Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС від 13 липня 2009 року про узгодження законів, підзаконних нормативно-правових актів і адміністративних положень щодо компаній колективного інвестування в переказні цінні папери (UCITS) (нова редакція)

1. Кожна держави-член ведення діяльності керуючої компанії повинна забезпечити, щоб у випадках, коли керуюча компанія, авторизована в іншій державі-члені, здійснює свою діяльність на її території через філію, компетентні органи держави-члена розташування головного офісу керуючої компанії могли, поінформувавши компетентні органи держави-члена ведення діяльності керуючої компанії, проводити, самостійно або через посередників, яких вони призначають із цією метою, виїзні перевірки щодо інформації, зазначеної у статті 109.

2. Параграф 1 не впливає на право компетентних органів держави-члена ведення діяльності керуючої компанії проводити, при виконанні їхніх обов’язків згідно з цією Директивою, виїзні перевірки філій, створених на території такої держави-члена.

Комісія може ухвалювати технічні зміни до цієї Директиви в таких сферах:

(a) уточнення термінів та означень для забезпечення послідовної гармонізації та однакового застосування цієї Директиви на території Союзу; або

(b) узгодження термінології і структури термінів та означень відповідно до подальших актів Союзу щодо UCITS і суміжних питань.

Інструменти, зазначені в першому підпараграфі, ухвалюються за допомогою делегованих актів згідно зі статтею 112a.

Комісії допомагає Європейський комітет із цінних паперів, створений на підставі Рішення Комісії 2001/528/ЄС (- 26).

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 12, 14, 43, 60, 61, 62, 64, 75, 78, 81, 95 та 111, надано Комісії на чотирирічний період з 04 січня 2011 року.

Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 26b, надано Комісії на чотирирічний період починаючи з 17 вересня 2014 року.

Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 50a, надано Комісії на чотирирічний період починаючи з 21 липня 2011 року.

Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 51, надано Комісії на чотирирічний період починаючи з 20 червня 2013 року.

Комісія повинна підготувати звіт про делеговані повноваження не пізніше ніж за шість місяців до завершення таких чотирирічних періодів. Строк дії делегованих повноважень автоматично продовжується на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до завершення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статтях 12, 14, 26b, 43, 50a, 51, 60, 61, 62, 64, 75, 78, 81, 95 та 111, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтями 12, 14, 26b, 43, 50a, 51, 60, 61, 62, 64, 75, 78, 81, 95 та 111, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Виключно для цілей данських UCITS "pantebreve ", випущені в Данії вважаються еквівалентними переказним цінним паперам, зазначеним у статті 50(1)(b).

2. Як відступ від статей 22(1) і 32(1), компетентні органи можуть дозволити UCITS, які станом на 20 грудня 1985 року мали два або більше депозитаріїв згідно з їхнім національним правом, зберігати таку кількість депозитаріїв, якщо такі органи мають гарантії фактичного виконання функцій, які повинні виконуватися згідно зі статтею 22(3) та статтею 32(3).

3. Як відступ від статті 16, держави-члени можуть дозволити керуючим компаніям випускати сертифікати на пред’явника, які представляють зареєстровані цінні папери інших компаній.

1. Інвестиційні фірми, як означено у статті 4(1)(1) Директиви 2004/39/ЄС, які авторизовані тільки на надання послуг, передбачених у секції A(4) і (5) додатка до зазначеної Директиви, можуть отримати авторизацію, згідно із цією Директивою, на управління UCITS як керуючі компанії. У такому разі такі інвестиційні фірми повинні відмовитися від авторизації, отриманої згідно з Директивою 2004/39/ЄС.

2. Керуючі компанії, які отримали авторизацію на управління UCITS до 13 лютого 2004 року в державі-члені розташування головного офісу згідно з Директивою 85/611/ЄЕС , вважаються авторизованими для цілей цієї статті, якщо законодавство відповідної держави-члена передбачено, що для започаткування зазначеної діяльності вони повинні відповідати умовам, які еквівалентні умовам, встановленим у статтях 7 і 8.

До 01 липня 2013 року Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт про застосування цієї Директиви.

