Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу інвестиційної компанії повинні вимагати від інвестиційних компаній надання необхідної їм інформації.
2. Якщо інвестиційна компанія не призначила керуючу компанію, інвестиційну компанію повідомляють про надання або відмову в наданні авторизації протягом шести місяців після подання повної заяви. У разі відмови в наданні авторизації необхідно вказати її причини.
3. Інвестиційна компанія може розпочати свою діяльність відразу після отримання авторизації.
4. Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу інвестиційної компанії можуть відкликати авторизацію, надану інвестиційній компанії відповідно до цієї Директиви, тільки якщо така компанія:
(a) не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або не здійснювала діяльність, яка підпадає під дію цієї Директиви, упродовж попередніх шести місяців або більше, якщо тільки відповідна держава-член не передбачила припинення дії авторизації у таких випадках;
(b) отримала авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших неналежних засобів;
(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію;
(d) серйозно або систематично порушувала положення, ухвалені відповідно до цієї Директиви; або
(e) підпадає під будь-який із випадків, коли національним правом передбачене відкликання.
5. З метою забезпечення послідовної гармонізації цієї Директиви ESMA може розробити проекти регуляторних технічних стандартів для визначення:
(a) інформації, яку необхідно надавати компетентним органам у заяві про надання авторизації інвестиційний компанії, включаючи програму діяльності; та
(b) перешкод, які можуть перешкоджати ефективному виконанню наглядових функцій компетентного органу, згідно з параграфом 1(c).
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
6. З метою забезпечення однакових умов застосування цієї статті ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів для встановлення стандартних форм, шаблонів і процедур надання інформації, зазначеної в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 5. Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
СЕКЦІЯ 2
Умови операційної діяльності
Статті 13-14b застосовуються mutatis mutandis до інвестиційних компаній, які не призначили керуючу компанію, авторизовану згідно із цією Директивою.
Для цілей статей, зазначених у першому параграфі, "керуюча компанія" означає "інвестиційну компанію".
Інвестиційні компанії управляють тільки активами власного портфеля і не повинні, за жодних обставин, отримувати будь-які повноваження щодо управління активами від імені третьої особи.
Кожна держава-член розташування головного офісу інвестиційної компанії повинна розробити пруденційні правила, яких повинні завжди дотримуватися інвестиційні компанії, що не призначили керуючу компанію, авторизовану згідно із цією Директивою.
Зокрема, компетентні органи держави-члена розташування головного офісу інвестиційної компанії, також беручи до уваги характер інвестиційної компанії, повинні вимагати, щоб компанія мала надійні адміністративні процедури та процедури бухгалтерського обліку, механізми контролю та захисту для електронного опрацювання даних і належні механізми внутрішнього контролю, у тому числі, зокрема, правила щодо особистих операцій їхніх працівників або утримання чи управління інвестиціями у фінансові інструменти для інвестування її початкового капіталу і забезпечення принаймні, щоб для кожної операції за участю компанії можна було визначити її походження, сторін, характер, а також час і місце її здійснення і щоб активи інвестиційної компанії інвестувалися згідно з установчими документами або чинними правовими положеннями.
ГЛАВА VI
ЗЛИТТЯ UCITS
СЕКЦІЯ 1
Принцип, дозвіл і затвердження
Для цілей цієї глави UCITS включає інвестиційні відділи такої компанії.
1. Держави-члени повинні, згідно з умовами, визначеними в цій главі, і незалежно від форми, у якій засновані UCITS згідно зі статтею 1(3), дозволяти транскордонні та національні злиття, як означено у статті 2(1)(q) та (r), з використанням одного або більше механізмів злиття, передбачених у статті 2(1)(p).
2. Механізми злиття, які використовуються для транскордонного злиття, як означено у статті 2(1)(q), повинні бути передбачені в законодавстві держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднуються.
Механізми злиття, які використовуються для національного злиття, як означено у статті 2(1)(r), повинні бути передбачені в законодавстві держави-члена, у якій UCITS мають осідок.
1. Злиття вимагають попереднього дозволу компетентних органів держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднуються.
2. UCITS, що приєднуються, повинні надати таку інформацію компетентним органам держави-члена розташування головного офісу:
(a) спільний проект умов пропонованого злиття, належним чином затверджений UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує;
(b) актуальну версію проспекту та ключової інформації для інвесторів, зазначеної у статті 78, UCITS, що приєднує, якщо вона має осідок в іншій державі-члені;
(c) заяву кожного з депозитаріїв UCITS, що приєднує і що приєднується, яка підтверджує, що, згідно зі статтею 41, вони перевірили відповідність даних, визначених у пунктах (a), (f) та (g) статті 40(1), вимогам цієї Директиви та правилам фонду або установчим документам відповідних UCITS; та
(d) інформацію про пропоноване злиття, яку UCITS, що приєднується і що приєднує, мають намір надати їхнім відповідним власникам паїв.
Така інформація повинна надаватися у спосіб, що дає змогу компетентним органам держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, ознайомитися з нею офіційною мовою або однією з офіційних мов такої держави-члена або таких держав-членів, або мовою, затвердженою такими компетентними органами.
3. Після підготовки повного досьє компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, повинні негайно передати копії інформації, зазначеної в параграфі 2, компетентним органам держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує. Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, повинні, відповідно, розглянути потенційний вплив пропонованого злиття на власників паїв UCITS, що приєднується і що приєднує, щоб оцінити, чи власникам паїв надають відповідну інформацію.
Якщо компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, вважають за необхідне, вони можуть вимагати в письмовій формі уточнення інформації для власників паїв UCITS, що приєднується.
