Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/2117 від 2 грудня 2021 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів, (ЄС) № 1151/2012 про схеми якості для сільськогосподарських продуктів та харчових продуктів, (ЄС) № 251/2014 про визначення, опис, представлення, маркування та охорону географічних зазначень ароматизованих винних продуктів та (ЄС) № 228/2013 про встановлення конкретних заходів для сільського господарства в найвіддаленіших регіонах Союзу

"Стандартна зміна" означає будь-яку зміну у специфікації продукту, яка не є зміною на рівні Союзу.

"Тимчасова зміна" означає стандартну зміну, що стосується тимчасової зміни у специфікації продукту в результаті запровадження органами публічної влади обов’язкових санітарних та фітосанітарних заходів або у зв’язку зі стихійними лихами чи несприятливими погодними умовами, офіційно визнаними компетентними органами.

3. Зміни на рівні Союзу затверджує Комісія. Така процедура затвердження повинна відповідати процедурі, встановленій у статті 94 та статтях 96-99 mutatis mutandis.

Заявки на затвердження змін на рівні Союзу, які подають треті країни або виробники третіх країн, повинні містити підтвердження того, що запитані зміни відповідають чинному законодавству відповідної третьої країни про охорону назв місця походження або географічних зазначень.

Заявки на затвердження змін на рівні Союзу повинні стосуватися виключно змін на рівні Союзу. Якщо заявка на затвердження змін на рівні Союзу також стосується стандартних змін, частини, що стосуються стандартних змін, вважають такими, що не подані, а процедура затвердження змін на рівні Союзу стосуватиметься тільки тих частин, що стосуються таких змін на рівні Союзу.

Ретельне вивчення таких заявок повинне зосереджуватися на запропонованих змінах на рівні Союзу.

4. Стандартні зміни затверджують та оприлюднюють держави-члени, на території яких знаходиться географічний район відповідного продукту, та доводять до відома Комісії.

Що стосується третіх країн, зміни затверджують відповідно до застосовного законодавства відповідної третьої країни.";

(28) статтю 106 викласти в такій редакції:

"Стаття 106

Скасування

Комісія може з власної ініціативи або на належним чином обґрунтований запит держави-члена, третьої країни чи фізичної або юридичної особи, яка має законний інтерес, ухвалювати імплементаційні акти про скасування охорони назви місця походження або географічного зазначення в разі існування однієї або декількох із зазначених нижче обставин:

(a) якщо відповідність специфікації відповідного продукту більше не гарантована;

(b) якщо протягом принаймні семи років поспіль не введено в обіг жодного продукту, на якому зазначають назву місця походження або географічне зазначення;

(c) якщо заявник, який відповідає умовам, установленим у статті 95, заявляє про те, що він більше не бажає підтримувати охорону назви місця походження або географічного зазначення.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, згаданою у статті 229(2).";

(29) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 106a

Тимчасове марковання і представлення

Після направлення Комісії заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення виробники можуть зазначати в маркованні та представленні продукту інформацію про те, що заявку подано, і використовувати національні логотипи і зазначення відповідно до права Союзу, зокрема Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

Символи Союзу, що вказують на охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення, та зазначення Союзу "охоронювана назва місця походження" або "охоронюване географічне зазначення" можуть бути включені до марковання лише після публікації рішення щодо запровадження охорони такої назви місця походження або такого географічного зазначення.

Якщо заявку відхилено, будь-які продукти виноградарства, на які було нанесено марковання згідно з першим параграфом, можуть реалізовуватися, допоки їх запаси не буде вичерпано.";

(30) статтю 111 вилучити;

(31) у частині II секцію 2 глави I розділу II доповнити підсекцією такого змісту:

Стаття 116a. Перевірки

1. Держави-члени повинні вживати необхідних кроків для припинення незаконного використання охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень та охоронюваних традиційних позначень, згаданих у цьому Регламенті.

2. Держави-члени повинні призначити компетентний орган, відповідальний за проведення перевірок виконання обов’язків, установлених у цій секції. Для цього застосовуються стаття 4(2) та (4) і стаття 5(1), (4) та (5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 (*5).

3. У межах Союзу компетентний орган, згаданий у параграфі 2 цієї статті, або один чи декілька з делегованих органів у розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625, які здійснюють діяльність як орган із сертифікації продукції згідно з критеріями, встановленими у главі III розділу II того самого регламенту, повинні щорічно верифікувати відповідність специфікаціям продуктів як під час виробництва вина, так і під час або після кондиціонування.

4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти щодо:

(a) повідомлення, яке держави-члени повинні надавати Комісії;

(b) правил, що регулюють діяльність органу, відповідального за верифікацію відповідності специфікаціям продуктів, у тому числі у випадках, коли географічний район знаходиться в третій країні;

(c) дій, які повинні виконувати держави-члени для запобігання незаконному використанню охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень та охоронюваних традиційних позначень;

(d) перевірок та верифікації, у тому числі випробувань, які повинні проводити держави-члени.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).

