Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу (Фінансовий Регламент), про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012

Керуючись будь-якою новою інформацією, що була відсутня на момент складання проекту бюджету, Комісія може за власною ініціативою або на запит іншої установи Союзу стосовно її відповідної секції подати одночасно до Європейського Парламенту і Ради один або більше листів про внесення змін до проекту бюджету до скликання Погоджувального комітету, передбаченого статтею 314 ДФЄС. Такі листи можуть включати листи про внесення змін, зокрема, до кошторису видатків на сільське господарство.

1. Президент Європейського Парламенту оголошує бюджет остаточно ухваленим згідно з процедурою, передбаченою в статті 314(9) ДФЄС та статті 106a Договору про Євратом.

2. Після оголошення бюджету остаточно ухваленим кожна держава-член, починаючи з 1 січня наступного фінансового року або з дати оголошення про остаточне ухвалення бюджету, якщо це відбувається після 1 січня, зобов’язана здійснити платежі, що підлягають сплаті Союзу, відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) № 609/2014.

1. Комісія може подавати проекти змін до бюджету, що передусім зумовлені доходами, за таких обставин:

(a) для внесення до бюджету балансу попереднього фінансового року відповідно до процедури, встановленої в статті 18;

(b) для перегляду прогнозу власних ресурсів на основі змінених економічних прогнозів;

(c) для внесення змін до переглянутого прогнозу власних ресурсів та інших доходів, а також для перевірки наявності та необхідності асигнувань на платежі.

За неминучих, виняткових та непередбачуваних обставин, зокрема з огляду на залучення коштів Фонду солідарності Європейського Союзу, Комісія може подавати проекти змін до бюджету, що передусім зумовлені видатками.

2. Заявки на внесення змін до бюджетів, за тих самих обставин, що зазначені в параграфі 1, від установ Союзу, крім Комісії, надсилаються Комісії.

До подання проекту змін до бюджету Комісія та інші відповідні установи Союзу вивчають можливості для перерозподілу відповідних розподілень, з особливою увагою до будь-якого очікуваного неповного використання асигнувань.

Дія статті 43 поширюється на внесення змін до бюджету. Зміни до бюджету підлягають обґрунтуванню з покликанням на бюджет, кошторис якого вони змінюють.

3. За винятком належним чином обґрунтованих виняткових обставин або випадку залучення Фонду солідарності Європейського Союзу, стосовно якого проект змін до бюджету може бути поданий у будь- який час року, Комісія подає свої проекти змін до бюджету одночасно до Європейського Парламенту і Ради до 1 вересня кожного фінансового року. Вона може долучати висновок до заявок інших установ Союзу на внесення змін до бюджету.

4. Проекти змін до бюджету супроводжуються обґрунтуванням та інформацією про виконання бюджету за попередній та поточний фінансові роки, що наявна на момент їх складання.

Комісія, Європейський Парламент і Рада можуть домовитись про перенос на раніші терміни певних дат передачі кошторисів і дат ухвалення і передачі проекту бюджету. Однак така домовленість не повинна призводити до скорочення або продовження строків, що передбачені для розгляду таких документів відповідно до статті 314 ДФЄС і статті 106a Договору про Євратом.

Бюджет складається з такого:

(a) загальний звіт про доходи і видатки;

(b) окремі секції для кожної установи Союзу, за винятком Європейської Ради та Ради, що мають одну секцію, поділену на звіти про доходи і видатки.

1. Доходи Комісії та доходи і видатки інших установ Союзу класифікуються Європейським Парламентом і Радою за їхнім типом або цільовим призначенням із поділом їх на розділи, глави, статті та позиції.

2. Звіт про видатки щодо секції бюджету, яка стосується Комісії, повинен бути складений згідно зі структурованою відповідно до цільового призначення видатків номенклатурою, ухваленою Європейським Парламентом та Радою.

Кожен розділ відповідає певній сфері політики, а кожна глава, як правило, відповідає програмі чи заходу.

Кожен розділ може включати операційні асигнування та адміністративні асигнування. Адміністративні асигнування на розділ повинні бути згруповані в одній главі.

Бюджетна номенклатура повинна відповідати принципам деталізації, розсудливого управління фінансами та прозорості. Вона забезпечує ясність і прозорість, необхідні для бюджетного процесу, полегшуючи визначення основних цілей, що відображені у відповідних базових правових актах, роблячи можливим вибір політичних пріоритетів та забезпечуючи ефективне й результативне виконання.

3. Комісія може вимагати додавання позначки pro memoria до запису без затверджених асигнувань. Така вимога підлягає затвердженню згідно з процедурою, встановленою в статті 31.

4. У разі їх викладу за цільовим призначенням адміністративні асигнування на окремі розділи мають таку структуру:

(a) видатки на затверджений у штатному розписі персонал, що включають таку суму асигнувань і таку кількість посад за штатним розписом, що відповідають цим видаткам;

(b) видатки на зовнішній персонал та інші видатки, що зазначені в пункті (b) першого підпараграфа статті 30(1) і фінансуються згідно з рубрикою "адміністрація" багаторічних фінансових рамок;

(c) видатки на будівлі та інші пов’язані видатки, включаючи прибирання та обслуговування, оренду та наймання, телекомунікації, водо-, газо- та електропостачання;

(d) видатки на зовнішній персонал і технічну допомогу, що безпосередньо пов’язані з виконанням програм.

Будь-які адміністративні видатки Комісії, що належать до спільного для декількох розділів типу, повинні бути викладені в окремому зведеному звіті, структурованому за типом видатків.

