Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/2117 від 2 грудня 2021 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1308/2013 про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів, (ЄС) № 1151/2012 про схеми якості для сільськогосподарських продуктів та харчових продуктів, (ЄС) № 251/2014 про визначення, опис, представлення, маркування та охорону географічних зазначень ароматизованих винних продуктів та (ЄС) № 228/2013 про встановлення конкретних заходів для сільського господарства в найвіддаленіших регіонах Союзу

(69) Положення щодо резерву на випадок кризи в сільськогосподарському секторі, встановлені у главі III частини V Регламенту (ЄС) № 1308/2013, слід вилучити, оскільки оновлені положення стосовно сільськогосподарських резервів встановлені в Регламенті (ЄС) 2021/2116.

(70) З огляду на існуючий відступ від загальних назв, які слід використовувати для телятини з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, яку/яке зареєстровано до 29 червня 2007 року, з міркувань узгодженості та для надання однозначної інформації споживачам державам-членам слід надати можливість дозволяти групам, відповідальним за охоронювані назви місця походження або охоронювані географічні зазначення, зареєстровані до тієї самої дати, відступати від обов’язкової класифікації туш для телятини.

(71) Правила щодо оцінювання конфліктів між назвою, застосованою для реєстрації назви місця походження або географічного зазначення згідно з Регламентом (ЄС) № 1151/2012, та назвою сорту рослини або породи тварини, що вироблено в Союзі, мають бути встановлені для досягнення справедливішого балансу між існуючими інтересами.

(72) Щоб підвищити рівень обізнаності споживачів стосовно охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень і гарантованих традиційних особливостей відповідно до Регламенту (ЄС) № 1151/2012, обов’язок щодо використання відповідних символів Союзу має бути поширений на рекламні матеріали.

(73) Слід передбачити конкретні відступи, які дозволяють використання інших назв на додаток до зареєстрованої назви гарантованої традиційної особливості. Комісія повинна встановити перехідні періоди для використання позначень, що містять назви гарантованих традиційних особливостей згідно з умовами, які вже існують щодо таких перехідних періодів для охоронюваних назв місця походження та охоронюваних географічних зазначень.

(74) Процедури, пов’язані з реєстрацією охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень і гарантованих традиційних особливостей, встановлені у Регламенті (ЄС) № 1151/2012, слід оптимізувати та спростити, щоб забезпечити можливість реєструвати нові імена протягом коротших періодів. Процедуру заперечення слід спростити. Обґрунтована заява про заперечення має визначати всі підстави для заперечення та інформацію про такі підстави. Це не має перешкоджати органу чи особі, який подав / яка подала заперечення, додавати та уточнювати таку інформацію в ході консультацій, згаданих у статті 51(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.

(75) Процедуру затвердження змін до специфікацій продукту, встановлену в Регламенті (ЄС) № 1151/2012, слід спростити шляхом запровадження розрізнення між змінами на рівні Союзу та стандартними змінами. Згідно з принципом субсидіарності держави-члени мають відповідати за затвердження стандартних змін, а Комісія має зберігати відповідальність за затвердження змін на рівні Союзу до специфікацій продукту. Слід передбачити положення для забезпечення достатнього часу для сприяння плавному переходу від правил, передбачених у Регламенті (ЄС) № 1151/2012 щодо змін до специфікацій продукту, до нових правил, встановлених у цьому Регламенті.

(76) З огляду на збільшення попиту серед споживачів Союзу на бджолиний віск, збільшення його використання в секторі харчових продуктів та його тісний зв’язок із сільськогосподарськими продуктами та економікою сільських територій, цей продукт слід додати до переліку сільськогосподарських продуктів і харчових продуктів, встановленого у додатку I до Регламенту (ЄС) № 1151/2012.

(77) З огляду на обмежену кількість реєстрацій географічних зазначень ароматизованих винних продуктів відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 251/2014 (- 21) слід спростити правову базу для охорони географічних зазначень таких продуктів. До ароматизованих винних продуктів та інших алкогольних напоїв, за винятком спиртних напоїв і продуктів виноградарства, що входять до переліку в частині II додатка VII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, слід застосовувати ті самі правові режими й процедури, що й до інших сільськогосподарських продуктів і харчових продуктів. Слід включити ці продукти до сфери застосування Регламенту (ЄС) № 1151/2012. До Регламенту (ЄС) № 251/2014 слід внести зміни для врахування цієї зміни, що стосується назви, сфери застосування і термінів та означень, а також положень щодо маркування ароматизованих винних продуктів. Слід забезпечити плавний перехід для назв, охоронюваних згідно з Регламентом (ЄС) № 251/2014.

(78) Щоб сприяти торгівлі з третіми країнами, слід встановити, що держави-члени можуть дозволити вказувати на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання, ароматизованих винних продуктів, вироблених для експорту, торгові назви, що вимагаються третіми країнами, в тому числі мовами, які не є офіційними мовами Союзу, за умови, що на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання, також вказані відповідні торгові назви, визначені в додатку II.

(79) Повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС має бути делеговане Комісії в частині доповнення торгових назв і загальних назв ароматизованих винних продуктів, встановлених у додатку II до Регламенту (ЄС) № 251/2014, щоб адаптувати їх із урахуванням технічного прогресу, наукових розробок і змін на ринку, здоров’я споживачів або потреб споживачів в інформації.

