Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2018/2067 від 19 грудня 2018 року про верифікацію даних і акредитацію верифікаторів згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін і доповнень до Директиви Ради 96/61/ЄС (- 1), і зокрема третій параграф статті 15 і другий параграф статті 10a зазначеної директиви,

Оскільки:

(1) Цей Регламент повинен набути чинності в терміновому порядку для врахуванням Першої редакції Міжнародних стандартів і рекомендованої практики охорони довкілля - Схеми компенсацій та скорочення вуглецевих викидів для міжнародної авіації (CORSIA) (додаток 16, том IV, до Чиказької конвенції), ухваленої Радою ІКАО на десятому засіданні 214-ї сесії 27 червня 2018 року, які повинні застосовуватися з 2019 року.

(2) Загальні рамки правил акредитації верифікаторів необхідні для забезпечення того, щоб верифікація звітів оператора чи експлуатанта повітряного судна у рамках системи торгівлі квотами на викиди парникових газів Союзу, які повинні подаватися відповідно до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/2066 (- 2), здійснювалася верифікаторами, які володіють технічною компетентністю для незалежного та неупередженого виконання покладених завдань, і відповідно до вимог і принципів, визначених у цьому Регламенті.

(3) Досвід застосування Регламенту Комісії (ЄС) № 600/2012 (- 3) виявив необхідність удосконалити, уточнити та спростити правила акредитації та верифікації для подальшого сприяння гармонізації та підвищення ефективності системи. Тому до Регламенту (ЄС) № 600/2012 необхідно внести ряд змін і доповнень. Для забезпечення ясності, зазначений Регламент потрібно замінити.

(4) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/123/ЄС (- 4) встановила загальну рамку для сприяння вільному рухові послуг і надавачів послуг у Союзі, зберігаючи високу якість послуг. Гармонізація Союзом правил акредитації та верифікації, що стосуються системи торгівлі квотами на викиди Союзу, повинна сприяти конкурентоспроможному ринку верифікаторів, забезпечуючи прозорість і доступність інформації для операторів і експлуатантів повітряного судна.

(5) Під час імплементації статті 15 Директиви 2003/87/ЄС необхідно гарантувати синергію між всеосяжними рамками для акредитації, встановленими Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 5) і відповідними положеннями Рішення Європейського Парламенту і Ради № 768/2008/ЄС (- 6), з одного боку, та особливостями системи торгівлі квотами на викиди парникових газів Союзу і вимогами, які мають важливе значення для ефективної імплементації Директиви 2003/87/ЄС, з іншого боку. Регламент (ЄС) № 765/2008 повинен продовжувати застосовуватися до тих аспектів акредитації верифікаторів, які не регулюються цим Регламентом. Зокрема, якщо з огляду на внутрішню практику держави-члена, національним органом, призначеним такою державою-членом відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008, застосовується процедура, альтернативна акредитації, а саме - сертифікація верифікаторів, що є фізичними особами, повинно гарантуватися, що відповідна держава-член надає документальні докази того, що такий орган відповідає рівню довіри, подібний тому, який мають національні органи з акредитації, які успішно пройшли взаємне оцінювання, організоване органом, визнаним згідно зі статтею 14 зазначеного Регламенту.

(6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1221/2009 (- 7) передбачає незалежну та нейтральну систему акредитації чи ліцензування для верифікаторів у сфері довкілля. Задля узгодженості та зменшення адміністративного тягаря, що покладається на держави-члени та суб’єкти господарювання, доцільно враховувати синергію між зазначеним і цим Регламентом.

(7) Система верифікації та акредитації повинна уникати будь-якого непотрібного дублювання процедур та організацій, створених відповідно до інших правових інструментів Союзу, що призвело б до збільшення тягаря для держав-членів або суб’єктів господарювання. Тому доцільно спиратися на найкращі практики, вироблені на основі застосування гармонізованих стандартів, ухвалених Європейським комітетом зі стандартизації на підставі запиту Комісією відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1025/2012 (- 8), таких як гармонізований стандарт щодо загальних вимог до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінювання відповідності, і гармонізований стандарт щодо вимог до органів валідації та верифікації парникових газів для використання при акредитації чи інших формах визнання, покликання на які були оприлюднені в Офіційному віснику Європейського Союзу, а також на Документ EA-6/03 та інші технічні документи, розроблені Європейською кооперацією з акредитації чи іншими органами.

(8) При встановленні гармонізованих правил щодо верифікації звітів оператора чи експлуатанта повітряного судна та акредитації верифікаторів, необхідно забезпечити, щоб тягар, покладений на операторів, що викидають менший обсяг діоксиду вуглецю (CO2 ) на рік, на експлуатантів повітряного судна, яких вважають малими джерелами викидів у розумінні Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, а також для наявних ресурсів держав-членів, не був непропорційним поставленим цілям.

(9) Щоб якнайкраще скористатися синергіями та з урахуванням важливості верифікації даних, що використовуються для оновлення еталонних значень ex-ante і визначення безкоштовного розподілення квот установкам, доцільно включити до гармонізованих правил верифікації та акредитації верифікаторів також правила верифікації звітів про базові дані та звітів про дані нового учасника ринку, які вимагаються відповідно до Делегованого регламенту Комісії …/… від 19 грудня 2018 року про визначення перехідних правил на рівні Союзу щодо гармонізованого безкоштовного розподілення квот на викиди відповідно до статті 10a Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС (- 9).

