(f) якщо обробку проводять хімічно синтезованими алопатичними продуктами, включно з антибіотиками, крім продуктів й речовин, дозволених до використання в органічному виробництві відповідно до статей 9 і 24, на період такої обробки бджолині сім’ї, до яких її застосовують, слід ізолювати. Весь віск замінюють на віск, що походить з органічного бджільництва. Після цього до цих сімей застосовується перехідний період тривалістю 12 місяців, встановлений у пункті 1.2.2.
1.9.6.4. Благополуччя бджіл
До бджільництва застосовують такі додаткові загальні правила:
(a) заборонене знищення бджіл у стільниках як метод, пов’язаний зі збиранням продуктів бджільництва;
(b) заборонене каліцтво, таке як обрізання крил у бджолиних маток.
1.9.6.5. Приміщення для утримання й методи утримання
До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:
(a) пасіки розміщують у місцевостях, які забезпечують наявність джерел нектару і пилку, що складаються в основному з органічно вирощених культур або, у відповідних випадках, з природної рослинності, або лісів чи культур, які не вирощують органічними методами, але до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля;
(b) пасіки тримають на достатній відстані від джерел, що можуть призвести до забруднення продуктів бджільництва або до захворювань бджіл;
(c) пасіки розміщують таким чином, щоб у радіусі 3 км від них джерелами нектару і пилку були в основному органічно вирощувані культури або природна рослинність чи культури, до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля, еквівалентні методам, передбаченим у статтях 28 і 30 Регламенту (ЄС) № 1305/2013, які не можуть вплинути на властивості продуктів бджільництва як органічних. Ця вимога не застосовується, коли відсутнє цвітіння або коли бджолині сім’ї знаходяться на зимівлі;
(d) вулики й матеріали, що використовують у бджільництві, повинні бути виготовлені в основному з природних матеріалів, які не становлять загрози забруднення довкілля або продуктів бджільництва;
(e) бджолиний віск для нових вуликів походить з органічних виробничих підрозділів;
(f) у вуликах дозволено використовувати тільки натуральні продукти, такі як прополіс, віск і рослинні олії;
(g) синтетичні хімічні репеленти не використовують під час викачування меду;
(h) стільники з розплодом не використовують для викачування меду;
(i) бджільництво не вважають органічним, якщо ним займаються в регіонах або областях, які держави-члени визначили як регіони чи області, де органічне бджільництво практикувати неможливо.
1.9.6.6. Обов’язок вести документацію
Оператори повинні мати карту у відповідному масштабі або географічні координати розташування вуликів, які надають установі контролю або органу контролю, щоб довести, що доступні для бджолиних сімей площі відповідають вимогам цього Регламенту.
У журнал обліку інформації необхідно вносити таку інформацію щодо годівлі: назву використаного продукту, дати, кількості та вулики, в яких використаний цей продукт.
Зону, де розміщена пасіка, потрібно документувати разом з ідентифікацією вуликів і періодом переміщення.
Всі вжиті заходи необхідно записувати у журнал обліку інформації, включно з вийманням стільників і операціями з відкачування меду. Записують також кількість зібраного меду і дати його збирання.
Частина III: Правила виробництва водоростей і тварин аквакультури
1. Загальні вимоги
1.1. Підприємства розміщують у місцях, не забруднених продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, або забрудниками, які поставили б під загрозу органічну якість продуктів.
1.2. Органічні й неорганічні виробничі підрозділи належним чином відокремлюють з дотриманням мінімальної відстані, встановленої державами-членами, у відповідних випадках. Такі заходи з відокремлення ґрунтуються на природній ситуації, окремих системах розподілу води, відстанях, приливній течії та розміщенні органічного виробничого підрозділу вище або нижче за течією. Виробництво водоростей і аквакультури не вважають органічним, якщо ним займаються в місцях або областях, які органи держав-членів визначили як місця чи області, непридатні для такої діяльності.
1.3. Для кожного нового оператора, який подає заявку на перехід до органічного виробництва та виробляє понад 20 тон продуктів аквакультури на рік, проводять екологічне оцінювання, що відповідає розміру виробничого підрозділу, мета якого - засвідчити умови виробничого підрозділу та його безпосереднього оточення, а також ймовірний вплив його роботи. Оператор надає результати екологічного оцінювання установі контролю чи органу контролю. Зміст екологічного оцінювання ґрунтується на додатку IV( 984_022-11 ) до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС (- 29). Якщо для виробничого підрозділу вже провели еквівалентне екологічне оцінювання, результати такого оцінювання можна використати для цієї мети.
1.4. Не дозволяється знищувати мангрові зарості.
1.5. Оператор надає пропорційний виробничому підрозділу план сталого управління щодо аквакультури та збирання водоростей.
1.6. План оновлюють щорічно і детально описують вплив підприємства на довкілля та екологічний моніторинг, який належить вести, а також складають перелік заходів, яких необхідно вживати, щоб звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє водне й наземне середовище, в тому числі, у відповідних випадках, вивільнення поживних речовин у довкілля за один виробничий цикл або за рік. План має містити записи про нагляд за станом технічного обладнання та його ремонт.
