Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/45/ЄС від 6 травня 2009 року про правила і стандарти безпеки для пасажирських суден (Нова редакція)

.3 Теплові сповіщувачі повинні бути сертифіковані для спрацювання, перш ніж температура перевищить 78 °C, але не раніше ніж вона перевищить 54 °C, за умов її підвищення до цих меж зі швидкістю менше 1 °C за хвилину. За більш високих швидкостей підвищення температури, тепловий сповіщувач повинен працювати в діапазоні температур відповідно до вимог адміністрації держави прапора, беручи до уваги необхідність уникнення надмірної чи недостатньої чутливості сповіщувача.

.4 Допустима температура спрацювання теплових сповіщувачів може бути підвищена до 30 °C вище максимальної температури біля підволока в сушильних та подібних приміщеннях, для яких характерна висока температура навколишнього середовища.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:

.4.1 Стаціонарні системи сигналізації виявлення пожежі повинні належати до затвердженого типу згідно з положеннями Кодексу систем пожежної безпеки.

.4.2 Ручні сповіщувачі, які відповідають Кодексу систем пожежної безпеки, повинні бути встановлені в усіх житлових приміщеннях, службових приміщеннях та на постах керування. Один ручний сповіщувач повинен бути розташований на кожному виході. Ручні сповіщувачі повинні бути легкодоступні в коридорах кожної палуби, щоб жодна частина коридору не перебувала на відстані більше 20 метрів від ручного сповіщувача.

НОВІ СУДНА КЛАСУ A, B, C І D:

.5 На додачу до наведених вище положень, адміністрація держави прапора повинна забезпечити дотримання положень безпеки щодо установок відносно їх незалежності від інших установок чи систем, корозійної стійкості їх компонентів, джерел електроенергії для їх систем керування, а також наявності інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування.

10 Заходи, пов’язані з рідким паливом, мастилом та іншими займистими нафтопродуктами (П 15)

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Обмеження щодо використання нафтопродуктів у якості палива

До використання нафтопродуктів у якості палива застосовуються такі обмеження:

.1 За винятком випадків, коли в цьому параграфі дозволене інше, забороняється використовувати рідке паливо з температурою спалаху нижче 60 °C.

.2 В аварійних генераторах можна використовувати рідке паливо з температурою спалаху не менше ніж 43 °C.

.3 Адміністрація держави прапора може дозволити загальне використання рідкого палива з температурою спалаху менше ніж 60 °C, але не менше ніж 43 °C, за умови вжиття таких застережних заходів, які вона вважає необхідними, і за умови, що температура повітря у приміщенні, де зберігається або використовується таке рідке паливо на 10 °C нижча за температуру спалаху рідкого палива.

Для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, рідке паливо з температурою спалаху менше ніж 60 °C, але не менше ніж 43 °C, може бути дозволене за умови, що:

.3.1 танки рідкого палива, за винятком тих, які розташовані у відсіках подвійного дна, повинні бути розміщені за межами машинних приміщень категорії A;

.3.2 на приймальному патрубку паливного насоса передбачені засоби вимірювання температури палива;

.3.3 стопорні клапани та/або крани передбачені на приймальному та випускному патрубках паливних фільтрів; та

.3.4 наскільки це можливо, у з’єднаннях трубопроводів використовуються зварні конструкції або конструкції типу круглого конуса чи сфери.

Температура спалаху нафтопродуктів повинна визначатися за допомогою затвердженого методу випробування в закритому тиглі.

.2 Заходи, пов’язані з рідким паливом

На судні, що використовує рідке паливо, заходи та пристрої для зберігання, розподілу та використання палива повинні бути такими, що забезпечують безпеку судна та людей на борту, і повинні відповідати принаймні таким положенням:

.1.1 Наскільки це можливо, ділянки паливної системи, які містять підігріте паливо під тиском більше 0,18 Н/мм-2, не повинні встановлюватись у закритих місцях, де неможливо відразу помітити пошкодження або витоки. У зоні таких ділянок паливної системи машинні приміщення повинні мати належне освітлення.

.1.2 Підігріте паливо означає паливо, температура якого після нагрівання є вищою за 60 °C або вищою, ніж поточна температура спалаху палива, якщо вона є нижчою за 60 °C.

.2 Вентиляція машинних приміщень повинна бути достатньою за всіх нормальних умов, щоб запобігти накопиченню парів нафтопродуктів.

.3 Наскільки це можливо, паливні танки повинні бути частиною корпусної конструкції судна та повинні бути розміщені за межами машинних приміщень. У випадках, коли паливні танки, за винятком танків подвійного дна, повинні розміщуватися поруч із машинними приміщеннями чи всередині таких приміщень, принаймні одна з їхніх вертикальних стінок повинна бути суміжною з перегородкою машинного приміщення і, бажано, мати спільну межу із танками подвійного дна, а площа межі танка, спільної з машинними приміщеннями, повинна бути мінімальною. Якщо такі танки розміщені в межах машинних приміщень, вони не повинні містити рідке паливо, яке має температуру спалаху менше ніж 60 °C. Необхідно уникати та забороняти використання вкладних паливних танків у машинних приміщеннях.

.4 Жоден паливний танк не може розміщуватися там, де розлиття або витік з нього може призвести до ризику вибуху внаслідок потрапляння палива на нагріті поверхні. Повинні бути вжиті застережні заходи, щоб будь-яке паливо, яке може викидатися під тиском з будь-якого насоса, фільтра чи нагрівача, не могло потрапити на нагріті поверхні.

.5 Кожен паливний трубопровід, пошкодження якої призвело б до витоку палива із танка для зберігання, відстійного або витратного танка місткістю 500 літрів або більше, що розміщені вище подвійного дна, повинен бути оснащений краном чи клапаном, розташованим безпосередньо на танку, який може бути закритий з безпечної позиції за межами відповідного приміщення у випадку пожежі у приміщенні, де розміщені такі танки. В особливому випадку, коли диптанки розташовані в тунелях гребного вала, тунелі трубопроводів або в подібному приміщенні, клапани повинні бути встановлені на танках, однак керування у випадку пожежі може бути здійснене за допомогою додаткового клапана, розташованого на трубопроводі або трубопроводах за межами тунелю чи подібного приміщення. Якщо такий додатковий клапан встановлений у машинному приміщення, він повинен бути керований із місця за межами такого приміщення.

