Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу (Фінансовий Регламент), про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його пункт (d) статті 46, статтю 149, пункт (a) статті 153(2), статті 164, 172, 175, 177 та 178, статті 189(2), 212(2) та 322(1) і статтю 349, а також Договір про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії, зокрема його статтю 106a,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Рахункової Палати (- 1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 2),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (- 3),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 4),

Оскільки:

(1) Після трьох років імплементації необхідно внести подальші зміни до фінансових правил, застосовних до загального бюджету Союзу (далі - "бюджет"), щоб усунути перешкоди в імплементації шляхом збільшення гнучкості, спростити процедури для стейкхолдерів та надання послуг, приділяти більше уваги результатам та покращити доступність, прозорість та підзвітність. А тому Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 966/2012 (- 5) повинен бути скасований та замінений цим Регламентом.

(2) Щоб зменшити складність застосовних до бюджету фінансових правил та включити відповідні правила в один єдиний регламент, Комісія повинна скасувати Делегований регламент (ЄС) № 1268/2012 (- 6). Для цілей ясності основні правила з Делегованого регламенту (ЄС) № 1268/2012 повинні бути включені до цього Регламенту, тоді як інші правила повинні бути включені до настанов щодо послуг.

(3) Повинні бути дотримані фундаментальні бюджетні принципи. Наявні відступи від цих принципів щодо окремих сфер, наприклад дослідження, зовнішні дії та структурні фонди, повинні бути переглянуті та спрощені, наскільки це можливо, беручи до уваги їхню постійну актуальність, додану вартість для бюджету і тягар, що його вони покладають на стейкхолдерів.

(4) Правила про перенесення асигнувань повинні бути викладені зрозуміліше, а також необхідно розрізняти автоматичні та неавтоматичні перенесення. Відповідні установи Союзу повинні надавати інформацію Європейському Парламенту і Раді як про автоматичні, так і про неавтоматичні перенесення.

(5) Необхідно дозволити перенесення та використання зовнішніх цільових доходів для наступної програми або заходу з метою ефективного використання таких коштів. Повинно бути можливо переносити внутрішні цільові доходи тільки на наступний фінансовий рік, за винятком випадків, коли цим Регламентом передбачено інше.

(6) Що стосується внутрішніх цільових доходів, повинне бути дозволене фінансування нових проектів будівництва за рахунок доходів від здачі в оренду та продажу будівель. Із цією метою такі доходи повинні розглядатись як внутрішні цільові доходи, що можуть переноситись до їх повного використання.

(7) Установи Союзу повинні мати можливість приймати будь-які пожертви, зроблені на користь Союзу.

(8) Повинне бути запроваджене положення, що дозволяє юридичній особі спонсорувати в негрошовій формі захід або діяльність у рекламних цілях або в цілях корпоративної соціальної відповідальності.

(9) Необхідно уточнити поняття результативності стосовно бюджету. Результативність повинна бути пов’язана з безпосереднім застосуванням принципу розсудливого управління фінансами. Також необхідно визначити принцип розсудливого управління фінансами та встановити зв’язок між поставленими цілями та показниками результативності, результатами та ощадністю, ефективністю та дієвістю при використанні асигнувань. Виходячи з міркувань правової визначеності та уникаючи суперечностей із наявними рамками результативності різних програм, необхідно визначити термінологію результативності, зокрема поняття здобутку і результатів.

(10) Згідно з Міжінституційною угодою від 13 квітня 2016 року про краще законотворення (- 7), законодавство Союзу повинне мати високу якість і зосереджуватись на сферах, де воно має найбільшу додану вартість для громадян і є максимально ефективним та результативним у досягненні цілей спільної політики Союзу. Встановлення обов’язковості оцінювання наявних та нових програм витрат та заходів, що передбачають значні витрати, може допомогти досягати таких цілей.

(11) Відповідно до принципу прозорості, закріпленого в статті 15 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), установи Союзу повинні вести свою роботу якомога відкритіше. Стосовно виконання бюджету застосування цього принципу передбачає, що громадяни повинні знати, де і для якої мети Союз витрачає кошти. Така інформація сприяє демократичним дискусіям, участі громадян у процесі вироблення й ухвалення рішень у Союзі, посилює інституційний контроль та контроль за видатками Союзу, а також сприяє підвищенню довіри до нього. Комунікація повинна мати більш цільовий характер і бути спрямована на збільшення видимості внеску Союзу для громадян. Такі цілі повинні досягатися шляхом оприлюднення, бажано з використанням сучасних засобів комунікації, відповідної інформації щодо всіх одержувачів коштів, що фінансуються з бюджету, яка враховує законні інтереси цих одержувачів щодо конфіденційності та безпеки, а також, що стосується фізичних осіб, їхнє право на приватність та захист своїх персональних даних. Тому установи Союзу повинні застосовувати вибірковий підхід при оприлюдненні інформації, відповідно до принципу пропорційності. Рішення щодо оприлюднення повинні ґрунтуватися на відповідних критеріях для надання інформації, що має важливе значення.

(12) Без обмеження правил про охорону персональних даних, необхідно прагнути до максимальної прозорості стосовно інформації про одержувачів. Інформація про одержувачів коштів Союзу, використовуваних у рамках прямого управління, повинна оприлюднюватися на спеціальному вебсайті установ Союзу, наприклад на такому, як Система фінансової прозорості, і повинна містити принаймні інформацію про ім’я та місце перебування одержувача, суму, щодо якої виникло юридичне зобов’язання, та цільове призначення коштів. Ця інформація повинна враховувати відповідні критерії, наприклад періодичність, тип та важливість заходу.

(13) Комісія повинна мати можливість виконувати бюджет опосередковано через організації держав-членів. Тому з міркувань правової визначеності організацію держави-члена доцільно означити як суб’єкта, створеного в державі-члені як орган публічного права або як орган приватного права, якому доручене виконання завдань у публічній сфері та надані належні фінансові гарантії цією державою-членом. Фінансова підтримка, що надається державою-членом таким органам приватного права згідно зі встановленими правом Союзу наявними вимогами у формі, яку визначає така держава-член, і що необов’язково вимагає банківської гарантії, повинна розглядатися як належні фінансові гарантії.