(10) Стаття 27 Директиви 2003/87/ЄС дозволяє державам-членам виключати малі установки, що підлягають дії еквівалентних інструментів, із системи торгівлі квотами на викиди парникових газів Союзу за умови виконання умов, що містяться у зазначеній статті. Стаття 27a Директиви 2003/87/ЄС дозволяє державам-членам виключати установки з викидами менше 2500 тонн із системи торгівлі квотами на викиди парникових газів Союзу за умови виконання умов, що містяться в зазначеній статті. Цей Регламент не повинен застосовуватися безпосередньо до установок, виключених на підставі статті 27 або 27a Директиви 2003/87/ЄС, якщо держава-член не вирішить, що повинен застосовуватися цей Регламент.

(11) Відповідно до принципів додатку V до Директиви 2003/87/ЄС, верифікатор повинен здійснювати відвідування об’єктів, щоб перевірити межі оператора відповідної установки чи експлуатанта повітряного судна, вимірювальних пристроїв і систем моніторингу, провести співбесіди та здійснити інші дії. Звільнення від відвідування об’єкта верифікатором може бути надане тільки за конкретних умов.

(12) Відповідно до принципів додатку V до Директиви 2003/87/ЄС, верифікатор повинен застосовувати ризик-орієнтований підхід задля вироблення висновку про верифікацію, що забезпечує достатню достовірність у тому, що в сукупних викидах або тоннокілометрах не були допущені суттєві неточності, і звіт може бути верифікований як задовільний. Рівень достовірності повинен стосуватися глибини та деталізації діяльності з верифікації, що провадиться під час верифікації, та формулювання заяви щодо висновку про верифікацію. Якщо висновки та інформація, отримані в процесі верифікації, вимагають цього, верифікатор повинен бути зобов’язаним скоригувати один або декілька видів діяльності в процесі верифікації, щоб відповідати вимогам для досягнення достатньої достовірності.

(13) Щоб уникнути плутанини між роллю компетентного органу та верифікатора, обов’язки верифікатора при здійсненні верифікації повинні бути чітко визначені. Орієнтиром для верифікатора повинен слугувати план моніторингу, затверджений компетентним органом, і він повинен оцінити, чи цей план і процедури, описані в цьому плані, були виконані правильно. Якщо верифікатор виявить невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066, до обов’язків верифікатора повинно належати повідомити про таку невідповідність у верифікаційному звіті.

(14) Повне розуміння діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна є необхідним для здійснення ефективної верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна. Верифікатор повинен провадити діяльність з верифікації, щодо якої подано запит, тільки коли він переконається, шляхом попереднього оцінювання, що є компетентним для цього. Задля досягнення високого рівня якості діяльності з верифікації повинні бути розроблені гармонізовані правила попереднього оцінювання для визначення того, чи є верифікатор компетентним, незалежним і неупередженим, щоб провадити діяльність з верифікації, щодо якої подано запит, відповідно до правил та принципів, визначених у цьому Регламенті.

(15) Надання відповідної інформації між оператором або експлуатантом повітряного судна та верифікатором є важливим для всіх аспектів процесу верифікації, зокрема на переддоговірному етапі, під час здійснення стратегічного аналізу верифікатором і протягом усієї верифікації. Необхідно встановити набір гармонізованих вимог, які повинні регулювати таке надання інформації між оператором або експлуатантом повітряного судна та верифікатором у будь-який час.

(16) Уся види діяльності з верифікації у процесі верифікації є взаємопов’язаними і повинні завершуватися видачею верифікаційного звіту, який містить верифікаційний висновок, що відповідає результату верифікаційного оцінювання. Потрібно встановити гармонізовані вимоги до верифікаційних звітів та провадження діяльності з верифікації для гарантування того, що верифікаційні звіти та діяльність з верифікації в державах-членах відповідають однаковим стандартам.

(17) Аналіз чутливості звітних даних до викривлень, що можуть мати істотне значення, є невід’ємною частиною процесу верифікації та визначає, як повинна провадитися діяльність з верифікації верифікатором. Тому кожен елемент у процесі верифікації повинен бути тісно пов’язаним із результатом аналізу цих ризиків викривлень.

(18) Потрібно передбачити спеціальне положення для верифікації звіту експлуатантів повітряного судна та звітів операторів об’єктів, на яких поширюється сфера застосування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/31/ЄС (- 10).

(19) Правильне та ефективне звітування про викиди парникових газів оператором або експлуатантом повітряного судна є важливою умовою імплементації Директиви 2003/87/ЄС. Для забезпечення належного функціонування процесу моніторингу та звітування, постійне підвищення ефективності діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна повинно бути включеним до діяльності з верифікації, яку провадить верифікатор.

(20) Діяльність з верифікації та видача верифікаційних звітів повинні здійснюватися лише компетентними верифікаторами та їхнім персоналом. Верифікатори повинні встановити та постійно вдосконалювати внутрішні процеси, які гарантують, що весь персонал, залучений до діяльності з верифікації, є компетентним виконувати покладені на нього завдання. Критерії визначення компетентності верифікатора повинні бути однаковими в усіх державах-членах, а також об’єктивними, прозорими та такими, що можуть бути перевіреними.

(21) Національний орган з акредитації, створений відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008, повинен бути наділений повноваженнями надавати акредитацію та видавати авторитетне підтвердження компетентності верифікатора провадити діяльність з верифікації відповідно до цього Регламенту, вживати адміністративних заходів і здійснювати нагляд за верифікаторами.