.1 На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, засоби дистанційного керування клапаном паливного танка аварійного генератора повинні бути розташовані окремо від засобів дистанційного керування іншими клапанами, розташованими в машинних приміщеннях.

.2 На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2012 року, валовою місткістю менш ніж 500 тонн паливні танки над подвійним дном повинні бути обладнані краном або клапаном.

.3 На суднах, побудованих до 1 січня 2012 року, валовою місткістю менш ніж 500 тонн кран або клапан, згаданий у першому параграфі, також повинен бути встановлений на паливних танках місткістю менш ніж 500 літрів, розташованих над подвійним дном, не пізніше першої періодичної перевірки станом на 1 січня 2012 року чи пізніше.

.6 Необхідно передбачити безпечний та ефективний засіб вимірювання кількості палива, що міститься в будь-якому паливному танку.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:

.1 Кінці вимірювальних трубок не повинні бути виведені в будь-яке приміщення, де може виникнути займання внаслідок витоку з таких трубок. Зокрема, їхні кінці не повинні бути виведені у приміщення для пасажирів чи екіпажу. За загальним правилом кінці вимірювальних трубок не повинні виводитися в машинні приміщення. Однак, якщо на думку адміністрації держави прапора, останні вимоги неможливо виконати, вона може дозволити, щоб кінці вимірювальних трубок виводилися в машинні приміщення за умови виконання всіх таких вимог:

.1.1. додатково передбачений покажчик рівня палива, що відповідає вимогам підпараграфа .2.6.2;

.1.2 кінці вимірювальних трубок виводяться в місця, віддалені від джерел займання, крім випадку, коли вжиті такі застережні заходи, як встановлення ефективних екранів, щоб у разі витікання через кінці вимірювальних трубок паливо не потрапляло до джерела займання;

.1.3 кінці вимірювальних трубок оснащені самозакривними пристроями та самозакривним пробковим краном малого діаметра, який розміщений нижче самозакривного пристрою, щоб перед відкриттям самозакривного пристрою можна було впевнитися у відсутності палива. Повинні бути вжиті заходи, щоб будь-який витік палива через пробний кран не створював ризику займання.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.2 Інші засоби визначення кількості палива, що міститься в будь-якому паливному танку, можуть допускатися, якщо такі засоби, як і засоби, що передбачені в підпараграфі .2.6.1.1, не вимагають отворів нижче верхньої площини танка, і за умови, що вихід їх із ладу чи перелив танка не призведе до витоку палива.

.3 Засоби, передбачені в параграфі .2.6.2, необхідно підтримувати у належному стані для забезпечення їх безперебійної та точної роботи під час експлуатації.

.7 Повинні бути передбачені заходи для запобігання створенню надлишкового тиску в будь-якому паливному танку чи в будь-якій частині паливної системи, у тому числі в наповнювальних трубопроводах, які обслуговуються судновими насосами. Будь-які запобіжні клапани, а також повітряні або переливні трубопроводи повинні виводитися в таке місце, де відсутній ризик пожежі чи вибуху внаслідок потрапляння палива чи парів, і вони не повинні виводитися у приміщення для екіпажу, пасажирів або приміщення спеціальної категорії, закритими приміщення з горизонтальним способом навантаження та розвантаження, машинні приміщення чи подібні приміщення, що є на суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року.

.8 Паливні труби, їхні клапани і арматура повинні бути виготовлені зі сталі чи іншого затвердженого матеріалу, за винятком випадку, коли може бути дозволене обмежене використання гнучких шлангів. Такі гнучкі шланги та їхні кінцеві з’єднання повинні бути виготовлені із затверджених вогнетривких матеріалів належної міцності.

Для клапанів, які встановлені на паливних танках і перебувають під статичним тиском, можуть бути прийнятними сталь або чавун із шароподібним графітом. Однак звичайні чавунні клапани можна використовувати в системах трубопроводів, де проектний тиск нижчий за 7 бар, а проектна температура нижча за 60 °C.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:

.9 Усі зовнішні паливні трубопроводи високого тиску на ділянках від паливних насосів високого тиску до форсунок повинні бути поміщені в систему закритих трубопроводів, здатну утримувати паливо у випадку витоків із трубопроводів високого тиску. Закритий трубопровід містить зовнішній паливний трубопровід високого тиску, і вони утворюють нероздільну систему. Система закритих трубопроводів повинна мати засіб для збирання протікань, а також необхідно передбачити пристрої для вмикання аварійної сигналізації у випадку виходу з ладу паливного трубопроводу.

.10 Усі поверхні з температурами вище 220 °C, на які в результаті виходу з ладу паливної системи може потрапляти паливо, повинні бути належним чином ізольовані.

.11 Паливні трубопроводи повинні бути захищені екраном або в інший належний спосіб, щоб запобігти, наскільки це можливо, розбризкування або витоку нафтопродуктів на нагріті поверхні, у повітрозабірники механізмів або в інші джерела займання. Кількість з’єднань у таких системах трубопроводів повинна бути зведена до мінімуму.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ З 1 СІЧНЯ 2003 РОКУ:

.12 Паливні труби не повинні розміщуватись безпосередньо над чи поблизу установок з високою температурою, у тому числі котлів, паропроводів, вихлопних колекторів, глушителів чи іншого устатковання, яке повинне бути ізольованим. Наскільки це можливо, паливні трубопроводи повинні бути розміщені якнайдалі від нагрітих поверхонь, електричних установок чи інших джерел займання та повинні бути закриті екраном чи захищені в інший належний спосіб, щоб не допустити розбризкування або витоку палива на джерела займання. Кількість з’єднань у таких системах трубопроводів повинна бути зведена до мінімуму.

