Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу (Фінансовий Регламент), про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012

(230) Механізми змішаного фінансування CEF повинні призводити до кращої узгодженості, обміну інформацією та співпраці між державами-членами, Комісією, ЄІБ, національними банками розвитку та приватними інвесторами з метою створення та підтримання збалансованого портфеля проектів, що переслідують цілі політики CEF.

(231) Механізми змішаного фінансування CEF повинні бути спрямовані на посилення ефекту мультиплікатора витрат Союзу шляхом залучення додаткових ресурсів від приватних інвесторів, забезпечуючи тим самим максимальну участь приватних інвесторів. Крім того, вони повинні забезпечувати, щоб підтримувані заходи ставали економічно та фінансово доцільними та допомагали уникати нестачі інвестиційного левериджу. Вони повинні сприяти досягненню цілей Союзу щодо відповідності показникам, визначеним на Паризькій кліматичній конференції (COP 21), створенню робочих місць і транскордонній взаємодії. Важливо, щоб при участі і CEF, і EFSI у фінансуванні заходів Рахункова Палата перевіряла, чи фінансове управління було належним відповідно до статті 287 ДФЄС та статті 24(2) Регламенту (ЄС) № 1316/2013.

(232) У більшості випадків очікується, що гранти в транспортній галузі залишатимуться основним засобом підтримки цілей політики Союзу. Тому застосування механізмів змішаного фінансування CEF не повинне зменшувати доступності таких грантів.

(233) Участі приватних спільних інвесторів у транспортних проектах може сприяти пом’якшення фінансового ризику. Для цього можуть бути доцільні гарантії відшкодування першого збитку, що їх надає ЄІБ в рамках спільних фінансових механізмів, що підтримуються з бюджету, наприклад механізмів змішаного фінансування.

(234) Фінансування з CEF повинне ґрунтуватися на критеріях відбору та присудження, встановлених у багаторічних та річних робочих програмах відповідно до статті 17(5) Регламенту (ЄС) № 1316/2013, незалежно від використовуваної форми фінансування або поєднання форм фінансування.

(235)Досвід, отриманий стосовно механізмів змішаного фінансування, повинен враховуватися при оцінюванні Регламенту (ЄС) № 1316/2013.

(236) Запровадження механізмів змішаного фінансування CEF цим Регламентом не повинне розумітися як таке, що визначає наперед результат переговорів щодо багаторічних фінансових рамок на період після 2020 року.

(237) З урахуванням дуже високого рівня виконання CEF у транспортній галузі та задля підтримки виконання проектів з найбільшою доданою вартістю для Транс’європейської транспортної мережі стосовно коридорів основної мережі, транскордонних проектів, проектів щодо іншого розділу основної мережі та проектів, що відповідають горизонтальним пріоритетам, зазначеним у додатку I до Регламенту (ЄС) № 1316/2013, необхідно передбачити як виняток додаткову гнучкість при використанні багаторічної робочої програми, що дає можливість підвищити розмір фінансового пакета до 95 % фінансових бюджетних ресурсів, зазначених у Регламенті (ЄС) № 1316/2013. Однак важливо, щоб протягом решти періоду реалізації CEF продовжували виділятися кошти на пріоритети, що їх стосуються річні робочі програми.

(238) Оскільки характер телекомунікаційної галузі CEF має особливості порівняно з транспортною та енергетичною галузями CEF, а саме в ній менший середній розмір грантів та відмінний тип витрат і тип проектів, необхідно уникати непотрібного навантаження на бенефіціарів та держав-членів, що беруть участь у пов’язаних заходах, шляхом встановлення менш обтяжливого зобов’язання щодо сертифікації, не послаблюючи при цьому принципу розсудливого управління фінансами.

(239) Відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 283/2014 (- 31), наразі можливо лише використовувати гранти та закупівлі для підтримки заходів у сфері інфраструктур цифрових послуг. Щоб забезпечити найбільш ефективне функціонування інфраструктур цифрових послуг, інші фінансові інструменти, що в цей час використовуються в рамках CEF, включаючи інноваційні фінансові інструменти, також повинні бути доступними для підтримки таких заходів.

(240) Щоб уникнути непотрібного адміністративного тягаря для органів управління, що може перешкоджати ефективному використанню FEAD, доцільно спростити процедуру внесення змін до несуттєвих елементів операційних програм.

(241) З метою подальшого спрощення використання FEAD доцільно встановити додаткові положення щодо прийнятності видатків, зокрема щодо використання стандартних шкал питомих витрат, єдиних сум та фіксованих ставок.

(242) Щоб уникнути несправедливого ставлення до організацій-партнерів, правопорушення, що можуть бути приписані лише органу, відповідальному за придбання допомоги, не повинні впливати на прийнятність видатків організацій-партнерів.

(243) Для спрощення використання ЄСІ фондів і FEAD та уникнення правової невизначеності необхідно уточнити деякі обов’язки держав-членів щодо управління та контролю.

(244) Враховуючи необхідність послідовного застосування відповідних фінансових правил протягом фінансового року, доцільно, в принципі, щоб частина перша цього Регламенту (Фінансовий регламент) почала діяти на початку фінансового року. Однак для забезпечення того, щоб передбачене цим Регламентом важливе спрощення як стосовно Фінансового регламенту, так і змін до галузевих правил приносило користь одержувачам коштів Союзу якомога раніше, доцільно передбачити, у виняткових випадках, застосування цього Регламенту з моменту набуття ним чинності. Водночас, щоб надати додатковий час для пристосування до нових правил, установи Союзу повинні продовжувати застосовувати Регламент (ЄС, Євратом) № 966/2012 до кінця 2018 фінансового року в частині виконання відповідних адміністративних асигнувань.

