Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2018/2067 від 19 грудня 2018 року про верифікацію даних і акредитацію верифікаторів згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС

(i) надійність і точність даних.

3. Для цілей перевірки повноти даних про рейси, зазначені в пункті (d) параграфа 2, верифікатор повинен використовувати дані про повітряний рух експлуатанта повітряного судна, включно з даними, зібраними від Євроконтролю чи інших відповідних організацій, які можуть обробляти інформацію про повітряний рух, доступну Євроконтролю.

1. Верифікатор повинен перевірити правильність застосування та впровадження методики моніторингу, затвердженої компетентним органом у плані моніторингу, включно з конкретними деталями такої методики моніторингу.

2. Для цілей верифікації звіту оператора про викиди верифікатор повинен перевірити правильність застосування та виконання плану відбирання проб, зазначеного у статті 33 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, затвердженого компетентним органом.

3. Для цілей верифікації звіту оператора про базові дані або звіту про дані нового учасника ринку верифікатор повинен перевірити, чи правильно застосовується методика збирання та моніторингу даних, визначена в плані методики моніторингу, у тому числі:

(a) чи правильно всі дані про викиди, вхідні та вихідні характеристики, а також енергетичні потоки, віднесені до підустановок відповідно до меж системи, як зазначено у додатку I до Делегованого регламенту (ЄС) …/…;

(b) чи повні дані та чи виникли прогалини в даних або подвійний облік;

(c) чи ґрунтуються рівні активності для еталонних параметрів продуктів на правильному застосуванні означень продуктів, перелічених у додатку I до Делегованого регламенту (ЄС) …/…;

(d) чи правильно віднесені рівні активності для еталонних теплових підустановок, підустановок централізованого опалення, еталонних паливних підустановок і підустановок викидів від процесів відповідно до вироблених продуктів і на підставі делегованих актів, ухвалених відповідно до статті 10b(5) Директиви 2003/87/ЄС.

4. Якщо переміщений CO2 віднімають відповідно до статті 49 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, або переміщений N2 O не враховують відповідно до статті 50 зазначеного Регламенту, і переміщений CO2 або N2 O вимірюють як на установці, з якої переміщують, так і на установці, на яку переміщують, верифікатор повинен перевірити, чи можна пояснити різниці між виміряними значеннями на обох установках невизначеністю вимірювальних систем, і чи було використано у звітах про викиди обох установок правильне арифметичне середнє значення виміряних значень.

Якщо різниці між виміряними значеннями на обох установках не можна пояснити невизначеністю вимірювальних систем, верифікатор повинен перевірити, чи були внесені коригування для вирівнювання різниць між виміряними значеннями, чи були такі коригування консервативними, і чи схвалив компетентний орган такі коригування.

5. Якщо від операторів відповідно до статті 12(3) Регламенту Комісії (ЄС) № 601/2012 вимагається включити до плану моніторингу додаткові елементи, важливі для виконання вимог статті 24(1) Рішення Комісії 2011/278/ЄС (- 12), верифікатор повинен перевірити правильність застосування та виконання процедур, зазначених у статті 12(3) Регламенту Комісії (ЄС) № 601/2012. При цьому, верифікатор також повинен перевірити, чи була інформація про будь-які заплановані чи фактичні зміни потужності, рівня активності та експлуатації установки подана оператором до компетентного органу до 31 грудня звітного періоду.

1. Якщо методи, встановлені у плані моніторингу, затвердженому компетентним органом, використовувалися для заповнення відсутніх даних згідно зі статтею 66 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, верифікатор повинен перевірити, чи відповідають використані методи конкретній ситуації, і чи правильно їх застосовано.

Якщо оператор або експлуатант повітряного судна отримав схвалення компетентного органу на використання інших методів, ніж ті, що зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статті 66 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, верифікатор повинен перевірити, чи був затверджений підхід правильно застосований і відповідним чином задокументований.

Якщо оператор або експлуатант повітряного судна не в змозі отримати таке схвалення вчасно, верифікатор повинен перевірити, чи гарантує підхід, використаний оператором або експлуатантом повітряного судна для заповнення відсутніх даних, що викиди не занижуються, і що такий підхід не призводить до істотних викривлень.

2. Верифікатор повинен перевірити дієвість контрольних видів діяльності, впроваджених оператором або експлуатантом повітряного судна для запобігання виникненню відсутніх даних, як зазначено у статті 66 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

3. Якщо виникли прогалини в даних у звітах про базові дані чи звітах про дані нового учасника ринку, верифікатор повинен перевірити, чи встановлені в плані методики моніторингу методи для усунення прогалин у даних відповідно до статті 12 Делегованого регламенту (ЄС) …/…, чи такі методи відповідають конкретній ситуації, і чи правильно їх застосовано.

Якщо у плані методики моніторингу не встановлені застосовні методи для усунення прогалин у даних, верифікатор повинен перевірити, чи базується підхід, що використовується оператором для компенсації відсутніх даних, на обґрунтованих доказах і чи гарантує, що дані, які вимагаються Делегованим регламентом (ЄС) …/…, не занижуються чи не завищуються.

1. Якщо Імплементаційний регламент (ЄС) 2018/2066 вимагає від оператора продемонструвати відповідність пороговим значенням невизначеності для даних про діяльність та коефіцієнтів перерахунку, верифікатор повинен підтвердити достовірність інформації, що використовується для розрахунку рівнів невизначеності, як визначено у затвердженому плані моніторингу.