1. Бюджет не повинен містити від’ємних доходів, за винятком випадків, коли це обумовлено нарахуванням від’ємних відсотків за депозитами в цілому.

2. Власні ресурси, сплачені згідно з Рішенням 2014/335/ЄС, Євратом, повинні бути чистими сумами і відображатися як такі у зведеному звіті про доходи в бюджеті.

1. Кожна секція бюджету може включати розділ "попередні асигнування". Асигнування вносяться до цього розділу в будь-якому з таких випадків:

(a) при формуванні бюджету не існує базового акта стосовно відповідного заходу;

(b) наявні серйозні підстави сумніватися в достатності асигнувань або можливості виконання асигнувань, що вносяться до відповідних бюджетних рядків, за даних умов та згідно з принципом розсудливого управління фінансами.

Асигнування з такого розділу можуть бути використані лише після проведення перерозподілів відповідно до процедури, встановленої в пункті (c) першого підпараграфа статті 30(1) цього Регламенту, коли ухвалення базового акта регулюється передбаченою статтею 294 ДФЄС процедурою, та відповідно до процедури, встановленої в статті 31 цього Регламенту, у всіх інших випадках.

2. У разі виникнення серйозних труднощів із виконанням Комісія може протягом фінансового року запропонувати перерозподілити асигнування до розділу "попередні асигнування". Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення про такі перерозподіли згідно зі статтею 31.

Секція бюджету, яка стосується Комісії, може включати "від’ємний резерв" у розмірі не більше 200000000 євро. Такий резерв, що вноситься в окремий розділ, включає тільки асигнування на платежі.

Кошти цього від’ємного резерву використовуються до кінця фінансового року шляхом здійснення перерозподілів відповідно до процедури, встановленої у статтях 30 та 31.

1. Секція бюджету, яка стосується Комісії, включає резерв на екстрену допомогу для третіх країн.

2. Кошти зазначеного в параграфі 1 резерву використовуються до кінця фінансового року шляхом здійснення перерозподілів відповідно до процедури, встановленої у статтях 30 та 32.

1. Бюджет повинен містити таке:

(a) у загальному звіті про доходи і видатки:

(i) кошторисні доходи Союзу на відповідний поточний фінансовий рік ("рік n");

(ii) кошторисні доходи на попередній фінансовий рік і доходи на рік n-2;

(iii) асигнування на зобов’язання та асигнування на платежі на рік n;

(iv) асигнування на зобов’язання та асигнування на платежі на попередній фінансовий рік;

(v) виділені видатки та оплачені видатки у році n-2, причому останні також виражені як відсоток бюджету року n;

(vi) відповідні пояснення стосовно кожного підрозділу, згаданого в статті 47(1), у тому числі пояснення базового акта, якщо такий існує, а також усі відповідні пояснення щодо характеру та призначення асигнувань;

(b) у кожній секції - доходи і видатки згідно з тою самою структурою, що визначена в пункті (a);

(c) стосовно персоналу:

(i) щодо кожної секції - штатний розпис із зазначенням кількості посад щодо кожного рівня в кожній категорії та в кожній службі та кількість постійних і тимчасових посад, затверджених у межах асигнувань;

(ii) штатний розпис стосовно персоналу, оплачуваного за рахунок призначених на прямі заходи асигнувань на дослідження і технологічний розвиток, і штатний розпис стосовно персоналу, оплачуваного за рахунок тих самих асигнувань, призначених на непрямі заходи; ці штатні розписи повинні бути структуровані за категоріями та рівнями, а також у них розмежовуються постійні і тимчасові посади, затверджені в межах асигнувань;

(iii) штатний розпис, що встановлює кількість посад за рівнями та за категоріями для кожного зазначеного в статті 70 органу Союзу, що отримує внесок із бюджету. У штатних розписах поряд із кількістю посад, затверджених на фінансовий рік, зазначається кількість, затверджена на попередній рік. Персонал Агентства Євратома з постачання зазначається окремо в штатному розписі Комісії;

(d) стосовно фінансової допомоги та бюджетних гарантій:

(i) у загальному звіті про доходи - бюджетні рядки, що стосуються відповідних операцій і призначені для обліку будь-яких відшкодувань, отриманих від одержувачів, що спочатку не виконали своїх зобов’язань. Ці рядки повинні містити позначку "pro memoria" та супроводжуватися відповідними поясненнями;

(ii) у секції бюджету, яка стосується Комісії:

- бюджетні рядки, що містять бюджетні гарантії щодо відповідних операцій. Ці рядки повинні мати позначку "pro memoria", за умови що не виникла жодна подія ризику, що в кінцевому рахунку повинна бути покрита за рахунок бюджетних коштів;

- пояснення із зазначенням відомостей про базовий акт та обсяг передбачених операцій, строк та суму фінансової гарантії, що надається Союзом щодо таких операцій;

(iii) у документі, що додається до секції бюджету, яка стосується Комісії, для інформації, також стосовно відповідних ризиків, відомості про:

- поточні операції з капіталом та обслуговування боргу;

- операції з капіталом та обслуговування боргу щодо року n;

(e) стосовно фінансових інструментів, що встановлюються без базового акта:

(i) бюджетні рядки стосовно відповідних операцій;

(ii) загальний опис фінансових інструментів, включаючи їх строк дії та вплив на бюджет;

(iii) передбачені операції, включаючи цільові обсяги на основі очікуваного мультиплікатора та ефекту левериджу;

(f) стосовно коштів, використовуваних особами чи суб’єктами відповідно до пункту (с) першого підпараграфа статті 62(1):

(i) зазначення базового акта відповідної програми;

(ii) відповідні бюджетні рядки;

(iii) загальний опис заходу, включаючи його строк та вплив на бюджет;

(g) загальну суму видатків на СЗБП, внесену в главу під назвою "СЗБП", з окремими статтями, що покривають видатки на СЗБП та містять окремі бюджетні рядки, що визначають принаймні окремі найважливіші завдання.