1.7. Захисні та превентивні заходи, яких вживають проти хижаків відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС і національних правил, фіксують у плані сталого управління.
1.8. За необхідності при складанні плану управління відбувається координація з сусідніми операторами.
1.9. Оператори, які працюють у сфері аквакультури й водоростей, складають, як частину плану сталого управління, план зменшення відходів, який встановлюють на початку виконання робіт. Де можливо, використання залишкового тепла обмежують енергією з відновлюваних джерел.
1.10. Підготовка неперероблених продуктів
Якщо водорості або тварин аквакультури піддають операціям з підготовки, окрім переробки, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.
1.11. Оператори зберігають наявні документальні підтвердження застосування всіх відступів від правил виробництва тварин аквакультури, отриманих відповідно до пунктів 3.1.2.1(d) та (e).
2. Вимоги щодо водоростей
Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11 і 15, і, у відповідних випадках, у розділі 1 цієї частини, встановлені в цій секції правила застосовують до органічного збирання й виробництва водоростей. Ці правила застосовують mutatis mutandis до виробництва фітопланктону.
2.1. Перехід
2.1.1. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу зі збирання водоростей становить шість місяців.
2.1.2. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу з вирощування водоростей становить шість місяців або один повний виробничий цикл, залежно від того, що триває довше.
2.2. Правила виробництва водоростей
2.2.1. Збирання диких водоростей і їх частин вважають органічним виробництвом за умови, що:
(a) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають "відмінний" екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або мають якість, еквівалентну:
- зонам виробництва, класифікованим як A і B в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 (- 30), до 13 грудня 2019 року, або
- відповідним класифікаційним районам, встановленим у імплементаційних актах, ухвалених Комісією відповідно до статті 18(8) Регламенту (ЄС) 2017/625, з 14 грудня 2019 року;
(b) збирання не чинить значного впливу на стабільність природної екосистеми або підтримання видів у районі збирання.
2.2.2. Водорості вирощують у районах з характеристиками щодо довкілля та здоров’я, щонайменше еквівалентними характеристикам, зазначеним у пункті 2.2.1(a), щоб таке вирощування могло вважатися органічним. Крім цього, застосовують такі правила виробництва:
(a) на всіх етапах виробництва, від збирання молодих водоростей до збирання врожаю, використовують сталі практики;
(b) щоб забезпечити підтримання багатого генетичного фонду, збирання молодих водоростей у дикій природі проводять на регулярній основі, задля підтримання та збільшення різноманіття запасу культивованої культури;
(c) добрива не використовують, окрім як у закритих виробничих об’єктах, і тільки якщо їх використання в органічному виробництві з цією метою дозволене відповідно до статті 24.
Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.
2.3. Вирощування водоростей
2.3.1. Культура водоростей в морі повинна використовувати тільки поживні речовини, які природно зустрічаються в довкіллі, або з виробництва органічних тварин аквакультури, при цьому бажано, щоб таке виробництво розташовувалося поблизу, як частина системи полікультури.
2.3.2. У наземних об’єктах, де використовують зовнішні джерела поживних речовин, рівень поживних речовин у стічних водах можна перевірити, і він повинен бути таким самим або нижчим за рівень поживних речовин у вхідній воді. Можна використовувати тільки поживні речовини рослинного або мінерального походження, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24.
Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання продуктів, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.
2.3.3. Щільність посадки або інтенсивність експлуатації документують і підтримують справжність водного середовища, забезпечуючи, щоб не було перевищено максимальну кількість водоростей, які можна вирощувати без негативного впливу на довкілля.
2.3.4. Канати та інше обладнання, яке використовують для вирощування водоростей, за можливості використовують повторно або переробляють.
2.4. Стале збирання диких водоростей
2.4.1. На початку збирання водоростей проводиться одноразово оцінка біомаси.
2.4.2. У виробничому підрозділі або на виробничих потужностях ведуть документацію, яка дозволяє оператору ідентифікувати, а установі контролю чи органу контролю - впевнитися, що збирачі постачають тільки дикі водорості, вироблені відповідно до цього Регламенту.
2.4.3. Збирання проводять таким чином, щоб зібрані кількості істотно не впливали на стан водного середовища. Вживають таких заходів як техніка збирання, мінімальний розмір, вік, репродуктивний цикл або розмір водоростей, що залишаються, щоб забезпечити водоростям можливість регенерувати та запобігти прилову.
2.4.4. Якщо водорості збирають на спільних територіях, необхідна наявність документального підтвердження, яке видає відповідний призначений державою-членом орган, і яке засвідчує, що весь збір відповідає вимогам цього Регламенту.
3. Вимоги до тварин аквакультури
Крім загальних правил виробництва, встановлених у статті 9, 10, 11 і 15, і, де доречно, в розділі 1 цієї частини, правила, встановлені в цій секції, застосовують до органічного виробництва видів риби, ракоподібних, голкошкірих і молюсків. Ці правила також застосовують mutatis mutandis до виробництва зоопланктону, мікроракоподібних, коловерток, червів та інших водних тварин, призначених для використання як кормів.