2. Якщо оператор застосовує методику моніторингу, яка ґрунтується не на рівнях, як зазначено у статті 22 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, верифікатор повинен перевірити таке:

(a) чи здійснив оператор оцінювання та кількісне визначення невизначеності, що демонструє відповідність пороговому значенню загальної невизначеності для річного рівня викидів парникових газів, як вимагається відповідно до пункту (c) статті 22 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(b) достовірність інформації, що використовується для оцінювання та кількісного визначення невизначеності;

(c) чи відповідає загальний підхід, що використовується для оцінювання та кількісного визначення невизначеності, пункту (b) статті 22 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(d) чи надані докази виконання умов до методики моніторингу, зазначених у пункті (a) статті 22 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

3. Якщо Делегований регламент (ЄС) …/… вимагає від оператора здійснити спрощене оцінювання невизначеності, верифікатор повинен підтвердити достовірність інформації, що використовується для такого оцінювання.

1. Перевіряючи відповідність контрольних видів діяльності та процедур, зазначених у пунктах (b) і (c) статті 14, або під час здійснення перевірок, зазначених у статтях 15 і 16, верифікатор може використовувати методи відбирання проб, спеціально призначені для оператора установки чи експлуатанта повітряного судна, за умови, що відбирання проб обґрунтоване аналізом ризиків.

2. Якщо верифікатор у процесі відбирання проб виявить невідповідність або викривлення, він повинен звернутися до оператора чи експлуатанта повітряного судна з проханням пояснити основні причини невідповідності або викривлень, щоб оцінити вплив такої невідповідності або викривлення на звітні дані. На основі результату такого оцінювання верифікатор повинен визначити, чи потрібна додаткова діяльність з верифікації, чи потрібно збільшити розмір вибірки, та яка частину вибірки даних повинна бути виправлена оператором або експлуатантом повітряного судна.

3. Верифікатор повинен задокументувати у внутрішній верифікаційній документації результати перевірок, зазначених у статтях 14-17, включно з детальною інформацією про додаткові проби.

1. В один або декілька належних моментів часу протягом процесу верифікації верифікатор проводить відвідування об’єкту, щоб оцінити роботу вимірювальних пристроїв і систем моніторингу, провести співбесіди та здійснити дії, що вимагаються цією главою, а також щоб зібрати достатню інформацію та докази, які дозволять зробити висновок про те, чи відсутні у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна істотні викривлення.

2. Оператор або експлуатант повітряного судна повинен надати верифікатору доступ до своїх об’єктів.

3. Для цілей верифікації звіту оператора про викиди, верифікатор також використовує відвідування об’єктів, щоб оцінити межі установки, а також повноту інформації про вихідні потоки та джерела викидів.

4. Для цілей верифікації звіту про базові дані оператора або звіту про дані нового учасника ринку, верифікатор також використовує відвідування об’єктів, щоб оцінити межі установки та її підустановок, а також повноту інформації про вихідні потоки, джерела викидів і технічні зв’язки.

5. Для цілей верифікації звіту оператора про викиди, звіту про базові дані або звіту про дані нового учасника ринку, верифікатор повинен вирішити, на основі аналізу ризиків, чи потрібні відвідування додаткових місць, у тому числі, якщо відповідні частини діяльності щодо потоку даних і контрольних видів діяльності провадяться в інших місцях, таких як штаб-квартира компанії та інші офіси поза об’єктами.

1. Якщо верифікатор під час верифікації виявить викривлення, невідповідності чи невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…, залежно від випадку, він повинен своєчасно повідомити про це оператора чи експлуатанта повітряного судна і вимагати внесення належних виправлень.

Оператор або експлуатант повітряного судна повинен виправити будь-які викривлення чи невідповідності, про які було повідомлено.

Якщо була виявлена невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…, оператор або експлуатант повітряного судна повинен повідомити про це компетентний орган і без необґрунтованих затримок виправити невідповідність, у відповідних випадках.

2. Верифікатор повинен задокументувати та позначити як вирішені у внутрішній верифікаційній документації усі викривлення, невідповідності чи невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…, які були виправлені оператором або експлуатантом повітряного судна під час верифікації.

3. Якщо оператор або експлуатант повітряного судна не виправить викривлення чи невідповідності, про які йому повідомив верифікатор відповідно до параграфа 1, до того, як верифікатор видасть верифікаційний звіт, верифікатор повинен звернутися до оператора чи експлуатанта повітряного судна з проханням пояснити основні причини невідповідностей або викривлень, щоб оцінити вплив таких невідповідностей або викривлень на звітні дані.

Верифікатор повинен визначити, чи чинять невиправлені викривлення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, істотний вплив на сукупний звітний обсяг викидів, дані про тоннокілометри чи дані, що стосуються безкоштовного розподілення квот. При оцінюванні істотності викривлень, верифікатор повинен враховувати розмір і характер викривлень, а також конкретні обставини їх виникнення.

Верифікатор повинен оцінити, чи невиправлена невідповідність, окремо або в поєднанні з іншими невідповідностями, чинить вплив на звітні дані, і чи це призводить до істотного викривлення.

Якщо оператор або експлуатант повітряного судна не виправить невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/… відповідно до параграфа 1 до того, як верифікатор видасть верифікаційний звіт, верифікатор повинен оцінити, чи невиправлена невідповідність чинить вплив на звітні дані, і чи це призводить до істотного викривлення.

Верифікатор може вважати викривлення істотними, навіть якщо такі викривлення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, є нижчими за рівень істотності, визначений у статті 23, якщо це є виправданим з огляду на розмір і характер викривлень та конкретні обставини їх виникнення.

