5. Комісія повинна надати відповідним третім країнам адреси митних органів, відповідальних за перевірку підтверджень преференційного походження, складених схваленими експортерами.
6. Якщо застосовна преференційна угода не конкретизує форму декларацій на рахунку-фактурі чи декларацій про походження, такі декларації складаються відповідно до форми, викладеної в ДОДАТОК 22-13.
7. Якщо застосовна преференційна угода не конкретизує вартісний поріг, до якого експортер, що не є схваленим експортером може скласти декларацію на рахунку-фактурі або декларацію про походження, вартісний поріг повинен становити 6000 євро для кожного відправлення.
Стаття 68. Реєстрація експортерів поза рамками режиму ГСП Союзу
1. Якщо Союз має преференційну угоду, що вимагає від експортера скласти документ про походження згідно з відповідним законодавством Союзу, такий документ може бути складений лише експортером, зареєстрованим для цього митними органами держави-члена. Ідентифікаційні дані таких експортерів повинні бути внесені в Систему зареєстрованих експортерів (REX), зазначену в додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578. Підсекції 2-9 цієї секції необхідно застосовувати mutatis mutandis.
2. Для цілей цієї статті не застосовуються статті 11(1)(d), 16, 17 та 18 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 щодо умов прийому заяв та призупинення дії рішень і статті 10 та 15 цього Регламенту. Заяви та рішення, що стосуються цієї статті не підлягають обміну чи збереженню в електронній інформаційно-комунікаційній системі, встановленій у статті 10 цього Регламенту.
3. Комісія повинна надати третій країні, що з нею Союз має преференційну угоду, адреси митних органів, відповідальних за перевірку документа про походження, складеного зареєстрованим в Союзі експортером відповідно до цієї статті.
4. Незважаючи на параграф 1, якщо застосовна преференційна угода не конкретизує вартісний поріг, що до нього незареєстрований експортер може скласти документ про походження, вартісний поріг повинен становити 6000 євро для кожного відправлення.
5. Незважаючи на параграф 1, до 31 грудня 2017 року документ про походження може бути складений експортером, що його не зареєстровано, але що є схваленим експортером Союзу. Стаття 77(7) застосовується відповідно.
Стаття 69. Заміна підтверджень преференційного походження, виданих або складених поза рамками режиму ГСП Союзу
1. Якщо похідні продукти, що їх стосується підтвердження преференційного походження, видане або складене раніше для цілей преференційного тарифного заходу відповідно до статті 56(2)(d) або (e) Кодексу , відмінного від ГСП Союзу, ще не були випущені для вільного обігу та поміщені під контроль митниці в Союзі, початкове підтвердження походження може бути замінене одним або більше підтверджень для цілей надсилання всіх чи деяких таких продуктів в інше місце в Союзі.
2. Якщо підтвердженням походження, що вимагається для цілей преференційного тарифного заходу, зазначеного в параграфі 1, є сертифікат про переміщення EUR.1, інший державний сертифікат про походження, декларація про походження або декларація на рахунку-фактурі, замінне підтвердження походження видається або складається у формі одного з таких документів:
(a) замінної декларації про походження або замінної декларації на рахунку-фактурі, складеної схваленим експортером, що повторно відправляє товари;
(b) замінної декларації про походження або замінної декларації на рахунку-фактурі або замінної заяви про походження, складеної будь-яким повторним вантажовідправником, якщо загальна вартість похідних продуктів у початковому відправленні, що підлягає поділу, не перевищує застосовного вартісного порогу.
(c) замінної декларації про походження або замінної декларації на рахунку-фактурі або замінної заяви про походження, складеної будь-яким повторним вантажовідправником, якщо загальна вартість похідних продуктів у початковому відправленні, що підлягає поділу, перевищує застосовний вартісний поріг і повторний вантажовідправник додає копію початкового підтвердження походження до замінної декларації про походження або замінної декларації на рахунку-фактурі або замінної заяви про походження;
(d) сертифіката про переміщення EUR.1, виданого митницею, під чий контроль ці товари поміщено, якщо виконано такі умови:
(i) повторний вантажовідправник не є ні схваленим експортером, ні зареєстрованими експортером і не погоджується з копією початкового підтвердження походження, що додається до замінного підтвердження;
(ii) загальна вартість похідних продуктів у початковому відправленні перевищує застосовний поріг, вище якого експортер має бути схваленим експортером або зареєстрованим експортером, щоб скласти замінне підтвердження;
(e) замінну заяву про походження складено зареєстрованим експортером, що повторно відправляє товари.
3. Якщо замінне підтвердження походження видається відповідно до параграфа 2(d), візування, зроблене митницею, що видає замінний сертифікат про переміщення EUR.1, поміщається в графу 11 сертифіката. Дані в графі 4 сертифіката щодо країни походження та дані в початковому підтвердженні походження повинні бути ідентичними. Графа 12 повинна бути підписана повторним вантажовідправником. Повторний вантажовідправник, що добросовісно підписує графу 12, не несе відповідальності за правильність даних, внесених до первісного підтвердження походження.
Митниця, що її просять видати замінний сертифікат, повинна записати на початковому підтвердженні походження або на додатку до нього вагу, кількість, тип пересланих продуктів та країну їх призначення та зазначити на ньому серійні номери відповідного замінного сертифіката чи сертифікатів. Вона повинна зберігати початкове підтвердження походження щонайменше 3 роки.