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Перехід
Такі перехідні періоди для виробничих підрозділів аквакультури застосовують до таких типів водних об’єктів, включно з наявними тваринами аквакультури:
(a) для споруд, які не можна висушити, очистити й дезінфікувати, перехідний період складає 24 місяці;
(b) для споруд, які були висушені або знаходилися під паром, перехідний період складає 12 місяців;
(c) для споруд, які були висушені, очищені й дезінфіковані, перехідний період складає шість місяців;
(d) для відкритих водних споруд, включно з об’єктами з виробництва двостулкових молюсків, перехідний період складає три місяці.
3.1.2. Походження тварин аквакультури
3.1.2.1. До походження тварин аквакультури застосовують такі правила:
(a) органічна аквакультура ґрунтується на вирощуванні молодняка, який походить з органічного маточного стада та з органічних виробничих підрозділів;
(b) використовують місцево вирощені види, а розведення спрямоване на виробництво різновидів, краще пристосованих до умов виробництва, що забезпечує хороше здоров’я й благополуччя тварин, а також максимально повне використання кормових ресурсів. Компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю надають документальне підтвердження їх походження та поводження з ними;
(c) вибирають міцні види, які можна виробляти без завдання значної шкоди диким популяціям;
(d) для цілей розведення можна вводити в господарство виловлених або неорганічних тварин аквакультури тільки у цілком виправданих випадках, за відсутності органічної породи, або коли у виробничий підрозділ вводять новий генетичний матеріал для цілей розведення, після отримання дозволу, який надає компетентний орган, з метою покращити пристосованість генетичного фонду. Таких тварин утримують згідно з принципами органічного управління протягом щонайменше трьох місяців, перш ніж їх можна буде використати для розведення. Для тварин, внесених у червоний перелік МСОП видів, яким загрожує зникнення, дозвіл на використання виловлених у дикій природі екземплярів може надаватися лише в контексті програм збереження, визнаних відповідним органом публічної влади, який відповідає за природоохоронні заходи;
(e) збирання молодняка диких тварин аквакультури для цілей нагулу обмежене такими випадками:
(i) природний приплив личинок і молодняка риб або ракоподібних при заповненні ставків, систем утримання та загород;
(ii) зариблення дикими мальками або личинками ракоподібних, які не внесені у червоний список МСОП видів, яким загрожує зникнення, в екстенсивній аквакультурі в водно-болотних угіддях, таких як напівпрісні ставки, припливні зони та прибережні лагуни, за умови, що:
- зариблення узгоджується з заходами управління, затвердженими відповідними органами, з метою забезпечити сталу експлуатацію цих видів, і
- тварин годують виключно природним кормом, який є в довкіллі.
Як відступ від пункту (a), держави-члени можуть дозволяти введення в органічний виробничий підрозділ для цілей нагулу максимум 50 % неорганічного молодняка видів, які не були вирощені як органічні в Союзі до 1 січня 2022 року, за умови що принаймні останніми двома третинами тривалості виробничого циклу управляють з дотриманням принципів органічного управління. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.
Для розташованих за межами Союзу господарств, які займаються аквакультурою, такий відступ можуть надавати тільки установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), для видів, які не були вирощені як органічні на території країни, в якій знаходиться господарство, або в Союзі. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.
3.1.2.2. До розведення застосовують такі правила:
(a) не використовують гормони та похідні гормонів;
(b) не використовують штучне виробництво одностатевих різновидів (крім ручного сортування), синтез поліплоїдних форм, штучну гібридизацію та клонування;
(c) обирають відповідні різновиди.
3.1.2.3. Виробництво молодняка
Для вирощування личинок морських видів риби дозволено використовувати системи вирощування (перевага надається "мезокосму" або "вирощуванню в резервуарах великої місткості"). Ці системи вирощування повинні відповідати таким вимогам:
(a) початкова щільність розміщення є меншою за 20 ікринок або личинок на літр;
(b) мінімальний обсяг резервуару для вирощування личинок становить 20 м-3; і
(c) личинки живляться природним планктоном, який росте в резервуарі, і який за необхідності доповнюють виробленим поза межами резервуару фітопланктоном і зоопланктоном.
3.1.2.4. Оператори документують походження тварин, ідентифікуючи тварин/партії тварин, дату прибуття та тип видів, кількості, органічний або неорганічний статус і перехідний період.
3.1.3. Годівля
3.1.3.1.
До кормів для риби, ракоподібних і голкошкірих застосовують такі правила:
(a) тварин годують кормами, що відповідають харчовим потребам тварин на різних стадіях їх розвитку;
(b) режими годування розробляють з урахуванням таких пріоритетів:
(i) здоров’я й благополуччя тварин;
(ii) висока якість продукту, включно з поживним складом продукту, який забезпечує високу якість кінцевого їстівного продукту;
(iii) незначний вплив на довкілля;
(c) рослинна фракція кормів є органічною, а кормова фракція, отримана з водних тварин, походить з органічної аквакультури або з рибальства, сертифікованого як стале за схемою, визнаною компетентним органом відповідно до принципів, встановлених у Регламенті (ЄС) № 1380/2013;
(d) неорганічні кормові матеріали рослинного (в тому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального або мікробного походження, кормові добавки й допоміжні технологічні речовини використовують, тільки якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до цього Регламенту;
(e) активатори росту й синтетичні амінокислоти не використовують.