1. Для цілей верифікації звітів про викиди, рівень істотності становить 5% від загального обсягу звітних викидів у звітний період, що підлягає верифікації, для будь-чого з такого:

(a) установок категорії A, зазначених у статті 19(2)(a) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, і установок категорії B, зазначених у статті 19(2)(b) згаданого Імплементаційного регламенту;

(b) експлуатантів повітряного судна зі щорічним обсягом викидів, що дорівнює чи є меншим за 500 кілотонн викопних викидів CO2.

2. Для цілей верифікації звітів про викиди, рівень істотності становить 2% від загального обсягу звітних викидів у звітний період, що підлягає верифікації, для будь-чого з такого:

(a) установок категорії C, зазначених у статті 19(2)(c) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(b) експлуатантів повітряного судна зі щорічним обсягом викидів, більшим за 500 кілотонн викопних викидів CO2.

3. Для цілей верифікації звітів експлуатантів повітряного судна про тоннокілометри, рівень істотності становить 5% від загального обсягу звітних даних про тоннокілометри у звітний період, що підлягає верифікації.

4. Для цілей верифікації звітів про базові дані чи звітів про дані нового учасника ринку, рівень істотності становить 5% від загального звітного значення такого:

(a) сукупних викидів установки, якщо дані стосуються викидів;

(b) суми імпорту та виробництва чистого вимірюваного тепла, якщо доречно, якщо дані стосуються даних про вимірюване тепло;

(c) суми обсягів відхідних газів, імпортованих і вироблених у межах установки, якщо доречно;

(d) рівня активності кожної відповідної еталонної виробничої підустановки окремо.

Завершуючи верифікацію та розглядаючи інформацію, отриману під час верифікації, верифікатор повинен:

(a) перевірити кінцеві дані від оператора чи експлуатанта повітряного судна, у тому числі дані, які були скориговані на основі інформації, отриманої під час верифікації;

(b) переглянути причини, якими оператор або експлуатант повітряного судна пояснює будь-які відмінності між кінцевими даними та раніше наданими даними;

(c) переглянути результати оцінювання, щоб визначити, чи правильно було виконано план моніторингу, затверджений компетентним органом, або план методики моніторингу, залежно від випадку, включно з процедурами, описаними у такому плані;

(d) оцінити, чи перебуває ризик верифікації на прийнятно низькому рівні для забезпечення достатньої достовірності;

(e) забезпечити, щоб були зібрані достатні докази, щоб можна було надати висновок про верифікацію з достатньою достовірністю, що у звіті відсутні істотні викривлення;

(f) гарантувати, що процес верифікації повністю задокументований у внутрішній верифікаційній документації, і що можна надати остаточне рішення у звіті про верифікацію.

1. Верифікатор повинен, до видачі верифікаційного звіту, подати внутрішню верифікаційну документацію та верифікаційний звіт незалежному переглядачу.

2. Незалежний переглядач не повинен провадити жодну діяльність з верифікації, що підлягає його перегляду.

3. Незалежний перегляд повинен охоплювати весь процес верифікації, описаний у цій главі та записаний у внутрішній верифікаційній документації.

Незалежний переглядач здійснює перегляд, щоб гарантувати, що процес верифікації проводиться відповідно до цього Регламенту, що процедури діяльності з верифікації, зазначені у статті 41, були належним чином виконані, а також що була застосована належна обачність до професійної діяльності та суджень.

Незалежний переглядач також повинен оцінити, чи зібрані докази є достатніми для того, щоб верифікатор міг видати верифікаційний звіт з достатньою достовірністю.

4. У разі виникнення обставин, які можуть спричинити зміни у верифікаційному звіті після перегляду, незалежний переглядач також повинен переглянути такі зміни та докази щодо них.

5. Верифікатор повинен належним чином уповноважити особу для засвідчення верифікаційного звіту на основі висновків незалежного переглядача та доказів у внутрішній верифікаційній документації.

1. Верифікатор повинен підготувати та скласти внутрішню верифікаційну документацію, що містить принаймні таке:

(a) результати провадженої діяльності з верифікації;

(b) стратегічний аналіз, аналіз ризиків і план верифікації;

(c) достатню інформація на підтвердження висновку про верифікацію, включно з обґрунтуваннями суджень, винесених щодо того, чи виявлені викривлення мають істотний вплив на звітні викиди, дані про тоннокілометри чи дані, що стосуються безкоштовного розподілення квот.

2. Внутрішня верифікаційна документація, зазначена в параграфі 1, складається таким чином, щоб незалежний переглядач, зазначений у статті 25, і національний орган з акредитації могли оцінити, чи відповідала верифікація цьому Регламенту.

Після засвідчення верифікаційного звіту відповідно до статті 25(5), верифікатор повинен включити результати незалежного перегляду до внутрішньої верифікаційної документації.

3. Верифікатор повинен надавати компетентному органу на запит доступ до внутрішньої верифікаційної документації для полегшення оцінювання верифікації компетентним органом.

1. На основі інформації, зібраної під час верифікації, верифікатор повинен видати оператору чи експлуатанту повітряного судна верифікаційний звіт щодо кожного звіту про викиди, звіту про тоннокілометри, звіту про базові дані чи звіту про дані нового учасника ринку, який підлягав верифікації. Верифікаційний звіт повинен включати принаймні один із таких висновків:

(a) звіт верифікований як задовільний;

(b) звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна містить істотні викривлення, що не були виправлені до видачі верифікаційного звіту;

(c) обсяг верифікації є надто обмеженим відповідно до статті 28, і верифікатор не зміг отримати достатні докази, щоб видати висновок про верифікацію з достатньою достовірністю, що у звіті відсутні істотні викривлення;

(d) невідповідності, окремо або в поєднанні з іншими невідповідностями, призводять до недостатньої ясності, і не дають верифікатору змоги з достатньою достовірністю заявляти, що у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна відсутні істотні викривлення;

(e) якщо план методики моніторингу не підлягає затвердженню компетентним органом, невідповідність Делегованому регламенту (ЄС) …/… призводить до недостатньої ясності, і не дає верифікатору змоги з достатньою достовірністю заявляти, що у звіті про базові дані чи звіті про дані нового учасника ринку відсутні істотні викривлення.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа, звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна може бути верифікований як задовільний, тільки якщо у звіті оператора чи експлуатанта повітряного судна відсутні істотні викривлення.

2. Оператор або експлуатант повітряного судна повинен подати компетентному органу верифікаційний звіт разом із відповідним звітом оператора чи експлуатанта повітряного судна.

3. Верифікаційний звіт повинен містити принаймні такі елементи:

(a) найменування оператора чи експлуатанта повітряного судна, що підлягав верифікації;

(b) цілі верифікації;

(c) обсяг верифікації;

(d) покликання на звіт оператора чи експлуатанта повітряного судна, який був верифікований;

(e) критерії, що використовуються для верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна, включно з дозволом, якщо застосовно, і версіями плану моніторингу, затвердженого компетентним органом, або плану методики моніторингу, залежно від випадку, а також строком чинності кожного плану;

(f) у разі верифікації базового звіту, що вимагається для розподілення квот на період 2021-2025 років, і якщо компетентний орган не вимагав затвердження плану методики моніторингу, підтвердження того, що верифікатор перевірив план методики моніторингу, і такий план відповідає Делегованому регламенту (ЄС) …/…;

(g) якщо він стосується верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна про викиди, сукупні викиди чи тоннокілометри на кожен вид діяльності, зазначений у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, і на кожного оператора установки чи експлуатанта повітряного судна;

(h) якщо він стосується верифікації звіту про базові дані або звіту про дані нового учасника ринку, сукупні річні верифіковані дані за кожен рік у базовому періоді для кожної підустановки для річного рівня активності та викидів, віднесених до підустановки;

(i) звітний період або базовий період, який підлягає верифікації;

(j) обов’язки оператора чи експлуатанта повітряного судна, компетентного органу та верифікатора;

(k) заяву щодо висновку про верифікацію;

(l) опис будь-яких виявлених викривлень і невідповідностей, які не були виправлені до видачі верифікаційного звіту;

(m) дати, коли здійснювалися відвідування об’єктів і ким;

(n) інформація про те, чи надавалися будь-які звільнення від відвідування об’єктів, а також причини для таких звільнень;

(o) будь-які випадки невідповідності Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…, які стали очевидними під час верифікації;

(p) якщо затвердження компетентним органом не може бути вчасно отриманим для методу, який використовується для заповнення прогалин у даних відповідно до останнього підпараграфа статті 18(1), підтвердження того, чи є застосований метод консервативним, і чи не призводить він до істотних викривлень;

(q) заяву, у разі, якщо метод, який використовується для заповнення прогалин у даних відповідно до статті 12 Делегованого регламенту (ЄС) …/…, призводить до істотних викривлень;

(r) коли верифікатор помітив зміни в потужності, рівні активності та експлуатації установки, які можуть вплинути на розподілення квоти на викиди для установки, і про які не було повідомлено компетентному органу до 31 грудня звітного періоду відповідно до статті 24(1) Рішення Комісії 2011/278/ЄС, опис таких змін і пов’язані з цим зауваження;

(s) рекомендації щодо вдосконалень, якщо застосовно;

(t) імена провідного аудитора СТКВ ЄС, незалежного переглядача і, якщо застосовно, аудитора СТКВ ЄС і технічного експерта, які були залучені до верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна;

(u) дату та підпис особи, уповноваженої від імені верифікатора, включно з її іменем.

4. Верифікатор повинен достатньо детально описати викривлення, невідповідності чи невідповідність Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…, у верифікаційному звіті, щоб дати можливість оператору чи експлуатанту повітряного судна, а також компетентному органу зрозуміти таке:

(a) розмір і характер викривлення, невідповідностей або невідповідності Імплементаційному регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованому регламенту (ЄС) …/…;

(b) чому таке викривлення має істотний вплив, або не має його;

(c) якого елемента звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна стосується викривлення, або якого елемента плану моніторингу чи плану методики моніторингу стосується невідповідність;

(d) якої статті Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066 або Делегованого регламенту (ЄС) …/… стосується невідповідність.

5. Для цілей верифікації звітів про викиди або звітів про тоннокілометри, якщо держава-член вимагає від верифікатора подавати інформацію про процес верифікації додатково до елементів, описаних у параграфі 3, і якщо така інформація не є необхідною для розуміння висновку про верифікацію, оператор або експлуатант повітряного судна може з міркувань ефективності подати таку додаткову інформацію компетентному органу окремо від верифікаційного звіту в альтернативну дату, але не пізніше 15 травня того ж року.

Верифікатор може зробити висновок, що обсяг верифікації, як зазначено у статті 27(1)(c), є надто обмеженим у будь-якій з таких ситуацій:

(a) дані відсутні, що перешкоджає верифікатору отримати докази, необхідні для зниження ризику верифікації до рівня, необхідного для забезпечення достатнього рівня достовірності;

(b) план моніторингу не затверджений компетентним органом;

(c) план моніторингу чи план методики моніторингу, залежно від випадку, не забезпечує достатнього обсягу чи чіткості для вироблення висновків верифікації;

(d) оператор або експлуатант повітряного судна не надав достатньої інформації для того, щоб верифікатор міг здійснити верифікацію;

(e) якщо Делегований регламент (ЄС) …/… або держава-член вимагає затвердження плану методики моніторингу компетентним органом до подання звіту про базові дані, і такий план не був затверджений компетентним органом до початку верифікації.