(32) до статті 119 внести такі зміни:

(a) до параграфа 1 внести такі зміни:

(i) пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) зазначення категорії продуктів виноградарства відповідно до частини II додатка VII. Для категорій продуктів виноградарства, визначених у пункті (1) та пунктах (4)-(9) частини II додатка VII, якщо такі продукти пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII, зазначення категорії повинне супроводжуватися:

(i) терміном "деалкоголізовано", якщо фактична міцність продукту за об’ємною часткою спирту не перевищує 0,5%; або

(ii) терміном "частково деалкоголізовано", якщо фактична міцність продукту за об’ємною часткою спирту перевищує 0,5% та є нижчою за мінімальну фактичну міцність за часткою спирту для відповідної категорії до деалкоголізації.";

(ii) доповнити пунктами такого змісту:

"(h) інформація про поживну цінність відповідно до пункту (l) статті 9 (1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(i) перелік інгредієнтів відповідно до пункту (b) статті 9 (1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(j) для продуктів виноградарства, які пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII та мають фактичну міцність за об’ємною часткою спирту менше 10%, дата закінчення мінімальної тривалості дії відповідно до пункту (f) статті 9 (1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011.";

(b) параграф 2 викласти в такій редакції:

"2. Як відступ від пункту (a) параграфа 1, для продуктів виноградарства, крім тих, які пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII, покликання на категорію продукту виноградарства можна не робити для вин, на етикетці яких зазначено охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення.";

(c) доповнити параграфами такого змісту:

"4. Як відступ від пункту (h) параграфа 1, інформація про поживну цінність на пакованні чи на етикетці, прикріпленій до паковання, може обмежуватися енергетичною цінністю, яка може бути виражена з використанням символу "Е", що позначає "енергію". У таких випадках повну інформацію про поживну цінність надають за допомогою електронних засобів, визначених на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання. Таку інформацію про поживну цінність не повинні відображати разом із іншою інформацією для цілей продажу чи реалізації, і не повинне відбуватися збирання чи відстежування будь-яких даних про користувачів.

5. Як відступ від пункту (i) параграфа 1, перелік інгредієнтів може надаватися за допомогою електронних засобів, визначених на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання. У таких випадках застосовні зазначені нижче вимоги:

(a) жодні дані про користувача не повинні збиратися чи відстежуватися;

(b) перелік інгредієнтів не повинен відображатися разом із іншою інформацією, призначеною для цілей продажу чи реалізації; та

(c) інгредієнти, згадані в пункті (c) статті 9 (1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011, повинні вказувати безпосередньо на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання.

Зазначення, згадане в першому підпараграфі пункту (c) цього параграфа, повинне містити слово "містить", після якого вказують назву речовини або продукту згідно з переліком у додатку II до Регламенту (ЄС) № 1169/2011.";

(33) у статті 122 до параграфа 1 внести такі зміни:

(a) до пункту (b) внести такі зміни:

(i) пункт (ii) вилучити;

(ii) доповнити пунктом такого змісту:

"(vi) правил щодо вказування та зазначення інгредієнтів для застосування пункту (i) статті 119(1).";

(b) пункт (c) доповнити пунктом такого змісту:

"(iii) позначень, що стосуються угіддя та умов їх використання.";

(c) у пункті (d) пункт (i) викласти в такій редакції:

"(i) умов використання певних форм пляшок і засобів для закупорювання, а також перелік певних конкретних форм пляшок;";

(34) До секції 1 глави II розділу II частини II внести такі зміни:

(a) статтю 124 вилучити;

(b) заголовок "Підсекція 1" та її назву вилучити;

(c) у статті 125 параграф 3 викласти в такій редакції:

"3. Галузеві угоди повинні відповідати умовам купівлі, встановленим у додатку X.";

(d) Підсекції 2 та 3, що містять статті 127-144, вилучити;

(35) у статті 145(3) перше речення викласти в такій редакції:

"Держави-члени, які передбачають у своїх стратегічних планах за CAP реструктуризацію та перетворення виноградників відповідно до пункту (a) першого підпараграфа статті 58(1) Регламенту (ЄС) 2021/2115, повинні на основі реєстру виноградників подавати Комісії до 1 березня кожного року оновлений інвентарний опис свого виробничого потенціалу.";

(36) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 147a

Затримка оплати за продажі вина в резервуарах

Як відступ від статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633, держави-члени можуть за запитом міжгалузевої організації, яку визнано згідно зі статтею 157 цього Регламенту та яка здійснює діяльність у секторі вина, передбачити, що заборона, згадана в пункті (a) першого підпараграфа статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633, не застосовна до платежів, виконуваних за договорами постачання між виробниками чи перепродавцями вина та їхніми прямими покупцями у зв’язку з операціями з продажу вина в резервуарах, за умови, що:

(a) у стандартних договорах про операції з продажу щодо вина в резервуарах, обов’язковий характер яких держави-члени визнали відповідно до статті 164 цього Регламенту до 30 жовтня 2021 року, містяться конкретні умови, що дозволяють відстрочення оплати на 60 днів, і таке продовження строку дії стандартних договорів держави-члени поновлюють із такої дати без будь-яких суттєвих змін в умовах оплати, які могли би створити несприятливі умови для постачальників вина в резервуарах; та