4. Якщо підтвердженням походження, що вимагається для цілей преференційного тарифного заходу, відповідно до параграфа 1 є заява про походження, замінне підтвердження походження складається повторним вантажовідправником у формі замінної заяви.
Якщо загальна вартість продуктів у відправленні, що для них складено підтвердження походження, не перевищує застосовного вартісного порогу, повторний вантажовідправник частин відправлення не має бути сам зареєстрованим експортером для того, щоб складати замінні заяви про походження.
Якщо загальна вартість продуктів у відправленні, що для них складено підтвердження походження, перевищує застосовний вартісний поріг, для того, щоб скласти замінну заяву про походження повторний вантажовідправник повинен виконати одну з таких умов:
(a) бути зареєстрованим експортером в Союзі;
(b) додати копію початкової заяви про походження до замінної заяви про походження.
Підсекція 2
Обов’язки країн-бенефіціарів у рамках режиму ГСП Союзу
Стаття 70. Обов’язок забезпечити адміністративну співпрацю в межах системи REX
1. Для забезпечення належного застосування режиму ГСП країни-бенефіціари зобов’язані зробити таке:
(a) створити і підтримувати необхідні адміністративні структури та системи, потрібні для імплементації в такій країні правил та процедур, що викладені в цій підсекції та підсекціях 3-9 цієї секції та підсекціях 2 та 3 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 , і для управління такими правилами та процедурами, включаючи, у відповідних випадках, заходи, необхідні для застосування кумуляції;
(b) щоб їх компетентні органи співпрацювали із Комісією та митними органами держав-членів.
2. Співпраця, зазначена в пункті (b) параграфа 1 повинна складатися із:
(a) надання всієї необхідної підтримки за запитом від Комісії щодо моніторингу нею належного управління режимом ГСП у відповідній країні, включно з місцевими інспекційними візитами Комісії або митних органів держав-членів;
(b) без обмеження статей 108 та 109 цього Регламенту, перевірка статусу походження продуктів та виконання інших умов, встановлених у цій підсекції, підсекціях 3-9 цієї секції та підсекціях 2 та 3 розділу I глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 , включно з місцевими візитами на вимогу Комісії чи митних органів держав-членів у контексті розслідувань походження.
3. Для отримання права застосовувати систему зареєстрованих експортерів країни-бенефіціари повинні повідомити Комісії про взяття зазначених у параграфі 1 зобов’язань не менш ніж за 3 місяці до дати, в яку вони мають намір розпочати реєстрацію експортерів.
4. Якщо країну чи територію видалено з додатку II до Регламенту (ЄС) № 978/2012 Європейського Парламенту і Ради (- 9), правила та процедури, встановлені у статті 55 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, та обов’язки, встановлені у статтях 72, 80 та 108 цього Регламенту необхідно продовжувати застосовувати до цієї країни чи території протягом 3 років із дати її видалення із додатку.
Стаття 71. Процедури та методи адміністративної співпраці, застосовні щодо вивозу з використанням сертифікатів походження форми A та декларацій на рахунках-фактурах
1. Кожна країна-бенефіціар повинна виконувати або забезпечити виконання:
(a) правил походження продуктів, що експортуються, встановлених у підсекції 2 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 ;
(b) правил заповнення та видачі сертифікатів про походження форми A;
(c) положень щодо використання декларацій на рахунках-фактурах, що повинні бути складені відповідно до вимог, викладених у додатку 22-09;
(d) положень стосовно зазначених у статті 73 цього Регламенту обов’язків щодо повідомлення;
(e) положень щодо надання відступів, зазначених у статті 64(6) Кодексу.
2. Компетентні органи країн-бенефіціарів повинні співпрацювати із Комісією або державами-членами, зокрема шляхом:
(a) надання всієї необхідної підтримки за запитом від Комісії щодо моніторингу нею належного управління режимом ГСП у відповідній країні, включно з місцевими інспекційними візитами Комісії або митних органів держав-членів;
(b) без обмеження статей 73 та 110 цього Регламенту, перевірка статусу походження продуктів та виконання інших умов, встановлених у цій підсекції, підсекціях 3-9 цієї секції та підсекціях 2 та 3 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 , включно з місцевими візитами на вимогу Комісії чи митних органів держав-членів у контексті розслідувань походження.
3. Якщо в країні-бенефіціарі призначено компетентний орган із видання сертифікатів про походження форми A, перевіряються документальні підтвердження походження і видаються сертифікати про походження форми A для вивозу в Союз, ця країна-бенефіціар вважається такою, що прийняла умови, встановлені в параграфі 1.
4. Якщо державу визнано або повторно визнано країною-бенефіціаром щодо продуктів, зазначених у Регламенті (ЄС) № 978/2012, до товарів, що походять із цієї країни, необхідно застосовувати загальну систему преференцій, за умови що їх вивезено з країни-бенефіціара не раніше дати, зазначеної в статті 73(2) цього Регламенту.
5. Якщо країну чи територію видалено з додатка II до Регламенту (ЄС) № 978/2012, обов’язок забезпечувати адміністративну співпрацю, встановлений у статті 55 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 та статтях 110 та 111 цього Регламенту, необхідно продовжувати застосовувати до цієї країни чи території протягом 3 років із дати її видалення з додатку.
6. Обов’язки, зазначені в параграфі 5, застосовуються до Сінгапура протягом 3 років із 1 січня 2014 року.