2. На додаток до зазначених у параграфі 1 документів Європейський Парламент і Рада можуть долучати до бюджету будь-які інші відповідні документи.

1. Штатні розписи, зазначені в пункті (c) статті 52(1), становлять абсолютний ліміт для кожної установи або органу Союзу. Жодне призначення на посаду не повинне здійснюватися з перевищенням установленого ліміту.

Утім, за винятком рівнів AD 14, AD 15 та AD 16, кожна установа чи орган Союзу може змінювати свої штатні розписи в обсязі до 10% затверджених посад, дотримуючись таких умов:

(a) це не вплине на обсяг асигнувань на персонал, що відповідає повному фінансовому року;

(b) не буде перевищено ліміт загальної кількості посад, затверджених кожним штатним розписом;

(c) установа або орган Союзу взяв участь у заході з бенчмаркінгу з іншими установами та органами Союзу, ініційованому внаслідок проведення Комісією перевірки персоналу.

За три тижні до проведення змін, зазначених у другому підпараграфі, установа Союзу інформує Європейський Парламент і Раду про такий свій намір. Якщо протягом цього періоду Європейський Парламент або Рада висуне обґрунтовані заперечення, установа Союзу повинна утриматися від проведення змін, і застосовується процедура, встановлена у статті 44.

2. Як відступ від першого підпараграфа параграфа 1, наслідки затвердження органом, що здійснює призначення, посад із неповною зайнятістю згідно з Положенням про персонал можуть бути збалансовані іншими призначеннями на посади.

Бюджет повинен відповідати багаторічним фінансовим рамкам та Рішенню 2014/335/ЄС, Євратом.

Якщо виконання акта Союзу призводить до перевищення наявних у бюджеті асигнувань, такий акт не підлягає виконанню в фінансовому відношенні, поки до бюджету не будуть унесені відповідні зміни.

1. Комісія виконує доходи і видатки бюджету відповідно до цього Регламенту, самостійно несучи за це відповідальність, та в межах затверджених асигнувань.

2. Держави-члени співпрацюють із Комісією, щоб асигнування використовувались відповідно до принципу розсудливого управління фінансами.

При оголошенні будь-якого запрошення в зв’язку з грантами, закупівлями або призами, що виконуються в рамках прямого управління, потенційні бенефіціари, конкурсанти, учасники тендеру та учасники повинні, згідно з Регламентом (ЄС) № 45/2001, бути поінформовані про те, що для цілей захисту фінансових інтересів Союзу їхні персональні дані можуть передаватися службам внутрішнього аудиту, Рахунковій палаті або Європейському бюро боротьби із шахрайством (OLAF), а також між розпорядниками Комісії, зазначених у статті 69 цього Регламенту виконавчих агентств та зазначених у статтях 70 та 71 цього Регламенту органів Союзу.

1. Асигнування, внесені до бюджету на будь-який захід Союзу, використовуються лише за умови ухвалення базового акта.

2. Як відступ від параграфа 1 та з урахуванням умов, викладених у параграфах 3, 4 та 5, зазначені нижче асигнування можуть виконуватись без базового акта, за умови що заходи, для фінансування яких вони призначені, належать до сфери компетенції Союзу:

(a) асигнування на пілотні проекти експериментального характеру, призначені для перевірки здійсненності заходу та його корисності;

(b) асигнування на підготовчі заходи в сфері застосування ДФЄС та Договору про Євратом, призначені для підготовки пропозицій з метою ухвалення майбутніх заходів;

(c) асигнування на підготовчі заходи у сфері розділу V ДЄС;

(d) асигнування на одноразові чи безстрокові заходи, виконувані Комісією з огляду на завдання, що випливають із її прерогатив на інституційному рівні згідно з ДФЄС та Договором про Євратом, окрім її права законодавчої ініціативи подавати пропозиції, зазначені в пункті (b) цього параграфа, та відповідно до спеціальних повноважень, безпосередньо наданих їй статтями 154, 156, 159 та 160 ДФЄС, статтями 168(2), 171(2) та 173(2) ДФЕС, другим параграфом статті 175 ДФЄС, статтею 181(2) ДФЄС, статтею 190 ДФЄС і статтями 210(2) та 214(6) ДФЄС, а також статтями 70 та 77-85 Договору про Євратом;

(e) асигнування на функціонування кожної установи Союзу, що надаються внаслідок її адміністративної автономії.

3. Стосовно асигнувань, згаданих у пункті (а) параграфа 2, відповідні асигнування на зобов’язання можуть вноситися до бюджету не більше двох фінансових років поспіль. Загальна сума асигнувань на пілотні проекти не повинна перевищувати 40000000 євро в будь-якому фінансовому році.

4. Стосовно асигнувань, згаданих у пункті (b) параграфа 2, підготовчі заходи повинні бути узгодженими і можуть мати різні форми. Відповідні асигнування на зобов’язання можуть вноситися до бюджету не більше трьох фінансових років поспіль. Процедура ухвалення відповідного базового акта повинна бути завершена до кінця третього фінансового року. Під час такої процедури виділення асигнувань повинне відповідати особливостям підготовчого заходу з урахуванням передбачуваної діяльності, переслідуваних цілей та одержувачів. Як наслідок, сума виділених асигнувань не повинна відповідати сумі асигнувань, передбачених для фінансування самого остаточного заходу.

