3. До внутрішніх цільових доходів належить таке:
(a) доходи від третіх осіб за товари, послуги чи роботи, що постачаються на їхнє прохання;
(b) доходи від повернення згідно зі статтею 101 безпідставно сплачених сум;
(c) надходження від постачання товарів, послуг та робіт іншим підрозділам установи Союзу або іншим установам чи органам Союзу, включаючи відшкодування іншими установами або органами Союзу відрядних грошей, виплачуваних за їхнім дорученням;
(d) одержані страхові виплати;
(e) доходи від здачі в оренду та від продажу будівель та землі;
(f) виплати за фінансовими інструментами або бюджетними гарантіями згідно з другим підпараграфом статті 209(3);
(g) доходи внаслідок наступного відшкодування податків відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 27(3).
4. Цільовий дохід переноситься відповідно до пунктів (b) та (c) статті 12(4) та статті 32.
5. У базовому акті передбачені ним доходи можуть бути віднесені до певних позицій видатків. Якщо інше не зазначено в базовому акті, такі доходи становлять внутрішні цільові доходи.
6. Бюджет повинен включати рядки для обліку зовнішніх цільових доходів і внутрішніх цільових доходів, за можливості із зазначенням суми.
Стаття 22. Структура для обліку цільових доходів і надання відповідних асигнувань
1. Без обмеження пункту (c) першого підпараграфа параграфа 2 цієї статті та статті 24, структура для обліку цільових доходів у бюджеті включає:
(a) у звіті про доходи секції кожної установи Союзу - бюджетний рядок для отримання доходів;
(b) у звіті про видатки - коментарі, в тому числі загальні коментарі з інформацією про те, які бюджетні рядки можуть отримувати асигнування, що відповідають цільовим доходам, що надаються.
У випадку, передбаченому в пункті (a) першого підпараграфа, робиться позначка pro memoria, а планова сума доходів зазначається для інформації в коментарях.
2. Асигнування, що відповідають цільовим доходам, надаються автоматично як асигнування на зобов’язання, так і як асигнування на платежі, коли установа Союзу отримала доходи, за винятком будь- якого з таких випадків:
(a) у випадку, передбаченому пунктом (а) статті 21(2) щодо фінансових внесків держав-членів, і якщо угода про внесок виражена в євро, асигнування на зобов’язання можуть бути надані після підписання угоди про внесок державою-членом;
(b) у випадках, передбачених пунктом (b) статті 21(2) та пунктами (i) та (iii) статті 21(2)(g), асигнування на зобов’язання надаються, як тільки буде розраховано дебіторську заборгованість;
(c) у випадку, передбаченому пунктом (c) статті 21(2), внесення сум до звіту про доходи призводить до внесення асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі до звіту про видатки.
Асигнування, зазначені в пункті (c) першого підпараграфа цього параграфа, виконуються відповідно до статті 20.
3. Кошториси дебіторської заборгованості, згадані в пунктах (b) та (g) статті 21(2), надсилаються бухгалтеру для реєстрації.
Стаття 23. Внески держав-членів у науково-дослідні програми
1. Внески держав-членів на фінансування деяких додаткових науково-дослідних програм, передбачених статтею 5 Регламенту (ЄС, Євратом) № 609/2014, сплачуються таким чином:
(a) сім дванадцятих внесеної до бюджету суми сплачується до 31 січня поточного фінансового року;
(b) залишкові п’ять дванадцятих сплачується до 15 липня поточного фінансового року.
2. Якщо бюджет не був остаточно ухвалений до початку фінансового року, то передбачені в параграфі 1 внески ґрунтуються на сумі, внесеній до бюджету за попередній фінансовий рік.
3. Будь-який внесок або додатковий платіж, що підлягає сплаті державами-членами до бюджету, вноситься на рахунок або рахунки Комісії протягом тридцяти календарних днів з моменту пред’явлення вимоги про сплату коштів.
4. Здійснені платежі вносяться на рахунок, передбачений Регламентом (ЄС, Євратом) № 609/2014, і підпадають під умови, встановлені зазначеним Регламентом.
Стаття 24. Цільові доходи від участі держав ЄАВТ у деяких програмах Союзу
1. Бюджетна структура для обліку доходів від участі держав ЄАВТ у деяких програмах Союзу є такою:
(a) до звіту про доходи включається бюджетний рядок з позначкою pro memoria для обліку повної суми внеску кожної держави ЄАВТ на фінансовий рік;
(b) у звіті про видатки додаток, що є невід’ємною частиною бюджету, повинен містити всі бюджетні рядки, що охоплюють діяльність Союзу, в якій беруть участь держави ЄАВТ, а також повинен містити інформацію про кошторисну суму участі кожної держави ЄАВТ.
2. Відповідно до статті 82 Угоди про ЄЕП, суми річної участі держав ЄАВТ, підтверджені для Комісії Спільним комітетом Європейського економічного простору відповідно до статті 1(5) Протоколу № 32, що додається до Угоди про ЄЕП, є підставою для надання на початку фінансового року повної суми відповідних асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі.
3. Використання доходів від фінансового внеску держав ЄАВТ контролюється окремо.
Стаття 25. Пожертви
1. Установи Союзу можуть приймати будь-які пожертви, зроблені на користь Союзу, наприклад доходи від фондів, субсидій, подарунків та спадщини.
2. Прийняття пожертви вартістю 50000 євро або більше, що тягне за собою фінансові витрати, включаючи подальші витрати, що перевищують 10% вартості пожертви, підлягає дозволу Європейського Парламенту і Ради. Європейський Парламент і Рада повинні висловити свою позицію з цього питання протягом двох місяців після отримання запиту на такий дозвіл від відповідних установ Союзу. Якщо протягом цього строку не надійдуть заперечення, відповідні установи Союзу ухвалюють остаточне рішення щодо прийняття пожертви. Відповідні установи Союзу у своєму запиті до Європейського Парламенту і Ради роз’яснюють фінансові витрати, спричинені прийняттям пожертв, зроблених на користь Союзу.