(14) Стосовно призів, грантів та договорів, що присуджуються після відкриття публічної конкурсної процедури, і зокрема стосовно конкурсів, запрошень подати пропозиції і запрошень подати тендерні пропозиції, з метою дотримання принципів ДФЄС, зокрема принципів прозорості, пропорційності, однакового ставлення та недискримінації, повинні оприлюднюватися ім’я та місце перебування одержувачів коштів Союзу. Таке оприлюднення повинне сприяти контролю за процедурами присудження з боку заявників, що не перемогли в конкурсі.

(15) Персональні дані щодо фізичних осіб не повинні бути загальнодоступними довше строку, протягом якого одержувач використовує кошти, і тому вони повинні бути видалені через два роки. Та сама вимога застосовується до персональних даних, що стосуються юридичних осіб, офіційне найменування яких містить ідентифікаційні дані однієї або більше фізичних осіб.

(16) У більшості випадків, що регулюються цим Регламентом, оприлюднення стосується юридичних осіб. Що стосується фізичних осіб, то при оприлюдненні персональних даних повинен дотримуватися принцип пропорційності між важливістю наданої суми та необхідністю контролювати найкраще використання коштів. У таких випадках оприлюднення регіону на рівні 2 спільної класифікації територіальних одиниць статистики (NUTS) відповідає меті оприлюднення інформації про одержувачів та забезпечує однакове ставлення між державами-членами різного розміру з дотриманням права одержувачів на приватне життя та, зокрема, на захист своїх персональних даних.

(17) З міркувань правової визначеності та відповідно до принципу пропорційності повинні бути зазначені ситуації, в яких оприлюднення не повинне здійснюватися. Наприклад, не повинна оприлюднюватися інформація стосовно стипендій або інших форм прямої підтримки, що виплачуються фізичним особам, що найбільше потребують допомоги, стосовно певних договорів із дуже малою вартістю або стосовно фінансової підтримки, нижчої за певний поріг, що надається за допомогою фінансових інструментів, або у випадках, коли ризики розкриття інформації загрожують охоронюваним Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу правам і свободам відповідних фізичних осіб або шкодять комерційним інтересам одержувачів. Однак щодо грантів не повинно бути спеціального звільнення від обов’язку оприлюднювати інформацію залежно від конкретного порогу, щоб підтримувати поточну практику та забезпечувати прозорість.

(18) Якщо персональні дані одержувачів оприлюднюються для цілей прозорості в зв’язку з використанням коштів Союзу та контролем за процедурами присудження, такі одержувачі повинні бути поінформовані про таке оприлюднення і про їхні права та застосовні для здійснення цих прав процедури відповідно до Регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 (- 8) та (ЄС) 2016/679 (- 9).

(19) Для забезпечення дотримання принципу однакового ставлення до всіх одержувачів також необхідно оприлюднювати інформацію стосовно фізичних осіб, відповідно до зобов’язання держав-членів встановити великий ступінь прозорості для договорів, що перевищують порогові значення, передбачені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС (- 10).

(20) У разі непрямого та спільного управління особи, суб’єкти або призначені органи, що здійснюють операції із коштами Союзу, повинні надавати інформацію про одержувачів та кінцевих одержувачів. У разі спільного управління інформація повинна оприлюднюватися згідно з галузевими правилами. Комісія повинна надати інформацію про єдиний вебсайт, включаючи його адресу, де можна знайти інформацію про одержувачів та кінцевих одержувачів.

(21) В інтересах підвищення читабельності та прозорості даних про фінансові інструменти, використовувані в рамках прямого і непрямого управління, доцільно об’єднати всі вимоги до звітності в один єдиний робочий документ, що повинен додаватися до проекту бюджету.

(22) Для сприяння впровадженню найкращих практик у діяльності Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Європейського соціального фонду (ESF), Фонду згуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) та Європейського фонду морського та рибного господарства (EMFF), а також Європейського сільськогосподарського гарантійного фонду (EAGF) Комісія повинна для інформаційних цілей мати можливість надавати органам, відповідальним за управлінську та контрольну діяльність, незобов’язальний методологічний посібник, що в ньому викладені її власна стратегія та підхід у сфері контролю, включаючи контрольні списки, та приклади найкращої практики. Такий посібник повинен оновлюватися щоразу, коли це необхідно.

(23) Доцільно передбачити можливість для установ Союзу укладати між собою угоди про рівень обслуговування, щоб полегшити виконання їхніх асигнувань, а також можливість укладати між підрозділами установ Союзу, органами Союзу, європейськими офісами, органами або особами, яким доручено здійснення конкретних заходів у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) відповідно до розділу V Договору про Європейський Союз (ДЄС), та Офісом Генерального секретаря Ради керівників європейських шкіл такі угоди про надання послуг, постачання продукції або виконання робіт чи договорів щодо нерухомого майна.

(24) Доцільно визначити порядок створення нових європейських офісів та розрізняти обов’язкові та необов’язкові завдання таких офісів. Необхідно передбачити можливість для установ Союзу, органів Союзу та інших європейських офісів делегувати повноваження розпорядника директору європейського офісу. Європейські офіси повинні також мати можливість укладати угоди про рівень обслуговування щодо надання послуг, постачання продукції чи виконання робіт або договорів щодо нерухомого майна. Доцільно встановити спеціальні правила складання бухгалтерських документів, положення, що дозволяють бухгалтеру Комісії делегувати деякі свої завдання працівникам таких офісів, та операційні процедури щодо банківських рахунків, які Комісія повинна мати можливість відкривати на ім’я європейського офісу.

(25) Для підвищення економічної ефективності діяльності виконавчих агентств та у світлі практичного досвіду, накопиченого в інших органах Союзу, повинна існувати можливість доручати бухгалтеру Комісії всі або деякі завдання бухгалтера відповідного виконавчого агентства.

(26) Для цілей правової визначеності необхідно уточнити, що директори виконавчих агентств діють як уповноважені шляхом делегування розпорядники при управлінні операційними асигнуваннями програм, делегованих їхнім органам. Для досягнення максимального підвищення ефективності в результаті глобальної централізації певних служб підтримки необхідно прямо передбачити для виконавчих агентств можливість здійснювати адміністративні видатки.

(27) Необхідно встановити правила щодо повноважень та обов’язків фінансових суб’єктів, зокрема розпорядників та бухгалтерів.