Стаття 72. Обов’язки щодо повідомлення, застосовні після дати застосування системи зареєстрованих експортерів (REX)
1. Країни-бенефіціари повинні повідомляти Комісії назви, адреси і контактні дані органів, розташованих на їхній території, що є:
(a) частиною державних органів відповідної країни або уповноважені її урядом та компетентні реєструвати експортерів у системі REX, змінювати та оновлювати реєстраційні дані та відкликати реєстрації;
(b) частиною державних органів відповідної країни та відповідальні за забезпечення адміністративної співпраці з Комісією та митними органами держав-членів відповідно до порядку, передбаченого цією підсекцією, підсекціями 3-9 цієї секції та підсекціями 2 та 3 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 .
2. Повідомлення надсилається Комісії щонайпізніше за 3 місяці до дати, в яку країни-бенефіціари мають намір розпочати реєстрацію експортерів.
3. Країни-бенефіціари повинні негайно повідомляти Комісію про будь-які зміни в інформації, повідомленій відповідно до першого параграфа.
Стаття 73. Зобов’язання щодо повідомлення, застосовні до дати застосування системи зареєстрованих експортерів (REX)
1. Країни-бенефіціари повинні повідомляти Комісії імена та адреси державних органів, розміщених на їхній території, що їм надано право видавати сертифікати про походження форми A разом зі зразками відтисків печаток, використовуваних цими органами, та назви та адреси відповідних державних органів, відповідальних за перевірку сертифікатів про походження форми A та декларацій на раухунках-фактурах.
Комісія пересилатиме цю інформацію митним органам держав-членів. Якщо ця інформація надсилається в рамках внесення змін до минулих повідомлень, Комісія зазначає дату початку використання цих нових печаток відповідно до інструкцій, наданих компетентними державними органами країн-бенефіціарів. Ця інформація призначена лише для офіційного використання; однак, якщо товари буде випущено для вільного обігу, відповідні митні органи можуть дозволити імпортеру ознайомитися зі зразками відтисків печаток.
Країни-бенефіціари, що вже надали інформацію, визначену першим підпараграфом, не зобов’язані надавати її знову, якщо не було змін.
2. Для цілей статті 71(4) цього Регламенту Комісія публікуватиме на своєму вебсайті дату, коли країна, визнана чи повторно визнана як країна-бенефіціар щодо продуктів, зазначених в Регламенті (ЄС) № 978/2012, виконала зобов’язання, викладені в параграфі 1 цієї статті.
3. За запитом країни-бенефіціара Комісія повинна надсилати цій країні-бенефіціару зразки відтисків печаток, що їх використовують митні органи держав-членів для видачі сертифікатів про переміщення EUR.1.
Підсекція 3
Процедури вивезення в країнах-бенефіціарах та Союзі, застосовні в рамках режиму
ГСП Союзу до застосування системи зареєстрованих експортерів
Стаття 74. Процедура видачі сертифіката про походження форми A
1. Сертифікати про походження форми A видаються відповідно до письмової заяви від експортера чи його представника разом з усіма іншими належними підтвердними документами, що доводять те, що продукти на вивіз відповідають критеріям видачі сертифіката про походження форми A. Сертифікати про походження форми A необхідно видавати з використанням форми, викладеної в додатку 22-08.
2. Компетентні органи країн-бенефіціарів повинні надавати експортеру сертифікат про походження форми A одразу після того, як вивіз здійснено або забезпечено. Однак компетентні органи країн-бенефіціарів можуть також видавати сертифікат про походження форми A після вивезення продуктів, що їх він стосується, якщо:
(a) його не видано під час вивезення через помилки, чи недогляди, чи особливі обставини; або
(b) компетентним органам відповідно до їхніх вимог продемонстровано, що сертифікат про походження форми A видано, але його не прийнято під час ввезення з технічних причин; або
(c) кінцеве призначення відповідних продуктів визначено під час перевезення або зберігання і після ймовірного поділу відправлення згідно зі статтею 43 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.
3. Компетентні органи країн-бенефіціарів можуть видавати сертифікат зі зворотною дією в часі лише пересвідчившись у тому, що інформація подана експортером у заяві на отримання сертифіката про походження форми A, виданого зі зворотною дією в часі, відповідає інформації, що її містить відповідний вивізний файл, та в тому, що сертифікат про походження форми A не видано під час вивезення відповідних продуктів, за винятком випадків, коли сертифікат про походження форми A не прийнято з технічних причин. Слова "Issued retrospectively", див. зображення або "emitido a posteriori" повинні бути вписані в графу 4 сертифіката про походження форми A, виданого зі зворотною дією в часі.
4. У випадку крадіжки, втрати або знищення сертифіката про походження форми A експортер може звернутися до компетентних органів, що його видали, із заявою про видачу дубліката на основі наявних у них вивізних документів. Слова "Duplicate", "Duplicata" або "Duplicado", дата видачі та серійний номер оригінального сертифіката повинні бути вписані в графу 4 дубліката сертифіката про походження форми A. Дублікат набирає чинності з дати видачі оригіналу.
5. Для цілей перевірки того, чи продукт, щодо якого подано запит на отримання сертифіката про походження форми A, відповідає відповідним правилам походження, компетентні державні органи мають право вимагати надання будь-яких документальних доказів або проводити будь-яку перевірку, що її вони вважають необхідною.
