Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007

Якщо компетентні органи передали свої повноваження або делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, більше ніж одній установі контролю чи органу контролю, оператори або групи операторів у повідомленні, вказаному у першому підпараграфі, зазначають, яка установа контролю чи орган контролю перевіряє відповідність їхньої діяльності вимогам цього Регламенту й видає сертифікат, зазначений у статті 35(1).

2. Оператори, які продають фасовані органічні продукти безпосередньо кінцевому споживачу або користувачу, звільняються від зобов’язання щодо повідомлення, зазначеного у першому підпараграфі цієї статті, та від обов’язку мати сертифікат, зазначений у статті 35(2), за умови, що вони не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, і не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність іншому оператору на умовах підряду.

3. Якщо оператори або групи операторів передоручають будь-яку свою діяльність на умовах підряду третім сторонам, то і оператори або групи операторів, і треті сторони, яким передоручили цю діяльність, зобов’язані дотримуватися вимог параграфа 1, крім випадку, коли оператор або група операторів зазначає в повідомленні, вказаному в параграфі 1, що він або вона залишається відповідальним/відповідальною за органічне виробництво і не переклав/переклала таку відповідальність на підрядника. В таких випадках компетентний орган або, де доречно, установа контролю чи орган контролю, підтверджує, що діяльність на умовах підряду відповідає вимогам цього Регламенту в контексті контролю операторів чи груп операторів, які передоручили свою діяльність.

4. Держави-члени можуть призначати орган або затверджувати структуру, яка має отримувати повідомлення, зазначені в параграфі 1.

5. Оператори, групи операторів і підрядники згідно з цим Регламентом ведуть документацію щодо різних видів діяльності, якими вони займаються.

6. Держави-члени ведуть актуальні переліки, що містять назви й адреси операторів і груп операторів, які повідомили про свою діяльність згідно з параграфом 1, і оприлюднюють належним чином, в тому числі за допомогою посилань на єдиний інтернет-вебсайт, повний перелік цих даних, разом з інформацією щодо сертифікатів, виданих цим операторам і групам операторів, відповідно до статті 35(1). При цьому держави-члени дотримуються вимог щодо захисту персональних даних згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679( 984_008-16 ) (- 22).

7. Держави-члени забезпечують включення в систему контролю кожного оператора або групи операторів, які дотримуються вимог цього Регламенту і які сплачують належні суми у випадках, коли стягується плата відповідно до статей 78 і 80 Регламенту (ЄС) 2017/625. Держави-члени забезпечують оприлюднення будь-якої плати, яка може стягуватися.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток II щодо вимог до ведення документації.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) формату й технічних засобів інформування, зазначених у параграфі 1;

(b) організації публікації переліків, зазначених у параграфі 6; і

(c) порядку й організації публікації плати, зазначеної в параграфі 7.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, видають сертифікат будь-якому оператору або групі операторів, які повідомили про свою діяльність відповідно до статті 34(1) і дотримуються вимог цього Регламенту. Сертифікат:

(a) видається в електронній формі, якщо це можливо;

(b) дає можливість принаймні ідентифікувати оператора чи групу операторів, включно із переліком її членів, категорію продуктів, на які поширюється цей сертифікат, і його строк дії;

(c) засвідчує, що діяльність, про яку було повідомлено, відповідає вимогам цього Регламенту; і

(d) видається згідно зі встановленим зразком, як зазначено в додатку VI.

2. Без обмеження параграфа 8 цієї статті і статті 34(2), оператори та групи операторів не вводять в обіг зазначені в статті 2(1) продукти як органічні продукти або як продукти перехідного періоду, якщо їх якість ще не підтверджена сертифікатом, зазначеним в параграфі 1 цієї статті.

3. Сертифікат, зазначений у цій статті, є офіційним сертифікатом у розумінні пункту (a) статті 86 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625.

4. Оператор або група операторів не мають права отримувати сертифікат більш ніж від одного органу контролю для діяльності, яка здійснюється в тій самій державі-члені щодо однієї категорії продуктів, включно з випадками, коли оператор або група операторів працює на різних етапах виробництва, підготовки й розповсюдження.

5. Члени групи операторів не мають права на отримання окремого сертифіката для будь-якої діяльності, на яку поширюється сертифікація групи операторів, до якої вони належать.

6. Оператори повинні перевіряти сертифікати тих операторів, які є їхніми постачальниками.