(b) договори постачання між постачальниками вина в резервуарах і їхніми прямими покупцями є багаторічними або стають багаторічними.";

(37) у статті 148(2) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:

"(i) ціна, яка підлягає сплаті за доставку та яка:

- є незмінною і визначеною в договорі; та/або

- розраховується шляхом поєднання різних факторів, визначених у договорі, які можуть включати об’єктивні показники, індекси й методи розрахунку кінцевої ціни, які є легкодоступними і зрозумілими та відображають зміни в ринкових умовах, доставлений обсяг та якість чи склад доставленого сирого молока; такі показники можуть бути основані на відповідних цінах, вартості виробництва та ринковій вартості; у зв’язку з цим держави-члени можуть визначати показники згідно з об’єктивними критеріями на основі проведених досліджень щодо виробництва та ланцюга постачання харчових продуктів; сторони договорів мають право посилатися на такі показники чи на будь-які інші показники, які вони вважають релевантними,";

(38) у статті 149(2) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:

"(i) обсяг сирого молока, щодо якого ведуться такі переговори, не перевищує 4% від загального виробництва в Союзі,";

(39) статтю 150 вилучити;

(40) до статті 151 внести такі зміни:

(a) перший параграф викласти в такій редакції:

"Перші покупці сирого молока повинні надавати компетентному національному органу декларації про кількість сирого молока, яке їм доставляють кожного місяця, та середню ціну, яку вони платять. Органічне та неорганічне молоко повинні розрізняти.";

(b) третій параграф викласти в такій редакції:

"Держави-члени повинні повідомляти Комісію про кількість сирого молока та середні ціни, зазначені в першому параграфі.";

(41) до пункту (c) статті 152 (1) внести такі зміни:

(a) пункт (vii) викласти в такій редакції:

"(vii) управління побічними продуктами, залишковими потоками й відходами та їх валоризація, зокрема для охорони якості води, ґрунту та ландшафту, збереження або заохочення біорізноманіття та підвищення рівня циркулярності;

(b) пункт (x) викласти в такій редакції:

"(x) управління пайовими інвестиційними фондами;";

(42) до статті 153 внести такі зміни:

(a) у параграфі 2 пункт (c) викласти в такій редакції:

"(c) правила, що дають змогу виробникам-членам організації виконувати ретельне вивчення їхньої організації та своїх рішень, а також своєї бухгалтерської звітності й бюджетів, за допомогою демократичних методів;";

(b) доповнити параграфом такого змісту:

"2a. Статут організації виробників може передбачати для виробників-членів організації можливість безпосередньо контактувати з покупцями, за умови, що таке пряме контактування не загрожує концентрації пропозиції та введенню продуктів в обіг на ринку організації виробників. Концентрацію пропозиції вважають забезпеченою, якщо організація виробників обговорила та визначила суттєві елементи продажів, такі як ціна, якість і обсяг.";

(c) параграф 3 викласти в такій редакції:

"3. Параграфи 1, 2 та 2a не застосовуються до організацій виробників у секторі молока і молочних продуктів.";

(43) у статті 154(1) пункт (b) викласти в такій редакції:

"(b) має мінімальну кількість членів та/або охоплює мінімальний обсяг або мінімальну вартість реалізовуваної продукції, які встановлює відповідна держава-член, на території, де вона здійснює діяльність; такі положення не перешкоджають визнанню організацій виробників, які займаються питаннями малого виробництва;";

(44) до статті 157 внести такі зміни:

(a) у параграфі 1 вступну фразу викласти в такій редакції:

"1. Держави-члени можуть на запит визнати міжгалузеві організації на національному та регіональному рівнях та на рівні економічних просторів, згаданих у статті 164(2), у певному секторі з переліку у статті 1(2), які:"

(b) у параграфі 1 до пункту (c) внести такі зміни:

(i) пункт (vii) викласти в такій редакції:

"(vii) надання інформації та проведення досліджень, необхідних для інновації, раціоналізації, удосконалення і налагодження виробництва та, у відповідних випадках, перероблення і реалізації продуктів, які більше відповідають вимогам ринку і смакам та очікуванням споживачів, зокрема щодо якості продуктів, у тому числі конкретних характеристик продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, та охорони довкілля, збереження клімату, охорони здоров’я тварин і благополуччя тварин;";

(ii) пункт (xiv) викласти в такій редакції:

"(xiv) сприяння ініціативам із управління та розвитку для валоризації побічних продуктів та зменшення відходів і управління ними;";

(iii) пункт (xvi) викласти в такій редакції:

"(xvi) просування та реалізація заходів для запобігання ризикам у сфері здоров’я тварин, захисту рослин та охорони довкілля, контролю таких ризиків та управління такими ризиками, у тому числі шляхом створення пайових інвестиційних фондів та управління ними або шляхом здійснення внесків до таких фондів із метою виплати фінансової компенсації фермерам за витрати й економічні втрати, які виникають у результаті реалізації таких промоційних та імплементаційних заходів;";

(c) параграф 1a викласти в такій редакції:

"1a. Держави-члени можуть на запит ухвалювати рішення про надання декількох визнань міжгалузевій організації, що здійснює діяльність у декількох секторах, зазначених у статті 1(2), за умови, що така міжгалузева організація виконує умови, зазначені в параграфі 1, для кожного сектора, стосовно якого вона прагне отримати визнання.";

(d) параграф 3 вилучити.