1. Держави-члени повинні ухвалити та опублікувати до 30 червня 2011 року закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання другого підпараграфа статті 1(2), статті 1(3)(b), пунктів (e), (m), (p), (q) та (r) статті 2(1), статті 2(5), статті 4, статті 5(1)-(4), (6) та (7), статті 6(1), статті 12(1), вступного речення статті 13(1), статті 13(1)(a) та (i), статті 15, статті 16(1), статті 16(3), статті 17(1), статті 17(2)(b), першого та третього підпараграфів статті 17(3), статті 17(4)-(7), другого підпараграфа статті 17(9), вступного речення статті 18(1), статті 18(1)(b), третього та четвертого підпараграфів статті 18(2), статті 18(3) та (4), статей 19 та 20, статті 21(2)-(6), (8) та (9), статті 22(1), пунктів (a), (d) та (e) статті 22(3), статті 23(1), (2), (4) та (5), третього параграфа статті 27, статті 29(2), статті 33(2), (4) та (5), статей 37-42, статті 43(1)-(5), статей 44-49, вступного речення статті 50(1), статті 50(3), третього підпараграфа статті 51(1), статті 54(3), статті 56(1), вступного речення першого підпараграфа статті 56(2), статей 58 та 59, статті 60(1)-(5), статті 61(1) та (2), статті 62(1), (2) та (3), статті 63, статті 64(1), (2) та (3), статей 65, 66 та 67, вступного речення статті 68(1)(a), статті 69(1) та (2), статті 70(2) та (3), статей 71, 72 та 74, статті 75(1), (2) та (3), статей 77-82, статті 83(1)(b), другого абзацу статті 83(2)(a), статті 86, статті 88(1)(b), статті 89(b), статей 90-94, статей 96-100, статті 101(1)-(8), другого підпараграфа статті 102(2), статті 102(5), статей 107 та 108, статті 109(2), (3) та (4), статті 110 і додатка I. Вони негайно інформують про це Комісію.

Вони застосовують зазначені інструменти з 01 липня 2011 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити заяву про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву 85/611/ЄЕС повинні тлумачитись як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено і така заява має бути сформульована.

2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Директиву 85/611/ЄЕС , зі змінами, внесеними директивами, вказаними в частині A додатка III, скасовано з 01 липня 2011 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевих термінів транспозиції до національного права та застосування директив, визначених у частині B додатка III.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці в додатку IV.

Покликання на спрощений проспект необхідно тлумачити як покликання на ключову інформацію для інвесторів, зазначену у статті 78.

1. Ця Директива набуває чинності на 20-й день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 1(1), перший підпараграф статті 1(2), стаття 1(3)(a), стаття 1(4)-(7), пункти (a)-(d), (f)-(l), (n) та (o) статті 2(1), стаття 2(2), (3) та (4), стаття 2(6) та (7), стаття 3, стаття 5(5), стаття 6(2), (3) та (4), статті 7-11, стаття 12(2), стаття 13(1)(b)-(h), стаття 13(2), стаття 14(1), стаття 16(2), пункти (a), (c) та (d) статті 17(2), другий підпараграф статті 17(3), стаття 17(8), перший підпараграф статті 17(9), стаття 18(1), за винятком вступного речення та пункту (a), перший і другий підпараграфи статті 18(2), стаття 21(1) та (7), стаття 22(2), стаття 22(3)(b) та (c), стаття 23(3), стаття 24, стаття 25 та 26, перший і другий параграфи статті 27, стаття 28, стаття 29(1), (3) та (4), статті 30, 31 та 32, стаття 33(1) та (3), статті 34, 35 та 36, стаття 50(1)(a)-(h), стаття 50(2), перший і другий підпараграфи статті 51(1), стаття 51(2) та (3), статті 52 та 53, стаття 54(1) та (2), стаття 55, перший підпараграф статті 56(2), другий підпараграф статті 56(2), стаття 56(3), стаття 57, стаття 68(2), стаття 69(3) та (4), стаття 70(1) та (4), статті 73 та 76, стаття 83(1), за винятком пункту (b), стаття 83(2)(a), за винятком другого абзацу, статті 84, 85 та 87, стаття 88(1), за винятком пункту (b), стаття 88(2), стаття 89, за винятком пункту (b), стаття 102(1), перший підпараграф статті 102(2), стаття 102(3) та (4), статті 103-106, стаття 109(1), статті 111, 112, 113 та 117, додатки II, III та IV застосовуються з 01 липня 2011 року.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб UCITS замінили свій спрощений проспект, підготовлений згідно з положеннями Директиви 85/611/ЄЕС , ключовою інформацією для інвесторів, підготовленою відповідно до статті 78, якомога швидше, але в будь-якому разі не пізніше ніж протягом 12 місяців після спливу кінцевого терміну імплементації в національне право всіх імплементаційних інструментів, зазначених у статті 78(7). Протягом зазначеного періоду компетентні органи держави-члена ведення діяльності UCITS повинні продовжувати приймати спрощений проспект для UCITS, паї яких реалізують на території таких держав-членів.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