6. Заповнення 2 та 10 графи сертифіката про походження форми A є необов’язковим. Графа 12 повинна містити слово "Союз" або назву однієї із держав-членів. Дата видачі сертифіката про походження форми A повинна бути вказана в графі 11. Підпис компетентних державних органів, що видають сертифікат, у призначеній для цього графі 11, як і підпис уповноваженого експортером підписанта в графі 12, повинні бути поставлені власноручно.
Стаття 75. Умови складання декларації на рахунку-фактурі
1. Декларація на рахунку-фактурі може бути складена будь-яким експортером, що працює в країні-бенефіціарі для будь-якого відправлення, що складається із одного пакунку чи більше, що містить похідні продукти, що їх загальна вартість не перевищує 6000 євро, та, за умови що адміністративна співпраця, зазначена в статті 71(2) застосовується до цієї процедури.
2. Експортер, що складає декларацію на рахунку-фактурі, повинен бути готовий надіслати в будь-який час за запитом митниці або інших компетентних державних органів країни, що вивозить, всі належні документи, що підтверджують статус походження відповідних продуктів.
3. Декларація на рахунку-фактурі повинна бути складена експортером на французькій, англійській або іспанській мові за допомогою машинопису, проставлення печатки чи друку на рахунку-фактурі, повідомленні про доставлення чи будь-якому іншому комерційному документі тексту декларації, що його наведено в додатку 22-09. Якщо декларацію пишуть вручну, вона повинна бути написана чорнилом і друкованими літерами. Декларація на рахунку-фактурі повинна містити справжній власноручний підпис експортера.
4. Використання декларації на рахунку-фактурі можливе, якщо дотримано таких умов:
(a) для кожного відправлення повинна бути складена одна декларація на рахунку-фактурі;
(b) якщо товари, що містяться у відправленні вже перевірено в країні, що вивозить, шляхом посилання на визначення "похідні продукти", експортер може послатися на цю перевірку в декларації на рахунку-фактурі.
Стаття 76. Умови видачі сертифіката про походження форми A у випадку кумуляції
Якщо застосовують кумуляцію відповідно до статей 53, 54, 55 або 56 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 , компетентні державні органи країн-бенефіціарів, що ними отримано звернення про видачу сертифіката про походження форми A для продуктів, у виробництві яких використано матеріали, що походять зі сторони, що з нею кумуляцію дозволено, покладаються на таке:
(a) у випадку двосторонньої кумуляції на підтвердження походження, надане постачальником експортера та видане згідно з положеннями статті 77 цього Регламенту;
(b) у випадку кумуляції із Норвегією, Швейцарією або Туреччиною, на підтвердження походження, надане постачальником експортера та видане згідно з відповідними правилами походження Норвегії, Швейцарії або Туреччини у відповідних випадках;
(c) у випадку регіональної кумуляції, на підтвердження походження, надане постачальником експортера, а саме, сертифікат про походження форми A, виданий із використанням форми, викладеної в додатку 22-08 або, у відповідних випадках, на декларацію на рахунку-фактурі, що її текст наведено в додатку 22-09;
(d) у випадку розширеної кумуляції, на підтвердження походження, надане постачальником експортера та видане згідно з положеннями відповідної угоди про вільну торгівлю між Союзом та відповідною країною;
У випадках, зазначених у пунктах (a), (b), (c) та (d) першого підпараграфа, графа 4 сертифіката про походження форми A повинна, у відповідних випадках, містити зазначення:
Стаття 77. Підтвердження статусу походження з Союзу для двосторонньої кумуляції та схваленого експортера
1. Підтвердження статусу походження продуктів Союзу необхідно надавати одним із таких способів:
(a) виготовленням сертифіката про переміщення EUR.1, виданого з використанням форми, викладеної в додатку 22-10; або
(b) виготовленням декларації на рахунку-фактурі, що її текст викладено в додатку 22-09. Декларація на рахунку-фактурі може бути складена будь-яким експортером для відправлень, що містять похідні продукти, що їх загальна вартість не перевищує 6000 євро, або схваленим експортером Союзу.
2. Експортер або його представник повинен внести ‘GSP beneficiary countries’ та ‘EU’, або див. зображення та ‘UE’, в графу 2 сертифіката про переміщення EUR.1.
3. Положення цієї підсекції, підсекцій 3-9 цієї секції та підсекції 2 та 3 розділу II, глави 1, секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 щодо видачі, використання та наступної перевірки сертифікатів про походження форми A застосовуються mutatis mutandis до сертифікатів про переміщення EUR.1 та, за винятком положень щодо їх видачі, до декларацій на рахунках-фактурах.
4. Митні органи держав-членів можуть надавати дозвіл будь-якому експортеру, що має осідок на митній території Союзу (далі - схвалений експортер), що здійснює часті поставки продуктів, що походять з Союзу, в рамках двосторонньої кумуляції, складати декларації на рахунках-фактурах, незалежно від вартості відповідних продуктів, якщо експортер надає митним органам відповідно до їхніх вимог всі гарантії, необхідні для перевірки такого:
(a) статусу походження продуктів;
(b) виконання інших вимог, застосовних у цій державі-члені.
5. Митні органи можуть надавати статус схваленого експортера, за умови дотримання тих умов, що їх вони вважають доцільними. Митні органи повинні надати схваленому експортеру номер митного дозволу, що вказується у декларації на рахунку-фактурі.
6. Митні органи повинні контролювати використання дозволу схваленим експортером. Митні органи можуть відкликати дозвіл у будь-який час.