(45) до статті 158 внести такі зміни:

(a) параграф 1 доповнити пунктом такого змісту:

"(ca) прагнуть збалансованого представлення організацій, які є міжгалузевими організаціями, на етапах ланцюга постачання, згаданих у пункті (a) статті 157(1);";

(b) параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Держави-члени можуть визнати міжгалузеві організації у всіх секторах, що існували до 1 січня 2014 року, незалежно від того, чи їх визнано на запит або створено згідно із законом, навіть якщо вони не виконують умову, встановлену в пункті (b) статті 157(1).";

(46) до статті 163 внести такі зміни:

(a) параграфи 1 та 2 викласти в такій редакції:

"1. Держави-члени можуть визнавати міжгалузеві організації у секторі молока та молочних продуктів за умови, що такі організації:

(a) відповідають вимогам, установленим у статті 157;

(b) здійснюють діяльність в одному або декількох регіонах на відповідній території;

(c) становлять значну частку в економічній діяльності, зазначеній у пункті (a) статті 157(1);

(d) самі не займаються виробництвом і переробленням продуктів у секторі молока та молочних продуктів або торгівлею такими продуктами.

2. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що міжгалузеві організації, які були визнані на основі національного права до 2 квітня 2012 року і які відповідають умовам, установленим у параграфі 1 цієї статті, вважають визнаними які міжгалузеві організації згідно зі статтею 157(1).";

(b) у параграфі 3 пункт (d) викласти в такій редакції:

"(d) відкликати визнання, якщо вимоги щодо визнання та умови визнання, встановлені в цій статті, більше не виконуються;";

(47) до статті 164 внести такі зміни:

(a) параграф 2 викласти в такій редакції:

"2. Для цілей цієї секції "економічний простір" означає географічну зону, що складається із суміжних або сусідніх регіонів виробництва, умови виробництва і реалізації у яких є однорідними, або, стосовно продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, яку/яке визнано згідно з правом Союзу, географічну зону, вказану у специфікації продукту.";

(b) до параграфа 4 внести такі зміни:

(i) пункти (l), (m) та (n) викласти в такій редакції:

"(l) використання сертифікованого насіння, крім випадків, коли його використовують для органічного виробництва у розумінні Регламенту (ЄС) 2018/848, та моніторинг якості продукту;

(m) запобігання ризикам у сферах фітосанітарії, здоров’я тварин, безпечності харчових продуктів або охорони довкілля та управління такими ризиками;

(n) управління побічними продуктами та їх валоризація.";

(ii) другий підпараграф викласти в такій редакції:

"Такі правила не повинні завдавати будь-якої шкоди іншим операторам у відповідній державі-членові або в Союзі чи перешкоджати входженню нових операторів на ринок відповідної держави-члена та не повинні призводити до будь-яких наслідків, зазначених у переліку у статті 210(4), або іншим чином суперечити чинному законодавству Союзу або чинним національним правилам.";

(48) статтю 165 викласти в такій редакції:

"Стаття 165

Фінансові внески суб’єктів, які не є членами

Якщо дію правил визнаної організації виробників, визнаної асоціації організацій виробників або визнаної міжгалузевої організації розширюють згідно зі статтею 164 і якщо діяльність, яку охоплюють такі правила, становить загальний економічний інтерес економічних операторів, діяльність яких пов’язана з відповідними продуктами, держава-член, яка надала таке визнання, може за результатами консультацій із відповідними стейкхолдерами ухвалити рішення про те, що окремі економічні оператори або групи, які не є членами організації, але отримують вигоду від такої діяльності, повинні сплачувати організації всі фінансові внески, що їх сплачують її члени, або частину таких внесків, якщо такі внески призначені для покриття витрат, зазнаних безпосередньо внаслідок провадження одного чи декількох із відповідних видів діяльності. Будь-яка організація, яка отримує внески від суб’єктів, які не є членами, згідно з цією статтею, на запит будь-яка суб’єкта, незалежно від того, чи є він членом такої організації, але який робить фінансові внески у діяльність організації, повинна надавати ті частини свого річного бюджету, які стосуються здійснення видів діяльності з переліку у статті 164(4).";

(49) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 166a

Регулювання пропозиції сільськогосподарських продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням

1. Без обмеження статей 167 та 167a цього Регламенту, на запит організації виробників або асоціації організацій виробників, визнаної згідно зі статтею 152(1) або 161(1) цього Регламенту, міжгалузевої організації, визнаної згідно зі статтею 157(1) цього Регламенту, групи операторів, згаданої у статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, або групи виробників, згаданої у статті 95(1) цього Регламенту, держави-члени можуть встановити на обмежений період зобов’язальні правила для регулювання пропозиції сільськогосподарських продуктів, згаданих у статті 1(2) цього Регламенту, з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням відповідно до статті 5(1) та (2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або відповідно до пунктів (a) та (b) статті 93(1) цього Регламенту.

2. Правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, встановлюють за умови існування попередньої угоди між принаймні двома третинами виробників продукту, згаданого в параграфі 1 цієї статті, або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такого продукту в географічному районі, згаданому у пункті (c) статті 7 (1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або пунктах (a)(iii) та (b)(iv) статті 93(1) цього Регламенту, якщо йдеться про вино. Якщо виробництво продукту, згаданого в параграфі 1 цієї статті, передбачає перероблення, і в специфікації продукту, згаданій у статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або у статті 94(2) цього Регламенту, встановлені обмеження щодо використання сировини в конкретному географічному районі, держави-члени повинні вимагати, для цілей дотримання правил, що підлягають установленню відповідно до параграфа 1 цієї статті, щоб:

(a) із виробниками такої сировини у конкретному географічному районі проводили консультації до укладення угоди, згаданої в цьому параграфі; або

(b) принаймні дві третини виробників такої сировини або їхні представники, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такої сировини, використовуваної у переробленні в конкретному географічному районі, також були сторонами угоди, згаданої в цьому параграфі.

3. Як відступ від параграфа 2 цієї статті, для виробництва сиру з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, встановлюють за умови існування попередньої угоди між принаймні двома третинами виробників молока або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини сирого молока, використовуваного для виробництва такого сиру, та, у відповідних випадках, принаймні двома третинами виробників такого сиру або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такого сиру, в географічному районі, згаданому в пункті (c) статті 7 (1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.

Для цілей першого підпараграфа цього параграфа для сиру з охоронюваним географічним зазначенням географічний район походження сирого молока, як зазначено у специфікації продукту для такого сиру, повинен збігатися з географічним районом, зазначеним у пункті (c) статті 7 (1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 для такого сиру.

4. Правила, зазначені в параграфі 1:

(a) повинні стосуватися лише регулювання пропозиції відповідного продукту та, у відповідних випадках, відповідної сировини і бути спрямовані на узгодження пропозиції такого продукту з попитом;

(b) повинні впливати лише на відповідний продукт та, у відповідних випадках, відповідну сировину;

(c) можуть бути зобов’язальними протягом щонайбільше трьох років, але їхній строк дії може бути продовжено після цього періоду згідно з новим запитом, як зазначено в параграфі 1;

(d) не повинні шкодити торгівлі продуктами, на які не поширюються такі правила;

(e) не повинні стосуватися будь-яких операцій, здійснених після першої реалізації відповідного продукту;

(f) не повинні дозволяти встановлення фіксованих цін, у тому числі у випадках, коли ціни установлюють в якості орієнтиру чи рекомендації;

(g) не повинні унеможливлювати доступність надлишкової частини відповідного продукту, яка в іншому випадку була би доступною;

(h) не повинні створювати дискримінацію, становити бар’єр для нових учасників ринку або негативно впливати на малих виробників;

(i) повинні сприяти збереженню якості відповідного продукту або розвитку відповідного продукту.

(j) не повинні обмежувати положення статті 149 та статті 152(1a).

5. Правила, згадані в параграфі 1, опубліковують в офіційній публікації відповідної держави-члена.

6. Держави-члени повинні проводити перевірки, щоб забезпечити виконання умов, установлених у параграфі 4. Якщо компетентні національні органи виявляють, що такі умови не виконано, держави-члени повинні скасувати правила, згадані в параграфі 1.

7. Держави-члени повинні невідкладно повідомити Комісію про згадані в параграфі 1 правила, які вони ухвалили. Комісія повинна поінформувати інші держави-члени про будь-яке повідомлення про такі правила.

8. Комісія може в будь-який час ухвалити імплементаційні акти, що вимагають від держави-члена скасувати правила, встановлені такою державою-членом відповідно до параграфа 1 цієї статті, якщо Комісія виявляє, що такі правила не відповідають умовам, установленим у параграфі 4 цієї статті, перешкоджають конкуренції або викривляють її у значній частині внутрішнього ринку чи загрожують вільній торгівлі або досягненню цілей статті 39 ДФЄС. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3) цього Регламенту.";

(50) у статті 168(4) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:

"(i) ціна, яка підлягає сплаті за доставку та яка:

- є незмінною і визначеною в договорі; та/або

- розраховується шляхом поєднання різних факторів, визначених у договорі, які можуть включати об’єктивні показники, індекси й методи розрахунку кінцевої ціни, які є легкодоступними і зрозумілими та відображають зміни в ринкових умовах, доставлена кількість і якість чи склад доставлених сільськогосподарських продуктів; такі показники можуть бути основані на відповідних цінах, вартості виробництва та ринковій вартості; у зв’язку з цим держави-члени можуть визначати показники згідно з об’єктивними критеріями на основі проведених досліджень щодо виробництва та ланцюга постачання харчових продуктів; сторони договорів мають право посилатися на такі показники чи на будь-які інші показники, які вони вважають релевантними.";

(51) статтю 172 вилучити.