3.1.3.2. До двостулкових молюсків та інших видів, яким не згодовують корми, а які живляться природним планктоном, застосовують такі правила:
(a) такі тварини, які харчуються шляхом фільтрування, повинні задовольняти всі свої харчові потреби з природи, за винятком молодих особин, яких вирощують у інкубаторах і розплідниках;
(b) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають "відмінний" екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або гарний екологічний стан, як визначено в Директиві 2008/56/ЄС, або мають якість, еквівалентну:
- зонам виробництва, класифікованим як A в Регламенті (ЄС) № 854/2004 до 13 грудня 2019 року, або
- відповідним класифікаційним районам, встановленим у імплементаційних актах, ухвалених Комісією відповідно до статті 18(8) Регламенту (ЄС) 2017/625, з 14 грудня 2019 року.
3.1.3.3. Спеціальні правила щодо кормів для хижих тварин аквакультури
Джерела кормів для хижих тварин аквакультури обирають з урахуванням таких пріоритетів:
(a) органічні корми, які походять з аквакультури;
(b) рибне борошно та риб’ячий жир із залишків від переробки органічної аквакультури, отримані з риби, ракоподібних або молюсків;
(c) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з обрізків риби, ракоподібних або молюсків, вже виловлених для споживання людиною в рамках сталого рибальства;
(d) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з цілої риби, ракоподібних або молюсків, виловлених у рамках сталого рибальства, які не використовуються для споживання людиною;
3.1.3.4. Спеціальні правила щодо кормів для окремих тварин аквакультури
На етапі вирощування рибу у внутрішніх водоймах, креветок з родини Penaeidae, прісноводних креветок і тропічну прісноводну рибу годують таким чином:
(a) їх годують природним кормом, який є в ставках і озерах;
(b) якщо природний корм, зазначений у пункті (a), відсутній в достатніх кількостях, дозволено використовувати органічний корм рослинного походження, бажано вирощений на цій самій фермі, або водорості. Оператори ведуть документацію, яка підтверджує потребу в використанні додаткових кормів;
(c) якщо природний корм доповнюють відповідно до пункту (b):
(i) кормовий раціон креветок з родини Penaeidae і прісноводних креветок (Macrobrachium spp.) може складатися з максимум 25 % рибного борошна й 10 % риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів;
(ii) кормовий раціон сіамського сома (Pangasius spp.) може складатися з максимум 10 % рибного борошна або риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів.
3.1.3.5. Оператори документують конкретні режими годівлі, зокрема, назву та кількість корму й використання додаткового корму, а також відповідних тварин/партії тварин, яких годують таким кормом.
3.1.4. Охорона здоров’я
3.1.4.1. Профілактика хвороб
До профілактики хвороб застосовують такі правила:
(a) профілактика хвороб ґрунтується на утриманні тварин у оптимальних умовах завдяки вибору відповідного розміщення, зважаючи, зокрема, на вимоги виду до хорошої якості води, потоку та водообміну, оптимальній конструкції споруд, належному господарюванні й управлінні, в тому числі шляхом регулярного очищення й дезінфекції потужностей, застосуванні високоякісних кормів, відповідної щільності розміщення, а також вибору відповідних порід і різновидів;
(b) дозволено використовувати імунологічні ветеринарні лікарські засоби;
(c) у плані управління здоров’ям тварин детально описують практики біологічної безпеки та профілактики хвороб, у тому числі письмову угоду про надання ветеринарних консультацій з урахуванням розмірів виробництва, укладену з кваліфікованими ветеринарними службами, які відвідують ферму не рідше одного разу на рік або, якщо йдеться про двостулкових молюсків, не рідше одного разу на два роки;
(d) системи утримання, обладнання та приладдя належним чином очищують і дезінфікують;
(e) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, де доречно, повертають у море на певній відстані від ферми;
(f) можна використовувати тільки ті речовини для очищення й дезінфекції обладнання та споруд, які дозволені відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві;
(g) до "літування" застосовують такі правила:
(i) компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, визначає, чи необхідне "літування", а також визначає його відповідну тривалість, яку потрібно застосувати і яку документують після кожного виробничого циклу у випадку відкритих водних споруд, встановлених на морі;
(ii) воно не є обов’язковим для вирощування двостулкових молюсків;
(iii) під час "літування" клітку або іншу споруду, яку використовують для аквакультури, спорожнюють, дезінфікують і залишають порожньою до повторного використання;
(h) за необхідності, недоїдений рибний корм, фекалії та мертвих тварин негайно видаляють, щоб уникнути ризику значної шкоди для довкілля з огляду на стан якості води, мінімізувати ризик захворювань і уникнути приваблення комах або гризунів;
(i) ультрафіолетове світло й озон дозволено використовувати тільки в інкубаторах і розплідниках;
(j) для біологічного контролю ектопаразитів перевагу надають використанню риб-чистильників та використанню розчинів прісної води, морської води та хлориду натрію.