(22) Шаблони та конкретні формати файлів, які повинні використовуватися верифікаторами, сприяють гармонізації між державами-членами та запобігають розбіжностям у підходах. Верифікатори повинні використовувати шаблони або конкретні формати файлів, розроблені Комісією. Якщо держава-член розробила національні шаблони або специфікації форматів файлів, вони повинні включати принаймні той самий зміст, що й шаблони, розроблені Комісією для забезпечення гармонізованих підходів.

(23) Якщо держава-член вважає, що їй економічно недоцільно або необґрунтовано створювати національний орган з акредитації чи здійснювати діяльність з акредитації, вона повинна звернутися до національного органу з акредитації іншої держави-члена. Здійснювати діяльність з акредитації відповідно до цього Регламенту повинно бути дозволено тільки тим національним органам з акредитації, які успішно пройшли взаємне оцінювання, організоване органом, визнаним згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 765/2008.

(24) Національні органи з акредитації, які демонструють відповідність цьому Регламенту та вже успішно пройшли взаємне оцінювання, організоване органом, визнаним згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 765/2008, повинні вважатися такими, що відповідають процедурним вимогам, що висуваються до національних органів з акредитації, таким як вимоги до структури національного органу з акредитації, про встановлення процесу забезпечення компетентності, про встановлення необхідних процедур, системи управління та механізмів для убезпечення конфіденційності отриманої інформації, і повинні бути звільнені від проходження нового взаємного оцінювання після набуття чинності цим Регламентом. Відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/4/ЄС (- 11), екологічна інформація, що міститься у верифікованих звітах оператора чи експлуатанта повітряного судна, які зберігаються органами публічної влади, повинна оприлюднюватися для забезпечення прозорості, з урахуванням деяких вимог щодо конфіденційності.

(25) Дієва співпраця між національними органами з акредитації або, якщо застосовно, іншими національними органами та компетентними органами є важливою для належного функціонування системи квот на викиди парникових газів та нагляду за якістю верифікації. Для забезпечення прозорості необхідно гарантувати, що національні органи з акредитації, або, якщо застосовно, інші національні органи та компетентні органи встановлять ефективні засоби обміну інформацією. Обмін інформацією між компетентними органами та між компетентними органами й національними органами з акредитації чи іншими національними органами повинен регулюватися найсуворішими гарантіями конфіденційності та професійної таємниці, та здійснюватися відповідно до застосовного національного законодавства та права Союзу.

(26) Цей Регламент включає вдосконалення щодо акредитації та верифікації, які частково враховують Першу редакцію Міжнародних стандартів і рекомендованої практики охорони довкілля - Схеми компенсацій та скорочення вуглецевих викидів для міжнародної авіації (CORSIA) (додаток 16, том IV, до Чиказької конвенції), ухвалену Радою ІКАО на десятому засіданні 214-ї сесії 27 червня 2018 року. До Регламенту щодо моніторингу та звітування про викиди парникових газів відповідно до Директиви 2003/87/ЄС також вносяться зміни та доповнення задля врахування Першої редакції Міжнародних стандартів та рекомендованої практики, і ці два інструменти доповнюють делегованим актом на підставі статті 28c Директиви 2003/87/ЄС.

(27) Інструменти, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Комітету зі зміни клімату,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює положення для верифікації звітів, поданих згідно з Директивою 2003/87/ЄС, а також для акредитації верифікаторів і нагляду за ними.

Цей Регламент також визначає, без обмеження Регламенту (ЄС) № 765/2008, положення щодо взаємного визнання верифікаторів і взаємного оцінювання національних органів з акредитації згідно зі статтею 15 Директиви 2003/87/ЄС.

Цей Регламент застосовують до верифікації даних про викиди парникових газів і даних про тоннокілометри, що виникають після 1 січня 2019 року, про які прозвітовано відповідно до статті 14 Директиви 2003/87/ЄС, і до верифікації даних, що стосуються оновлення еталонних значень ex-ante і визначення безкоштовного розподілення квот установкам.

Для цілей цього Регламенту, окрім термінів і означень, встановлених у статті 3 Директиви 2003/87/ЄС і статті 3 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, застосовують такі терміни та означення:

(1) "ризик невиявлення" означає ризик того, що верифікатор не виявить істотне викривлення;

(2) "акредитація" означає підтвердження національним органом з акредитації, що верифікатор відповідає вимогам, встановленим гармонізованими стандартами, у розумінні пункту 9 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008, і вимогам, визначеним у цьому Регламенті, для здійснення верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна згідно з цим Регламентом;

(3) "верифікатор" означає юридичну особу, що провадить діяльність з верифікації згідно з цим Регламентом і є акредитованою національним органом з акредитації згідно з Регламентом (ЄС) № 765/2008 і цим Регламентом, або фізичну особу, уповноважену іншим чином, без обмеження статті 5(2) зазначеного Регламенту, на момент видачі верифікаційного звіту;

(4) "верифікація" означає діяльність, що провадиться верифікатором задля видачі верифікаційного звіту згідно з цим Регламентом;

(5) "викривлення" означає упущення, спотворення чи помилку в звітних даних оператора чи експлуатанта повітряного судна, без урахування невизначеності, допустимої відповідно до статті 12(1)(a) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

(6) "істотне викривлення" означає викривлення, яке, на думку верифікатора, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, перевищує рівень істотності чи може вплинути на розгляд звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна компетентним органом;

(7) "звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна" означає щорічний звіт про викиди, який повинен подаватися оператором або експлуатантом повітряного судна відповідно до статті 14(3) Директиви 2003/87/ЄС, звіт про тоннокілометри, який повинен подаватися експлуатантом повітряного судна для цілей подання заявок на розподілення квот відповідно до статей 3e або 3f зазначеної Директиви, звіт про базові дані, який подається оператором відповідно до статті 4(2) Делегованого регламенту (ЄС) …/…, або звіт про дані, який подається оператором відповідно до статті 5(2) зазначеного Регламенту;