Стаття 26. Корпоративна спонсорська підтримка
1. "Корпоративна спонсорська підтримка" означає угоду, згідно з якою юридична особа підтримує в негрошовій формі захід або діяльність у рекламних цілях або в цілях корпоративної соціальної відповідальності.
2. Відповідно до спеціальних внутрішніх правил, що оприлюднюються на їхніх відповідних вебсайтах, установи та органи Союзу можуть у виняткових випадках приймати корпоративну спонсорську підтримку, за умови що:
(a) дотримуються принципи недискримінації, пропорційності, однакового ставлення та прозорості на всіх етапах процедури приймання корпоративної спонсорської підтримки;
(b) вона сприяє позитивному іміджу Союзу і безпосередньо пов’язана з основною метою заходу або діяльності;
(c) вона не породжує конфлікту інтересів і не стосується виключно соціальних заходів;
(d) захід або діяльність не фінансується виключно за рахунок корпоративної спонсорської підтримки;
(e) послуга, що надається за корпоративну спонсорську підтримку, обмежується публічною видимістю торговельної марки чи найменування спонсора;
(f) під час процедури надавання спонсорської підтримки спонсор не перебуває в одній із ситуацій, зазначених у статтях 136(1) та 141(1), і не зареєстрований як виключений у базі даних, зазначеній у статті 142(1).
3. Якщо вартість корпоративної спонсорської підтримки перевищує 5000 євро, спонсор повинен бути внесений до відкритого реєстру, що включає інформацію про тип спонсорованого заходу чи діяльності.
Стаття 27. Правила стосовно вирахувань та коригувань обмінного курсу
1. Із запитів на оплату, що надалі передаються для сплати чистої суми, можуть робитися такі вирахування:
(a) штрафні санкції, накладені на сторін договорів або бенефіціарів;
(b) дисконти, відшкодування та знижки за окремими рахунками-фактурами і звітами про витрати;
(c) відсотки, що нараховуються на платежі за попереднім фінансуванням;
(d) коригування на безпідставно сплачені суми.
Коригування, зазначені в пункті (d) першого підпараграфа, можуть бути здійснені шляхом прямого вирахування з нового проміжного платежу або виплати залишку тому самому отримувачу платежу згідно з главою, статтею та фінансовим роком, щодо яких було здійснено надмірний платіж.
Правила бухгалтерського обліку Союзу застосовуються до вирахувань, зазначених у пунктах (c) та (d) першого підпараграфа.
2. Вартість продуктів або послуг, що надаються Союзу, яка включає податки, що їх відшкодовують держави-члени відповідно до Протоколу № 7 про привілеї та імунітети Європейського Союзу, що додається до ДЄС та ДФЄС, вноситься до бюджету в сумі без податків.
3. Вартість продуктів або послуг, що надаються Союзу, яка включає податки, що їх відшкодовують треті країни згідно з відповідними угодами, вноситься до бюджету в будь-якій із таких сум:
(a) сума без податків;
(b) сума з податками.
У випадку, вказаному в пункті (b) першого підпараграфа, в подальшому відшкодовані податки вважаються внутрішніми цільовими доходами.
4. Можуть здійснюватися коригування, пов’язані з курсовими різницями, що виникають при виконанні бюджету. Кінцевий прибуток або збиток включається до балансу фінансового року.
ГЛАВА 6
Принцип деталізації
Стаття 28. Загальні положення
1. Асигнування повинні бути призначені на конкретні цілі з розподілом за розділами та главами. Глави додатково поділяються на статті та позиції.
2. Комісія та інші установи Союзу можуть перерозподіляти асигнування в бюджеті за умови дотримання певних умов, передбачених у статтях 29-32.
Асигнування можуть перерозподілятися лише на бюджетні рядки, для яких бюджетом дозволені асигнування або які містять позначку pro memoria.
Обмеження, зазначені у статтях 29, 30 та 31, обчислюються на момент подання заявки на перерозподіл та з урахуванням асигнувань, передбачених у бюджеті, включаючи зміни до бюджету.
Сума, що повинна братися до уваги для цілей розрахунку лімітів, зазначених у статтях29, 30 та 31, є сумою перерозподілів, що будуть здійснені за бюджетним рядком, з якого здійснюються перерозподіли, після коригування на раніше здійснені перерозподіли. Сума, що відповідає перерозподілам, що їх самостійно здійснює Комісія або будь-яка інша відповідна установа Союзу без рішення Європейського Парламенту і Ради, не враховується.
Пропозиції щодо перерозподілів та вся інформація для Європейського Парламенту і Ради стосовно перерозподілів, здійснюваних відповідно до статей 29, 30 та 31, повинні супроводжуватися відповідними та детальними підтвердними документами, що містять найновішу доступну інформацію щодо виконання асигнувань та розрахунку потреб до кінця фінансового року як стосовно бюджетних рядків, на які будуть перерозподілені асигнування, так і стосовно бюджетних рядків, з яких вони будуть перерозподілені.
Стаття 29. Перерозподіли, здійснювані установами Союзу, відмінними від Комісії
1. Будь-яка установа Союзу, крім Комісії, може в межах своєї секції бюджету перерозподіляти асигнування:
(a) з одного розділу в інший у розмірі не більше 10% асигнувань на фінансовий рік, показаних у бюджетному рядку, з якого здійснюється перерозподіл;
(b) з однієї глави в іншу без обмежень.