Вони повинні відкликати дозвіл у таких випадках:
(a) схвалений експортер більше не надає гарантії, зазначені в параграфі 4;
(b) схвалений експортер більше не виконує умови, зазначені в параграфі 5;
(c) схвалений експортер використовує дозвіл неприйнятним способом;
7. Схвалений експортер не зобов’язаний підписувати декларації на рахунках-фактурах, за умови що схвалений експортер надає митним органам письмове зобов’язання, відповідно до якого він бере на себе повну відповідальність за будь-який рахунок-фактуру, що ідентифікує схваленого експортера як такого, що підписав її власноручно.
Підсекція 4
Процедури вивезення в країнах-бенефіціарах та Союзі, застосовні в рамках режиму
ГСП Союзу з дати застосування системи зареєстрованих експортерів
Стаття 78. Зобов’язання експортерам зареєструватися та звільнення від нього
1. Режим ГСП діє в таких випадках:
(a) у випадках, коли товари, що відповідають вимогам цієї підсекції, підсекцій 3-9 цієї секції та підсекцій 2 та 3 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 , вивозить зареєстрований експортер;
(b) у випадках будь-якого відправлення одного чи більше пакунків, що містить похідні продукти, що їх вивозить будь-який експортер, якщо загальна вартість відправлених похідних продуктів не перевищує 6000 євро.
2. Вартість похідних продуктів у відправленні є вартістю всіх похідних продуктів у межах одного відправлення, що є предметом заяви про походження, складеною в країні вивозу.
Стаття 79. Процедура реєстрації в країнах-бенефіціарах та процедури вивозу, застосовні під час перехідного періоду до застосування системи зареєстрованих експортерів
1. Країни-бенефіціари повинні розпочати реєстрацію експортерів 1 січня 2017 року.
Однак якщо країна-бенефіціар не готова розпочати реєстрацію з цієї дати, вона повинна письмово повідомити Комісію до 1 липня 2016 року про те, що вона відтерміновує реєстрацію експортерів до 1 січня 2018 року або 1 січня 2019 року.
2. Протягом 12 місяців після дати, коли країна-бенефіціар розпочинає реєстрацію експортерів, компетентні органи цієї країни-бенефіціара повинні продовжувати випускати сертифікати про походження форми A за запитом експортерів, що ще не зареєстровані на момент подання запиту на отримання сертифіката.
Без обмеження статті 94(2) цього Регламенту, сертифікати походження форми A, видані відповідно до першого підпараграфа цього параграфа, є прийнятними в Союзі як підтвердження походження, за умови що їх видано до дати реєстрації відповідного експортера.
Компетентні органи країни-бенефіціара, що зазнають труднощів у завершенні процесу реєстрації протягом зазначеного 12-місячного періоду, можуть попросити його подовження в Комісії. Такі продовження не повинні перевищувати 6 місяців.
3. Як зареєстровані, так і незареєстровані експортери в країні-бенефіціарі повинні складати заяви про походження для відправлених похідних продуктів, якщо її загальна вартість не перевищує 6000 євро на дату, що з неї країна-бенефіціар має намір розпочати реєстрацію експортерів.
Експортери після реєстрації повинні складати заяви про походження для відправлених прохідних продуктів, якщо їх загальна вартість перевищує 6000 євро на дату, що з неї набуває чинності їх реєстрація згідно зі статтею 86(4) цього Регламенту.
4. Всі країни-бенефіціари повинні застосувати систему зареєстрованих експортерів щонайпізніше 30 червня 2020 року.
Підсекція 5
Стаття 80. База даних експортерів: зобов’язання органів
1. Комісія повинна створити систему реєстрації експортерів, уповноважених засвідчувати походження товарів (систему REX) та надати до неї доступ до 1 січня 2017 року.
2. Компетентні органи країн-бенефіціарів та митні органи держав-членів повинні після отримання заповненого бланку заяви, зазначеної в додатку 22-06, присвоїти експортеру невідкладно номер зареєстрованого експортера, або, у відповідних випадках, повторному вантажовідправнику та ввести в систему REX номер зареєстрованого експортера, дату реєстрації та дату, що з неї реєстрація набирає чинності відповідно до статті 86(4) цього Регламенту.
Компетентні органи країни-бенефіціара або митні органи держави-члена повинні повідомити експортеру або, у відповідних випадках, повторному вантажовідправнику номер зареєстрованого експортера, присвоєний цьому експортеру чи повторному вантажовідправнику, та дату, що з неї реєстрація набуває чинності.
3. Якщо компетентні органи вважають, що інформація, зазначена в заяві, є неповною, вони повинні невідкладно поінформувати про це експортера.
4. Компетентні органи країн-бенефіціарів та митні органи держав-членів повинні підтримувати зареєстровані ними дані в актуальному стані. Вони повинні змінювати ці дані негайно після того, як їх було поінформовано зареєстрованим експортером відповідно до статті 89 цього Регламенту. Компетентні органи країни-бенефіціара або митні органи держави-члена повинні інформувати зареєстрованого експортера про зміну його реєстраційних даних.
Стаття 81. Дата застосування певних положень
1. Статті 70, 72, 78-80, 82-93, 99-107, 108, 109 та 112 цього Регламенту необхідно застосовувати щодо вивозу товарів експортерами, зареєстрованими в системі REX у країні-бенефіціарі з дати, з що з неї ця країна-бенефіціар починає реєструвати експортерів у цій системі. Стосовно експортерів у Союзі ці статті необхідно застосовувати з 1 січня 2017 року.