(8) "сфера акредитації" означає види діяльності, зазначені в додатку I, щодо яких необхідна акредитація чи було надано акредитацію;

(9) "компетентність" означає здатність застосовувати знання та навички для провадження діяльності;

(10) "рівень істотності" означає кількісне порогове значення чи граничну точку, вище за які, викривлення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, вважаються верифікатором істотними;

(11) "система контролю" означає оцінювання ризиків оператора чи експлуатанта повітряного судна та весь набір контрольних видів діяльності, включно з постійним управлінням ризиками, які оператор або експлуатант повітряного судна створив, задокументував, впровадив і підтримує відповідно до статті 59 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066 або відповідно до статті 11 Делегованого регламенту (ЄС)…/…, залежно від випадку;

(12) "контрольні види діяльності" означає будь-які дії чи заходи, вжиті оператором або експлуатантом повітряного судна для зменшення властивих ризиків;

(13) "невідповідність" означає одне з такого:

(a) для цілей верифікації звіту оператора про викиди, будь-яку дію чи бездіяльність оператора, що суперечить умовам дозволу на викиди парникових газів і вимогам плану моніторингу, затвердженого компетентним органом;

(b) для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди чи тоннокілометри, будь-яку дію чи бездіяльність експлуатанта повітряного судна, що суперечить вимогам плану моніторингу, затвердженого компетентним органом;

(c) для цілей верифікації звіту про базові дані, поданого оператором відповідно до статті 4(2)(a) Делегованого регламенту (ЄС) …/…, або звіту про дані нового учасника ринку, поданого оператором відповідно до статті 5(2) зазначеного Регламенту, будь-яку дію чи бездіяльність оператора, що суперечить вимогам плану методики моніторингу;

(d) для цілей акредитації на підставі глави IV, будь-яку дію чи бездіяльність верифікатора, що суперечить вимогам цього Регламенту;

(14) "об’єкт", для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди або тоннокілометри, означає місця, у яких процес моніторингу визначається та керується, включно з місцями, де релевантні дані та інформація контролюються та зберігаються;

(15) "контрольне середовище" означає середовище, у якому функціонує система внутрішнього контролю, а також загальні дії керівництва оператора чи експлуатанта повітряного судна для забезпечення поінформованості про таку систему внутрішнього контролю;

(16) "властивий ризик" означає чутливість параметра у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна до викривлень, що можуть мати істотне значення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, перед врахуванням впливу будь-яких пов’язаних контрольних видів діяльності;

(17) "контрольний ризик" означає чутливість параметра у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна до викривлень, що можуть мати істотне значення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, який неможливо попередити або своєчасно виявити та виправити за допомогою системи контролю;

(18) "ризик верифікації" означає ризик, що є наслідком властивого ризику, контрольного ризику та ризику невиявлення, що верифікатор надасть неналежний висновок про верифікацію, тоді як звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна містить істотні викривлення;

(19) "достатня достовірність" означає високий, але не абсолютний рівень достовірності, позитивно виражений у висновку про верифікацію, щодо відсутності істотного викривлення у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна, що підлягає верифікації;

(20) "аналітичні процедури" означає аналіз коливань і тенденцій у даних, включно з аналізом взаємозв’язків, які не відповідають іншій належній інформації або відхиляються від прогнозованих сум;

(21) "внутрішня верифікаційна документація" означає всю внутрішню документацію, яку верифікатор зібрав для запису всіх документальних доказів та обґрунтування дій, що проводяться для верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна;

(22) "провідний аудитор СТКВ ЄС" означає аудитора СТКВ ЄС, який здійснює керівництво та нагляд за групою з верифікації, відповідального за виконання верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна та звітування про таку верифікацію;

(23) "аудитор СТКВ ЄС" означає окремого члена групи з верифікації, відповідального за здійснення верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна, окрім провідного аудитора СТКВ ЄС;

(24) "технічний експерт" означає особу, яка надає детальні та експертні знання щодо конкретного предмету, необхідні для провадження діяльності з верифікації для цілей глави III і для провадження діяльності з акредитації для цілей глави V;

(25) "рівень достовірності" означає ступінь достовірності, який верифікатор надає верифікаційному звіту відповідно до мети зниження ризику верифікації з урахуванням обставин здійснення верифікації;

(26) "оцінювач" означає особу, призначену національним органом з акредитації для здійснення оцінювання, індивідуально чи у складі групи з оцінювання, верифікатора відповідно до цього Регламенту;

(27) "провідний оцінювач" означає оцінювача, на якого покладено загальну відповідальність за оцінювання верифікатора відповідно до цього Регламенту;

(28) "звіт про базові дані" означає звіт, який подається оператором відповідно до статті 4(2) Делегованого регламенту (ЄС) …/…;

(29) "звіт про дані нового учасника ринку" означає звіт, який подається оператором відповідно до статті 5(2) Делегованого регламенту (ЄС) …/….

Якщо верифікатор демонструє відповідність критеріям, встановленим у відповідних гармонізованих стандартах, як визначено в пункті (9) статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008, чи їхніх частинах, покликання на які були оприлюднені в Офіційному віснику Європейського Союзу, його вважають таким, що відповідає вимогам, визначеним у главах II і III цього Регламенту, тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти охоплюють такі вимоги.