(80) Щоб надавати вищий рівень інформації споживачам, обов’язкове маркування ароматизованих винних продуктів із зазначенням інформації про поживну цінність та переліку інгредієнтів слід передбачити в Регламенті (ЄС) № 251/2014. Однак виробникам слід надати можливість обмежувати зміст інформації про поживну цінність на пакованні або етикетці, прикріпленій до паковання, лише інформацією про енергетичну цінність та натомість надавати повну інформацію про поживну цінність та перелік інгредієнтів за допомогою електронних засобів, за умови, що вони уникають будь-якого збирання чи відстежування даних про користувачів і не надають інформації, призначеної для цілей реалізації. Однак рішення не надавати повної інформації про поживну цінність на пакованні чи на етикетці, прикріпленій до паковання, не повинне впливати на існуючу вимогу, згідно з якою на етикетці повинен бути зазначений перелік речовин, які можуть викликати алергію чи непереносимість. Повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС має бути делеговане Комісії в частині доповнення Регламенту (ЄС) № 251/2014 шляхом встановлення детальних правил указування та зазначення інгредієнтів ароматизованих винних продуктів. Слід дозволити продовжувати реалізацію існуючих запасів ароматизованих винних продуктів після дат застосування нових вимог щодо маркування, допоки його запаси не буде вичерпано. Операторам слід надати достатньо часу для адаптування до нових вимог щодо маркування до початку їх застосування.

(82) З огляду на малий розмір, віддаленість та особливу ситуацію з продовольчою безпекою місцеві ринки в Реюньйоні особливо вразливі до коливань цін. Міжгалузеві організації об’єднують виробників та інших операторів на різних етапах ланцюга постачання харчових продуктів і можуть брати участь у сприянні підтримуванню та диверсифікації місцевого виробництва. З огляду на особливий контекст продовольчої безпеки в Реюньйоні доцільно передбачити, як відступ від статті 165 Регламенту (ЄС) № 1308/2013, що у випадках, коли правила визнаної міжгалузевої організації поширюються на операторів, які не є членами такої міжгалузевої організації, Франція може ухвалювати рішення за результатами консультацій із відповідними стейкхолдерами про те, що оператори, які не є членами такої міжгалузевої організації, зобов’язані сплачувати фінансові внески на діяльність, яку охоплено розширеними правилами та яка слугує загальному економічному інтересу економічних операторів, що здійснюють діяльність виключно в Реюньйоні стосовно продуктів, призначених для місцевого ринку.

(83) Таким чином, слід внести зміни до регламентів (ЄС) № 1308/2013, (ЄС) № 1151/2012, (ЄС) № 251/2014 та (ЄС) № 228/2013 відповідно.

(84) Слід запровадити перехідні механізми для заявок на охорону та для реєстрації охоронюваних назв місця походження, географічних зазначень і гарантованих традиційних особливостей, які подано до дати набуття чинності цим Регламентом, стосовно витрат, зазнаних до 1 січня 2023 року в рамках схем допомоги стосовно оливкової олії і столових оливок, фруктів і овочів, вина, продуктів бджільництва та хмелю, стосовно операційних програм визнаних організацій виробників або їх асоціацій у секторі фруктів і овочів та стосовно програм підтримки у секторі вина, встановлених у статтях 29-60 Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

(85) Щоб забезпечити плавний перехід до нової правової бази, встановленої в Регламенті (ЄС) 2021/2115, зміни до Регламенту (ЄС) № 1308/2013, пов’язані з такою новою правовою базою, слід застосовувати з 1 січня 2023 року.

(86) Щоб забезпечити плавну реалізацію передбачених заходів та з огляну на нагальність цей Регламент має набути чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

До Регламенту (ЄС) № 1308/2013 внести такі зміни:

(1) статтю 2 викласти в такій редакції:

"Стаття 2

Загальні положення спільної аграрної політики (CAP)

Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/2116 (*1) та ухвалені відповідно до нього положення застосовуються щодо заходів, визначених у цьому Регламенті.

(2) до статті 3 внести такі зміни:

(a) параграф 2 вилучити;

(b) параграфи 3 та 4 викласти в такій редакції:

"3. Терміни та означення, визначені у Регламенті (ЄС) 2021/2116 та Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/2115 (*2), застосовуються для цілей цього Регламенту, якщо інше не передбачено цим Регламентом.

4. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 227 про внесення змін до термінів та означень для секторів, визначених у додатку II, тією мірою, якою це необхідно для оновлення термінів та означень у зв’язку зі змінами на ринку без додавання нових термінів та означень.