2. Інформація щодо депозитарія:

2.1. ідентифікаційні дані депозитарія UCITS і опис його обов’язків та конфліктів інтересів, які можуть виникнути;

2.2. опис будь-яких функцій зі зберігання, делегованих депозитарієм, перелік довірених осіб і довірених осіб в порядку передоручення та будь-яких конфліктів інтересів, які можуть виникнути у зв’язку з таким делегуванням;

2.3. заява про те, що актуальна інформація стосовно пунктів 2.1 та 2.2 буде надана інвесторам за їхнім запитом.

3. Інформація щодо консультаційних фірм або зовнішніх консультантів з питань інвестицій, які надають поради за договором, що оплачуються за рахунок активів UCITS:

3.1. Найменування або позначення фірми чи ім’я консультанта;

3.2. Істотні умови договору з керуючою компанією або інвестиційною компанією, які можуть мати значення для власників паїв, за винятком умов, що стосуються винагороди;

3.3. Інші значущі види діяльності.

4. Інформація про механізми здійснення виплат власникам паїв, зворотного викупу або погашення паїв і надання інформації про UCITS. Така інформація повинна в будь-якому разі надаватися в державі-члені, у якій має осідок UCITS. Крім того, якщо паї реалізують в іншій державі-члені, така інформація повинна бути надана щодо відповідної держави-члена в опублікованому на її території проспекті.

5. Інша інвестиційна інформація:

5.1. Результати діяльності UCITS за минулі періоди (якщо застосовно) - така інформація може бути включена у проспект або додаватися до нього;

5.2. Профіль типового інвестора, для якого призначена UCITS.

6. Економічна інформація:

6.1. Можливі витрати або комісії, інші ніж збори, зазначені в пункті 1.17, з розмежуванням між тими, які сплачуються власниками паїв, і тими, які сплачуються за рахунок активів UCITS.

I. Звіт про активи та пасиви:

- переказні цінні папери,

- сальдо банківських рахунків,

- інші активи,

- сукупні активи;

- пасиви;

- вартість чистих активів.

II. Кількість паїв в обігу

III. Вартість чистих активів на пай

IV. Портфель, з розмежуванням між:

(a) переказними цінними паперами, допущеними до офіційного лістингу на фондовій біржі;

(b) переказними цінними паперами, якими торгують на іншому регульованому ринку;

(c) нещодавно випущеними переказними цінними паперами типу, зазначеного у статті 50(1)(d);

(d) іншими переказними цінними паперами типу, зазначеного у статті 50(2)(a);

і результати його аналізу згідно з найбільш відповідними критеріями в розрізі інвестиційної політики UCITS (напр., згідно з економічними, географічними або валютними критеріями) як відсотка чистих активів; для кожної із зазначених вище інвестицій - її частка в сукупних активах UCITS.

Інформація про зміни у складі портфеля протягом референтного періоду.

V. Інформація про зміни активів UCITS протягом референтного періоду, у тому числі такі дані:

- дохід від інвестицій,

- інший дохід,

- плата за управління,

- комісії депозитарія,

- інші комісії та податки,

- чистий дохід,

- розподілювані виплати та реінвестований дохід,

- зміни на рахунку руху капіталу,

- підвищення та зниження вартості інвестицій,

- будь-які інші зміни, які впливають на активи та пасиви UCITS,

- транзакційні витрати, тобто витрати, понесені UCITS у зв’язку з операціями з її портфелем.

VI. Порівняльна таблиця за останні три фінансові роки, що включає, для кожного фінансового року, станом на кінець такого фінансового року:

- загальну вартість чистих активів,

- вартість чистих активів на пай.

VII. Інформація про суму зобов’язань в результаті операцій, за категоріями операцій у розумінні статті 51, здійснених UCITS протягом референтного періоду.

Функції, які включені в діяльність з колективного управління портфелем:

- Управління інвестиціями.

- Адміністрування:

(a) юридичних і бухгалтерських послуг з управління фондом;

(b) запитів клієнтів;

(c) оцінювання та ціноутворення (включно з податковими деклараціями);

(d) моніторинг відповідності регуляторним вимогам;

(e) ведення реєстру власників паїв;

(f) розподіл доходів;

(g) випуски та погашення паїв;

(h) розрахунки за договорами (включно з відправленням сертифікатів);

(i) ведення обліку.

- Реалізація.