Якщо компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує, вважають за необхідне, вони можуть вимагати в письмовій формі протягом 15 робочих днів з моменту отримання копій повної інформації, зазначеної в параграфі 2, щоб UCITS, що приєднує, внесла зміни до інформації, яка повинна бути надана власникам її паїв.
У такому випадку компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує, повинні висловити своє незадоволення компетентним органам держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується. Вони повинні повідомити компетентним органам держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, чи вони задоволені зміненою інформацією, яка повинна бути надана власникам паїв UCITS, що приєднує, упродовж 20 робочих днів після повідомлення про таку зміну.
4. Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, дозволяють пропоноване злиття, якщо виконані такі умови:
(a) пропоноване злиття відповідає всім вимогам статей 39-42;
(b) UCITS, що приєднує, було повідомлено, згідно зі статтею 93, про реалізацію її паїв в усіх державах-членах, якщо UCITS, що приєднується, отримала дозвіл або була повідомлена про реалізацію її паїв згідно зі статтею 93; та
(c) компетентних органів держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується і приєднує, задовольняє пропонована інформація, яка повинна бути надана власникам паїв, або компетентними органами держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує, не було висловлено незадоволення згідно із четвертим підпараграфом параграфа 3.
5. Якщо компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, вважають досьє неповним, вони повинні вимагати надання додаткової інформації протягом 10 робочих днів з моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 2.
Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, повинні повідомити UCITS, що приєднується, чи надається дозвіл на злиття, упродовж 20 робочих днів з моменту подання повної інформації згідно з параграфом 2.
Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, також повинні повідомити про своє рішення компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує.
6. Держави-члени можуть, згідно з другим підпараграфом статті 57(1), передбачити відступ від статей 52-55 для UCITS, що приєднують.
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб UCITS, що приєднується і що приєднує, розробити спільний проект умов злиття.
У спільному проекті умов злиття повинні бути вказані такі дані:
(a) інформація про тип злиття та UCITS, що беруть у ньому участь;
(b) довідкова інформація та обґрунтування пропонованого злиття;
(c) очікуваний вплив пропонованого злиття на власників паїв UCITS, що приєднується і що приєднує;
(d) критерії, ухвалені для оцінювання активів та, якщо застосовно, зобов’язання станом на дату розрахування коефіцієнта обміну, як зазначено у статті 47(1);
(e) метод розрахування коефіцієнта обміну;
(f) запланована фактична дата злиття;
(g) правила, що застосовуються, відповідно, до передачі активів і обміну паїв; та
(h) у випадку злиття відповідно до пункту (p)(ii) статті 2(1) та, якщо застосовно, пункту (p)(iii) статті 2(1), правила фонду або установчі документи новоствореної UCITS, що приєднує.
Компетентні органи не повинні вимагати включення у спільний проект умов злиття будь-якої додаткової інформації.
2. UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, можуть вирішити включити додаткові дані у спільний проект умов злиття.
СЕКЦІЯ 2
Контроль третіх осіб, інформація про власників паїв та інші права власників паїв
Держави-члени повинні вимагати, щоб депозитарії UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, перевіряли відповідність даних, визначених у пунктах (a), (f) та (g) статті 40(1) вимогам цієї Директиви та правилам фонду або установчим документам їхніх відповідних UCITS.
1. Право держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, наділяє депозитарія або незалежного аудитора, затвердженого згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС від 17 травня 2006 року про обов’язковий аудит річної та консолідованої звітності (- 14), повноваженнями перевіряти:
(a) критерії, ухвалені для оцінювання активів та, якщо застосовно, зобов’язання станом на дату розрахування коефіцієнта обміну, як зазначено у статті 47(1);
(b) якщо застосовно, грошову виплату за один пай; та
(c) метод розрахування коефіцієнта обміну, а також фактичний коефіцієнт обміну, визначений станом на дату розрахування такого коефіцієнта, як зазначено у статті 47(1).
2. Зовнішні аудитори UCITS, що приєднується, або зовнішні аудитори, UCITS, що приєднує, вважаються незалежними аудиторами для цілей параграфа 1.
3. Копія звітів незалежного аудитора або, якщо застосовно, депозитарія повинна безкоштовно надаватися за запитом власникам паїв UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, а також відповідним компетентним органам.
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, надали відповідну точну інформацію про пропоноване злиття їхнім відповідним власникам паїв, щоб дати їм можливість винести інформоване судження про вплив пропозиції на їхні інвестиції.
2. Така інформація повинна бути надана власникам паїв UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, тільки після того, як компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, нададуть дозвіл на пропоноване злиття згідно зі статтею 39.
Вона повинна бути надана щонайменше за 30 днів до останньої дати подання вимоги зворотного викупу, погашення або, якщо застосовно, конвертації без додаткової плати згідно зі статтею 45(1).
3. Інформація, яка повинна бути надана власникам паїв UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, повинна включати відповідні точні дані про пропоноване злиття, щоб дати їм можливість ухвалити інформоване рішення про можливий вплив такого злиття на їхні інвестиції та здійснити їхні права згідно зі статтями 44 і 45.