У разі, якщо в цьому Регламенті не встановлені конкретні положення щодо складу національних органів з акредитації або щодо діяльності та вимог, пов’язаних з акредитацією, застосовують відповідні положення Регламенту (ЄС) № 765/2008.

Верифікований звіт про викиди, звіт про базові дані або звіт про дані нового учасника ринку повинен бути надійним для користувачів. Він повинен адекватно представляти те, що він призначений представляти, або те, представлення чого від нього можна обґрунтовано очікувати.

Процес перевірки звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна повинен бути дієвим і надійним інструментом для підтримки процедур забезпечення якості та контролю якості, що надає інформацію, на основі якої оператор або експлуатант повітряного судна може вжити заходів для підвищення ефективності моніторингу та звітування про викиди або дані, що стосуються безкоштовного розподілення квот.

1. Верифікатор здійснює верифікацію та провадить діяльність, що вимагається відповідно до цієї глави, задля надання верифікаційного звіту, який з достатньою достовірністю робить висновок про відсутність у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна істотних викривлень.

2. Верифікатор планує та здійснює верифікацію з позицій професійного скептицизму, визнаючи, що можуть існувати обставини, які призводять до того, що інформація у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна містить істотні викривлення.

3. Верифікатор повинен здійснювати верифікацію в суспільних інтересах, бути незалежним від оператора чи експлуатанта повітряного судна та компетентних органів, відповідальних за Директиву 2003/87/ЄС.

4. Під час верифікації верифікатор повинен оцінити, чи:

(a) звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна є повним і відповідає вимогам, встановленим у додатку X до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066 або додатку IV до Делегованого регламенту (ЄС) …/…, залежно від випадку;

(b) діяв оператор або експлуатант повітряного судна відповідно до вимог дозволу на викиди парникових газів і плану моніторингу, затвердженого компетентним органом, стосовно верифікації звіту оператора про викиди, і вимог плану моніторингу, затвердженого компетентним органом, стосовно верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди чи тоннокілометри;

(c) стосовно верифікації звіту оператора про базові дані чи звіту про дані нового учасника ринку, чи діяв оператор відповідно до вимог плану методики моніторингу згідно зі статтею 8 Делегованого регламенту (ЄС).../..., затвердженого компетентним органом;

(d) відсутні у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна істотні викривлення;

(e) може бути надана інформація на підтвердження діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна щодо потоку даних, системи контролю та пов’язаних із ними процедур для підвищення ефективності їх моніторингу та звітування.

Як відступ від пункту (c), верифікатор оцінює, чи відповідає план методики моніторингу оператора вимогам Делегованого регламенту (ЄС) …/…, якщо план методики моніторингу не підлягає затвердженню компетентним органом перед поданням звіту про базові дані. Якщо верифікатор виявить, що план методики моніторингу не відповідає Делегованому регламенту (ЄС)…/…, оператор повинен змінити план методики моніторингу таким чином, щоб він відповідав зазначеному Регламенту.

Для цілей пункту (d) цього параграфа верифікатор повинен отримати чіткі та об’єктивні докази від оператора чи експлуатанта повітряного судна для підтвердження звітних сукупних викидів, тоннокілометрів або даних, що стосуються безкоштовного розподілення квот, враховуючи всю іншу інформацію, надану в звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна.

5. Якщо верифікатор виявить невідповідність оператора чи експлуатанта повітряного судна Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС)…/…, інформація про таку невідповідність повинна бути включена до верифікаційного звіту, навіть якщо відповідний план моніторингу чи план методики моніторингу, залежно від випадку, був затверджений компетентним органом.

6. Якщо план моніторингу не був затверджений компетентним органом відповідно до статті 12 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, є неповним, або якщо протягом звітного періоду були внесені значні зміни, зазначені у статті 15(3) або (4) згаданого Імплементаційного регламенту, що не були відповідним чином затверджені компетентним органом, верифікатор повинен рекомендувати оператору чи експлуатанту повітряного судна отримати необхідне затвердження компетентного органу.

Якщо план методики моніторингу підлягає затвердженню компетентним органом перед поданням звіту про базові дані відповідно до статті 8(4) Делегованого регламенту (ЄС)…/…, і план методики моніторингу не був затверджений або є неповним, або якщо були внесені значні зміни, зазначені у статті 9(5) згаданого Регламенту, що не були затверджені компетентним органом, верифікатор повинен рекомендувати оператору отримати необхідне затвердження компетентного органу.

Після затвердження компетентним органом верифікатор продовжує, повторює чи відповідним чином адаптує діяльність з верифікації.

Якщо затвердження не було отримане до видачі верифікаційного звіту, верифікатор повинен повідомити про це у верифікаційному звіті.

1. Перш ніж надати згоду на здійснення верифікації, верифікатор повинен мати належне розуміння оператора чи експлуатанта повітряного судна та оцінити, чи може він здійснити верифікацію. Для цього верифікатор повинен принаймні:

(a) оцінити наявні ризики, пов’язані зі здійсненням верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна відповідно до цього Регламенту;

(b) провести огляд інформації, наданої оператором або експлуатантом повітряного судна, для визначення обсягу верифікації;

(c) оцінити, чи входить така верифікація до сфери його акредитації;

(d) оцінити, чи має він компетентність, персонал та ресурси, необхідні для обрання групи з верифікації, яка здатна впоратися зі складністю діяльності оператора установки чи експлуатанта повітряного судна та його парку, а також чи здатен він успішно завершити діяльність з верифікації протягом строків, що вимагаються;

(e) оцінити, чи здатен він забезпечити, щоб потенційна група з верифікації, яка є в його розпорядженні, володіла усіма компетенціями, а також спеціалістами, необхідними для провадження діяльності з верифікації щодо такого конкретного оператора чи експлуатанта повітряного судна;

(f) визначити, для кожного запиту на верифікацію, розподілу часу, необхідного для належного проведення верифікації.

