02017R0625 - UA -14.12.2019 - 001.002
Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex
(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею"
Глава 4.Санітарні та фітосанітарні заходи)
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2017/625
від 15 березня 2017 року
про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування положень харчового та кормового права, правил щодо здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин та засобів захисту рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 999/2001, (ЄС) № 396/2005, (ЄС) № 1069/2009, (ЄС) № 1107/2009, (ЄС) № 1151/2012, (ЄС) № 652/2014, (ЄС) 2016/429 та (ЄС) 2016/2031, регламентів Ради (ЄС) № 1/2005 та (ЄС) № 1099/2009 та директив Ради 98/58/ЄС, 1999/74/ЄС, 2007/43/ЄС, 2008/119/ЄС та 2008/120/ЄС, та про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 та (ЄС) № 882/2004, директив Ради 89/608/ ЄЕС, 89/662/ЄЕС, 90/425/ЄЕС, 91/496/ЄЕС, 96/23/ЄС, 96/93/ЄС та 97/78/ЄС та Рішення Ради 92/438/ЄЕС (Регламент про офіційний контроль)
(Текст стосується ЄЕП)
(ОВ L 095 07.04.2017, с. 1)
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2017/625
від 15 березня 2017 року про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування положень харчового та кормового права, правил щодо здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин та засобів захисту рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 999/2001, (ЄС) № 396/2005, (ЄС) № 1069/2009, (ЄС) № 1107/2009, (ЄС) № 1151/2012, (ЄС) № 652/2014, (ЄС) 2016/429 та (ЄС) 2016/2031, регламентів Ради (ЄС) № 1/2005 та (ЄС) № 1099/2009 та директив Ради 98/58/ЄС, 1999/74/ЄС, 2007/43/ЄС, 2008/119/ЄС та 2008/120/ЄС, та про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 та (ЄС) № 882/2004, директив Ради 89/608/ЄЕС, 89/662/ЄЕС, 90/425/ЄЕС, 91/496/ЄЕС, 96/23/ЄС, 96/93/ЄС та 97/78/ЄС та Рішення Ради 92/438/ЄЕС (Регламент про офіційний контроль)
(Текст стосується ЄЕП)
РОЗДІЛ I
ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ
Стаття 1. Предмет та сфера застосування
1. Цей Регламент встановлює правила для:
(a) здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності компетентними органами держав-членів;
(b) фінансування офіційного контролю;
(c) надання адміністративної допомоги та співпраці між державами-членами з метою правильного застосування правил, зазначених у параграфі 2;
(d) здійснення Комісією контролю державах-членах та у третіх країнах;
(e) встановлення вимог до тварин та товарів, що надходять до Союзу з третіх країн;
(f) запровадження комп’ютеризованої інформаційної системи для управління інформацією і даними, пов’язаними зі здійсненням офіційного контролю.
2. Цей Регламент застосовується до офіційного контролю, що його здійснюють для перевірки відповідності нормам, встановленим на рівні Союзу або держав-членів, стосовно застосування законодавства Союзу в таких сферах:
(a) харчові продукти та безпечність харчових продуктів, цілісність та непорушність на будь-якій стадії виробництва, перероблення та розповсюдження харчових продуктів, включно з правилами, спрямованими на забезпечення добросовісних практик у торгівлі та захисті інтересів і поінформованості споживачів, а також виробництво і використання матеріалів та предметів, що контактують із харчовими продуктами;
(b) навмисне вивільнення у довкілля генетично модифікованих організмів (ГМО) з метою виробництва харчових продуктів і кормів;
(c) корми та безпечність кормів на будь-якій стадії їх виробництва, перероблення, розповсюдження та використання, включно з правилами, спрямованими на забезпечення добросовісних практик у торгівлі та захист інтересів і поінформованість споживачів;
(d) вимоги до здоров’я тварин;
(e) запобігання та мінімізація ризиків для здоров’я людей і тварин, зумовлених побічними продуктами тваринного походження та похідними продуктами;
(f) вимоги до благополуччя тварин;
(g) захисні заходи від шкідливих організмів рослин;
(h) вимоги до введення в обіг та використання засобів захисту рослин, а також стале використання пестицидів, за винятком обладнання для внесення пестицидів;
(i) органічне виробництво та маркування органічних продуктів;
(j) використання та маркування охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень і гарантованих традиційних особливостей.
3. Цей Регламент не застосовується до офіційного контролю, що його здійснюють з метою перевірки відповідності вимогам, встановленим у правилах, зазначених у параграфі 2, якщо такі вимоги застосовуються до тварин та товарів, що їх ввозять на територію Союзу або експортують з неї.
4. Цей Регламент не застосовується до офіційного контролю з метою перевірки відповідності:
(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013; однак, цей Регламент застосовується до перевірок згідно зі статтею 89 Регламенту (ЄС) № 1306/2013, якщо такі перевірки покликані виявляти імовірні шахрайські або оманливі практики стосовно стандартів реалізації, зазначених у статтях 73-91 Регламенту (ЄС) № 1308/2013;
(b) Директиві Європейського Парламенту і Ради 2010/63/ЄС (- 1);
(c) Директиві Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС (- 2).