3.1.4.2. Ветеринарне лікування
До ветеринарного лікування застосовують такі правила:
(a) хворобу лікують негайно, щоб уникнути страждання тварини. Хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики, дозволено використовувати за необхідності, з дотриманням суворих умов і під відповідальність ветеринара, якщо використання фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є недоречним. У відповідних випадках визначають обмеження щодо курсів лікування й періодів очікування;
(b) дозволяється лікування, пов’язане з захистом здоров’я людей і тварин, яке вимагається на основі законодавства Союзу;
(c) якщо попри превентивні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, зазначені в пункті 3.1.4.1, виникає проблема зі здоров’ям, дозволено застосовувати ветеринарне лікування в такому порядку пріоритетності:
(i) речовини з рослин, тварин або мінералів у гомеопатичному розведенні;
(ii) рослини та їх екстракти, які не мають анестезуючої дії; та
(iii) такі речовини як мікроелементи, метали, природні імуностимулятори або дозволені пробіотики;
(d) застосування алопатичного лікування обмежують двома курсами лікування на рік, за винятком вакцинації та обов’язкових програм ліквідації. Проте у випадках, коли виробничий цикл складає менше року, алопатичне лікування може застосовуватися тільки один раз. У разі перевищення зазначених лімітів на алопатичне лікування відповідні тварини аквакультури не повинні реалізовуватися як органічні продукти;
(e) використання обробок від паразитів, за винятком обов’язкових схем контролю, які застосовують держави-члени, обмежене таким:
(i) для лосося - максимум двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 18 місяців;
(ii) для всіх видів, окрім лосося - двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 12 місяців;
(iii) для всіх видів - загалом не більше ніж чотири курси обробки, незалежно від тривалості циклу виробництва виду;
(f) період очікування для алопатичного ветеринарного лікування та протипаразитарного лікування згідно з пунктом (d), включно з лікуванням за обов’язковими програмами контролю й ліквідації, є вдвічі довшим, ніж період очікування, зазначений у статті 11 Директиви 2001/82/ЄС, або складає, якщо цей період не встановлений, 48 годин;
(g) про будь-яке застосування ветеринарних лікарських засобів заявляють компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю, перш ніж реалізовувати таких тварин як органічні продукти. Тварини, до яких застосовували лікування, можна чітко ідентифікувати.
3.1.4.3. Документування профілактики хвороб
Оператори документують застосовані заходи, спрямовані на профілактику хвороб, з детальною інформацією про літування, очищення та водопідготовку, і будь-яке застосоване ветеринарне та інше лікування від паразитів, зокрема: дату лікування, діагноз, дозування, назву лікарського засобу і, у відповідних випадках, рецепт ветеринара на ветеринарне лікування та, якщо застосовно, періоди виведення, перш ніж продукти аквакультури можна реалізовувати й маркувати як органічні.
3.1.5. Приміщення для утримання й методи утримання
3.1.5.1. Аквакультурні комплекси з системою рециркуляції замкненого циклу заборонені, за винятком інкубаторів і розплідників або споруд для виробництва видів, які використовують як органічний корм.
3.1.5.2. Штучний підігрів або охолодження води дозволене тільки в інкубаторах і розплідниках. Природну воду зі свердловин можна використовувати для підігріву або охолодження води на всіх етапах виробництва.
3.1.5.3. Середовище для розведення тварин аквакультури проектують таким чином, щоб, відповідно до їх видоспецифічних потреб, тварини аквакультури:
(a) мали достатньо місця для їхнього благополуччя та відповідну щільність розміщення, встановлену в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);
(b) утримувалися у воді доброї якості, зокрема, з відповідним потоком та водообміном, достатнім рівнем кисню й підтриманням низького рівня метаболітів;
(c) утримувалися в температурних і світлових умовах, які відповідають потребам видів, беручи до уваги географічне розташування.
Під час розгляду впливу щільності розміщення на благополуччя риби, яку виробляють, контролюють і беруть до уваги якість води і стан риби (а саме ушкодження плавців, інші ушкодження, темпи росту, поведінку, яку риба демонструє, та загальний стан здоров’я).
Для прісноводних риб тип дна є максимально наближеним до природних умов.
Для коропа та подібних видів:
- дно є природною землею,
- органічне й мінеральне удобрення ставків і озер проводять тільки добривами й речовинами для покращення ґрунту, дозволеними відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, при цьому максимальне внесення становить 20 кг азоту на гектар,
- заборонена обробка з застосуванням синтетичних хімічних речовин для контролю гідрофітів і росту рослин у водах, які використовують для виробництва.
Оператори документують заходи з моніторингу та підтримання благополуччя тварин і якості води. У випадку внесення добрив у ставки й озера оператори документують внесення добрив і меліорантів, включно з датою внесення, назвою продукту, застосованою кількістю та місцем такого внесення.