2. Оператор або експлуатант повітряного судна повинен надати верифікатору всю відповідну інформацію, яка дозволяє верифікатору виконати діяльність, зазначену в параграфі 1.

1. При визначенні розподілу часу на здійснення верифікації, як зазначено у статті 8(1)(f), верифікатор повинен враховувати принаймні таке:

(a) складність діяльності оператора установки чи експлуатанта повітряного судна та його парку;

(b) ступінь деталізації інформації та складність плану моніторингу, затвердженого компетентним органом, або плану методики моніторингу, залежно від випадку;

(c) рівень істотності, що вимагається;

(d) складність і повнота діяльності щодо потоку даних і системи контролю оператора чи експлуатанта повітряного судна;

(e) розташування інформації та даних, що стосуються викидів парникових газів, даних про тоннокілометри чи даних, що стосуються безкоштовного розподілення квот.

2. Верифікатор повинен гарантувати, щоб у контракті на верифікацію була передбачена можливість нарахування оплати за час, додатково до часу, погодженого в договорі, якщо такий додатковий час необхідний для стратегічного аналізу, аналізу ризиків або іншої діяльності з верифікації. Ситуації, в яких може бути необхідний додатковий час, включають принаймні такі:

(a) якщо під час перевірки видається, що діяльність щодо потоку даних, контрольні види діяльності чи логістика оператора чи експлуатанта повітряного судна є складнішими, ніж спочатку передбачалося;

(b) якщо під час верифікації верифікатором виявлені викривлення, невідповідності, недостатні дані чи помилки в наборах даних.

3. Верифікатор записує виділений час до внутрішньої верифікаційної документації.

1. Перед проведенням стратегічного аналізу та в інший час під час перевірки, оператор або експлуатант повітряного судна повинен надавати верифікатору все нижчезазначене:

(a) дозвіл оператора на викиди парникових газів, якщо він стосується верифікації звіту оператора про викиди;

(b) останню версію плану моніторингу оператора чи експлуатанта повітряного судна, а також будь-які інші відповідні версії плану моніторингу, затверджені компетентним органом, включно з доказами затвердження;

(c) останню версію плану методики моніторингу оператора, а також будь-які інші відповідні версії плану методики моніторингу, включно з, якщо застосовно, доказами затвердження;

(d) опис діяльності щодо потоку даних оператора чи експлуатанта повітряного судна;

(e) оцінювання ризиків оператора чи експлуатанта повітряного судна, як зазначено у статті 59(2)(a) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066 або статті 11(1) Делегованого регламенту (ЄС)…/…, залежно від випадку, і стислий опис системи загального контролю;

(f) якщо застосовно, спрощене оцінювання невизначеності, як зазначено у статті 7(2)(c) Делегованого регламенту (ЄС)…/…;

(g) процедури, зазначені у плані моніторингу, затвердженому компетентним органом, або плані методики моніторингу, включно з процедурами діяльності щодо потоку даних і контрольних видів діяльності;

(h) залежно від випадку, звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна про викиди, звіт про тоннокілометри, звіт про базові дані чи звіт про дані нового учасника ринку;

(i) звіти про базові дані за попередні періоди розподілення квот для більш ранніх етапів розподілення та річні звіти про рівень активності за попередні роки, подані компетентному органу для цілей статті 10a(21) Директиви 2003/87/ЄС, якщо застосовно;

(j) якщо застосовно, план відбирання проб оператора, зазначений у статті 33 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, затверджений компетентним органом;

(k) якщо план моніторингу був змінений протягом звітного періоду, запис про всі такі зміни відповідно до статті 16(3) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(l) якщо застосовно, звіт, зазначений у статті 69(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(m) верифікаційний звіт з попереднього року або попереднього базового періоду, у відповідних випадках, якщо верифікатор не здійснював верифікацію для такого конкретного оператора чи експлуатанта повітряного судна у попередній рік або базовий період, у відповідних випадках;

(n) усю відповідну кореспонденцію з компетентним органом, зокрема інформацію, що стосується повідомлення про зміни у плані моніторингу або плані методики моніторингу, залежно від випадку;

(o) інформацію про бази даних і джерела даних, що використовуються для цілей моніторингу та звітування, у тому числі від Євроконтролю чи іншої відповідної організації;

(p) якщо верифікація стосується звіту про викиди з установки, що здійснює геологічне зберігання парникових газів у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС, план моніторингу, який вимагається відповідно до зазначеної Директиви, і звіти, які вимагаються статтею 14 зазначеної Директиви, що охоплюють принаймні звітний період звіту про викиди, що підлягає верифікації;

(q) якщо застосовно, схвалення компетентного органу на невідвідування об’єктів для установок згідно зі статтею 31(1);

(r) докази оператора, що свідчать про відповідність пороговим значенням невизначеності для рівнів, встановлених у плані моніторингу;

(s) будь-яку іншу відповідну інформацію, необхідну для планування та здійснення верифікації.

2. Перед тим, як верифікатор видасть верифікаційний звіт, оператор або експлуатант повітряного судна повинен надати йому остаточний погоджений та внутрішньо перевірений звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна.