(52) статтю 172a викласти в такій редакції:

"Стаття 172a

Розподіл вартості

Без обмеження будь-яких конкретних положень щодо розподілу вартості у секторі цукру фермери, в тому числі асоціації фермерів, можуть погоджувати із подальшими операторами положення щодо розподілу вартості, включно з ринковими вигодами і втратами, у яких визначають, яким чином будь-який рух цін на відповідні продукти на відповідних ринках або цін на інших товарних ринках буде розподілений між ними.

Стаття 172b. Орієнтири міжгалузевих організацій щодо продажу винограду для вин із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням

Як відступ від статті 101(1) ДФЄС, міжгалузеві організації, визнані згідно зі статтею 157 цього Регламенту, які здійснюють діяльність у секторі вина, можуть надавати необов’язкові значення орієнтовних цін для продажу винограду для виробництва вин із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, за умови, що такі орієнтири не усувають конкуренції стосовно значної частки відповідних продуктів.";

(53) у статті 182(1) другий підпараграф викласти в такій редакції:

"Тригерний обсяг дорівнює 125%, 110% або 105%, залежно від того, чи можливості доступу до ринку, визначені як імпорт, виражений відсотком від відповідного внутрішнього споживання протягом трьох попередніх років, не перевищує 10%, перевищує 10%, але не перевищує 30, або перевищує 30% відповідно.

Якщо внутрішнє споживання не враховують, тригерний обсяг дорівнює 125%.";

(54) статті 192 та 193 вилучити;

(55) главу IV доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 193a

Тимчасове зупинення дії ввізних мит на мелясу

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 227, якими доповнюють цей Регламент шляхом установлення правил щодо повного або часткового тимчасового зупинення ввізних мит на мелясу, яку відносять до коду 1703 за КН.

2. Застосовуючи правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, якими повністю або частково тимчасово зупиняють дію ввізних мит на мелясу, яку відносять до коду 1703 за КН, без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).";

(56) у частині III главу VI, що містить статті 196-204, вилучити;

(57) у статті 206 перший параграф викласти в такій редакції:

"Якщо інше не передбачено в цьому Регламенті, відповідно до статті 42 ДФЄС, статті 101-106 ДФЄС та їхні імплементаційні положення застосовують відповідно до статей 207-210a цього Регламенту до всіх зазначених у статті 101(1) і статті 102 ДФЄС угод, рішень і практик, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарських продуктів або торгівлею ними.";

(58) статтю 208 викласти в такій редакції:

"Стаття 208

Домінантне становище

Для цілей цієї глави "домінантне становище" означає становище економічної міцності підприємства, що надає йому можливість запобігати підтриманню дієвої конкуренції на відповідному ринку, надаючи йому спроможність поводитися значною мірою незалежно від своїх конкурентів, постачальників чи клієнтів та, зрештою, від споживачів.";

(59) до статті 210 внести такі зміни:

(a) параграфи 1 та 2 викласти в такій редакції:

"1. Статтю 101(1) ДФЄС не застосовують до угод, рішень та узгоджених практик міжгалузевих організацій, визнаних згідно зі статтею 157 цього Регламенту, які є необхідними для досягнення цілей, перерахованих у пункті (c) статті 157(1) цього Регламенту, або, для сектора оливкової олії та столових оливок і сектора тютюну, цілей, перерахованих у статті 162 цього Регламенту, та які не суперечать правилам Союзу відповідно до параграфа 4 цієї статті.

Угоди, рішення та узгоджені практики, які відповідають умовам, зазначеним у першому підпараграфі цього параграфа, не повинні заборонятися; ухвалення жодного попереднього рішення з такою метою не вимагається.

2. Визнані міжгалузеві організації можуть вимагати від Комісії висновку щодо відповідності угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, положенням цієї статті. Комісія повинна надіслати міжгалузевій організації, що надає запит, свій висновок протягом чотирьох місяців із моменту отримання повного запиту.

Якщо Комісія в будь-який час після видачі висновку виявляє, що умови, згадані в параграфі 1 цієї статті, більше не виконуються, вона заявляє, що в майбутньому до відповідних угод, рішень чи узгоджених практик застосовуватиметься стаття 101(1) ДФЄС, та інформує про це міжгалузеву організацію.

Комісія може змінити зміст висновку з власної ініціативи або на запит держави-члена, зокрема якщо міжгалузева організація, яка надала запит, надала неточну інформацію або зловжила висновком.";

(b) параграфи 3, 5 та 6 вилучити;

(60) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 210a

Вертикальні та горизонтальні ініціативи заради сталості

1. Стаття 101(1) ДФЄС не застосовується до угод, рішень та узгоджених практик виробників сільськогосподарських продуктів, які пов’язані з виробництвом сільськогосподарських продуктів або торгівлею ними та які мають на меті застосування стандартів сталості, які є вищими за ті, що санкціоновані Союзом чи національним правом, за умови, що такі угоди, рішення та узгоджені практики встановлюють лише такі обмеження щодо конкуренції, які є незамінними для досягнення такого стандарту.