(28) Європейський Парламент, Рада, Рахункова Палата і бухгалтер Комісії повинні бути поінформовані про призначення уповноваженого шляхом делегування розпорядника, внутрішнього аудитора та бухгалтера або про припинення їхніх повноважень протягом двох тижнів після такого призначення або припинення повноважень.

(29) Розпорядники повинні нести повну відповідальність за всі дохідні і видаткові операції, що виконуються під їхнім керівництвом, і за системи внутрішнього контролю, а також повинні притягуватись до відповідальності за свої дії, в тому числі, в разі необхідності, в порядку дисциплінарного провадження.

(30) Також повинні бути визначені завдання, обов’язки та принципи процедур, що їх повинні дотримуватись розпорядники. Уповноважені шляхом делегування розпорядники повинні забезпечити, щоб уповноважені шляхом субделегування розпорядники та їхній персонал отримували інформацію та навчання стосовно стандартів контролю та відповідних методів та прийомів, а також щоб уживалися заходи для забезпечення функціонування системи контролю. Уповноважений шляхом делегування розпорядник повинен звітувати своїй установі Союзу про виконання своїх обов’язків у формі щорічного звіту. Такий звіт повинен містити необхідну фінансову та управлінську інформацію на підтвердження декларації цієї посадової особи про виконання її обов’язків, включаючи інформацію про загальні результати проведених операцій. Підтвердні документи, що стосуються проведених операцій, повинні зберігатися принаймні п’ять років. Різні форми переговорної процедури укладання публічних договорів повинні бути предметом спеціального звіту уповноваженого шляхом делегування розпорядника для відповідної установи Союзу, а також звіту такої установи Союзу для Європейського Парламенту і Ради, оскільки ці процедури являють собою відступи від звичайних процедур присудження публічних договорів.

(31) Необхідно враховувати подвійну роль голів делегацій Союзу, та їхніх заступників у разі їх відсутності, як уповноважених шляхом субделегування розпорядників для Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) і, стосовно операційних асигнувань, для Комісії.

(32) Делегування повноважень з питань виконання бюджету Комісією щодо операційних асигнувань її власної секції бюджету заступникам голів делегацій Союзу повинне обмежуватись ситуаціями, коли виконання цих завдань заступниками голів делегацій Союзу є суворо необхідним для забезпечення безперервності діяльності під час відсутності голів делегацій Союзу. Заступникам голів делегацій Союзу не потрібно дозволяти здійснювати ці повноваження систематично або з причин внутрішнього розподілу роботи.

(33) Бухгалтер повинен нести відповідальність за належне здійснення платежів, збір доходів та стягнення дебіторської заборгованості. Бухгалтер повинен керувати казначейством, розпоряджатися банківськими рахунками та файлами третіх осіб, вести бухгалтерський облік і нести відповідальність за складання фінансової звітності установ Союзу. Бухгалтер Комісії повинен бути єдиною особою, що має право встановлювати правила бухгалтерського обліку та гармонізовані плани рахунків, тоді як бухгалтери всіх інших установ Союзу повинні встановлювати процедури бухгалтерського обліку, що застосовуються в їхніх установах.

(34) Необхідно також встановити порядок призначення та припинення обов’язків бухгалтера.

(35) Бухгалтер повинен запровадити процедури, щоб забезпечити, що рахунки, відкриті для потреб управління казначейством, та авансові рахунки не мали дебетового сальдо.

(36) Повинні бути встановлені умови використання авансових рахунків, система управління, що становить виняток зі звичайних бюджетних процедур і стосується лише обмежених сум, а також завдання та обов’язки адміністраторів авансових рахунків, розпорядника та бухгалтера в зв’язку з контролем авансових рахунків. Рахункова Палата повинна бути поінформована про будь-яке призначення адміністратора авансового рахунку. З міркувань ефективності в делегаціях Союзу повинні бути створені авансові рахунки для асигнувань як із секцій бюджету, що стосуються Комісії, так і секцій бюджету, що стосуються EEAS. Також за певних умов доцільно дозволити використовувати авансові рахунки у делегації Союзу для виплат обмежених сум згідно з бюджетними процедурами. Що стосується призначення адміністраторів авансових рахунків, то повинна існувати можливість також обирати їх серед персоналу, найнятого Комісією в сфері надання допомоги в урегулюванні кризисних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, коли немає вільного персоналу Комісії, що на нього поширюється дія Положення про персонал Європейського Союзу та Умов працевлаштування інших службовців Союзу, викладених у Регламенті Ради (ЄЕС, Євратом, ЄСВС) № 259/68 (- 11) (далі - "Положення про персонал").

(37) Для врахування ситуації в сфері надання допомоги в урегулюванні кризисних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, коли немає вільного персоналу Комісії, що на нього поширюється дія Положення про персонал, і технічних труднощів стосовно схвалення всіх юридичних зобов’язань відповідальним розпорядником, необхідно дозволити персоналу, найнятому Комісією в цій сфері, схвалювати юридичні зобов’язання в дуже невеликому розмірі до 2500 євро, пов’язані з виплатами, що здійснюються з авансових рахунків, а також головам делегацій Союзу або їхнім заступникам схвалювати юридичні зобов’язання за розпорядженням відповідального розпорядника Комісії.

(38) Після того, як завдання та обов’язки фінансових суб’єктів будуть визначені, їх можна притягнути до відповідальності тільки на умовах, встановлених у Положенні про персонал. Відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012, в установах Союзу створені спеціалізовані колегії з фінансових порушень. Однак через обмежену кількість справ, що надходять до них, та з міркувань ефективності доцільно передати їхні функції міжвідомчій колегії, створеній відповідно до цього Регламенту (далі - "колегія"). Колегія повинна створюватись для оцінювання запитів та видачі рекомендацій щодо необхідності ухвалення рішень про виключення та накладення фінансових санкцій, переданих їй на розгляд Комісією чи іншими установами та органами Союзу, при цьому їхня адміністративна автономія щодо їхніх працівників не зазнає обмежень. Така передача також має на меті уникнути дублювання рекомендацій чи висновків та зменшити ризики виникнення суперечностей між рекомендаціями чи висновками у випадках, коли залучені як економічний оператор, так і працівник установи або органу Союзу. Необхідно зберегти в силі процедуру, згідно з якою розпорядник може вимагати підтвердження розпорядження, яке він вважає незаконним або таким, що суперечить принципу розсудливого управління фінансами, і таким чином може бути звільнений від будь-якої відповідальності. Склад колегії повинен бути змінений, коли вона виконує цю функцію. Колегія не повинна мати будь-яких слідчих повноважень.