Загальна сума асигнувань на нові підготовчі заходи, згадані в пункті (b) параграфа 2, не повинна перевищувати 50000000 євро в будь-якому фінансовому році, а загальна сума асигнувань, фактично виділених на підготовчі заходи, не повинна перевищувати 100000000 євро.

5. Стосовно асигнувань, зазначених у пункті (c) параграфа 2, підготовчі заходи обмежуються коротким строком і повинні мати на меті створення умов для вжиття заходів Союзу на виконання завдань СЗБП та для ухвалення необхідних правових інструментів.

Для цілей операцій Союзу з управління кризами підготовчі заходи повинні бути призначені, між іншим, для оцінювання операційних вимог, забезпечення швидкого початкового надання ресурсів або для створення умов на місцях для початку операції. Підготовчі заходи погоджує Рада за пропозицією Високого представника.

Для забезпечення швидкого здійснення підготовчих заходів Високий представник якомога раніше інформує Європейський Парламент і Комісію про намір Ради розпочати підготовчий захід та, зокрема, про очікуваний обсяг ресурсів, необхідних для цієї мети. Комісія вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення швидкої виплати коштів.

Фінансування заходів, погоджених Радою для підготовки операцій Союзу з управління кризами згідно з розділом V ДФЄС, повинне покривати додаткові витрати, що безпосередньо виникають у зв’язку з розгортанням місії або робочої групи на місцях, де бере участь, між іншим, персонал установ Союзу, включаючи страхування від високих ризиків, дорожні витрати і витрати на проживання, а також добові виплати.

1. Комісія надає іншим установам Союзу необхідні повноваження для виконання секцій бюджету, що стосуються їх.

2. Для сприяння виконанню їхніх асигнувань установи Союзу можуть укладати між собою угоди про рівень обслуговування, що встановлюють умови, що регулюють надання послуг, постачання продукції, виконання робіт або договорів щодо нерухомого майна.

Ці угоди повинні уможливлювати перерозподіл асигнувань або відшкодування витрат, що зумовлені їх виконанням.

3. Угоди про рівень обслуговування, згадані в параграфі 2, також можуть укладатися між підрозділами установ Союзу, органами Союзу, європейськими офісами, органами або особами, яким доручено здійснення конкретних заходів у рамках СЗБП відповідно до розділу V ДЄС, та Офісом Генерального секретаря Ради керівників європейських шкіл. Комісія та інші установи Союзу регулярно повідомляють Європейський Парламент і Раду про угоди про рівень обслуговування, що їх вони укладають з іншими установами Союзу.

1. Комісія та кожна інша установа Союзу можуть делегувати своїм підрозділам повноваження з виконання бюджету відповідно до викладених у цьому Регламенті умов та їхніх внутрішніх правил, а також у межах, встановлених в інструменті делегування. Уповноважені таким чином підрозділи діють у межах повноважень, що прямо їм надані.

2. На додаток до параграфа 1 Комісія може делегувати свої повноваження з виконання бюджету щодо операційних асигнувань її власної секції бюджету головам делегацій Союзу, а для забезпечення безперервності діяльності під час їх відсутності - заступникам голів делегацій Союзу. Таке делегування не обмежує відповідальність голів делегацій Союзу за виконання бюджету. Якщо голова делегації Союзу відсутній більше чотирьох тижнів, Комісія переглядає своє рішення про делегування повноважень із виконання бюджету. Коли голови делегацій Союзу та їхні заступники за відсутності перших діють як уповноважені шляхом субделегування розпорядники Комісії, вони застосовують правила Комісії стосовно виконання бюджету і несуть ті самі обов’язки щодо підзвітності й інші обов’язки, що й будь-який інший уповноважений шляхом субделегування розпорядник Комісії.

Комісія може відкликати делеговані повноваження, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до своїх правил.

Для цілей першого підпараграфа Високий представник уживає заходів, необхідних для сприяння співпраці між делегаціями Союзу та підрозділами Комісії.

3. EEAS може у виняткових випадках делегувати свої повноваження з виконання бюджету щодо адміністративних асигнувань своєї секції бюджету персоналу Комісії делегацій Союзу, якщо це необхідно для забезпечення безперервності в управлінні такими делегаціями за відсутності компетентного розпорядника EEAS із країни, де перебуває його делегація. У виняткових випадках, коли персонал Комісії делегацій Союзу діє як уповноважені шляхом субделегування розпорядники EEAS, вони застосовують внутрішні правила EEAS стосовно виконання бюджету і несуть ті самі обов’язки щодо підзвітності й інші обов’язки, що й будь-який інший уповноважений шляхом субделегування розпорядник EEAS.

EEAS може відкликати делеговані повноваження, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до своїх правил.

1. Фінансові суб’єкти в розумінні глави 4 цього розділу та інші особи, в тому числі національні органи будь-якого рівня, що беруть участь у виконанні бюджету в рамках прямого, непрямого та спільного управління, включаючи підготовчі дії, аудит або контроль, не повинні вчиняти жодних дій, що можуть призвести до конфлікту між їхніми інтересами та інтересами Союзу. Вони також уживають відповідних заходів для запобігання конфлікту інтересів у функціях, що перебувають під їхньою відповідальністю, та для вирішення ситуацій, що об’єктивно можуть сприйматися як конфлікт інтересів.

