті повинен бути вказаний спосіб надання інвесторам річного звіту. У ньому має бути передбачено, що паперова копія річного звіту повинна бути безкоштовно надана роздрібним інвесторам за їхнім запитом.

4. Проспект і останній опублікований річний звіт повинні бути безкоштовно надані інвесторам за їхнім запитом.

Проспект може бути наданий на довговічному носії або на вебсайті. Паперова копія повинна бути безкоштовно надана роздрібним інвесторам за їхнім запитом.

5. Істотні дані, які містяться у проспекті, підлягають оновленню.

1. Проспект повинен містити чітку інформацію для інвесторів про рівень різних витрат, прямо або опосередковано понесених інвесторами. Різні витрати повинні бути згруповані за такими категоріями:

(a) витрати на створення ЄДІФ;

(b) витрати, пов’язані з придбанням активів;

(c) комісії, пов’язані з управлінням і результатами;

(d) витрати на розподіл;

(e) інші витрати, у тому числі адміністративні, регуляторні, депозитарні, кастодіальні витрати і витрати на професійні послуги та аудит.

2. У проспекті повинне бути вказане загальне співвідношення між витратами і капіталом ЄДІФ.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення спільних термінів та означень, методологій розрахування та форматів представлення витрат, зазначених у параграфі 1, і загального співвідношення, зазначеного в параграфі 2.

У ході розроблення таких проектів регуляторних технічних стандартів ESMA повинен враховувати регуляторні технічні стандарти, зазначені в пунктах (a) та (c) статті 8(5) Регламенту (ЄС) № 1286/2014.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 09 вересня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Керуючий ЄДІФ, паї або акції якого планується реалізувати роздрібним інвесторам, повинен, у кожній державі-члені, у якій він має намір реалізувати такі паї або акції, створити механізми, доступні для здійснення підписки, виплат власникам паїв або акціонерам, зворотного викупу або погашення паїв або акцій та надання інформації, яку зобов’язані надавати ЄДІФ і керуючий ЄДІФ.

2. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення типів і характеристик механізмів, зазначених у параграфі 1, їхньої технічної інфраструктури та змісту їхніх завдань по відношенню до роздрібних інвесторів.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 09 вересня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Керуючий ЄДІФ, паї або акції якого планується реалізувати роздрібним інвесторам, повинен встановити та застосовувати спеціальний внутрішній процес оцінювання такого ЄДІФ до реалізації або розподілу між роздрібними інвесторами.

2. У рамках внутрішнього процесу, зазначеного в параграфі 1, керуючий ЄДІФ повинен оцінити, чи ЄДІФ придатний для реалізації роздрібним інвесторам, враховуючи принаймні:

(a) строк дії ЄДІФ; та

(b) заплановану інвестиційну стратегію ЄДІФ.

3. Керуючий ЄДІФ повинен надати будь-якому розповсюджувачу всю відповідну інформацію про ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, у тому числі всю інформацію про його строк дії та інвестиційну стратегію, а також про внутрішній процес оцінювання та юрисдикції, у яких дозволяється інвестувати ЄДІФ.

1. У разі прямої пропозиції або розміщення паїв або акцій ЄДІФ серед роздрібних інвесторів керуючий ЄДІФ повинен отримати інформацію про:

(a) знання та досвід роздрібного інвестора у сфері інвестицій, які мають значення для ЄДІФ;

(b) фінансовий стан роздрібного інвестора, у тому числі здатність такого інвестора нести збитки;

(c) інвестиційні цілі роздрібного інвестора, у тому числі часовий горизонт такого інвестора.

На основі інформації, отриманої відповідно до першого підпараграфа, керуючий ЄДІФ повинен рекомендувати ЄДІФ, тільки якщо він підходить такому роздрібному інвестору.