7. Для цілей параграфів 1 і 4 цієї статті, продукти класифікують за такими категоріями:

(a) продукти рослинництва, що не піддавалися переробці, в тому числі насіння та садивний матеріал;

(b) сільськогосподарські тварини або продукти тваринництва, що не піддавалися переробці;

(c) водорості й продукти аквакультури, що не піддавалися переробці;

(d) перероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі продукти аквакультури, призначені для споживання як харчові продукти;

(e) корми;

(f) вино;

(g) інші продукти, включені до списку додатка I до цього Регламенту, або які не входять до зазначених вище категорій.

8. Держави-члени можуть звільняти від зобов’язання мати передбачений у параграфі 2 сертифікат операторів, які продають незапаковані органічні продукти, крім кормів, безпосередньо кінцевим споживачам, за умови що такі оператори не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність третій стороні на умовах підряду, а також за умови що:

(a) такі продажі не перевищують 5000 кг на рік;

(b) такі продажі не становлять річний оборот у відношенні до незапакованих органічних продуктів, що перевищує 20000 євро; або

(c) потенційна вартість сертифікації оператора перевищує 2 % від загального обороту незапакованих органічних продуктів, проданих цим оператором.

Якщо держава-член вирішила звільнити від зобов’язання операторів, зазначених у першому підпараграфі, вона може встановити більш суворі ліміти, ніж встановлені в першому підпараграфі.

Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке рішення щодо звільнення від зобов’язання операторів згідно з першим підпараграфом, а також про ліміти, в межах яких цим операторам надається звільнення.

9. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, для внесення змін у встановлений зразок сертифіката, зазначений у додатку VI.

10. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими встановлює деталі й уточнення щодо форми сертифіката, зазначеного в параграфі 1, а також технічні засоби, за допомогою яких він видається.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Кожна група операторів:

(a) складається тільки з членів, які є фермерами або операторами, що виробляють водорості або тварин аквакультури, і додатково можуть займатися переробкою, підготовкою чи введенням в обіг харчових продуктів або кормів;

(b) складається тільки з членів:

(i) для яких вартість окремої сертифікації складає понад 2 % обороту кожного члена або стандартного виходу продукції органічного виробництва, і річний оборот органічного виробництва яких не перевищує 25000 євро, або стандартний вихід продукції органічного виробництва яких не перевищує 15000 євро на рік; або

(ii) кожен з яких має господарство площею щонайбільше:

- 5 гектарів,

- 0,5 гектарів для теплиць, або

- 15 гектарів, виключно для постійних луків;

(c) створена в державі-члені або в третій країні;

(d) має правосуб’єктність;

(e) складається тільки з членів, які ведуть виробничу діяльність або можливу додаткову діяльність, згадану в пункті (a), у географічній близькості один до одного в тій самій державі-члені або в тій самій третій країні;

(f) встановлює спільну систему реалізації для продуктів, вироблених групою; і

(g) створює систему внутрішнього контролю, яка складається з документованого набору заходів і процедур контролю, згідно з яким конкретна особа або орган відповідає за перевірку дотримання кожним членом групи вимог цього Регламенту.

Система внутрішнього контролю (СВК) включає задокументовані процедури щодо:

(i) реєстрації членів групи;

(ii) внутрішніх інспектувань, які включають щорічні внутрішні фізичні виїзні інспектування кожного члена групи та будь-які додаткові інспектування на основі аналізу ризиків, які в будь-якому разі призначає керівник СВК, а проводять інспектори СВК, ролі яких визначені в пункті (h);

(iii) затвердження нових членів наявної групи або, у відповідних випадках, затвердження нових виробничих підрозділів або нової діяльності чинних членів після затвердження керівником СВК на основі звіту про внутрішнє інспектування;

(iv) навчання інспекторів СВК, яке повинно відбуватися щонайменше раз на рік і супроводжуватися оцінюванням отриманих учасниками знань;

(v) навчання членів групи з процедур СВК та вимог цього Регламенту;

(vi) контролю документів і записів;

(vii) заходів, які вживають у випадках невідповідності, виявленої під час внутрішніх інспектувань, включно з відповідними подальшими діями;

(viii) внутрішньої простежуваності, яка відображає походження продуктів, які постачають в системі спільного збуту групи, та дозволяє простежити всі продукти всіх членів на всіх етапах, зокрема: виробництва, переробки, підготовки або введення в обіг, включно з оцінюванням і перехресною перевіркою виходу продуктів кожного члена групи;

(h) призначає керівника СВК і одного або кількох інспекторів СВК, які можуть бути членами групи. Їх посади не можна поєднувати. Кількість інспекторів СВК є відповідною та пропорційною, зокрема: типу, структурі, розміру, продуктам, видам діяльності та виходу органічної продукції групи. Інспектори СВК компетентні по відношенню до продуктів і видів діяльності групи.