(39) Стосовно доходів необхідно розглянути питання негативних коригувань власних ресурсів, що підпадають під Регламент Ради (ЄС, Євратом) № 609/2014 (- 12). За винятком випадків власних ресурсів, необхідно зберігати в силі наявні завдання та засоби контролю, що належать до сфери відповідальності розпорядників на різних етапах процедури: складення кошторису дебіторської заборгованості, видача наказів про стягнення, відправлення дебет-ноти, що повідомляє боржника про встановлення дебіторської заборгованості, та, коли необхідно, рішення про відмову від права згідно з критеріями, що гарантують дотримання розсудливого управління фінансами, для забезпечення ефективного збору доходів.

(40) Розпорядник повинен мати можливість повністю або частково відмовитись від стягнення встановленої дебіторської заборгованості, коли щодо боржника розпочато будь-яку з процедур неплатоспроможності, що їх означено в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/848 (- 13), зокрема у випадках урегулювання заборгованості за рішенням суду, компромісних угод та аналогічних проваджень.

(41) Необхідно передбачити конкретні положення про процедури коригування або зменшення до нуля кошторису дебіторської заборгованості.

(42) Необхідно уточнити терміни внесення до бюджету сум, отриманих як сплата штрафів або інших штрафних санкцій, будь-яких нарахованих відсотків або інших зумовлених ними доходів.

(43) З огляду на останні зміни на фінансових ринках та процентну ставку, що застосовується Європейським центральним банком (ЄЦБ) до його основних операцій з рефінансування, необхідно переглянути положення щодо процентної ставки штрафів або інших штрафних санкцій та передбачити правила у випадку від’ємної процентної ставки.

(44) Для відображення особливостей дебіторської заборгованості, що складається зі штрафів чи інших штрафних санкцій, накладених установами Союзу згідно з ДФЄС або Договором про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (Договір про Євратом), необхідно запровадити спеціальні положення щодо відсоткових ставок, застосовних до сум, що підлягають сплаті, але ще не сплачені, в разі якщо такі суми збільшені Судом Європейського Союзу.

(45) Необхідно уточнити і посилити правила про стягнення. Зокрема, необхідно зазначити, що бухгалтер повинен стягувати суми також шляхом взаємного заліку їх та сум, що їх повинне сплатити боржнику виконавче агентство, коли воно виконує бюджет.

(46) Для гарантування правової визначеності та прозорості необхідно встановити правила щодо строків, протягом яких повинна надсилатись дебет-нота.

(47) Для забезпечення управління активами, що дає можливість отримання доходу, необхідно попередньо стягувати й інвестувати в фінансові активи суми, що стосуються штрафів або інших штрафних санкцій, накладених згідно з ДФЄС або Договором про Євратом, наприклад штрафи за порушення конкуренції, що є предметом оскарження, а також визначати, для яких цілей повинні бути використані отримані від цього доходи. Оскільки Комісія не єдина установа Союзу, що має право накладати штрафи або інші штрафні санкції, необхідно встановити положення щодо таких штрафів або інших штрафних санкцій, що їх накладають інші установи Союзу, а також установити правила їх стягнення, що повинні бути еквівалентними правилам, застосовним до Комісії.

(48) Щоб забезпечити наявність у Комісії всієї необхідної інформації для ухвалення рішень про фінансування, необхідно встановити мінімальні вимоги щодо змісту рішень про фінансування стосовно грантів, закупівель, довірчих фондів Союзу для зовнішніх заходів (далі - "довірчі фонди Союзу"), призів, фінансових інструментів, механізмів або платформ змішаного фінансування та бюджетних гарантій. Водночас, щоб відкрити для потенційних одержувачів довгострокові перспективи, необхідно дозволити ухвалення рішень про фінансування на період більше одного фінансового року, зазначаючи при цьому, що виконання залежить від наявності бюджетних асигнувань на відповідні фінансові роки. Крім того, необхідно зменшити кількість елементів, що вимагаються для ухвалення рішення про фінансування. Відповідно до мети спрощення, рішення про фінансування одночасно повинне становити річну або багаторічну програму роботи. Оскільки внески до зазначених у статтях 70 та 71 органів Союзу вже закладені в бюджеті, ухвалення окремого рішення про фінансування в цьому відношенні не повинне вимагатися.

(49) Стосовно видатків необхідно пояснити зв’язок між рішеннями про фінансування, загальними бюджетними зобов’язаннями та індивідуальними бюджетними зобов’язаннями, а також поняття бюджетного та юридичного зобов’язання, щоб визначити чіткі рамки для різних етапів виконання бюджету.

(50) Для того щоб ураховувати, зокрема, кількість юридичних зобов’язань, прийнятих делегаціями Союзу та представництвами Союзу, та коливання валютних курсів, що вони їх зазнають, повинні бути можливими попередні бюджетні зобов’язання також у тих випадках, коли відомі остаточний отримувач платежу та сума.

(51) Стосовно типології платежів, що їх розпорядники можуть здійснювати, потрібно надати пояснення щодо різних видів платежів, відповідно до принципу розсудливого управління фінансами. Необхідно додатково уточнити правила клірингу платежів у рамках попереднього фінансування, зокрема щодо ситуацій, коли проміжний кліринг неможливий. Для цього в прийняті юридичні зобов’язання повинні бути включені відповідні положення.

(52) Цей Регламент повинен передбачати, що платежі повинні здійснюватися у визначені строки і що в разі недотримання таких строків кредитори матимуть право на нарахування пені за прострочення, що підлягає сплаті з бюджету, крім випадків, коли це стосується держав-членів, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського інвестиційного фонду (ЄІФ).

(53) Доцільно включити положення стосовно перевірки видатків і дозволу на видатки в одну статтю та означити поняття "анулювання". Оскільки транзакції здійснюються в комп’ютеризованих системах, підписання "підтвердження можливості платежу" на виконання ухваленого за результатами перевірки рішення необхідно замінити захищеним електронними засобами підписом, за винятком обмеженої кількості випадків. Необхідно також уточнити, що перевірка видатків здійснюється щодо всіх прийнятних витрат, включаючи, як у випадку з клірингом попереднього фінансування, витрати, що не пов’язані із запитом на оплату.