2. Без обмеження параграфа 4 цієї статті, за три тижні до здійснення перерозподілу відповідно до параграфа 1 установа Союзу інформує Європейський Парламент і Раду про такий свій намір. Якщо протягом цього періоду Європейський Парламент або Рада висуне обґрунтовані заперечення, застосовується процедура, встановлена у статті 31.
3. Будь-яка установа Союзу, крім Комісії, може запропонувати Європейському Парламенту і Раді в межах своєї секції бюджету здійснити перерозподіл з одного розділу в інший в розмірі, що перевищує обмеження, зазначене в пункті (a) параграфа 1 цієї статті. Такі перерозподіли підпадають під процедуру, встановлену в статті 31.
4. Будь-яка установа Союзу, крім Комісії, може в межах своєї секції бюджету здійснювати перерозподіл у межах статей, заздалегідь не інформуючи Європейський Парламент і Раду.
Стаття 30. Перерозподіли, здійснювані Комісією
1. Комісія може в межах своєї секції бюджету самостійно:
(a) перерозподіляти асигнування в межах кожної глави;
(b) стосовно видатків на персонал та адміністрацію, що є спільними для декількох розділів, перерозподіляти асигнування з одного розділу в інший у розмірі не більше 10% асигнувань на фінансовий рік, показаних у бюджетному рядку, з якого здійснюється перерозподіл, та не більше 30% асигнувань на фінансовий рік, показаних у бюджетному рядку, на який здійснюється перерозподіл;
(c) стосовно операційних видатків, перерозподіляти асигнування між главами в межах одного розділу в розмірі не більше 10% асигнувань на фінансовий рік, показаних у бюджетному рядку, з якого здійснюється перерозподіл;
(d) стосовно асигнувань на дослідження і технологічний розвиток, виконуваних JRC, в межах розділу бюджету, що стосується сфери політики "Прямі дослідження", перерозподіляти асигнування між главами в розмірі не більше 15% асигнувань на бюджетний рядок, з якого здійснюється перерозподіл;
(e) стосовно досліджень і технологічного розвитку, перерозподіляти операційні асигнування з одного розділу в інший, за умови що асигнування використовуються з тією самою метою;
(f) стосовно операційних видатків фондів, що перебувають під спільним управлінням, за винятком EAGF, перерозподіляти асигнування з одного розділу в інший, за умови що відповідні асигнування призначені для тієї самої мети в розумінні Регламенту, що ним створюється відповідний фонд, або становлять видатки на технічну допомогу;
(g) перерозподіляти асигнування з бюджетної позиції бюджетної гарантії на бюджетну позицію іншої бюджетної гарантії у виняткових випадках, коли передбачених ресурсів у спільному резервному фонді останньої недостатньо для оплати вимоги за гарантією, та за умови подальшого відновлення суми, перерозподіленої відповідно до процедури, передбаченої в статті 212(4).
Зазначені в пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа видатки повинні покривати, стосовно кожної сфери політики, позиції, зазначені в статті 47(4).
Якщо Комісія перерозподіляє асигнування EAGF згідно з першим підпараграфом після 31 грудня, вона ухвалює своє рішення до 31 січня наступного фінансового року. Комісія інформує Європейський Парламент і Раду протягом двох тижнів після ухвалення нею рішення про такі перерозподіли.
За три тижні до здійснення перерозподілів, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа, Комісія інформує Європейський Парламент і Раду про такий свій намір. Якщо протягом цього періоду Європейський Парламент або Рада висуне обґрунтовані заперечення, застосовується процедура, встановлена у статті 31.
Як відступ від четвертого підпараграфа, протягом останніх двох місяців фінансового року Комісія може самостійно перерозподіляти асигнування, що стосуються видатків на персонал, зовнішній персонал та інших агентів, з одного розділу в інший у загальному розмірі не більше 5% асигнувань на цей рік. Комісія інформує Європейський Парламент і Раду протягом двох тижнів після ухвалення нею рішення про такі перерозподіли.
2. Комісія може в межах своєї секції бюджету ухвалювати рішення про здійснення таких перерозподілів асигнувань з одного розділу в інший, за умови що вона негайно повідомить Європейський Парламент і Раду про своє рішення:
(a) перерозподіл асигнувань із розділу "попередні асигнування", передбаченого в статті 49 цього Регламенту, якщо єдиною умовою скасування резерву є ухвалення базового акта відповідно до статті 294 ДФЄС;
(b) в обґрунтованих виняткових випадках, таких як міжнародні гуманітарні катастрофи та кризи, що відбуваються після 1 грудня фінансового року, перерозподіл невикористаних асигнувань за цей рік, які все ще доступні в розділах, що підпадають під рубрику багаторічних фінансових рамок, присвячену зовнішнім заходам Союзу, в розділи, що стосуються операцій із надання допомоги у врегулюванні криз та гуманітарної допомоги.
Стаття 31. Пропозиції щодо перерозподілу, що їх подають установи Союзу Європейському Парламенту і Раді
1. Кожна установа Союзу подає свої пропозиції щодо перерозподілу одночасно Європейському Парламенту і Раді.
2. Комісія може подавати пропозиції щодо перерозподілу асигнувань на платежі до фондів, що перебувають під спільним управлінням, за винятком EAGF, Європейському парламенту і Раді до 10 січня наступного фінансового року. Перерозподіл асигнувань на платежі може здійснюватися з будь-якої бюджетної позиції. У таких випадках зазначений у параграфі 4 шеститижневий строк скорочується до трьох тижнів.
Якщо перерозподіл не буде затверджений або буде затверджений тільки частково Європейським Парламентом і Радою, відповідна частина видатків, зазначених у пункті (b) статті 10(5), відноситься до асигнувань на платежі наступного фінансового року.
3. Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення про перерозподіл асигнувань згідно з параграфами 4-8.