2. Статті 71, 73, 74-77, 94-98, 110-112 цього Регламенту необхідно застосовувати щодо вивозу товарів експортерами, що не зареєстровані в системі REX у країні-бенефіціарі. Стосовно експортерів у Союзі ці статті застосовуються до 31 грудня 2017 року.
Стаття 82. База даних зареєстрованих експортерів: права доступу до бази даних
1. Комісія повинна забезпечити надання доступу до системи REX відповідно до цієї статті.
2. Комісія повинна мати доступ до всіх даних.
3. Компетентні органи країни-бенефіціара повинні мати доступ до даних щодо зареєстрованих ними експортерів.
4. Митні орган держав-членів повинні мати доступ до даних, зареєстрованих ними, митними органами інших держав-членів і компетентними органами як країн-бенефіціарів, так і Норвегії, Швейцарії або Туреччини. Цей доступ до даних повинен здійснюватись для перевірки митних декларацій відповідно до статті 188 Кодексу або проведення контролю після випуску товарів відповідно до статті 48 Кодексу.
5. Комісія повинна надати безпечний доступ до системи REX компетентним органам країн-бенефіціарів.
6. Якщо країну або територію видалено з додатку II до Регламенту (ЄС) № 978/2012, її компетентні органи повинні мати доступ до системи REX стільки, скільки необхідно, щоб вони могли виконувати свої зобов’язання відповідно до статті 70 цього Регламенту.
7. Комісія повинна надавати доступ громадськості до таких даних із дозволу експортера шляхом підписання графи 6 форми, викладеної в додатку 22-06:
(a) ім’я зареєстрованого експортера;
(b) адреса місця, де зареєстрований експортер має осідок;
(c) контактні дані, зазначені в графі 2 форми, наведеної в додатку 22-06;
(d) орієнтовний опис товарів, що відповідають вимогам щодо преференційного режиму, включаючи орієнтовний список заголовків або глав Гармонізованої системи відповідно до графи 4 форми, наведеної в додатку 22-06;
(e) номер EORI або ідентифікаційний номер трейдера (TIN), присвоєний зареєстрованому експортеру.
Відмова підписати графу 6 не повинна бути причиною відмови зареєструвати експортера
8. Комісія повинна завжди надавати громадськості доступ до таких даних
(a) номера зареєстрованого експортера;
(b) дати, з якої реєстрація набуває чинності;
(c) дати відкликання реєстрації, у відповідних випадках;
(d) інформації про те чи реєстрацію застосовують також для вивозу до Норвегії, Швейцарії та Туреччини;
(e) дати останньої синхронізації між системою REX та загальнодоступним вебсайтом.
Стаття 83. База даних зареєстрованих експортерів: захист даних
1. Дані, зареєстровані в системі REX, необхідно обробляти лише для застосування режиму ГСП відповідно до цієї підсекції.
2. Зареєстрованим експортерам повинна бути надана інформація, встановлена в статті 11(1)(a)-(e) Директиви (ЄС) № 45/2001 Європейського Парламенту і Ради (- 10) або статті 10 Директиви 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради (- 11). Крім того, їм повинна бути надана така інформація:
(a) інформація щодо правової основи переробних операцій, що для них ці дані призначено;
(b) період зберігання даних.
Зареєстрованим експортерам ця інформація надається за допомогою повідомлення, прикріпленого до заяви на отримання статусу зареєстрованого експортера відповідно до порядку, викладеного в додатку 22-06.
3. Кожен компетентний орган в країні-бенефіціарі та кожен митний орган в державі-члені, який ввів дані в систему REX, вважається контролером із опрацювання цих даних.
Комісія вважається спільним контролером щодо опрацювання всіх даних для того, щоб гарантувати отримання зареєстрованим експортером його прав.
4. Права зареєстрованих експортерів щодо опрацювання даних, що зберігаються в системі REX, перелічені в додатку 22-06 та оброблені в національних системах, використовуються відповідно до законодавства про захист даних, що імплементує Директиву 95/46/ЄС держави-члена, що зберігає їх дані.
5. Держави-члени, що дублюють у своїх національних системах дані системи REX, що до неї вони мають доступ, повинні підтримувати дубльовані дані в актуальному стані.
6. Права зареєстрованих експортерів щодо опрацювання їхніх реєстраційних даних Комісією використовуються відповідно до Регламенту (ЄС) № 45/2001.
7. Будь-який запит зареєстрованого експортера щодо використання права доступу, виправлення, видалення чи блокування даних відповідно до Регламенту (ЄС) № 45/2001 повинен бути поданий контролеру даних та оброблений ним.
Якщо зареєстрований експортер подав такий запит Комісії без спроби отримати свої права від контролера даних, Комісія повинна переслати цей запит контролеру даних зареєстрованого експортера.
Якщо зареєстрований експортер не отримав свої права від контролера даних, зареєстрований експортер повинен подати такий запит Комісії, що виконує функцію контролера даних. Комісія має права виправляти, видаляти чи блокувати дані.
8. Національні органи із нагляду за захистом даних та Європейський інспектор із захисту даних, кожен, діючи в межах відповідної власної компетенції, повинні співпрацювати та забезпечувати скоординований нагляд за реєстраційними даними.