(54) Для зменшення складності, впорядкування наявних правил та поліпшення читабельності цього Регламенту повинні бути запроваджені правила, спільні для більше ніж одного інструмента виконання бюджету. Тому певні положення необхідно перегрупувати, узгодити формулювання та сферу застосування інших положень, а непотрібні повторення та перехресні покликання видалити.

(55) Кожна установа Союзу повинна створити комітет із контролю внутрішнього аудиту, якому доручається забезпечити незалежність внутрішнього аудитора, контролювати якість роботи в сфері внутрішнього аудиту та гарантувати, що рекомендації внутрішнього та зовнішнього аудиту належним чином враховуються та виконуються її службами. Склад такого комітету з контролю внутрішнього аудиту повинен визначатися кожною установою Союзу з урахуванням його організаційної самостійності та важливості рекомендацій незалежних експертів.

(56) Більшу увагу потрібно приділяти результативності і результатам проектів, що фінансуються з бюджету. Таким чином, доцільно визначити додаткову форму, а саме фінансування, не пов’язане з витратами на відповідні операції, на додаток до вже усталених форм внеску Союзу (відшкодування фактично понесених прийнятних витрат, питомих витрат, одноразових сум та фінансування за фіксованою ставкою). Додаткова форма фінансування повинна ґрунтуватися на виконанні певних умов ex ante або на досягненні результатів, що оцінюються відносно попередньо визначених цільових етапів або відповідно до показників результативності.

(57) Якщо Комісія проводить оцінювання операційної та фінансової спроможності одержувачів коштів Союзу або оцінювання їхніх систем та процедур, вона повинна мати можливість покладатися на результати оцінювань, вже проведених нею, іншими суб’єктами або донорами, наприклад національними агентствами та міжнародними організаціями, щоб уникати подвійного оцінювання тих самих одержувачів. Необхідно користуватися можливістю взаємного використання результатів оцінювань, проведених іншими суб’єктами, якщо такі оцінювання були проведені з дотриманням умов, еквівалентних умовам, що передбачені в цьому Регламенті для застосовного методу виконання. Тому для сприяння взаємному використанню донорами результатів оцінювань Комісія повинна сприяти визнанню прийнятих на міжнародному рівні стандартів або найкращих міжнародних практик.

(58) Важливо також уникати ситуацій, коли одержувачі коштів Союзу декілька разів перевіряються різними суб’єктами щодо використання цих коштів. Отже, повинна існувати можливість покладатися на перевірки, вже проведені незалежними аудиторами за умови наявності достатніх доказів їхньої компетентності та незалежності та за умови, що аудиторська робота виконується згідно з прийнятими на міжнародному рівні стандартами аудиту, які забезпечують обґрунтовану впевненість, а також що вони були проведені щодо фінансової звітності та звітів, де йдеться про використання внеску Союзу. У подальшому такі перевірки повинні складати основу загальної впевненості щодо використання коштів Союзу. Із цією метою важливо забезпечити надання на вимогу звіту незалежного аудитора та відповідної аудиторської документації Європейському Парламенту, Комісії, Рахунковій Палаті та ревізійним органам держав-членів.

(59) Для того щоб покладатися на результати оцінювань та перевірок і зменшити адміністративне навантаження на осіб та суб’єктів, що отримують кошти Союзу, важливо забезпечити повторне використання будь-якої інформації, що вже наявна в установах Союзу, органах управління чи інших органах та суб’єктах, що використовують кошти Союзу, щоб уникати численних запитів до одержувачів або бенефіціарів.

(60) Щоб запровадити механізм довгострокової співпраці з одержувачами, необхідно передбачити можливість підписання рамкових угод про фінансове партнерство. Рамкове фінансове партнерство повинне реалізуватися шляхом грантів або угод про внесок з особами та суб’єктами, що використовують кошти Союзу. Для цього необхідно визначити мінімальний зміст таких угод про внесок. Рамкове фінансове партнерство не повинне надмірно обмежувати доступ до фінансування Союзу.

(61) Умови та процедури призупинення, припинення або зменшення внеску Союзу повинні бути узгоджені з різними інструментами виконання бюджету, як, наприклад, гранти, закупівлі, непряме управління, призи тощо. Необхідно визначити підстави для такого призупинення, припинення чи зменшення.

(62) Цей Регламент повинен встановлювати стандартні строки, протягом яких одержувачі повинні зберігати документи, що стосуються внесків Союзу, щоб уникати суперечливих або непропорційних договірних вимог, одночасно надаючи Комісії, Рахунковій Палаті та Європейському бюро боротьби із шахрайством (OLAF) достатній час для отримання доступу до таких даних і документів та виконання перевірок ex post. Крім того, будь-яка особа чи суб’єкт, що отримує кошти Союзу, повинен бути зобов’язаний співпрацювати в сфері захисту фінансових інтересів Союзу.

(63) Для надання достатньої інформації учасникам та одержувачам та забезпечення їхньої можливості здійснювати своє право на захист учасникам та одержувачам необхідно дозволити подавати свої зауваження до вжиття будь-якого заходу, що негативно впливає на їхні права, та вони повинні бути поінформовані про наявні в них засоби правового захисту для оскарження такого заходу.

(64) Для захисту фінансових інтересів Союзу Комісія повинна створити єдину систему завчасного виявляння та виключання.

(65) Система завчасного виявляння та виключання повинна застосовуватися до учасників, одержувачів, суб’єктів, на чиї можливості конкурсант або учасник тендеру має намір покладатися, субпідрядників підрядника, будь-якої особи чи суб’єкта, що отримує кошти Союзу, якщо бюджет виконується в рамках непрямого управління, будь-якої особи чи суб’єкта, що отримує кошти Союзу в рамках фінансових інструментів, використовуваних у рамках прямого управління, учасників або одержувачів, інформацію стосовно яких надали суб’єкти, що виконують бюджет у рамках спільного управління, та спонсорів.

(66) Якщо рішення про реєстрацію особи чи суб’єкта в базі даних системи завчасного виявляння та виключання ухвалюється на підставі ситуації виключення, що стосується фізичної або юридичної особи, яка є членом адміністративного, управлінського або наглядового органу такої особи чи суб’єкта або яка має право представництва, ухвалення рішень або контролю щодо такої особи чи суб’єкта, або щодо фізичної чи юридичної особи, що приймає на себе необмежену відповідальність за борги такої особи чи суб’єкта, або щодо фізичної особи, що має важливе значення для присудження або виконання юридичного зобов’язання, то необхідно уточнити, що зареєстрована в базі даних інформація повинна включати інформацію стосовно таких осіб.