2. Якщо існує ризик конфлікту інтересів за участю службовця національного органу, відповідна особа передає це питання для вирішення своєму керівнику. Якщо такий ризик існує для персоналу, що на нього поширюється діє Положення про персонал, відповідна особа передає це питання для вирішення відповідному уповноваженому шляхом делегування розпоряднику. Відповідний керівник або уповноважений шляхом делегування розпорядник повинен письмово підтвердити наявність конфлікту інтересів. У разі виявлення конфлікту інтересів орган, що здійснює призначення на посаду, або відповідний національний орган забезпечує, щоб відповідна особа припинила будь-яку діяльність стосовно цього питання. Відповідний уповноважений шляхом делегування розпорядник або відповідний національний орган забезпечують ужиття будь-яких подальших доцільних заходів згідно із застосовним правом.

3. Для цілей параграфа 1 конфлікт інтересів існує, коли неупереджене та об’єктивне виконання функцій фінансового суб’єкта чи іншої особи, зазначеної в параграфі 1, порушено з причин, що стосуються сімейного, емоційного життя, політичної або національної близькості, економічних інтересів або будь-яких інших прямих чи непрямих особистих інтересів.

1. Комісія виконує бюджет будь-яким із таких методів:

(a) безпосередньо ("пряме управління"), згідно зі статтями 125-153, її підрозділами, включаючи її персонал делегацій Союзу під керівництвом відповідного голови делегації, відповідно до статті 60(2), або через виконавчі агентства, зазначені в статті 69;

(b) в рамках спільного управління з державами-членами ("спільне управління"), згідно зі статтями 63 та 125-129;

(c) опосередковано ("непряме управління"), згідно зі статтями 125-149 та 154-159, якщо це передбачено базовим актом, або у випадках, зазначених у пунктах (a)-(d) статті 58(2), доручаючи завдання з виконання бюджету:

(i) третім країнам або призначеним їм органам;

(ii) міжнародним організаціям або їхнім агентствам у розумінні статті 156;

(iii) Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) або Європейському інвестиційному фонду (ЄІФ) чи їм обом, якщо вони діють як група ("група ЄІБ");

(iv) органам Союзу, зазначеним у статтях 70 та 71;

(v) органам публічного права, включаючи організації держав-членів;

(vi) органам приватного права, що виконують публічні функції, включаючи організації держав- членів, якщо їм надаються достатні фінансові гарантії;

(vii) органам приватного права держави-члена, на які покладено здійснення публічно-приватного партнерства та яким надаються достатні фінансові гарантії;

(viii) органам або особам, яким доручено здійснення певних заходів у рамках СЗБП відповідно до розділу V ДЄС та які визначено у відповідному базовому акті.

Стосовно пункту (c)(vi) першого підпараграфа, необхідна сума фінансових гарантій може бути встановлена у відповідному базовому акті і може бути обмежена максимальною сумою внеску Союзу до відповідного органу. У випадку декількох гарантів перерозподіл суми сукупної відповідальності, що повинна бути покрита гарантіями, визначається в угоді про внесок, яка може передбачати пропорційність відповідальності кожного гаранта частці його відповідного внеску до органу.

2. Для цілей прямого управління Комісія може використовувати інструменти, зазначені в розділах VII, VIII, IX, X та XII.

Для цілей спільного управління інструментами виконання бюджету є інструменти, передбачені галузевими правилами.

Для цілей непрямого управління Комісія застосовує розділ VI, а у випадку фінансових інструментів та бюджетних гарантій - розділи VI та X. Організації-виконавці застосовують інструменти виконання бюджету, передбачені у відповідній угоді про внесок.

3. Комісія несе відповідальність за виконання бюджету згідно зі статтею 317 ДФЄС і не повинна делегувати такі завдання третім особам, якщо для їх реалізації потрібен значний ступінь розсуду, що передбачає ухвалення політичних рішень.

Комісія не повинна шляхом укладення договорів відповідно до розділу VII цього Регламенту передавати на аутсорсинг виконання завдань, що передбачають здійснення владних і дискреційних повноважень.

1. Якщо Комісія виконує бюджет у рамках спільного управління, то пов’язані з виконанням бюджету завдання делегуються державам-членам. Комісія та держави-члени повинні дотримуватись принципів розсудливого управління фінансами, прозорості і недискримінації та забезпечувати видимість діяльності Союзу при управлінні ними коштами Союзу. Із цією метою Комісія та держави-члени виконують свої відповідні зобов’язання щодо контролю та аудиту та беруть на себе відповідні зобов’язання, що викладені в цьому Регламенті. Додаткові положення повинні бути викладені в галузевих правилах.

2. При здійсненні завдань щодо виконання бюджету держави-члени вживають усіх необхідних заходів, включаючи законодавчі, регуляторні та адміністративні заходи, для захисту фінансових інтересів Союзу, а саме шляхом:

(a) забезпечення того, щоб заходи, що фінансуються з бюджету, виконувались правильно та ефективно й відповідно до чинних галузевих правил;

(b) призначення органів, відповідальних за управління коштами Союзу та контроль за ними відповідно до параграфа 3, а також нагляду за такими органами;

(c) запобігання правопорушенням та шахрайству, їх виявлення та виправлення;

(d) співпраці, відповідно до цього Регламенту та галузевих правил, із Комісією, OLAF, Рахунковою палатою і, стосовно тих держав-членів, що беруть участь у посиленій співпраці відповідно до Регламенту Ради (ЄС) 2017/1939 (- 39), з Європейською прокуратурою (EPPO).

Для захисту фінансових інтересів Союзу держави-члени, дотримуючись принципу пропорційності та згідно з цією статтею і відповідних галузевих правил, здійснюють контроль ex ante та ex post, включаючи, у відповідних випадках, виїзні перевірки репрезентативних та/або заснованих на ризиках зразків транзакцій. Вони також стягують безпідставно сплачені кошти і за необхідності порушують судові процеси для цього.