2. Якщо строк дії ЄДІФ, паї або акції якого пропонують або розміщують серед роздрібних інвесторів, перевищує 10 років, керуючий ЄДІФ або розповсюджувач повинні надати чітке письмове попередження, що продукт ЄДІФ може бути непридатним для роздрібних інвесторів, які не здатні підтримувати таке довгострокове та неліквідне зобов’язання.

1. Як відступ від статті 21(3) Директиви 2011/61/ЄС, депозитарій ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, повинен бути суб’єктом, що належить до типу, зазначеного у статті 23(2) Директиви 2009/65/ЄС.

2. Як відступ від другого підпараграфа статті 21(13) і статті 21(14) Директиви 2011/61/ЄС, депозитарій ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, не звільняється від відповідальності в разі втрати фінансових інструментів, які перебувають на зберіганні третьої особи.

3. Відповідальність депозитарія, зазначена у статті 21(12) Директиви 2011/61/ЄС, не може бути виключена або обмежена договором, якщо паї або акції ЄДІФ реалізують роздрібним інвесторам.

4. Будь-який договір, який суперечить параграфу 3, вважається нікчемним.

5. Активи, які перебувають на зберіганні в депозитарія ЄДІФ, не повинні повторно використовуватися депозитарієм або будь-якою третьою особою, якій була делегована функція зберігання, за їхній власний рахунок. Повторне використання включає будь-яку операцію з активами, які перебувають на зберіганні, у тому числі, між іншим, передачу, надання в заставу, продаж або надання в позику.

Активи, які перебувають на зберіганні в депозитарія ЄДІФ, дозволяється повторно використовувати, тільки якщо:

(a) повторне використання активів здійснюється за рахунок ЄДІФ;

(b) депозитарій виконує вказівки керуючого ЄДІФ від імені ЄДІФ;

(c) повторне використання здійснюється на користь ЄДІФ та в інтересах власників паїв або акціонерів; та

(d) за операцією надане високоякісне та ліквідне забезпечення, отримане ЄДІФ за угодою про передачу права власності.

Ринкова вартість забезпечення, зазначеного в пункті (d) другого підпараграфа, завжди повинна дорівнювати принаймні ринковій вартості повторно використаних активів плюс премія.

1. Паї або акції ЄДІФ можуть бути реалізовані роздрібним інвесторам за умови, що роздрібним інвесторам були надані належні інвестиційні поради керуючим ЄДІФ або розповсюджувачем.

2. Керуючий ЄДІФ може прямо пропонувати або розміщувати паї або акції ЄДІФ серед роздрібних інвесторів, тільки якщо такий керуючий авторизований на надання послуг, зазначених у пунктах (a) та (b)(i) статті 6(4) Директиви 2011/61/ЄС, і тільки після проходження таким керуючим перевірки придатності, зазначеної у статті 28(1) цього Регламенту.

3. Якщо вартість портфеля фінансових інструментів потенційного роздрібного інвестора не перевищує 500000 євро, керуючий ЄДІФ або будь-який розповсюджувач, після проходження перевірки придатності, зазначеної у статті 28(1), і надання належних інвестиційних порад, повинен забезпечити, на підставі інформації, наданої потенційним роздрібним інвестором, щоб потенційний роздрібний інвестор інвестував агреговану суму, що не перевищує 10% портфеля фінансових інструментів такого інвестора, в ЄДІФ і щоб початкова мінімальна сума, інвестована в один або більше ЄДІФ, становила 10000 євро.

Потенційний роздрібний інвестор несе відповідальність за надання керуючому ЄДІФ або розповсюджувачу достовірної інформації про портфель фінансових інструментів потенційного роздрібного інвестора та інвестиції в ЄДІФ, як зазначено в першому підпараграфі.

Для цілей цього параграфа вважається, що портфель фінансових інструментів включає грошові депозити та фінансові інструменти, за винятком будь-яких фінансових інструментів, наданих у якості забезпечення.

