Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2015/2447 від 24 листопада 2015 року щодо детальних правил імплементування певних положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 про встановлення Митного кодексу Союзу

(a) MRN експортної декларації;

(b) копії єдиного договору перевезення для відповідних товарів;

(c) унікального референтного номера відправлення або референтного номера транспортного документа, та якщо товари пред’являються в пакунках або контейнерах, кількості пакунків, та якщо розміщено в контейнері, ідентифікаційного номера контейнера.

7. Як відступ від пунктів (b) та (c) параграфа 2, до дат впровадження системи AES, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2016/578, у випадках, зазначених у параграфах 5 та 6 статті 329, строком повідомлення митницями вибуття митниці вивозу про вибуття товарів, є перший робочий день, наступний за днем, в який товари поміщено під процедуру транзиту, або в який товари залишають митну територію Союзу, або в який закрито процедуру транзиту.

8. Як відступ від параграфа 4 цієї статті, до дат впровадження Автоматизованої системи вивозу, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митниця вибуття, де відправлення вперше пред’явлено, повинна зібрати результати вибуття з інших митниць вибуття та повідомити митницю вивозу про вибуття товарів. Вони можуть так зробити лише коли всі товари залишили митну територію Союзу.

9. Як відступ від параграфа 5 цієї статті, до дат впровадження Автоматизованої системи вивозу, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо товари, що є предметом однієї вивізної декларації або декларації зворотного вивозу, переміщуються до митниці вибуття та в подальшому залишають митну територію Союзу в більш ніж одному відправленні у зв’язку з непередбаченими обставинами, митниця вибуття повинна поінформувати митницю вивозу про вибуття товарів, лише коли всі товари залишили митну територію Союзу.

(Стаття 267 Кодексу)

1. Митниця вивозу засвідчує вибуття товарів декларанту або експортеру у таких випадках:

(a) якщо митниця вибуття повідомила цю митницю про вибуття товарів;

(b) якщо ця митниця є тією самою, що і митниця вибуття, і товари вибули;

(c) якщо ця митниця вважає, що доказів, наданих відповідно до статті 335(4) цього Регламенту, достатньо.

2. Якщо митниця вивозу засвідчила вибуття товарів відповідно до параграфа 1(c), вона повинна повідомити про це митницю вибуття.

(Стаття 267 Кодексу)

1. Якщо після 90 днів із моменту випуску товарів для вивозу митницю вивозу не повідомлено про вибуття товарів, вона може запитати в декларанта інформацію про дату, в яку товари залишили митну територію Союзу та про митницю вибуття, що з неї товари залишили митну територію Союзу.

2. Декларант може за власною ініціативою повідомити митниці вивозу інформацію про дати, в які товари залишали митну територію Союзу та про митницю вибуття, що з неї товари залишили митну територію Союзу.

3. Якщо декларант надає митниці вивозу інформацію відповідно до параграфа 1 або 2, він може попросити в митниці вивозу засвідчити вибуття. Для цього митниця вивозу повинна запитати інформацію про вибуття товарів у митниці вибуття, що повинна відповісти протягом 10 днів.

Якщо митниця вибуття не відповідає протягом цього строку, митниця вивозу повинна повідомити про це декларанта.

4. Якщо митниця вивозу повідомляє декларанта про те, що митниця вибуття не повідомили протягом строку, зазначеного у параграфі 3, декларант може надати митниці вивозу докази про те, що товари залишили митну територію Союзу.

Докази може бути надано у один з таких способів або комбінацією способів:

(a) копією повідомлення про доставлення, підписаною або засвідченою вантажоодержувачем за межами митної території Союзу;

(b) підтвердженням оплати;

(c) рахунком-фактурою;

(d) повідомленням про доставлення;

(e) документом, підписаним економічним оператором, що переміщує товари за межі митної території Союзу;

(f) документом, опрацьованим митним органом держави-члена або третьої країни згідно з правилами та процедурами, застосовними в такій державі чи країні;

(g) документацією економічних операторів про товари, постачені на морські судна, повітряні судна чи берегові установки.

(Стаття 162 Кодексу)

Якщо товари буде переміщено за межі митної території Союзу в більш ніж одному відправленні, кожне окреме відправлення повинне бути предметом окремої вивізної декларації або декларації зворотного вивозу.

(Статті 162 та 267 Кодексу)

1. Якщо вимагалася вивізна декларація або декларація зворотного вивозу, але товари переміщено за межі митної території Союзу без такої декларації, експортер повинен подати зі зворотною дією в часі вивізну декларацію або декларацію зворотного вивозу. Ця декларація подається до митниці за місцем, де експортер має осідок. Митниця повинна засвідчити вибуття товарів експортеру за умови що випуск було б дозволено, якщо б декларацію було подано перед вибуттям товарів із митної території Союзу, та за умови що вона має у своєму розпорядженні докази того, що товари залишили митну територію Союзу.