Вона повинна включати такі дані:
(a) довідкова інформація та обґрунтування пропонованого злиття;
(b) можливий вплив пропонованого злиття на власників паїв, у тому числі, між іншим, будь-які істотні відмінності в розрізі інвестиційної політики та стратегії, витрат, очікуваного результату, періодичного звітування, можливих відхилень результатів діяльності та, якщо застосовно, явне попередження інвесторів про те, що їхній податковий режим може змінитися внаслідок злиття;
(c) будь-які конкретні права власників паїв, пов’язані з пропонованим злиттям, у тому числі, між іншим, право на отримання додаткової інформації, право на отримання, за запитом, копії звіту незалежного аудитора або депозитарія, а також право вимагати зворотного викупу, погашення або, якщо застосовно, конвертації їхніх паїв без плати, як вказано у статті 45(1), і остання дата здійснення такого права;
(d) відповідні процедурні аспекти та запланована фактична дата злиття; та
(e) копія ключової інформації для інвесторів, зазначеної у статті 78, UCITS, що приєднує.
4. Якщо UCITS, що приєднується, або UCITS, що приєднує, було повідомлено згідно зі статтею 93, інформація, зазначена в параграфі 3, повинна надаватися офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена ведення діяльності відповідної UCITS або мовою, затвердженою компетентними органами. UCITS, яка зобов’язана надати інформацію, несе відповідальність за надання перекладу. Такий переклад повинен точно відображати зміст оригіналу.
5. Комісія може ухвалити, за допомогою делегованих актів згідно зі статтею 112a, інструменти, у яких визначається детальний зміст, формат і метод надання інформації, зазначеної в параграфах 1 та 3.
6. З метою забезпечення однакових умов застосування цієї статті ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення умов застосування делегованих актів, ухвалених Комісією щодо змісту, формату та методу надання інформації, зазначеної в параграфах 1 та 3. Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо національне законодавство держав-членів вимагає затвердження злиття між UCITS власниками паїв, держави-члени повинні забезпечити, щоб таке затвердження не вимагало більше ніж 75% голосів, фактично відданих власниками паїв, присутніми або представленими на загальних зборах власників паїв.
Перший параграф не обмежує будь-який кворум присутності, передбачений національним законодавством. Держави-члени не повинні встановлювати більш жорсткі кворуми присутності для транскордонного злиття, ніж для національного злиття, або більш жорсткі кворуми присутності для злиття UCITS, ніж для злиття корпоративних суб’єктів.
1. У законодавстві держав-членів повинно бути передбачено, що власники паїв UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, мають право вимагати, без будь-якої плати, крім тієї, що утримується UCITS для покриття витрат у зв’язку зі скороченням інвестицій, зворотного викупу, погашення їхніх паїв або, якщо можливо, їх конвертації у паїв іншої UCITS з подібними інвестиційними політиками, якою управляє та сама керуюча компанія або будь-яка інша компанія, з якою керуюча компанія пов’язана спільним управлінням або контролем або значною прямою чи непрямою участю. Таке право вводиться в дію з моменту повідомлення власників паїв UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує, про пропоноване злиття згідно зі статтею 43, і припиняється за п’ять робочих днів до дати розрахування коефіцієнта обміну, зазначеного у статті 47(1).
2. Без обмеження параграфа 1, для злиття між UCITS і як відступ від статті 84(1), держави-члени можуть дозволяти компетентним органам вимагати або дозволяти тимчасове призупинення підписки, зворотного викупу або погашення за умови, що таке призупинення є обґрунтованим з міркувань захисту власників паїв.
СЕКЦІЯ 3
Витрати та набуття чинності
Крім випадків, коли UCITS не призначили керуючу компанію, держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які юридичні, консультаційні або адміністративні витрати, пов’язані з підготовкою та здійсненням злиття, не покладалися на UCITS, що приєднується, або UCITS, що приєднує, чи на будь-якого з власників їхніх паїв.
1. Для національного злиття у законодавстві держав-членів має бути визначена дата, у яку злиття набуває чинності, а також дата розрахування коефіцієнта обміну паїв UCITS, що приєднується, на паї UCITS, що приєднує, і, якщо застосовно, визначення відповідної вартості чистих активів для грошових виплат.
Для транскордонного злиття такі дати повинні бути визначені в законодавстві держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує. Держави-члени повинні забезпечити, щоб, якщо застосовно, такі дати наставали після затвердження злиття власниками паїв UCITS, що приєднує, або UCITS, що приєднується.
2. Інформація про набуття чинності злиттям повинна бути оприлюднена за допомогою всіх належних засобів у спосіб, визначений у законодавстві держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднує, і повинна бути повідомлена компетентним органам держави-члена розташування головного офісу UCITS, що приєднується, і UCITS, що приєднує,
3. Злиття, яке набуло чинності, як передбачено в параграфі 1, не може бути визнане нікчемним.
1. Злиття, здійснене відповідно до пункту (p)(i) статті 2(1), має такі наслідки:
(a) усі активи та зобов’язання UCITS, що приєднується, передаються UCITS, що приєднує, або, якщо застосовно, депозитарію UCITS, що приєднує;
(b) власники паїв UCITS, що приєднується, стають власниками паїв UCITS, що приєднує, і, якщо застосовно, мають право на грошову виплату, розмір якої не перевищує 10% вартості чистих активів їхніх паїв UCITS, що приєднується; та
(c) UCITS, що приєднується, припиняє своє існування після набуття чинності злиттям.
2. Злиття, здійснене відповідно до пункту (p)(ii) статті 2(1), має такі наслідки:
(a) усі активи та зобов’язання UCITS, що приєднується, передаються новоствореній UCITS, що приєднує, або, якщо застосовно, депозитарію UCITS, що приєднує;
(b) власники паїв UCITS, що приєднується, стають власниками паїв новоствореної UCITS, що приєднує, і, якщо застосовно, мають право на грошову виплату, розмір якої не перевищує 10% вартості чистих активів їхніх паїв UCITS, що приєднується; та
(c) UCITS, що приєднується, припиняє своє існування після набуття чинності злиттям.