1. Верифікатор повинен оцінити, чи виправив оператор або експлуатант повітряного судна невідповідності, вказані у верифікаційному звіті, пов’язані з попереднім періодом моніторингу, відповідно до вимог до оператора, зазначених у статті 69(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, у відповідних випадках.

Якщо оператор або експлуатант повітряного судна не виправив зазначені невідповідності згідно зі статтею 69(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, верифікатор повинен визначити, чи така бездіяльність збільшує чи може збільшити ризик викривлень.

Верифікатор повинен повідомити у верифікаційному звіті, чи були такі невідповідності усунені оператором або експлуатантом повітряного судна.

2. Верифікатор повинен записати у внутрішній верифікаційній документації детальні дані про те, коли та як виявлені невідповідності були усунені оператором або експлуатантом повітряного судна під час верифікації.

1. Якщо верифікатор визначив сфери діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна, пов’язані з пунктами (a)-(e) цього параграфа, у яких можна досягнути підвищення ефективності, він повинен включити до верифікаційного звіту рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності оператора чи експлуатанта повітряного судна оператора з таких пунктів:

(a) оцінювання ризику оператором або експлуатантом повітряного судна;

(b) розроблення, документація, впровадження і підтримання діяльності щодо потоку даних і контрольних видів діяльності, а також оцінювання системи контролю;

(c) розроблення, документація, впровадження і підтримання процедур діяльності щодо потоку даних і контрольних видів діяльності, а також інших процедур, які оператор або експлуатант повітряного судна повинен встановити відповідно до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066 або статті 11(2) Делегованого регламенту (ЄС) …/…;

(d) моніторингу та звітування про викиди чи тоннокілометри, у тому числі щодо досягнення вищих рівнів, зменшення ризиків та підвищення ефективності моніторингу та звітування;

(e) моніторингу та звітування про дані для звітів про базові дані та звітів нових учасників ринку.

2. Під час верифікації після року, в якому до верифікаційного звіту були включені рекомендації щодо вдосконалення, верифікатор повинен перевірити, чи виконав оператор або експлуатант повітряного судна такі рекомендації щодо вдосконалення, та спосіб, у який це було зроблено.

Якщо оператор або експлуатант повітряного судна не виконав такі рекомендації чи виконав їх неправильно, верифікатор повинен оцінити, який це має вплив на ризик викривлень або невідповідностей.

1. Як відступ від положень статті 21(1), верифікатор може вирішити, за умови схвалення компетентним органом відповідно до другого підпараграфа цієї статті, не здійснювати відвідування установок. Це рішення повинно ґрунтуватися на результатах аналізу ризиків і після встановлення того, що верифікатор може отримати віддалений доступ до всіх релевантних даних, і чи виконані умови, щоб не здійснювати відвідування об’єктів. Верифікатор повинен повідомити про це оператора без необґрунтованої затримки.

Оператор повинен подати заяву до компетентного органу з проханням, щоб компетентний орган схвалив рішення верифікатора не здійснювати відвідування об’єкта.

Відповідно до заяви, поданої заінтересованим оператором, компетентний орган повинен ухвалити рішення, чи схвалювати рішення верифікатора не здійснювати відвідування об’єкта, беручи до уваги всі такі елементи:

(a) інформацію, надану верифікатором щодо результатів оцінювання ризиків;

(b) інформацію про те, що до релевантних даних можна отримати віддалений доступ;

(c) докази того, що вимоги, встановлені в параграфі 3, не застосовні до установки;

(d) докази виконання умов не здійснювати відвідування об’єктів.

2. Схвалення компетентним органом, зазначене в параграфі 1 цієї статті, не вимагається для рішення не здійснювати відвідування об’єктів щодо установок із низьким обсягом викидів, як зазначено у статті 47(2) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

3. Верифікатор повинен завжди здійснювати відвідування об’єктів у таких ситуаціях:

(a) коли звіт оператора про викиди верифікується верифікатором уперше;

(b) якщо верифікатор не здійснював відвідування об’єктів у два звітні періоди, що безпосередньо передують поточному звітному періоду;

(c) якщо протягом звітного періоду відбулися суттєві зміни плану моніторингу, у тому числі ті, які зазначені у статті 15(3) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(d) якщо верифікується звіт про базові дані оператора чи звіт про дані нового учасника ринку.