(245) Деякі зміни стосовно фінансових інструментів, бюджетних гарантій та фінансової допомоги повинні застосовуватися лише з дати застосування багаторічних фінансових рамок на період після 2020 року, щоб забезпечити достатній час для адаптації відповідних правових баз та програм до нових правил.

(246) Інформація про середньорічне значення штатних одиниць в еквіваленті повної зайнятості та про розрахункову суму цільових доходів, перенесену з попередніх років, повинна надаватися вперше разом із проектом бюджету, що буде поданий у 2021 році, щоб надати Комісії достатній час для адаптації до нового зобов’язання,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює правила формування та виконання загального бюджету Європейського Союзу та Європейського співтовариства з атомної енергії (далі - "бюджет"), а також правила представлення та перевірки їхньої бухгалтерської звітності.

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(1) "заявник" означає фізичну особу або суб’єкта зі статусом юридичної особи або без нього, що подав заявку в рамках процедури присудження гранту або заявку на участь у конкурсі на призи;

(2) "заявка" означає тендерну пропозицію, заявку на участь, заявку на грант або заявку на участь у конкурсі на призи;

(3) "процедура присудження" означає процедуру закупівель, процедуру присудження гранту, конкурс на призи або процедуру відбору експертів або осіб чи суб’єктів, що виконують бюджет відповідно до пункту (с) першого підпараграфа статті 62(1);

(4) "базовий акт" означає правовий акт, який не є рекомендацією або висновком та який становить правову основу для вжиття заходу та здійснення відповідних видатків, що включені до бюджету, або виконання бюджетної гарантії чи надання фінансової допомоги, що підкріплені бюджетом, і що може мати будь-яку з таких форм:

(a) при виконанні Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) і Договору про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (Договору про Євратом) - форму регламенту, директиви або рішення в розумінні статті 288 ДФЄС; або

(b) при виконанні розділу V Договору про Європейський Союз ( ДЄС) - одну з форм, зазначених у статтях 28(1) та 31(2), статті 33 і статтях 42(4) та 43(2) ДЄС;

(5) "бенефіціар" означає фізичну особу або суб’єкта зі статусом юридичної особи або без нього, з яким підписано угоду про надання гранту;

(6) "механізм або платформа змішаного фінансування" означає рамки співпраці, встановлені щодо відносин між Комісією та установами фінансування розвитку або іншими публічними фінансовими установами з метою поєднання безповоротних форм підтримки та/або фінансових інструментів та/або бюджетних гарантій з бюджету та поворотних форм підтримки від установ фінансування розвитку та інших публічних фінансових установ, а також від фінансових установ приватного сектора та інвесторів приватного сектора;

(7) "виконання бюджету" означає здійснення заходів, пов’язаних із управлінням бюджетними асигнуваннями, їх моніторингом, контролем та аудитом відповідно до методів, передбачених у статті 62;

(8) "бюджетне зобов’язання" означає операцію, шляхом якої відповідальний розпорядник резервує необхідні для покриття наступних платежів бюджетні асигнування на виконання юридичних зобов’язань;

(9) "бюджетна гарантія" означає юридичне зобов’язання Союзу підтримувати програму заходів шляхом включення до бюджету фінансового зобов’язання, яке може підлягати виконанню в разі настання певної події під час реалізації програми та яке залишається чинним протягом строку дії зобов’язань, прийнятих у рамках підтримуваної програми;

(10) "договір щодо нерухомого майна" означає договір стосовно купівлі, обміну, довгострокової оренди, узуфрукту, лізингу, оренди або купівлі на виплат, із правом придбання або без нього, землі, будівель чи іншого нерухомого майна. Предметом такого договору є як наявні будівлі, так і незавершені будівлі, за умови що конкурсант отримав дійсний дозвіл на їх будівництво. Його предметом не є спроектовані відповідно до специфікацій публічного замовника будівлі, що є предметом договорів про виконання робіт;

(11) "конкурсант" означає економічного оператора, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь або був запрошений узяти участь у закритій процедурі, конкурсній процедурі з переговорами, конкурсному діалозі, інноваційному партнерстві, конкурсі проектів або переговорній процедурі;

(12) "центральний закупівельний орган" означає публічного замовника, що здійснює централізовані закупівлі та, у відповідних випадках, надає допоміжні закупівельні послуги;

(13) "перевірка" означає перевіряння окремого аспекту дохідної або видаткової операції;

(14) "концесійний договір" означає оплатний договір, укладений у письмовій формі між одним чи більше економічними операторами та одним чи більше публічними замовниками в розумінні статей 174 та 178, щоб доручити виконання робіт або надання послуг та управління послугами економічному оператору (далі - "концесія"), та при цьому:

(a) винагорода полягає або виключно в праві користування об’єктами будівництва чи послугами, або в такому праві разом із оплатою;

(b) присудження концесійного договору передбачає передачу концесіонеру операційного ризику при користуванні такими об’єктами будівництва чи послугами, що включає ризик попиту або ризик пропозиції чи обидва ці ризики. Вважається, що концесіонер приймає на себе операційний ризик, якщо за звичайних операційних умов не існує гарантії повернення інвестицій або витрат, здійснених при виконанні відповідних робіт чи наданні відповідних послуг;

(15) "умовне зобов’язання" означає потенційне фінансове зобов’язання, що може виникнути залежно від результатів майбутньої події;

(16) "договір" означає публічний договір або концесійний договір;

(17) "підрядник" означає економічного оператора, з яким підписано публічний договір;

(18) "угода про внесок" означає угоду, укладену з особами або суб’єктами, що використовують кошти Союзу відповідно до пунктів (c)(ii)-(viii) першого підпараграфа статті 62(1);