5. Статті 4, 5, 6, 8, стаття 12(2) та (3), статті 15, 18-27, 31-34, 37-42 та 78, статті 86-108, пункт (b) статті 112, стаття 130 та статті 131-141 застосовуються до іншої офіційної діяльності, яку компетентні органи здійснюють відповідно до цього Регламенту або відповідно до правил, зазначених у параграфі 2 цієї статті.
Стаття 2. Офіційний контроль та інша офіційна діяльність
1. Для цілей цього Регламенту термін "офіційний контроль" означає заходи, що їх здійснюють компетентні органи, делеговані органи або фізичні особи, яким відповідно до цього Регламенту було делеговано певні завдання щодо здійснення офіційного контролю, спрямованих на перевірку:
(a) дотримання операторами положень цього Регламенту та правил, зазначених у статті 1(2); та
(b) відповідності тварин або товарів вимогам, встановленим у правилах, зазначених у статті 1(2), включно з виданням офіційних сертифікатів або офіційних підтверджень.
2. Для цілей цього Регламенту термін "інша офіційна діяльність" означає заходи, крім офіційного контролю, що їх здійснюють компетентні органи, делеговані органи або фізичні особи, яким відповідно до цього Регламенту та відповідно до правил у статті 1(2)було делеговано певні види іншої офіційної діяльності, включно з видами діяльності, спрямованими на перевірку наявності хвороб тварин або шкідливих організмів рослин, запобігання їх поширенню або обмеження їх поширення, викорінення таких хвороб тварин або шкідливих організмів рослин, надання дозволів, а також видачу офіційних сертифікатів або офіційних підтверджень.
Стаття 3. Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(1) "харчове право" означає харчове право, як означено у пункті (1) статті 3 Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(2) "кормове право" означає закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, що регулюють кормові продукти загалом та безпечність кормів зокрема, як на рівні Союзу, так і на національному рівні на будь-якій стадії виробництва, перероблення та розповсюдження або використання кормів;
(3) "компетентні органи" означає:
(a) центральні органи держави-члена, відповідальні за організацію офіційного контролю та іншої офіційної діяльності відповідно до цього Регламенту та правил, зазначених у статті 1(2);
(b) будь-який інший орган, на який було покладено відповідальність за такі питання;
(c) залежно від випадку, відповідні органи третіх країн;
(4) "орган контролю органічних продуктів" означає публічну адміністративну організацію, яка займається питаннями органічного виробництва та маркування органічних продуктів у державі-члені, якій компетентні органи повністю або частково передали свої повноваження щодо застосування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007(- 3), в тому числі, залежно від випадку, відповідний орган третьої країни або орган, який веде діяльність у третій країні;
(5) "делегований орган" означає окрему юридичну особу, якій компетентні органи делегували певні завдання офіційного контролю або певні завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю;
(6) "процедури верифікації контролю" означає механізми і дії, запроваджені та здійснювані компетентними органами з метою забезпечення послідовності та дієвого офіційного контролю та іншої офіційної діяльності;
(7) "система контролю" означає систему, що включає компетентні органи та ресурси, структури, механізми та процедури, запроваджені у державі-члені з метою здійснення офіційного контролю відповідно до вимог цього Регламенту та згідно з правилами, зазначеними у статтях 18-27;
(8) "план контролю" означає опис, зміст якого визначений компетентними органами, що містить інформацію про структуру та організацію системи офіційного контролю, про її функціонування та визначений детальний план здійснення офіційного контролю на певний період для кожної сфери, що регулюється правилами, визначеними у статті 1(2);
(9) "тварини" означає тварин, як означено в пункті (1) статті 4 Регламенту (ЄС) 2016/429;
(10) "хвороба тварин" означає хворобу, як означено в пункті (16) статті 4 Регламенту (ЄС) 2016/429;
(11) "товари" означає будь-що, що підпадає під одне чи більше правил, зазначених у статті 1(2), крім тварин;
(12) "харчові продукти" означає харчові продукти, як означено в статті 2 Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(13) "кормові продукти" або "корми" означає корми, як означено у пункті (4) статті 3 Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(14) "побічні продукти тваринного походження" означає побічні продукти тваринного походження, як означено у пункті (1) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1069/2009;
(15) "похідні продукти" означає похідні продукти, як означено у пункті (2) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1069/2009;
(16) "рослини" означає рослини, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(17) "шкідливі організми рослин" означає шкідливі організми, як означено в статті 1(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(18) "засоби захисту рослин" означає засоби захисту рослин, як означено у статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1107/2009;
(19) "продукти тваринного походження" означає продукти тваринного походження, як означено у пункті 8.1 додатка I до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 (- 4);
(20) "зародкові продукти" означає зародкові продукти, як означено в пункті (28) статті 4 Регламенту (ЄС) 2016/429;
(21) "рослинні продукти" означає рослинні продукти, як означено в пункті (2) статті 2 Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(22) "інші предмети" означає інші предмети, як означено в пункті (5) статті 2 Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(23) "небезпечний фактор" означає будь-який чинник або стан, що потенційно може мати негативний вплив на здоров’я людей, тварин чи рослин, благополуччя тварин або довкілля;