Керівник СВК:

(i) верифікує відповідність кожного члена групи критеріям, встановленим у пунктах (a), (b) і (e);

(ii) забезпечує наявність підписаного письмового договору членства між групою і кожним її членом, згідно з яким члени зобов’язуються:

- дотримуватися вимог цього Регламенту;

- брати участь у СВК і дотримуватися процедур СВК, в тому числі завдань і обов’язків, покладених на них керівником СВК, та зобов’язання вести документацію;

- надавати доступ до виробничих підрозділів і потужностей та бути присутніми під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і під час офіційного контролю, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, надавати їм усі документи й записи та ставити свій підпис на звітах про інспектування;

- приймати та реалізовувати заходи у випадках невідповідності згідно з рішенням керівника СВК або компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю, у визначений строк,

- негайно інформувати керівника СВК про підозрювану невідповідність;

(iii) розробляє процедури СВК та відповідні документи й записи, актуалізує їх і надає їх на першу вимогу інспекторам СВК і, у відповідних випадках, членам групи;

(iv) складає список членів групи та актуалізує його;

(v) покладає завдання та обов’язки на інспекторів СВК;

(vi) є сполучною ланкою між членами групи та компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю, в тому числі стосовно запитів щодо відступів;

(vii) щорічно верифікує заяви інспекторів СВК про відсутність конфлікту інтересів;

(vii) призначає внутрішні інспектування та забезпечує їх належне проведення згідно з планом керівника СВК, зазначеним у пункті (ii) другого параграфа пункту (g);

(ix) забезпечує належне навчання інспекторів СВК та проводить щорічне оцінювання компетенцій і кваліфікації інспекторів СВК;

(x) затверджує нових членів або нові виробничі підрозділи або нову діяльність чинних членів;

(xi) ухвалює рішення щодо заходів у випадку невідповідності згідно з заходами СВК, виявленої завдяки задокументованим процедурам відповідно до пункту g, і забезпечує подальші дії у зв’язку з такими заходами;

(xii) ухвалює рішення щодо субпідрядної діяльності, включно з передаванням на субпідряд завдань інспекторів СВК, і підписує відповідні договори або контракти.

Інспектор СВК:

(i) здійснює внутрішні інспектування членів групи згідно з планом і процедурами, які надає керівник СВК;

(ii) складає проєкти звітів про внутрішнє інспектування на основі зразка й подає їх у належний строк керівнику СВК;

(iii) подає під час призначення письмову підписану заяву про відсутність конфлікту інтересів і щорічно актуалізує її;

(iv) бере участь у навчанні.

2. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю скасовують сертифікат, зазначений у статті 35, для цілої групи, у тому випадку, коли недоліки в організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю, зазначеної в параграфі 1, зокрема щодо неспроможності виявити або усунути невідповідність окремих членів групи операторів, впливають на справжність органічних продуктів і продуктів перехідного періоду.

Неналежними в СВК вважаються принаймні такі ситуації:

(a) виробництво, переробка, підготовка або введення в обіг продуктів від членів або виробничих підрозділів, членство яких тимчасово припинене/скасоване;

(b) введення в обіг продуктів, для яких керівник СВК заборонив використання покликання на органічне виробництво на їх маркуванні або в рекламі;

(c) додавання нових членів до переліку членів або зміна діяльності чинних членів без дотримання внутрішньої процедури затвердження;

(d) непроведення щорічного фізичного виїзного інспектування члена групи в даному році;

(e) незазначення у списку членів тих членів, членство яких було тимчасово припинене або скасоване;

(f) серйозні розбіжності між фактами, встановленими під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і офіційним контролем, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю;

(g) серйозні недоліки у запровадженні відповідних заходів або у здійсненні необхідних подальших дій у відповідь на невідповідність, виявлену інспекторами СВК або компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю;

(h) невідповідна кількість інспекторів СВК або компетенції інспекторів СВК, що не відповідають типу, структурі, розміру, продуктам, діяльності та виходу органічної продукції групи.

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 54, для внесення змін у параграфи 1 і 2, а саме додавати нові положення або вносити зміни в такі додані положення, зокрема щодо:

(a) обов’язків окремих членів групи операторів;

(b) критеріїв визначення географічної близькості членів групи, таких як спільне користування спорудами або об’єктами;

(c) створення й функціонування системи внутрішнього контролю, в тому числі обсягу, змісту і частоти здійснення контролю, а також критеріїв для виявлення недоліків у організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю.

4. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) склад й розмір групи операторів;

(b) документи і системи ведення документації, системи внутрішньої простежуваності та перелік операторів;

(c) обмін інформацією між групою операторів і компетентним органом або органами, установами контролю чи органами контролю, а також між державами-членами та Комісією.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Конкретні правила цієї глави застосовують, додатково до правил, встановлених у Регламенті (ЄС) 2017/625( 984_026-17 ), якщо інше не передбачено в статті 40(2) цього Регламенту, і додатково до статті 29 цього Регламенту, якщо інше не передбачено в статті 41(1) цього Регламенту, до офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку здійснюють з метою перевірки протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження відповідності виробництва продукції, зазначеної в статті 2(1) цього Регламенту, вимогам цього Регламенту.

1. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, включає, зокрема:

(a) перевірку вжиття операторами превентивних і запобіжних заходів, як зазначено в статті 9(6) і в статті 28 цього Регламенту, на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(b) якщо господарство включає неорганічні виробничі підрозділи або виробничі підрозділи перехідного періоду, перевірку документації та заходів або процедур чи механізмів, запроваджених з метою забезпечити чітке й ефективне розділення між органічними, неорганічними виробничими підрозділами та виробничими підрозділами перехідного періоду, а також між відповідними продуктами, виробленими цими підрозділами, та розділення речовин і продуктів, які використовують для органічних, неорганічних виробничих підрозділів і для виробничих підрозділів перехідного періоду; така перевірка включає перевірку земельних ділянок, для яких минулий період був ретроспективно визнаний частиною перехідного періоду, і перевірку неорганічних виробничих підрозділів;

(c) якщо має місце одночасне збирання операторами органічних, неорганічних продуктів і продуктів перехідного періоду, їх підготовка або зберігання в одному підрозділі з підготовки, на одній площі чи на одній потужності, або транспортування до інших операторів чи до інших підрозділів, перевірку документації та чинних заходів, процедур або механізмів, мета яких - забезпечити розділення таких операцій у місці або часі; проведення належних очищувальних заходів і, де доречно, заходів для запобігання заміні продуктів; постійну ідентифікацію органічних продуктів і продуктів перехідного періоду; а також зберігання органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів до і після операцій з підготовки, відокремленими один від одного за місцем або часом;

(d) перевірку встановлення та функціонування системи внутрішнього контролю груп операторів;

(e) якщо оператори звільнені від обов’язку інформувати про діяльність відповідно до статті 34(2) цього Регламенту або від обов’язку мати сертифікат відповідно до статті 35(8) цього Регламенту, перевірку виконання вимог для такого звільнення і перевірку продуктів, які продають ці оператори.

2. Офіційний контроль, який проводять відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, необхідно здійснювати протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, на основі ймовірності недотримання вимог, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту, яку визначають з урахуванням, крім елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, зокрема, таких елементів:

(a) типу, розміру та структури операторів і груп операторів;

(b) тривалості періоду, протягом якого оператори та групи операторів займалися органічним виробництвом, підготовкою та розповсюдженням;

(c) результатів контролю, проведеного відповідно до цієї статті;

(d) моменту часу, який є релевантним для проваджуваної діяльності;

(e) категорій продуктів;

(f) типу, кількості та вартості продуктів і їх змін у часі;

(g) можливості змішування продуктів або забруднення недозволеними продуктами або речовинами;

(h) застосування відступів та виключень з правил операторами та групами операторів;

(i) критичних точок для недотримання вимог і ймовірності недотримання вимог на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(j) підрядної діяльності.

3. У будь-якому випадку, всі оператори та групи операторів, за винятком зазначених у статтях 34(2) і 35(8), підлягають верифікації відповідності щонайменше раз на рік.

Верифікація відповідності включає фізичне виїзне інспектування, крім випадків, коли були виконані такі умови:

(a) попередній контроль відповідного оператора або групи операторів не виявив жодної невідповідності, яка б впливала на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, щонайменше три роки поспіль; і

(b) відповідний оператор або група операторів були оцінені на основі елементів, зазначених у параграфі 2 цієї статті та в статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, як такі, що мають низьку ймовірність невідповідності.

У цьому випадку період між двома фізичними виїзними інспектуваннями не повинен перевищувати 24 місяців.

4. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту:

(a) здійснюється відповідно до статті 9(4) Регламенту (ЄС) 2017/625 і водночас забезпечує проведення мінімального відсотка офіційних перевірок операторів або груп операторів без попередження;

(b) забезпечує проведення мінімального відсотка додаткових перевірок, крім зазначених у параграфі 3 цієї статті;

(c) здійснюється шляхом відбору мінімальної кількості зразків, що були відібрані відповідно до пункту (h) статті 14 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(d) забезпечує проведення контролю по відношенню до мінімальної кількості операторів, які є членами групи операторів, у зв’язку з верифікацією відповідності, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

5. Видача або поновлення дії сертифіката, зазначеного в статті 35(1), ґрунтується на результатах верифікації відповідності, зазначених у параграфах 1-4 цієї статті.

6. Оператор або групи операторів підписують письмовий звіт, який складають стосовно кожної офіційної перевірки, проведеної з метою верифікації дотримання вимог цього Регламенту відповідно до статті 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, на підтвердження отримання такого письмового звіту.

7. Стаття 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625 не стосується аудитів та інспектувань, які проводять компетентні органи в контексті їхньої наглядової діяльності за органами контролю, яким делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) які доповнюють цей Регламент, а саме встановлюють конкретні критерії та умови здійснення офіційного контролю, який проводять з метою забезпечити простежуваність на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, а також дотримання вимог цього Регламенту, щодо:

(i) перевірки документації;

(ii) контролю, який здійснюється для певних категорій операторів;

(iii) у відповідних випадках, щодо періоду, протягом якого слід проводити контроль, передбачений цим Регламентом, включно з фізичними виїзними інспектуваннями, зазначеними в параграфі 3 цієї статті, а також щодо конкретних потужностей або площі, де їх слід проводити;

(b) які вносять зміни в параграф 2 цієї статті, а саме, додають нові елементи на основі практичного досвіду, або вносять зміни до цих нових елементів.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) мінімальний відсоток офіційного контролю операторів або груп операторів, які необхідно проводити без попередження, як зазначено в пункті (a) параграфа 4;

(b) мінімальний відсоток додаткового контролю, як зазначено в пункті (b) параграфа 4;

(c) мінімальну кількість зразків, зазначених у пункті (c) параграфа 4;

(d) мінімальну кількість операторів, які є членами групи операторів, як зазначено в пункті (d) параграфа 4.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 15 Регламенту (ЄС) 2017/625, оператори та групи операторів:

(a) ведуть документацію, яка відображає дотримання ними вимог цього Регламенту;

(b) подають всі декларації та інші повідомлення, необхідні для офіційного контролю;

(c) вживають відповідних практичних заходів з метою забезпечити дотримання вимог цього Регламенту;

(d) надають, у формі декларації, яку підписують і оновлюють за необхідності:

(i) повний опис органічного виробничого підрозділу або виробничого підрозділу перехідного періоду, а також діяльності, яку необхідно провадити згідно з цим Регламентом;

(ii) відповідні практичні заходи, яких належить вживати з метою забезпечення дотримання вимог цього Регламенту;

(iii) зобов’язання:

- інформувати покупців продуктів у письмовій формі та без невиправданого зволікання й обмінюватися релевантною інформацією з компетентним органом або, у відповідних випадках, з установою контролю чи органом контролю, у випадку підтвердження підозри щодо невідповідності, неможливості виключити таку підозру щодо невідповідності або у випадку встановлення невідповідності, яка впливає на справжність певних продуктів,

- приймати передачу матеріалів щодо контролю у випадку зміни установи контролю чи органу контролю або, у випадку припинення діяльності з органічного виробництва, зберігати видані останньою установою контролю чи органом контролю матеріали щодо контролю протягом щонайменше п’яти років,

- негайно інформувати компетентний орган або органи, призначені відповідно до статті 34(4), у випадку припинення діяльності з органічного виробництва і

- приймати обмін інформацією між цими органами, якщо підрядники знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю.

2. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) документації для підтвердження відповідності цьому Регламенту;

(b) декларацій та інших повідомлень, необхідних для офіційного контролю;

(c) відповідних практичних заходів для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Компетентні органи можуть делегувати органам контролю окремі завдання у сфері офіційного контролю й окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, тільки у разі дотримання таких умов, додатково до встановлених у главі III Регламенту (ЄС) 2017/625:

(a) делегування містить детальний опис делегованих завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, включно з обов’язком звітування та іншими конкретними обов’язками, а також детальний опис умов, за яких орган контролю може їх виконувати. Зокрема, орган контролю подає компетентним органам для попереднього затвердження таке:

(i) свою процедуру оцінювання ризиків, яка повинна визначати, зокрема, основу для інтенсивності й частоти верифікації відповідності операторами та групами операторів, що визначають на основі елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 і статті 38 цього Регламенту, і якої слід дотримуватися для офіційного контролю операторів і груп операторів;

(ii) стандартну процедуру контролю, що повинна містити детальний опис заходів контролю, які орган контролю зобов’язується застосовувати до операторів і груп операторів, що знаходяться під його контролем;

(iii) перелік заходів, що відповідають спільному каталогу, зазначеному в статті 41(4), і яких слід вживати по відношенню до операторів і груп операторів у випадках підозрюваної або встановленої невідповідності;

(iv) механізми ефективного моніторингу завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, яка провадиться по відношенню до операторів і груп операторів, а також механізми звітування.