4. У правилах або установчих документах ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, має бути передбачене однакове ставлення до всіх інвесторів та відсутність преференційного ставлення або спеціальних економічних вигід для окремих інвесторів або груп інвесторів.

5. Організаційно-правова форма ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, не повинна передбачати будь-яку додаткову відповідальність для роздрібних інвесторів або вимагати будь-яких додаткових зобов’язань для таких інвесторів, за винятком початкового зобов’язання щодо капіталовкладення.

6. Роздрібні інвестори повинні мати можливість, протягом періоду підписки та принаймні протягом двох тижнів із дати підписки на паї або акції ЄДІФ, скасувати їхню підписку та отримати назад грошові кошти без штрафних санкцій.

7. Керуючий ЄДІФ, паї або акції якого реалізують роздрібним інвесторам, повинен встановити належні процедури та механізми врегулювання скарг роздрібних інвесторів, які дають змогу роздрібним інвесторам подавати скарги офіційною мовою або однією з офіційних мов їхньої держави-члена.

1. Керуючий ЄДІФ повинен мати змогу реалізувати паї або акції такого ЄДІФ професійним і роздрібним інвесторам у державі-члені місцезнаходження після надання повідомлення згідно зі статтею 31 Директиви 2011/61/ЄС.

2. Керуючий ЄДІФ повинен мати змогу реалізувати паї або акції такого ЄДІФ професійним і роздрібним інвесторам у державах-членах, інших ніж держава-член місцезнаходження керуючого ЄДІФ, після надання повідомлення згідно зі статтею 32 Директиви 2011/61/ЄС.

3. Керуючий ЄДІФ повинен, для кожного ЄДІФ, яким він управляє, вказати для компетентних органів, чи він має намір реалізувати паї або акції ЄДІФ роздрібним інвесторам.

4. На додаток до документації та інформації, що вимагаються згідно зі статтями 31 та 32 Директиви 2011/61/ЄС, керуючий ЄДІФ повинен надати компетентним органам:

(a) проспект ЄДІФ;

(b) основний інформаційний документ ЄДІФ, якщо його паї або акції реалізують роздрібним інвесторам; та

(c) інформацію про механізми, зазначені у статті 26.

5. Компетенція та повноваження компетентних органів згідно зі статтями 31 та 32 Директиви 2011/61/ЄС вважаються такими, що також стосуються реалізації паїв або акцій ЄДІФ роздрібним інвесторам і охоплюють додаткові вимоги, встановлені в цьому Регламенті.

6. На додаток до повноважень, визначених у першому підпараграфі статті 31(3) Директиви 2011/61/ЄС, компетентний орган держави-члена місцезнаходження керуючого ЄДІФ також повинен не допускати реалізацію паїв або акцій ЄДІФ, якщо керуючий ЄДІФ не відповідає або не відповідатиме цьому Регламенту.

7. На додаток до повноважень, визначених у першому підпараграфі статті 32(3) Директиви 2011/61/ЄС, компетентний орган держави-члена місцезнаходження керуючого ЄДІФ також повинен відмовляти в передачі повного пакета повідомлення компетентним органам держав-членів, на території яких ЄДІФ має намір реалізувати свої паї або акції, якщо керуючий ЄДІФ не відповідає цьому Регламенту.

1. Компетентні органи повинні здійснювати постійний нагляд за відповідністю цьому Регламенту.

2. Компетентні органи ЄДІФ відповідають за здійснення нагляду за відповідністю правилам, встановленим у главах II, III та IV.

3. Компетентний орган ЄДІФ відповідає за здійснення нагляду за виконанням обов’язків, визначених у правилах або установчих документах ЄДІФ, і обов’язків, визначених у проспекті, які повинні відповідати цьому Регламенту.

4. Компетентний орган керуючого ЄДІФ відповідає за здійснення нагляду за належністю механізмів та організації керуючого ЄДІФ, щоб керуючий ЄДІФ мав змогу дотримуватися обов’язків і правил, які стосуються заснування та функціонування всіх ЄДІФ, якими він управляє.