(24) "ризик" означає потенційну імовірність негативного впливу на здоров’я людей, тварин чи рослин, благополуччя тварин або довкілля, та тяжкість такого впливу з причини існування певного небезпечного фактора;
(25) "офіційна сертифікація" означає процедуру, за якою компетентні органи здійснюють перевірку на відповідність одній або більше вимог, встановлених у правилах, зазначених у статті 1(2);
(26) "уповноважена на засвідчення службова особа" означає:
(a) будь-яку посадову особу, уповноважену компетентними органами на підписання офіційних сертифікатів, виданих такими органами; або
(b) будь-яку іншу фізичну особу, уповноважену компетентними органами на підписання офіційних сертифікатів відповідно до правил, зазначених у статті 1(2);
(27) "офіційний сертифікат" означає паперовий чи електронний документ, підписаний уповноваженою на засвідчення службовою особою, який підтверджує відповідність одній або більше вимог, встановлених у правилах, зазначених у статті 1(2);
(28) "офіційне підтвердження" означає етикетку, позначку або іншу форму підтвердження, виданих операторами у рамках спеціальної процедури офіційного контролю під наглядом компетентних органів або самими компетентними органами, та надання підтвердження відповідності одній або більше вимогам, встановленим у цьому Регламенті або у правилах, зазначених у статті 1(2);
(29) "оператор" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, що підпадає під один або більше обов’язків, передбачених у правилах, зазначених у статті 1(2);
(30) "аудит" означає систематичне та незалежне дослідження для визначення того, наскільки діяльність та пов’язані результати такої діяльності відповідають запланованим заходам, наскільки ефективно застосовуються такі заходи та наскільки вони підходять для досягнення відповідних цілей;
(31) "рейтинг" означає класифікацію операторів на основі їх оцінювання на відповідність рейтинговим критеріям;
(32) "офіційний ветеринар" означає лікаря ветеринарної медицини, призначеного компетентним органом, або як штатного працівника, або інакше, та який має належну кваліфікацію для здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності відповідно до цього Регламенту та відповідних правил, зазначених у статті 1(2);
(33) "офіційний фітосанітарний інспектор" означає фізичну особу, призначену компетентним органом, або як штатного працівника, або інакше, та яка пройшла належну підготовку для здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності відповідно до цього Регламенту та відповідних правил, зазначених у пункті (g) статті 1(2);
(34) "специфічний ризиковий матеріал" означає специфічний ризиковий матеріал, як означено в пункті (g) статті 3(1) Регламенту (ЄС) № 999/2001;
(35) "тривале перевезення" означає тривале перевезення, як означено в пункті (g) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1/2005;
(36) "обладнання для внесення пестицидів" означає обладнання для внесення пестицидів, як означено в пункті (4) статті 3 Директиви 2009/128/ЄС;
(37) "відправлення" означає певну кількість тварин або товару, на які поширюється дія одного офіційного сертифіката, офіційного підтвердження або будь-якого іншого документа, яких транспортують тими самими транспортними засобами та які походять з тієї самої території або третьої країни та, крім товарів, що підпадають під дію правил, зазначених у пункті (g) статті 1(2), які належать до того самого типу, класу або опису;
(38) "пункт прикордонного контролю" означає місце та об’єкти, які належать йому, призначені державою-членом для здійснення офіційного контролю, передбачений у статті 47(1);
(39) "пункт вибуття" означає пункт прикордонного контролю або будь-яке інше місце, визначене державою-членом, у якому покидають митну територію Союзу тварини, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) № 1/2005;
(40) "надходження до Союзу", "прибуття до Союзу", "ввезення до Союзу" або "ввезення на територію Союзу" означає дію із ввезення тварин та товарів на одну з територій, що перелічені в додатку Iцього Регламенту, з-поза меж цих територій, крім як у зв’язку з правилами, зазначеними у пункті (g)статті 1(2), для яких під цим терміном необхідно розуміти дію із ввезення товарів на "територію Союзу", як означено в другому підпараграфі статті 1(3) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(41) "перевірка документів" означає вивчення офіційних сертифікатів, офіційних підтверджень та інших документів, включно з документами комерційного характеру, які повинні в обов’язковому порядку супроводжувати відправлення, як передбачено правилами, зазначеними у статті 1(2), статтею 56(1) або імплементаційними актами, ухваленими відповідно до статей77(3), 126(3), 128(1)та 129(1);
(42) "перевірка тотожності" означає візуальне інспектування для перевірки того, що вміст та марковання відправлення, включно з позначками на тваринах, пломбами та транспортними засобами, відповідають інформації, наведеній в офіційних сертифікатах, офіційних підтвердженнях та в інших документах, що його супроводжують;
(43) "фізична перевірка" означає перевірку тварин або товарів та, у відповідних випадках, перевірки паковання, транспортних засобів, марковання і температури, відбір зразків для аналізів, випробувань або діагностики та будь-які інші перевірки, необхідні для перевірки відповідності правилам, зазначеним у статті 1(2);
(44) "транзит" означає переміщення з однієї третьої країни до іншої третьої країни із проїздом під митним наглядом через одну з територій, перелічених у додатку I, або з однієї з територій, перелічених у додатку I, на іншу територію, наведену в переліку в додатку I, після проїзду через територію третьої країни, крім як у зв’язку з правилами, зазначеними у пункті (g) статті 1(2), для яких під цим терміном необхідно розуміти одне з такого:
(a) переміщення з однієї третьої країни до іншої третьої країни, як визначено у першому підпараграфі статті 1(3) Регламенту (ЄС) 2016/2031, із проїздом під митним наглядом через "територію Союзу", як визначено у другому підпараграфі статті 1(3) зазначеного Регламенту; або