3. Злиття, здійснене відповідно до пункту (p)(iii) статті 2(1), має такі наслідки:
(a) усі чисті активи UCITS, що приєднується, передаються UCITS, що приєднує, або, якщо застосовно, депозитарію UCITS, що приєднує;
(b) власники паїв UCITS, що приєднується, стають власниками паїв UCITS, що приєднує; та
(c) UCITS, що приєднується, продовжує існувати до припинення зобов’язань.
4. Держави-члени повинні передбачити встановлення процедури, згідно з якою керуюча компанія UCITS, що приєднує, підтверджує депозитарію UCITS, що приєднує, повну передачу активів і, якщо застосовно, зобов’язань. Якщо UCITS, що приєднує, не призначила керуючу компанію, вона повинна надати таке підтвердження депозитарію UCITS, що приєднує.
ГЛАВА VII
ОБОВ’ЯЗКИ СТОСОВНО ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОЛІТИК UCITS
Якщо UCITS має більш ніж один інвестиційний відділ, для цілей цієї глави кожен відділ розглядається як окрема UCITS.
1. Інвестиції UCITS повинні здійснюватися тільки в один або більше таких інструментів:
(a) переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, які допущені до торгівлі або якими торгують на регульованому ринку, як означено у статті 4(1)(14) Директиви 2004/39/ЄС;
(b) переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, якими торгують на іншому регульованому ринку в державі-члені, який регулярно функціонує та є визнаним і відкритим для громадськості;
(c) переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, які допущені до офіційного лістингу на фондовій біржі у третій країні або якими торгують на іншому регульованому ринку у третій країні, який регулярно функціонує та є визнаним і відкритим для громадськості, за умови, що вибір фондової біржі або ринку був затверджений компетентними органами або передбачений у праві, правилах фонду або установчих документах інвестиційної компанії;
(d) нещодавно випущені переказні цінні папери за умови, що:
(i) умови випуску містять зобов’язання подати заяву про допуск до офіційного лістингу на фондовій біржі або до іншого регульованого ринку у третій країні, який регулярно функціонує та є визнаним і відкритим для громадськості, за умови, що вибір фондової біржі або ринку був затверджений компетентними органами або передбачений у праві, правилах фонду або установчих документах інвестиційної компанії; та
(ii) допуск, зазначений у параграфі (i), гарантований протягом року після випуску;
(e) паї UCITS, авторизованої згідно із цією Директивою, або інших компаній колективного інвестування у розумінні статті 1(2)(a) та (b), незалежно від того, чи вони мають осадок у державі-члені, за умови, що:
(i) такі інші компанії колективного інвестування авторизовані згідно із законодавством, яке передбачає, що вони підлягають нагляду, який, на думку компетентних органів держави-члена розташування головного офісу UCITS, є еквівалентним нагляду, встановленому у праві Співтовариства, і що між органами забезпечена достатня співпраця;
(ii) рівень захисту власників паїв в інших компаніях колективного інвестування є еквівалентним рівню захисту, який передбачений для власників паїв у UCITS, і, зокрема, правила відокремлення активів, отримання кредитів, кредитування, а також щодо продажів переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку без покриття є еквівалентними вимогам цієї Директиви;
(iii) діяльність інших компаній колективного інвестування відображається в піврічних і річних звітах, щоб дати можливість оцінити активи та зобов’язання, доходи та операції за звітний період; та
(iv) не більше 10% активів UCITS або інших компаній колективного інвестування, придбання яких передбачається, можуть, згідно з їхніми правилами фонду або установчими документами бути інвестовані в сукупності в паї інших UCITS або інших компаній колективного інвестування;
(f) депозити у кредитних установах, які повертаються на вимогу або передбачають право відкликання, зі строком виплати не більше 12 місяців, за умови, що кредитна установа має зареєстрований офіс у державі-члені, або, якщо кредитна установа має зареєстрований офіс у третій країні, за умови, що вона підпадає під дію пруденційних правил, які, на думку компетентних органів держави-члена розташування головного офісу UCITS, є еквівалентними правилам, встановленим у праві Співтовариства;
(g) фінансові деривативні інструменти, у тому числі еквівалентні інструменти, що виконуються на умовах грошових розрахунків, якими торгують на регульованому ринку, зазначеному в пунктах (a), (b) та (c), або фінансові деривативні інструменти, якими торгують поза біржею, за умови, що:
(i) в основі деривативу лежать інструменти, які підпадають під дію цього параграфа, фінансових індексів, процентних ставок, обмінних курсів або валют, у які UCITS може інвестувати відповідно до своїх інвестиційних цілей, як зазначено в її правилах фонду або установчих документах;
(ii) контрагентами за операціями з позабіржовими деривативами є установи, які підлягають пруденційному нагляду і належать до категорій, затверджених компетентними органами держави-члена розташування головного офісу UCITS;
(iii) позабіржові деривативи щоденно підлягають надійному оцінюванню, яке піддається перевірці, і можуть бути в будь-який час продані, ліквідовані або закриті шляхом компенсаційної операції за справедливою вартістю за ініціативою UCITS; або
(h) інструменти грошового ринку, інші ніж ті, якими торгують на регульованому ринку, що підпадають під дію статті 2(1)(o), якщо випуск або емітент таких інструментів є регульованим для цілей захисту інвесторів і заощаджень, за умови, що вони:
(i) випущені або гарантовані центральним, регіональним або місцевим органом чи центральним банком держави-члена, Європейським Центральним Банком, Співтовариством, Європейським інвестиційним банком, третьою країною або, у випадку федеративної держави, одним із суб’єктів федерації, або міжнародною публічною організацією, до якої належить одна або більше держав-членів;