Вони повинні, кожен діючи в межах відповідної власної компетенції, обмінюватися відповідною інформацією, допомагати один одному у проведенні аудитів та інспекцій, перевіряти складнощі в тлумаченні та застосуванні цього Регламенту, вивчати проблеми зі здійснення незалежного нагляду або використання прав суб’єктами даних, складати узгоджені пропозиції для спільних рішень будь-яких проблем та сприяти обізнаності зі правами захисту даних, за необхідності.
Стаття 84. Зобов’язання щодо повідомлення, застосовні до держав-членів стосовно імплементації системи зареєстрованих експортерів (REX)
Держави-члени повинні повідомляти Комісії назви, адреси та контактні дані їхніх митних органів, що є:
(a) компетентними реєструвати експортерів та повторних відправників товари, в системі REX, змінювати та оновлювати реєстраційні дані та відкликати реєстрацію;
(b) відповідальними за забезпечення адміністративної співпраці з компетентними органами країн-бенефіціарів згідно з порядком, передбаченим цією підсекцією, підсекціями 3-9 цієї секції та підсекціями 2 та 3 розділу II глави 1 секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 .
Повідомлення повинне бути надіслане Комісії до 30 вересня 2016 року.
Держави-члени повинні негайно повідомляти Комісію про будь-які зміни в інформації, повідомленій відповідно до першого підпараграфа.
Стаття 85. Процедура реєстрації в державах-членах та процедури вивозу, застосовні під час перехідного періоду до застосування системи зареєстрованих експортерів
1. 1 січня 2017 року митні органи держав-членів повинні розпочати реєстрацію експортерів, що мають осідок на їхніх територіях.
2. Станом на 1 січня 2018 року митні органи у всіх державах-членах повинні припинити видачу сертифікатів про переміщення EUR.1 та схвалені експортери повинні припинити складання декларацій на рахунках-фактурах для цілей кумуляції відповідно до статті 53 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.
3. До 31 грудня 2017 року митні органи держав-членів повинні видавати сертифікати про переміщення EUR.1 або замінні сертифікати про походження форми A за запитом експортерів або повторних вантажовідправників, що їх ще не зареєстровано. Це також застосовується, якщо похідні продукти, надіслані до Союзу, супроводжуються заявами про походження, складеними зареєстрованим експортером у країні-бенефіціарі.
До 31 січня 2017 року схвалені експортери в державах-членах, що їх ще не зареєстровано, можуть складати декларації на рахунках-фактурах для цілей кумуляції відповідно до статті 53 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.
4. Як зареєстровані, так і незареєстровані експортери повинні складати заяви про походження відправлених похідних продуктів, якщо їх загальна вартість не перевищує 6000 євро станом на 1 січня 2017 року.
Експортери після реєстрації повинні складати заяви про походження для відправлених похідних продуктів, якщо їх загальна вартість перевищує 6000 євро станом на дату, що на неї їх реєстрація є чинною згідно зі статтею 86(4) цього Регламенту.
5. Зареєстровані експортери, що переадресовують товари, можуть складати замінні заяви про походження з дати, що з неї їх реєстрація набуває чинності згідно зі статтею 86(4) цього Регламенту. Це положення застосовується незалежно від того чи товари супроводжуються сертифікатом про походження форми A, виданим у країні-бенефіціарі, чи декларацією на рахунку-фактурі чи заявою про походження, складеною експортером.
Стаття 86. Заява на отримання статусу зареєстрованого експортера
1. Щоб стати зареєстрованим експортером, експортер повинен подати заяву до компетентних органів країни-бенефіціара, де розташований його головний офіс або де він має постійний осідок.
Заява повинна бути складена з використанням форми, викладеної в додатку 22-06.
2. Для того, щоб отримати статус зареєстрованого експортера, експортер або повторний вантажовідправник, що має осідок на митній території Союзу, повинен подати заяву до митних органів цієї держави-члена. Заява повинна бути складена з використанням форми, викладеної в додатку 22-06.
3. Для цілей вивозу в рамках режимів ГСП Союзу, Норвегії або Швейцарії експортери повинні зареєструватися лише один раз.
Номер зареєстрованого експортера повинен бути присвоєний експортеру компетентними органами країни-бенефіціара для цілей вивозу в рамках режимів ГСП Союзу, Норвегії та Швейцарії, за умови що ці країни визнали країну, що в ній відбулась реєстрація, як країну-бенефіціара.
Перший та другий підпараграфи застосовуються mutatis mutandis для цілей вивозу в рамках режиму ГСП Туреччини, як тільки ця країна почне застосовувати систему REX. Комісія повинна опублікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу (серія C) дату, з якої Туреччина починає застосовувати цю систему.
4. Реєстрація є дійсною з дати, в яку компетентні органи країни-бенефіціара або митні органи держави-члена отримують заповнену заяву для реєстрації відповідно до параграфів 1 та 2.
5. Якщо експортера представляє інша особа для цілей здійснення вивізних формальностей та представник експортера є також зареєстрованим експортером, цей представник не повинен використовувати свій номер зареєстрованого експортера.
Стаття 87. Система зареєстрованих експортерів: Вимога щодо опублікування
Комісія повинна публікувати на своєму вебсайті дату, коли країни-бенефіціари починають застосовувати систему REX. Комісія повинна підтримувати цю інформацію в актуальному стані.
Стаття 88. Автоматична реєстрація експортерів для країни, що стає країною-бенефіціаром режиму ГСП Союзу
Якщо країну додано до списку країн-бенефіціарів у додатку II до Регламенту (ЄС) № 978/2012, Комісія повинна автоматично активувати щодо свого режиму ГСП реєстрацію всіх експортерів, зареєстрованих у цій країні, за умови що реєстраційні дані експортерів наявні в системі REX та дійсні принаймні для режиму ГСП Норвегії, Швейцарії або Туреччини.