.13 Компоненти паливної системи дизельного двигуна повинні бути спроектовані з урахуванням максимального пікового тиску, який виникне під час експлуатації, включно з гідравлічними ударами, які здійснюються та передаються паливними насосами назад у приймальний трубопровід палива та трубопровід збору протікань. З’єднання у трубопроводах подачі палива та збору протікань повинні бути влаштовані з урахуванням їхньої здатності запобігати протіканням палива під тиском при експлуатації та після технічного обслуговування.

.14 На установках із кількома двигунами, де подача палива здійснюється з одного джерела, повинні бути передбачені засоби вимкнення трубопроводів подачі палива та збору протікань до кожного двигуна. Такі засоби вимкнення не повинні впливати на експлуатацію інших двигунів, а їх керування повинне бути можливим з місця, яке не стане недоступним у випадку пожежі на будь-якому з двигунів.

.15 У випадках, коли адміністрація держави прапора може дозволяти подачу палива і горючих рідин через житлові та службові приміщення, трубопроводи, якими подається паливо або горючі рідини, повинні бути виготовлені з матеріалу, затвердженого адміністрацією з урахуванням ризику пожежі.

.16 Наявні судна класу B повинні відповідати вимогам параграфів .2.9-.2.11, за винятком того, що у двигунах із потужністю на виході 375 кВт або менше, де паливні насоси обслуговують більш ніж одну форсунку, може використовуватися належне закриття як альтернатива системі закритих трубопроводів, згаданій у параграфі .2.9

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.3 Заходи, пов’язані з мастилом

Засоби для зберігання, розподілу та використання мастила, яке використовують у системах змащування під тиском, повинні бути такими, щоб забезпечити безпеку судна та людей на борту, і такі засоби в машинних приміщеннях повинні принаймні відповідати положенням параграфів .2.1, .2.4, .2.5, .2.6, .2.7, .2.8, .2.10 і .2.11, крім випадків коли:

.1 це не перешкоджає використанню в системах змащування спостережного скла протоку за умови, що випробування підтвердили високий ступінь їхньої вогнетривкості. У разі використання спостережного скла протоку труба повинна бути оснащена клапанами з обох кінців. Клапан на нижньому кінці труби повинен належати до самозакривного типу;

.2 може допускатися наявність вимірювальних трубок у машинних приміщеннях; вимоги параграфів .2.6.1.1 і .2.6.1.3 не потрібно застосовувати за умови, що вимірювальні трубки оснащені належними засобами закриття.

Для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, положення параграфа 10.2.5 повинні також застосовуватися до танків мастила, за винятком танків місткістю менше ніж 500 літрів, танків для зберігання мастила, клапани яких закриті в умовах нормальної експлуатації судна, або якщо встановлено, що випадкове спрацювання швидкозапірного клапана танка мастила поставило б під загрозу безпечну експлуатацію головних і важливих допоміжних механізмів.

.4 Заходи, пов’язані з іншими легкозаймистими нафтопродуктами

Засоби для зберігання, розподілу та використання інших легкозаймистих нафтопродуктів, що використовуються під тиском у системах передачі енергії, системах керування та пуску, а також у системах нагрівання, повинні бути такими, що забезпечують безпеку судна та людей на борту. У місцях, де присутні джерела займання, такі засоби повинні принаймні відповідати положенням параграфів .2.4, .2.6, .2.10 та .2.11, а також положенням параграфі .2.7 та .2.8 щодо міцності та конструкції.

.5 Машинні приміщення з періодичним безвахтовим обслуговуванням

Додатково до вимог положень 1-4, паливні та мастильні системи повинні відповідати таким вимогам:

.1 у випадках, коли витратні паливні танки наповнюються автоматично або за допомогою дистанційного керування, повинні бути передбачені засоби для попередження витоків внаслідок переливу. Інше обладнання, у якому займисті рідини проходять автоматичну обробку, напр. сепаратори палива, які, якщо це практично можливо, мають бути встановлені у спеціальному приміщенні, відведеному для сепараторів і їх підігрівачів, повинне мати засоби для запобігання витокам внаслідок переповнення;

.2 у випадках, коли витратні паливні танки чи відстійні танки мають нагрівальні пристрої, повинна бути передбачена сигналізація про високу температуру, якщо температура спалаху палива може бути перевищена.

.6 Заборона перевезення займистих нафтопродуктів у форпікових цистернах

Рідке паливо, мастила та інші займисті нафтопродукти не можна перевозити у форпікових цистернах.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Для суден, побудованих до 1 липня 2019 року, спорядження пожежника повинне складатися з:

.1.1 Індивідуального спорядження, до складу якого входять:

.1 захисний одяг із матеріалу, який захищає шкіру від тепла, випромінюваного вогнем, від опіків та дії пари. Зовнішня поверхня повинна бути водостійкою;

.2 черевики та рукавиці з гуми або іншого матеріалу, що не проводить електричний струм;

.3 жорсткий шолом, який забезпечує надійний захист від удару;

.4 безпечна електрична лампа (ручний ліхтар) затвердженого типу з мінімальним періодом горіння три години;

.5 пожежна сокира.

.1.2 Дихальний апарат затвердженого типу, який складається з автономного дихального апарата на стисненому повітрі, балони якого повинні містити принаймні 1200 літрів повітря, або іншого автономного дихального апарата, який повинен бути здатний працювати протягом принаймні 30 хвилин. Кожен автономний дихальний апарат на стисненому повітрі повинен бути оснащений повністю зарядженими запасними балонами, які мають місткість принаймні 2400 літрів вільного повітря, за винятком таких випадків:

(i) якщо судно перевозить п’ять чи більше автономних дихальних апаратів на стисненому повітрі, загальний запас вільного повітря не повинен перевищувати 9600 літрів; або

(ii) якщо судно оснащене засобом для перезарядження повітряних балонів при повному тиску повітрям, очищеним від забруднень, місткість повністю заряджених запасних балонів кожного автономного дихального апарата на стисненому повітрі повинна становити принаймні 1200 літрів вільного повітря, а загальний запас вільного повітря, передбаченого на судні, не повинен перевищувати 4800 літрів вільного повітря.

Усі повітряні балони для автономних дихальних апаратів на стисненому повітрі повинні бути взаємозамінними.