Компетентний орган керуючого ЄДІФ відповідає за здійснення нагляду за дотриманням цього Регламенту керуючим ЄДІФ.

5. Компетентні органи повинні здійснювати моніторинг компаній колективного інвестування, які мають осідок або паї чи акції яких реалізують на їхній території, щоб переконатися, що вони не використовують позначення "ЄДІФ" або не заявляють, що вони є ЄДІФ, крім випадків, коли вони авторизовані згідно із цим Регламентом і відповідають його положенням.

1. Компетентні органи повинні мати всі повноваження з нагляду та розслідування, необхідні для виконання їхніх функцій відповідно до цього Регламенту.

2. Повноваження, надані компетентним органам відповідно до Директиви 2011/61/ЄС, у тому числі повноваження, пов’язані із санкціями, також підлягають здійсненню стосовно цього Регламенту.

3. Компетентний орган ЄДІФ повинен заборонити використання позначення "ЄДІФ" або "європейський довгостроковий інвестиційний фонд", якщо керуючий ЄДІФ більше не відповідає цьому Регламенту.

1. ESMA повинен мати повноваження, необхідні для виконання завдань, покладених на нього згідно із цим Регламентом.

2. Повноваження ESMA відповідно до Директиви 2011/61/ЄС також підлягають здійсненню стосовно цього Регламенту та згідно з Регламентом (ЄС) № 45/2001.

3. Для цілей Регламенту (ЄС) № 1095/2010 цей Регламент вважається додатковим юридично зобов’язальним актом Союзу, який покладає завдання на ESMA, як зазначено у статті 1(2) Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Компетентний орган ЄДІФ і компетентний орган керуючого ЄДІФ, якщо це різні органи, повинні співпрацювати та обмінюватися інформацією для цілей виконання їхніх обов’язків згідно із цим Регламентом.

2. Компетентні органи повинні співпрацювати згідно з Директивою 2011/61/ЄС.

3. Компетентні органи та ESMA повинні співпрацювати один з одним із метою виконання їхніх відповідних обов’язків згідно із цим Регламентом відповідно до Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

4. Компетентні органи та ESMA повинні обмінюватися всією інформацією та документацією, необхідною для виконання їхніх відповідних обов’язків згідно із цим Регламентом відповідно до Регламенту (ЄС) № 1095/2010, зокрема, для виявлення та усунення порушень цього Регламенту.

Комісія повинна пріоритизувати та оптимізувати свої процеси розгляду всіх заяв ЄДІФ на отримання фінансування від ЄІБ. Комісія повинна оптимізувати надання будь-яких висновків або даних щодо будь-яких заяв ЄДІФ на отримання фінансування від ЄІБ.

1. Не пізніше ніж 09 червня 2019 року Комісія повинна розпочати перегляд застосування цього Регламенту. У ході перегляду необхідно здійснити аналіз, зокрема:

(a) впливу статті 18;

(b) впливу на диверсифікацію активів застосування мінімального порогового значення в розмірі 70% для прийнятних інвестиційних активів, встановленого у статті 13(1);

(c) обсягу реалізації паїв або акцій ЄДІФ на території Союзу, у тому числі, чи КАІФи, які підпадають під дію статті 3(2) Директиви 2011/61/ЄС, зацікавлені в реалізації паїв або акцій ЄДІФ;

(d) ступеня необхідного оновлення переліку прийнятних активів та інвестицій, а також правил щодо диверсифікації, складу портфеля та лімітів взяття в позику грошових коштів.

2. Після перегляду, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, і після консультацій з ESMA Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт з оцінкою внеску цього Регламенту та ЄДІФ у створення Союзу ринків капіталу та досягнення цілей, визначених у статті 1(2). У відповідних випадках такий звіт повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 09 грудня 2015 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено у Страсбурзі 29 квітня 2015 року.