2. Якщо товари Союзу, що були призначені для зворотного ввозу, залишили митну територію Союзу, але більше не призначені для зворотного ввозу, та за відсутності наміру щодо зворотного ввозу використовувався б інший вид митної декларації, експортер може подавати до митниці вивозу експортну декларацію зі зворотною дією в часі, що замінює первісну декларацію. Митниця повинна засвідчувати вибуття товарів експортеру.

Однак якщо товари Союзу залишили митну територію Союзу з використанням книжок АТА та CPD, митниця вивозу повинна засвідчити вибуття товарів експортеру, при цьому ваучер зворотного ввозу та корінці книжок ATA та CPD визнаються недійсними.

(Стаття 159(3) Кодексу)

У разі зворотного вивозу товарів, що є предметом книжок АТА та CPD, відповідна компетентна митниця, на додаток до зазначених у статті 221(2) цього Регламенту митниць, є митницею вибуття.

(Стаття 162 Кодексу)

1. Книжки ATA та CPD вважаються експортною декларацією, якщо книжку видано в державі-члені, що є договірною стороною Конвенції ATA або Стамбульської конвенції, та завізовано і гарантовано асоціацією, що має осідок у Союзі та становить частину гарантійного ланцюга у значенні статті 1(d) додатка A до Стамбульської конвенції.

2. Книжки ATA та CPD не повинні використовуватися як експортна декларація стосовно товарів Союзу, якщо:

(a) ці товари підлягають вивізним формальностям задля отримання відшкодувань за вивіз відповідно до єдиної сільськогосподарської політики;

(b) ці товари, що були частиною інтервенційних запасів, підлягають заходам контролю щодо їх використання або призначення та їх піддано митним формальностям для вивозу на території, які не є частиною митної території Союзу, відповідно до спільної сільськогосподарської політики;

(c) ці товари відповідають умовам для повернення або звільнення від сплати ввізного мита, за умови що вони вивозяться з митної території Союзу;

(d) ці товари переміщуються під режимом відстрочення сплати акцизного збору в межах території Союзу відповідно до Директиви 2008/118/ЄС, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 30 цієї Директиви.

3. Якщо книжка АТА використовується як експортна декларація, митниця вивозу повинна виконувати такі формальності:

(a) звіряти інформацію, що міститься в графах з A по G вивізного ваучера, із зазначеними в книжці товарами;

(b) заповнювати, якщо необхідно, графу на титульній сторінці книжки під назвою "Сертифікат митних органів";

(c) заповнювати корінець та графу Н вивізного ваучера;

(d) ідентифікувати митницю вивозу в графі Н(b) ваучера зворотного ввозу;

(e) зберігати вивізний ваучер.

4. Якщо митниця вивозу не є митницею вибуття, митниця вибуття виконує формальності, зазначені в параграфі 3, але вона не заповнює графу 7 корінця, що її повинна заповнити митниця вибуття.

5. Строки для зворотного ввозу товарів, встановлені митницею вивозу в графі Н(b) вивізного ваучера, не можуть перевищувати строк дії книжки.

(Стаття 267 Кодексу)

1. Якщо товари, випущені для вивозу або зворотного вивозу, більше не призначаються для переміщення за межі митної території Союзу, декларант негайно інформує митницю вивозу.

2. Без обмеження параграфа 1, якщо товари вже пред’явлено митниці вибуття, особа, що забирає товари з митниці вибуття для перевезення до місця на митній території Союзу, повинна повідомляти митницю вибуття про те, що товари не буде переміщено з митної території Союзу, та зазначати MRN вивізної декларації або декларації зворотного вивозу.

3. Якщо у випадках, зазначених у статті 329(5), (6) та (7) цього Регламенту, наслідком зміни у договорі перевезення є припинення всередині митної території Союзу операції з перевезення, яка повинна була б припинитися за її межами, відповідні компанії та органи влади можуть виконувати змінений договір лише за попередньої згоди митниці вибуття.

4. У випадку визнання недійсною вивізної декларації або декларації зворотного вивозу відповідно до статті 248 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 митниця вивозу повинна повідомляти задекларовану митницю вибуття про таку недійсність.

(Стаття 271 Кодексу)

Митниця, що до неї подано загальну декларацію вибуття відповідно до статті 271(1) Кодексу повинна:

(a) зареєструвати загальну декларацію вибуття негайно після її отримання;

(b) надати MRN декларанту;

(c) у відповідних випадках, випустити товари для вибуття з митної території Союзу;

(Стаття 174 Кодексу)

Якщо більше немає наміру переміщувати з митної території Союзу товари, стосовно яких подано загальну декларацію вибуття, особа, що забирає товари з митниці вибуття для перевезення до місця на цій митній території, повинна повідомляти митницю вибуття про те, що товари не будуть переміщені з митної території Союзу, та зазначати MRN загальної декларації вибуття.

(Стаття 274 Кодексу)

Митниця вибуття повинна:

(a) зареєструвати повідомлення про зворотний вивіз негайно після його отримання;

(b) надати MRN декларанту;

(c) у відповідних випадках, випустити товари для вибуття з митної території Союзу;

(Стаття 174 Кодексу)

Якщо більше немає наміру переміщувати з митної території Союзу товари, стосовно яких подано повідомлення про зворотний вивіз, особа, що забирає товари з митниці вибуття для перевезення до місця на цій митній території, повинна повідомляти митницю вибуття про те, що товари не будуть переміщені з митної території Союзу, та зазначати MRN повідомлення про зворотний вивіз.

1. Рішення після повторного оцінювання дозволу відповідно до статті 250(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 повинні бути ухвалені до 1 травня 2019 року.

Такими рішеннями скасовуються повторно оцінені дозволи та, у відповідних випадках, надаються нові дозволи. Про такі рішення невідкладно повідомляються власники дозволів.

2. У випадках, зазначених у статті 253(b) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, якщо новий дозвіл на використання комплексної гарантії надано в результаті переоцінки дозволу на використання комплексної гарантії, пов’язаної з рішенням про надання відстрочки платежу з використанням однієї із процедур, зазначених у статті 226(b) або (c) Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 (- 20), новий дозвіл на відстрочку платежу видається автоматично в цей самий час відповідно до статті 110 Кодексу.

3. Якщо дозволи, зазначені в статті 251 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, містять покликання на Регламент (ЄЕС) № 2913/92 або Регламент (ЄЕС) № 2454/93, ці покликання повинні читатися відповідно до таблиці відповідностей, викладеної в додатку 90 до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

4. Як відступ від параграфа 1, Єдині дозволи для спрощених процедур (SASP), видані відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2454/93 та чинні станом на 1 травня 2016 року, повинні залишатися чинними до відповідних дат впровадження систем CCI та AES, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2016/578/ЄС.

Митні органи можуть приймати заявки на видачу дозволів відповідно до Кодексу та цього Регламенту, подані до 1 травня 2016 року. Митний орган, компетентний ухвалювати рішення, може надавати дозволи відповідно до Кодексу та цього Регламенту до 1 травня 2016 року. Такі дозволи не набувають чинності до 1 травня 2016 року.

1. Транзакційна вартість товарів може бути визначена на основі продажу, що відбувається до продажу, зазначеного у статті 128(1) цього Регламенту, якщо особа, що від її імені подано декларацію, несе зобов’язання за договором, укладеним до 18 січня 2016 року.

2. Ця стаття застосовується з 31 грудня 2017 року.

Якщо товари задекларовано для випуску для вільного обігу, митного складу, переробки на митній території, переробки під митним контролем, тимчасового ввозу, кінцевого використання, транзиту, вивозу або переробки за межами митної території відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 до 1 травня 2016 року та не випущено до цієї дати, вони повинні бути випущені для зазначеної в декларації процедури згідно з відповідними положенням Кодексу, Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 та цього Регламенту.

1. Якщо товари поміщено під такі митні процедури до 1 травня 2016 року, та процедуру не закрито до цієї дати, процедура повинна бути закрита згідно з відповідними положеннями Кодексу, Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 та цього Регламенту:

(a) випуск товарів для вільного обігу зі сприятливим тарифними режимом або за зниженою або нульовою ставкою мита у зв’язку з їх кінцевим використанням;

(b) митний склад типів A, B, C, E та F;

(c) переробка на митній території у формі системи призупинення;

(d) переробка під митним контролем.

2. Якщо товари поміщено під такі митні процедури до 1 травня 2016 року і процедури не закрито до цієї дати, процедура повинна бути закрита згідно з відповідними положеннями Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 та Регламенту (ЄЕС) № 2454/93:

(a) митний склад типу D;

(b) тимчасового ввозу;

(c) переробка на митній території у формі системи повернення;

(d) переробка за межами митної території.

Однак із 1 січня 2019 року процедура для митного складу типу D повинна бути закрита згідно з відповідними положеннями Кодексу, Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 та цього Регламенту.

3. Товари, поміщені у вільну зону контрольного типу II відповідно до статті 799 Регламенту (ЄЕС) № 2454/93 або у вільний склад, що його не призначено для схваленого митницею режиму або використання відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, повинні з 1 травня 2016 року вважатися поміщеними під процедуру митного складу згідно з відповідними положеннями Кодексу, Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 та Регламенту.

4. Якщо товари випущено для транзитної операції до 1 травня 2016 року і цю операцію не закрито до цієї дати, вона повинна бути закрита згідно з відповідними положеннями Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 та Регламенту (ЄЕС) № 2454/93.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 01 травня 2016 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.