(b) переміщення із "території Союзу" на іншу частину "території Союзу", як визначено у другому підпараграфі статті 1(3) Регламенту (ЄС) 2016/2031, із проїздом через територію третьої країни, як визначено у першому підпараграфі статті 1(3) зазначеного Регламенту;
(45) "нагляд з боку митних органів" означає митний нагляд, як означено у пункті (27) статті 5 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 (- 5);
(46) "контроль з боку митних органів" означає митний контроль, як означено у пункті (3) статті 5 Регламенту (ЄС) № 952/2013;
(47) "офіційне затримання" означає процедуру, у рамках якої компетентні органи забезпечують, щоб тварини та товари, які є предметом офіційного контролю, до ухвалення рішення про їх призначення не були переміщені або не зазнавали будь-якого втручання; цей термін включає зберігання операторами відповідно до інструкцій та під контролем компетентних органів;
(48) "журнал поїздки" означає документ, визначений у пунктах 1-5 додатка II до Регламенту (ЄС) № 1/2005;
(49) "офіційний представник" означає представника компетентних органів, який пройшов підготовку згідно з вимогами, встановленимистаттею 18, та працевлаштований для виконання певних завдань офіційного контролю або певних завдань, пов’язаних із іншою офіційною діяльність;
(50) "м’ясо та їстівні м’ясні субпродукти" означає, для цілей пункту (a)статті 49(2) цього Регламенту, продукти, перелічені у підгрупах 0201-0208 глави 2 секції I частини II додатка I до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87(- 6);
(51) "позначка придатності" означає позначку, яку наносять після здійснення офіційного контролю, зазначеного у пунктах (a) та(c) статті 18(2), та яка підтверджує той факт, що м’ясо є придатним для споживання людиною.
РОЗДІЛ II
ОФІЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ІНША ОФІЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ
ГЛАВА I
Компетентні органи
Стаття 4. Призначення компетентних органів
1. Для кожної сфери, що її регулюють правила, зазначені у статті 1(2), держави-члени призначають компетентний орган або органи, на які вони покладають відповідальність за організацію або здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності.
2. Якщо для однієї сфери на національному, регіональному або місцевому рівні держави-члени покладають відповідальність за організацію або здійснення офіційного контролю чи іншої офіційної діяльності на більше ніж один компетентний орган, або якщо компетентним органам, призначеним відповідно до параграфа 1, дозволено у рамках такого призначення передавати конкретні повноваження щодо здійснення офіційного контролю або іншої офіційної діяльності іншим органам публічної влади, держава-член:
(a) забезпечує дієву та ефективну координацію між усіма залученими органами, а також послідовність та ефективність здійснення офіційного контролю або іншої офіційної діяльності по всій своїй території; та
(b) відповідно до конституційних вимог держави-члена призначає єдиний орган, відповідальний за координацію співпраці та зв’язки з Комісією й іншими державами-членами з питань офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, здійснюваних у кожній зі сфер, що регулюються правилами, зазначеними у статті 1(2).
3. Компетентні органи, відповідальні за перевірку відповідності правилам, зазначеним у пункті (i) статті 1(2), можуть покладати певні повноваження, пов’язані зі здійсненням офіційного контролю або іншої офіційної діяльності, на один або більше органів контролю органічних продуктів. У таких випадках вони присвоюють кодовий номер кожному з них.
4. Держави-члени повинні повідомляти Комісію про контактні дані та про будь-які зміни стосовно:
(a) компетентних органів, призначених відповідно до параграфа 1;
(b) єдиних органів, призначених відповідно до пункту (b) параграфа 2;
(c) органів контролю органічних продуктів, зазначених у параграфі 3;
(d) делегованих органів, зазначених у статті 28(1).
Держави-члени також повинні зробити інформацію, зазначену в першому підпараграфі, доступною для широкої громадськості, в тому числі й у мережі Інтернет.
Стаття 5. Загальні зобов’язання компетентних органів та органів контролю органічних продуктів
1. Компетентні органи та органи контролю органічних продуктів повинні:
(a) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення здійснення ефективного та належного офіційного контролю та іншої офіційної діяльності;
(b) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення неупередженості, якості та послідовності офіційного контролю та іншої офіційної діяльності на всіх рівнях;
(c) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення відсутності будь-якого конфлікту інтересів персоналу, який бере участь у здійсненні офіційного контролю та іншої офіційної діяльності;
(d) мати в наявності належні лабораторні потужності для проведення аналізів, випробувань та діагностики, або мати доступ до таких лабораторних потужностей;
(e) мати в наявності достатню кількість достатньо кваліфікованого та досвідченого персоналу для ефективного і дієвого здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, або мати доступ до такого кваліфікованого персоналу;
(f) мати достатні потужності та обладнання, та забезпечувати його належне технічне обслуговування з метою ефективного і дієвого здійснення персоналом офіційного контролю та іншої офіційної діяльності;
(g) мати законні повноваження на здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, а також на вчинення дій, передбачених цим Регламентом та правилами, зазначеними у статті 1(2);
(h) запровадити юридичні процедури для забезпечення того, щоб персонал мав доступ до приміщень і документів операторів мірою, необхідною для належного виконання ними своїх завдань;
(i) запровадити плани дій у разі надзвичайних ситуацій, та бути готовим виконувати такі плани у разі виникнення надзвичайної ситуації, у відповідних випадках, згідно з правилами, зазначеними у статті 1(2).