1. На початку верифікації верифікатор повинен оцінити ймовірний характер, масштаб і складність завдань верифікації, провівши стратегічний аналіз усіх видів діяльності, що стосуються оператора установки чи експлуатанта повітряного судна.

2. Задля розуміння видів діяльності, які провадить оператор установки чи експлуатант повітряного судна, верифікатор збирає та переглядає інформацію, необхідну для оцінки того, чи є група з верифікації достатньо компетентною для проведення верифікації, щоб визначити, що розподіл часу, вказаний у контракті, був складений правильно, і для того, щоб верифікатор міг провести необхідний аналіз ризиків. Така інформація повинна включати принаймні:

(a) інформацію, зазначену в статті 10(1);

(b) рівень істотності, що вимагається;

(c) інформацію, отриману від верифікації в попередні роки, якщо верифікатор здійснює верифікацію для того самого оператора чи експлуатанта повітряного судна.

3. Переглядаючи інформацію, зазначену в параграфі 2, верифікатор повинен оцінити принаймні таке:

(a) для цілей верифікації звіту оператора про викиди категорію установки, зазначену в статті 19 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, і види діяльності, що провадяться на такій установці;

(b) для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди або тоннокілометри, розмір і характер експлуатанта повітряного судна, розподілення інформації між різними місцями, а також кількість і тип рейсів;

(c) план моніторингу, затверджений компетентним органом, або план методики моніторингу, залежно від випадку, а також специфіку методики моніторингу, встановленої в такому плані моніторингу чи плані методики моніторингу, залежно від випадку;

(d) характер, масштаб і складність джерел викидів і вихідних потоків, а також обладнання та процеси, що призвели до викидів, дані про тоннокілометри або дані, що стосуються безкоштовного розподілення квот, у тому числі вимірювальне обладнання, описане у плані моніторингу або плані методики моніторингу, залежно від випадку, походження та застосування коефіцієнтів перерахунку та інших джерел первинних даних;

(e) діяльність щодо потоку даних, систему контролю і контрольне середовище.

4. Під час проведення стратегічного аналізу верифікатор перевіряє таке:

(a) чи є представлений йому план моніторингу чи план методики моніторингу, залежно від випадку, актуальною версією та, якщо це вимагається, чи затверджений він компетентним органом;

(b) чи були внесені зміни до плану моніторингу протягом звітного періоду або до плану методики моніторингу протягом базового періоду, залежно від випадку;

(c) якщо застосовно, чи було повідомлено про зміни, зазначені в пункті (b), компетентному органу відповідно до статті 15(1) або статті 23 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, або чи були вони затверджені компетентним органом відповідно до статті 15(2) зазначеного Імплементаційного регламенту.

(d) якщо застосовно, чи було повідомлено про зміни, зазначені в пункті (b), компетентному органу відповідно до статті 9(3) Делегованого регламенту (ЄС)…/…, або чи були вони затверджені компетентним органом відповідно до статті 9(4) зазначеного Регламенту.

1. Верифікатор повинен, для розроблення, планування та впровадження дієвої верифікації, визначити та проаналізувати такі елементи:

(a) властиві ризики;

(b) контрольні види діяльності;

(c) якщо впроваджено контрольні види діяльності, зазначені в пункті (b), контрольні ризики щодо дієвості таких контрольних видів діяльності.

2. Визначаючи та аналізуючи елементи, зазначені в параграфі 1, верифікатор повинен розглянути принаймні таке:

(a) висновки стратегічного аналізу, зазначені у статті 11(1);

(b) інформацію, зазначену в статті 10(1) і статті 11(2)(c);

(c) рівень істотності, зазначений у статті 11(2)(b).

3. Якщо верифікатор встановить, що оператор або експлуатант повітряного судна у своєму оцінюванні ризику не визначив належні властиві та контрольні ризики, верифікатор повинен повідомити про це оператора чи експлуатанта повітряного судна.

4. У відповідних випадках, згідно з інформацією, отриманою під час верифікації, верифікатор повинен переглянути аналіз ризиків і змінити або повторити діяльність із верифікації, яку необхідно виконати.

1. Верифікатор повинен розробити план верифікації, що відповідає отриманій інформації та ризикам, визначеним під час стратегічного аналізу та аналізу ризиків, і включає принаймні:

(a) програму верифікації, що описує характер і обсяг діяльності з верифікації, а також час і спосіб провадження такої діяльності;

(b) план тестування, що визначає обсяг і методи тестування контрольних видів діяльності, а також процедури для контрольних видів діяльності;

(c) план відбирання даних, що визначає обсяг та методи відбирання даних щодо одиниць даних, що лежать в основі сукупних викидів у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна про викиди, зведених даних про тоннокілометри у звіті експлуатанта повітряного судна про тоннокілометри, або зведених даних, що стосуються безкоштовного розподілення квот, у звіті оператора про базові дані чи звіті про дані нового учасника ринку.

2. Верифікатор повинен встановити план тестування, зазначений у пункті (b) параграфа 1, таким чином, щоб можна було визначати міру, якою можна покладатися на відповідні контрольні види діяльності для оцінювання відповідності вимогам, зазначеним у статті 7(4)(b), (c), (d) або другому підпараграфі статті 7(4).

При визначенні розміру вибірки та заходів з відбирання проб для тестування контрольних видів діяльності, верифікатор повинен враховувати такі елементи:

(a) властиві ризики;

(b) контрольне середовище;

(c) відповідні контрольні види діяльності;

(d) вимогу надати висновок про верифікацію з достатньою достовірністю.