.1.3 Автономний дихальний апарат на стисненому повітрі, який використовується у спорядженні пожежника, повинен до 1 липня 2019 року відповідати параграфу 2.1.2.2 глави 3 Кодексу систем протипожежної безпеки.

.1a Для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2019 року, спорядження пожежника повинне відповідати положенням Кодексу систем пожежної безпеки.

.2 Для кожного дихального апарата повинен бути передбачений вогнетривкий запобіжний трос достатньої довжини та міцності, здатний приєднуватися за допомогою карабіна до ременів апарата або до окремого пояса для того, щоб дихальний апарат не від’єднався під час використання запобіжного тросу.

.3 Нові судна класу B та наявні судна класу B завдовжки 24 метри і більше, а також нові судна класу C і D завдовжки 40 метрів і більше повинні мати принаймні два комплекти спорядження пожежника.

.1 На суднах завдовжки 60 метрів і більше додатково необхідно передбачити, якщо сума довжин всіх пасажирських і службових приміщень на палубі, де містяться такі приміщення, складає більше ніж 80 метрів або якщо є кілька таких палуб, на палубі, яка має найбільшу суму довжин, два комплекти пожежного спорядження та два комплекти індивідуального спорядження на кожні повні або неповні 80 метрів суми таких довжин.

На суднах, які перевозять більше 36 пасажирів, два додаткові комплекти спорядження пожежника повинні бути передбачені для кожної головної вертикальної зони, за винятком огороджень трапів, які становлять окремі головні вертикальні зони, і головних вертикальних зон обмеженої довжини на передньому і задньому кінці судна, які не включають в себе машинні приміщення чи головні камбузи.

.2 На суднах завдовжки 40 і більше метрів, але менше ніж 60 метрів, повинні бути передбачені два комплекти спорядження пожежника.

.3 На нових суднах класу B та наявних суднах класу B завдовжки 24 метри і більше, але менше ніж 40 метрів, також повинні бути передбачені два комплекти спорядження пожежника, але лише з одним запасним повітряним зарядом для автономного дихального апарата.

.4 На нових та наявних суднах класу B менше 24 метрів завдовжки і на нових суднах класу C і D менше 40 метрів завдовжки необов’язково передбачати спорядження пожежника.

.4a Засоби зв’язку пожежників:

Для суден, які повинні мати на борту принаймні один комплект спорядження пожежника та які були побудовані починаючи з 1 січня 2018 року, на борту повинні бути щонайменше два переносні радіотелефонні апарати двостороннього зв’язку в кожній пожежній партії для зв’язку між пожежниками. Для суден, що працюють на СПГ, або пасажирських суден ро-ро із закритими приміщеннями з горизонтальним способом навантаження та розвантаження або приміщеннями спеціальної категорії, такі переносні радіотелефонні апарати двостороннього зв’язку повинні бути вибухобезпечними або іскробезпечними. Судна, побудовані до 1 січня 2018 року, повинні відповідати положенням цього правила не пізніше першої періодичної перевірки після 1 липня 2019 року.

.5 Спорядження пожежника або комплекти індивідуального спорядження повинні зберігатися таким чином, щоб вони були легкодоступними та готовими до використання, а в разі перевезення більше одного комплекту спорядження пожежника чи більше одного комплекту індивідуального спорядження, вони повинні зберігатися в якомога віддаленіших один від одного місцях. У будь-якому з таких місць повинен бути доступний принаймні один комплект спорядження пожежника та один комплект індивідуального спорядження.

.6 Коли адміністрація держави прапора вважає, що умови перевезення в цьому правилі є необґрунтованими та/або технічно неможливими на борту судна, таке судно, відповідно до положень пункту 3 статті 9 цієї Директиви, може бути звільнене від однієї чи більше вимог цього правила.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Якщо перекриття класу "A" мають вирізи для прокладання електричних кабелів, труб, шахт, каналів тощо або для бімсів чи інших конструктивних елементів, повинні бути вжиті заходи, щоб, наскільки це обґрунтовано і практично можливо, запобігти погіршенню вогнестійкості.

Для суден, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, де перекриттях класу "A" прорізаються, такі вирізи повинні підлягати випробуванням відповідно до Кодексу щодо застосування методик випробувань на вогнестійкість, щоб переконатися, що вогнестійкість перекриттів не погіршилась.

У випадку вентиляційних каналів застосовують правила II-2/B/9.2.2b та II-2/B/9.3.

Однак коли виріз для труби виготовлений зі сталі чи рівноцінного матеріалу товщиною 3 мм або більше і завдовжки не менше ніж 900 мм (бажано 450 мм з кожного боку перекриття) і без отворів, випробування не потрібне.

Такі вирізи повинні бути належним чином ізольовані за рахунок продовження ізоляції на тому самому рівні перекриття.

.2 Коли в перекриттях класу "B" зроблені вирізи для проведення електричних кабелів, труб, шахт, каналів тощо або для встановлення термінальних вентиляційних пристроїв, освітлювальної арматури та подібних пристроїв, повинні бути передбачені заходи, щоб, наскільки це обґрунтовано і практично можливо, запобігти погіршенню вогнестійкості. На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, для таких вирізів повинні бути вжиті заходи, щоб запобігти погіршенню вогнестійкості перекриттів.

Труби, відмінні від сталевих чи мідних, які проходять через перекриття класу "B", повинні бути захищені:

.1 пристроєм переходу, що пройшов випробування на вогнестійкість і придатний для вогнестійкості прорізаного перекриття та типу використаного трубопроводу; або

.2 сталевим стаканом товщиною не менше ніж 1,8 мм і довжиною не менше ніж 900 мм для труб діаметром 150 мм чи більше і не менше ніж 600 мм для труб діаметром менше ніж 150 мм (бажано розділеним перекриттям навпіл).

Трубопровід повинен з’єднуватися з кінцями стакана за допомогою фланців чи муфт; або зазор між стаканом і трубою не повинен перевищувати 2,5 мм; або будь-який зазор між трубою та стаканом повинен бути щільно заповнений негорючим або іншим придатним матеріалом.