2. Будь-яке призначення офіційного ветеринара повинне здійснюватися у письмовій формі та повинне визначати заходи офіційного контролю, іншої офіційної діяльності та пов’язані завдання, для яких здійснюється призначення. Вимоги до персоналу компетентних органів, передбачені у цьому Регламенті, включно з вимогою відсутності будь-якого конфлікту інтересів, застосовуються також і до офіційних ветеринарів.
3. Будь-яке призначення офіційного фітосанітарного інспектора повинне здійснюватися у письмовій формі та повинне визначати заходи офіційного контролю, іншої офіційної діяльності та пов’язані завдання, для яких здійснюється призначення. Вимоги до персоналу компетентних органів, передбачені у цьому Регламенті, включно з вимогою відсутності будь-якого конфлікту інтересів, застосовуються також і до офіційних фітосанітарних інспекторів.
4. Персонал, який здійснює офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, повинен:
(a) пройти належну підготовку у своїй сфері компетенції, щоб виконувати свої зобов’язання компетентно та здійснювати офіційний контроль та іншу офіційну діяльність в узгоджений спосіб;
(b) підтримувати обізнаність у питаннях, що належать до його компетенції, та проходити регулярну додаткову підготовку мірою необхідності; та
(c) проходити підготовку з предметних питань, визначених у главі I додатка II, та щодо зобов’язань компетентних органів, які випливають з цього Регламенту, у відповідних випадках.
Компетентні органи, органи контролю органічних продуктів та делеговані органи розробляють та запроваджують програми підготовки для забезпечення того, щоб персонал, який здійснює офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, пройшов підготовку, зазначену в пунктах (a), (b) та (c).
5. Якщо більше ніж один підрозділ компетентного органу є компетентним у здійсненні офіційного контролю або іншої офіційної діяльності, повинно бути забезпечено дієву та ефективну координацію і співпрацю між такими різними підрозділами.
Стаття 6. Аудити компетентних органів
1. Щоб забезпечити відповідність цьому Регламенту, компетентні органи повинні проводити внутрішні аудити або замовляти зовнішні аудити та вживати належних заходів за результатами таких аудитів.
2. Аудити, зазначені у параграфі 1, повинні проходити незалежну перевірку та проводитися у прозорий спосіб.
Стаття 7. Право на оскарження
Рішення, ухвалені компетентними органами відповідно до статті 55, статті 66(3)та (6), статті 67, пункту (b) статті 137(3), та статті 138(1) і (2), стосовно фізичних або юридичних осіб, можуть бути оскаржені такими особами у порядку, передбаченому національним правом.
Право на оскарження не впливає на зобов’язання компетентних органів стосовно вчинення невідкладних дій для усунення чи стримання ризиків для здоров’я людей, тварин або рослин, благополуччя тварин або, у разі ГМО та засобів захисту рослин, також і для довкілля згідно з цим Регламентом та згідно з правилами, зазначеними у статті 1(2).
Стаття 8. Зобов’язання компетентних органів щодо забезпечення конфіденційності
1. Із урахуванням положень параграфа 3 компетентні органи повинні не розкривати інформацію, отриману під час виконання ними своїх зобов’язань у контексті офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, перед третіми особами у випадках, коли згідно з національним законодавством або законодавством Союзу така інформація за своїм характером належить до професійної таємниці.
З цією метою держави-члени повинні забезпечити встановлення належних обов’язків щодо конфіденційності для персоналу та інших фізичних осіб, задіяних у здійсненні офіційного контролю та іншої офіційної діяльності.
2. Параграф 1 також застосовується до органів контролю органічних продуктів, делегованих органів та фізичних осіб, яким були делеговані конкретні завдання з офіційного контролю, а також до офіційних лабораторій.
3. Крім випадків, коли існує переважний суспільний інтерес у розкритті інформації, що належить до професійної таємниці згідно з параграфом 1, та без обмеження ситуацій, у яких розкриття вимагається законодавством Союзу або національним законодавством, така інформація повинна включати інформацію, розкриття якої призвело б до порушення:
(a) мети інспектувань, розслідувань або аудитів;
(b) захисту комерційних інтересів оператора або будь-якої іншої фізичної або юридичної особи; або
(c) захисту судового провадження та юридичної консультації.
4. Компетентні органи при встановленні існування переважного суспільного інтересу у розкритті інформації, що належить до професійної таємниці згідно з параграфом 1, між іншим повинні брати до уваги можливі ризики для здоров’я людей, тварин чи рослин або для довкілля, а також характер, серйозність та масштаб таких ризиків.
5. Обов’язки щодо забезпечення конфіденційності, передбачені у цій статті, не забороняють компетентним органам публікувати або в інший спосіб оприлюднювати для широкої громадськості інформацію про результати офіційного контролю щодо окремих операторів за умови, - якщо при цьому не відбувається обмеження ситуацій, за яких розкриття вимагається законодавством Союзу або національним законодавством, - що виконано такі умови:
(a) залученому оператору надано можливість подати коментарі до інформації, яку компетентний орган має намір опублікувати або в інакший спосіб оприлюднити для широкої громадськості, до опублікування такої інформації або надання доступу до неї, з урахуванням невідкладності ситуації; та
(b) інформація, яка публікується або в інакший спосіб оприлюднюється для широкої громадськості, враховує коментарі, подані залученим оператором, або інформація публікується чи оприлюднюється разом з такими коментарями.