4. Окрім як за невідкладних обставин, Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення, при цьому остання ухвалює їх кваліфікованою більшістю, стосовно кожної пропозиції щодо перерозподілу протягом шести тижнів після її отримання обома установами. За невідкладних обставин Європейський Парламент і Рада ухвалюють рішення протягом трьох тижнів після отримання пропозиції.
5. Якщо Комісія має намір перерозподілити асигнування на користь EAGF відповідно до цієї статті, вона подає пропозиції щодо перерозподілу Європейському Парламенту і Раді до 10 січня наступного фінансового року. У таких випадках зазначений у параграфі 4 шеститижневий строк скорочується до трьох тижнів.
6. Пропозиція щодо перерозподілу є затвердженою або вважається затвердженою, якщо протягом шести тижнів відбудеться будь-що з такого:
(a) Європейський Парламент і Рада затвердять її;
(b) Європейський Парламент або Рада затвердить її, а інша установа утримається від ухвалення рішення;
(c) ані Європейський Парламент, ані Рада не ухвалить рішення про внесення змін до пропозиції щодо перерозподілу або про її відхилення.
7. Якщо Європейський Парламент або Рада не вимагатиме іншого, зазначений у параграфі 4 шеститижневий строк скорочується до трьох тижнів у таких випадках:
(a) перерозподіл становить менше 10% асигнувань бюджетного рядка, з якого здійснюється перерозподіл, і не перевищує 5000000 євро;
(b) перерозподіл стосується тільки асигнувань на платежі, і загальна сума перерозподілу не перевищує 100000000 євро.
8. Якщо Європейський Парламент або Рада змінила суму перерозподілу, тоді як інша установа затвердила її або утрималася від ухвалення рішення, або якщо і Європейський Парламент, і Рада змінили суму перерозподілу, то менша з двох сум вважається затвердженою, якщо тільки відповідна установа Союзу не відкличе своєї пропозиції щодо перерозподілу.
Стаття 32. Перерозподіли, що підпадають під спеціальні положення
1. Асигнування, що відповідають цільовим доходам, можуть бути перерозподілені, тільки якщо такі доходи використовуються з метою, для якої вони призначені.
2. Рішення щодо перерозподілів, що дозволяють використовувати Резерв екстреної допомоги, ухвалюються Європейським Парламентом і Радою за пропозицією Комісії.
Для цілей цього параграфа застосовується процедура, передбачена в статті 31(3) та (4). Якщо Європейський Парламент і Рада не погоджуються з пропозицією Комісії та не можуть досягти спільної позиції щодо використання Резерву екстреної допомоги, вони утримуються від ухвалення рішення щодо цієї пропозиції.
Пропозиції щодо перерозподілів із Резерву екстреної допомоги повинні супроводжуватися відповідними і детальними підтвердними документами, що містять:
(a) найновішу доступну інформацію щодо виконання асигнувань та розрахунку потреб до кінця фінансового року стосовно бюджетного рядка, на який будуть перерозподілені асигнування;
(b) аналіз можливостей перерозподілу асигнувань.
ГЛАВА 7
Принцип розсудливого управління фінансами та результативності
Стаття 33. Результативність і принципи ощадності, ефективності і дієвості
1. Асигнування використовуються відповідно до принципу розсудливого управління фінансами, а отже, виконуються з дотриманням таких принципів:
(a) принцип ощадності, що вимагає, щоб ресурси, використовувані відповідною установою Союзу при здійсненні нею своєї діяльності, надавалися своєчасно, в належній кількості та якості та за найкращою ціною;
(b) принцип ефективності, що стосується найкращого співвідношення між залученими ресурсами, виконаною діяльністю і досягненням цілей;
(c) принцип дієвості, що стосується того, якою мірою переслідувані цілі досягаються в результаті виконуваної діяльності.
2. Відповідно до принципу розсудливого управління фінансами, використання асигнувань повинне бути орієнтованим на результативність, і з цією метою:
(a) цілі програм та заходів встановлюються ex ante;
(b) прогрес у досягненні цілей контролюється на основі показників результативності;
(c) інформація про прогрес і проблеми в досягненні цілей надається Європейському Парламенту і Раді відповідно до пункту (h) першого підпараграфа статті 41(3) та пункту (e) статті 247(1).
3. У відповідних випадках визначаються конкретні, вимірні, досяжні, відповідні та обмежені в часі цілі згідно з параграфами 1 та 2, а також відповідні, прийняті, достовірні, прості та розумні показники.
Стаття 34. Оцінювання
1. Програми та заходи, що тягнуть за собою значні витрати, підлягають оцінюванню ex ante та ретроспективному оцінюванню, які повинні бути пропорційними цілям та видаткам.
2. Оцінювання ex ante, що супроводжує підготовку програм та заходів, повинне ґрунтуватися на доказах результативності відповідних програм або заходів, а також у рамках нього повинні визначатися й аналізуватися питання, що підлягають вирішенню, додану вартість участі Союзу, цілі, очікувані наслідки різних варіантів та механізми моніторингу й оцінювання.
Стосовно великих програм чи заходів, що, як очікується, матимуть значні економічні, екологічні або соціальні наслідки, оцінювання ex ante може здійснюватися в формі оцінювання впливу, у процесі якого, на додаток до дотримання викладених у першому підпараграфі вимог, аналізуються різні варіанти щодо методів виконання.
3. Предметом ретроспективного оцінювання є результативність програми або заходу, у тому числі такі аспекти як дієвість, ефективність, узгодженість, відповідність і додана вартість ЄС. Ретроспективне оцінювання ґрунтується на отриманій шляхом моніторингу інформації та на показниках, визначених для відповідного заходу. Воно проводиться принаймні один раз протягом строку дії кожних багаторічних фінансових рамок та, якщо можливо, завчасно, щоб його результати можна було врахувати під час оцінювання ex ante або оцінювання впливу, що супроводжує підготовку відповідних програм та заходів.