(3) статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5

Коефіцієнти перетворення для рису

Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що фіксують коефіцієнти перетворення для рису на різних стадіях перероблення.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, згаданою у статті 229(2).";

(4) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6

Маркетингові роки

Установлено такі маркетингові роки:

(a) з 1 січня до 31 грудня конкретного року для секторів фруктів та овочів, перероблених фруктів та овочів і бананів;

(b) з 1 квітня до 31 березня наступного року для сектора сухих кормів і сектора шовкопрядів;

(c) з 1 липня до 30 червня наступного року для:

(i) сектора зернових культур;

(ii) сектора насіння;

(iii) сектора льону і конопель;

(iv) сектора молока та молочних продуктів;

(d) з 1 серпня до 31 липня наступного року для сектора вина;

(e) з 1 вересня до 31 серпня наступного року для сектора рису та стосовно столових оливок;

(f) з 1 жовтня до 30 вересня наступного року для сектора цукру та стосовно оливкової олії.";

(5) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12

Періоди державної інтервенції

Державна інтервенція доступна для таких продуктів:

(a) м’яка пшениця, з 1 жовтня до 31 травня;

(b) тверда пшениця, ячмінь і кукурудза, протягом усього року;

(c) рис-сирець, протягом усього року;

(d) яловичина й телятина, протягом усього року;

(e) масло та сухе знежирене молоко, з 1 лютого до 30 вересня.";

(6) до статті 16 внести такі зміни:

(a) доповнити параграфом такого змісту:

"2a. Держави-члени повинні повідомляти Комісії всю інформацію, потрібну для уможливлення моніторингу дотримання принципів, установлених у параграфі 1.";

(b) параграф 3 викласти в такій редакції:

"3. Щороку Комісія публікує інформацію щодо умов, на яких куплені в рамках державної інтервенції продукти було куплено чи продано в попередньому році. Така інформація повинна включати відповідні обсяги та ціни купівлі та продажу";

(7) у статті 17 пункт (b) першого параграфа викласти в такій редакції:

"(b) оливкова олія та оливки столові;";

(8) До глави II розділу I частини II внести такі зміни:

(a) назву викласти в такій редакції:

(b) заголовок "Секція 1" та її назву вилучити;

(c) у статті 23 параграф 11 викласти в такій редакції:

"11. Держави-члени вибирають продукти, що їх розповсюджуватимуть або включатимуть до супутніх освітніх заходів, на основі об’єктивних критеріїв, серед яких повинен бути один або декілька з таких: міркування щодо здоров’я та довкілля, сезонність, різноманітність та наявність місцевого чи регіонального виробництва - надаючи пріоритет, наскільки це можливо, продуктам, що походять із Союзу. Держави-члени можуть заохочувати, зокрема, місцеві або регіональні закупівлі, органічні продукти, короткі ланцюги постачання або екологічні вигоди, включно зі сталим пакованням, та, у відповідних випадках, продукти, визнані в рамках схем якості, встановлених Регламентом (ЄС) № 1151/2012.

Держави-члени можуть у своїх стратегіях пріоритизувати міркування щодо сталості та справедливої торгівлі.";

(d) до статті 23a внести такі зміни:

(i) параграф 1 викласти в такій редакції:

1. Без обмеження параграфа 4 цієї статті, допомога за програмою для шкіл, виділена на розповсюдження продуктів, супутні освітні заходи та відповідні витрати, зазначені у статті 23(1), не повинна перевищувати 220804135 євро на навчальний рік. У межах цього загального ліміту допомога не повинна перевищувати:

(a) для фруктів та овочів для шкіл: 130608466 євро на навчальний рік;

(b) для молока для шкіл: 90195669 євро на навчальний рік.";

(ii) у параграфі 2 останнє речення третього підпараграфа вилучити;

(iii) у параграфі 4 перший підпараграф викласти в такій редакції:

4. Не перевищуючи загального ліміту 220804135 євро, встановленого в параграфі 1, будь-яка держава-член може перерахувати один раз на навчальний рік до 20% тієї чи іншої орієнтовної суми виділених їй коштів.";

(e) Секції 2-6, які містять статті 29-60, вилучити;

(9) статтю 61 викласти в такій редакції:

"Стаття 61

Строк

Система дозволів на виноградні насадження, встановлена в цій главі, застосовується з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2045 року; Комісія повинна здійснити два проміжні перегляди у 2028 та 2040 роках, щоб оцінити роботу системи та, у разі доцільності, надати пропозиції.";

(10) до статті 62 внести такі зміни:

(a) до параграфа 3 внести такі зміни:

(i) доповнити таким підпараграфом після першого підпараграфа:

"Як відступ від першого підпараграфа, держави-члени можуть вирішити, що у випадках, коли повторне насаджування відбувається на тій самій ділянці чи тих самих ділянках, на якій чи на яких було виконане викорчовування, дозволи, згадані у статті 66(1), дійсні протягом шести років із дати їх надання. У таких дозволах повинно бути чітко вказано ділянку чи ділянки, на якій чи на яких буде виконано викорчовування та повторне насаджування.";

(ii) другий і третій підпараграфи викласти в такій редакції:

"Як відступ від першого підпараграфа, строк дії дозволів, які надано згідно зі статтею 64 та статтею 66(1) та строк дії яких закінчується у 2020 та 2021 роках, продовжують до 31 грудня 2022 року.