ГЛАВА II
Офіційний контроль
Секція I
Загальні вимоги
Стаття 9. Загальні правила стосовно офіційного контролю
1. Компетентні органи здійснюють офіційний контроль усіх операторів регулярно, на основі ризиків та з належною частотою, беручи до уваги:
(a) виявлені ризики, пов’язані з:
(i) тваринами та товарами;
(ii) діяльністю, що перебуває під контролем операторів;
(iii) розташуванням діяльності або операцій, що здійснюються операторами;
(iv) використанням продуктів, процесів, матеріалів або речовин, які можуть впливати на безпечність харчових продуктів, цілісність та непорушність, або безпечність кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин або, у разі ГМО та засобів захисту рослин, які можуть також чинити негативний вплив на довкілля;
(b) будь-яку інформацію, що свідчить про імовірність того, що споживачів може бути введено в оману, зокрема, щодо природи, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, терміну придатності, країни походження або місця походження, способу виготовлення або виробництва харчових продуктів;
(c) історію записів оператора стосовно результатів офіційного контролю, який вони проходили, та їх відповідності правилам, зазначеним у статті 1(2);
(d) надійність та результати власного контролю, який здійснювали оператори або третя сторона за їхнім запитом, включно із, у відповідних випадках, приватними схемами забезпечення якості, для цілей гарантування відповідності правилам, зазначеним у статті 1(2); та
(e) будь-яку інформацію, що може свідчити про невідповідність правилам, зазначеним у статті 1(2).
2. Компетентні органи повинні здійснювати офіційний контроль регулярно та з належною частотою, встановленою на основі ризиків, для виявлення навмисного порушення правил, зазначених у статті 1(2), вчиненого у рамках шахрайської або оманливої практики, а також беручи до уваги інформацію стосовно таких порушень, надану через механізми адміністративної допомоги, передбачені статтями 102-108, та будь-яку іншу інформацію, що свідчить про імовірність таких порушень.
3. Офіційний контроль, що його здійснюють перед введенням в обіг або переміщенням певних тварин та товарів у розрізі видачі офіційних сертифікатів або офіційних підтверджень, які вимагаються правилами, зазначеними у статті 1(2), як умова для введення в обіг або переміщення тварин або товарів, здійснюють із дотриманням обох таких елементів:
(a) правил, зазначених у статті 1(2);
(b) застосовних делегованих та імплементаційних актів, ухвалених Комісією відповідно до статей 18-27.
4. Офіційний контроль здійснюють без попереднього повідомлення, крім випадків, коли таке повідомлення належним чином обґрунтоване та необхідне для того, щоб офіційний контроль було здійснено. У разі офіційного контролю на запит оператора, компетентний орган може ухвалити рішення щодо того, чи здійснювати офіційний контроль з попереднім повідомленням або без нього. Офіційний контроль з попереднім повідомленням не виключає офіційного контролю без попереднього повідомлення.
5. Офіційний контроль здійснюють мірою можливості так, щоб адміністративний тягар для операторів та порушення їхньої діяльності було зведено до необхідного мінімуму, однак щоб це не мало негативного впливу на ефективність такого контролю.
6. Компетентні органи повинні здійснювати офіційний контроль в однаковий спосіб, при цьому беручи до увагу потребу в адаптації контролю до специфічних ситуацій, незалежно від того стосується контроль тварин або товарів:
(a) доступних на ринку Союзу, незалежно від того чи походять вони з держави-члена, у якій офіційний контроль здійснюється, або з іншої держави-члена;
(b) призначених для експорту з Союзу; або
(c) що надходять до Союзу.
7. Лише у разі, якщо це суворо необхідно для організації офіційного контролю, держави-члени призначення можуть вимагати від операторів, які доставили для них тварин або товари з іншої держави-члена, щоб вони звітували про прибуття таких тварин або товарів.
Стаття 10. Оператори, процеси та діяльність, щодо яких здійснюється офіційний контроль
1. Мірою, якою це необхідно для підтвердження відповідності правилам, зазначеним у статті 1(2), компетентні органи повинні здійснювати офіційний контроль щодо:
(a) тварин та товарів на будь-якій стадії виробництва, перероблення, розповсюдження та використання;
(b) речовин, матеріалів або інших предметів, які можуть мати вплив на характеристики або здоров’я тварин та товарів та на їх відповідність застосовним вимогам, на будь-якій стадії виробництва, перероблення, розповсюдження та використання;
(c) операторів стосовно діяльності, включно з утриманням тварин, обладнання, транспортних засобів, приміщень та інших місць, що перебувають під їхнім контролем, а також прилеглих територій та пов’язаної документації.
2. Без обмеження правил стосовно наявних переліків або реєстрів, створених на основі правил, зазначених у статті 1(2), компетентні органи складають та підтримують в актуалізованому стані перелік операторів. Якщо такий перелік вже існує для інших цілей, його можна також використовувати і для цілей цього Регламенту.
3. Комісія повинна ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 144 для внесення змін до цього Регламенту стосовно визначення категорій операторів, яких буде виключено з переліку операторів, зазначеного в параграфі 2 цієї статті, якщо їх включення до такого переліку призведе до непропорційного адміністративного тягаря для них порівняно з ризиком, пов’язаним із їхньою діяльністю.