3.1.5.4. Дизайн і конструкція водних систем утримання забезпечує таку швидкість потоку та фізіохімічні параметри, які гарантують здоров’я й благополуччя тварин і задовольняють їхні поведінкові потреби.
Необхідно дотримуватися конкретних характеристик для виробничих систем і систем утримання для видів або груп видів, які встановлені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).
3.1.5.5. Підрозділи для вирощування на суходолі мають відповідати таким умовам:
(a) проточні системи дозволяють моніторити і контролювати швидкість потоку і якість води як на вході, так і на виході води;
(b) щонайменше 10 % периметру ("межа суходолу й води") має природну рослинність.
3.1.5.6. Системи утримання на морі мають відповідати таким умовам:
(a) вони розташовані в місці, де потік води, глибина та швидкість обміну водних мас є достатніми для мінімізації впливу на морське дно та довколишні водні маси;
(b) дизайн кліток, конструкція та технічне обслуговування організовані з урахуванням впливу робочого середовища.
3.1.5.7. Системи утримання розробляють, розміщують і експлуатують таким чином, щоб звести до мінімуму ризик втечі тварин.
3.1.5.8. Якщо риба або ракоподібні втекли, вживають належних заходів, щоб зменшити вплив на місцеву екосистему, зокрема, у відповідних випадках, їх відловлюють. Вжиті заходи документують.
3.1.5.9. Для виробництва тварин аквакультури в рибних ставках, резервуарах або каналах їх дно необхідно обладнати таким чином, щоб забезпечити природну фільтрацію - відстійниками, біологічними фільтрами або механічними фільтрами для збирання надлишків поживних речовин, або використовувати водорості чи тварин (двостулкових), які допомагають покращити якість стічних вод. У відповідних випадках через регулярні інтервали проводять моніторинг стічних вод.
3.1.6. Благополуччя тварин
3.1.6.1. Всі особи, які займаються утриманням тварин аквакультури, мають належні базові знання й навички щодо потреб цих тварин з огляду на здоров’я й благополуччя
3.1.6.2. Маніпуляції з тваринами аквакультури зводять до мінімуму та проводять надзвичайно обережно. Використовують відповідне обладнання й протоколи, щоб уникнути стресу та фізичних ушкоджень, пов’язаних з маніпуляціями, які проводять. Маніпуляції з маточним стадом проводять таким чином, щоб звести до мінімуму фізичні ушкодження та стрес, де доречно, з застосуванням анестезії. Сортувальні операції зводять до мінімуму і вдаються до них, тільки якщо це потрібно для забезпечення благополуччя риби.
3.1.6.3. До використання штучного світла застосовують такі обмеження:
(a) для подовження тривалості природного світлового дня, воно не перевищує максимуму, який враховує поведінкові потреби, географічні умови та загальне здоров’я тварин; цей максимум не перевищує 14 годин на день, крім випадків, коли це необхідно для репродуктивних цілей;
(b) уникають різкої зміни інтенсивності світла при зміні освітлення, для цього використовують лампи з регулюванням світлового потоку або фонове освітлення.
3.1.6.4. Аерація дозволена для забезпечення благополуччя та здоров’я тварин. Механічні аератори бажано живити за рахунок відновлюваних джерел енергії.
3.1.6.5. Кисень можна використовувати тільки в цілях, пов’язаних зі здоров’ям і благополуччям тварин, а також для критичних періодів виробництва чи транспортування, і тільки в таких випадках:
(a) виняткові випадки температурних змін, падіння атмосферного тиску або випадкове забруднення води;
(b) нерегулярні процедури з управління стадом, такі як відбір зразків і сортування;
(c) щоб забезпечити виживання стада в господарстві.
Оператори документують таке застосування та зазначають, у зв’язку з яким підпунктом його здійснили: (a), (b) чи (c).
3.1.6.6. Вживають належних заходів, щоб звести до мінімуму тривалість транспортування тварин аквакультури.
3.1.6.7. Будь-яке страждання зводять до мінімуму протягом усього життя тварин, в тому числі під час забою.
3.1.6.8. Заборонена ампутація стебельчастих очей, в тому числі всі подібні практики, такі як перев’язування, надрізання та прищипування.
3.1.6.9. Методи забою забезпечують негайну втрату рибою свідомості та нечутливість до болю. Маніпуляції перед забоєм виконують таким чином, щоб уникнути ушкоджень і водночас звести до мінімуму страждання та стрес. При виборі оптимальних методів забою враховують різницю в розмірах і видах риб і характеристики виробничих об’єктів.
3.2. Детальні правила для молюсків
3.2.1. Походження посадкового матеріалу
До походження посадкового матеріалу застосовують такі правила:
(a) для двостулкових молюсків дозволено використовувати дикий посадковий матеріал, зібраний за межами виробничого підрозділу, якщо це не чинить значної шкоди довкіллю, якщо це дозволено місцевим законодавством і за умови, що дикий посадковий матеріал походить з:
(i) колоній, які навряд чи переживуть зимову погоду, або яких більше, ніж потрібно; або
(ii) природних колоній розплоду молюсків на колекторах;
(b) для устриці тихоокеанської (Crassostrea gigas) перевагу надають матеріалу, який є результатом селекції, щоб зменшити відкладання ікри в дикій природі;
(c) необхідно документувати, як, де і коли було зібрано дикий посадковий матеріал, щоб забезпечити простежуваність території збору;
(d) дикий посадковий матеріал дозволено збирати тільки після того, як компетентний орган надав на це дозвіл.