Стаття 35. Обов’язковий фінансовий звіт
1. Будь-яка пропозиція чи ініціатива, що її подає до законодавчого органу Комісія, Високий представник Союзу із закордонних справ та політики безпеки (далі - "Високий представник") або держава-член та що може мати вплив на бюджет, включаючи зміни в кількості посад, повинна супроводжуватися фінансовим звітом, що містить планові асигнування на зобов’язання та асигнування на платежі, оцінкою різних доступних варіантів фінансування та оцінкою ex ante або оцінкою впливу, як передбачено в статті 34.
Будь-яка зміна до пропозиції чи ініціативи, що подається до законодавчого органу та може мати істотний вплив на бюджет, включаючи зміни в кількості посад, повинна супроводжуватися фінансовим звітом, підготовленим установою Союзу, що пропонує внести цю зміну.
Фінансовий звіт повинен містити фінансові та економічні дані, необхідні для оцінювання законодавчим органом потреби у вжитті заходів з боку Союзу. Він повинен надавати відповідну інформацію щодо узгодженості з іншими заходами Союзу та будь-якої можливої взаємодії.
У випадку багаторічних операцій фінансовий звіт повинен містити передбачуваний графік річних потреб із точки зору асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі і посад, у тому числі для зовнішнього персоналу, та оцінку їхнього середньострокового та, якщо можливо, довгострокового фінансового впливу.
2. Під час бюджетної процедури Комісія надає необхідну інформацію для порівняння змін у необхідних асигнуваннях із початковими прогнозами, наведеними у фінансовому звіті, з огляду на процес обговорювання пропозиції чи ініціативи, поданої до законодавчого органу.
3. Для зменшення ризику шахрайства, порушень та недосягнення цілей фінансовий звіт повинен містити інформацію про створену систему внутрішнього контролю, оцінені витрати на контроль і вигоди від контролю, що передбачений такою системою, та оцінку очікуваного рівня ризику помилок, а також інформацію про наявні та заплановані заходи для запобігання шахрайству та заходи захисту.
Така оцінка повинна враховувати ймовірний масштаб і тип помилок, а також конкретні умови відповідної сфери політики і застосовні до неї правила.
4. Надаючи переглянуті або нові пропозиції щодо витрат, Комісія оцінює витрати та вигоди щодо систем контролю, а також очікуваний рівень ризику помилок, як зазначено в параграфі 3.
Стаття 36. Внутрішній контроль виконання бюджету
1. Відповідно до принципу розсудливого управління фінансами бюджет повинен виконуватися при здійсненні дієвого та ефективного внутрішнього контролю, що відповідає кожному методу виконання, та згідно з відповідними галузевими правилами.
2. Для цілей виконання бюджету внутрішній контроль застосовується на всіх рівнях управління і повинен бути організований таким чином, щоб забезпечувати обґрунтовану впевненість у досягненні таких цілей:
(a) дієвість, ефективність та ощадність операцій;
(b) надійність системи звітування;
(c) захист активів та інформації;
(d) запобігання шахрайству та порушенням, їх виявлення, усунення та наступний контроль;
(e) належне управління ризиками, що стосуються законності основних транзакцій, з урахуванням багаторічного характеру програм і характеру відповідних платежів.
3. Ефективний внутрішній контроль повинен бути заснований на найкращих міжнародних практиках і включати, зокрема, такі елементи:
(a) поділ обов’язків;
(b) належна стратегія управління ризиками та контролю, що включає контроль на рівні одержувача;
(c) запобігання конфліктам інтересів;
(d) належні аудиторські сліди і захищеність даних у системах даних;
(e) процедури моніторингу дієвості та ефективності;
(f) процедури наступного контролю за виявленими недоліками та винятками внутрішнього контролю;
(g) періодичне оцінювання надійності функціонування системи внутрішнього контролю.
4. Ефективний внутрішній контроль повинен бути заснований на таких елементах:
(a) впровадження відповідної стратегії управління ризиками та контролю, узгодженої між відповідними суб’єктами, що беруть участь у ланцюзі контролю;
(b) доступність результатів проведеного контролю для всіх відповідних суб’єктів ланцюга контролю;
(c) покладання, у відповідних випадках, на заяви керівництва партнерів із впровадження та на незалежні аудиторські висновки, за умови що якість базової роботи є адекватною та прийнятною та що вона була виконана відповідно до узгоджених стандартів;
(d) своєчасне застосування виправних заходів, включаючи, у відповідних випадках, стримувальні штрафні санкції;
(e) зрозуміле та недвозначне законодавство, що лежить в основі відповідної політики, включаючи базові акти щодо елементів внутрішнього контролю;
(f) усунення множинного контролю;
(g) покращення співвідношення витрат і вигод, що пов’язані з контролем.
5. Якщо під час упровадження рівень помилок залишається стабільно високим, Комісія виявляє недоліки в системах контролю, аналізує витрати та вигоди, пов’язані з можливими виправними заходами, та вживає відповідних заходів або пропонує їх, наприклад спрощення застосовних положень, удосконалення систем контролю та перероблення програми або систем постачання.
ГЛАВА 8
Принцип прозорості
Стаття 37. Оприлюднення бухгалтерської звітності та бюджетів
1. Бюджет формується та виконується, а бухгалтерська звітність представляється відповідно до принципу прозорості.
2. Президент Європейського Парламенту розпоряджається про опублікування остаточно ухваленого бюджету і будь-яких змін до бюджету в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Бюджети публікуються протягом трьох місяців із дати, коли вони оголошені остаточно ухваленими.
До офіційного опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу остаточні детальні бюджетні дані публікуються усіма мовами на вебсайті установ Союзу за ініціативою Комісії якомога швидше та не пізніше ніж через чотири тижні після остаточного ухвалення бюджету.