3. При визначенні розміру вибірки та заходів з відбирання для відбирання даних, зазначеного в пункті (c) параграфа 1, верифікатор повинен враховувати такі елементи:

(a) властиві та контрольні ризики;

(b) результати аналітичних процедур,

(c) вимогу надати висновок про верифікацію з достатньою достовірністю;

(d) рівень істотності;

(e) значущість окремого елемента даних у загальному наборі даних.

4. Верифікатор повинен встановити і впровадити такий план верифікації, щоб ризик верифікації був знижений до прийнятного рівня, задля досягнення достатньої достовірності того, що у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна відсутні істотні викривлення.

5. Верифікатор повинен оновлювати аналіз ризиків і план верифікації та адаптувати діяльність з верифікації під час верифікації, коли він виявляє додаткові ризики, які необхідно зменшити, або коли фактичний ризик менший, ніж спочатку очікувалося.

Верифікатор повинен впровадити план верифікації та, спираючись на аналіз ризиків, перевіряти виконання плану моніторингу, затвердженого компетентним органом, або плану методики моніторингу, залежно від випадку.

Для цього верифікатор повинен провести принаймні перевірку істотності, що складається з аналітичних процедур, верифікації даних і перевірки методики моніторингу, і перевірити таке:

(a) діяльність щодо потоку даних і системи, що використовуються для потоку даних, включно з системами інформаційних технологій;

(b) чи належним чином задокументовані, впроваджені, підтримувані та дієві контрольні види діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна для зменшення властивих ризиків;

(c) чи дієві процедури, перелічені у плані моніторингу чи плані методики моніторингу, залежно від випадку, для зменшення властивих і контрольних ризиків, і чи є процедури впровадженими достатньо задокументованими та належним чином підтримуваними.

Для цілей пункту (a) другого параграфа верифікатор повинен слідкувати за потоком даних, простежуючи порядок та взаємодію між видами діяльності щодо потоку даних від даних з первинного джерела до складання звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна.

1. Верифікатор повинен використовувати аналітичні процедури для оцінювання достовірності та повноти даних, якщо потреба в таких аналітичних процедурах демонструється властивим ризиком, контрольним ризиком і придатністю контрольних видів діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна.

2. При здійсненні аналітичних процедур, зазначених у параграфі 1, верифікатор повинен оцінювати звітні дані для виявлення потенційних зон ризику та, після цього, затверджувати й адаптувати заплановану діяльність з верифікації. Верифікатор повинен принаймні:

(a) оцінити достовірність коливань і тенденцій у часі або між порівнянними показниками;

(b) виявити значення з безпосередніми відхиленнями, неочікувані дані та прогалини в даних.

3. При застосуванні аналітичних процедур, зазначених у параграфі 1, верифікатор повинен виконати такі процедури:

(a) попередні аналітичні процедури щодо зведених даних перед здійсненням заходів, зазначених у статті 14, задля розуміння характеру, складності й актуальності звітних даних;

(b) аналітичні процедури по суті щодо зведених даних і одиниць даних, що лежать в основі цих даних, для виявлення потенційних структурних помилок і значень з безпосередніми відхиленнями;

(c) кінцеві аналітичні процедури щодо зведених даних для забезпечення правильного усунення всіх помилок, виявлених у процесі верифікації.

4. Якщо верифікатор виявляє значення з відхиленнями, коливання, тенденції, прогалини в даних або дані, які не відповідають іншій відповідній інформації чи суттєво відрізняються від очікуваних сум або відношень, він повинен отримати пояснення від оператора чи експлуатанта повітряного судна, підкріплені додатковими належними доказами.

На основі наданих пояснень і додаткових доказів верифікатор повинен оцінити їхній вплив на план верифікації та заплановану діяльність з верифікації.

1. Верифікатор верифікує дані у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна, застосовуючи детальне тестування даних, у тому числі шляхом відстеження даних до первинного джерела даних, перехресного тестування даних із зовнішніми джерелами даних, проведення звірянь, перевірки порогів щодо належних даних та проведення перерахунків.

2. У рамках верифікації даних, зазначеної у параграфі 1, і враховуючи затверджений план моніторингу або план методики моніторингу, залежно від випадку, включаючи процедури, описані в такому плані, верифікатор перевіряє:

(a) для цілей верифікації звіту оператора про викиди, межі установки;

(b) для цілей верифікації звіту про базові дані оператора або звіту про дані нового учасника ринку, межі установки та її підустановок;

(c) для цілей верифікації звіту оператора про викиди, звіту про базові дані або звіту про дані нового учасника ринку, повноту даних про вихідні потоки та джерела викидів, як описано в плані моніторингу, затвердженому компетентним органом, або в плані методики моніторингу, залежно від випадку;

(d) для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди чи про тоннокілометри, повноту даних про рейси, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, за які відповідає експлуатант повітряного судна, а також повноту даних про викиди та даних про тоннокілометри, відповідно;

(e) для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди чи про тоннокілометри, відповідність між звітними даними та документацією щодо маси та балансу;

(f) для цілей верифікації звіту експлуатанта повітряного судна про викиди, відповідність між даними про сукупне споживання палива та даними про придбане паливо, або паливо, іншим чином постачене повітряному судну, що здійснює авіаційну діяльність;

(g) відповідність сукупних звітних даних у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна даним із первинного джерела;

(h) якщо оператор застосовує засновану на вимірюваннях методику, зазначену в статті 21(1) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, виміряні значення, використовуючи результати розрахунків, здійснених оператором відповідно до статті 46 зазначеного Імплементаційного регламенту;