На виробників, які мають дозволи відповідно до статті 64 та статті 66(1) цього Регламенту, строк дії яких закінчується у 2020 та 2021 роках, як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, не накладаються адміністративні санкції, згадані у статті 89(4) Регламенту (ЄС) № 1306/2013, за умови, що до 28 лютого 2022 року вони поінформують компетентні органи про те, що вони не мають наміру використовувати свій дозвіл і не бажають скористатися можливістю продовження його строку дії, як зазначено у третьому підпараграфі цього параграфа. Якщо виробники, які мають дозволи, строк дії яких було продовжено до 31 грудня 2021 року, до 28 лютого 2021 року подали компетентному органу декларацію про те, що вони не мають наміру використовувати такі дозволи, їм буде дозволено відкликати свої декларації, надіславши письмове повідомлення компетентному органу до 28 лютого 2022 року, та використовувати свої дозволи протягом їхнього продовженого строку дії, передбаченого у третьому підпараграфі.";

(b) параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Ця глава не застосовується до насаджування або повторного насаджування на ділянках, призначених для експериментальних цілей, для створення колекцій сортів винограду з метою збереження генетичних ресурсів або для розсадників для вирощування прищеплених саджанців, або на ділянках, вина або продукти виноградарства з яких призначені виключно для споживання в домогосподарстві виноградаря, або на ділянках, призначених для нових насаджень у результаті обов’язкових купівель в суспільних інтересах відповідно до національного права.";

(11) до статті 63 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Держави-члени повинні щорічно видавати дозволи на нові насадження, площа яких становить:

(a) 1% від загальної площі, фактично засадженої виноградом на їхній території, згідно з вимірами станом на 31 липня попереднього року; або

(b) 1% від площі, що становить площу, яка фактично засаджена виноградом на їхній території, згідно з вимірами станом на 31 липня 2015 року, та площу, на яку поширюються права на насаджування, які надано виробникам на їхній території відповідно до статті 85h, статті 85i або статті 85k Регламенту (ЄС) № 1234/2007 та які були доступні для конверсії в дозволи 1 січня 2016 року, як зазначено у статті 68 цього Регламенту.";

(b) параграф 2 доповнити підпараграфом такого змісту:

"Держави-члени, які обмежують видачу дозволів на регіональному рівні для конкретних ділянок, прийнятних для виробництва вин із охоронюваною назвою місця походження, або для ділянок, прийнятних для виробництва вин із охоронюваним географічним зазначенням відповідно до пункту (b) першого підпараграфа, можуть вимагати використовувати такі дозволи в таких регіонах.";

(c) до параграфа 3 внести такі зміни:

(i) пункт (b) викласти в такій редакції:

"(b) потреба уникнути належним чином продемонстрованого ризику знецінення певної охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення;";

(ii) доповнити пунктом такого змісту:

"(c) бажання сприяти розвитку відповідних продуктів, зберігаючи водночас якість таких продуктів.";

(d) доповнити параграфом такого змісту:

"3a. Держави-члени можуть вживати будь-яких регуляторних заходів, необхідних для запобігання ухилянню операторами від обмежувальних заходів, вживаних відповідно до параграфів 2 та 3.";

(12) до статті 64 внести такі зміни:

(a) у параграфі 1 вступну фразу другого підпараграфа викласти в такій редакції:

"Для цілей цієї статті держави-члени можуть застосовувати один або декілька із зазначених нижче об’єктивних та недискримінаційних критеріїв прийнятності на національному чи регіональному рівні:";

(b) до параграфа 2 внести такі зміни:

(i) вступну фразу викласти в такій редакції:

"2. Якщо в конкретний рік загальна площа, указана в прийнятних заявках, зазначених у параграфі 1, перевищує площу, виділену відповідною державою-членом, дозволи надають згідно з пропорційним розподілом гектарів серед усіх заявників залежно від площі, щодо якої вони звернулися за дозволом. Такий дозвіл може також встановлювати мінімальну та/або максимальну площу для заявника та частково або повністю основуватися на одному або декількох із зазначених нижче об’єктивних та недискримінаційних критеріях пріоритетності, які можуть застосовуватися на національному чи регіональному рівні:

(ii) пункт (b) викласти в такій редакції:

"(b) ділянки, на яких виноградники сприяють збереженню довкілля або збереженню генетичних ресурсів винограду;";

(iii) пункт (f) викласти в такій редакції:

"(f) ділянки, які призначені для нових насаджень та які сприяють збільшенню виробництва на угіддях у секторі виноградарства, які демонструють збільшення економічної ефективності чи конкурентоспроможності або присутності на ринках;";

(iv) пункт (h) викласти в такій редакції:

"(h) ділянки, призначені для нових насаджень у рамках збільшення розміру малих і середніх виноградних угідь;";

(c) доповнити параграфом такого змісту:

"2b. Держави-члени можуть вживати будь-яких необхідних регуляторних заходів для запобігання ухилянню операторів від обмежувальних заходів, вживаних відповідно до параграфів 1, 2 та 2a.";

(13) у статті 65 перший параграф викласти в такій редакції:

"Застосовуючи статтю 63(2), держава-член повинна враховувати рекомендації, надані визнаними професійними організаціями, що діють у секторі вина, зазначеними у статтях 152, 156 та 157, зацікавлених груп виробників, зазначених у статті 95, або інших типів професійних організацій, визнаних на основі законодавства такої держави-члена, за умови що таким рекомендаціям передує укладення угоди між відповідними представницькими сторонами у референтному географічному районі.";

(14) до статті 68 внести такі зміни:

(a) доповнити параграфом такого змісту:

"2a. Із 1 січня 2023 року ділянка, що є еквівалентною ділянці, на яку поширюються права на насаджування, які були прийнятними для конверсії у дозволи на насаджування 31 грудня 2022 року, але ще не конвертовані в дозволи відповідно до параграфа 1, лишаються в розпорядженні відповідних держав-членів, які можуть надавати дозволи відповідно до статті 64 не пізніше 31 грудня 2025 року.";

(b) параграф 3 викласти в такій редакції:

"3. Ділянки, на які поширюються дозволи, надані відповідно до параграфів 1 та 2a цієї статті, не враховуються для цілей статті 63.";

(15) статтю 81 доповнити таким параграфом:

"6. Ділянки, насаджені для цілей, що не включають виробництво вина із сортів винограду, які, у випаду з державами-членами, не згаданими в параграфі 3, не класифіковані або які, у випадку з державами-членами, згаданими в параграфі 3, не відповідають другому підпараграфу параграфа 2, не підлягають обов’язковому викорчовуванню.

На насаджування та повторне насаджування сортів винограду, згаданих у першому підпараграфі, для цілей, які не включають виробництво вина, не поширюється система дозволів на насаджування винограду, встановлена у главі III розділу I частини II.";

(16) статтю 86 викласти в такій редакції:

"Стаття 86

Резервування, зміна та скасування необов’язкових зарезервованих позначень

Для врахування очікувань споживачів, у тому числі стосовно методів виробництва та сталості в ланцюгу постачання, розвитку наукових і технічних знань, ситуації на ринку та змін у стандартах реалізації і міжнародних стандартах Комісію уповноважено ухвалювати відповідно до статті 227 делеговані акти, що:

(a) резервують додаткове необов’язкове зарезервоване позначення, установлюючи умови його використання;

(b) вносять зміни до умов використання необов’язкового зарезервованого позначення; або

(c) скасовують необов’язкове зарезервоване позначення".";

(17) до статті 90 внести такі зміни:

(a) параграф 1 викласти в такій редакції:

"1. Якщо інше не передбачено в міжнародних договорах, укладених відповідно до ДФЄС, положення, які стосуються назви місця походження та географічних зазначень і маркування вина, визначені в секції 2 цієї глави, а також терміни й означення, назви й загальні назви, згадані у статті 78 цього Регламенту, застосовуються до продуктів, які імпортують до Союзу і які охоплені кодами КН 2009 61, 2009 69, 2204 та, у відповідних випадках, ex 2202 99 19 (інше, деалкоголізоване вино міцністю за об’ємною часткою спирту не більше 0,5%)";

(b) у параграфі 3 вступну фразу викласти в такій редакції:

"3. Крім випадків, коли в міжнародних договорах, укладених відповідно до ДФЄС, передбачено інше, імпорт продуктів, зазначених в параграфі 1, здійснюють із наданням:";

(18) у частині II секцію 1 глави I розділу II доповнити підсекцією такого змісту:

Стаття 90a. Перевірки та санкції, пов’язані з правилами реалізації

1. Держави-члени повинні вживати заходів для забезпечення того, щоб продукти, зазначені у статті 119(1), які не марковано відповідно до вимог цього Регламенту, не вводили в обіг або, якщо їх уже введено в обіг, щоб їх вилучали з ринку.

2. Без обмеження будь-яких конкретних положень, які можуть бути ухвалені Комісією, імпорт до Союзу продуктів, зазначених у пунктах (a) та (b) статті 189(1), підлягає перевіркам для визначення того, чи виконано умови, передбачені у параграфі 1 зазначеної статті.

3. Держави-члени повинні проводити перевірки на основі аналізу ризиків, щоб верифікувати, чи продукти, зазначені у статті 1(2), відповідають правилам, установленим у цій секції, та, у відповідних випадках, застосовувати адміністративні санкції.

4. Без обмеження актів щодо сектора вина, ухвалених відповідно до статті 58 Регламенту (ЄС) 2021/2116, у випадку порушення правил Союзу у секторі вина держави-члени повинні застосовувати пропорційні, дієві та стримувальні адміністративні санкції відповідно до глави I розділу IV зазначеного регламенту. Держави-члени не повинні застосовувати такі санкції, якщо невідповідність має незначний характер.

5. Щоб захистити кошти Союзу та захистити ідентичність, походження та якість вин Союзу, Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 227, які доповнюватимуть цей Регламент у частині:

(a) створення чи підтримування аналітичного банку даних із даними про ізотопний аналіз, які допомагають виявляти випадки шахрайства та які отримують на основі зразків, зібраних державами-членами;

(b) правил, які регулюють органи контролю та взаємну допомогу між ними;

(c) правил, які регулюють спільне використання інформації, отриманої державами-членами.

6. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, у яких установлюють усі заходи, необхідні для:

(a) процедур, пов’язаних із відповідними банками даних держав-членів та з аналітичним банком даних про ізотопний аналіз, згаданим у пункті (a) параграфа 5;

(b) процедур, пов’язаних зі співпрацею та допомогою між органами контролю;

(c) стосовно обов’язків, зазначених у параграфі 3, правил щодо проведення перевірок відповідності стандартам реалізації, правил, що регулюють органи, відповідальні за проведення таких перевірок, а також правил щодо змісту та частоти таких перевірок та етапу реалізації, до якого такі перевірки застосовні.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, згаданою у статті 229(2).";

(19) статтю 92(1) доповнити підпараграфом такого змісту:

"Однак правила, встановлені в цій секції, не застосовуються до продуктів, зазначених у пунктах (1), (4), (5), (6), (8) та (9) частини II додатка VII, якщо такі продукти пройшли процедуру повної деалкоголізації відповідно до секції E частини I додатка VIII.";

(20) до статті 93 внести такі зміни:

(a) у параграфі 1 пункти (a) та (b) викласти в такій редакції:

"(a) "назва місця походження" означає назву, включно з традиційно використовуваною назвою, яка ідентифікує продукт, зазначений у статті 92(1), як такий:

(i) чиї якість чи характеристики суттєво або виключно зумовлені певним географічним середовищем і притаманними йому природними та людськими факторами;

(ii) що походить із конкретного місця, регіону чи, у виняткових випадках, країни;

(iii) що вироблено з винограду, який походить виключно з такого географічного району;

(iv) чиє виробництво відбувається в такому географічному районі; та

(v) що його отримують із сортів винограду, які належить до виду Vitis vinifera, або шляхом схрещування виду Vitis vinifera з іншими видами роду Vitis.

(b) "географічне зазначення" означає" означає назву, включно з традиційно використовуваною назвою, яка ідентифікує продукт, зазначений у статті 92(1), як такий:

(i) конкретна якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені його географічним походженням;

(ii) що походить із конкретного місця, регіону чи, у виняткових випадках, країни;

(iii) у якому щонайменше 85% винограду, який використовують для його виробництва, походить виключно із такого географічного району;

(iv) чиє виробництво відбувається в такому географічному районі; та

(v) що його отримують із сортів винограду, які належить до виду Vitis vinifera, або шляхом схрещування виду Vitis vinifera з іншими видами роду Vitis.";

(b) параграф 2 вилучити;

(c) параграф 4 викласти в такій редакції:

"4. Виробництво, зазначене в пунктах (a)(iv) та (b)(iv) параграфа 1, охоплює всі виконані операції від збирання винограду до завершення процесів виноробства, за винятком збирання винограду, що походить із відповідного географічного району, зазначеного в пункті (b)(iii) параграфа 1, та за винятком будь-яких на пост-виробничих процесів.";

(21) до статті 94 внести такі зміни:

(a) у параграфі 1 вступну фразу викласти в такій редакції:

"Заявки на охорону найменувань як назв місця походження або географічних зазначень повинні включати:";

(b) до параграфа 2 внести такі зміни:

(i) текст пункту (g) викласти в такій редакції:

"(g) дані, що вказують на зв’язок, зазначений у пункті (a)(i) статті 93(1) або, у відповідних випадках, у пункті (b)(i):

(i) щодо охоронюваної назви місця походження - зв’язок між якістю чи характеристиками продукту та географічним середовищем, згаданим у пункті (a)(i) статті 93(1); дані стосовно людських факторів такого географічного середовища можуть, у випадках, коли це доцільно, обмежуватися описом управління ґрунтами, рослинним матеріалом і ландшафтом, практик вирощування та будь-якого іншого важливого впливу людини на збереження природних факторів географічного середовища, згаданого в указаному пункті;

(ii) щодо охоронюваного географічного зазначення - зв’язок між конкретною якістю, репутацією або іншою характеристикою продукту та географічним походженням, згаданим у пункті (b)(i) статті 93(1);";

(ii) доповнити підпараграфами такого змісту:

"Специфікація продукту може містити опис впливу назви місця походження або географічного зазначення на сталий розвиток.

У випадках, коли вино або вина можуть бути частково деалкоголізовані, специфікація продукту повинна містити опис частково деалкоголізованого вина або частково деалкоголізованих вин відповідно до пункту (b) другого підпараграфа mutatis mutandis та, у відповідних випадках, конкретних енологічних практик, використаних для виробництва часткового деалкоголізованого вина або частково деалкоголізованих вин, а також відповідних обмежень щодо їх виробництва.";

(22) до статті 96 внести такі зміни:

(a) параграф 5 викласти в такій редакції:

"5. Якщо держава-член, яка оцінює заявку, вважає, що вимоги виконано, вона проводить національну процедуру, що забезпечує належну публікацію специфікації продукту принаймні в Інтернеті, і направляє таку заявку Комісії.

Направляючи заявку на охорону Комісії згідно з першим підпараграфом цього параграфа, держава-член повинна включити декларацію про те, що, на її думку, заявка, подана заявником, відповідає умовам для охорони згідно з цією секцією та положенням, ухваленим відповідно до цієї секції, та що вона засвідчує, що єдиний документ, згаданий у пункті (d) статті 94(1), становить достовірний огляд специфікації продукту.