3.2.2. Приміщення для утримання й методи утримання
До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:
(a) виробництво дозволено вести в тій самій водній зоні, де виробляють органічну рибу й водорості, в полікультурній системі, що має бути задокументовано у плані сталого управління. Двостулкових молюсків також можна вирощувати в полікультурі з молюсками гастроподами, такими як береговий равлик;
(b) органічне виробництво двостулкових молюсків ведуть на територіях, межі яких позначені стовпами, поплавками або іншими чіткими відмітками і, за необхідності, обмежені сітчастими мішками, клітками або іншими штучними засобами;
(c) органічні молюскові ферми повинні мінімізувати ризик для видів, що охороняються. У разі використання сіток від хижаків, їх конструкція не повинна допускати завдання шкоди птахам, що пірнають.
3.2.3. Вирощування
До вирощування застосовують такі правила:
(a) в органічному виробництві дозволено вирощування мідій на канатах та інші методи, перелічені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);
(b) донне вирощування молюсків дозволене, тільки якщо в місцях збирання й вирощування не спричиняє істотний вплив на довкілля. Перед початком діяльності оператор додає окремою главою в план сталого управління і надає компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю аналіз і звіт на підтвердження мінімального впливу на довкілля.
3.2.4. Управління
До управління застосовують такі правила:
(a) щільність розміщення під час виробництва не перевищує щільність розміщення, яку застосовують у цій місцевості для неорганічних молюсків. Сортування, проріджування й коригування щільності розміщення проводять відповідно до біомаси з метою забезпечити благополуччя тварин і високу якість продукту;
(b) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, за необхідності, повертають у море далеко від молюскових ферм. Дозволено один раз за виробничий цикл обробляти молюсків розчином вапна для контролю організмів-конкурентів, які зустрічаються в обростаннях.
3.2.5. Конкретні правила вирощування для устриць
Дозволене вирощування в мішках на стелажах. Такі чи інші конструкції, в яких утримують устриць, розміщують таким чином, щоб уникнути формування суцільного бар’єра вздовж берегової лінії. Матеріал обережно розміщують на ложах з урахуванням приливної течії для оптимізації виробництва. Виробництво відповідає вимогам, встановленим у імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).
Частина IV: Правила для виробництва перероблених харчових продуктів
Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 16, до органічного виробництва перероблених харчових продуктів застосовують правила, викладені в цій частині.
1. Загальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів
1.1. Харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва харчових продуктів, а також всі застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики (- 31).
1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених харчових продуктів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.
1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених харчових продуктів вимогам цього Регламенту.
1.4. Оператори повинні дотримуватися процедур, зазначених у пункті 1.2, та впроваджувати їх, зокрема, без обмеження статті 28, вони повинні:
(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;
(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;
(c) гарантувати, що неорганічні продукти не будуть введені в обіг із покликанням на органічне виробництво.
1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно бути відокремлене одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:
(a) інформувати про це компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю;
(b) проводити операції безперервно до завершення виробничого циклу, відокремлюючи в просторі або часі від аналогічних операцій з будь-яким іншим типом продуктів (органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами);
(c) зберігати органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти до, під час та після операцій у спосіб, який забезпечує їх відокремлення в просторі або часі;
(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;
(e) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій та запобігання змішуванню або обміну між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;
(f) здійснювати операції з органічними продуктами або продуктами перехідного періоду тільки після належного очищення виробничого обладнання.
1.6. Заборонено використовувати продукти, речовини й методи, що відновлюють властивості, втрачені під час переробки та зберігання органічних харчових продуктів, які усувають результати недбалості під час переробки органічних харчових продуктів, або іншим чином можуть вводити в оману щодо справжньої природи продуктів, які планується реалізовувати як органічні харчові продукти.
1.7. Оператори повинні зберігати документальні підтвердження наданих дозволів на використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для виробництва перероблених органічних харчових продуктів відповідно до статті 25, якщо вони отримали або застосовували такі довзоли.
2. Детальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів
2.1. До складу перероблених органічних харчових продуктів застосовуються такі вимоги:
(a) продукт повинен вироблятися в основному з сільськогосподарських інгредієнтів або продуктів, призначених для використання як харчових продуктів, зазначених у додатку I; для цілі визначення того, чи вироблено продукт в основному з таких продуктів, не враховують додану воду та сіль;
(b) органічний інгредієнт не поєднують з таким самим інгредієнтом в неорганічній формі;
(c) інгредієнт перехідного періоду не поєднують з таким самим інгредієнтом в органічній або неорганічній формі.