(67) Рішення про виключення особи чи суб’єкта з участі у процедурах присудження або про накладення фінансової санкції на особу чи суб’єкта та рішення про оприлюднення відповідної інформації повинні ухвалювати відповідальні розпорядники з огляду на їхню автономію в адміністративних справах. У разі відсутності остаточного судового рішення чи остаточного адміністративного рішення та у випадках, пов’язаних із серйозним порушенням договору, відповідальні розпорядники повинні ухвалювати своє рішення на основі попередньої правової оцінки, враховуючи рекомендацію колегії. Колегія також повинна оцінювати тривалість виключення у випадках, коли тривалість не була встановлена остаточним судовим рішенням чи остаточним адміністративним рішенням.

(68) Роль колегії повинна полягати в забезпеченні узгодженої роботи системи виключення. Колегія повинна складатися з постійного голови, двох представників Комісії та представника розпорядника, що скликає колегію.

(69) Попередня правова оцінка не визначає наперед остаточну оцінку діяння відповідної особи або суб’єкта компетентними органами держав-членів відповідно до національного права. Отже, рекомендація колегії, як і рішення відповідального розпорядника, повинні бути переглянуті після повідомлення про таку остаточну оцінку.

(70) Відповідальний розпорядник повинен виключити особу чи суб’єкта, якщо остаточним судовим рішенням або остаточним адміністративним рішенням встановлено, що така особа чи суб’єкт винен у вчиненні грубих професійних порушень, навмисному або ненавмисному невиконанні зобов’язань щодо сплати внесків або податків на потреби соціального забезпечення, створенні юридичної особи в іншій юрисдикції з метою невиконання податкових, соціальних або будь-яких інших юридичних зобов’язань, шахрайських діяннях, що впливають на бюджет, корупційних діяннях, діяннях, пов’язаних зі злочинною організацією, відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, вчиненні терористичних злочинів або злочинів, пов’язаних із терористичною діяльністю, експлуатації дитячої праці чи вчиненні інших злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, або вчиненні правопорушення. Особа або суб’єкт також повинні бути виключені в разі серйозного порушення юридичного зобов’язання або в разі банкрутства.

(71) При ухваленні рішення про виключення особи чи суб’єкта або про накладення фінансової санкції на особу чи суб’єкта і про оприлюднення відповідної інформації відповідальний розпорядник повинен забезпечити дотримання принципу пропорційності, зокрема беручи до уваги серйозність ситуації, її вплив на бюджет, час, що минув із моменту відповідного діяння, тривалість діяння та його повторення, чи було діяння навмисним, або ступінь недбалості та ступінь співпраці особи чи суб’єкта з відповідним компетентним органом, а також внесок такої особи чи суб’єкта в розслідування.

(72) Відповідальний розпорядник повинен також мати можливість виключити особу чи суб’єкта, коли фізична або юридична особа, що приймає на себе необмежену відповідальність за борги економічного оператора, є банкрутом, або в подібній ситуації неплатоспроможності, або якщо така фізична або юридична особа не виконує свої зобов’язання щодо сплати внесків або податків на потреби соціального забезпечення, якщо такі ситуації впливають на фінансовий стан цього економічного оператора.

(73) На особу чи суб’єкта не повинне поширюватися рішення про виключення, коли він ужив відновлювальних заходів, демонструючи тим самим свою надійність. Ця можливість не повинна застосовуватись у випадках найтяжчих злочинів.

(74) У світлі принципу пропорційності слід розрізняти випадки, коли можна накладати фінансову санкцію як альтернативу виключенню, з одного боку, та випадки, коли тяжкість діяння відповідного одержувача щодо спроб незаконного отримання коштів Союзу виправдовує накладення фінансової санкції на додаток до виключення, щоб забезпечити стримувальний вплив, з іншого боку. Необхідно також визначити максимальну суму фінансової санкції, що може бути накладена публічним замовником.

(75) Фінансова санкція повинна накладатися лише на одержувача, а не на учасника, враховуючи, що розмір фінансової санкції, що підлягає накладенню, розраховується виходячи з суми відповідного юридичного зобов’язання.

(76) Можливість ухвалювати рішення про виключення або накладати фінансові санкції не залежить від можливості застосовувати договірні санкції, як, наприклад, неустойка.

(77) Тривалість виключення повинна бути обмежена в часі, як це передбачено Директивою 2014/24/ЄС, і повинна відповідати принципу пропорційності.

(78) Необхідно визначити дату початку і тривалість строку давності для ухвалення рішень про виключення або накладення фінансових санкцій.

(79) Важливо, щоб існувала можливість посилити стримувальний вплив, досягнутий виключенням та фінансовою санкцією. У зв’язку з цим стримувальний вплив повинен бути посилений можливістю оприлюднювати інформацію стосовно виключення та/або фінансової санкції в спосіб, що відповідає вимогам щодо захисту даних, викладеним у Регламентах (ЄС) № 45/2001 та (ЄС) № 2016/679. Таке оприлюднення повинне сприяти тому, щоб те саме діяння не повторювалося. З міркувань правової визначеності та відповідно до принципу пропорційності повинні бути зазначені ситуації, в яких оприлюднення не повинне здійснюватися. Здійснюючи оцінювання, відповідальний розпорядник повинен брати до уваги будь-які рекомендації колегії. Що стосується фізичних осіб, персональні дані повинні оприлюднюватися лише за виняткових обставин, виправданих серйозністю діяння або його впливом на фінансові інтереси Союзу.

(80) Пов’язана з виключенням або фінансовою санкцією інформація повинна оприлюднюватися тільки в окремих випадках, як, наприклад, серйозні професійні порушення, шахрайство, значний недолік у виконанні основних зобов’язань фінансованого з бюджету юридичного зобов’язання, правопорушення, або у випадках, коли юридична особа створюється в іншій юрисдикції з метою невиконання податкових, соціальних або будь-яких інших юридичних зобов’язань.

(81) Критерії виключення повинні бути чітко відокремлені від критеріїв, що ведуть до можливої відмови від процедури присудження.

(82) Інформація стосовно завчасного виявлення ризиків і стосовно рішень про виключення та накладення фінансових санкцій на особу чи суб’єкта повинна бути централізованою. Із цією метою відповідна інформація повинна зберігатися в базі даних, що створюється та управляється Комісією як власником централізованої системи. Така система повинна працювати з дотриманням права на приватність та захист персональних даних.

(83) Хоча Комісія повинна бути відповідальною за створення системи завчасного виявляння та виключання і за управління нею, інші установи та органи Союзу, а також усі особи та суб’єкти, що використовують кошти Союзу в рамках прямого, спільного та непрямого управління, повинні брати участь у цій системі шляхом передачі відповідної інформації Комісії. Відповідальний розпорядник та колегія повинні гарантувати право на захист особи або суб’єкта. Те саме право повинне бути надане особі чи суб’єкту в контексті завчасного виявлення, коли передбачена розпорядником дія може негативно вплинути на права відповідної особи чи суб’єкта. У випадках шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що негативно впливає на фінансові інтереси Союзу, стосовно яких ще не винесено остаточне судове рішення, відповідальний розпорядник повинен мати можливість відкласти надання повідомлення особі чи суб’єкту, а колегія - відкласти право особи чи суб’єкта подавати свої зауваження. Таке відстрочення повинне допускатися тільки в разі наявності вагомих законних підстав для збереження конфіденційності розслідування або національного судового провадження.

(84) Суд Європейського Союзу повинен отримати необмежену юрисдикцію стосовно рішень про виключення та фінансові санкції, що накладаються відповідно до цього Регламенту, згідно зі статтею 261 ДФЄС.

(85) Для сприяння захисту фінансових інтересів Союзу за всіх методів виконання бюджету особи та суб’єкти, що беруть участь у виконанні бюджету в рамках спільного та непрямого управління, повинні мати можливість, у відповідних випадках, брати до уваги виключення, рішення про які ухвалені розпорядниками на рівні Союзу.

(86) Цей Регламент повинен сприяти досягненню цілей електронного врядування, зокрема використанню електронних даних при обміні інформацією між установами Союзу та третіми особами.

(87) Прогрес у напрямку електронного обміну інформацією та електронного подання документів, включаючи електронні закупівлі, у відповідних випадках, що становлять значний захід зі спрощення, повинен супроводжуватися чіткими умовами для прийняття систем, що будуть використовуватися, з метою запровадження належного в юридичному відношенні середовища зі збереженням гнучкості в управлінні коштами Союзу для учасників, одержувачів та розпорядників, як це передбачено в цьому Регламенті.

(88) Повинні бути встановлені правила щодо складу та завдань комітету, що відповідальний за оцінювання заявок у закупівельних процедурах, процедурах присудження грантів та у конкурсах на призи. Комітет повинен мати можливість залучати зовнішніх експертів, якщо така можливість передбачена в базовому акті.

(89) Відповідно до принципу належного адміністрування, розпорядник повинен вимагати надання роз’яснень або відсутніх документів, дотримуючись при цьому принципу однакового ставлення та суттєво не змінюючи заявку. Розпорядник повинен мати можливість вирішити не робити цього лише у належним чином обґрунтованих випадках. Окрім того, розпорядник повинен мати можливість виправити очевидну канцелярську помилку або вимагати від учасника виправити її.

(90) Розсудливе управління фінансами передбачає захист Комісії через вимогу надання гарантій при сплаті попереднього фінансування. Вимога до підрядників та бенефіціарів надавати гарантії повинна встановлюватися не автоматично, а залежати від аналізу ризиків. Якщо в процесі виконання розпорядник з’ясує, що гарант не уповноважений або більше не уповноважений видавати гарантії відповідно до чинного національного права, розпорядник повинен мати можливість вимагати заміни гарантії.

(91) Різні набори правил щодо прямого та непрямого управління, зокрема щодо поняття "завдань із виконання бюджету", створили плутанину та спричинили ризики помилок у кваліфікації як для Комісії, так і для її партнерів, а тому їх необхідно спростити й узгодити.

(92) Положення щодо заснованого на колонах оцінювання ex ante осіб та суб’єктів, що використовують кошти Союзу в рамках непрямого управління, необхідно переглянути, щоб Комісія могла якомога більше покладатися на системи, правила та процедури цих осіб та суб’єктів, що вважаються еквівалентними тим системам, правилам та процедурам, що їх використовує Комісія. Крім того, важливо уточнити, що якщо в результаті оцінювання виявлено сфери, в яких наявні процедури недостатні для захисту фінансових інтересів Союзу, Комісія повинна мати можливість підписувати угоди про внесок, вживаючи відповідних наглядових заходів. Також важливо прояснити, в яких випадках Комісія може вирішити не вимагати проведення заснованого на колонах оцінювання ex ante для підписання угод про внесок.

(93) Оплата праці осіб та суб’єктів, що виконують бюджет, повинна, якщо доцільно та можливо, залежати від результативності.

(94) Комісія вступає в партнерські відносини з третіми країнами шляхом укладання угод про фінансування. Важливо уточнити зміст таких угод про фінансування, зокрема щодо тих частин дії, що їх третя країна виконує в рамках непрямого управління.

(95) Важливо визнати особливий характер механізмів або платформ змішаного фінансування, де Комісія поєднує свій внесок із внеском фінансових установ, та пояснити застосування положень про фінансові інструменти та бюджетні гарантії.

(96) Правила та принципи закупівель, застосовні до публічних договорів, що їх укладають установи Союзу за власний рахунок, повинні ґрунтуватися на правилах, що викладені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2014/23/ЄС (- 14) та Директиві 2014/24/ЄС.

(97) Стосовно змішаних договорів необхідно уточнити методологію, використовувану публічними замовниками для визначення застосовних правил.

(98) Потрібно уточнити заходи з оприлюднення ex ante та ex post, необхідні для початку процедури закупівель, стосовно договорів, вартість яких дорівнює встановленим у Директиві 2014/24/ЄС пороговим значенням або перевищує їх, стосовно договорів, вартість яких менша за ці порогові значення, і стосовно договорів, що виходять за межі предмета регулювання зазначеної Директиви.

(99) Цей Регламент повинен включати вичерпний перелік усіх доступних для установ Союзу процедур закупівель незалежно від порогових значень.