Держави-члени повинні інформувати Комісію про будь-які допустимі заперечення, подані згідно з національною процедурою.";

(b) доповнити параграфом такого змісту:

"6. Держава-член повинна невідкладно поінформувати Комісію у випадку ініціювання будь-яких проваджень у національному суді чи іншому національному органі стосовно заявки на охорону, які така держава-член направила Комісії, відповідно до параграфа 5, та у випадку анулювання заявки на національному рівні судовим рішенням, що підлягає негайному застосуванню, але не є остаточним.";

(23) у статті 97 параграфи 2, 3 та 4 викласти в такій редакції:

"2. Комісія вивчає заявки на охорону, які вона отримає, відповідно до статті 96(5). Комісія повинна перевіряти, чи містять заявки обов’язкову інформацію та чи не містять вони явних помилок, із урахуванням результату попередньої національної процедури, проведеної відповідною державою-членом. Таке ретельне вивчення повинне бути зосереджене, зокрема, на єдиному документі, згаданому в пункті (d) статті 94(1).

Строк ретельного вивчення Комісією не повинен перевищувати шести місяців із дати отримання заявки від держави-члена. Якщо цей строк перевищено, Комісія повинна письмово поінформувати заявників про причини такої затримки.

3. Комісія повинна бути звільнена від обов’язку дотримуватися строку для ретельного вивчення, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 2, та інформувати заявника про причини такої затримки, якщо вона отримає повідомлення від держави-члена стосовно заявки на реєстрацію, поданої Комісії відповідно до статті 96(5), в якій або:

(a) Комісію інформують про те, що заявку було анульовано на національному рівні судовим рішенням, що підлягає негайному застосуванню, але не є остаточним; або

(b) міститься запит до Комісії з проханням призупинити ретельне вивчення, згадане в параграфі 2, оскільки ініційовано національне судове провадження для оскарження дійсності заявки, а держава-член вважає, що таке провадження основане на обґрунтованих підставах.

Таке звільнення діє, допоки держава-член не поінформує Комісію про те, що початкову заявку було відновлено або що держава-член відкликала свій запит про призупинення перевірки.

4. Якщо за результатами ретельного вивчення, проведеного відповідно до параграфа 2 цієї статті, Комісія вважає, що умови, встановлені у статтях 93, 100 та 101, виконано, вона ухвалює імплементаційні акти щодо публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу єдиного документа, згаданого в пункті (d) статті 94(1), та покликання на публікацію специфікації продукту, здійсненої в ході попередньої національної процедури. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).

Якщо за результатами ретельного вивчення, проведеного відповідно до параграфа 2 цієї статті, Комісія вважає, що умови, встановлені у статтях 93, 100 та 101, не виконано, вона ухвалює імплементаційні акти про відхилення заявки.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, згаданою у статті 229(2).";

(24) статті 98 та 99 викласти в такій редакції:

"Стаття 98

Процедура заперечення

1. Протягом трьох місяців із дати публікації єдиного документа, згаданого в пункті (d) статті 94(1), в Офіційному віснику Європейського Союзу органи влади держави-члена чи третьої країни або будь-яка фізична чи юридична особа, яка проживає чи має осідок у третій країна та має законний інтерес, може подати до Комісії обґрунтовану заяву про заперечення стосовно запропонованої охорони.

Будь-яка фізична чи юридична особа, яка проживає чи має осідок у державі-члені, яка не є державою-членом, що направила заявку на охорону, та має законний інтерес, може подати заяву про заперечення через органи держави-члена, в якій вона проживає чи має осідок, протягом строку, дозволеного для подання заяви про заперечення відповідно до першого підпараграфа.

2. Якщо Комісія вважає, що заперечення є прийнятним, вона запрошує орган або фізичну чи юридичну особу, який/яка подав/подала заперечення, та орган або фізичну чи юридичну особу, який/яка подав/подала заявку на охорону, до участі у належних консультаціях протягом розумного періоду, що не перевищує трьох місяців. Таке запрошення надають протягом п’яти місяців із дати публікації заявки на охорону, якої стосується обґрунтована заява про заперечення, в Офіційному віснику Європейського Союзу. До такого запрошення повинна бути додана копія обґрунтованої заяви про заперечення. У будь-який час протягом цих трьох місяців Комісія може подовжити строк для проведення консультацій на щонайбільше три місяці на запит органу або фізичної чи юридичної особи, який/яка подав/подала заявку.

3. Орган або особа, який/яка подав/подала заперечення, та орган або особа, який/яка подав/подала заявку на охорону, повинні розпочати консультації, згадані в параграфі 2, без необґрунтованої затримки. Вони повинні надати одне одному інформацію, необхідну для оцінювання того, чи заявка на охорону відповідає цьому Регламенту та положенням, ухваленим відповідно до цього Регламенту.

4. Якщо орган або особа, який/яка подав/подала заперечення, та орган або особа, який/яка подав/подала заявку на охорону, досягають згоди, або заявник, що має осідок у третій країні, або органи держави-члена чи третьої країни, з якої було подано заявку на охорону, повинні повідомити Комісію про результати консультацій та про всі фактори, які уможливили досягнення згоди, включно з думками сторін. Якщо дані, опубліковані відповідно до статті 97(4), зазнали суттєвих змін, Комісія повинна провести повторне ретельне вивчення, згадане у статті 97(2), після проведення національної процедури, що забезпечує належне опублікування таких змінених даних. Якщо після досягнення згоди до специфікації продукту не вносяться жодні зміни або якщо зміни до специфікації продукту є несуттєвими, Комісія повинна ухвалити рішення відповідно до статті 99(1) щодо запровадження охорони назви місця походження або географічного зазначення, незважаючи на отримання прийнятної заяви про заперечення.