.3 Трубопроводи, які проходять крізь перекриття класу "A" чи "B", повинні бути виготовлені із затверджених матеріалів з урахуванням температури, яку повинні витримувати ці перекриття.

На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, неізольовані металеві труби, які проходять крізь перекриття класу "A" і "B", повинні бути виготовлені з матеріалів, температура плавлення яких перевищує 950 °C для перекриттів класу "A-0" і 850 °C для перекриттів класу "B-0".

.4 У житлових приміщеннях, службових приміщеннях та на постах керування труби для нафтопродуктів чи інших займистих рідин повинні бути виготовлені із придатного матеріалу та мати відповідну конструкцію з урахуванням пожежонебезпеки.

.5 Матеріали, які швидко втрачають свої властивості при нагріванні, не повинні використовуватися для зовнішніх шпігатів, санітарних та інших виливних патрубків, що розміщені близько до ватерлінії і там, де втрата властивостей матеріалу у випадку пожежі призведе до ризику затоплення.

.6 Електричні радіатори, якщо вони використовуються, повинні бути зафіксовані на місці та мати таку конструкцію, щоб ризик виникнення пожежі був зведений до мінімуму. Такі радіатори не повинні бути оснащені закритими нагрівальними елементами, щоб одяг, завіси та інші подібні матеріали не могли бути обпалені чи загорітися під впливом тепла від такого елемента.

.7 Усі посудини для відходів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів без отворів у стінках чи днищі.

.8 У приміщеннях, куди можуть потрапити нафтопродукти, поверхня ізоляції повинна бути непроникною для нафтопродуктів або їхніх парів.

НОВІ СУДНА КЛАСУ A, B, C І D: У приміщеннях, де є ризик розбризкування нафтопродуктів або потрапляння їхніх парів, напр. у машинних приміщеннях категорії A, поверхня ізоляційного матеріалу повинна бути непроникною для нафтопродуктів і парів нафтопродуктів. Якщо наявне покриття з неперфорованої стальної пластини чи інших негорючих матеріалів (за винятком алюмінію), що є кінцевою фізичною поверхнею, таке покриття може з’єднуватись швами, заклепками тощо.

.9 Малярні комори та комори для займистих рідин повинні бути оснащені затвердженим протипожежним обладнанням, що дає змогу екіпажу судна загасити пожежу, не заходячи всередину приміщення.

На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року:

.1 Малярні комори повинні бути захищені однією з таких систем:

.1.1 система вуглекислотного пожежогасіння, призначена для вироблення мінімального об’єму вільного газу, який дорівнює 40% валової місткості захищеного приміщення;

.1.2 система порошкового пожежогасіння, що забезпечує принаймні 0,5 кг порошку/м-3;

.1.3 система пожежогасіння водорозпиленням або спринклерна система, призначена для вироблення 5 літрів речовини на 1 м-2 за хвилину. Системи пожежогасіння водорозпиленням можуть бути з’єднані з пожежною магістраллю судна; або

.1.4 система, що забезпечує еквівалентний захист, як визначено адміністрацією держави прапора.

У будь-якому разі система повинна бути керованою з місця, розташованого поза захищеним приміщенням.

.2 Комори із займистими рідинами повинні бути оснащені належним протипожежним обладнанням,затвердженим адміністрацією держави прапора.

.3 У коморах із площею палуби менше ніж 4 м-2, які не мають доступу до житлових приміщень, замість стаціонарної системи допускається переносний вуглекислотний вогнегасник, що забезпечує мінімальний об’єм вільного газу, рівний 40% валової місткості приміщення.

Сопло вогнегасника повинне бути влаштоване в коморі так, щоб забезпечити подачу вогнегасної речовини, не заходячи до приміщення. Необхідний переносний вогнегасник повинен бути розташований поряд із соплом. Альтернативно, може бути забезпечене сопло або з’єднання пожежного рукава для використання води з пожежної магістралі.

НОВІ СУДНА КЛАСУ A, B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.10 Фритюрниці, апарати для варіння та смаження:

Якщо фритюрниці, апарати для варіння та смаження встановлені та використовуються у приміщеннях за межами головного камбуза, адміністрація держави прапора повинна вжити додаткових застережних заходів щодо конкретних ризиків пожежі, пов’язаних із використанням цього типу обладнання.

На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, жирові варильні агрегати повинні бути оснащене:

.1 автоматичною чи ручною системою пожежогасіння, яка пройшла випробування за міжнародним стандартом згідно з публікацією ISO 15371:2000 "Системи пожежогасіння для захисту обладнання камбузних фритюрниць";

.2 основним і резервним термостатами з аварійною сигналізацією, щоб попередити оператора у разі відмови будь-якого з них;

.3 пристроєм автоматичного вимкнення електричної енергії після спрацювання системи пожежогасіння;

.4 аварійною сигналізацією для сповіщення про спрацювання системи пожежогасіння в камбузі, де встановлене таке обладнання; та

.5 органами керування для ручним пуском системи пожежогасіння, які мають чітке марковання для негайного використання екіпажем.

На суднах, побудованих до 1 січня 2003 року, нові установки для жирових варильних агрегатів повинні відповідати вимогам цього параграфа.

НОВІ СУДНА КЛАСУ A, B, C І D:

.11 Теплові містки:

Під час схвалення конструкційних заходів протипожежного захисту адміністрація держави прапора повинна вживати заходів для запобігання переносу тепла через теплові містки, напр., між палубами та перегородками.

На суднах, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, ізоляція палуби чи перегородки повинна продовжуватися на відстані принаймні 450 мм за проходом, перетином чи кінцями у випадку сталевих чи алюмінієвих конструкцій. Якщо приміщення розділене палубою чи перегородкою класу "A" з ізоляцією різної величини, ізоляція більшої величини повинна продовжуватися на палубі чи перегородці на відстань принаймні 450 мм від ізоляції меншої величини.