(100) В інтересах адміністративного спрощення та для заохочення участі малих та середніх підприємств (МСП) необхідно передбачити переговорні процедури стосовно договорів середньої вартості.

(101) Як і Директива 2014/24/ЄС, цей Регламент повинен передбачати проведення консультацій щодо ринку до початку процедури закупівель. Для забезпечення використання інноваційного партнерства тільки в тих випадках, коли бажані роботи, товари та послуги відсутні на ринку або як розробки, близькі до ринкової зрілості, цей Регламент повинен передбачати зобов’язання проводити такі попередні консультації щодо ринку перед використанням інноваційного партнерства.

(102) Потрібно уточнити внесок публічних замовників у захист довкілля та сприяння сталому розвитку, забезпечуючи при цьому, що вони отримають оптимальну вигоду за укладеними ними договорами, зокрема шляхом вимоги використання спеціальних етикеток або використання відповідних методів присудження.

(103) Для забезпечення дотримання економічними операторами при виконанні договорів відповідних вимог екологічного законодавства, законодавства про соціальне забезпечення і трудового законодавства, що встановлені правом Союзу, національним правом, колективними угодами або міжнародними конвенціями з питань соціального забезпечення та захисту довкілля, що зазначені в додатку X до Директиви 2014/24/ЄС, такі вимоги повинні бути частиною визначених публічним замовником мінімальних вимог та бути включені до договорів, підписаних публічним замовником.

(104) Необхідно розмежовувати й окремо розглядати різні випадки, що зазвичай називаються конфліктами інтересів. Поняття "конфлікту інтересів" повинне застосовуватися виключно щодо випадків, коли особа чи суб’єкт, відповідальний за виконання бюджету, аудит або контроль, чи посадова особа або агент установи Союзу чи національних органів на будь-якому рівні перебуває в такій ситуації. Спроби чинити неналежний вплив на процедуру присудження або отримати конфіденційну інформацію повинні розглядатися як серйозні професійні порушення, що можуть призвести до відмови в процедурі присудження та/або до виключення з коштів Союзу. Крім того, економічні оператори можуть опинитися в ситуації, коли вони не можуть бути обрані для виконання договору через професійний конфлікт інтересів. Наприклад, компанія не повинна оцінювати проект, в якому вона брала участь, або аудитор не повинен мати змогу проводити аудит рахунків, які він раніше засвідчував.

(105) Відповідно до Директиви 2014/24/ЄС, повинна існувати можливість перевіряти, чи виключено економічного оператора, застосовувати критерії відбору та присудження, а також перевіряти дотримання закупівельної документації у будь-якому порядку. У результаті повинна існувати можливість відхиляти тендерні пропозиції на підставі критеріїв присудження без попередньої перевірки відповідного учасника тендеру на предмет відповідності критеріям виключення або відбору.

(106) Договори повинні укладатися на основі найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції відповідно до статті 67 Директиви 2014/24/ЄС.

(107) В інтересах правової визначеності необхідно уточнити, що критерії відбору суворо пов’язані з оцінюванням конкурсантів або учасників тендеру, а критерії присудження суворо пов’язані з оцінюванням тендерних пропозицій. Зокрема, кваліфікація та досвід персоналу, призначеного для виконання договору, повинні використовуватися лише як критерій відбору, а не як критерій присудження, оскільки це може створити ризик дублювання та подвійного оцінювання того самого елемента. Крім того, якби така кваліфікація та досвід використовувались як критерій присудження, будь-яка зміна персоналу, призначеного для виконання договору, навіть якщо це виправдано через хворобу або зміну посади, поставила би під сумнів умови, за яких був укладений договір і, отже, призвела б до правової невизначеності.

(108) Закупівлі Союзу повинні забезпечувати ефективне, прозоре та належне використання коштів Союзу, таким чином зменшуючи адміністративне навантаження на одержувачів коштів Союзу. У цьому відношенні електронні закупівлі повинні сприяти кращому використанню коштів Союзу та розширювати доступ до договорів для всіх економічних операторів. Усі установи Союзу, що проводять закупівлі, повинні оприлюднювати на своїх вебсайтах чіткі правила щодо придбання, видатків та моніторингу, а також усі укладені договори, включаючи їхню вартість.

(109) Необхідно пояснити наявність початкового етапу та оцінювання будь-якої процедури. Рішення про присудження рішення завжди повинне бути результатом оцінювання.

(110) Отримавши повідомлення про результат процедури, конкурсанти та учасники тендеру повинні бути поінформовані про підстави ухвалення рішення й отримати докладне обґрунтування на основі змісту звіту про оцінювання.

(111) З огляду на те, що критерії застосовуються не в певному порядку, учасники тендеру, що їм було відмовлено, які подали відповідні вимогам тендерні пропозиції, повинні отримати інформацію про характеристики та відносні переваги успішної тендерної пропозиції, якщо вони цього вимагають.

(112) Щодо рамкових угод, за якими конкурс відновлено, не повинно бути зобов’язання надавати інформацію про характеристики та відносні переваги успішної тендерної пропозиції підряднику, що не пройшов відбір, оскільки отримання такої інформації сторонами тієї самої рамкової угоди щоразу при відновленні конкурсу може зашкодити добросовісній конкуренції між ними.

(113) Публічний замовник повинен мати можливість скасувати процедуру закупівель до підписання договору, і при цьому конкурсанти або учасники тендеру не повинні мати право вимагати компенсації. Це не поширюється на ситуації, коли публічний замовник діяв таким чином, що його можна притягнути до відповідальності за збитки відповідно до загальних принципів права Союзу.

(114) Як і в Директиві 2014/24/ЄС, необхідно уточнити умови, за яких можливо змінювати договір під час його виконання не починаючи нової процедури закупівлі. Зокрема, нова процедура закупівлі не повинна вимагатися в разі адміністративних змін, універсального правонаступництва та застосування чітких та однозначних умов про перегляд або можливостей перегляду, що не змінюють мінімальних вимог первісної процедури. Нова процедура закупівель повинна вимагатись у разі внесення суттєвих змін до первісного договору, зокрема до обсягу та змісту взаємних прав та обов’язків сторін, у тому числі щодо розподілу прав інтелектуальної власності. Такі зміни свідчать про намір сторін переглянути істотні умови такого договору, зокрема коли зміни вплинули б на результат процедури, якби змінені умови існували при первісній процедурі.