(ii) випущені компанією, будь-якими цінними паперами якої торгують на регульованих ринках, зазначених у пунктах (a), (b) або (c);
(iii) випущені або гарантовані організацією, яка підлягає пруденційному нагляду, згідно з критеріями, визначеними у праві Співтовариства, або організацією, яка підпадає під дію та відповідає пруденційним правилам, які, на думку компетентних органів, є принаймні такими самими жорсткими, як і правила, встановлені у праві Співтовариства; або
(iv) випущені іншими організаціями, які належать до категорій, затверджених компетентними органами держави-члена розташування головного офісу UCITS, за умови, що інвестиції в такі інструменти передбачають захист інвесторів, еквівалентний захисту, встановленому в пунктах (i), (ii) або (iii), і що емітент є компанією, капітал і резерви якої складають принаймні 10000000 євро і яка подає та підлікує свою річну звітність згідно з Першою Директивою Ради 78/660/ЄЕС від 25 липня 1978 року на підставі статті 54(3)(g) Договору про річну звітність певних типів компаній (- 15), є суб’єктом, який у рамках групи компаній, що включає одну або кілька включених до лістингу компаній, призначений для фінансування групи, або є суб’єктом, який призначений для фінансування суб’єктів спеціального призначення для цілей сек’юритизації, що користуються постійною кредитною лінією, яка може бути в будь-який момент відкликана.
2. Однак UCITS не повинна:
(a) інвестувати більше ніж 10% своїх активів у переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, інші ніж ті, які зазначені в параграфі 1; або
(b) купувати інші дорогоцінні метали чи сертифікати, які їх представляють.
UCITS може утримувати додаткові ліквідні активи.
3. Інвестиційна компанія може купувати рухома або нерухоме майно, яке безпосередньо необхідне для здійснення її діяльності.
4. З метою забезпечення послідовної гармонізації цієї статті ESMA може розробити проекти регуляторних технічних стандартів для визначення положень щодо категорій активів, у які може інвестувати UCITS згідно із цією статтею та делегованими актами, ухваленими Комісією, що стосуються таких положень. Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо керуючі компанії UCITS або UCITS із внутрішнім управлінням підлягають сек’юритизації, що більше не відповідає вимогам, передбаченим у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/2402 (- 16), вони повинні, для забезпечення інтересів інвесторів у відповідних UCITS, вжити заходів та здійснити коригувальні дії, за необхідності.
1. Керуюча або інвестиційна компанія повинна використовувати процес управління ризиками, який дає їй змогу в будь-який момент часу здійснювати моніторинг і вимірювати ризик позицій та їхній внесок у загальний профіль ризику портфеля UCITS. Зокрема, вона не повинна покладатися виключно або автоматично на кредитні рейтинги, що публікуються кредитними рейтинговими агентствами як означено у статті 3(1)(b) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року про кредитні рейтингові агентства (- 17), для оцінювання кредитної якості активів UCITS.
Вона повинна використовувати процес точного та незалежного оцінювання вартості позабіржових деривативів. Вона повинна регулярно повідомляти компетентні органи держави-члена розташування головного офісу про типи деривативних інструментів, базисні ризики, кількісні ліміти та методи, вибрані для оцінювання ризиків, пов’язаних з операціями з деривативними інструментами для кожної UCITS, що перебуває в її управлінні.
Компетентні органи повинні забезпечити доступність всієї інформації, отриманої згідно з третім параграфом і агрегованої для всіх керуючих або інвестиційних компаній, за якими вони здійснюють нагляд, для ESMA згідно зі статтею 35 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1095/2010 і для Європейської ради із системних ризиків (ESRB), створеної на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1092/2010 від 24 листопада 2010 року про макропруденційний нагляд Європейського Союзу за фінансовою системою та заснування Європейської Ради із системних ризиків (- 18), згідно зі статтею 15 зазначеного Регламенту для цілей моніторингу системних ризиків на рівні Союзу.
2. Держави-члени можуть дозволити UCITS використовувати механізми та інструменти, пов’язані з переказними цінними паперами та інструментами грошового ринку, згідно з умовами та в межах лімітів, які вони встановили, за умови, що такі механізми та інструменти використовуються з метою ефективного управління портфелем.
Якщо такі операції стосуються використання деривативних інструментів, такі умови та ліміти повинні відповідати положенням, встановленим у цій Директиві.
Такі операції за жодних умов не повинні призводити до відхилення UCITS від своїх інвестиційних цілей, як встановлено у правилах фонду, установчих документах або проспекті UCITS.
3. UCITS повинна гарантувати, що її глобальна експозиція за деривативними інструментами не перевищує загальну чисту вартість її портфеля.
Експозицію розраховують з урахуванням поточної вартості базисних активів, ризику контрагента, майбутніх ринкових змін і часу, протягом якого можна ліквідувати позиції. Це положення також застосовується до третього та четвертого підпараграфа.
UCITS може інвестувати, у рамках інвестиційної політики та в межах лімітів, встановлених у статті 52(5), у фінансові деривативні інструменти за умови, що експозиція за базисними активами не перевищує в сукупності інвестиційні ліміти, встановлені у статті 52. Держави-члени можуть передбачити, що, коли UCITS інвестує в індексні фінансові деривативні інструменти, такі інвестиції не підлягають поєднанню для цілей лімітів, встановлених у статті 52.