2.2. Використання окремих продуктів і речовин у виробництві харчових продуктів
2.2.1. У виробництві перероблених харчових продуктів можна використовувати тільки харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та неорганічні сільськогосподарські інгредієнти, довзолені відповідно до статті 24 або статті 25, а також продукти й речовини, зазначені в пункті 2.2.2, за винятком виробництва продуктів і речовин виноробства, до яких повинен застосовуватись пункт 2 частини VI, і за винятком виробництва дріжджів, до яких повинен застосовуватись пункт 1.3 частини VII.
2.2.2. У виробництві харчових продуктів дозволено використовувати такі продукти й речовини:
(a) культури мікроорганізмів та харчові ензими, які зазвичай використовують під час виробництва харчових продуктів, за умови, що харчові ензими для використання як харчових добавок доволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві;
(b) речовини й продукти, визначені в пунктах (c) та (d)(i)( 994_a20 ) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, марковані як натуральні смако-ароматичні речовини або природні смако-ароматичні препарати відповідно до статті 16(2), (3)( 994_a20 ) та (4)( 994_a20 ) згаданого Регламенту;
(c) барвники для нанесення штампу на м’ясо та шкаралупу яєць відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 1333/2008;
(d) натуральні барвники й натуральні речовини для традиційного декоративного фарбування шкаралупи варених яєць, вироблених з наміром введення їх в обіг у певний період року;
(e) питна вода й органічна або неорганічна сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як базовими компонентами), яку зазвичай використовують при переробці харчових продуктів;
(f) мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти й мікронутрієнти, за умови, що:
(i) їх використання в харчових продуктах для звичайного споживання "безпосередньо вимагається за законом" у розумінні, що цього прямо вимагають положення законодавства Союзу або положення національного законодавства, сумісного з законодавством Союзу, внаслідок чого харчовий продукт взагалі не можна вводити в обіг для звичайного споживання, якщо ці мінерали, вітаміни, амінокислоти або мікронутрієнти не додані; або
(ii) щодо харчових продуктів, введених в обіг як такі, що мають певні характеристики або вплив по відношенню до здоров’я чи харчування, або по відношенню до потреб конкретних груп споживачів:
- у продуктах, зазначених у пунктах (a) та (b) статті 1(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 609/2013 (- 32), їх використання дозволене згаданим Регламентом і актами, ухваленими на основі статті 11(1) згаданого Регламенту для відповідних продуктів, або
- у продуктах, що регулюються Директивою Комісії 2006/125/ЄС (- 33), їх використання дозволене згаданою Директивою.
2.2.3. Під час переробки повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24.
Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.
2.2.4. З метою розрахунку, зазначеного у статті 30(5), застосовують такі правила:
(a) окремі харчові добавки, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, враховують як сільськогосподарські інгредієнти;
(b) препарати й речовини, зазначені в пунктах (a), (c), (d), (e) та (f) пункту 2.2.2, не враховують як сільськогосподарські інгредієнти;
(c) дріжджі та дріжджові продукти враховують як сільськогосподарські інгредієнти.
2.3. Оператори документують всі вхідні продукти, використані у виробництві харчових продуктів. У випадку виробництва композитних продуктів документують повну рецептуру/склад, де відображено кількість вхідних і вихідних продуктів, для надання компетентному органу або органу контролю.
Частина V: Правила для виробництва перероблених кормів
Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 17, до органічного виробництва перероблених кормів застосовують правила, викладені у цій частині.
1. Загальні вимоги до виробництва перероблених кормів
1.1. Кормові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва кормів, а також будь-які застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики.
1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених кормів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.
1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених продуктів вимогам цього Регламенту.
1.4. Оператори повинні впроваджувати процедури, зазначені у пункті 1.2, та дотримуватися їх; без обмеження статті 28, вони повинні, зокрема:
(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;
(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;
(c) гарантувати, що неорганічні продукти не будуть введені в обіг із покликанням на органічне виробництво.
1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно відокремлюватись одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:
(a) інформувати про це установу контролю чи орган контролю;
(b) проводити операції безперервно до завершення виробничого циклу, відокремлюючи в просторі або часі від аналогічних операцій з будь-яким іншим типом продуктів (органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами);
(c) зберігати органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти до, під час та після операцій у спосіб, який забезпечує їх відокремлення в просторі або часі;
(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;
(e) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій та запобігання змішуванню або обміну між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;
(f) здійснювати операції з органічними продуктами або продуктами перехідного періоду тільки після належного очищення виробничого обладнання.
2. Детальні вимоги до виробництва перероблених кормів
2.1. Органічні кормові матеріали або кормові матеріали, отримані під час перехідного періоду, не повинні вводитися у склад органічного корму одночасно з такими самими неорганічними кормовими матеріалами.
2.2. Будь-які кормові матеріали, які використовують або переробляють в органічному виробництві, не повинні бути оброблені за допомогою хімічно синтезованих розчинників.
2.3. Тільки неорганічні кормові матеріали рослинного (втому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального походження і кормові добавки й допоміжні технологічні речовини, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, дозволено використовувати при переробці кормів.
2.4. При переробці повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені до використання відповідно до статті 24.