.2 у кожному коридорі приміщення для екіпажу, у приміщенні для відпочинку і в кожному робочому приміщенні, у яких зазвичай перебувають люди, повинен бути передбачений переносний ліхтар, що працює від батареї, здатної перезаряджатися, якщо не передбачене додаткове аварійне освітлення, яке вимагається відповідно до параграфа .1.
5 Застережні заходи проти ураження струмом, пожежі та інших небезпек, пов’язаних з використанням електрики (П 45)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Відкриті металеві частини електричних машин або обладнання, які не повинні бути під напругою, але можуть опинитися під напругою внаслідок їх несправності, повинні бути заземлені, крім випадків, коли машини або обладнання:
.1 живляться постійним струмом, напруга якого не перевищує 50 В, або змінним струмом, середньоквадратичне значення напруги якого між провідниками не перевищує 50 В; причому для отримання цієї напруги не повинні застосовуватися автотрансформатори; або
.2 живляться струмом, напруга якого не перевищує 250 В, від розділових трансформаторів безпеки, що живлять тільки одного енергоспоживача; або
.3 виготовлені відповідно до принципу подвійної ізоляції.
.2 Усі електричні апарати повинні бути виготовлені та встановлені таким чином, щоб за умов їх нормального обслуговування або дотику до них вони не викликали травм.
.3 Бічні та задні, а якщо необхідно, і лицьові, частини щитів повинні бути забезпечені належними засобами захисту. Відкриті струмопровідні частини, напруга в яких відносно землі перевищує напругу, визначену в параграфі 1.1, не повинні розміщуватися на лицьовому боці таких розподільних щитів. За необхідності з лицьового та заднього боків щита повинні бути передбачені струмонепровідні мати або решітки.
.4 Якщо застосовується незаземлена система розподілу струму, повинен бути передбачений пристрій, здатний забезпечувати контроль рівня ізоляції відносно землі та подачу звукового або світлового сигналу, що вказує на ненормально низьке значення ізоляції.
.5.1 Броня і металеве обплетення всіх кабелів повинні бути електрично безперервними та заземленими.
.5.2 Усі електричні кабелі та електропроводка, розташовані поза обладнанням, повинні бути принаймні такого типу, який не поширює полум’я, і бути прокладені так, щоб не погіршувалися їхні первинні властивості щодо непоширення полум’я. Адміністрація держави прапора може дозволяти, коли це необхідно для певних цілей, використання кабелів спеціальних типів, таких як радіочастотні, які не відповідають зазначеній вище вимозі.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.5.3 Кабелі та електропроводка, що живлять відповідальні або аварійні силові кола, освітлення та внутрішньосудновий зв’язок або сигналізацію, повинні, наскільки це практично можливо, бути прокладені в обхід камбузів, пралень, машинних приміщень категорії A, їхніх шахт та інших зон підвищеної пожежонебезпеки. На нових та наявних пасажирських суднах ро-ро прокладка кабелів для систем сигналізації та гучного мовлення, встановлених починаючи з 1 липня 1998 року, повинна бути схвалена адміністрацією держави прапора з урахуванням рекомендацій, розроблених ММО. Кабелі, що з’єднують пожежні насоси з аварійним розподільним щитом, якщо вони проходять через зони підвищеної пожежонебезпеки, повинні бути вогнестійкого типу. Усі такі кабелі повинні, якщо це практично можливо, бути прокладені так, щоб вони не могли стати непридатними внаслідок нагрівання перегородок, викликаного пожежею в суміжному приміщенні.
.6 Кабелі та проводи повинні бути встановлені та закріплені таким чином, щоб уникати перетирання або іншого пошкодження. З’єднання та стики всіх провідників повинні бути виконані таким чином, щоб зберігати початкові електричні та механічні властивості кабелю, а також його властивості щодо непоширення полум’я і за необхідності - вогнестійкі властивості.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.7.1 Кожне окреме електричне коло повинне бути захищене від короткого замикання і від перевантаження, крім випадків, передбачених правилами II-1/C/6 та II-1/C/7.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.7.2 Освітлювальна арматура повинна бути влаштована так, щоб запобігати підвищенню температури, яке може пошкодити кабелі та проводку, а також запобігати надмірному нагріванню навколишніх матеріалів.
.8.1 Акумуляторні батареї повинні бути відповідним чином укриті, а приміщення, які переважно використовуються для їх розміщення, повинні мати належну конструкцію та ефективну вентиляцію.
.8.2 У цих приміщеннях не повинне встановлюватися електричне та інше обладнання, яке може бути джерелом займання займистих парів.
.9 Системи розподілу повинні бути влаштовані таким чином, щоб пожежа в будь-якій головній вертикальній зоні, визначеній у правилі II-2/A/2.9, не заважала роботі пристроїв і систем, необхідних для забезпечення безпеки, у будь-який інший такій зоні. Ця вимога буде вважатися виконаною, якщо головні й аварійні фідери, що проходять через будь-яку таку зону, будуть віддалені, як по горизонталі, так і по вертикалі, на якомога більшу практично можливу відстань один від одного.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2012 РОКУ:
.10 Жодне електричне обладнання не повинне встановлюватися у приміщеннях, у яких можливе накопичення займистих сумішей, напр. у відсіках, призначених переважно для розміщення акумуляторних батарей, малярних коморах, коморах для зберігання ацетилену або в аналогічних приміщеннях, якщо адміністрація не переконана у тому, що таке обладнання:
.1 необхідне для експлуатаційних цілей;
.2 належить до типу, що виключає можливість загоряння такої суміші;
.3 придатне для такого приміщення; та
.4 має належне підтвердження безпеки його використання в місцях можливого накопичення пилу, парів або газів.
ЧАСТИНА E
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СУДЕН З МАШИННИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ З ПЕРІОДИЧНИМ БЕЗВАХТОВИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ
Спеціальні заходи (П 54)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
Усі нові судна класу B, C і D та наявні судна класу B повинні особливим чином розглядатися адміністрацією держави прапора на предмет того, чи можуть їхні машинні приміщення мати періодичне безвахтове обслуговування і, якщо можуть, то чи потрібні додаткові вимоги до тих, які передбачені в цих правилах, з метою забезпечення такого самого рівня безпеки, як і у машинних приміщеннях зі звичайною вахтою.
1 Загальні положення (П 46)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Передбачені заходи повинні, за будь-яких умов плавання, у тому числі маневрування, забезпечувати такий самий рівень безпеки суден, як і на суднах з вахтою у машинних приміщеннях.
.2 Повинні бути передбачені заходи для забезпечення надійної роботи обладнання та належного порядку проведення регулярних перевірок і звичайних випробувань із метою забезпечення безперервної надійної роботи.
.3 Кожне судно повинне мати документальне підтвердження його придатності до експлуатації з машинними приміщеннями з періодичним безвахтовим обслуговуванням.
2 Протипожежний захист (П 47)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 Повинні бути передбачені засоби своєчасного виявлення пожежі та подачі сигналів тривоги в разі її виникнення:
.1 у повітроводах і газоходах (димоходах) котлів; та
.2 у продувних порожнинах головного двигуна, якщо це не вважається зайвим у конкретному випадку.
.2 Двигуни внутрішнього згоряння потужністю 2250 кВт і вище або із циліндром діаметром понад 300 мм повинні бути обладнані датчиками концентрації оливного туману в картері або системою контролю температури підшипників двигуна, або іншими рівноцінними пристроями.
3 Захист від затоплення (П 48)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Розташування та контроль осушувальних колодязів у машинних приміщеннях з періодичним безвахтовим обслуговуванням повинні забезпечувати виявлення накопичення рідини в них за нормальних кутів диферента і крену; вони повинні мати достатню місткість, щоб вмістити кількість рідини, що зазвичай накопичується протягом безвахтового періоду.
.2 Якщо осушувальні насоси здатні до автоматичного запуску, повинні бути передбачені засоби, які вказують на те, що надходження рідини перевищує продуктивність насоса або що насос працює частіше, ніж це очікувалося б за нормального режиму роботи. У цих випадках можуть допускатися осушувальні колодязі меншого розміру, що забезпечують збір рідини протягом прийнятного періоду часу. Якщо передбачені осушувальні насоси з автоматичним керуванням, особливу увагу необхідно приділяти вимогам щодо запобігання забрудненню нафтою.
.3 Розташування органів керування будь-яким клапаном, що обслуговує приймальний отвір забортної води, зливний отвір, що міститься нижче ватерлінії, або ежекторну систему осушення, повинно бути таким, щоб було достатньо часу для їх використання в разі надходження води у приміщення, беручи до уваги час, який може знадобитися для доступу до органів керування та приведення їх у дію. Якщо це обумовлене рівнем, до якого приміщення може бути затоплене в умовах повної завантаженості судна, необхідно вжити заходів, які дадуть змогу привести органи керування в дію з місця, розташованого вище цього рівня.
4 Керування головними механізмами з ходового містка (П 49)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:
.1 За всіх умов плавання, у тому числі маневрування, з ходового містка повинні повністю регулюватися швидкість обертання, напрям упору та, у застосовних випадках, крок гребного гвинта.
.1 Таке дистанційне керування повинне здійснюватися за допомогою окремого органа керування для кожного незалежного гребного гвинта з автоматичною роботою всіх пов’язаних з ним пристроїв, у тому числі, за необхідності, засобів, що запобігають перевантаженню головних механізмів.
.2 Головні механізми повинні бути забезпечені розміщеним на ходовому містку пристроєм для їх екстреної зупинки, незалежним від системи керування з ходового містка.
.2 Передані з ходового містка команди керування головними механізмами повинні відображатися, залежно від випадку, на центральному або місцевому посту керування.
.3 Одночасне дистанційне керування головними механізмами в конкретний момент часу повинне бути можливим тільки з одного місця; у таких місцях допускається застосування взаємопов’язаних пристроїв керування. На кожному посту повинна бути передбачена індикація, що показує, з якого поста відбувається керування головними механізмами. Перемикання керування між ходовим містком і машинними приміщеннями повинне бути можливим тільки у приміщенні головних механізмів або на центральному посту керування головними механізмами. Ця система повинна включати засоби, що запобігають значній зміні упору гребних гвинтів під час перемикання керування з одного поста на інший.
.4 Повинна бути передбачена можливість місцевого керування всіма механізмами, необхідними для забезпечення безпечної експлуатації судна, навіть у разі виходу з ладу будь-якої частини системи автоматичного або дистанційного керування.
.5 Конструкція системи дистанційного автоматичного керування повинна передбачати подачу сигналу в разі виходу системи з ладу. До переходу на місцеве керування повинні зберігатися задані частота обертання та напрям упору гребного гвинта, якщо це не вважається практично неможливим.
.6 На ходовому містку повинні бути встановлені покажчики:
.1 швидкості та напрямку обертання гребного гвинта, якщо встановлений гвинт фіксованого кроку; або
.2 швидкості та положення лопатей гребних гвинтів, якщо встановлені гвинти регульованого кроку;
.7 Число послідовних автоматичних спроб у разі невдалого пуску повинно бути обмежене, щоб зберегти достатній тиск пускового повітря. Повинна бути передбачена сигналізація, яка вказує на низький тиск пускового повітря, налаштована на тиск, при якому ще зберігається можливість пуску головних механізмів.
5 Зв’язок (П 50)
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, І НОВІ СУДНА КЛАСУ C І D, ВІД 24 МЕТРІВ ЗАВДОВЖКИ:
Повинні бути передбачені надійні засоби переговорного зв’язку між центральним або місцевим постом керування головними механізмами, ходовим містком і житловими приміщеннями механіків.
6 Система сигналізації (П 51)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Повинна бути передбачена система сигналізації, яка повинна вказувати на будь-яку несправність, що вимагає уваги, а також:
.1 бути здатною подавати звуковий сигнал на центральний або місцевий пост керування головними механізмами та візуальну індикацію кожного сигналу у відповідному місці;
.2 бути зв’язаною з громадськими приміщеннями механіків і з кожною з кают механіків через селекторний перемикач, що забезпечує зв’язок щонайменше з однією із цих кают. Альтернативні пристрої можуть бути дозволені за умови, що їх вважають рівноцінними;
.3 у будь-якій ситуації, що вимагає дій або уваги вахтового помічника - приводити в дію звукову та світлову аварійну сигналізацію на ходовому містку;
.4 наскільки це практично можливо, бути спроектованою за принципом безаварійності; та
.5 приводити в дію сигналізацію для виклику механіків, що вимагається відповідно до правила II-1/C/10, якщо аварійний сигнал не привернув увагу в місці його подачі протягом певного періоду часу.
.2.1 Система сигналізації повинна безперервно забезпечуватися живленням з автоматичним перемиканням на резервне джерело в разі припинення нормального живлення.
.2.2 Повинна бути передбачена подача аварійного сигналу, що вказує на припинення нормального живлення системи аварійної сигналізації.
.3.1 Система аварійної сигналізації повинна бути здатною забезпечувати одночасну індикацію більш ніж однієї несправності, причому прийом одного сигналу не повинен перешкоджати прийому іншого.
.3.2 Прийом на посту, зазначеному в параграфі .1, будь-якого аварійного сигналу повинен бути вказаний у місцях його візуальної індикації. Аварійні сигнали необхідно підтримувати, доки вони не будуть прийняті, а візуальна індикація кожного окремого сигналу повинна зберігатися до усунення несправності, після чого система сигналізації повинна автоматично переходити в нормальний режим роботи.
7 Системи захисту (П 52)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
Повинна бути передбачена система захисту, щоб серйозна несправність у роботі механізму або котла, яка становить безпосередню небезпеку, викликала їх автоматичну зупинку та подачу аварійного сигналу. Автоматична зупинка головних механізмів не повинна здійснюватися, за винятком випадків, які можуть призвести до серйозного пошкодження, повного виходу з ладу або вибуху. У випадку, коли встановлені засоби вимкнення захисту головного двигуна, вони повинні виключати можливість їх випадкового використання. Повинні бути передбачені візуальні засоби, що показують, що пристрій відключення захисту приведений у дію. Органи активації автоматичної зупинки й уповільнення механізмів повинні бути відокремлені від установки сигналізації.
8 Спеціальні вимоги до механічного, котельного й електричного устатковання (П 53)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Основне джерело електроенергії повинне відповідати таким вимогам:
.1 якщо живлення електроенергією, як правило, забезпечується одним генератором, повинні бути передбачені відповідні пристрої для скидання навантаження з метою гарантованої безперервності живлення пристроїв і систем, необхідних для забезпечення руху, керованості, а також безпеки судна. У випадку виходу з ладу генератора під час роботи повинні бути передбачені належні заходи для автоматичного пуску та приєднання до головного розподільного щита резервного генератора, потужність якого є достатньою для забезпечення руху, керованості та безпеки судна, з автоматичним приведенням в дію відповідальних допоміжних механізмів, у тому числі, за необхідності, з дотриманням послідовності їх увімкнення;
.2 якщо живлення електроенергією, як правило, забезпечується кількома генераторами, які працюють одночасно та приєднані паралельно, повинні бути передбачені заходи, наприклад скидання навантаження, що забезпечують, у разі виходу з ладу одного з генераторів, продовження роботи інших генераторів без перевантаження для забезпечення руху, керованості та безпеки судна.
.2 Якщо необхідне резервування інших допоміжних механізмів, необхідних для забезпечення руху судна, повинні бути передбачені автоматичні перемикачі.
9 Системи автоматичного керування та сигналізації (П 53.4)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Система керування повинна бути такою, щоб робота систем, необхідних для роботи головних і допоміжних механізмів, забезпечувалася за допомогою необхідних автоматичних пристроїв.
.2 Під час автоматичного перемикання повинен подаватися аварійний сигнал.
.3 Система сигналізації, що відповідає вимогам правила 6, повинна бути передбачена для всіх важливих значень тиску, температури, рівня рідини та інших відповідальних параметрів.
.4 Повинен бути влаштований централізований пост керування, обладнаний необхідними панелями сигналізації та приладами з індикацією кожного сигналу.
.5 Якщо для пуску двигунів внутрішнього згоряння, що забезпечують рух, необхідне стиснене повітря, повинні бути передбачені засоби для підтримки тиску пускового повітря на необхідному рівні.
ГЛАВА II-2
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ
ЧАСТИНА A
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1 Основні принципи (П 2)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Цілі пожежної безпеки цієї глави:
.1 запобігати виникненню пожежі та вибуху;
.2 під час пожежі знижувати ризик для людського життя;
.3 під час пожежі знижувати ризик пошкоджень судна та вантажу і шкоди для довкілля;
.4 запобігати поширенню, контролювати та приборкувати пожежу та вибух у відсіку, де вони виникли; та
.5 забезпечувати для пасажирів і екіпажу належні легкодоступні шляхи евакуації.
.2 Для досягнення цілей пожежної безпеки, визначених у параграфі .1, в основу правил цієї глави покладені та у відповідних випадках втілені у правилах, беручи до уваги тип суден і потенційну пожежонебезпеку, такі основні принципи:
.1 поділ судна на головні вертикальні зони за допомогою конструктивних елементів з термоізоляцією та без неї;
.2 відокремлення житлових приміщень від інших приміщень судна за допомогою конструктивних елементів з термоізоляцією та без неї;
.3 обмежене використання горючих матеріалів;
.4 виявлення будь-якої пожежі в зоні її виникнення;
.5 обмеження поширення та гасіння будь-якої пожежі в місці її виникнення;
.6 захист шляхів евакуації або доступу для боротьби з пожежею;
.7 постійна готовність засобів пожежогасіння до застосування;
.8 зведення до мінімуму можливості займання парів вантажів.
.3 Цілі пожежної безпеки, визначені в параграфі .1, повинні досягатися шляхом забезпечення відповідності нормативним вимогам, визначеним у цій главі, або шляхом використання альтернативних конструкцій та пристроїв, які відповідають вимогам частини F глави II-2 СОЛАС від 1974 року, зі змінами, що застосовується до суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року. Судно вважається таким, що відповідає функціональним вимогам, викладеним у параграфі .2, і задовольняє цілі пожежної безпеки, викладені в параграфі .1, коли:
.1 конструкція судна та пристрої - усі разом - відповідають нормативним вимогам, визначеним у цій главі; або
.2 конструкція судна та пристрої - усі разом - переглянуті та схвалені відповідно до частини F глави II-2 СОЛАС від 1974 року, зі змінами, що застосовується до суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року; або
.3 частина (частини) конструкції судна та пристроїв були переглянуті та схвалені відповідно до вимог частини F глави II-2 СОЛАС, зі змінами, а решта частин судна відповідають нормативним вимогам, викладеним у цій главі.
.4 Після ремонту, переобладнання, модифікації та пов’язаних із ними змін обладнання всі судна повинні відповідати щонайменше вимогам, що застосовувалися до таких суден раніше.
Ремонт, переобладнання, модифікація, які істотно змінюють розміри судна або житлових приміщень для пасажирів або істотно збільшують термін служби судна, і пов’язані з ними зміни обладнання повинні відповідати останнім вимогам до нових суден, наскільки адміністрація держави прапора вважає це необхідним і практично можливим.
НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.5 Незважаючи на положення параграфа .4, наявні судна класу B, які перевозять понад 36 пасажирів і підлягають ремонту, переобладнанню, модифікації та пов’язаних із ними змін обладнання, повинні відповідати таким вимогам:
.1 усі матеріали на цих суднах повинні відповідати вимогам щодо матеріалів, застосовним до нових суден класу B; та
.2 усі ремонти, переобладнання, модифікації та пов’язані з ними зміни обладнання, що передбачають заміну матеріалів на 50 тонн або більше, крім випадків, що вимагаються правилом II-2/B/16, повинні відповідати вимогам, застосовним до нових суден класу B.
2 Терміни та означення (П 3)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1 Негорючий матеріал - це матеріал, який при нагріванні до температури приблизно 750 °C не горить і не виділяє легкозаймистих парів у кількості, достатній для їх самозаймання, що визначається за допомогою випробування на вогнестійкість відповідно до Резолюції ММО A.799(19) "Переглянута рекомендація щодо методів випробувань для кваліфікації морських будівельних матеріалів як негорючих". Будь-який інший матеріал вважається горючим матеріалом.
.1.a ДЛЯ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
Негорючий матеріал - це матеріал, який при нагріванні до температури приблизно 750 °C не горить і не виділяє легкозаймистих парів у кількості, достатній для їх самозаймання, що визначається відповідно до Кодексу щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість. Будь-який інший матеріал вважається горючим матеріалом.
.2 Стандартне випробування на вогнестійкість - це випробування, під час якого зразки відповідних перегородок або палуб піддають нагріванню у випробувальній печі до температур, що приблизно відповідають стандартній кривій "час-температура". Зразок повинен мати поверхню нагрівання не менше 4,65 м-2 і висоту (або довжину палуби) 2,44 метра, що максимально нагадує відповідну конструкцію та включає, у відповідних випадках, щонайменше один стик. Стандартна крива "час-температура" визначається плавною кривою, що проходить через такі точки внутрішньої температури печі:
початкова внутрішня температура печі | 20 °C |
після перших 5 хвилин | 576 °C |
після 10 хвилин | 679 °C |
після 15 хвилин | 738 °C |
після 30 хвилин | 841 °C |
після 60 хвилин | 945 °C |
.2a. ДЛЯ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
Стандартне випробування на вогнестійкість - це випробування, під час якого зразки відповідних перегородок і палуб піддають нагріванню у випробувальній печі до температур, що приблизно відповідають стандартній кривій температури. Методи випробувань повинні відповідати Кодексу щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість.
.3 Перекриття класу "A" - це перекриття, утворені перегородками та палубами, які відповідають таким вимогам:
.1 вони повинні бути виготовлені зі сталі або іншого рівноцінного матеріалу;
.2 вони повинні мати належні елементи жорсткості;
.3 їхня конструкція забезпечує запобігання проходженню диму та полум’я протягом одногодинного стандартного випробування на вогнестійкість;
.4 вони повинні бути ізольовані схваленими негорючими матеріалами так, щоб середня температура на боці, що не піддається вогневому впливу, не підвищувалася більше ніж на 140 °C у порівнянні з початковою температурою і щоб у жодній точці, у тому числі на стику, температура не підвищувалася більш ніж на 180 °C у порівнянні з початковою температурою протягом перерахованих нижче проміжків часу:
клас "A-60" | 60 хвилин |
клас "A-30" | 30 хвилин |
клас "A-15" | 15 хвилин |
клас "A-0" | 0 хвилин |
.5 Адміністрація держави прапора повинна вимагати випробування прототипу перегородки або палуби, щоб переконатися, що вони відповідають зазначеним вище вимогам щодо вогнестійкості та підвищення температури згідно з Резолюцією ММО A.754(18).
Для суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, слова "Резолюція ММО A.754(18)" повинні бути викладені як "Кодекс щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість".
.4 Перекриття класу "B" - це перекриття, утворені перегородками, палубами, підволоками або зашивками, які відповідають таким вимогам:
.1 їхня конструкція забезпечує запобігання проходженню диму та полум’я протягом півгодинного стандартного випробування на вогнестійкість;
.2 вони повинні мати таку ізоляцію, щоб середня температура на боці, що не піддається вогневому впливу, не підвищувалася більш ніж на 140 °C у порівнянні з початковою температурою і щоб у жодній точці, у тому числі на будь-якому стику, температура не підвищувалася більш ніж на 225 °C у порівнянні з початковою температурою протягом перерахованих нижче проміжків часу:
клас "B-15" | 15 хв |
клас "B-0" | 0 хв |
.3 вони повинні бути виготовлені із затверджених негорючих матеріалів, і всі матеріали, що використовуються для виготовлення та встановлення перекриттів класу "B", повинні бути негорючими, за винятком горючого облицювання, застосування якого може бути дозволене за умови, що воно відповідає іншим вимогам цієї глави;
.4 адміністрація держави прапора повинна вимагати випробування прототипу перекриття, щоб переконатися, що воно відповідає зазначеним вище вимогам щодо вогнестійкості та підвищення температури згідно з Резолюцією ММО A.754(18).
Для суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, слова "Резолюція ММО A.754(18)" повинні бути викладені як "Кодекс щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість".
.5 Перекриття класу "C" - це перекриття, побудовані із затверджених негорючих матеріалів. Вони не обов’язково повинні відповідати вимогам щодо проходження диму та полум’я, а також обмеженням щодо підвищення температури. Дозволяється використання горючого облицювання за умови, що воно відповідає іншим вимогам цієї глави.
.6 Безперервні підволоки або зашивка класу "B" - це такі підволоки або зашивки класу "B", які закінчуються тільки біля перекриттів класу "A" або "B".
.7 Сталь або інший рівноцінний матеріал. У випадку вживання слів "сталь або інший рівноцінний матеріал", "рівноцінний матеріал" означає будь-який негорючий матеріал, який, сам по собі або завдяки передбаченій ізоляції, наприкінці застосовного вогневого впливу у стандартному випробуванні на вогнестійкість має конструктивні властивості та вогнестійкість, рівноцінні сталі (наприклад, алюмінієвий сплав із відповідною ізоляцією).
.8 "Повільне поширення полум’я" означає, що поверхня, охарактеризована таким чином, належним чином обмежує поширення полум’я, що визначається шляхом випробування на вогнестійкість відповідно до Резолюції ММО A.653(16) для оздоблювальних матеріалів перегородок, підволоків і палуб.
.8а ДЛЯ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
"Повільне поширення полум’я" означає, що поверхня, описана таким чином, належним чином обмежує поширення полум’я, що визначається відповідно до Кодексу щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість.
.9 Головні вертикальні зони - це зони, на які корпус, надбудова та рубки судна розділені перекриттями класу "A"; середня довжина і ширина такої зони на будь-якій палубі загалом не перевищує 40 метрів.
.10 Житлові приміщення - це приміщення, які використовуються як громадські приміщення, коридори, туалети, каюти, кабінети, шпиталі, кінозали, кімнати для ігор і розваг, перукарні, буфетні, що не містять обладнання для приготування гарячої їжі, та інші подібні приміщення.
.11 Громадські приміщення - це ті з житлових приміщень, що їх використовують як зали, їдальні, салони та інші подібні постійно відокремлені приміщення.
.12 Службові приміщення - це приміщення, які використовуються як камбузи, буфетні, що містять обладнання для приготування гарячої їжі, комори, поштові відділення, комори для зберігання цінних речей, інші комори, майстерні, які не є частиною машинних приміщень, і подібні приміщення, а також шахти, що ведуть до цих приміщень.
.13 Вантажні приміщення - це приміщення, які використовуються для вантажу (у тому числі танки для вантажу нафти), і шахти, які ведуть до таких приміщень.
.13-1 Приміщення для транспортних засобів - це вантажні приміщення, призначені для перевезення автотехніки з пальним у баках для пересування своїм ходом.
.14 Вантажні приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження - це приміщення, що, як правило, не розділені будь-яким чином на відсіки і зазвичай простягаються на значну довжину або на всю довжину судна, до/з яких автомобілі з пальним у баках для пересування своїм ходом та/або вантажі (у тарі або навалом, завантажені у криті або відкриті залізничні вагони чи автомобілі, на транспортних засобах, у тому числі в автомобільних та залізничних цистернах, на трейлерах, у контейнерах, на піддонах, у знімних цистернах, або у подібних місцях зберігання чи в інших посудинах) зазвичай можуть бути завантажені або вивантажені в горизонтальному напрямку.
.15 Відкриті приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження - це приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження, відкриті з обох або з одного кінця та забезпечені достатньою природною вентиляцією, ефективною по всій їхній довжині, через постійні отвори в бортовій обшивці або в підволоку, або зверху, причому для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, загальна площа отворів повинна становити не менше 10% площі бортової обшивки приміщень.
.15-1 Відкриті приміщення для транспортних засобів - це приміщення для транспортних засобів, відкриті з обох або з одного кінця та забезпечені достатньою природною вентиляцією, ефективною по всій їхній довжині, через постійні отвори у бортовій обшивці або в підволоку, або зверху, причому для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, загальна площа отворів повинна становити не менше 10% загальної площі обшивки стін приміщень.
.16 Закриті приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження - це приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження, що не є ні відкритими приміщеннями з горизонтальним способом завантаження та розвантаження, ні верхніми палубами.
.16-1 Закриті приміщення для транспортних засобів - це приміщення для транспортних засобів, що не є ні відкритими приміщеннями для транспортних засобів, ні верхніми палубами.
.17 Верхня палуба - це палуба, повністю відкрита для впливу погодних умов зверху і не менше ніж із двох боків.
.18 Приміщення спеціальної категорії - це відокремлені приміщення для транспортних засобів, розташовані над або під палубою перегородок, до/з яких транспортні засоби можуть в’їжджати і виїжджати своїм ходом і до яких мають доступ пасажири. Приміщення спеціальної категорії можуть розташовуватися більше ніж на одній палубі за умови, що загальна висота проходу для транспортних засобів не перевищує 10 метрів.
.19.1 Машинні приміщення категорії A - це такі приміщення та шахти до них, які містять:
.1 двигуни внутрішнього згоряння, які використовуються як головні механізми; або
.2 двигуни внутрішнього згоряння, які використовуються для цілей, відмінних від головних механізмів, якщо сумарна потужність таких двигунів складає не менше 375 кВт; або
.3 будь-який котел, що працює на рідкому паливі, або установку рідкого палива.
.19.2 Машинні приміщення - це всі машинні приміщення категорії A та всі інші приміщення, у яких розташована рушійна установка, котли, установки рідкого палива, парові машини та двигуни внутрішнього згоряння, генератори та відповідальні електричні механізми, станції прийому палива, холодильне, стабілізаційне, вентиляційне машинне обладнання, обладнання для кондиціювання повітря та подібні приміщення, а також вентиляційні шахти до таких приміщень.
.20 Установка рідкого палива - це обладнання, яке використовується для підготовки рідкого палива перед подачею його до котла, що працює на рідкому паливі, або обладнання, призначене для підготовки підігрітого палива перед подачею його до двигуна внутрішнього згоряння, і включає всі паливні напірні насоси, фільтри та підігрівачі, що готують паливо під тиском понад 0,18 Н/мм-2.
.21 Пости керування - це такі приміщення, у яких розміщене суднове радіообладнання або головне навігаційне обладнання, або аварійне джерело енергії, або в яких зосереджені засоби керування системами пожежогасіння чи сигналізації виявлення пожежі.
.21.1 Центральний пост керування - це пост керування, на якому зосереджені такі засоби керування та індикації:
.1 стаціонарні системи сигналізації виявлення пожежі;
.2 автоматичні спринклерні системи пожежогасіння та сигналізації виявлення пожежі;
.3 панелі індикації протипожежних дверей;
.4 закриття протипожежних дверей;
.5 панелі індикації водонепроникних дверей;
.6 закриття водонепроникних дверей;
.7 вентилятори;
.8 сигналізації загальної/пожежної тривоги;
.9 системи зв’язку, у тому числі телефони; та
.10 мікрофони систем гучного мовлення.
.21.2 Центральний пост керування з постійною вахтою - центральний пост керування, на якому безперервно несе вахту відповідальний член екіпажу.
.22 Приміщення, меблі та оздоблення яких мають обмежену пожежонебезпеку, є, для цілей правила II-2/B/4, тими приміщеннями, меблі та оздоблення яких мають обмежену пожежонебезпеку (каюти, громадські приміщення, кабінети чи житлові приміщення інших типів), у яких:
.1 усі корпусні меблі, такі як столи, гардероби, туалетні столики, бюро, платтяні шафи, повністю виготовлені із затверджених негорючих матеріалів, проте робоча поверхня таких меблів може мати горюче облицювання товщиною не більше 2 мм;
.2 усі незакріплені меблі, такі як крісла, дивани, столи, виготовлені із застосуванням каркасів із негорючих матеріалів;
.3 усі драпування, завіси та інші висячі тканинні вироби протистоять поширенню полум’я не гірше, ніж вироби з вовни масою 0,8 кг/м-2, відповідно до Резолюції ММО A.471(XII), зі змінами.
Для суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, слова "Резолюція ММО A.471(XII)", зі змінами, повинні бути викладені як "Кодекс щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість".
.4 усі підлогові покриття протистоять поширенню полум’я не гірше, ніж рівноцінні вовняні матеріали, які використовуються з такою самою метою.
Для суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року , цей підпараграф повинен бути викладений у такій редакції:
усі підлогові покриття мають характеристики повільного поширення полум’я;
.5 усі відкриті поверхні перегородок, зашивок і підволоків мають характеристики повільного поширення полум’я; та
.6 усі оббиті меблі мають характеристики опору займанню та поширенню полум’я, відповідно до Процедур випробувань на вогнестійкість оббитих меблів Резолюції ММО A.652(16)
Для суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, слова "Резолюція ММО A.652(16)" повинні бути викладені як "Кодекс щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість".
ДЛЯ СУДЕН КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНИХ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ
.7 спальне приладдя має характеристики опору займанню та поширенню полум’я, визначені відповідно до Кодексу щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість.
.23 "Пасажирське судно ро-ро" означає судно, що має вантажні приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження або приміщення спеціальної категорії, як означено в цьому правилі.
.24 Кодекс щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість - це Міжнародний кодекс щодо застосування методик випробовування на вогнестійкість, ухвалений Резолюцією КБМ MSC.61(67), зі змінами.
.25 Кодекс систем пожежної безпеки - це Міжнародний кодекс систем пожежної безпеки, ухвалений Резолюцією КБМ MSC.98(73), зі змінами.
.26 Температура спалаху - це температура, виражена у градусах Цельсія (при випробуванні у закритому тиглі), за якої продукт виділяє пари в кількості, достатній для їх займання, що визначається приладом затвердженого типу.
.27 Нормативні вимоги - це характеристики конструкції, граничні розміри або системи пожежної безпеки, визначені у цій главі.
.28 "Протипожежна заслінка", для цілей імплементації правила II-2/B/9a, означає встановлений у вентиляційному каналі пристрій, який у нормальному стані відкритий, що робить можливим рух повітря в каналі, а під час пожежі закривається, перешкоджаючи руху повітря в каналі з метою обмеження поширення вогню. З використанням зазначеного вище означення можуть бути пов’язані такі терміни:
.1 "автоматична протипожежна заслінка" означає протипожежну заслінку, яка закривається автоматично під впливом продуктів горіння;
.2 "ручна протипожежна заслінка" означає протипожежну заслінку, яка відкривається та закривається вручну членом екіпажу безпосередньо на місці; та
.3 "протипожежна заслінка з дистанційним керуванням" означає протипожежну заслінку, яка закривається членом екіпажу за допомогою засобу керування, розташованого на певній відстані від керованої заслінки.
.29 "Димова заслінка", для цілей імплементації правила II-2/B/9a, означає встановлений у вентиляційному каналі пристрій, який у нормальному стані відкритий, що робить можливим рух повітря в каналі, а під час пожежі закривається, перешкоджаючи руху повітря в каналі з метою обмеження поширення диму та гарячих газів. Від димової заслінки не очікують, що вона сприятиме забезпеченню цілісності вогнестійкого перекриття, крізь яке проходить вентиляційний канал. З використанням зазначеного вище означення можуть бути пов’язані такі терміни:
.1 "автоматична димова заслінка" означає димову заслінку, яка закривається автоматично під впливом диму або гарячих газів;
.2 "ручна димова заслінка" означає димову заслінку, яка відкривається та закривається вручну членом екіпажу безпосередньо на місці; та
.3 "димова заслінка з дистанційним керуванням" означає димову заслінку, яка закривається членом екіпажу за допомогою засобу керування, розташованого на певній відстані від керованої заслінки.
3 Пожежні насоси, пожежні магістралі, крани, рукави та стволи (П 4)
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:
.1.1 На кожному судні повинні бути передбачені пожежні насоси, пожежні магістралі, крани, рукави та стволи, що у застосовному випадку відповідають вимогам цього правила.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ДО 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
.1.2 Якщо вимагається більше одного незалежного пожежного насоса, запірні клапани для відокремлення секції пожежної магістралі в машинному приміщенні, що містить головний пожежний насос або насоси, від решти пожежної магістралі, мають бути встановлені в легкодоступному і захищеному місці поза цим машинним приміщенням. Пожежна магістраль повинна бути влаштована так, щоб, коли запірні клапани закриті, усі пожежні крани на судні, за винятком розташованих у машинному приміщенні, як зазначено вище, могли бути забезпечені водою від пожежного насоса, який не розташований у цьому машинному приміщенні, і через труби, які не проходять через це приміщення. У виняткових випадках, короткі відрізки приймального або нагнітального трубопроводів аварійного пожежного насоса можуть проходити через машинне приміщення, якщо практично неможливо прокласти їх за межами машинного приміщення, за умови, що цілісність пожежної магістралі забезпечена огородженням трубопроводу міцним сталевим кожухом.
НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:
.1.3 Запірні клапани для відокремлення секції пожежної магістралі в машинному приміщенні, що містить головний пожежний насос або насоси, від решти пожежної магістралі, мають бути встановлені в легкодоступному і захищеному місці поза машинними приміщеннями. Пожежна магістраль має бути влаштована так, щоб, коли запірні клапани закриті, усі пожежні крани на судні, за винятком розташованих у машинному приміщенні, як зазначено вище, могли бути забезпечені водою від іншого пожежного насоса або аварійного пожежного насоса. Аварійний пожежний насос, його кінгстон, приймальний патрубок, нагнітальний трубопровід і запірні клапани повинні бути розташовані поза машинним приміщенням. Якщо таке влаштування неможливо виконати, кінгстонна коробка може бути встановлена в машинному приміщенні, якщо її клапан керований дистанційно з місця в тому самому відсіку, де розташований аварійний пожежний насос, а приймальний патрубок настільки короткий, наскільки це практично можливо. Короткі відрізки приймального або нагнітального трубопроводів можуть проходити в машинному приміщенні за умови що вони огороджені міцним сталевим кожухом або ізольовані за стандартом класу "A-60". Такі трубопроводи повинні мати достатню товщину стінок, але в жодному разі не менше 11 мм, і повинні бути зварними, за винятком фланцевого з’єднання з клапаном кінгстона.
НОВІ ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, І НОВІ СУДНА КЛАСУ C І D, ВІД 24 МЕТРІВ ЗАВДОВЖКИ:
.2 Продуктивність пожежних насосів
.1 Необхідні пожежні насоси повинні бути здатні забезпечити подачу води для боротьби з пожежею в кількості, не меншій ніж дві третини від необхідної продуктивності осушувальних насосів, і під тиском, визначеним у параграфі .4.2.
.2 На кожному судні, яке згідно з цим правилом повинне бути забезпечене більш ніж одним пожежним насосом, продуктивність кожного з необхідних пожежних насосів повинна становити не менше 80% загальної необхідної продуктивності, розділеної на мінімальну кількість необхідних пожежних насосів, але в будь-якому випадку - не менше ніж 25 м-3/год; кожен такий насос в будь-якому випадку повинен забезпечувати подачу щонайменше двох струменів води. Ці пожежні насоси повинні забезпечувати подачу води в пожежну магістраль за визначених умов.
.3 На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, на яких кількість встановлених насосів перевищує необхідну мінімальну кількість, продуктивність таких додаткових насосів повинна бути не менше 25 м-3/год, і вони повинні забезпечувати подачу щонайменше двох струменів води, що вимагаються відповідно до параграфа .5 цього правила.
.3 Влаштування пожежних насосів, пожежних магістралей і постійна готовність до подачі води
.1 Судна повинні бути забезпечені пожежними насосами з урухомниками від джерела енергії таким чином:
.1 судна, сертифіковані для перевезення понад 500 пасажирів: щонайменше трьома, один з яких може працювати від головного двигуна;
.2 судна, сертифіковані для перевезення до 500 пасажирів: щонайменше двома, один з яких може працювати від головного двигуна.
.2 Санітарні, баластні, осушувальні насоси або насоси загального призначення можуть вважатися пожежними насосами за умови, що їх зазвичай не використовують для відкачування нафтопродуктів, а якщо іноді їх використовують для подачі або відкачування рідкого палива, повинні бути встановлені відповідні засоби перемикання.
.3 Розташування приймальних кінгстонів, пожежних насосів і їхніх джерел живлення повинне бути таким, щоб на суднах, сертифікованих для перевезення понад 250 пасажирів, пожежа в будь-якому одному відсіку не могла вивести з ладу всі пожежні насоси.
На нових суднах класу B, сертифікованих для перевезення до 250 пасажирів, на яких пожежа в будь-якому одному відсіку може вивести з ладу всі насоси, альтернативним засобом подачі води для пожежогасіння повинен бути аварійний пожежний насос із власним джерелом енергії та кінгстоном, розташований поза машинним приміщенням. Такий незалежний аварійний пожежний насос повинен відповідати положенням Кодексу систем пожежної безпеки для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року.
.4 На нових суднах класу B, сертифікованих для перевезення понад 250 пасажирів, засоби постійної готовності до забезпечення водою повинні бути такими, щоб від будь-якого пожежного крана у внутрішніх приміщеннях можна було негайно подати щонайменше один ефективний струмінь води і щоб була забезпечена безперервна подача води шляхом автоматичного пуску одного з необхідних пожежних насосів.
.5 На суднах з періодичним безвахтовим обслуговуванням машинного приміщення або коли вимагається несення вахти лише однією особою, повинна бути забезпечена негайна подача води із системи пожежної магістралі під відповідним тиском або шляхом дистанційного запуску одного з головних пожежних насосів із ходового містка та пожежного поста, за наявності, або шляхом підтримання постійного тиску в системі головної пожежної магістралі одним із головних пожежних насосів.
.6 Клапан подачі кожного пожежного насоса повинен бути забезпечений незворотним клапаном.
.4 Діаметр і тиск у пожежних магістралях
.1 Діаметр пожежної магістралі та її патрубків повинен бути достатнім для ефективного розподілу максимальної необхідної кількості води від двох пожежних насосів, що працюють одночасно.
.2 Якщо два насоси одночасно подають через стволи, визначені у параграфі .8, і через достатню кількість кранів кількість води, визначену в параграфі .4.1, в усіх кранах повинен підтримуватися такий мінімальний тиск:
Судна класу B, сертифіковані для перевезення | Нові | Наявні |
понад 500 пасажирів | 0,4 Н/мм-2 | 0,3 Н/мм-2 |
до 500 пасажирів | 0,3 Н/мм-2 | 0,2 Н/мм-2 |
.3 Максимальний тиск у будь-якому крані не повинен перевищувати тиск, за якого можливе ефективне керування пожежним рукавом.
.5 Кількість і розміщення пожежних кранів
.1 Кількість і розміщення кранів повинні бути такими, щоб принаймні два струмені води з різних кранів, один з яких надходить по рукаву стандартної довжини, діставали до будь-якої частини судна, зазвичай доступної для пасажирів або екіпажу під час плавання, а також до будь-якої частини будь-якого порожнього вантажного приміщення, будь-якого вантажного приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження або будь-якого приміщення спеціальної категорії, причому в останньому випадку до будь-якої частини приміщення повинні діставати два струмені, що надходять по рукавах стандартної довжини. Крім того, такі крани повинні бути розташовані біля входів у захищені приміщення.
.2 Кількість і розміщення кранів у житлових, службових і машинних приміщеннях повинні бути такими, щоб можна було виконувати вимоги параграфа .5.1, коли всі водонепроникні двері та всі двері в перегородках головних вертикальних зон зачинені.
.3 Якщо до машинного приміщення передбачений доступ на нижньому рівні із суміжного тунелю гребного вала, поза машинним приміщенням, але неподалік від входу до нього, повинні бути передбачені два крани. Якщо такий доступ передбачений з інших приміщень, то в одному із цих приміщень, біля входу до машинного приміщення, повинні бути передбачені два крани. Це положення може не застосовуватися, якщо тунель або суміжні приміщення не є частиною шляху евакуації.
.6 Трубопроводи та крани
.1 Матеріали, що легко втрачають свої властивості при нагріванні, не повинні використовуватися для пожежних магістралей та кранів, якщо вони не захищені належним чином. Трубопроводи та крани повинні розташовуватися таким чином, щоб пожежні рукави можна було легко приєднати до них. Влаштування трубопроводів і кранів повинне бути таким, щоб уникати можливості замерзання води. На суднах, де може перевозитися палубний вантаж, місцезнаходження пожежних кранів повинне бути таким, щоб крани були завжди легкодоступними, а трубопроводи влаштовані так, щоб, наскільки це практично можливо, уникати небезпеки їх пошкодження вантажем.
.2 Щоб будь-який пожежний рукав міг бути знятий під час роботи пожежних насосів, має бути встановлений службовий клапан для кожного пожежного рукава.
.3 На суднах, побудованих станом починаючи з 1 січня 2003 року, запірні крани встановлюються на відкритій палубі на всіх гілках пожежної магістралі, які використовуються в інших, ніж боротьба з пожежею, цілях.
.7 Пожежні рукави
.1 Пожежні рукави повинні бути виготовлені зі зносостійкого матеріалу, затвердженого адміністрацією держави прапора, а їхня довжина повинна бути достатньою для подачі струменя води в будь-яке з приміщень, у яких може знадобитися їх застосування. Кожен рукав забезпечується стволом і необхідними сполучними головками. Сполучні головки та стволи повинні бути повністю взаємозамінними. Рукави, визначені в цій главі як "пожежні рукави", разом з усім необхідним приладдям та інструментами, повинні перебувати на видних місцях поблизу кранів або з’єднань у постійній готовності до використання. Крім того, у внутрішніх приміщеннях суден, що перевозять більше 36 пасажирів, пожежні рукави повинні бути постійно приєднані до кранів.