2. Параграф 1 застосовується до угод, рішень та узгоджених практик виробників сільськогосподарських продуктів, сторонами яких є декілька виробників або один чи декілька виробників та один чи декілька операторів на різних рівнях виробництва, перероблення і торгівлі в ланцюгу постачання харчових продуктів, включно з розповсюдженням.

3. Для цілей параграфа 1 "стандарт сталості" означає стандарт, який має на меті сприяти досягненню однієї або декількох із зазначених нижче цілей:

(a) екологічні цілі, в тому числі пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптування до змін клімату, стале використання та охорона ландшафтів, води і ґрунту, перехід на циркулярну економіку, в тому числі зменшення відходів харчових продуктів, запобігання забрудненню та контроль забруднення, а також охорона та відновлення біорізноманіття й екосистем;

(b) виробництво сільськогосподарських продуктів у такі способи, що дають змогу зменшити використання пестицидів та управляти ризиками, пов’язаними з їх використанням, або зменшити небезпеку антибіотикорезистентності в сільськогосподарському виробництві; та

(c) здоров’я і благополуччя тварин.

4. Угоди, рішення та узгоджені практики, що відповідають умовам, згаданим у цій статті, не повинні заборонятися; ухвалення жодного попереднього рішення з такою метою не вимагається.

5. Комісія повинна видати настанови для операторів щодо умов для застосування цієї статті до 8 грудня 2023 року.

6. З 8 грудня 2023 року виробники, зазначені в параграфі 1, можуть вимагати від Комісії висновку щодо відповідності угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, положенням цієї статті. Комісія повинна надіслати заявнику свій висновок протягом чотирьох місяців із моменту отримання повного запиту.

Якщо Комісія в будь-який час після видачі висновку виявляє, що умови, згадані в параграфах 1, 3 та 7 цієї статті, більше не виконуються, вона заявляє, що в майбутньому до відповідних угод, рішень чи узгоджених практик застосовуватиметься стаття 101(1) ДФЄС, та інформує про це виробників.

Комісія може змінити зміст висновку з власної ініціативи або на запит держави-члена, зокрема якщо заявник надав неточну інформацію або зловжив висновком.

7. Національний орган з питань конкуренції, зазначений у статті 5 Регламенту (ЄС) № 1/2003, може в окремих випадках ухвалювати рішення про те, що в майбутньому одна або декілька угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, повинні бути змінені, припинені або взагалі не мати місце, якщо він вважає, що таке рішення необхідне, щоб запобігти усуненню конкуренції, або якщо він вважає, що досягнення цілей, визначених у статті 39 ДФЄС, під загрозою.

Стосовно угод, рішень та узгоджених практик, які охоплюють декілька держав-членів, рішення, згадане в першому підпараграфі цього параграфа, Комісія ухвалює без застосування процедур, згаданих у статті 229(2) та (3).

Діючи відповідно до першого підпараграфа цього параграфа, національний орган з питань конкуренції інформує Комісію в письмовій формі після ініціювання першого формального заходу з розслідування та повідомляє Комісію про будь-які ухвалені в результаті цього рішення невідкладно після їх ухвалення.

Рішення, згадані в цьому параграфі, не застосовуються раніше, ніж у день повідомлення про них відповідних підприємств.";

(61) статтю 212 вилучити;

(62) статтю 214a викласти в такій редакції:

"Стаття 214a

Національні платежі для певних секторів у Фінляндії

За умови надання Комісією дозволу протягом 2023-2027 років Фінляндія може продовжувати надавати національну допомогу, яку вона надавала у 2022 році, виробникам на основі цієї статті за умови, що:

(a) загальна сума допомоги у вигляді компенсації доходу зменшуватиметься протягом усього періоду і в 2027 році не перевищуватиме 67% від суми, наданої в 2022 році; та

(b) до будь-якого використання цієї можливості повною мірою використано схеми підтримки в рамках CAP для відповідних секторів.

Комісія повинна ухвалювати дозволи без застосування процедури, згаданої у статті 229(2) або (3) цього Регламенту.";

(63) у статті 218(2) рядок для Великої Британії вилучити;

(64) до статті 219(1) внести такі зміни:

(a) перший підпараграф викласти в такій редакції:

"1. Щоб ефективно та дієво реагувати на загрози потрясіння на ринку, спричинені значним зростанням або падінням цін на внутрішньому чи зовнішньому ринках, або на інші події та обставини, що спричиняють серйозні потрясіння на відповідному ринку або створюють загрозу їх спричинення, якщо така ситуація або її вплив на ринок імовірно продовжуватимуться або погіршуватимуться, Комісію уповноважено ухвалювати відповідно до статті 227 делеговані акти, щоб вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації на ринку, дотримуючись будь-яких обов’язків, що випливають з міжнародних договорів, укладених відповідно до ДФЄС, за умови, що будь-які інші заходи, доступні за цим Регламентом, виявилися недостатніми або непридатними.";

(b) четвертий підпараграф викласти в такій редакції:

"За допомогою таких заходів можна, такою мірою і протягом такого часу, якщо необхідні для усунення потрясіння на ринку або загрози виникнення такого потрясіння, розширити або змінити сферу застосування, тривалість застосування або інші аспекти інших заходів, передбачених за цим Регламентом, повністю або частково скоригувати чи тимчасово зупинити дію ввізних мит, у тому числі для певних кількостей або на певні періоди відповідно до необхідності, або такі заходи можуть мати форму схеми тимчасового добровільного зменшення виробництва, зокрема у випадках надлишкової пропозиції.";

(65) до секції 2 глави I частини V внести такі зміни:

(a) назву викласти в такій редакції:

"Заходи підтримки ринку, пов’язані з хворобами тварин та шкідниками рослин і втратою довіри споживачів через ризики для здоров’я людей, тварин або рослин";

(b) до статті 220 внести такі зміни:

(i) назву викласти в такій редакції:

"Заходи щодо хвороб тварин та шкідників рослин і втрати довіри споживачів через ризики для здоров’я людей, тварин або рослин";

(ii) у параграфі 1 пункт (a) викласти в такій редакції:

"(a) обмеження торгівлі всередині Союзу та з третіми країнами, які можуть виникнути внаслідок застосування заходів щодо боротьби з поширенням хвороб тварин або поширенням шкідників рослин; та";

(iii) параграф 2 доповнити пунктом такого змісту:

"(-a) фрукти та овочі;";

(iv) параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Заходи, передбачені в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 1, можна застосовувати, тільки якщо відповідна держава-член швидко вжила заходів щодо охорони здоров’я та ветеринарних чи фітосанітарних заходів для подолання хвороби або для моніторингу, викорінення чи стримування шкідливого організму та контролю за ним і тільки тією мірою та протягом такого строку, які є вкрай необхідними для підтримки відповідного ринку.";

(66) частину V доповнити главою і статтями такого змісту:

Стаття 222a. Обсерваторії ринку Союзу

1. Щоб збільшити прозорість у межах ланцюга постачання харчових продуктів, щоб робити обґрунтований вибір економічних операторів і органів публічної влади, щоб сприяти моніторингу змін на ринку та загроз потрясінь на ринку, Комісія створює обсерваторії ринку Союзу.

2. Комісія може вирішити, для яких сільськогосподарських секторів із переліку у статті 1(2) створювати обсерваторії ринку Союзу.

3. Обсерваторії ринку Союзу повинні надавати статистичні дані та інформацію, необхідні для моніторингу змін на ринку і загроз потрясінь на ринку, зокрема щодо:

(a) виробництва, постачання і запасів;

(b) цін, витрат та, наскільки це можливо, марж прибутку на всіх рівнях ланцюга постачання харчових продуктів;

(c) коротко- і середньострокових ринкових прогнозів;

(d) імпорту й експорту сільськогосподарських продуктів, зокрема використання тарифних квот на імпорт сільськогосподарських продуктів у Союз.

Обсерваторії ринку Союзу повинні готувати звіти з відомостями, зазначеними в першому підпараграфі.

4. Держави-члени повинні збирати інформацію, зазначену в параграфі 3, та надавати її Комісії.

Стаття 222b. Звітування Комісією про зміни на ринку

1. У своїх звітах обсерваторії ринку Союзу, створені відповідно до статті 222a, повинні визначати загрози потрясінь на ринку, пов’язані зі значними збільшеннями чи зменшеннями цін на внутрішніх чи зовнішніх ринках або з іншими подіями чи обставинами, що мають подібний вплив.

2. Комісія повинна регулярно надавати Європейському Парламенту і Раді інформацію про ситуацію на ринку щодо сільськогосподарських продуктів, причини потрясінь на ринку та можливі заходи реагування на такі потрясіння на ринку, зокрема заходи, передбачені у статтях 219, 220, 221 та 222 глави I розділу I частини II, а також обґрунтування таких заходів";

(67) у статті 223(1) другий підпараграф викласти в такій редакції:

"Отриману інформацію можна передавати або надавати міжнародним організаціям, Союзу та національним органам із питань фінансових ринків, компетентним органам третіх країн і можна оприлюднювати за умови захисту персональних даних і законних інтересів підприємств у захисті їхніх комерційних таємниць, у тому числі цін.

Комісія повинна співпрацювати та обмінюватися інформацією з компетентними органами, призначеними відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) № 596/2014 та з Європейським органом з цінних паперів і ринків (ESMA), щоб допомагати їм виконувати свої завдання відповідно до Регламенту (ЄС) № 596/2014.";

(68) До статті 225 внести такі зміни:

(a) пункт (a) вилучити;

(b) пункти (b) та (c) вилучити;

(c) пункт (d) викласти в такій редакції:

"(d) до 31 грудня 2025 року та кожні сім років після того щодо застосування правил щодо конкуренції, встановлених у цьому Регламенті для сільськогосподарського сектора в усіх державах-членах;";

(d) доповнити пунктами такого змісту:

"(da) до 31 грудня 2023 року щодо обсерваторій ринку Союзу, створених відповідно до статті 222a;