Якщо переказні цінні папери або інструменти грошового ринку включають дериватив, такий дериватив необхідно враховувати при дотриманні вимог цієї статті.
3a. Беручи до уваги характер, обсяг і складність діяльності UCITS, компетентні органи повинні здійснювати моніторинг відповідності процесів кредитного оцінювання керуючих або інвестиційних компаній, оцінювати використання покликань на кредитні рейтинги, як зазначено в першому підпараграфі параграфа 1, в інвестиційних політиках UCITS і, у відповідних випадках, заохочувати до зниження впливу таких покликань з метою зниження автоматичної залежності виключно від таких кредитних рейтингів.
4. Без обмеження статті 116, Комісія ухвалює, за допомогою делегованих актів згідно зі статтею 112a, інструменти для визначення:
(a) критеріїв оцінювання відповідності процесу управління ризиками, який використовує керуюча або інвестиційна компанія згідно з першим підпараграфом параграфа 1;
(b) детальних правил точного та незалежного оцінювання вартості позабіржових деривативів; та
(c) детальних правил щодо змісту та процедури повідомлення інформації, зазначеної у третьому підпараграфі параграфа 1, компетентним органам держави-члена розташування головного офісу керуючої компанії.
Критерії, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа, повинні забезпечувати, щоб керуюча або інвестиційна компанія не покладалася виключно або автоматично на кредитні рейтинги, як зазначено в першому підпараграфі параграфа 1, для оцінювання кредитної якості активів UCITS.
5. З метою забезпечення однакових умов застосування цієї статті ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення умов застосування делегованих актів, ухвалених Комісією щодо критеріїв і правил, зазначених у параграфі 4. Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
1. UCITS не повинна інвестувати більше ніж:
(a) 5% своїх активів у переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, випущені однією організацією; або
(b) 20% своїх активів у депозити в одній організації.
Ризикова експозиція до контрагента UCITS за операцією з позабіржовими деривативами не повинна перевищувати:
(a) 10% її активів, якщо контрагент є кредитною установою, зазначеною у статті 50(1)(f); або
(b) 5% її активів в інших випадках.
2. Держави-члени можуть підвищити ліміт у розмірі 5%, встановлений у першому підпараграфі параграфа 1, не більше ніж до 10%. Однак у такому разі загальна вартість переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, утримуваних UCITS в установах-емітентах, у кожну з яких вона інвестує понад 5% своїх активів, не повинна перевищувати 40% вартості її активів. Це обмеження не застосовується до депозитів або операцій з позабіржовими деривативами з фінансовими установами, які підлягають пруденційному нагляду.
Незважаючи на окремі ліміти, встановлені в параграфі 1, UCITS не повинна поєднувати будь-які із зазначених нижче інвестицій, якщо це призведе до інвестування понад 20% її активів в одну організацію:
(a) інвестиції в переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, випущені такою організацією;
(b) депозити в такій організації; або
(c) експозиції, що виникли з операцій з позабіржовими деривативами, здійснених з такою організацією.
3. Держави-члени можуть підвищити ліміт у розмірі 5%, встановлений у першому підпараграфі параграфа 1, не більше ніж до 35%, якщо переказні цінні папери або інструменти грошового ринку випущені або гарантовані державою-членом, її місцевими органами, третьою країною або міжнародною публічною організацією, до якої належить одна або більше держав-членів.
4. Держави-члени можуть підвищити ліміт у розмірі 5%, встановлений у першому підпараграфі параграфа 1, не більше ніж до 25%, якщо облігації були випущені до 08 липня 2022 року та відповідають вимогам, визначеним у цьому параграфі, у редакції, застосовній станом на дату їх випуску, або якщо облігації підпадають під означення облігацій з покриттям у пункті (1) статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2162 (- 19).
Якщо UCITS інвестує понад 5% своїх активів в облігації, зазначені в першому підпараграфі, які випущені одним емітентом, загальна вартість таких інвестицій не повинна перевищувати 80% активів UCITS.
5. Переказні цінні папери та інструменти грошового ринку, зазначені в параграфах 3 і 4, не повинні враховуватися для цілей застосування ліміту в розмірі 40%, зазначеного в параграфі 2.
Ліміти, передбачені в параграфах 1-4, не повинні поєднуватися, відповідно, інвестиції в переказні цінні папери або інструменти грошового ринку, випущені однією організацією, або в депозити чи деривативні інструменти з такою організацією, здійснені згідно з параграфами 1-4, не повинні перевищувати в сукупності 35% активів UCITS.
Компанії, які включені до однієї групи для цілей консолідованої звітності, як означено в Директиві 83/349/ЄЕС або згідно з міжнародно визначними правилами бухгалтерського обліку, розглядаються як одна організація для цілей розрахування лімітів, передбачених у цій статті.
Держави-члени можуть дозволити сукупні інвестиції в переказні цінні папери та інструменти грошового ринку в рамках однієї групи, які не перевищують ліміт в розмірі 20%.
1. Без обмеження лімітів, встановлених у статті 56, держави-члени можуть підвищити ліміти, встановлені у статті 52 не більше ніж до 20% для інвестицій в акції або боргові цінні папери, випущені однією організацією, якщо, згідно з правилами фонду або установчими документами, метою інвестиційної політики UCITS є відтворення складу певного індексу акцій або боргових цінних паперів, який визначний компетентними органами, на такій основі:
(a) його склад достатньо диверсифікований;
(b) індекс є належним бенчмарком для ринку, якого він стосується; та
(c) він опублікований в належний спосіб.