(19) "контроль" означає будь-який захід, ужитий для забезпечення обґрунтованої впевненості щодо дієвості, ефективності та ощадності операцій, достовірності звітності, захисту активів та інформації, запобігання шахрайству та правопорушенням та їх виявлення та виправлення і наступного контролю за ними, а також належного управління ризиками, що стосуються законності та правомірності основних транзакцій, з урахуванням багаторічного характеру програм і характеру відповідних платежів. Контроль може включати різні перевірки, а також реалізацію будь-яких політик та процедур для досягнення цілей, зазначених у першому реченні;

(20) "контрагент" означає сторону, якій надано бюджетну гарантію;

(21) "кризова ситуація" означає:

(a) ситуацію безпосередньої або невідворотної небезпеки, що загрожує перерости в збройний конфлікт або дестабілізувати країну або її сусідні території;

(b) ситуацію, спричинену стихійними лихами, техногенною кризою, наприклад війною та іншими конфліктами або надзвичайними обставинами, що мають порівнянні наслідки, пов’язані, між іншим, зі зміною клімату, погіршенням довкілля, обмеженням доступу до енергоресурсів та природних ресурсів або крайньою бідністю;

(22) "анулювання" означає операцію, якою відповідальний розпорядник повністю або частково скасовує резервування асигнувань, попередньо здійснене шляхом бюджетного зобов’язання;

(23) "динамічна система закупівель" означає повністю електронний процес здійснення поширених закупівель товарів, робіт і послуг, що загалом доступні на ринку;

(24) "економічний оператор" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, включаючи публічну установу, або групу таких осіб, що пропонує постачати продукцію, виконувати роботи чи надавати послуги або надавати нерухоме майно;

(25) "інвестиція в капітал" означає надання компанії капіталу, що інвестується прямо або опосередковано в обмін на повне або часткове володіння цією компанією, при цьому частковий інвестор може взяти на себе певний управлінський контроль над компанією та брати участь у розподілі прибутків компанії;

(26) "європейський офіс" означає адміністративну структуру, створену Комісією або Комісією спільно з однією або більше іншими установами Союзу для виконання спеціальних міжгалузевих завдань;

(27) "остаточне адміністративне рішення" означає рішення адміністративного органу, що має остаточну та зобов’язальну силу відповідно до застосовного права;

(28) "фінансовий актив" означає будь-який актив у формі коштів, інструмента капіталу суб’єкта, що перебуває у публічній або приватній власності, або передбаченого договором права на отримання коштів або іншого фінансового активу від такого суб’єкта;

(29) "фінансовий інструмент" означає спосіб надання Союзом фінансової підтримки, що здійснюється за рахунок бюджету, для досягнення однієї або більше спеціальних цілей політики Союзу, може мати форму інвестицій в капітал або інвестицій у квазівласний капітал, позик чи гарантій або інших інструментів розподілу ризику та що, у відповідних випадках, може поєднуватися з іншими формами фінансової підтримки або з коштами під спільним управлінням чи коштами Європейського фонду розвитку (EDF);

(30) "фінансове зобов’язання" означає договірне зобов’язання передати кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єкту;

(31) "рамкова угода" означає публічний договір, укладений між одним або більше економічними операторами та одним або більше публічними замовниками, метою якого є визначення умов, що регулюють окремі договори, що будуть присуджені згідно з ним, протягом певного строку, зокрема щодо передбачених ціни та, у відповідних випадках, кількості;

(32) "загальне резервування" означає загальний обсяг ресурсів, що вважається необхідним протягом усього строку дії бюджетної гарантії в результаті застосування норми резервування, зазначеної в статті 211(1), до суми бюджетної гарантії, дозволеної базовим актом, згаданим у пункті (b) статті 210(1);

(33) "грант" означає фінансовий внесок, що надається безвідплатно. Якщо такий внесок надається у рамках прямого управління, він регулюється розділом VIII;

(34) "гарантія" означає письмове зобов’язання взяти на себе відповідальність повністю або частково за борг або зобов’язання третьої сторони або за успішне виконання цією третьою стороною її зобов’язань у разі настання події, що є підставою для застосування такої гарантії, наприклад прострочення платежу за позикою;

(35) "гарантія на вимогу" означає гарантію, яку гарант повинен виконати на вимогу контрагента, незважаючи на будь-які недоліки щодо можливості примусового виконання основного зобов’язання;

(36) "внесок у натуральній формі" означає нефінансові ресурси, що безоплатно надаються третіми особами бенефіціару;

(37) "юридичне зобов’язання" означає акт, згідно з яким відповідальний розпорядник приймає або встановлює зобов’язання, що призводить до наступного платежу або платежів та визнання видатків із бюджету, та що включає окремі угоди та договори, укладені відповідно до рамкових угод про фінансове партнерство та рамкових угод;

(38) "ефект левериджу" означає суму відшкодовуваного фінансування, що надається прийнятним кінцевим одержувачам, поділену на суму внеску Союзу;

(39) "ризик ліквідності" означає ризик того, що фінансовий актив, що перебуває в спільному резервному фонді, можливо не буде проданий протягом певного строку без значних збитків;

(40) "позика" означає угоду, що зобов’язує позикодавця надати позичальнику узгоджену грошову суму на погоджений строк і зобов’язує позичальника повернути цю суму протягом погодженого строку;

(41) "грант низької вартості" означає грант у розмірі, що не перевищує або дорівнює 60000 євро;

(42) "організація держави-члена" означає суб’єкта, створеного в державі-члені як орган публічного права або як орган приватного права, якому доручене виконання завдань у публічній сфері та надані належні фінансові гарантії цією державою-членом;

