Регламент Комісії (ЄС) № 601/2012 від 21 червня 2012 року про моніторинг викидів парникових газів та звітування про них відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС

(a) дані, зазначені в статті 12(2);

(b) ідентифікацію джерел первинних даних;

(c) кожний крок у потоці даних від первинних даних до даних про річні обсяги викидів або тоннокілометри, які повинні відображати порядок та взаємодію між видами діяльності щодо потоку даних;

(d) відповідні кроки опрацювання, пов’язані з кожною конкретною діяльністю щодо потоку даних, у тому числі формули та дані, які використовують для визначення викидів, або дані про тоннокілометри;

(e) відповідні застосовані електронні системи опрацювання та зберігання даних та взаємодія між такими системами й іншими способами введення даних, у тому числі введення даних вручну;

(f) спосіб внесення результатів діяльності щодо потоку даних.

1. Оператор або експлуатант ПС запроваджує, документує, реалізовує та підтримує дієву систему контролю для забезпечення того, щоб звіт про річний обсяг викидів та, у відповідних випадках, звіт про тоннокілометри, підготовлений на основі діяльності щодо потоку даних, не містив викривлень та відповідав плану моніторингу та цьому Регламенту.

2. Система контролю, згадана в параграфі 1, повинна складатися з такого:

(a) оцінки оператора або експлуатанта ПС властивих ризиків та контрольних ризиків;

(b) письмових процедур, що стосуються контрольних видів діяльності, які повинні зменшити встановлені ризики.

3. Письмові процедури, що стосуються контрольних видів діяльності, які згадані в параграфі 2, повинні включати щонайменше:

(a) забезпечення якості вимірювального обладнання;

(b) забезпечення якості системи інформаційних технологій, яку використовують для діяльності щодо потоку даних, у тому числі комп’ютерні технології контролю процесу;

(c) розподіл обов’язків у межах діяльності щодо потоку даних та контрольних видів діяльності, а також управління необхідними компетенціями;

(d) внутрішні огляди та валідацію даних;

(e) виправлення та коригувальні дії;

(f) контроль процесів, що передали на аутсорсинг;

(g) ведення обліку та документації, у тому числі управління версіями документів.

4. Оператор або експлуатант ПС здійснює моніторинг дієвості системи контролю, у тому числі шляхом проведення внутрішніх оглядів та врахування даних верифікатора, отриманих під час верифікації звітів про річний обсяг викидів та, у відповідних випадках, звітів про дані про тоннокілометри, що її провели згідно з Регламентом (ЄС) № 600/2012.

Якщо виявляють, що система контролю не дієва або не сумірна зі встановленими ризиками, оператор або експлуатант ПС повинен вживати заходів для покращення системи контролю, оновлення плану моніторингу або базових письмових процедур для діяльності щодо потоку даних, оцінювання ризиків та контрольних видів діяльності залежно від випадку.

1. МЗ Для цілей пункту (a) статті 58(3) оператор повинен забезпечити калібрування, регулювання та перевірку відповідного вимірювального обладнання на регулярній основі, у тому числі перед використанням, а також перевірку за стандартами вимірювання, що простежувано пов’язані з міжнародними стандартами вимірювання, за наявності таких, відповідно до вимог цього Регламенту та пропорційно до встановлених ризиків.

Якщо компоненти вимірювальних систем не можна відкалібрувати, оператор зазначає їх у плані моніторингу та пропонує альтернативні контрольні види діяльності.

Якщо виявляють, що обладнання не відповідає вимогам щодо продуктивності, оператор повинен невідкладно вжити необхідних коригувальних дій.

2. Щодо систем безперервного вимірювання викидів оператор здійснює забезпечення якості на основі стандартного забезпечення якості автоматизованих вимірювальних систем (EN 14181), у тому числі паралельні вимірювання за допомогою стандартних референтних методів щонайменше раз на рік, що його проводить компетентний персонал.

Якщо для такого забезпечення якості необхідні значення гранично допустимих викидів як обов’язкові параметри для основи калібрування та перевірки продуктивності, необхідно використовувати середньорічну концентрацію парникового газу на годину замість значень гранично допустимих викидів. Якщо оператор виявляє будь-яку невідповідність вимогам щодо забезпечення якості, у тому числі необхідність повторного калібрування, він повинен повідомити такі обставини компетентному органу та вжити коригувальних дій без зайвих зволікань.

Для цілей пункту (b) статті 58(3) оператор або експлуатант ПС забезпечує проектування, документування, випробування, впровадження, контроль та технічне обслуговування системи інформаційних технологій у спосіб, що уможливлює опрацювання надійних, точних та своєчасних даних відповідно до встановлених ризиків згідно з пунктом (a) статті 58(2).

Контроль системи інформаційних технологій охоплює контроль доступу, контроль резервного копіювання, відновлення, планування безперебійної роботи та безпеки.