Держави-члени накладають ефективні, стримувальні та пропорційні штрафні санкції на одержувачів, якщо це передбачено галузевими правилами або положеннями національного права.

У рамках здійснюваного нею оцінювання ризиків та відповідно до галузевих правил Комісія проводить моніторинг систем управління та контролю, створених у державах-членах. У своїй аудиторській роботі Комісія дотримується принципу пропорційності та враховує рівень ризику, оцінений відповідно до галузевих правил.

3. Згідно з критеріями та процедурами, викладеними у галузевих правилах, держави-члени на відповідному рівні призначають органи, що відповідають за управління коштами Союзу та контроль за ними. Такі органи можуть також виконувати завдання, не пов’язані з управлінням коштами Союзу, і можуть доручати певні свої завдання іншим органам.

Ухвалюючи рішення про призначення органів, держави-члени можуть засновувати своє рішення на тому, чи системи управління та контролю є по суті такими ж, як ті, що вже існували в попередньому періоді, і чи вони функціонували ефективно.

Якщо результати аудиту та контролю свідчать, що призначені органи більше не відповідають критеріям, встановленим у галузевих правилах, держави-члени вживають заходів, необхідних для усунення недоліків у виконанні завдань цих органів, у тому числі шляхом припинення призначення відповідно до галузевих правил.

Галузеві правила визначають роль Комісії у процесі, передбаченому в цьому параграфі.

4. Органи, призначені відповідно до параграфа 3:

(a) створюють та забезпечують функціонування ефективної та дієвої системи внутрішнього контролю;

(b) використовують систему бухгалтерського обліку, що своєчасно забезпечує точну, повну та достовірну інформацію;

(c) надають інформацію, що вимагається згідно з параграфами 5, 6 та 7;

(d) забезпечують оприлюднення ex post відповідно до статті 38(2)-(6).

Будь-яке опрацювання персональних даних повинне відповідати Регламенту (ЄС) № 2016/679.

5. Органи, призначені відповідно до параграфа 3, надають Комісії до 15 лютого наступного фінансового року:

(a) їхню бухгалтерську звітність про видатки, що понесені протягом відповідного референтного періоду, визначеного галузевими правилами, під час виконання їхніх завдань і що були представлені Комісії для відшкодування;

(b) щорічний огляд підсумкових аудиторських звітів та проведених контрольних заходів, включаючи аналіз характеру та масштабів помилок та слабких місць, виявлених у системах, а також ужитих або планованих коригувальних дій.

6. Зазначена в пункті (а) параграфа 5 бухгалтерська звітність включає попереднє фінансування та суми, щодо яких тривають або завершені процедури відшкодування. Вона супроводжується управлінською заявою, що підтверджує, що, на думку відповідальних за управління коштами осіб:

(a) інформація викладена належним чином, є повною і достовірною;

(b) видатки використовувались за цільовим призначенням, згідно з галузевими правилами;

(c) запроваджені системи контролю забезпечують законність основних транзакцій.

7. Зазначена в пункті (а) параграфа 5 бухгалтерська звітність та зазначений у пункті (b) вказаного параграфа огляд супроводжуються висновком незалежного аудиторського органу, складеним відповідно до визнаних на міжнародному рівні стандартів аудиту. У такому висновку зазначається, чи бухгалтерська звітність є достовірною, чи є законними видатки, запит на відшкодування яких подано до Комісії, і чи належним чином функціонують запроваджені системи контролю. У висновку також зазначається, чи аудиторська перевірка ставить під сумнів зміст управлінської заяви, згаданої в параграфі 6.

Термін 15 лютого, встановлений у параграфі 5, може як виняток бути продовжений Комісією до 1 березня на підставі повідомлення відповідної держави-члена.

Держави-члени можуть на належному рівні опублікувати інформацію, зазначену в параграфах 5 і 6 та в цьому параграфі.

Крім того, держави-члени можуть надавати Європейському Парламенту, Раді та Комісії заяви, підписані на належному рівні, що ґрунтуються на інформації, зазначеній у параграфах 5 і 6 та у цьому параграфі.

8. Щоб забезпечити використання коштів Союзу відповідно до чинних правил, Комісія:

(a) застосовує процедури перевіряння та приймання бухгалтерської звітності призначених органів, забезпечуючи повноту і достовірність звітності;

(b) виключає з фінансування Союзу видатки, щодо яких виплати були здійснені з порушенням застосовного права;

(c) перериває строки платежів або призупиняє платежі, якщо це передбачено галузевими правилами.

Комісія припиняє повністю або частково переривання строків платежів або призупинення платежів після того, як держава-член надала свої зауваження та вжила будь-яких необхідних заходів. Річний звіт про діяльність, зазначений у статті 74(9), повинен містити інформацію щодо всіх зобов’язань, передбачених цим параграфом.

9. Галузеві правила повинні враховувати потреби програм Європейської територіальної співпраці, зокрема щодо змісту управлінської заяви, зазначеного в параграфі 3 процесу, а також функції аудиту.

10. Комісія складає реєстр органів, відповідальних за управлінську, сертифікаційну та аудиторську діяльність відповідно до галузевих правил.

11. Держави-члени можуть використовувати ресурси, виділені їм у рамках спільного управління, в поєднанні з операціями та інструментами, що здійснюються відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017, згідно з умовами, встановленими у відповідних галузевих правилах.