2. Держави-члени можуть підвищити ліміт, встановлений у параграфі 1, не більше ніж до 35%, якщо це обґрунтовано винятковими ринковими умовами, зокрема, на регульованих ринках, на яких домінують певні переказні цінні папери або інструменти грошового ринку. Інвестиції до зазначеного ліміту дозволяються тільки для одного емітента.
1. Як відступ від статті 52, держави-члени можуть дозволити UCITS інвестувати, згідно з принципом розподілу ризиків, до 100% їхніх активів у різні переказні цінні папери або інструменти грошового ринку випущені або гарантовані державою-членом, одним або більше її місцевих органів, третьою країною або міжнародною публічною організацією, до якої належить одна або більше держав-членів.
Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу UCITS надають такий відступ, тільки якщо вони вважають, що власники паїв UCITS мають захист, еквівалентний захисту власників паїв UCITS, що дотримується лімітів, встановлених у статті 52.
Така UCITS повинна утримувати цінні папери принаймні шести різних емісій, але цінні папери одного емітента не повинні складати більше ніж 30% її загальних активів.
2. UCITS, зазначені в параграфі 1, повинні чітко зазначити у правилах фонду або установчих документах інвестиційної компанії держави-члени, місцеві органи або міжнародні публічні організації, які випускають або гарантують цінні папери, у які вони мають намір інвестувати понад 35% своїх активів.
Такі правила фонду або установчі документи повинні бути затверджені компетентними органами.
3. Кожна UCITS, зазначена в параграфі 1, повинна включити у свій проспект і маркетингові повідомлення чітку вказівку на такий дозвіл і зазначити держави-члени, місцеві органи або міжнародні публічні організації, у цінні папери яких вона має намір інвестувати або інвестувала понад 35% своїх активів.
1. UCITS може купувати паї UCITS або інших компаній колективного інвестування, зазначених у статті 50(1)(e), за умови, що не більше ніж 10% її активів інвестовані в паї однієї UCITS або іншої компанії колективного інвестування. Держави-члени можуть підвищити такий ліміт не більше ніж до 20%.
2. Розмір інвестицій в паї компаній колективного інвестування, інших ніж UCITS, не повинен перевищувати в сукупності 30% активів UCITS.
Держави-члени можуть, якщо UCITS придбала паї інших UCITS або компаній колективного інвестування, передбачити, що активи відповідних UCITS або інших компаній колективного інвестування не підлягають поєднанню для цілей застосування лімітів, встановлених у статті 52.
3. Якщо UCITS інвестує в паї інших UCITS або компаній колективного інвестування, якими, прямо або в порядку делегування, управляє одна керуюча компанія або будь-яка інша компанія, з якою керуюча компанія пов’язана спільним управлінням або контролем, або значною прямою або непрямою участю, така керуюча компанія або інша компанія не повинна стягувати збір за підписку або погашення за інвестиції UCITS у паї таких інших UCITS або компаній колективного інвестування.
UCITS, яка інвестує значну частку своїх активів в інші UCITS або компанії колективного інвестування, повинна вказати у своєму проспекті максимальний рівень плати за управління, яка може стягуватися з відповідної UCITS та інших UCITS і компаній колективного інвестування, у які вона має намір інвестувати. Вона повинна вказати у своєму річному звіті максимальний відсоток плати за управління, яка може стягуватися з відповідної UCITS та інших UCITS і компаній колективного інвестування, у які вона має намір інвестувати.
1. Інвестиційна компанія або керуюча компанія, що діє в сукупності з усіма спільними фондами, якими вона управляє і які підпадають під дію цієї Директиви, не повинна купувати будь-які акції з правами голосу, які давали би їй змогу затінювати істотний вплив на управління організацією-емітентом.
До ухвалення подальших заходів координації держави-члени повинні враховувати наявні норми у праві інших держав-членів, що визначають принцип, встановлений у першому підпараграфі.
2. UCITS не повинна купувати більше ніж:
(a) 10% акцій без права голосу однієї організації-емітента;
(b) 10% боргових цінних паперів однієї організації-емітента;
(c) 25% паїв однієї UCITS або іншої компанії колективного інвестування у розумінні статті 1(2)(a) та (b); або
(d) 10% інструментів грошового ринку однієї організації-емітента.
Ліміти, встановлені в пунктах (b), (c) та (d), можуть не братися до уваги в момент придбання, якщо на той момент часу неможливо розрахувати валову вартість боргових цінних паперів або інструментів грошового ринку або чисту вартість цінних паперів.
3. Держава-член може не застосовувати параграфи 1 і 2 стосовно:
(a) переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, випущених або гарантованих державою-членом або її місцевими органами;
(b) переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, випущених або гарантованих третьою країною;
(c) переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, випущених міжнародною публічною організацією, до якої належить одна або більше держав-членів;
(d) акцій, утримуваних UCITS у капіталі компанії, заснованої у третій країні, яка інвестує свої активи переважно в цінні папери організацій-емітентів, зареєстровані офіси яких розташовані в такій країні, якщо, згідно із законодавством такої країни, таке володіння є єдиним способом, у який UCITS може інвестувати в цінні папери організацій-емітентів такої країни; або
(e) акцій, утримуваних інвестиційною компанією або інвестиційними компаніями в капіталі дочірніх компаній, які здійснюють виключно діяльність з управління, консультування або реалізації у країні, у якій має осідок дочірня компанія, стосовно зворотного викупу паїв на вимогу власників паїв виключно від свого або їхнього імені.