Консолідована річна бухгалтерська звітність публікується в Офіційному віснику Європейського Союзу та на вебсайті установ Союзу.
Стаття 38. Оприлюднення інформації про одержувачів та іншої інформації
1. Комісія належним чином та своєчасно надає інформацію про одержувачів коштів, що фінансуються з бюджету, якщо бюджет виконується нею відповідно до пункту (а) першого підпараграфа статті 62(1).
Перший підпараграф цього параграфа також застосовується до інших установ Союзу, коли вони виконують бюджет відповідно до статті 59(1).
2. За винятком зазначених у параграфах 3 та 4 випадків, наведена нижче інформація повинна оприлюднюватися з урахуванням вимог щодо конфіденційності та безпеки, зокрема захисту персональних даних:
(a) найменування одержувача;
(b) місце перебування одержувача, зокрема:
(i) адреса одержувача, якщо одержувач є юридичною особою;
(ii) регіон на рівні NUTS 2, якщо одержувач є фізичною особою;
(c) сума юридичного зобов’язання;
(d) характер і мета заходу.
Інформація, зазначена в першому підпараграфі цього параграфа, оприлюднюється лише щодо призів, грантів та договорів, що були присуджені в результаті конкурсів, процедур присудження грантів або процедур закупівель, а також щодо експертів, обраних відповідно до статті 237(2).
3. Інформація, зазначена в першому підпараграфі параграфа 2, не повинна оприлюднюватися щодо:
(a) допомоги на освіту, що виплачується фізичним особам, та іншої прямої допомоги, що виплачується фізичним особам, що найбільше її потребують, згідно з пунктом (b) статті 191(4);
(b) договорів із дуже малою вартістю, що укладаються з експертами, відібраними відповідно до статті 237(2), а також договорів із дуже малою вартістю, що нижча за суму, зазначену в пункті 14.4 додатка І;
(c) фінансової підтримки, що надається через фінансові інструменти, на суму, нижчу за 500000 євро;
(d) коли ризики розкриття інформації загрожують охоронюваним Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу правам і свободам відповідних осіб чи суб’єктів або шкодять комерційним інтересам одержувачів.
У випадках, зазначених у пункті (c) першого підпараграфа, надана інформація обмежується статистичними даними, зведеними згідно з відповідними критеріями, наприклад такими, як географічне положення, економічна типологія отримувачів, тип отриманої підтримки та сфера політики Союзу, в рамках якої надавалась така підтримка.
Що стосується фізичних осіб, розкриття зазначеної в першому підпараграфі параграфа 2 інформації здійснюється на основі відповідних критеріїв, наприклад частота або тип заходу і відповідні суми.
4. Особи чи суб’єкти, що використовують кошти Союзу відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 62(1), оприлюднюють інформацію про одержувачів згідно з їхніми правилами та процедурами, за умови що такі правила вважаються еквівалентними за результатами оцінювання, проведеного Комісією відповідно до пункту (e) першого підпараграфа статті 154(4), та за умови що будь-яке оприлюднення персональних даних здійснюється з наданням гарантій, еквівалентних викладеним у цій статті.
Призначені відповідно до статті 63(3) органи оприлюднюють інформацію згідно з галузевими правилами. Такі галузеві правила, з урахуванням відповідних правових норм, можуть відступати від параграфів 2 та 3 цієї статті, зокрема щодо оприлюднення персональних даних, якщо це виправдано згідно з критеріями, зазначеними в третьому підпараграфі параграфа 3 цієї статті, та з урахуванням особливостей відповідної галузі.
5. Інформація, зазначена в параграфі 1, оприлюднюється на вебсайтах установ Союзу не пізніше 30 червня року, що настає за фінансовим роком, в якому кошти були виділені згідно з прийнятим юридичним зобов’язанням.
Вебсайти установ Союзу повинні містити посилання на адресу вебсайту, де можна знайти зазначену в параграфі 1 інформацію, якщо вона не публікується безпосередньо на спеціальному вебсайті установ Союзу.
Комісія повідомляє належним чином та своєчасно інформацію про єдиний вебсайт, включаючи посилання на його адресу, де можна знайти інформацію, надану особами, суб’єктами або органами, зазначеними в параграфі 4.
6. У разі оприлюднення персональних даних інформація видаляється через два роки після закінчення фінансового року, в якому кошти були виділені згідно з прийнятим юридичним зобов’язанням. Та сама вимога застосовується до персональних даних, що стосуються юридичних осіб, офіційне найменування яких містить ідентифікаційні дані однієї або більше фізичних осіб.
РОЗДІЛ ІІІ
ФОРМУВАННЯ І СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ
ГЛАВА 1
Формування бюджету
Стаття 39. Кошторис доходів і видатків
1. Кожна установа Союзу, крім Комісії, складає кошторис своїх доходів і видатків, який вона надсилає Комісії та одночасно для інформації Європейському Парламенту і Раді до 1 липня кожного року.
2. Високий представник проводить консультації з членами Комісії, відповідальними за політику розвитку, політику сусідства, міжнародну співпрацю, гуманітарну допомогу та реагування на кризи, щодо їхніх відповідних обов’язків.
3. Комісія складає свої кошториси, які вона надсилає безпосередньо після їх ухвалення Європейському Парламенту і Раді. При складанні своїх кошторисів Комісія використовує інформацію, зазначену в статті 40.
Стаття 40. Бюджетний кошторис органів Союзу, зазначених у статті 70
Щороку до 31 січня кожен орган Союзу, зазначений у статті 70, відповідно до документа про його створення надсилає Комісії, Європейському Парламенту і Раді свій проект єдиного програмного документа, що містить його річну та багаторічну програму з відповідним планом людських та фінансових ресурсів.