(43) "метод виконання" означає будь-який із методів виконання бюджету, зазначених у статті 62, а саме пряме управління, непряме управління та спільне управління;

(44) "фінансований декількома донорами захід" означає будь-який захід, коли кошти Союзу поєднуються з коштами принаймні одного іншого донора;

(45) "ефект мультиплікатора" означає інвестицію прийнятних кінцевих одержувачів, поділену на суму внеску Союзу;

(46) "здобуток" означає одержані внаслідок заходу продукти відповідно до галузевих правил;

(47) "учасник" означає конкурсанта або учасника тендеру в процедурі закупівель, заявника в процедурі присудження гранту, експерта в процедурі відбору експертів, заявника в конкурсі на призи або особу чи суб’єкта, що бере участь у процедурі використання коштів Союзу відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 62(1);

(48) "приз" означає фінансовий внесок, що надається як винагорода за результатами конкурсу. Якщо такий внесок надається у рамках прямого управління, він регулюється розділом IX;

(49) "закупівлі" означає придбання за договором робіт, товарів або послуг та придбання або оренду земельних ділянок, будівель чи іншого нерухомого майна одним або більше публічними замовниками в економічних операторів, обраних такими публічними замовниками;

(50) "закупівельна документація" означає будь-який документ, який видає або на який покликається публічний замовник для опису або визначення елементів процедури закупівель, у тому числі:

(a) заходи з оприлюднення, зазначені в статті 163;

(b) запрошення до участі в тендері;

(c) тендерні специфікації, включаючи технічні специфікації та відповідні критерії, або описові документи у разі конкурсного діалогу;

(d) проект договору;

(51) "публічний договір" означає оплатний договір, укладений у письмовій формі між одним чи більше економічними операторами та одним чи більше публічними замовниками в розумінні статей 174 та 178, про постачання рухомого або нерухомого майна, виконання робіт або надання послуг за ціну, що сплачується повністю або частково з бюджету, який включає:

(a) договори щодо нерухомого майна;

(b) договори про постачання;

(c) договори про виконання робіт;

(d) договори про надання послуг;

(52) "інвестиція в квазівласний капітал" означає вид фінансування, що перебуває на рівні між власним капіталом та боргом, має вищий ризик, ніж першочерговий борг, і нижчий ризик, ніж основний капітал, і що може бути структурований як борг, як правило незабезпечений та субординований, а в деяких випадках такий, що може бути конвертований у власний капітал або в привілейований власний капітал;

(53) "одержувач" означає бенефіціара, підрядника, зовнішнього експерта, що отримує винагороду, або особу чи суб’єкта, що отримує призи чи кошти в рамках фінансового інструмента або використовує кошти Союзу відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 62(1);

(54) "договір репо" означає продаж цінних паперів за кошти з їх подальшим зворотним викупом у визначену дату або на вимогу;

(55) "асигнування на дослідження і технологічний розвиток" означає асигнування, передбачене в одному з розділів бюджету, що стосуються сфер політики, пов’язаних із "непрямими дослідженнями" або "прямими дослідженнями", чи в главі, що стосується науково-дослідної діяльності, в іншому розділі;

(56) "результат" означає наслідки здійснення заходу, що визначаються відповідно до галузевих правил;

(57) "інструмент розподілу ризику" означає фінансовий інструмент, що дає змогу розподіляти визначений ризик між двома чи більше суб’єктами, а у відповідних випадках - в обмін на узгоджену винагороду;

(58) "договір про надання послуг" означає договір, предметом якого є всі інтелектуальні та неінтелектуальні послуги, крім послуг, що регулюються договорами про постачання, договорами про виконання робіт та договорами щодо нерухомого майна;

(59) "розсудливе управління фінансами" означає виконання бюджету згідно з принципами ощадності, дієвості та ефективності;

(60) "Положення про персонал" означає Положення про персонал Європейського Союзу та Умови працевлаштування інших службовців Європейського Союзу, викладені в Регламенті (ЄЕС, Євратом, ЄСВС) № 259/68;

(61) "субпідрядник" означає економічного оператора, якого пропонує конкурсант, учасник тендеру або підрядник для виконання частини договору або бенефіціар для виконання частини завдань, що спільно фінансуються за рахунок гранту;

(62) "членський внесок" означає суми, сплачувані органам, членом яких є Союз, відповідно до бюджетних рішень та умов оплати, встановлених відповідним органом;

(63) "договір про постачання" означає договір на купівлю, лізинг, оренду або купівлю на виплат, із правом придбання або без нього, продуктів, та який може включати як допоміжні роботи з вибору ділянки та інсталяційні роботи;

(64) "технічна допомога" означає, без обмеження галузевих правил, підтримку та діяльність із розбудови потенціалу, необхідні для реалізації програми чи заходу, зокрема підготовчу, управлінську, моніторингову, оцінювальну, аудиторську та контрольну діяльність;

(65) "учасник тендеру" означає економічного оператора, що подав тендерну пропозицію;

(66) "Союз" означає Європейський Союз, Європейське співтовариство з атомної енергії чи обидві ці організації, відповідно до контексту;

(67) "установа Союзу" означає Європейський Парламент, Європейську Раду, Раду ЄС, Комісію, Суд Європейського Союзу, Рахункову Палату, Європейський економічно-соціальний комітет, Комітет регіонів, Європейського Омбудсмана, Європейського інспектора із захисту даних або Європейську службу зовнішніх справ (EEAS); Європейський Центральний Банк не вважається установою Союзу;

(68) "постачальник" означає економічного оператора, внесеного до списку постачальників, що будуть запрошені для подання заявок на участь у тендерах або подання тендерних пропозицій;

(69) "волонтер" означає особу, що за відсутності зобов’язання працювати працює в організації без оплати праці;

(70) "об’єкт будівництва" означає результат будівельних або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(71) "договір про виконання робіт" означає договір, предметом якого є будь-що з такого:

(a) виконання або як виконання, так і проектування об’єкта будівництва;

(b) виконання або як виконання, так і проектування об’єкта будівництва, пов’язаного з одним із видів діяльності, зазначених у додатку II до Директиви 2014/24/ЄС; або

(c) реалізація будь-якими засобами об’єкта будівництва, що відповідає вимогам, визначеним публічним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проект об’єкта будівництва.