Відступ, зазначений у пункті (d) першого підпараграфа цього параграфа, застосовується, тільки якщо у своїй інвестиційній політиці компанія із третьої країни дотримується лімітів, встановлених у статтях 52 і 55 та в параграфах 1 і 2 цієї статті. Якщо ліміти, встановлені у статтях 52 і 55, перевищено, стаття 57 застосовується mutatis mutandis.
1. UCITS не зобов’язані дотримуватися лімітів, встановлених у цій главі, при здійсненні прав підписки стосовно переказних цінних паперів або інструментів грошового ринку, які входять до їхніх активів.
Гарантуючи дотримання принципу розподілу ризику, держави-члени можуть надати нещодавно авторизованим UCITS відступ від статей 52-55 на шість місяців з дати авторизації.
2. Якщо ліміти, зазначені в параграфі 1, перевищено з причин, що не залежать від UCITS, або в результаті здійснення прав підписки, така UCITS повинна встановити виправлення такої ситуації як пріоритетну ціль своїх операцій з продажу, належним чином враховуючи інтереси власників паїв.
ГЛАВА VIII
СТРУКТУРИ МАСТЕР-ФІДЕР
СЕКЦІЯ 1
Сфера застосування та згода
1. Донорською UCITS є UCITS або її інвестиційний відділ, які отримали згоду на інвестування, як відступ від статті 1(2)(a), статей 50, 52 та 55, а також статті 56(2)(c), принаймні 85% їхніх активів у паї іншої UCITS або її інвестиційного відділу (далі - основна UCITS).
2. Донорська UCITS може утримувати до 15% своїх активів в одній або більше таких форм:
(a) додаткові ліквідні активи згідно з другим підпараграфом статті 50(2);
(b) фінансові деривативні інструменти, які можуть використовуватися тільки для цілей хеджування, згідно зі статтею 50(1)(g) і статтею 51(2) та (3);
(c) рухоме та нерухоме майно, яке безпосередньо необхідне для здійснення діяльності, якщо донорська UCITS є інвестиційною компанією.
Для цілей відповідності статті 51(3) донорська UCITS повинна розраховувати свою глобальну експозицію за фінансовими деривативними інструментами шляхом поєднання власної прямої експозиції згідно з пунктом (b) першого підпараграфа з однією з таких експозицій:
(a) фактична експозиція основної UCITS за фінансовими деривативними інструментами у співвідношенні з інвестиціями донорської UCITS в основну UCITS; або
(b) потенційна максимальна глобальна експозиція основної UCITS за фінансовими деривативними інструментами, передбачена у правилах фонду або установчих документах основної UCITS у співвідношенні з інвестиціями донорської UCITS в основну UCITS.
3. Основною UCITS є UCITS або її інвестиційний відділ, які:
(a) мають у складі власників паїв принаймні одну донорську UCITS;
(b) самі не є донорською UCITS; та
(c) не утримують паї донорської UCITS.
4. До основної UCITS застосовуються такі відступи:
(a) якщо основна UCITS має принаймні дві донорські UCITS у складі власників паїв, стаття 1(2)(a) і стаття 3(b) не застосовуються, що дає основній UCITS право вибирати, чи залучати капітал від інших інвесторів;
(b) Якщо основна UCITS не залучає капітал від громадськості в державі-члені, іншій ніж та, у якій вона має осідок, а має тільки одну або більше донорських UCITS у такі державі-члені, глава XI і другий підпараграф статті 108(1) не застосовуються.
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиції донорської UCITS у конкретну основну UCITS, розмір яких перевищує ліміт, застосовний згідно зі статтею 55(1) до інвестицій в інші UCITS, підлягали попередньому затвердженню компетентними органами держави-члена розташування головного офісу донорської UCITS.
2. Донорська UCITS повинна бути поінформована, протягом 15 робочих днів з моменту подання повного досьє, чи компетентні органи затвердили інвестиції донорської UCITS в основну UCITS.
3. Компетентні органи держави-члена розташування головного офісу донорської UCITS надають затвердження, якщо донорська UCITS, її депозитарій та її аудитор, а також основна UCITS відповідають всім вимогам, визначеним у цій главі. Для цих цілей донорська UCITS повинна надати компетентним органам держави-члена розташування головного офісу такі документи:
(a) правила фонду або установчі документи донорської UCITS та основної UCITS;
(b) проспект та ключову інформацію для інвесторів, зазначену у статті 78, донорської та основної UCITS;
(c) угоду між донорською та основною UCITS або внутрішні правила ведення діяльності, зазначені у статті 60(1);
(d) якщо застосовно, інформацію, яка повинна бути надана власникам паїв, зазначену у статті 64(1);
(e) якщо основна UCITS і донорська UCITS мають різних депозитаріїв, угоду про обмін інформацією між їхніми відповідними депозитаріями, зазначену у статті 61(1); та
(f) якщо основна UCITS і донорська UCITS мають різних аудиторів, угоду про обмін інформацією між їхніми відповідними аудиторами, зазначену у статті 62(1).
Якщо донорська UCITS має осідок у державі-члені, іншій ніж держава-член розташування головного офісу основної UCITS, донорська UCITS також повинна надати підтвердження компетентними органами держави-члена розташування головного офісу основної UCITS, що основна UCITS є UCITS або її інвестиційним відділом, що відповідає умовам, визначеним у статті 58(3)(b) та (c). Донорська UCITS повинна надати документи офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена розташування головного офісу UCITS або мовою, затвердженою компетентними органами.