НОВІ СУДНА КЛАСУ A, B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.12 Цистерни зі стисненим газом:

Усі переносні цистерни для стиснених, зріджених або розщеплених під тиском газів, які можуть викликати пожежу, після використання повинні відразу бути розміщені у відповідному місці вище палуби перегородок, звідки є прямий доступ до відкритої палуби.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 На всіх суднах командному складу повинні бути постійно доступні плани загального розташування, на яких для кожної палуби повинні бути чітко вказані пости керування, різні пожежні секції, відокремлені перекриттями класу "A", секції, відокремлені перекриттями класу "B", включно з елементами систем сигналізації виявлення пожежі, спринклерної установки, засобів пожежогасіння, засобів доступу до різних відсіків, палуб тощо, а також вентиляційної системи, у тому числі розташування постів керування вентиляторами та заслінками, а також нумерація вентиляторів, які обслуговують кожну секцію. Альтернативно, зазначені вище відомості можуть бути визначені в буклеті, один примірник якого повинен бути наданий кожній особі командного складу, а один примірник повинен постійно перебувати в доступному місці на судні. Плани та буклети повинні підтримуватися в актуальному стані, будь-які зміни повинні вноситися у якнайкоротший строк. Опис у таких планах і буклетах повинен бути викладений офіційною мовою держави прапора. Якщо ця мова не є англійською чи французькою, повинен бути наведений переклад однією із цих мов. У випадку, коли судно виконує внутрішні рейси в іншій державі-члені, повинен бути доданий переклад офіційною мовою такої держави порту, якщо це не англійська або французька.

Для нових суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, інформація, що має бути наведена у необхідних планах протипожежного захисту та буклетах, а також графічні позначення, що мають використовуватися у планах протипожежного захисту, повинні відповідати Резолюціям ММО A.756(18) і A.952(23).

.2 На всіх суднах завдовжки 24 метри та більше другий комплект планів протипожежного захисту або буклет із такими планами повинен постійно зберігатись у чітко позначеному укритті, непроникному для впливу моря та розташованому за межами палубної рубки, для надання допомоги береговій пожежній команді.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Загальні вимоги

У будь-який час, поки судно перебуває в експлуатації, системи протипожежного захисту, а також системи і пристрої пожежогасіння повинні бути готовими до використання.

Судно не перебуває в експлуатації, коли:

.1 воно перебуває на ремонті або відстої (на якорі чи в порту) чи в сухому доці;

.2 власник судна чи його представник заявляє, що судно не перебуває в експлуатації; та

.3 якщо на борту немає пасажирів.

Указані нижче системи протипожежного захисту повинні бути готові до використання, щоб забезпечити їх необхідну роботу у випадку пожежі:

.1.1 Експлуатаційна готовність

.1 конструктивний протипожежний захист, у тому числі вогнестійкі перекриття та захист отворів і проходів у цих перекриттях;

.2 системи сигналізації виявлення пожежі; та

.3 системи та засоби евакуації.

Системи та пристрої пожежогасіння повинні бути в доброму робочому стані та бути готовими до негайного використання. Використані переносні вогнегасники повинні бути негайно заряджені або замінені рівноцінними.

.1.2 Технічне обслуговування, випробування та перевірки

Технічне обслуговування, випробування та перевірки повинні здійснюватися на основі настанов у Циркулярі КБМ ММО MSC/Circ.850 у спосіб, що належним чином враховує забезпечення надійності систем і пристроїв пожежогасіння. План технічного обслуговування повинен зберігатися на борту судна і пред’являтися для перевірки на вимогу адміністрації держави прапора.

План технічного обслуговування повинен включати принаймні такі системи протипожежного захисту та системи і пристрої пожежогасіння, якщо вони встановлені:

.1 пожежні магістралі, пожежні насоси та крани, у тому числі рукави і стволи;

.2 стаціонарні системи сигналізації виявлення пожежі;

.3 стаціонарні системи пожежогасіння та інші пристрої пожежогасіння;

.4 автоматичні спринклерні системи пожежогасіння та сигналізації виявлення пожежі;

.5 вентиляційні системи, у тому числі протипожежні та димові заслінки, вентилятори та їхні органи керування;

.6 аварійне вимкнення подачі палива;

.7 пожежні двері, включно з органами керування;

.8 системи загальносуднової аварійної сигналізації;

.9 аварійні дихальні пристрої;

.10 переносні вогнегасники, у тому числі запасні заряди; та

.11 спорядження пожежника.

Програма технічного обслуговування може бути заснована на використанні комп’ютера.

.2 Додаткові вимоги

Для нових суден класу B, C і D, побудованих починаючи з 1 січня 2003 року, які перевозять більше 36 пасажирів, плани технічного обслуговування для систем низькорозташованого освітлення та гучного мовлення повинні бути розроблені додатково до плану технічного обслуговування, згаданого в параграфі .1.2.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Інструкції, обов’язки й організація

.1 Члени екіпажу повинні проходити інструктаж щодо пожежної безпеки на борту судна.

.2 Члени екіпажу повинні проходити інструктаж щодо закріплених за ними обов’язків.

.3 Повинні бути створені пожежні партії, відповідальні за пожежогасіння на судні. Такі партії повинні бути здатні виконувати свої обов’язки в будь-який час, поки судно перебуває в експлуатації.

.2 Підготовка та навчання на судні

.1 Члени екіпажу повинні проходити підготовку для знання будови судна, розташування та роботи будь-яких систем і пристроїв пожежогасіння, які їм доведеться використовувати.

.2 Підготовка з використання аварійних дихальних пристроїв вважається частиною підготовки на судні.

.3 Виконання членами екіпажу закріплених за ними обов’язків з пожежогасіння періодично оцінюється шляхом проведення підготовки та навчань на борту для виявлення недоліків з метою забезпечення підтримання навичок пожежогасіння та експлуатаційної готовності до організації боротьби з пожежею.

.4 Підготовка на борту з використання суднових систем і пристроїв пожежогасіння повинна плануватися та проводитися відповідно до положень правила III/19.4.1 Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами.

.5 Навчання з боротьби з пожежею повинні проводитися та документуватися відповідно до положень правил III/19.3.4, III/19.5 і III/30 Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами.