1. Положення щодо виконання доходів і видатків бюджету, та що містяться в базовому акті, повинні відповідати бюджетним принципам, викладеним у розділі II.

2. Без обмеження параграфа 1, будь-яка пропозиція або зміна до пропозиції, що подана до законодавчого органу та містить відступи від положень цього Регламенту, відмінних від положень розділу II, або відступи від делегованих актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, повинна прямо вказувати на такі відступи, а також зазначати, чим конкретно вони зумовлені, в преамбулі та у пояснювальному меморандумі до таких пропозицій або змін.

Якщо цим Регламентом не передбачено інше, до встановлених цим Регламентом термінів і строків застосовується Регламент Ради (ЄЕС, Євратом) № 1182/71 (- 32).

Цей Регламент не обмежує регламенти (ЄС) № 45/2001 та (ЄС) № 2016/679.

Бюджет формується та виконується відповідно до принципів єдності, достовірності бюджету, щорічності, збалансованості, розрахункової одиниці, універсальності, деталізації, розсудливого управління фінансами та прозорості, як це визначено в цьому Регламенті.

1. На кожен фінансовий рік бюджет передбачає і затверджує всі доходи та видатки, що вважаються необхідними для Союзу. Він повинен включати:

(a) доходи та видатки Союзу, в тому числі адміністративні видатки, що виникають внаслідок виконання положень ДЄС стосовно спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), та операційні видатки, обумовлені виконанням зазначених положень, якщо вони здійснюються за рахунок бюджету;

(b) доходи та видатки Європейського співтовариства з атомної енергії.

2. Бюджет повинен містити диференційовані асигнування, що складаються з асигнувань на зобов’язання та асигнувань на платежі, а також недиференційовані асигнування.

Затверджені асигнування на фінансовий рік складаються з:

(a) асигнувань, передбачених у бюджеті, в тому числі шляхом унесення змін до бюджету;

(b) асигнувань, перенесених із попередніх фінансових років;

(c) асигнувань, наданих знову відповідно до статті 15;

(d) асигнувань, що виникають із платежів за попереднім фінансуванням, повернених відповідно до пункту (b) статті 12(4);

(e) асигнувань, наданих після отримання доходів, розподілених протягом фінансового року або перенесених із попередніх фінансових років.

3. Асигнування на зобов’язання покривають повну суму юридичних зобов’язань, прийнятих протягом фінансового року, відповідно до статті 114(2).

4. Асигнування на платежі покривають платежі, здійснювані на виконання юридичних зобов’язань, прийнятих у фінансовому році або попередньому фінансовому році.

5. Параграфи 2 та 3 цієї статті не перешкоджають виділенню асигнувань на загальному рівні або прийняттю бюджетних зобов’язань у формі щорічних платежів, як це відповідно передбачено в пункті (b) першого підпараграфа статті 112(1) та в статті 112(2).

1. Усі доходи та видатки повинні бути віднесені до одного з бюджетних рядків.

2. Без обмеження затверджених видатків, що виникають унаслідок умовних зобов’язань відповідно до статті 210(2), будь-які видатки не можуть бути визначені або затверджені в розмірі понад затверджені асигнування.

3. Асигнування вноситься до бюджету тільки у разі, якщо воно призначене для позиції видатків, що вважається необхідною.

4. Відсотки, що нараховуються на платежі за попереднім фінансуванням із бюджету, не підлягають сплаті Союзу, якщо тільки інше не передбачено у відповідних угодах про внесок або угодах про фінансування.

Унесені до бюджету асигнування затверджуються на фінансовий рік, що триває з 1 січня по 31 грудня.

1. Доходи за фінансовий рік відображаються в обліку за відповідний рік на основі зібраних протягом нього сум. Однак власні ресурси на січень наступного фінансового року можуть бути виділені заздалегідь відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) № 609/2014.

2. Облікові дані з податку на додану вартість (ПДВ) та із заснованих на валовому національному доході власних ресурсів можуть бути скориговані відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) № 609/2014.

3. Зобов’язання відображаються в обліку за фінансовий рік на основі юридичних зобов’язань, прийнятих у період до 31 грудня цього року. Утім, загальні бюджетні зобов’язання, зазначені в статті 112(4), відображаються в обліку за фінансовий рік на основі бюджетних зобов’язань, прийнятих у період до 31 грудня цього року.

4. Платежі відображаються в обліку за фінансовий рік на основі платежів, здійснених бухгалтером у період до 31 грудня цього року.

5. Як відступ від параграфів 3 та 4:

(a) видатки Європейського сільськогосподарського гарантійного фонду (EAGF) відображаються в обліку за фінансовий рік на основі виплат, здійснених Комісією державам-членам до 31 грудня відповідного року, за умови що платіжне доручення отримане бухгалтером до 31 січня наступного фінансового року;

(b) видатки, здійснені в рамках спільного управління, за винятком EAGF, відображаються в обліку за фінансовий рік на основі відшкодувань, здійснених Комісією державам-членам до 31 грудня відповідного року, включаючи видатки, нараховані до 31 січня наступного фінансового року відповідно до статей 30 та 31.

1. Асигнування, внесені до бюджету, можуть виділятися з 1 січня після остаточного ухвалення бюджету.