Стаття 41. Проект бюджету
1. Комісія подає пропозицію, що містить проект бюджету, до Європейського Парламенту і Ради до 1 вересня року, що передує року, в якому бюджет повинен бути виконаний. Вона передає цю пропозицію для інформації національним парламентам.
Проект бюджету повинен містити короткий загальний звіт про доходи і видатки Союзу та консолідувати кошториси, зазначені в статті 39. Він також може містити кошториси, що відрізняються від кошторисів, складених установами Союзу.
Проект бюджету повинен мати структуру та виклад згідно зі статтями 47-52.
Кожній секції проекту бюджету передує вступ, складений відповідною установою Союзу.
Комісія складає загальний вступ до проекту бюджету. Загальний вступ повинен містити фінансові таблиці з основними даними за розділами та з обґрунтуванням змін в асигнуваннях від одного фінансового року до наступного за категоріями видатків багаторічних фінансових рамок.
2. Для надання точніших та надійніших прогнозів щодо впливу на бюджет чинного законодавства та законодавчих пропозицій, що перебувають на розгляді, Комісія додає до проекту бюджету орієнтовний фінансовий план на наступні роки, структурований за категоріями видатків, сферою політики та бюджетними рядками. Повний фінансовий план повинен включати категорії видатків, що передбачені в пункті 30 Міжінституційної угоди від 2 грудня 2013 року між Європейським Парламентом, Радою та Комісією про бюджетну дисципліну, співпрацю з бюджетних питань і про розсудливе управління фінансами (- 37). Надаються зведені дані щодо категорій видатків, не передбачених пунктом 30 зазначеної Міжінституційної угоди.
Після ухвалення бюджету до орієнтовного фінансового плану вносяться зміни відповідно до результатів бюджетної процедури та будь-яких інших відповідних рішень.
3. Комісія додає до проекту бюджету:
(a) порівняльну таблицю, що включає проект бюджету інших установ Союзу та первісні кошториси інших установ Союзу, що надіслані Комісії, та, у відповідних випадках, із зазначенням причин, з яких проект бюджету містить кошториси, відмінні від кошторисів, складених іншими установами Союзу;
(b) будь-який робочий документ, що його вона вважає корисним у зв’язку зі штатними розписами установ Союзу і що містить останній затверджений штатний розпис та включає:
(c) стосовно органів Союзу, зазначених у статтях 70 та 71, робочий документ, що містить інформацію про доходи та видатки, а також всю інформацію про персонал, зазначену в пункті (b) цього підпараграфа;
(d) робочий документ про плановане виконання асигнувань на фінансовий рік та про чинні зобов’язання;
(e) стосовно асигнувань на адміністрацію, робочий документ, що містить інформацію про адміністративні видатки, що їх буде виконувати Комісія відповідно до її секції бюджету;
(f) робочий документ щодо пілотних проектів та підготовчих заходів, який також містить оцінку результатів та інформацію про передбачені заходи наступного контролю;
(g) стосовно фінансування для міжнародних організацій, робочий документ, що містить:
(h) програмні заяви або будь-який інший відповідний документ, що містить таке:
(i) короткий звіт про графік платежів, що містить інформацію про платежі за кожною програмою та за рубрикою, що підлягають сплаті у наступних фінансових роках для виконання бюджетних зобов’язань, запропонованих у проекті бюджету та прийнятих у попередні фінансові роки.
Якщо публічно-приватні партнерства використовують фінансові інструменти, то інформація стосовно цих інструментів, включається до робочого документа, зазначеного в параграфі 4.
4. Якщо Комісія використовує фінансові інструменти, вона додає до проекту бюджету робочий документ, що містить таку інформацію щодо кожного фінансового інструмента:
(a) зазначення фінансового інструмента та його базового акта, а також загальний опис інструмента, його вплив на бюджет, строк його дії та додана вартість внеску Союзу;
(b) фінансові установи, що беруть участь у виконанні, включаючи будь-які питання щодо застосування статті 155(2);
(c) внесок фінансового інструмента в досягнення цілей відповідної програми, що вимірюється встановленими показниками, включаючи, у відповідних випадках, географічну диверсифікацію;
(d) передбачені операції, включаючи цільові обсяги, засновані на цільовому левериджі та очікуваній сумі приватного капіталу, що повинен бути залучений, або, коли він недоступний, на ефекті левериджу, що виникає на підставі наявних фінансових інструментів;
(e) бюджетні рядки стосовно відповідних операцій та сукупні бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету;
(f) середній період між бюджетним зобов’язанням щодо фінансових інструментів та юридичними зобов’язаннями щодо окремих проектів у формі власного капіталу або боргу, якщо такий період перевищує три роки;
(g) доходи та виплати відповідно до статті 209(3), представлені окремо, включаючи оцінку їх використання;
(h) вартість інвестицій в капітал за попередні роки;
(i) загальна сума резервів під ризики та зобов’язання, а також будь-яка інформація про обсяг фінансових ризиків Союзу, включаючи будь-яке умовне зобов’язання;
(j) знецінення активів та гарантії, що за ними пред’явлено вимоги, як за попередній рік, так і за відповідними накопиченими показниками;
(k) досягнуті завдяки фінансовому інструменту результати, включаючи реалізовані інвестиції, цільові та досягнуті ефекти левериджу та мультиплікатора, а також сума залученого приватного капіталу;
(l) зарезервовані ресурси у спільному резервному фонді та, у відповідних випадках, залишок на фідуціарному рахунку.
Робочий документ, зазначений у першому підпараграфі, також повинен включати огляд адміністративних видатків, що складаються з комісії за управління та інших фінансових та операційних платежів, що сплачуються за управління фінансовими інструментами в цілому, а також за кожним суб’єктом управління та за кожним фінансовим інструментом, що є предметом управління.