4. Пункт c параграфа 3 не застосовується, якщо протягом звітного періоду відбулися тільки зміни типового значення для коефіцієнту перерахунку, як зазначено у статті 15(3)(h) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

Умовами не здійснювати відвідування об’єктів, як зазначено у статті 31(1), є будь-які з таких:

(1) верифікація стосується установки категорії A, зазначеної у статті 19(2)(a) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, або установки категорії B, зазначеної у статті 19(2)(b) згаданого Імплементаційного регламенту, якщо:

(a) установка має тільки один вихідний потік, як зазначено у статті 19(3)(c) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, яким є природний газ, чи один або декілька вихідних потоків de minimis, які сукупно не перевищують порогове значення для вихідних потоків de minimis, встановлене у статті 19 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(b) моніторинг природного газу здійснюється шляхом комерційного обліку, який підлягає належному правовому режиму контролю комерційних лічильників і відповідає рівням невизначеності, що вимагаються для застосовного рівня;

(c) застосовуються тільки типові значення для коефіцієнтів перерахунку природного газу;

(2) верифікація стосується установки категорії A, зазначеної у статті 19(2)(a) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, або установки категорії B, зазначеної у статті 19(2)(b) згаданого Імплементаційного регламенту, якщо:

(a) установка має тільки один вихідний потік, який є паливом без викидів від процесів, і таке паливо є твердим паливом, що безпосередньо спалюється в установці без проміжного зберігання, або рідким чи газоподібним паливом, для якого може бути передбачене проміжне зберігання;

(b) моніторинг даних про діяльність, що стосуються вихідного потоку, здійснюється з використанням одного з таких методів:

(i) методу комерційного обліку, який підлягає належному правовому режиму контролю комерційних лічильників і відповідає рівням невизначеності, що вимагаються для застосовного рівня;

(ii) методу, що ґрунтується виключно на даних рахунків-фактур з урахуванням змін у запасах, якщо доречно;

(c) застосовуються тільки типові значення для коефіцієнтів перерахунку;

(d) компетентний орган дозволив установці використовувати спрощений план моніторингу згідно зі статтею 13 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066;

(3) верифікація стосується установки з низьким обсягом викидів, як зазначено у статті 47(2) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, і застосовуються параграфи (a)-(c) пункту 2.

(4) верифікація стосується установки, що розташована на об’єкті без постійної присутності персоналу, якщо:

(a) телеметричні дані з об’єкту без постійної присутності персоналу надсилаються безпосередньо в інше місце, де всі дані обробляються, управляються та зберігаються;

(b) одна особа відповідальна за все управління даними та записами з об’єкту;

(c) лічильники вже були інспектовані на об’єкті оператором або лабораторією згідно зі статтею 60 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, а підписаний документ або фотографічні докази з календарним штемпелем, надані оператором, свідчать про відсутність будь-яких облікових або експлуатаційних змін в установці з часу такого інспектування;

(5) верифікація стосується установки, що розташована на віддаленому чи недоступному об’єкті, зокрема установки, розташованої в морі, якщо:

(a) дані, зібрані з такого об’єкту та передані безпосередньо до іншого місця, мають високий рівень централізації, за умови, що всі дані обробляються, управляються та зберігаються з належним забезпеченням якості;

(b) лічильники вже були інспектовані на об’єкті оператором або лабораторією згідно зі статтею 60 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, а підписаний документ або фотографічні докази з календарним штемпелем, надані оператором, свідчать про відсутність будь-яких облікових або експлуатаційних змін в установці з часу такого інспектування.

Пункт (2) також можуть застосовувати, якщо додатково до вихідного потоку, як зазначено у пункті (a) згаданого пункту, установка використовує один або декілька вихідних потоків de minimis, які сукупно не перевищують порогове значення для вихідних потоків de minimis, встановлене у статті 19 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066.

1. Як відступ від статті 21(1) цього Регламенту, верифікатор може вирішити не здійснювати відвідування об’єкту малого джерела викидів, як зазначено у статті 55(1) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, якщо верифікатор зробив висновок, спираючись на аналіз ризиків, що він може отримати віддалений доступ до всіх релевантних даних.

2. Якщо експлуатант повітряного судна використовує спрощений інструмент, зазначений у статті 55(2) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, для визначення споживання палива, а звітні дані були сформовані з використанням таких інструментів незалежно від будь-якого подання від експлуатанта повітряного судна, верифікатор може, спираючись на свій аналіз ризиків, вирішити не проводити перевірки, зазначені у статтях 14 і 16, статті 17(1) і (2), і статті 18 цього Регламенту.

Якщо верифікатор використовує спрощений план верифікації, він повинен вести облік обґрунтувань для використання таких планів у внутрішній верифікаційній документації, включно з доказами того, що умови використання спрощених планів верифікації були виконані.

Верифікатор видає верифікаційний звіт тільки тому оператору або експлуатанту повітряного судна, який провадить діяльність, що охоплюється сферою діяльності, зазначеною в додатку I, щодо якої верифікатору була надана акредитація відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 765/2008 і цього Регламенту.

1. Верифікатор повинен встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати процес забезпечення компетентності, щоб гарантувати, що весь персонал, на який покладено діяльність з верифікації, є компетентним у виконанні покладених на нього завдань.

2. У рамках процесу забезпечення компетентності, зазначеного у параграфі 1, верифікатор повинен визначити, задокументувати, впровадити та підтримувати принаймні таке:

(a) загальні критерії компетентності для всього персоналу, що провадить діяльність з верифікації;

(b) конкретні критерії компетенції для кожної посади в рамках верифікатора, що провадить діяльність з верифікації, зокрема для аудитора СТКВ ЄС, провідного аудитора СТКВ ЄС, незалежного переглядача та технічного експерта;

(c) метод забезпечення постійної компетентності та регулярного оцінювання ефективності роботи всього персоналу, який провадить діяльність з верифікації;

(d) процес забезпечення безперервного навчання персоналу, який провадить діяльність з верифікації;

(e) процес оцінювання того, чи належить запит на верифікацію до сфери акредитації верифікатора, і чи має верифікатор компетентність, персонал і ресурси, необхідні для обрання групи з верифікації та для успішного завершення діяльності з верифікації протягом строків, що вимагаються.

Критерії компетентності, зазначені в пункті (b) першого підпараграфа, повинні бути специфічними для кожної сфери акредитації, у рамках яких такі особи провадять діяльність з верифікації.

При оцінюванні компетентності персоналу відповідно до пункту (c) першого підпараграфа, верифікатор повинен оцінити таку компетентність відповідно до критеріїв компетентності, зазначених у пунктах (a) і (b).

Процес, зазначений у пункті (e) першого підпараграфа, повинен також включати процес оцінювання, чи володіє група з верифікації усіма компетенціями, а також спеціалістами, необхідними для провадження діяльності з верифікації щодо конкретного оператора чи експлуатанта повітряного судна.

Верифікатор повинен розробити загальні та конкретні критерії компетентності, які відповідають критеріям, встановленим у статті 37(4) і статтях 38, 39 і 40.

3. Верифікатор повинен регулярного здійснювати моніторинг ефективності роботи всього персоналу, який провадить діяльність з верифікації, щоб підтвердити постійну компетентність такого персоналу.

4. Верифікатор повинен регулярно переглядати процес забезпечення компетентності, зазначений у параграфі 1, щоб гарантувати, що:

(a) критерії компетентності, зазначені в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа параграфа 2, розроблені відповідно до вимог до компетентності згідно з цим Регламентом;

(b) вирішуються усі проблеми, що можуть бути визначені, пов’язані з встановленням загальних і конкретних критеріїв компетентності відповідно до пунктів (a) і (b) першого підпараграфа параграфа 2;

(c) усі вимоги в рамках процесу забезпечення компетентності належним чином оновлюються та підтримуються.

5. Верифікатор повинен мати систему для запису результатів діяльності, що провадиться в рамках процесу забезпечення компетентності, зазначеного в параграфі 1.

6. Компетентність та ефективність роботи аудитора СТКВ ЄС і провідного аудитора СТКВ ЄС повинен оцінювати достатньо компетентний оцінювач.

Компетентний оцінювач повинен здійснювати моніторинг діяльності таких аудиторів під час верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна на місці розташування оператора установки чи експлуатанта повітряного судна, залежно від випадку, щоб визначити, чи вони відповідають критеріям компетентності.

7. Якщо член персоналу не продемонструє повну відповідність критеріям компетентності щодо конкретного завдання, призначеного для такого члена, верифікатор повинен визначити та організувати додаткове навчання чи роботу під наглядом. Верифікатор повинен здійснювати моніторинг діяльності такого члена доти, поки він не продемонструє верифікатору відповідність критеріям компетентності.

1. Для кожного конкретного запиту на верифікацію верифікатор повинен зібрати групу з верифікації, здатну провадити діяльність з верифікації, зазначену в главі II.

2. Група з верифікації повинна складатися принаймні з провідного аудитора СТКВ ЄС, і, якщо цього вимагають висновки верифікатора під час оцінювання, як зазначено у статті 8(1)(e), і стратегічного аналізу, належної кількості аудиторів СТКВ ЄС і технічних експертів.

3. Для незалежного перегляду діяльності з верифікації, пов’язаної з конкретним запитом на верифікацію, верифікатор призначає незалежного переглядача, який не входить до складу групи з верифікації.

4. Кожен член групи повинен:

(a) мати чітке розуміння своєї індивідуальної ролі у процесі верифікації;

(b) бути здатним ефективно спілкуватися мовою, необхідною для виконання своїх конкретних завдань.

5. Група з верифікації повинна включати принаймні одну особу, яка має технічну компетентність і розуміння, необхідні для оцінювання конкретних аспектів технічного моніторингу та звітування, пов’язаних із видами діяльності, зазначеними в додатку I, які провадяться оператором установки чи експлуатантом повітряного судна. Група з верифікації також повинна включати одну особу, здатну спілкуватися мовою, необхідною для верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна в державі-члені, у якій верифікатор здійснює таку верифікацію.

Якщо верифікатор здійснює верифікацію звітів про базові дані чи звітів про дані нового учасника ринку, група з верифікації повинна додатково включати принаймні одну особу, яка має технічну компетентність і розуміння, необхідні для оцінювання конкретних технічних аспектів щодо збирання, моніторингу та звітування даних, що стосуються безкоштовного розподілення квот.

6. Якщо група з верифікації складається з однієї особи, така особа повинна відповідати всім вимогам до компетентності аудитора СТКВ ЄС і провідного аудитора СТКВ ЄС, і відповідати вимогам, встановленим у параграфах 4 і 5.

1. Аудитор СТКВ ЄС повинен володіти компетентністю здійснювати верифікацію. Для цього аудитор СТКВ ЄС повинен мати принаймні:

(a) знання Директиви 2003/87/ЄС, Імплементаційного регламенту (ЄС) 2018/2066, Регламенту (ЄС) …/… у разі верифікації звіту про базові дані або звіту про дані нового учасника ринку, цього Регламенту, відповідних стандартів та іншого відповідного законодавства, застосовних настанов, а також відповідних настанов і законодавства, виданих державою-членом, у якій верифікатор здійснює верифікацію;

(b) знання і досвід аудиту даних та інформації, у тому числі:

(i) методології аудиту даних та інформації, включно із застосуванням рівня істотності та оцінювання істотності викривлень;

(ii) аналізу властивих і контрольних ризиків;

(iii) технік відбирання проб щодо відбирання даних і перевірки контрольних видів діяльності;

(iv) оцінювання даних та інформаційних систем, ІТ-систем, діяльності щодо потоку даних, контрольних видів діяльності, систем контролю та процедур для контрольних видів діяльності.

(c) здатність провадити діяльність, пов’язану з верифікацією звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна, як цього вимагає глава II;

(d) знання та досвід в аспектах технічного моніторингу та звітування для конкретних секторів, що стосуються сфери діяльності, зазначеної в додатку I, у рамках якої аудитор СТКВ ЄС здійснює верифікацію.

2. Провідний аудитор СТКВ ЄС повинен відповідати вимогам до компетентності аудитора СТКВ ЄС і продемонструвати компетенцію керувати групами з верифікації та бути відповідальним за провадження діяльності з верифікації згідно з цим Регламентом.

1. Незалежний переглядач повинен володіти належними повноваженнями, щоб переглядати проєкт верифікаційного звіту та внутрішню верифікаційну документацію відповідно до статті 25.

2. Незалежний переглядач повинен відповідати вимогам до компетентності провідного аудитора СТКВ ЄС, зазначеним у статті 38(2).

3. Незалежний переглядач повинен володіти необхідною компетентністю, щоб аналізувати інформацію, надану для підтвердження повноти та цілісності інформації, критично оцінювати відсутню чи суперечливу інформацію, а також перевіряти сліди даних для цілей оцінювання того, чи є внутрішня верифікаційна документація повною, та чи надає вона достатню інформацію на підтвердження проєкту верифікаційного звіту.

1. При провадженні діяльності з верифікації, верифікатор може використовувати технічних експертів для отримання детальних експертних знань щодо конкретного предмета, необхідних для підтримки аудитора СТКВ ЄС і провідного аудитора СТКВ ЄС у провадженні ними діяльності з верифікації.

2. Якщо незалежний переглядач не володіє компетентністю, щоб оцінювати конкретне питання у процесі перегляду, верифікатор звертається за підтримкою до технічного експерта.

3. Технічний експерт повинен володіти компетентністю та експертними знаннями, необхідними для надання дієвої підтримки аудитору СТКВ ЄС і провідному аудитору СТКВ ЄС, або незалежному переглядачу, за необхідності, з предмета, щодо якого до нього звертаються по експертні знання. Крім того, технічний експерт повинен мати достатнє розуміння питань, описаних у пунктах (a), (b) і (c) статті 38(1).

4. Технічний експерт виконує визначені завдання під керівництвом і повною відповідальністю провідного аудитора СТКВ ЄС з групи з верифікації, у якій працює технічний експерт, або незалежного переглядача.

1. Верифікатор повинен встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати одну або декілька процедур діяльності з верифікації, як описано у главі II, а також процедури та процеси, що вимагаються додатком II. Під час встановлення та впровадження цих процедур і процесів верифікатор повинен провадити діяльність відповідно до гармонізованого стандарту, зазначеного у додатку II.

2. Верифікатор повинен спроєктувати, задокументувати, впровадити та підтримувати систему управління якістю для забезпечення послідовного розроблення, впровадження, вдосконалення та перегляду процедур і процесів, зазначених у параграфі 1, відповідно до гармонізованого стандарту, зазначеного в додатку II.

1. Верифікатор повинен зберігати записи, у тому числі записи про компетентність і неупередженість персоналу, щоб продемонструвати відповідність цьому Регламенту.

2. Верифікатор повинен регулярно надавати інформацію оператору чи експлуатанту повітряного судна та іншим відповідним сторонам відповідно до гармонізованого стандарту, зазначеного у додатку II.

3. Верифікатор повинен убезпечувати конфіденційність інформації, отриманої ним під час верифікації, відповідно до гармонізованого стандарту, зазначеного у додатку II.

1. Верифікатор повинен бути незалежним від будь-якого оператора чи експлуатанта повітряного судна та неупередженим у провадженні діяльності з верифікації.

Для забезпечення незалежності та неупередженості, верифікатор і будь-яка частина тієї самої юридичної особи не повинні бути оператором або експлуатантом повітряного судна, власником оператора чи експлуатанта повітряного судна, або належати їм; верифікатор також не повинен мати з оператором або експлуатантом повітряного судна відносин, які можуть вплинути на незалежність і неупередженість верифікатора. Верифікатор також повинен бути незалежним від органів, які здійснюють торгівлю квотами на викиди в рамках системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, встановленої відповідно до статті 19 Директиви 2003/87/ЄС.

2. Верифікатор повинен бути організований у спосіб, що забезпечує його об’єктивність, незалежність і неупередженість. Для цілей цього Регламенту застосовуються належні вимоги, встановлені в гармонізованому стандарті, зазначеному в додатку II.

3. Верифікатор не повинен провадити діяльність з верифікації для оператора чи експлуатанта повітряного судна, яка становить неприйнятний ризик для його неупередженості або створює для нього конфлікт інтересів. Верифікатор не повинен використовувати персонал чи осіб, що працюють за контрактом, для верифікації звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна, щодо яких можливий фактичний або потенційний конфлікт інтересів. Верифікатор також повинен забезпечувати, щоб діяльність персоналу чи організацій не впливала на конфіденційність, об’єктивність, незалежність і неупередженість верифікації.

Неприйнятний ризик для неупередженості чи конфлікт інтересів, як зазначено в першому реченні першого підпараграфа, вважається таким, що виник, зокрема, у будь-якому з таких випадків:

(a) якщо верифікатор або будь-яка частина тієї самої юридичної особи надає консультаційні послуги з розроблення частини процесу моніторингу та звітування, описаної у плані моніторингу, затвердженому компетентним органом, або у плані методики моніторингу, якщо застосовно, включно з розробленням методики моніторингу, складання звіту оператора чи експлуатанта повітряного судна та складання плану моніторингу чи плану методики моніторингу;