2. Починаючи з 15 жовтня фінансового року, заздалегідь можуть виділятися такі видатки під асигнування, передбачені на наступний фінансовий рік:

(a) поточні адміністративні видатки, за умови що такі видатки затверджені в останньому належним чином ухваленому бюджеті, і тільки в межах однієї чверті загальної суми відповідних асигнувань, затверджених Європейським Парламентом і Радою на поточний фінансовий рік;

(b) поточні управлінські видатки на EAGF, за умови що такі видатки передбачені в наявному базовому акті, і тільки в межах трьох чвертей загальної суми відповідних асигнувань, затверджених Європейським Парламентом і Радою на поточний фінансовий рік.

1. Асигнування, що не були використані до кінця фінансового року, на який вони були внесені до бюджету, скасовуються, якщо тільки вони не переносяться відповідно до параграфів 2-8.

2. За рішенням, ухваленим відповідно до параграфа 3, можуть бути перенесені такі асигнування, але тільки на наступний фінансовий рік:

(a) асигнування на зобов’язання та недиференційовані асигнування, щодо яких більшість підготовчих етапів процедури виділення коштів були завершені до 31 грудня фінансового року. Такі асигнування можуть бути виділені до 31 березня наступного фінансового року, за винятком недиференційованих асигнувань, пов’язаних із проектами будівництва, що можуть бути виділені до 31 грудня наступного фінансового року;

(b) асигнування, що необхідні, коли законодавчий орган ухвалив базовий акт в останньому кварталі фінансового року, а Комісія не могла виділити передбачені для цієї мети асигнування до 31 грудня цього року. Такі асигнування можуть бути виділені до 31 грудня наступного фінансового року;

(c) асигнування на платежі, що необхідні для покриття наявних зобов’язань або зобов’язань, пов’язаних із перенесеними асигнуваннями на зобов’язання, якщо асигнувань на платежі, передбачених у відповідних бюджетних рядках на наступний фінансовий рік, недостатньо;

(d) нерозподілені асигнування, що стосуються заходів, зазначених у статті 4(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 33).

Що стосується пункту (c) першого підпараграфа, відповідна установа Союзу спочатку використовує асигнування, затверджені на поточний фінансовий рік, і не використовує перенесені асигнування, поки перші не будуть вичерпані.

Обсяги перенесених нерозподілених асигнувань, зазначених у пункті (d) першого підпараграфа цього параграфа, не повинні перевищувати, в межах проголосованих Європейським Парламентом і Радою 2% початкових асигнувань, суму коригування прямих платежів, застосованого відповідно до статті 26 Регламенту (ЄС) № 1306/2013 протягом попереднього фінансового року. Перенесені асигнування повертаються до бюджетних рядків, що стосуються заходів, зазначених у пункті (b) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 1306/2013.

3. Відповідна установа Союзу ухвалює своє рішення про перенесення відповідно до параграфа 2-15 лютого наступного фінансового року. Вона інформує Європейський Парламент і Раду до 15 березня цього року про ухвалене нею рішення про перенесення. У ньому також зазначається щодо кожного бюджетного рядка, як передбачені в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 2 критерії застосовувались до кожного перенесення.

4. Автоматично переносяться такі асигнування:

(a) асигнування на зобов’язання для Резерву екстреної допомоги і для Фонду солідарності Європейського Союзу. Такі асигнування можуть бути перенесені тільки на наступний фінансовий рік і виділені до 31 грудня цього року;

(b) асигнування, що відповідають внутрішнім цільовим доходам. Такі асигнування можуть бути перенесені тільки на наступний фінансовий рік і виділені до 31 грудня цього року, за винятком внутрішніх цільових доходів від здачі в оренду та продажу будівель та землі, що можуть бути перенесені до повного їх використання. Асигнування на зобов’язання, зазначені в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 та в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 514/2014 (- 34), що доступні на 31 грудня і виникають унаслідок повернень платежів за попереднім фінансуванням, можуть бути перенесені до закриття програми і використані за потреби, за умови що інші асигнування на зобов’язання більше не доступні;

(c) асигнування, що відповідають зовнішнім цільовим доходам. Такі асигнування повинні бути повністю використані до виконання всіх операцій, що стосуються програми або заходу, на який вони призначені, або вони можуть бути перенесені та використані для наступної програми або заходу. Це не поширюється на доходи, зазначені в пункті (iii) статті 21(2)(g), стосовно яких асигнування, не виділені протягом п’яти років, підлягають скасуванню;

(d) асигнування на платежі, пов’язані з EAGF, що виникають унаслідок зупинення відповідно до статті 41 Регламенту (ЄС) № 1306/2013.

5. Застосовний до зовнішніх цільових доходів режим відповідно до пункту (c) параграфа 4 цієї статті, що одержані в результаті участі держав Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA) у певних програмах Союзу відповідно до пункту (e) статті 21(2), повинен відповідати Протоколу № 32, що додається до Угоди про Європейський економічний простір (Угода про ЄЕП).

6. На додаток до інформації, передбаченої в параграфі 3, відповідна установа Союзу подає до Європейського Парламенту і Ради інформацію про асигнування, що були автоматично перенесені, із зазначенням відповідних сум та положень цієї статті, згідно з якими асигнування були перенесені.

7. Недиференційовані асигнування, за якими на кінець фінансового року прийняті юридичні зобов’язання, підлягають виплаті до кінця наступного фінансового року.

8. Без обмеження параграфа 4, асигнування, віднесені до резерву, та асигнування на видатки на персонал не переносяться. Для цілей цієї статті видатки на персонал включають винагороду та надбавки для членів та персоналу установ Союзу, на яких поширюється Положення про персонал.

1. Асигнування на зобов’язання та недиференційовані асигнування, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа статті 12(2), можуть бути перенесені, лише якщо зобов’язання не могли бути прийняті до 31 грудня фінансового року не з вини розпорядника та якщо підготовчі етапи достатньо завершені для того, щоб можна було обґрунтовано очікувати, що зобов’язання буде прийнято до 31 березня наступного фінансового року або, стосовно проектів будівництва, до 31 грудня наступного фінансового року.

2. Зазначені в пункті (a) першого підпараграфа статті 12(2) підготовчі етапи, що повинні бути завершені до 31 грудня фінансового року, щоб уможливити перенесення на наступний фінансовий рік, зокрема, є такими:

(a) стосовно індивідуальних бюджетних зобов’язань у розумінні пункту (a) першого підпараграфа статті 112(1), завершення відбору потенційних підрядників, бенефіціарів, призерів або делегатів;

(b) стосовно загальних бюджетних зобов’язань у розумінні пункту (b) першого підпараграфа статті 112(1), ухвалення рішення про фінансування або завершення консультацій з відповідними підрозділами в межах кожної установи Союзу щодо ухвалення рішення про фінансування.

3. Асигнування, перенесені відповідно до пункту (a) першого підпараграфа статті 12(2), що не були виділені до 31 березня наступного фінансового року або до 31 грудня наступного фінансового року на суми, що стосуються проектів будівництва, автоматично скасовуються.

Комісія інформує Європейський Парламент і Раду про асигнування, скасовані відповідно до першого підпараграфа, протягом одного місяця після скасування.

1. Якщо бюджетні зобов’язання анульовано в будь-якому фінансовому році, що настає після року, в якому вони були прийняті, в результаті повного або часткового невиконання заходів, на які вони були призначені, то асигнування, що відповідають таким анулюванням, скасовуються, якщо інше не передбачене в Регламентах (ЄС) № 1303/2013 та (ЄС) № 514/2014, та без обмеження статті 15 цього Регламенту.

2. Асигнування на зобов’язання, зазначені в Регламентах (ЄС) № 1303/2013 та (ЄС) № 514/2014, анулюються автоматично відповідно до вказаних Регламентів.

3. Ця стаття не застосовується до зовнішніх цільових доходів, зазначених у статті 21(2).

1. Асигнування, що відповідають анулюванням, згаданим у Регламентах (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 223/2014 та (ЄС) № 514/2014, можуть бути знову виділені в разі явної помилки, допущеної виключно з вини Комісії.

Із цією метою Комісія вивчає анулювання, здійснені протягом попереднього фінансового року, та вирішує до 15 лютого поточного фінансового року з урахуванням вимог, чи необхідно повторно виділити відповідні асигнування.

2. На додаток до випадку, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, асигнування, що відповідають анулюванням, виділяються повторно в таких випадках:

(a) анулювання стосовно програми згідно з процедурами формування резерву результативності, передбаченого в статті 20 Регламенту (ЄС) № 1303/2013;

(b) анулювання стосовно програми, присвяченої спеціальному фінансовому інструменту на користь малих та середніх підприємств (МСП), після припинення участі держави-члена в фінансовому інструменті відповідно до сьомого підпараграфа статті 39(2) Регламенту (ЄС) № 1303/2013.

3. Асигнування на зобов’язання, що відповідають сумі анулювань, здійснених у результаті повного або часткового невиконання відповідних науково-дослідних проектів, також можуть бути знову виділені на користь науково-дослідної програми, що до неї належать проекти, або її правонаступника в контексті бюджетної процедури.

1. Якщо бюджет не було остаточно ухвалено на початку фінансового року, застосовується процедура, передбачена в першому параграфі статті 315 ДФЄС (режим тимчасової однієї дванадцятої). Зобов’язання можуть прийматися та платежі здійснюватися в межах, установлених параграфом 2 цієї статті.

2. Зобов’язання можуть бути прийняті за кожною главою в розмірі до однієї чверті загальної суми асигнувань, затверджених відповідною главою бюджету за попередній фінансовий рік, плюс одна дванадцята за кожен місяць, що минув.

Ліміт асигнувань, передбачений проектом бюджету, не повинен бути перевищений.

Платежі можуть здійснюватися щомісячно за кожною главою в розмірі до однієї дванадцятої суми асигнувань, затверджених відповідною главою бюджету за попередній фінансовий рік. Однак така сума не повинна перевищувати одну дванадцяту суми асигнувань, передбачених у тій самій главі проекту бюджету.

3. Асигнування, затверджені відповідною главою бюджету за попередній фінансовий рік, як зазначено в параграфах 1 та 2, повинні розумітися як такі, що стосуються асигнувань, проголосованих у бюджеті, в тому числі шляхом унесення змін до бюджету, та після коригування на перерозподіли, здійснені протягом цього фінансового року.

4. Якщо цього вимагає безперервність заходів Союзу та управління, Рада може за пропозицією Комісії затверджувати кваліфікованою більшістю видатки в розмірі понад тимчасову одну дванадцяту, але не більше тимчасових чотирьох дванадцятих, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, як стосовно зобов’язань, так і стосовно платежів, що перевищують зобов’язання та платежі, що надаються автоматично відповідно до параграфів 1 та 2. Рада негайно передає своє рішення про затвердження Європейському Парламенту.

Рішення, зазначене в першому підпараграфі, набуває чинності через 30 днів після його прийняття, якщо Європейський Парламент не вживе жодного з таких заходів:

(a) ухвалить рішення більшістю своїх членів зменшити видатки до закінчення 30 днів, і в цьому випадку Комісія подає нову пропозицію;

(b) повідомить Раду і Комісію про те, що він не бажає зменшувати видатки, і в цьому випадку рішення набуває чинності до закінчення 30 днів.