Стаття 11. Прозорість офіційного контролю
1. Компетентні органи повинні здійснювати офіційний контроль із високим рівнем прозорості та повинні принаймні раз на рік оприлюднювати для громадськості, зокрема, шляхом публікування в мережі Інтернет, відповідну інформацію стосовно організації та здійснення офіційного контролю.
Вони повинні також забезпечувати регулярне та своєчасне опублікування інформації про таке:
(a) тип, кількість та результати офіційного контролю;
(b) тип та кількість виявлених випадків невідповідності;
(c) тип та кількість випадків, коли компетентні органи вживали заходів відповідно до статті 138; та
(d) тип та кількість випадків, коли було застосовано санкції, передбачені у статті 139.
Інформація, зазначена у пунктах (a)-(d) другого підпараграфа цього параграфа, у відповідних випадках може бути надана шляхом публікації щорічного звіту, зазначеного у статті 113(1).
2. Компетентні органи повинні встановити процедури для забезпечення належного усунення будь-яких неточностей в інформації, що її публікують для громадськості.
3. Компетентні органи можуть публікувати або в інший спосіб робити доступною для громадськості інформацію про рейтинги окремих операторів на основі результатів одного чи більше випадків офіційного контролю за умови, що дотримано таких вимог:
(a) рейтингові критерії є об’єктивними, прозорими та доступними публічно; та
(b) запроваджено належні механізми для забезпечення справедливості, узгодженості та прозорості процесу виставлення рейтингових оцінок.
Стаття 12. Документування процедур здійснення контролю
1. Компетентні органи повинні здійснювати офіційний контроль відповідно до задокументованих процедур.
Такі процедури повинні покривати тематичні сфери процедур контролю, які визначено в главі II додатка II, та повинні містити інструкції для персоналу, який здійснює офіційний контроль.
2. Компетентні органи повинні запровадити процедури верифікації контролю.
3. Компетентні органи повинні:
(a) вчиняти коригувальні дії у всіх випадках, коли у результаті застосування процедур, передбачених у параграфі 2, виявлено недоліки; та
(b) оновлювати задокументовані процедури, передбачені у параграфі 1, у відповідних випадках.
4. Параграфи 1, 2 та 3 також повинні застосовуватися до делегованих органів та органів контролю органічних продуктів.
Стаття 13. Письмовий облік офіційного контролю
1. Компетентні органи повинні складати письмові записи про кожен випадок офіційного контролю, який вони здійснюють. Такі записи можуть бути виконані у паперовій або в електронній формі.
Такі записи повинні містити:
(a) опис мети офіційного контролю;
(b) застосовані методи контролю;
(c) результати офіційного контролю; та
(d) у відповідних випадках, дії, вжиття яких від залученого оператора вимагають компетентні органи за результатами здійсненого офіційного контролю.
2. Крім випадків, коли правила судового розслідування або захисту судового провадження вимагають інакше, операторам, які є об’єктом офіційного контролю, на їхній запит повинна надаватися копія записів, передбачених у параграфі 1, крім як у разі видачі офіційного сертифіката або офіційного підтвердження. Компетентні органи негайно інформують оператора у письмовій формі про будь-який випадок невідповідності, виявлений під час офіційного контролю.
3. Якщо офіційний контроль вимагає тривалої або регулярної присутності персоналу або представників компетентних органів у приміщеннях оператора, зазначені у параграфі 1 записи необхідно виготовляти з такою частотою, яка дає змогу компетентним органам та оператору бути:
(a) регулярно поінформованими про ступінь відповідності; та
(b) негайно поінформованими про будь-який випадок невідповідності, виявлений під час офіційного контролю.
4. Параграфи 1, 2 та 3 також застосовуються до делегованих органів, органів контролю органічних продуктів та фізичних осіб, яким були делеговані певні завдання з офіційного контролю.
Стаття 14. Методи і засоби офіційного контролю
Методи і засоби офіційного контролю повинні включати, залежно від випадку, таке:
(a) вивчення заходів з контролю, запроваджених операторами, та отриманих результатів;
(b) інспектування:
(i) обладнання, транспортних засобів, приміщень та інших місць, що перебувають під їхнім контролем, а також прилеглих територій;
(ii) тварин та товарів, включно з напівфабрикатами, сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для перероблення та інших продуктів, що їх використовують для приготування та виробництва товарів або для годування чи оброблення тварин;
(iii) мийних та профілактичних продуктів і процесів;
(iv) простежуваності, маркування, представлення, рекламування та відповідних пакувальних матеріалів, включно з матеріалами, що контактують із харчовими продуктами;
(c) контроль гігієнічних умов у приміщеннях операторів;
(d) оцінювання процедур належної виробничої практики, належної гігієнічної практики, належної фермерської практики та процедур на основі принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
(e) вивчення документів, обліку для цілей простежуваності та інших записів, які можуть мати значення для оцінювання відповідності правилам, зазначеним у статті 1(2), включно з документами, що супроводжують харчові продукти, кормові продукти та будь-які речовини або матеріали, що прибувають до потужності або вибувають з неї, у відповідних випадках;
(f) інтерв’ю з операторами та з їхнім персоналом;
(g) перевірка вимірювань, які виконує оператор, а також інших результатів випробувань;
(h) відбір зразків, аналіз, діагностика та випробування;
(i) аудити операторів;
(j) будь-яка інша діяльність, необхідна для виявлення випадків невідповідності.