1. Перед створенням нового європейського офісу Комісія вивчає витрати й вигоди та оцінює пов’язані з ними ризики, інформує Європейський Парламент і Раду про результати такого вивчення та оцінювання та пропонує внести необхідні асигнування в додаток до секції бюджету, яка стосується Комісії.

2. У межах своєї компетенції європейські офіси:

(a) виконують обов’язкові завдання, передбачені в акті про їх заснування або в інших правових актах Союзу;

(b) можуть, відповідно до статті 66, виконувати необов’язкові завдання, затверджені їхніми Адміністративними комітетами з урахуванням витрат, вигід та пов’язаних ризиків для відповідних осіб.

3. Ця секція застосовується до діяльності OLAF, за винятком параграфа 4 цієї статті,статті 66 та статті 67(1), (2) та (3).

4. Внутрішній аудитор Комісії виконує всі обов’язки, передбачені у главі 8 цього розділу.

1. Асигнування, затверджені для виконання обов’язкових завдань кожного європейського офісу, вносяться до окремого бюджетного рядка в секції бюджету, яка стосується Комісії, та детально зазначаються в додатку до такої секції.

Згаданий у першому підпараграфі додаток має форму звіту про доходи і видатки, структурованого так само, як і секції бюджету.

Асигнування, внесені до такого додатка:

(a) повинні покривати всі фінансові потреби кожного європейського офісу при виконанні ним обов’язкових завдань, передбачених в акті про його заснування або в інших правових актах Союзу;

(b) можуть покривати фінансові потреби європейського офісу при виконанні ним завдань, що вимагаються установами Союзу, органами Союзу, іншими європейськими офісами та агентствами, створеними згідно з Договорами та затвердженими відповідно до акта про заснування офісу.

2. Стосовно асигнувань, що внесені в додаток щодо кожного європейського офісу, Комісія делегує повноваження розпорядника директору відповідного європейського офісу згідно зі статтею 73.

3. Штатний розпис кожного європейського офісу додається до штатного розпису Комісії.

4. Директор кожного європейського офісу ухвалює рішення про перерозподіли в межах додатка, згаданого в параграфі 1. Комісія інформує Європейський Парламент і Раду про такі перерозподіли.

1. Стосовно необов’язкових завдань, зазначених у пункті (b) статті 64(2), європейський офіс може:

(a) отримувати делеговані повноваження для свого директора від установ Союзу, органів Союзу та інших європейських офісів разом із делегуванням повноважень розпорядника стосовно асигнувань, унесених до секції бюджету, яка стосується установи Союзу, органу Союзу чи іншого європейського офісу;

(b) укладати угоди про рівень обслуговування ad-hoc з установами Союзу, органами Союзу, іншими європейськими офісами або третіми особами.

2. У випадках, зазначених у пункті (а) параграфа 1, установи Союзу, органи Союзу та інші відповідні європейські офіси встановлюють межі та умови делегування повноважень. Таке делегування повинне узгоджуватися з актом про заснування європейського офісу, зокрема щодо умов та процедур делегування.

3. У випадках, зазначених у пункті (b) параграфа 1, директор європейського офісу, згідно з актом про його заснування, ухвалює окремі положення, що регулюють виконання завдань, відшкодування понесених витрат та ведення відповідних бухгалтерських документів. Європейський офіс повідомляє про результати таких бухгалтерських документів установи Союзу, органи Союзу або інші відповідні європейські офіси.

1. Кожен європейський офіс складає бухгалтерські документи для обліку своїх видатків, що роблять можливим визначати частку своїх послуг, що надаються кожній з установ Союзу, органів Союзу чи інших європейських офісів. Директор відповідного європейського офісу після затвердження його Адміністративним комітетом ухвалює критерії, що їм повинні відповідати бухгалтерські документи.

2. Пояснення щодо окремого бюджетного рядка, до якого вносяться сукупні асигнування для кожного європейського офісу, що йому делеговано повноваження розпорядника відповідно до пункту (а) статті 66(1), повинні містити розрахунок вартості послуг, що надаються цим офісом кожній з установ Союзу, органів Союзу та інших відповідних європейських офісів. Вона визначається згідно з бухгалтерськими документами, передбаченими в параграфі 1 цієї статті.

3. Кожен європейський офіс, що йому делеговано повноваження розпорядника відповідно до пункту (а) статті 66(1), повинен повідомляти установи Союзу, органи Союзу та інші відповідні європейські офіси про результати бухгалтерських документів, передбачених у параграфі 1 цієї статті.

4. Бухгалтерські документи кожного європейського офісу становлять невід’ємну частину бухгалтерської звітності Союзу відповідно до статті 241.

5. Бухгалтер Комісії за пропозицією Адміністративного комітету відповідного європейського офісу може делегувати працівнику європейського офісу деякі функції бухгалтера, що стосуються збору доходів та оплати видатків, здійснених безпосередньо відповідним європейським офісом.

6. Для задоволення грошових потреб європейського офісу Комісія за пропозицією Адміністративного комітету може від імені європейського офісу відкривати банківські рахунки або поштові жирорахунки. Кінцева грошова позиція за кожен рік узгоджується та коригується між відповідним європейським офісом та Комісією наприкінці фінансового року.

Цей Регламент застосовується до виконання бюджету Агентства Євратома з постачання.

1. Комісія може делегувати повноваження виконавчим агентствам для реалізації програми або проекту Союзу повністю або частково, включаючи пілотні проекти й підготовчі заходи та виконання адміністративних видатків, від свого імені та під свою відповідальність, відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 58/2003 (- 40). Виконавчі агентства створюються за рішенням Комісії та мають статус юридичної особи згідно з правом Союзу. Вони отримують річний внесок.