Орган контролю інформує компетентний орган про подальші зміни елементів, зазначених у пунктах з (i) до (iv);

(b) ці компетентні органи мають запроваджені процедури й механізми для здійснення нагляду за органами контролю, в тому числі, щоб упевнитися, що делеговані завдання виконуються ефективно, незалежно й об’єктивно, зокрема з огляду на інтенсивність й частоту верифікації відповідності.

Щонайменше раз на рік компетентні органи повинні, згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, організовувати аудити органів контролю, яким вони делегували завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

2. Як відступ від статті 31(3) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи можуть делегувати органу контролю прийняття рішення щодо завдань, передбачених у пункті (b) статті 138 (1) і в статті 138(2) та (3)( 984_026-17 ) згаданого Регламенту.

3. Для цілей пункту (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, стандартом для делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю і окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, спрямованою на встановлення відповідності цьому Регламенту, який є релевантним для обсягу цього Регламенту, є остання актуальна версія міжнародного гармонізованого стандарту "Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг", покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу.

4. Компетентні органи не делегують органам контролю такі завдання у сфері офіційного контролю й завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю:

(a) нагляд за іншими установами контролю чи органами контролю та їх аудит;

(b) повноваження погоджувати інші відступи, крім відступів щодо використання репродуктивного матеріалу рослин, який не був отриманий з органічного виробництва;

(c) право отримувати інформацію про діяльність операторів або груп операторів відповідно до статті 34(1) цього Регламенту;

(d) оцінювання ймовірності недотримання вимог цього Регламенту, що визначає частоту проведення фізичних перевірок органічних партій товару перед випуском їх для вільного обігу в Союзі відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(e) створення спільного каталогу заходів, зазначеного в статті 41(4) цього Регламенту.

5. Компетентні органи не делегують завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, фізичним особам.

6. Компетентні органи забезпечують збирання та використання ними для нагляду за діяльністю органів контролю інформації від цих органів контролю відповідно до статті 32 Регламенту (ЄС) 2017/625 та інформації щодо заходів, яких органи контролю вживають у випадку встановленої або ймовірної невідповідності.

7. Якщо компетентний орган повністю або частково скасував делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю або окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, відповідно до пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, він вирішує, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного скасування, й інформує відповідних операторів про таке рішення.

8. Без обмеження пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, до повного або часткового скасування делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, у зазначених у згаданому пункті випадках компетентні органи можуть повністю або частково призупинити таке делегування:

(a) на період, який не перевищує 12 місяців, протягом якого орган контролю зобов’язаний усунути недоліки, виявлені під час аудитів та інспектування, або усунути невідповідність, інформацію про яку було надіслано іншою установою контролю і органом контролю компетентним органам і Комісії відповідно до статті 43 цього Регламенту; або

(b) на період, на який призупиняють акредитацію, зазначену в пункті (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, у зв’язку зі статтею 40(3) цього Регламенту.

Якщо делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, було призупинене, відповідні органи контролю не видають зазначені в статті 35 сертифікати для тих категорій, для яких делегування було призупинене. Компетентні органи вирішують, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного призупинення, й інформують відповідних операторів про таке рішення.

Без обмеження статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи скасовують призупинення делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, якнайшвидше після усунення органом контролю недоліків або невідповідностей, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа, або після скасування органом акредитації призупинення акредитації, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфа.

9. Якщо орган контролю, якому компетентні органи делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, був також визнаний Комісією відповідно до статті 46(1) цього Регламенту для ведення діяльності з контролю в третіх країнах і Комісія має намір скасувати або скасувала визнання цього органу контролю, компетентні органи організовують аудити або інспектування органу контролю щодо його діяльності у відповідній державі-члені (або у відповідних державах-членах), згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625.

10. Органи контролю надають компетентним органам:

(a) перелік операторів, які знаходилися під їх контролем, станом на 31 грудня попереднього року, до 31 січня кожного року; а також

(b) інформацію щодо офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку вони вели у попередній рік для підтримання підготовки частини річного звіту, зазначеного у статті 113 Регламенту (ЄС) 2017/625, яка стосується органічного виробництва й маркування органічних продуктів, до 31 березня кожного року.

11. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту стосовно умов делегування органам контролю завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, додатково до умов, встановлених у параграфі 1 цієї статті.

1. Відповідно до статті 29, якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю підозрює або отримує підтверджену інформацію, включно з інформацією від інших компетентних органів, або, у відповідних випадках, від інших установ контролю чи органів контролю, про те, що оператор має намір використати або ввести в обіг продукт, який може не відповідати вимогам цього Регламенту, але який містить терміни, що стосуються органічного виробництва, або якщо такий компетентний орган, орган контролю чи делегований орган контролю був поінформований оператором про підозру невідповідності згідно зі статтею 27:

(a) він негайно проведе офіційне розслідування відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625( 984_026-17 ) з метою перевірити відповідність цьому Регламенту; таке розслідування повинно бути завершене якнайшвидше, у прийнятний строк, і повинно враховувати строк зберігання продукту та складність випадку;

(b) він повинен тимчасово заборонити і введення в обіг відповідних продуктів як органічних або продуктів перехідного періоду, і використання їх в органічному виробництві, до отримання результатів розслідування, зазначеного в пункті (a). Перед ухваленням такого рішення компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю дає оператору можливість надати коментарі.

2. Якщо результати розслідування, зазначеного в пункті (a) параграфа 1, не показали жодної невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, оператору дозволяють використовувати відповідні продукти або вводити їх в обіг як органічні або продукти перехідного періоду.

3. Держави-члени вживають всіх заходів і забезпечують усі необхідні санкції, щоб запобігти неправомірному використанню позначень, зазначених у главі IV цього Регламенту.

4. Компетентні органи надають спільний каталог заходів для випадків підозрюваної невідповідності та виявленої невідповідності, які повинні застосовуватися на їхній території, в тому числі установами контролю чи органами контролю.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють єдиний порядок дій у випадках, коли компетентні органи повинні вжити заходів у зв’язку з підозрюваною або виявленою невідповідністю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Якщо невідповідність впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду на будь-якому етапі виробництва, підготовки й розповсюдження, наприклад, в результаті використання недозволених продуктів, речовин або методів, або змішування з неорганічними продуктами, компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, додатково до заходів, яких належить вжити, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, відсутність покликання на органічне виробництво в маркуванні й рекламних матеріалах усієї відповідної партії або серії продуктів.

2. У випадку серйозної, повторної або тривалої невідповідності компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, крім заходів, встановлених у параграфі 1, і будь-яких відповідних заходів, яких вживають, зокрема, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, заборону відповідним операторам або групам операторів реалізовувати продукти з покликанням на органічне виробництво протягом даного періоду, і належне зупинення дії або, відповідно, скасування їхнього сертифіката, зазначеного у статті 35.

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 105(1) і статті 106(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи негайно обмінюються інформацією з іншими компетентними органами, а також з Комісією, про будь-яку підозру щодо невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду.

Компетентні органи обмінюються цією інформацією з іншими компетентними органами та з Комісією за допомогою наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує можливість електронного обміну документами та інформацією.

2. У випадках встановлення підозрюваної або виявленої невідповідності щодо продуктів, які знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю, установи контролю чи органи контролю негайно інформують ці інші установи контролю чи органи контролю.

3. Установи контролю чи органи контролю обмінюються іншою релевантною інформацією з іншими установами контролю чи органами контролю.

4. Після отримання запиту щодо надання інформації, обґрунтованого потребою гарантувати, що продукт був вироблений з дотриманням вимог цього Регламенту, установи контролю чи органи контролю обмінюються інформацією за результатами проведеного ними контролю з іншими компетентними органами та з Комісією.

5. Компетентні органи обмінюються інформацією щодо нагляду за органами контролю з національними органами акредитації, як визначено в пункті (11) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 23).

6. Компетентні органи вживають належних заходів і створюють задокументовані процедури з метою забезпечити передавання інформації про результати контролю агентству-платнику, відповідно до його потреб, для цілі статті 58 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 24) і актів, ухвалених на основі зазначеної статті.

7. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що встановлюють інформацію, яку повинні надавати компетентні органи, установи контролю чи органи контролю, відповідальні за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність згідно з цією статтею, релевантних отримувачів такої інформації та процедури, згідно з якими необхідно надавати таку інформацію, в тому числі функціональні характеристики комп’ютерної системи, зазначеної в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Продукт може експортуватися з Союзу як органічний продукт і може мати логотип органічного виробництва Європейського Союзу, за умови що він відповідає правилам органічного виробництва згідно з цим Регламентом.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту щодо документів, призначених для митних органів у третіх країнах, зокрема щодо видання органічних експортних сертифікатів у електронній формі, коли це можливо, і надання гарантій відповідності експортованих органічних продуктів вимогам цього Регламенту.

1. Продукт може імпортуватися з третьої країни для цілей введення в обіг у Союзі як органічного продукту або як продукту перехідного періоду у разі дотримання трьох таких умов:

(a) цей продукт є продуктом, зазначеним у статті 2(1));

(b) застосовується одна з таких опцій:

(i) продукт відповідає вимогам глав II, III й IV цього Регламенту, і всі оператори та групи операторів, зазначені в статті 36, включно з експортерами у відповідній третій країні, підлягали контролю установами контролю або органами контролю, визнаними відповідно до статті 46, і такі установи або органи видали всім цим операторам, групам операторів і експортерам сертифікат, який підтверджує дотримання ними вимог цього Регламенту;

(ii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 47, цей продукт відповідає умовам, встановленим у відповідні торговій угоді; або

(iii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 48, такий продукт відповідає еквівалентним правилам виробництва і контролю такої третьої країни та імпортується з сертифікатом інспекції, який підтверджує цю відповідність, виданим компетентними установами контролю або органами контролю такої третьої країни; і

(c) оператори в третіх країнах здатні в будь-який час надати імпортерам і національним публічним органам в Союзі та в цих третіх країнах інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операторів, які є їхніми постачальниками, а також установи контролю або органи контролю цих постачальників, щоб забезпечити простежуваність відповідних органічних продуктів або продуктів перехідного періоду. Таку інформацію також надають установам контролю або органам контролю імпортерів.

2. Комісія може, згідно з процедурою, встановленою в статті 24(9), надавати конкретні дозволи на використання продуктів і речовин у третіх країнах та у найвіддаленіших регіонах Союзу, беручи до уваги відмінності в екологічному балансі в рослинництві або тваринництві, в конкретних кліматичних умовах, традиціях та місцевих умовах у цих областях. Такі конкретні дозволи можуть надаватися на дворічний строк з можливістю подовження, і до них застосовують принципи, встановлені в главі II, та критерії, встановлені в статті 24(3) та (6).

3. Якщо Комісія встановлює критерії для визначення то, чи можна кваліфікувати ситуацію як катастрофічні обставини, а також конкретні правила дій за таких обставин відповідно до статті 22, Комісія повинна враховувати відмінності в екологічному балансі, кліматі та місцевих умовах у третіх країнах і найвіддаленіших регіонах Союзу.

4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють конкретні правила щодо змісту сертифікатів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, належного порядку їх видачі й верифікації, та щодо технічних засобів, за допомогою яких видають такі сертифікати, зокрема, щодо ролі компетентних органів, установ контролю та органів контролю, забезпечення простежуваності й відповідності імпортованих продуктів, які передбачається розмістити на ринку у Союзі як органічні продукти або продукти перехідного періоду, як зазначено в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

5. Дотримання умов і вжиття заходів для імпортування до Союзу органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, зазначених у параграфі 1, засвідчується на прикордонних пунктах контролю відповідно до статті 47(1) Регламенту (ЄС) 2017/625. Частота фізичних перевірок, зазначених у статті 49(2) згаданого Регламенту, залежить від ймовірності невідповідності, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту.

1. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти з метою визнання установ контролю та органів контролю, які мають право здійснювати перевірки й видавати органічні сертифікати в третіх країнах, скасовувати визнання таких установ контролю та органів контролю і створювати перелік визнаних установ контролю та органів контролю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

2. Установи контролю та органи контролю визнаються відповідно до параграфа 1 для контролю імпорту категорій продуктів, перелік яких міститься у статті 35(7), якщо вони відповідають таким критеріям:

(a) вони офіційно зареєстровані в державі-члені або в третій країні;

(b) вони здатні здійснювати контроль, щоб забезпечити дотримання умов, встановлених у пунктах (a), (b)(i) і (c) статті 45(1) і в цій статті по відношенню до органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, призначених для імпортування до Союзу, без делегування завдань контролю; для цілей цього пункту делегуванням не вважають завдання контролю, здійснювані особами, які в силу індивідуального контракту або офіційного договору підлягають управлінському контролю чи процедурам установ контролю або органів контролю, які є сторонами такого договору, і заборона делегувати завдання контролю не стосується відбору зразків;