Додаткові дванадцяті затверджуються як одне ціле та є неподільними.

5. Якщо стосовно певної глави затвердження чотирьох тимчасових дванадцятих відповідно до параграфа 4 є недостатнім для покриття видатків, необхідних для забезпечення безперервності заходів Союзу в сфері, що її стосується відповідна глава, то затвердження може бути здійснене в обсязі понад суми асигнувань, унесених до відповідної глави бюджету за попередній фінансовий рік. Європейський Парламент і Рада діють згідно з процедурами, передбаченими в параграфі 4. Однак за жодних обставин не повинна бути перевищена загальна сума асигнувань, передбачена в бюджеті попереднього фінансового року або в пропонованому проекті бюджету.

1. Доходи й асигнування на платежі повинні бути збалансованими.

2. Союз та органи Союзу, зазначені в статтях 70 та 71, не повинні залучати позики в рамках бюджету.

1. Баланс кожного фінансового року включається до бюджету на наступний фінансовий рік як дохід у разі надлишку або як асигнування на платежі у разі дефіциту.

2. Планові доходи або асигнування на платежі, зазначені в параграфі 1 цієї статті, вносяться до бюджету під час бюджетної процедури та до листа про внесення змін, поданого відповідно до статті 42 цього Регламенту. Такий кошторис складається відповідно до статті 1 Регламенту Ради (ЄС, Євратом) № 608/2014 (- 35).

3. Після представлення попередньої бухгалтерської звітності за кожний фінансовий рік будь-яка невідповідність між цією бухгалтерською звітністю та кошторисом включається до бюджету на наступний фінансовий рік шляхом унесення змін до бюджету, присвячених виключно такій невідповідності. У такому випадку Комісія подає проект змін до бюджету одночасно до Європейського Парламенту і до Ради протягом 15 днів після подання попередньої бухгалтерської звітності.

1. Багаторічні фінансові рамки та бюджет складаються та виконуються в євро, а також бухгалтерська звітність повинна бути представлена в євро. Однак для зазначених у статті 77 цілей руху коштів бухгалтер та, у випадку авансових рахунків, адміністратори авансових рахунків, а для потреб адміністративного управління Комісією та EEAS - відповідальний розпорядник мають право здійснювати операції в інших валютах.

2. Без обмеження спеціальних положень, викладених у галузевих правилах або у спеціальних договорах, угодах про надання гранту, угодах про внесок та угодах про фінансування, обмін відповідальним розпорядником здійснюється згідно з обмінним курсом дня для євро, опублікованим в Офіційному віснику Європейського Союзу серії C того дня, коли підрозділ-розпорядник складає платіжне доручення або наказ про стягнення.

Якщо такий курс дня не опубліковано, відповідальний розпорядник використовує курс, зазначений у параграфі 3.

3. Для цілей бухгалтерської звітності, передбаченої в статтях 82, 83 та 84, обмін євро в іншу валюту і навпаки здійснюється згідно з місячним обліковим обмінним курсом євро. Цей обліковий обмінний курс встановлюється бухгалтером Комісії за допомогою будь-якого джерела інформації, що вважається надійним, на основі обмінного курсу, що діяв на передостанній робочий день місяця, що передує місяцю, для якого встановлюється такий обмінний курс.

4. Операції з обміну валют проводяться таким чином, щоб не допускати значного впливу на рівень спільного фінансування Союзу або негативного впливу на бюджет. У відповідних випадках, курс обміну євро в інші валюти і навпаки може розраховуватись на основі середнього обмінного курсу дня за певний період.

Без обмеження статті 21, сукупна сума доходів повинна покривати сукупну суму асигнувань на платежі. Без обмеження для статті 27, усі доходи та видатки включаються до бюджету в повному обсязі без будь- яких коригувань відносно один одного.

1. Зовнішні цільові доходи та внутрішні цільові доходи використовуються для фінансування конкретних позицій видатків.

2. До зовнішніх цільових доходів належить таке:

(a) спеціальні додаткові фінансові внески держав-членів на такі види заходів та програм:

(i) певні додаткові програми наукових досліджень і технологічного розвитку;

(ii) певні заходи зовнішньої допомоги або програми, що фінансуються Союзом та управляються Комісією;

(b) асигнування, що стосуються доходів Фонду підтримки досліджень у галузі вугілля та сталі, заснованого Протоколом № 37 про фінансові наслідки закінчення строку дії Договору про ЄСВС та про Фонд підтримки досліджень у галузі вугілля та сталі, що є додатком до ДЄС та ДФЄС.

(c) відсотки на вклади і штрафи, що передбачені в Регламенті Ради (ЄС) № 1467/97 (- 36);

(d) доходи, призначені для конкретної мети, наприклад доходи від фондів, субсидій, подарунків та спадщини, включаючи цільові доходи, характерні для кожної установи Союзу;

(e) фінансові внески на діяльність Союзу від третіх країн або від органів, відмінних від органів, що створені згідно з ДФЄС або Договором про Євратом;

(f) внутрішні цільові доходи, згадані в параграфі 3, якщо вони є додатковими до зовнішніх цільових доходів, згаданих у цьому параграфі;

(g) доходи від діяльності конкурентного характеру, що її провадить Спільний науково-дослідний центр (JRC) та що включає будь-що таке:

(i) процедури надання грантів та процедури закупівель, що в них бере участь JRC;

(ii) діяльність JRC в інтересах третіх осіб;

(iii) діяльність, що здійснюється згідно з адміністративною угодою з іншими установами Союзу чи іншими підрозділами Комісії, відповідно до статті 59, щодо надання науково-технічних послуг.