2. Директори виконавчих агентств діють як уповноважені шляхом делегування розпорядники щодо виконання операційних асигнувань, що стосуються програм Союзу, управління якими вони здійснюють повністю або частково.

3. Керівний комітет виконавчого агентства може домовитись із Комісією про те, що бухгалтер Комісії також виконуватиме функції бухгалтера відповідного виконавчого агентства. Керівний комітет також може покладати на бухгалтера Комісії деякі завдання бухгалтера відповідного виконавчого агентства з урахуванням аналізу витрат і вигід. В обох випадках повинні бути вжиті заходи, необхідні для уникнення будь-якого конфлікту інтересів.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 269 цього Регламенту для доповнення цього Регламенту рамковим фінансовим регулюванням стосовно органів, створюваних згідно з ДФЄС та Договором про Євратом, що мають статус юридичної особи й отримують внески з бюджету.

2. Рамкове фінансове регулювання ґрунтується на принципах та правилах, викладених у цьому Регламенті, з урахуванням особливостей органів, зазначених у параграфі 1.

3. Фінансові правила органів, зазначених у параграфі 1, не повинні відступати від рамкового фінансового регулювання, за винятком випадків, коли це зумовлено їхніми конкретними потребами, та за умови попередньої згоди Комісії.

4. За рекомендацією Ради Європейський Парламент схвалює виконання бюджетів зазначених у параграфі 1 органів. Органи, зазначені в параграфі 1, повноцінно співпрацюють з установами Союзу, що беруть участь у процедурі схвалення виконання бюджету, та надають за потреби будь-яку додаткову необхідну інформацію, в тому числі шляхом участі в засіданнях відповідних органів.

5. Внутрішній аудитор Комісії здійснює ті самі повноваження стосовно зазначених у параграфі 1 органів, що і повноваження, здійснювані стосовно Комісії.

6. Незалежний зовнішній аудитор перевіряє достовірність відображення в річній бухгалтерській звітності кожного з органів, зазначених у параграфі 1 цієї статті, доходів, видатків та фінансового стану відповідного органу до консолідації в остаточній бухгалтерській звітності Комісії. Якщо інше не передбачено у відповідному базовому акті, Рахункова Палата готує спеціальний річний звіт щодо кожного органу згідно з вимогами статті 287(1) ДФЄС. Готуючи такий звіт, Рахункова Палата враховує аудиторську роботу, виконану незалежним зовнішнім аудитором, та заходи, вжиті у відповідь на зауваження аудитора.

7. Рахункова Палата залишається повністю відповідальною за всі аспекти незалежних зовнішніх аудитів, згадані в параграфі 6, включаючи виявлені зауваження.

Органи зі статусом юридичної особи, що створюються на підставі базового акта і що на них покладається реалізація публічно-приватного партнерства, ухвалюють власні фінансові правила.

Такі правила повинні включати ряд принципів, необхідних для забезпечення розсудливого управління фінансами Союзу.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 269 для доповнення цього Регламенту типовим фінансовим регулюванням для органів, що реалізують публічно-приватне партнерство, що встановлює принципи, необхідні для забезпечення розсудливого управління фінансами Союзу та засновані на статті 154.

Фінансові правила органів, що реалізують публічно-приватне партнерство, не повинні відступати від типового фінансового регулювання, за винятком випадків, коли це зумовлено їхніми конкретними потребами, та за умови попередньої згоди Комісії.

Стаття 70(4)-(7) застосовується до органів, що реалізують публічно-приватне партнерство.

1. Функції розпорядника та бухгалтера повинні бути розділеними та взаємовиключними.

2. Кожна установа Союзу надає кожному фінансовому суб’єкту ресурси, необхідні для виконання його функцій, і статут, що детально описує його завдання, права та обов’язки.

1. Кожна установа Союзу виконує функції розпорядника.

2. Для цілей цього розділу "персонал" означає осіб, що підпадають під сферу дії Положення про персонал.

3. Кожна установа Союзу, згідно з умовами її внутрішнього регламенту, делегує персоналу функції розпорядника на належному рівні. У своїх внутрішніх адміністративних правилах вона зазначає персонал, якому вона делегує ці функції, обсяг делегованих повноважень, і чи можуть особи, яким ці повноваження делеговано, субделегувати їх.

4. Повноваження розпорядника можуть бути делеговані або субделеговані тільки персоналу.

5. Відповідальний розпорядник повинен діяти в межах, встановлених інструментом делегування або субделегування. Відповідальному розпоряднику може допомагати один або декілька працівників, яким доручено, під його відповідальність, проведення певних операцій, необхідних для виконання бюджету, та надання фінансової та управлінської інформації.

6. Кожна установа Союзу та кожен орган Союзу, зазначені у статті 70, інформують Європейський Парламент, Раду, Рахункову Палату і бухгалтера Комісії протягом двох тижнів про призначення уповноважених шляхом делегування розпорядників, внутрішніх аудиторів та бухгалтерів і про припинення їхніх повноважень, а також про будь-які внутрішні правила, ухвалювані ними з фінансових питань.

7. Кожна установа Союзу інформує Рахункову Палату про рішення щодо делегування та про призначення адміністраторів авансових рахунків згідно зі статтями 79 та 88.

1. Розпорядник несе відповідальність у відповідній установі Союзу за виконання доходів і видатків згідно з принципом розсудливого управління фінансами, в тому числі шляхом забезпечення звітування про результативність, а також за забезпечення дотримання вимог законності та однакового ставлення до одержувачів.