В цьому випадку експортеру, що вже зареєстрований принаймні для режиму ГСП Норвегії, Швейцарії або Туреччини, не потрібно подавати заяву до своїх компетентних органів, щоб зареєструватися для режиму ГСП Союзу.
Стаття 89. Відкликання реєстрації
1. Зареєстровані експортери повинні негайно повідомляти компетентні органи країни-бенефіціара або митні органи держави-члена про зміни інформації, що її вони надали для цілей їх реєстрації.
2. Зареєстровані експортери, що більше не виконують умов для вивозу товарів у рамках режиму ГСП або більше не мають наміру вивозити товари в рамках режиму ГСП, повинні повідомити про це компетентні органи в країні-бенефіціарі або митні органи в державі-члені.
3. Компетентні органи країни-бенефіціара або митні органи держави-члена повинні відкликати реєстрацію, якщо зареєстрований експортер:
(a) більше не існує;
(b) більше не виконує умов для вивозу товарів у рамках режиму ГСП;
(c) повідомив компетентний орган країни-бенефіціара або митні органи держави-члена про те, що він більше не має наміру вивозити товари в рамках режиму ГСП;
(d) навмисно або з необережності складає, або спричиняє складення заяви про походження, що містить неправдиву інформацію та призводить до неправомірного отримання переваги користування преференційним тарифним режимом.
4. Компетентний орган країни-бенефіціара або митні органи держави-члена можуть відкликати реєстрацію, якщо зареєстрований експортер не підтримує дані стосовно своєї реєстрації в актуальному стані.
5. Відкликання реєстрації набуває чинності стосовно майбутнього, тобто щодо заяв про походження, складених після дати скасування. Скасування реєстрації не впливає на чинність заяв про походження, складених перед тим, як зареєстрованого експортера було повідомлено про відкликання.
6. Компетентний орган країни-бенефіціара або митні органи держави-члена повинні повідомляти зареєстрованого експортера про відкликання його реєстрації та дату, що з неї відкликання набуде чинності.
7. У разі відкликання його реєстрації експортер або повторний вантажовідправник повинен мати доступ до судового захисту прав.
8. Відкликання реєстрації експортера повинне бути відмінене у випадку неправильного відкликання. Експортеру або повторному вантажовідправнику повинне бути надане право використовувати номер зареєстрованого експортера, присвоєний йому під час реєстрації.
9. Експортери або повторні вантажовідправники, що їх реєстрацію відкликано, можуть скласти нову заяву для отримання статусу зареєстрованого експортера відповідно до статті 86 цього Регламенту. Експортери або повторні вантажовідправники, що їх реєстрацію відкликано відповідно до параграфів 3(d) та 4, можуть бути зареєстровані знову, лише якщо вони доведуть компетентним органам країни-бенефіціара або митним органам держави-члена, що їх зареєстрували, що вони виправили ситуацію, що призвела до відкликання їх реєстрації.
10. Дані про відкликану реєстрацію повинні зберігатися в системі REX компетентним органом країни-бенефіціара, що ввів їх у систему, або митними органами держави-члена, що ввели їх у систему, максимум протягом 10 років після закінчення календарного року, що в ньому відбулося відкликання. Після цих 10 календарних років компетентний орган країни-бенефіціара або митні органи держави-члена повинні видалити дані.
Стаття 90. Автоматичне відкликання реєстрацій у випадку вилучення країни зі списку країн-бенефіціарів
1. Комісія повинна відкликати всі реєстрації експортерів, зареєстрованих у країні-бенефіціарі, якщо країну-бенефіціара видалено зі списку країн-бенефіціарів у додатку II до Регламенту (ЄС) № 978/2012, або якщо тарифні преференції, надані країні-бенефіціару, тимчасово відмінено згідно з Регламентом (ЄС) № 978/2012.
2. Якщо країну повторно внесено до цього списку або якщо період тимчасової відміни тарифних преференцій, наданих країні-бенефіціару, завершений, Комісія повинна повторно активувати реєстрації всіх експортерів, зареєстрованих у цій країні, за умови що реєстраційні дані експортерів наявні в системі та залишилися дійсними принаймні для режиму ГСП Норвегії, Швейцарії або Туреччини. В іншому випадку експортери повинні бути зареєстровані знову відповідно до статті 86 цього Регламенту.
3. За умови скасування реєстрацій всіх зареєстрованих експортерів у країні-бенефіціарі відповідно до першого параграфа, дані скасованих реєстрацій будуть зберігатися в системі REX протягом принаймні 10 календарних років після закінчення календарного року, що в ньому відбулося скасування. По завершенні цього 10-річного строку та якщо країна-бенефіціар не була країною-бенефіціаром режиму ГСП Норвегії, Швейцарії або Туреччини більше 10 років, Комісія видалить дані відкликаних реєстрацій із системи REX.
Стаття 91. Зобов’язання експортерів
1. Експортери та зареєстровані експортери повинні виконувати такі зобов’язання:
(a) вони повинні вести відповідний комерційний бухгалтерський облік виробництва та постачання товарів, що відповідають вимогам преференційного режиму;
(b) вони повинні зберігати в наявності всі докази стосовно матеріалів, використаних у виробництві;