Для цілей пункту (b) статті 58(3) оператор або експлуатант ПС призначає відповідальних осіб для всіх видів діяльності щодо потоку даних та всіх контрольних видів діяльності так, щоб розподілити несумісні обов’язки. За відсутності інших контрольних видів діяльності він забезпечує для всіх видів діяльності щодо потоку даних, сумірних зі встановленими властивими ризиками, підтвердження всіх відповідних даних та інформації щонайменше однією особою, яку не залучали до визначення та записування такої інформації або таких даних.

Оператор або експлуатант ПС здійснює управління необхідними компетенціями для виконання відповідних обов’язків, у тому числі відповідне закріплення обов’язків, навчання та оцінювання працівників.

1. Для цілей пункту (d) статті 58(3) та на основі властивих ризиків і контрольних ризиків, встановлених під час оцінювання ризиків, згаданого в пункті (a) статті 58(2), оператор або експлуатант ПС здійснює огляд та валідацію даних, отриманих у результаті діяльності щодо потоку даних, згаданої у статті 57.

Такі огляд та валідація даних повинні включати щонайменше:

(a) перевірку повноти даних;

(b) порівняння даних, які оператор або експлуатант ПС отримував, моніторив та про які звітував, за декілька років;

(c) порівняння даних та значень, отриманих із різних операційних систем збору даних, у тому числі, у відповідних випадках, таке порівняння:

(i) порівняння даних про закупівлю палива або матеріалу з даними про зміни у запасах та даними про споживання щодо застосовних вихідних потоків;

(ii) порівняння коефіцієнтів перерахунку, визначених шляхом проведення аналізу, розрахованих або отриманих від постачальника палива або матеріалу, з національними або міжнародними референтними коефіцієнтами порівнянних видів палива або матеріалів;

(iii) порівняння даних про викиди, отриманих на основі заснованих на вимірюваннях методик, та результатів підтверджувального розрахунку відповідно до статті 46;

(iv) порівняння зведених даних та неопрацьованих даних.

2. Оператор або експлуатант ПС забезпечує, наскільки це можливо, завчасне повідомлення критеріїв для відхилення даних як частину огляду та валідації. Для такої цілі критерії для відхилення даних визначають у документації відповідних письмових процедур.

1. Якщо встановлюють, що будь-яка частина діяльності щодо потоку даних, згаданої у статті 57, або контрольних видів діяльності, згаданих у статті 58, не функціонує дієво або функціонує за межами, встановленими у документації процедур для такої діяльності щодо потоку даних або таких контрольних видів діяльності, оператор або експлуатант ПС вносять відповідні виправлення або коригують відхилені дані, уникаючи разом з цим недооцінення викидів.

2. Для цілей параграфа 1, оператор або експлуатант ПС переходить до здійснення всіх таких кроків:

(a) оцінювання достовірності результатів застосовних кроків у межах діяльності щодо потоку даних, згаданої у статті 57, або контрольних видів діяльності, згаданих у статті 58;

(b) встановлення причини відповідного збою в роботі або помилки;

(c) реалізація належних коригувальних дій, у тому числі коригування будь-яких відповідних даних у звіті про викиди або у звіті про тоннокілометри, залежно від випадку.

3. Оператор або експлуатант ПС здійснює виправлення або коригувальні дії відповідно до параграфа 1 цієї статті так, щоб вони враховували властиві ризики та контрольні ризики, встановлені під час оцінювання ризиків, згаданого в статті 58.

Якщо оператор або експлуатант ПС передає на аутсорсинг один або декілька видів діяльності щодо потоку даних, згаданих у статті 57, або контрольних видів діяльності, згаданих у статті 58, оператор або експлуатант ПС переходить до здійснення всіх таких кроків:

(a) перевірка якості переданих на аутсорсинг видів діяльності щодо потоку даних та контрольних видів діяльності згідно з цим Регламентом;

(b) визначення доцільних вимог щодо результатів переданих на аутсорсинг процесів та методів, застосованих у цих процесах;

(c) перевірка якості результатів та методів, згаданих у пункті (b) цієї статті;

(d) забезпечення виконання переданих на аутсорсинг видів діяльності так, щоб вони враховували властиві ризики та контрольні ризики, встановлені під час оцінювання ризиків, згаданого в статті 58.

1. Якщо відсутні дані, необхідні для визначення викидів з установки, оператор використовує доцільний метод оцінювання для визначення консервативних замінних даних для відповідного періоду та відсутнього параметра.

Якщо оператор не виклав метод оцінювання у письмовій процедурі, він створює таку письмову процедуру та подає на затвердження компетентному органу відповідні зміни у плані моніторингу відповідно до статті 15.

2. Якщо відсутні дані, необхідні для визначення викидів експлуатанта ПС для одного рейсу або декількох рейсів, експлуатант ПС використовує замінні дані для відповідного періоду, розраховані за альтернативним методом, визначеним у плані моніторингу.