Комісія повинна пояснити причини тривалості періоду, зазначеного в пункті (f) першого підпараграфа, та, у відповідних випадках, надати план дій щодо скорочення тривалості такого періоду в рамках щорічної процедури схвалення виконання бюджету.
Робочий документ, зазначений у першому підпараграфі, повинен чітко й стисло узагальнювати в таблиці інформацію за кожним фінансовим інструментом.
5. Якщо Союз надав бюджетну гарантію, Комісія додає до проекту бюджету робочий документ, що містить таку інформацію щодо кожної бюджетної гарантії та щодо спільного резервного фонду:
(a) зазначення бюджетної гарантії та її базового акта, а також загальний опис бюджетної гарантії, її вплив на фінансові зобов’язання бюджету, строк її дії та додана вартість підтримки Союзу;
(b) примірники бюджетної гарантії, включаючи будь-які питання щодо застосування статті 155(2);
(c) внесок бюджетної гарантії в досягнення цілей бюджетної гарантії, що вимірюється встановленими показниками, включаючи, у відповідних випадках, географічну диверсифікацію та залучення ресурсів приватного сектора;
(d) зведена інформація про операції, щодо яких надано бюджетну гарантію, за галузями, країнами та інструментами, включаючи, у відповідних випадках, портфелі та підтримку в поєднанні з іншими заходами Союзу;
(e) сума, що перераховується одержувачам, а також оцінка ефекту левериджу, досягнутого проектами, що підтримуються в рамках бюджетної гарантії;
(f) інформація, зведена аналогічно нормам пункту (d), про вимоги за бюджетною гарантією, збитки, доходи, відшкодовані суми та будь-які інші одержані платежі;
(g) інформація про фінансове управління, результати діяльності та ризик спільного резервного фонду на кінець попереднього календарного року;
(h) ефективна норма резервування спільного резервного фонду та, у відповідних випадках, подальші операції відповідно до статті 213(4);
(i) фінансові потоки в спільному резервному фонді протягом попереднього календарного року, а також значні транзакції та будь-яка відповідна інформація про обсяг фінансових ризиків Союзу;
(j) згідно зі статтею 210(3), оцінка стійкості умовних зобов’язань бюджету, що випливають із бюджетних гарантій або фінансової допомоги.
6. Якщо Комісія використовує довірчі фонди Союзу для цілей зовнішніх заходів, вона додає до проекту бюджету деталізований робочий документ про діяльність, підтримувану такими довірчими фондами, в тому числі:
(a) про виконання довірчих фондів, що містить, між іншим, інформацію про умови моніторингу, встановлені з суб’єктами, що виконують довірчі фонди;
(b) їхні витрати на управління;
(c) внески донорів, відмінних від Союзу;
(d) попередня оцінка їхніх результатів на умовах, викладених у статті 234(3);
(e) опис того, як їхня діяльність сприяла досягненню цілей, викладених у базовому акті інструмента, з якого надійшов внесок Союзу в довірчі фонди.
7. Комісія додає до проекту бюджету список своїх рішень про накладення штрафів у галузі конкурентного права із зазначенням суми кожного накладеного штрафу та інформацію про те, чи стали штрафи остаточними або чи вони є або все ще можуть стати предметом апеляційного оскарження в Суді Європейського Союзу, а також, якщо можливо, інформацію про очікуваний час, коли кожен штраф стане остаточним.
8. Комісія додає до проекту бюджету робочий документ із зазначенням стосовно кожного бюджетного рядка, що отримує внутрішні або зовнішні цільові доходи:
(a) прогнозованої суми таких доходів, що будуть отримані;
(b) прогнозованої суми таких доходів, що переносяться з попередніх років.
9. Комісія також додає до проекту бюджету будь-який інший робочий документ, що його вона вважає корисним для Європейського Парламенту і Ради для оцінювання бюджетних запитів.
10. Відповідно до статті 8(5) Рішення Ради 2010/427/ЄС (- 38), Комісія передає Європейському Парламенту і Раді разом із проектом бюджету робочий документ, що містить повну інформацію про:
(a) усі адміністративні та операційні видатки, що пов’язані із зовнішніми заходами Союзу, включаючи СЗБП та завдання спільної безпекової та оборонної політики, та що фінансуються з бюджету;
(b) загальні адміністративні видатки EEAS за попередній рік із розподілом на видатки за кожною делегацією Союзу та видатки на центральну адміністрацію EEAS, разом із операційними видатками за географічними регіонами (регіони, країни), тематичними сферами, делегаціями та місіями Союзу.
11. Робочий документ, зазначений у параграфі 10, також повинен:
(a) містити інформацію про кількість посад щодо кожного рівня в кожній категорії та кількість постійних і тимчасових посад, включаючи затверджений у межах асигнувань договірний та місцевий персонал у кожній делегації Союзу та в центральній адміністрації EEAS;
(b) містити інформацію про будь-яке збільшення або скорочення посад за рівнями та категоріями в центральній адміністрації EEAS та у всіх делегаціях Союзу порівняно з попереднім фінансовим роком;
(c) містити інформацію про кількість посад, затверджених на фінансовий рік та за попередній фінансовий рік, а також кількість посад, зайнятих дипломатами, відрядженими з держав-членів, та посадовими особами Союзу;
(d) містити докладну інформацію про весь персонал, наявний у делегаціях Союзу на момент подання проекту бюджету, в тому числі з розподілом за географічними регіонами, статтю, окремими країнами та місіями, з розмежуванням посад штатного розпису, договірних агентів, місцевих агентів та відряджених національних експертів, а також докладну інформацію про асигнування, передбачені в проекті бюджету для таких типів персоналу, з відповідним розрахунком кількості штатних одиниць в еквіваленті повної зайнятості на основі пропонованих асигнувань.