5. Якщо згоди не досягнуто, або заявник, що має осідок у третій країні, або органи держави-члена чи третьої країни, з якої було подано заявку на охорону, повинні повідомити Комісію про результати проведених консультацій та надати їй всі відповідні інформацію і документи. Комісія повинна ухвалити рішення відповідно до статті 99(2) або про запровадження охорони, або про відхилення заявки.

Cтаття 99. Рішення щодо охорони

1. Якщо Комісія не отримала прийнятної заяви про заперечення відповідно до статті 98, вона ухвалює імплементаційні акти про запровадження охорони. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).

2. Якщо Комісія отримала прийнятну заяву про заперечення, вона ухвалює імплементаційні акти або про запровадження охорони, або про відмову у запровадженні охорони. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).

3. Охорона, запровадження згідно з цією статтею, не обмежує обов’язку виробників дотримуватися інших правил Союзу, зокрема щодо введення продуктів в обіг та маркування харчових продуктів.";

(25) статтю 102 викласти в такій редакції:

"Стаття 102

Відносини з торговельними марками

1. Якщо назву місця походження або географічне зазначення зареєстроване відповідно до цього Регламенту, у реєстрації торговельної марки, використання якої суперечило би статті 103(2) і яка стосується продукту, що належить до однієї з категорій із переліку в частині II додатка VII, відмовляють, якщо заявку на реєстрацію торговельної марки подано після дати подання до Комісії заявки на реєстрацію назви місця походження або географічного зазначення.

Торговельні марки, зареєстровані з порушенням першого підпараграфа, визнають недійсними.

2. Без обмеження статті 101(2) цього Регламенту, торговельну марку, використання якої суперечить статті 103(2) цього Регламенту і щодо якої було подано заявку, яку зареєстровано або, якщо така можливість передбачена відповідним законодавством, установлено в результаті добросовісного використання на території Союзу до дати подання до Комісії заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення, можна продовжувати використовувати й поновлювати, незважаючи на реєстрацію назви місця походження або географічного зазначення, за умови відсутності підстав для визнання такої торговельної марки недійсною або для її відкликання відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 (*3) або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 (*4).

У таких випадках використання назви місця походження або географічного зазначення дозволено разом із використанням відповідних торговельних марок.

(26) до статті 103 внести такі зміни:

(a) у параграфі 2 пункти (a) та (b) викласти в такій редакції:

"(a) будь-якого прямого чи опосередкованого комерційного використання такої охоронюваної назви, включно з використанням продуктів, використовуваних як інгредієнти:

(i) у порівнянних продуктах, які не відповідають специфікації продукту з охоронюваною назвою; або

(ii) тією мірою, якою таке використання експлуатує, послаблює або руйнує репутацію назви місця походження або географічного зазначення;

(b) будь-якого зловживання, імітації або згадування, навіть якщо справжнє походження продукту чи послуги вказано або якщо охоронювану назву перекладено, транскрибовано чи транслітеровано або її супроводжують такі вирази, як "у стилі", "типу", "за методом", "як вироблений у", "імітація", "зі смаком і ароматом", "схожий на" або подібні, в тому числі якщо такі продукти використовують як інгредієнти;";

(b) доповнити параграфом такого змісту:

"4. Охорона, зазначена в параграфі 2, також поширюється на:

(a) товари, які ввозять на митну територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах митної території Союзу; та

(b) товари, які продають шляхом дистанційного продажу, наприклад, електронної комерції.

Стосовно товарів, які ввозять на митру територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах такої території, група виробників або будь-який оператор, які мають право використовувати охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення, мають право запобігати ввезенню, в ході торгівлі, товарів будь-якими третіми сторонами до Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах Союзу, якщо такі товари, включно з пакованням, походять із третіх країн та якщо на них без дозволу зазначено охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення.";

(27) статтю 105 викласти в такій редакції:

"Стаття 105

Внесення змін до специфікацій продукту

1. Заявник, що відповідає умовам, установленим у статті 95, може подати заявку на затвердження змін до специфікації продукту з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, зокрема для врахування розвитку науково-технічних знань або для коригування визначення меж географічного району, зазначеного в пункті (d) другого підпараграфа статті 94(2). Заявки повинні містити опис та обґрунтування змін, щодо яких подають таку заявку.

2. Зміни у специфікації продукту відносять до однієї з двох категорій залежно від їхньої важливості: Зміни на рівні Союзу, які вимагають проведення процедури заперечення на рівні Союзу, і стандартні зміни, рішення щодо яких ухвалюють на рівні держави-члена або третьої країни.

Для цілей цього Регламенту "зміна на рівні Союзу" означає зміну у специфікації продукту, яка:

(a) включає зміну найменування охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення;

(b) полягає у зміні, вилученні чи доданні категорії продуктів виноградарства, зазначеної в частині II додатка VII;

(c) створює ризик зникнення зв’язку, згаданого в пункті (a)(i) статті 93(1), для охоронюваних назв місця походження або зв’язку, згаданого в пункті (b)(i) статті 93(1), для охоронюваних географічних зазначень; або

(d) призводить до встановлення додаткових обмежень щодо реалізації продукту.