.6 На суднах, що підпадають під дію правила II-2/A/11, балони дихальних апаратів, які використовують під час навчань, необхідно заряджати або замінювати перед відправленням судна.

.3 Посібники з підготовки

Посібник із підготовки повинен бути передбачений у кожній їдальні команди та кімнаті відпочинку або в кожній каюті екіпажу. Посібник із підготовки повинен бути складений робочою мовою судна. Посібник із підготовки, який може складатися з кількох частин, повинен містити інструкції та інформацію, що вимагається згідно з цим параграфом, викладені у зрозумілій формі та, якщо можливо, з ілюстраціями. Замість посібника, будь-яка частина такої інформації може бути викладена в аудіовізуальній формі. Посібник із підготовки повинен містити детальні пояснення:

.1 загальної практики пожежної безпеки та застережних заходів, пов’язаних з небезпекою куріння, використанням електроенергії, займистих рідин та іншими подібними ризиками, що часто зустрічаються на судні;

.2 загальних інструкцій щодо протипожежної діяльності та процедур боротьби з пожежею, у тому числі процедур оповіщення про пожежу з використанням ручних сповіщувачів;

.3 значень сигналів суднової аварійної сигналізації;

.4 роботи та використання систем і пристроїв пожежогасіння;

.5 роботи та використання протипожежних дверей;

.6 роботи та використання протипожежних та димових заслінок; та

.7 систем і засобів евакуації.

.4 Плани протипожежного захисту

Плани протипожежного захисту повинні відповідати вимогам правила II-2/A/13.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C, D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Для надання інформації та інструкцій щодо належних суднових і вантажних операцій щодо пожежної безпеки на борту повинні бути передбачені посібники щодо заходів пожежної безпеки експлуатаційного характеру.

.2 Обов’язкові посібники щодо заходів пожежної безпеки експлуатаційного характеру повинні містити необхідну інформацію та інструкції для безпечної експлуатації судна та вантажних операцій у контексті пожежної безпеки. Посібник повинен містити інформацію щодо відповідальності екіпажу за загальну пожежну безпеку судна під час завантаження та розвантаження вантажу, а також на ходу. Для суден, що перевозять небезпечні вантажі, посібник з пожежної безпеки повинен містити покликання на відповідні інструкції з пожежогасіння та обробки вантажів в умовах надзвичайної ситуації, які містяться в Міжнародному морському кодексі з небезпечних вантажів.

.3 Посібник щодо заходів пожежної безпеки експлуатаційного характеру повинен бути складений робочою мовою судна.

.4 Посібник щодо заходів пожежної безпеки експлуатаційного характеру може бути об’єднаний з посібниками з підготовки, що вимагаються у правилі II-2/A/15.3.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1 Корпус, надбудови, конструктивні перегородки, палуби та палубні рубки повинні бути виготовлені зі сталі чи іншого рівноцінного матеріалу. Для цілей застосування означення сталі чи іншого рівноцінного матеріалу, наведеного у правилі II-2/A/2.7, "застосовний вогневий вплив" повинен відповідати стандартам вогнестійкості та ізоляції, наведеним у таблицях правил II-2/B/4 і 5. Наприклад, якщо для таких перекриттів, як палуби або бортові та кінцеві перегородки рубок допускається вогнестійкість "B-0", "застосовний вогневий вплив" повинен становити півгодини.

.2 Однак у випадках, коли будь-яка частина конструкції виготовлена з алюмінієвого сплаву, застосовуються такі положення:

.1 Ізоляція компонентів з алюмінієвого сплаву для перекриттів класу "A" чи "B", за винятком конструкції, яка не є несною, повинна бути такою, щоб температура основи конструкції не перевищувала температуру навколишнього середовища більше ніж на 200 °C у будь-який момент застосовного вогневого впливу при стандартному випробуванні на вогнестійкість.

.2 Особливу увагу потрібно звертати на ізоляцію виготовлених з алюмінієвого сплаву деталей колон, пілерсів та інших конструктивних елементів, які необхідні для місць встановлення рятувальних шлюпок і плотів, місць їх спуску та посадки в них, і перекриттів класу "A" і "B" для забезпечення того, щоб:

.1 такі елементи, які слугують опорою для місць розташування і спуску рятувальних шлюпок і плотів та місць посадки в них, а також перекриттів класу "A", після спливу однієї години відповідали обмеженню підвищення температури, визначеному в параграфі .2.1; та

.2 такі елементи, які слугують опорою для перекриттів класу "B", після спливу півгодини відповідали обмеженню підвищення температури, визначеному в параграфі .2.1.

.3 Верхні перекриття та шахти машинних приміщень категорії A повинні бути виготовлені зі сталі з належною ізоляцією, а отвори, за наявності, повинні бути належним чином розташовані та захищені, щоб запобігти поширенню пожежі.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:

.1.1 На суднах, що перевозять більше ніж 36 пасажирів, корпус, надбудова та палубні рубки повинні бути розділені на головні вертикальні зони за допомогою перекриттів класу "A-60".

Виступи та уступи повинні бути зведені до мінімуму, але там, де вони потрібні, вони також повинні бути перекриттями класу "A-60".

У випадку, коли відкриті ділянки палуб, санітарні або подібні приміщення або танки, у тому числі паливні танки, пусті простори або допоміжні машинні приміщення малої пожежонебезпеки або непожежонебезпечні, розташовані з одного боку перекриття або коли паливні танки розміщені з обох боків перекриття, стандарт можна знижувати до "A-0".