Якщо не можливо встановити замінні дані відповідно до першого підпараграфа цього параграфа, експлуатант ПС може оцінити викиди від такого рейсу або таких рейсів на основі обсягу споживання палива, визначеного за допомогою інструменту, згаданого в статті 54(2).

Якщо кількість рейсів із відсутніми даними, про що йдеться в перших двох підпараграфах, перевищує 5 % відзвітованих річних рейсів, оператор повідомляє компетентний орган про це без зайвих зволікань та вживає коригувальних дій для удосконалення методики моніторингу.

1. Оператор або експлуатант ПС зберігає записи всіх відповідних даних та інформації, у тому числі інформації, зазначеної в додатку IX, щонайменше 10 років.

Задокументовані та заархівовані дані моніторингу повинні давати змогу верифікувати звіти про річний обсяг викидів або даних про тоннокілометри відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012. Повідомлені оператором або експлуатантом ПС дані, що містяться в електронній системі звітності та управління даними, визначеній компетентним органом, можуть вважати такими, що їх зберігає оператор або експлуатант ПС, якщо він може отримати доступ до таких даних.

2. Оператор або експлуатант ПС забезпечує наявність відповідних документів, коли та де вони необхідні для провадження діяльності щодо потоку даних та контрольних видів діяльності.

Оператор або експлуатант ПС надає у відповідь на запит документи компетентному органу та верифікатору, який проводить верифікацію звіту про викиди та звіту з даними про тоннокілометри відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012.

1. Оператор або експлуатант ПС повинен подавати до компетентного органу до 31 березня кожного року звіт про викиди, який охоплює річний обсяг викидів за звітний період та який верифіковано відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012.

Проте компетентні органи можуть вимагати від оператора або експлуатанта ПС подати верифікований звіт про річний обсяг викидів раніше ніж 31 березня, але не раніше ніж 28 лютого.

2. Якщо експлуатант ПС вирішує подати заявку на безоплатні квоти на викиди відповідно до статті 3e або 3f Директиви 2003/87/ЄС, експлуатант ПС повинен подати до компетентного органу до 31 березня року, наступного за роком моніторингу, згаданим у статті 3e або 3f зазначеної Директиви, звіт з даними про тоннокілометри, який охоплює дані про тоннокілометри за рік моніторингу та який верифіковано відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012.

3. Звіти про річний обсяг викидів та звіти з даними про тоннокілометри повинні містити щонайменше інформацію, зазначену в додатку X.

1. Якщо експлуатант ПС не може надати верифіковані дані про тоннокілометри компетентному органу до встановленого терміну подання відповідно достатті 3e(1) Директиви 2003/87/ЄС через серйозні та непередбачувані обставини поза його контролем, такий експлуатант ПС повинен подати до компетентного органу для цілей такого надання найкращі дані про тоннокілометри, які можуть бути наявні за таких обставин, у тому числі дані, за необхідності, на основі достовірних оцінок.

2. Якщо виконано умови, встановлені в параграфі 1, держава-член повинна для цілей заявки, згаданої встатті 3e(1) Директиви 2003/87/ЄС, та відповідно до параграфа 2 зазначеної статті подати Комісії дані, отримані щодо відповідного експлуатанта ПС, разом із поясненням обставин, що привели до відсутності верифікованого відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012 звіту.

Комісія та держави-члени використовують такі дані для цілей статті 3e(3) і (4) Директиви 2003/87/ЄС.

3. Якщо держава-член подає дані, отримані щодо відповідного експлуатанта ПС, Комісії відповідно до параграфа 2 цієї статті, відповідний експлуатант ПС повинен забезпечити верифікацію поданих даних про тоннокілометри відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012 якнайшвидше та у будь-якому разі після припинення обставин, згаданих у параграфі 1 цієї статті.

Експлуатант ПС подає без зайвих зволікань верифіковані дані до компетентного органу.

Відповідний компетентний орган зменшує та опубліковує переглянуті виділені безоплатні квоти для експлуатанта ПС відповідно до статті 3e(4) Директиви 2003/87/ЄС у відповідних випадках. Розмір відповідних виділених квот не збільшують. Якщо застосовно, експлуатант ПС повертає будь-які надлишкові квоти, отримані відповідно до статті 3e(5) зазначеної Директиви.

4. Компетентний орган застосовує дієві заходи, щоб забезпечити виконання відповідним експлуатантом ПС його обов’язків відповідно до параграфа 3.

1. Кожний оператор або експлуатант ПС регулярно перевіряє можливість удосконалення застосованої методики моніторингу.

Оператор установки повинен подавати компетентному органу на затвердження звіт, що містить інформацію, згадану в параграфі 2 чи 3, залежно від випадку, до такої дати:

(a) для установки категорії A до 30 червня кожні чотири роки;

(b) для установки категорії B до 30 червня кожні два роки;

(c) для установки категорії C до 30 червня кожного року.

Проте компетентний орган може встановити альтернативну дату для подання звіту, але не пізніше ніж 30 вересня того самого року.

2. Якщо оператор не застосовує щонайменше рівні, передбачені у першому підпараграфі статті 26(1) та в статті 41(1), оператор надає обґрунтування того, чому застосування необхідного рівня є технічно нездійсненним або спричинило б необґрунтовані витрати.

Проте якщо виявлено докази того, що заходи, необхідні для досягнення таких рівні, стали технічно здійсненними та більше не призводитимуть до необґрунтовних витрат, оператор повідомляє компетентний орган про доцільні зміни у плані моніторингу відповідно до статті 15 та подає пропозиції для реалізації відповідних заходів та строки такої реалізації.

3. Якщо оператор застосовує резервну методику моніторингу, згадану в статті 22, оператор надає обґрунтування того, чому застосування щонайменше рівня 1 для одного або більше другорядних чи основних вихідних потоків є технічно нездійсненним або спричинило б необґрунтовні витрати.

Проте якщо виявлено докази того, що заходи, необхідні для досягнення щонайменше рівня 1 для таких вихідних потоків, стали технічно здійсненними та більше не призводитимуть до необґрунтовних витрат, оператор повідомляє компетентний орган про доцільні зміни у плані моніторингу відповідно до статті 15 та подає пропозиції для реалізації відповідних заходів та строки такої реалізації.

4. Якщо у верифікаційному звіті відповідно до Регламенту (ЄС) № 600/2012 зазначено вагомі невідповідності або рекомендації для удосконалень відповідно до статей 27, 29 і 30 зазначеного Регламенту, оператор або експлуатант ПС повинен подати до компетентного органу на затвердження звіт до 30 червня року, у якому верифікатор видав верифікаційний звіт. У звіті описують, як та коли оператор або експлуатант ПС усунув невідповідності, що їх визначив верифікатор, або планує їх усунути та реалізувати рекомендовані вдосконалення.

Якщо застосовно, такий звіт можуть об’єднати зі звітом, згаданим у параграфі 1 цієї статті.

Якщо рекомендовані вдосконалення не приводять до вдосконалення методики моніторингу, оператор або експлуатант ПС надає обґрунтування такого. Якщо рекомендовані вдосконалення спричиняють необґрунтовані витрати, оператор або експлуатант ПС надає докази необґрунтованого характеру витрат.

1. Компетентний орган здійснює консервативне оцінювання викидів установки або експлуатанта ПС у будь-якій із таких ситуацій:

(a) оператор або експлуатант ПС не подав верифікований звіт про річний обсяг викидів до дати, передбаченої у статті 67(1);

(b) верифікований звіт про річний обсяг викидів, згаданий у статті 67(1), не відповідає вимогам цього Регламенту;

(c) звіт про річний обсяг викидів оператора або експлуатанта ПС не верифіковано згідно з Регламентом (ЄС) № 600/2012.

2. Якщо верифікатор зазначив у верифікаційному звіті згідно з Регламентом (ЄС) № 600/2012 наявність несуттєвих викривлень, що їх не виправив оператор або експлуатант ПС до видання верифікаційного висновку, компетентний орган оцінює такі викривлення та здійснює консервативне оцінювання викидів установки або експлуатанта ПС у відповідних випадках. Компетентний орган повідомляє оператора або експлуатанта ПС про те, чи необхідно внести у звіт про викиди виправлення та які виправлення необхідно внести. Оператор або експлуатант ПС надає таку інформацію верифікатору.

3. Держави-члени організовують ефективний обмін інформацією між компетентними органами, відповідальними за затвердження планів моніторингу, та компетентними органами, відповідальними за прийняття звітів про річний обсяг викидів.

Компетентний орган надає громадськості доступ до звітів про викиди, які такий орган зберігає, відповідно до національних правил, ухвалених згідно з Директивою 2003/4/ЄС. Щодо застосування винятків, як зазначено у статті 4(2)(d) зазначеної Директиви, оператори або експлуатанти ПС можуть зазначати у своїх звітах, яку інформацію вони вважають комерційно важливою.

1. Загальний річний обсяг викидів повідомляють як значення, округлені до тонн CO2 або еквіваленту CO2;

Тоннокілометри повідомляють як округлені значення тоннокілометрів.

2. Усі змінні величини, що їх використовують для розрахування обсягу викидів, округляють так, щоб вони включали всі істотні розряди для цілей розрахування обсягу викидів та звітування про них.

3. Усі дані щодо рейсів округляють так, щоб вони включали всі істотні розряди для цілей розрахування відстані й корисного навантаження відповідно до статті 56 та звітування про дані про тоннокілометри.

Кожну зазначену в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС діяльність, що її провадить оператор або експлуатант ПС, позначають кодами, якщо застосовно, з таких схем звітності:

(a) Спільний формат звітності для національних систем інвентаризації парникових газів, як затверджено відповідними органами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

(b) ідентифікаційний номер установки в Європейському реєстрі викидів і перенесення забруднювачів згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 166/2006 (6);

(c) діяльність з інтегрованого запобігання забрудненню та його контролю за додатком I до Регламенту (ЄС) № 166/2006;

(d) код NACE згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 (7).

1. Держави-члени можуть вимагати від оператора або експлуатанта ПС використовувати електронні шаблони або конкретні формати файлів для подання планів моніторингу та змін у плані моніторингу, а також для подання звітів про річний обсяг викидів, звітів з даними про тоннокілометри, верифікаційних звітів та звітів про вдосконалення.

Такі шаблони або специфікації форматів файлів, створені державами-членами, повинні містити щонайменше інформацію, яка міститься в електронних шаблонах або специфікаціях форматів файлів, опублікованих Комісією.

2. Під час створення шаблонів або специфікацій форматів файлів, згаданих у параграфі 1, держави-члени можуть обрати один або обидва з таких варіантів:

(a) специфікації форматів файлів із застосуванням стандартизованої мови електронної звітності (далі - "мова звітності системи торгівлі викидами ЄС") на основі XML для використання у зв’язку з передовими автоматизованими системами;

(b) шаблони, опубліковані у формі, придатній для використання в стандартному офісному програмному забезпеченні, у тому числі електронні таблиці та файли текстового процесора.

1. Якщо держава-член обирає використання автоматизованих систем для електронного обміну даними на основі мови звітності системи торгівлі викидами ЄС відповідно до пункту (a) статті 74(2), такі системи повинні економічно ефективно забезпечувати через реалізацію технологічних заходів відповідно до поточного стану технології:

(a) цілісність даних, запобігаючи зміні електронних повідомлень під час передання;

(b) конфіденційність даних за допомогою технік безпеки, у тому числі методи шифрування, у такий спосіб, щоб дані були доступні лише особі, для якої вони призначені, і щоб неуповноважені особи не могли перехопити жодних даних;

(c) автентичність даних у такий спосіб, щоб встановити та верифікувати особи відправника та отримувача даних;

(d) невідмовність від даних у такий спосіб, щоб одна сторона транзакції не могла заперечити отримання транзакції, а інші сторона не могла заперечити відправлення транзакції, шляхом застосування методів, таких як метод підписування, або незалежного аудиту захисних інструментів системи.

2. Будь-які автоматизовані системи, що їх використовують держави-члени на основі звітності системи торгівлі викидами ЄС для спілкування між компетентним органом, оператором та експлуатантом ПС, а також верифікатором та органом акредитації у розумінні Регламенту (ЄС) № 600/2012, повинні відповідати таким нефункціональним вимогам шляхом реалізації технологічних заходів відповідно до поточного стану технології:

(a) контроль доступу в такий спосіб, щоб доступ до системи мали лише уповноважені особи та неуповноважені особи не могли зчитувати, записувати або оновлювати дані, шляхом реалізації технологічних заходів, щоб досягти такого:

(i) обмеження фізичного доступу до апаратного забезпечення, на якому автоматизовані системи проходять через фізичні бар’єри;

(ii) обмеження логічного доступу до автоматизованих систем шляхом використання технології для ідентифікації, автентифікації та авторизації;

(b) наявність у такий спосіб, щоб забезпечити доступність даних навіть через значний період часу та після впровадження можливого нового програмного забезпечення;

(c) аудиторський слід у такий спосіб, щоб забезпечити можливість постійно знаходити та аналізувати зміни до даних ретроспективно.

1. Рішення 2007/589/ЄС скасовано.

2. Положення Рішення 2007/589/ЄС продовжують застосовувати до моніторингу викидів, звітування про них і їх верифікації та, якщо застосовно, до даних про діяльність до 1 січня 2013 року.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному вістку Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 січня 2013 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

1. Мінімальний зміст плану моніторингу для установок

План моніторингу для установки повинен містити щонайменше таку інформацію:

(1) загальна інформація щодо установки:

(a) опис установки та видів діяльності, які провадять на установці та які підлягають моніторингу, що охоплює перелік джерел викидів та вихідних потоків, які підлягають моніторингу, для кожного виду діяльності, який провадять на установці, та відповідає таким критеріям:

(i) опис повинен бути достатнім для підтвердження відсутності нестачі даних та подвійного обліку викидів;

(ii) необхідно додати просту діаграму джерел викидів, вихідних потоків, точок відбору проб і вимірювального обладнання, якщо її вимагає компетентний орган або якщо наявність такої діаграми спрощує описування установки або покликання на джерела викидів, вихідні потоки, вимірювальні прилади та будь-які інші частини установки, які стосуються методики моніторингу, у тому числі діяльність щодо потоку даних та контрольні види діяльності;

(b) опис процедури управління розподілом обов’язків із моніторингу та звітування в межах установки та процедури управління компетенціями відповідального персоналу;

(c) опис процедури регулярного оцінювання адекватності плану моніторингу, що охоплює щонайменше таке:

(i) перевірку переліку джерел викидів та вихідних потоків, забезпечення повноти переліку джерел викидів та вихідних потоків і внесення у план моніторингу всіх відповідних змін у характері та функціонуванні установки;

(ii) оцінювання відповідності пороговим значенням невизначеності для даних про діяльність та інших параметрів, якщо застосовно, для застосованих рівнів для кожного вихідного потоку і джерела викидів;

(iii) оцінювання можливих заходів для вдосконалення застосованої методики моніторингу;

(d) опис письмових процедур, які стосуються діяльності щодо потоку даних відповідно до статті 57, у тому числі, у відповідних випадках, діаграма для роз’яснення;

(d) опис письмових процедур для контрольних видів діяльності, організованих відповідно до статті 58;

(f) якщо застосовно, інформація про відповідні зв’язки з видами діяльності, що їх провадять у межах схем екологічного управління та аудиту Співтовариства, запроваджених відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1221/2009 (- 8), систем, що їх охоплює згармонізований стандарт ISO 14001:2004, або інших систем екологічного управління, у тому числі інформація про процедури та заходи контролю щодо моніторингу викидів парникових газів та звітування про них;

(g) номер версії плану моніторингу;

(2) детальний опис заснованих на розрахунках методик, у випадку їх застосування, що охоплює таке:

(a) детальний опис застосованої заснованої на розрахунках методики, у тому числі перелік використаних вхідних даних та формул розрахунків, перелік застосованих рівнів для даних про діяльність та всіх відповідних коефіцієнтів перерахунку для кожного вихідного потоку, що підлягає моніторингу;

(b) якщо застосовно та якщо оператор має намір скористатися спрощенням для другорядних вихідних потоків та мінімальних вихідних потоків, категоризація вихідних потоків на основні, другорядні та мінімальні;

(c) опис застосованих вимірювальних систем та їхнього діапазону вимірювання, встановленої невизначеності та точного місця розташування вимірювальних приладів, які використовуватимуть для кожного з вихідних потоків, що підлягають моніторингу;

(d) якщо застосовно, уставні значення, що їх використовують для коефіцієнтів перерахунку, із зазначенням джерела коефіцієнта або відповідного джерела, з якого періодично отримуватимуть уставний коефіцієнт, для кожного із вихідних потоків;

(e) якщо застосовно, перелік методів аналізу, які використовуватимуть для визначення всіх відповідних коефіцієнтів перерахунку для кожного із вихідних потоків, та опис письмових процедур проведення таких аналізів;

(f) якщо застосовно, опис процедури, що лежить в основі плану відбору проб для відбору проб палива або матеріалів для аналізу та процедури, яку використовують для перегляду адекватності плану відбору проб;

(g) якщо застосовно, перелік лабораторій, залучених до проведення відповідних аналітичних процедур та, якщо лабораторія не акредитована, як зазначено в статті 34(1), опис процедур, що їх використовують для підтвердження відповідності еквівалентним вимогам за статтею 34(2) і (3);

(3) якщо застосовуватимуть резервну методику моніторингу відповідно до статті 22, детальний опис застосованої методики моніторингу для всіх вихідних потоків або джерел викидів, для яких не використовують методику із застосуванням рівнів, та опис письмової процедури, що їх використовують для аналізу пов’язаної невизначеності, який необхідно провести;

(4) детальний опис заснованих на вимірюваннях методик, у випадку їх застосування, що охоплює таке:

(a) опис методу вимірювання, у тому числі опис усіх письмових процедур, що стосуються вимірювання, і таке:

(i) будь-які формули розрахунку, що їх використовують для зведення даних і для визначення річного обсягу викидів із кожного джерела викидів;

(ii) метод визначення можливості розрахування актуальних годин або коротших референтних періодів для кожного параметра та для заміни відсутніх даних відповідно до статті 45;

(b) перелік усіх відповідних точок викидів під час нормального режиму функціонування та під час фази обмеженого функціонування і перехідної фази, у тому числі періоди аварійного простою або фази введення в експлуатацію, який доповнюють діаграмою технологічного процесу на запит компетентного органу;

(c) якщо потік паливневого газу визначають шляхом здійснення розрахунку, опис письмової процедури здійснення такого розрахунку для кожного джерела викидів, моніторинг якого проводять за заснованою на вимірюваннях методикою;

(d) перелік усього відповідного обладнання із зазначенням його періодичності вимірювання, діапазону дії та невизначеності;

(e) перелік застосованих стандартів та будь-яких відхилень від таких стандартів;

(f) опис письмової процедури здійснення підтверджувальних розрахунків відповідно до статті 46, якщо застосовно;

(g) опис методу, за яким необхідно визначити CO2, що походить із біомаси, та відняти від виміряних викидів CO2, та опис письмової процедури, яку використовують для такої цілі, якщо застосовно;

(5) окрім вимог, установлених у пункті 4, детальний опис методики моніторингу викидів N2 O, якщо їх моніторинг здійснюють, за доцільності у формі опису застосованої письмової процедури, у тому числі опис такого:

(a) методу та параметрів, що їх використовують для визначення кількості матеріалу, що споживають у процесі виробництва, та максимальної кількості матеріалу, що споживають за повної потужності;

(b) методу та параметрів, що їх використовують для визначення кількості продукту, яку виробляють за годину та вираженої як кількість азотної кислоти (100 %), адипінової кислоти (100 %), капролактаму, гліоксалю та гліоксалової кислоти за годину відповідно;

(c) методу та параметрів, що їх використовують для визначення концентрації N2 O у паливневому газі кожного джерела викидів, його діапазону дії та невизначеності, деталей про альтернативні методи, які застосовуватимуть, якщо концентрація вийде за межі діапазону дії, та ситуації, коли таке може статися;

(d) методу розрахунку, що його використовують для визначення викидів N2 O з періодичних непристосованих джерел під час виробництва азотної кислоти, адипінової кислоти, капролактаму, гліоксалю та гліоксалової кислоти;

(е) способу або міри експлуатації установки зі змінним навантаженням та способу здійснення оперативного управління;

(f) методу та будь-яких формул розрахунку, що їх використовують для визначення річного обсягу викидів N2 O та відповідних значень еквіваленту CO2 для кожного джерела викидів;

(g) інформацію про умови технологічного процесу, які відхиляються від нормального режиму роботи, зазначення ймовірної періодичності настання та тривалості таких умов, а також зазначення обсягу викидів N2 O за час існування відхильних умов технологічного процесу, таких як збій у роботі очисного обладнання;

(6) детальний опис методики моніторингу перфторвуглецю з виробництва первинного алюмінію, за доцільності, у формі опису застосованої письмової процедури, у тому числі опис такого:

(a) якщо застосовно, дат вимірювання для визначення специфічних для конкретної установки коефіцієнтів викидів SEFCF4 або OVC і FC2F6 та графіка повторювання такого визначення у майбутньому;

(b) якщо застосовно, протоколу, в якому описано процедуру, що її використовують для визначення специфічних для конкретної установки коефіцієнтів викидів CF4 і C2 F6, у якому показано, що вимірювання здійснювали та здійснюватимуть достатньо довгий час для наближення вимірюваних значень, але щонайменше 72 години;

(c) якщо застосовно, методику для визначення ефективності вловлювання спонтанних викидів на установках для виробництва первинного алюмінію;

(d) опису типу електролізера та типу анода;

(7) детальний опис методики моніторингу переміщення властивого CO2 як частини палива відповідно до статті 48 або переміщення CO2 відповідно до статті 49, за доцільності, у формі опису застосованої письмової процедури, у тому числі опис такого:

(a) якщо застосовно, місця розташування обладнання для вимірювання температури і тиску в межах транспортної мережі;

(b) якщо застосовно, процедур запобігання витокам із транспортних мереж, виявляння та кількісного оцінювання таких витоків;

(c) у випадку транспортних мереж, процедур, які ефективно забезпечують переміщення CO2 лише на установки, у яких є дійсний дозвіл на викиди парникових газів або на яких проводять відповідно до статті 49 дієвий моніторинг та облік будь-якого CO2, який викидають;

(d) ідентифікації установок, з яких переміщують та на які переміщують, за ідентифікаційним номером установки, визнаним згідно з Регламентом (ЄС) № 1193/2011;

(e) якщо застосовно, опису систем безперервного вимірювання, що їх використовують у точках переміщення CO2 між установками, з яких переміщують CO2 згідно зі статтею 48 чи 49;

(e) якщо застосовно, опису методу консервативного оцінювання, що його використовують для визначення фракції біомаси переміщеного CO2 згідно зі статтею 48 чи 49;

(g) якщо застосовно, методики кількісного оцінювання викидів або CO2, що вивільняється в товщу води із можливих витоків, а також застосованих та потенційно адаптованих методик кількісного оцінювання фактичних викидів або CO2, що вивільняється в товщу води із витоків, як зазначено у секції 23 додатка IV.

2. Мінімальний зміст плану моніторингу викидів від авіаційної діяльності

1. План моніторингу повинен містити таку інформацію щодо всіх експлуатантів ПС:

(a) ідентифікаційні дані експлуатанта ПС, позивний сигнал або інший унікальний ідентифікатор, що його використовують для цілей контролю повітряного руху, контактні дані експлуатанта ПС або відповідальної особи, контактну адресу, державу-члена, яка здійснює адміністрування, компетентний орган, який здійснює адміністрування;

(b) початковий перелік типів повітряних суден в його парку, що функціонує на момент подання плану моніторингу, та кількість повітряних суден за типом, приблизний перелік додаткових типів повітряних суден, використання яких передбачають, у тому числі, за наявності, запланована кількість повітряних суден за типом та вихідні потоки (типи палива), пов’язані з кожним типом повітряних суден;