Стаття 15. Обов’язки операторів
1. Мірою, якою це необхідно для здійснення офіційного контролю або іншої офіційної діяльності, оператори повинні, якщо від них цього вимагають компетентні органи, надати персоналу компетентних органів доступ до:
(a) обладнання, транспортних засобів, приміщень та інших місць, що перебувають під їхнім контролем, а також прилеглих територій;
(b) їхніх комп’ютеризованих систем управління інформацією;
(c) тварин та товарів, що перебувають під їхнім контролем;
(d) їхніх документів та будь-якої іншої відповідної інформації.
2. Під час здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, оператори повинні надавати допомогу та співпрацювати з персоналом компетентних органів або органів контролю органічних продуктів у здійсненні ними своїх завдань.
3. Оператор, відповідальний за відправлення, що надходить до Союзу, повинен додатково до обов’язків, визначених у параграфах 1 та 2, невідкладно надати у паперовій або електронній формі всю інформацію, що стосується тварин та товарів.
4. Комісія може шляхом ухвалення імплементаційних актів встановити правила щодо співпраці та обміну інформацією між операторами та компетентними органами стосовно прибуття та розвантажування тварин та товарів, зазначених у статті 47(1), якщо це необхідно для забезпечення їх повної ідентифікації та ефективного здійснення офіційного контролю щодо таких тварин та товарів. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 145(2).
5. Для цілей статті 10(2)та з урахуванням статті 10(3), оператори повинні надавати компетентним органам щонайменше оновлення такої інформації:
(a) власного найменування та правової форми; та
(b) конкретні види діяльності, що їх вони здійснюють, включно з видами діяльності, які вони здійснюють із використанням засобів дистанційної комунікації, а також місця, що перебувають під їхнім контролем.
6. Зобов’язання операторів, визначені в цій статті, також застосовуються у випадках, коли офіційний контроль та інша офіційна діяльність здійснюються офіційними ветеринарами, офіційними фітосанітарними інспекторами, делегованими органами, органами контролю та фізичними особами, яким було делеговано певні завдання офіційного контролю або певні завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.
Секція II
Додаткові вимоги до офіційного контролю та іншої офіційної діяльності у певних сферах
Стаття 16. Додаткові вимоги
1. У сферах, що регулюються правилами, передбаченими у цій секції, такі правила застосовуються на додаток до інших правил, визначених у цьому Регламенті.
2. При ухваленні делегованих актів та імплементаційних актів, передбачених у цій секції, Комісія повинна брати до уваги таке:
(a) досвід, здобутий компетентними органами та операторами ринку кормів та харчових продуктів при застосуванні процедур, зазначених у статті 5 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 (- 7) та статті 6 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 183/2005 (- 8);
(b) розвиток науки і технологій;
(c) очікування споживачів щодо складу харчових продуктів та змін у моделях споживання харчових продуктів;
(d) ризики для здоров’я людей, тварин і рослин, які пов’язані з тваринами та товарами; та
(e) інформація про можливі умисні порушення, вчинені в рамках шахрайських чи оманливих практик.
3. При ухваленні делегованих актів та імплементаційних актів, передбачених у цій секції, та до тієї міри, до якої це не перешкоджатиме досягненню цілей, передбачених правилами, зазначеними у статті 1(2), Комісія також повинна брати до уваги таке:
(a) потребу в сприянні застосуванню делегованих актів та імпелементаційних актів, з урахуванням характеру і розміру малих підприємств;
(b) потребу в збереженні можливості подальшого використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення або розповсюдження харчових продуктів, та виробництва традиційних харчових продуктів; та
(c) потреби операторів, розташованих у регіонах, які перебувають під впливом специфічних географічних обмежень.
Стаття 17. Спеціальні терміни та означення
Для цілей статті 18:
(a) "під відповідальністю офіційного ветеринара" означає, що офіційний ветеринар доручає виконання дії офіційному представнику;
(b) "під наглядом офіційного ветеринара" означає, що дію виконує офіційний представник під відповідальністю офіційного ветеринара, та за його присутності у приміщенні протягом часу, необхідного для виконання дії;
(c) "передзабійний огляд" означає перевірку, проведену перед власне забоєм, вимог щодо здоров’я людей і тварин та благополуччя тварин, та, у відповідних випадках, включно з клінічним обстеженням кожної окремої тварини, а також перевірку інформації про харчовий ланцюг, як зазначено у секції III додатка II до Регламенту (ЄС) № 853/2004;
(d) "післязабійний огляд" означає перевірку на бойні або на потужності з перероблення диких тварин відповідності вимогам, що застосовуються до:
(i) туш, як визначено у пункті 1.9 додатка I до Регламенту (ЄС) № 853/2004, та побічних продуктів, як визначено у пункті 1.11 зазначеного додатка, для цілей ухвалення рішення про те, чи придатне м’ясо до споживання людиною,
(ii) безпечного видалення специфічних ризикових матеріалів; та
(iii) здоров’я та благополуччя тварин.
Стаття 18. Спеціальні правила щодо офіційного контролю та дії, яких компетентні органи вживають стосовно виробництва продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною