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.1.2 Для нових суден класу B, C і D , які перевозять не більше 36 пасажирів, і для наявних суден класу B, що перевозять понад 36 пасажирів, корпус, надбудова та рубки в зоні житлових приміщень і службових приміщень повинні бути розділені на головні вертикальні зони за допомогою перекриттів класу "A". Такі перекриття повинні мати величини ізоляції згідно з таблицями у правилі 5.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:

.2 Наскільки це практично можливо, перегородки, які утворюють межі головних вертикальних зон над палубою перегородок, повинні бути розташовані в одній площині з водонепроникними перегородками поділу на відсіки, які розміщені безпосередньо під палубою перегородок. Довжина та ширина головних вертикальних зон може бути збільшена максимально на 48 метрів, щоб сумістити кінці головних вертикальних зон із водонепроникними перегородками поділу на відсіки або щоб вмістити велике громадське приміщення, що простягається на всю довжину головної вертикальної зони, за умови, що загальна площа головної вертикальної зони не більша ніж 1600 м-2 на будь-якій палубі. Довжина або ширина головної вертикальної зони - це максимальна відстань між найвіддаленішими точками перегородок, які обмежують таку зону.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ ПОНАД 36 ПАСАЖИРІВ:

.3 Такі перегородки повинні проходити від палуби до палуби та до обшивки корпусу чи інших меж.

.4 Якщо головна вертикальна зона розділена горизонтальними перекриттями класу "A" на горизонтальні зони для забезпечення належного бар’єру між зонами, захищеними та незахищеними спринклерною системою, ці перекриття повинні проходити між перегородками суміжних головних вертикальних зон до обшивки корпусу чи зовнішніх меж судна та повинні бути ізольовані відповідно до величин протипожежної ізоляції та вогнестійкості, наведених у таблиці 4.2 для нових суден, що перевозять понад 36 пасажирів, і наявних суден класу B, що перевозять понад 36 пасажирів.

.5

.1 На суднах, призначених для спеціальних цілей, таких як автомобільні та залізничні пороми, де встановлення перегородок головних вертикальних зон перешкоджало б використанню судна за призначенням, повинен бути передбачений еквівалентний захист шляхом розподілу приміщень на горизонтальні зони.

.2 Однак на судні з приміщеннями спеціальної категорії будь-яке з таких приміщень повинне відповідати застосовним положенням правила II-2/B/14 і у випадках, коли така відповідність суперечить виконанню інших вимог цієї частини, вимоги правила II-2/B/14 повинні переважати.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ ПОНАД 36 ПАСАЖИРІВ:

.1.1 Для нових суден, що перевозять понад 36 пасажирів, усі перегородки, які необов’язково повинні бути перекриттями класу "A", повинні бути принаймні перекриттями класу "B" чи класу "C", як передбачено в таблицях правила 4. Усі такі перекриття можуть мати облицювання з горючих матеріалів згідно з положеннями правила II-2/B/11.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ НЕ БІЛЬШЕ 36 ПАСАЖИРІВ, ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ ПОНАД 36 ПАСАЖИРІВ:

.1.2 Для нових суден, що перевозять не більше 36 пасажирів, і наявних суден класу "B", що перевозять понад 36 пасажирів, усі перегородки в межах житлових та службових приміщень, які необов’язково повинні бути перекриттями класу "A", повинні бути принаймні перекриттями класу "B" або класу "C", як передбачено в таблицях правила II-2/B/5.

Усі такі перекриття можуть мати облицювання з горючих матеріалів згідно з положеннями правила 11.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D ТА НАЯВНІ СУДНА КЛАСУ B:

.2 На нових суднах класу B, C і D, що перевозять не більше 36 пасажирів, і наявних суднах класу B, що перевозять понад 36 пасажирів, усі перегородки коридорів, які необов’язково повинні бути перекриттями класу A, повинні бути перекриттями класу "B" та повинні простягатися від палуби до палуби за винятком:

.1 коли безперервні підволоки чи зашивки класу "B" встановлені з обох боків перегородки, частина перегородки за безперервним підволоком або зашивкою повинна бути виготовлена з матеріалу, який за товщиною та складом є прийнятним для конструкції перекриттів класу "B", але який повинен відповідати стандартам вогнестійкості класу "B" лише настільки, наскільки це обґрунтовано і практично можливо;

.2 у випадку судна, захищеного автоматичною спринклерною системою, що відповідає положенням правила II-2/A/8, перегородки коридорів із матеріалів класу "B" можуть закінчуватись біля підволока в коридорі за умови, що такий підволок виготовлений з матеріалу, прийнятного за товщиною та складом для конструкції перекриттів класу "B".

Незважаючи на вимоги правил II-2/B/4 і 5, такі перегородки та підволоки повинні відповідати стандартам вогнестійкості класу "B" лише тією мірою, якою це обґрунтовано і практично можливо. Усі двері та дверні рами в таких перегородках повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і влаштовані та встановлені таким чином, щоб забезпечити значну вогнестійкість.

.3 Усі перегородки, які повинні бути перекриттями класу "B", за винятком перегородок коридорів, передбачених у параграфі .2, повинні проходити від палуби до палуби і до обшивки корпусу чи інших меж, крім випадку, коли безперервні підволоки або зашивки класу "B", встановлені з обох боків перегородок, мають принаймні таку саму вогнестійкість, як і сама перегородка, і в такому разі перегородка може закінчуватися біля безперервного підволока або зашивки.

НОВІ СУДНА КЛАСУ B, C І D:

.1 На додачу до дотримання спеціальних положень щодо вогнестійкості перегородок і палуб, згаданих в інших положеннях цієї частини, мінімальна вогнестійкість усіх перегородок і палуб повинна бути такою, як передбачено в таблицях 4.1 і 4.2.

.2 Під час використання таблиць необхідно керуватися такими вимогами:

.1 Таблиця 4.1 застосовується до перегородок, які не обмежують головні вертикальні або горизонтальні зони.

Таблиця 4.2 застосовується палуб, які не утворюють уступи в головних вертикальних зонах і не обмежують горизонтальні зони.

.2 Для визначення належних стандартів вогнестійкості, які необхідно застосовувати до меж суміжних приміщень, такі приміщення класифікують залежно від пожежонебезпеки за категоріями (1)-(14). Коли вміст і призначення приміщення викликають сумніви щодо його класифікації для цілей цього правила, його слід розглядати як приміщення в межах тієї категорії, до якої висуваються найжорсткіші вимоги щодо обмежувальних конструкцій. Назва кожної категорії є радше типовою, ніж обмежувальною. Номер у дужках, що передує кожній категорії, вказує на застосовний стовпець чи рядок у таблицях.