(c) опис процедур, систем та обов’язків, що їх використовують для оновлення повноти переліку джерел викидів за рік моніторингу з метою забезпечення повноти моніторингу викидів від власних і орендованих повітряних суден та звітності про них;

(d) опис процедур, що їх використовують для моніторингу повноти переліку рейсів, які виконують за унікальним ідентифікатором у парі аеродромів, та процедур, що їх використовують для визначення того, чи додаток I до Директиви 2003/87/ЄС охоплює рейси, для цілей забезпечення повноти переліку рейсів та уникнення подвійного обліку;

(e) опис процедури управління обов’язками та їх розподілення для моніторингу та звітування і процедури управління компетенціями відповідального персоналу;

(f) опис процедури регулярного оцінювання адекватності плану моніторингу, в тому числі будь-які потенційні заходи для вдосконалення методики моніторингу та пов’язані застосовані процедури;

(g) опис письмових процедур, які стосуються щодо потоку даних відповідно до статті 57, у тому числі, у відповідних випадках, діаграма для роз’яснення;

(h) опис письмових процедур для контрольних видів діяльності, організованих відповідно до статті 58;

(i) якщо застосовно, інформація про відповідні зв’язки з видами діяльності, що їх провадять у межах схем екологічного управління та аудиту Співтовариства, систем, що їх охоплює згармонізований стандарт ISO 14001:2004, або інших систем екологічного управління, у тому числі інформація про процедури та заходи контролю щодо моніторингу викидів парникових газів та звітування про них;

(j) номер версії плану моніторингу.

2. План моніторингу повинен містити інформацію щодо експлуатанта ПС, що не є малим джерелом викидів згідно зі статтею 54(1) або який не має наміру використовувати інструмент малого джерела викидів згідно зі статтею 54 (2):

(a) опис письмової процедури, що її використовуватимуть для визначення методики моніторингу для додаткових типів повітряних суден, які експлуатант ПС передбачає використовувати;

(b) опис письмових процедур моніторингу споживання палива кожним повітряним судном, у тому числі:

(i) обрана методика (метод A чи метод B) для розрахування обсягу споживання палива; якщо той самий метод не застосовують для всіх типів повітряних суден, обгрунтування методики та перелік з уточненням того, який метод та за яких умов використовуватимуть;

(ii) процедури вимірювання обсягів заправленого палива та обсягу палива в баках, опис використовуваних вимірювальних приладів і процедури записування, відновлення, передавання або зберігання інформації щодо вимірів, залежно від випадку;

(iii) метод визначення густини, якщо застосовно;

(iv) обгрунтування обраної методики моніторингу для забезпечення найнижчих рівнів невизначеності відповідно до статті 55(1);

(c) перелік відхилень для конкретних аеродромів від загальної методики моніторингу, як описано в пункті (b), якщо експлуатант ПС не має можливості у зв’язку з особливими обставинами надати необхідні дані для методики моніторингу, яка вимагається;

(e) коефіцієнти викидів, що їх використовують для кожного типу палива, або, у випадку альтернативних видів палива, методики для визначення коефіцієнтів викидів, у тому числі методику відбору проб, методи проведення аналізу, опис залучених лабораторій і процедур їх акредитації та/або забезпечення якості;

(f) опис процедур та систем для виявлення, оцінювання та опрацювання нестачі даних відповідно до статті 65(2).

3. Мінімальний зміст плану моніторингу даних про тоннокілометри

План моніторингу даних про тоннокіломенти повинен містити таку інформацію:

(a) елементи, зазначені в пункті 1 секції 2 цього додатка;

(b) опис письмових процедур, що їх використовують для визначення даних про тоннокілометри за рейс, у тому числі:

(i) процедури, обов’язки, джерела даних та формули розрахунку для визначення та обліку відстані для кожної пари аеропортів;

(ii) рівень, що його використовують для визначення маси пасажирів, у тому числі зареєстрований багаж; у випадку рівня 2 необхідно надати опис процедури отримання маси пасажирів та багажу;

(iii) опис процедур, що їх використовують для визначення маси вантажу та пошти, якщо застосовно;

(iv) опис вимірювальних приладів, що їх використовують для вимірювання маси пасажирів, вантажу та пошти у відповідних випадках.

Порогові значення невизначеності у таблиці 1 застосовують до рівнів, що стосуються вимог до даних про діяльність відповідно до пункту (a) статті 28(1), першого підпараграфа статті 29(2) та додатка IV цього Регламенту. Порогові значення невизначеності тлумачать як максимально допустимі значення невизначеності для визначення вихідних потоків за звітний період.

Якщо у таблиці 1 відсутні види діяльності, зазначені в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, та не застосовують масовий баланс, оператор використовує рівні, зазначені в таблиці 1 у розділі "Спалювання палива та використовування палива як вхідного матеріалу для технологічного процесу" для таких видів діяльності.