• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/45/ЄС від 6 травня 2009 року про правила і стандарти безпеки для пасажирських суден (Нова редакція)

Європейський Союз | Директива, Форма, Вимоги, Міжнародний документ від 06.05.2009 № 2009/45/ЄС
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Директива, Форма, Вимоги, Міжнародний документ
  • Дата: 06.05.2009
  • Номер: 2009/45/ЄС
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Директива, Форма, Вимоги, Міжнародний документ
  • Дата: 06.05.2009
  • Номер: 2009/45/ЄС
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
02009L0045 - UA - 21.12.2019 - 003.002Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво Глава 7. Транспорт)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2009/45/ЄС
від 6 травня 2009 року
про правила і стандарти безпеки для пасажирських суден
(Нова редакція)
(Текст стосується ЄЕП)
(ОВ L 163, 25.06.2009, с. 1)
Зі змінами, внесеними:Офіційнийвісник
сторінкадата
ДИРЕКТИВОЮ КОМІСІЇ 2010/36/ЄС Текст стосується ЄЕП від 1 червня 2010 рокуL 162129.06.2010
ДИРЕКТИВОЮ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/844 Текст стосується ЄЕП від 27 травня 2016 рокуL 1415128.05.2016
ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2017/2108 Текст стосується ЄЕП від 15 листопада 2017 рокуL 3154030.11.2017
З виправленнями, внесеними:
Виправленням, ОВ L 193, 19.07.2016, с. 117 (2016/844)
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2009/45/ЄС
від 6 травня 2009 року
про правила і стандарти безпеки для пасажирських суден
(Нова редакція)
(Текст стосується ЄЕП)
Мета
Метою цієї Директиви є запровадження єдиного рівня безпеки життя та майна на нових і наявних пасажирських суднах і високошвидкісних пасажирських суднах, коли обидві категорії суден залучені до виконання внутрішніх рейсів, а також встановлення процедур проведення переговорів на міжнародному рівні з метою гармонізації правил для пасажирських суден, залучених до виконання міжнародних рейсів.
Терміни та означення
Для цілей цієї Директиви:
(a) "Міжнародні конвенції" означають наведені нижче конвенції, включно з їхніми протоколами та внесеними до них змінами, у їх чинних редакціях:
(b) "Кодекс остійності суден у непошкодженому стані" означає "Кодекс остійності непошкоджених суден всіх типів, на які поширюються документи ММО", що міститься в Резолюції Асамблеї ММО A.749(18) від 4 листопада 1993 року або "Міжнародний кодекс остійності непошкоджених суден 2008 року", що міститься в Резолюції КБМ ММО MSC.267(85) від 4 грудня 2008 року, у їх чинних редакціях;
(c) "Кодекс високошвидкісних суден" означає "Міжнародний кодекс безпеки високошвидкісних суден", що міститься в Резолюції КБМ ММО MSC.36(63) від 20 травня 1994 року, або Міжнародний кодекс безпеки високошвидкісних суден від 2000 року (далі - Кодекс ВШС від 2000 року), що міститься в Резолюції КБМ ММО MSC.97(73) від грудня 2000 року, у їх чинних редакціях;
(d) "ГМЗЛБ" означає Глобальну морську систему зв’язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства, як встановлено у главі IV Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами;
(e) "пасажирське судно" означає судно, що перевозить більше 12 пасажирів;
(f) "пасажирське судно ро-ро" означає судно, що перевозить більше 12 пасажирів, має вантажні приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження або приміщення спеціальної категорії, як означено у правилі II-2/A/2, що міститься в додатку I;
(g) "високошвидкісне пасажирське судно" означає високошвидкісне судно, як означено у правилі Х/1 Конвенції СОЛАС від 1974, зі змінами, що перевозить понад 12 пасажирів, за винятком пасажирських суден класу B, C або D, які залучаються до виконання внутрішніх рейсів у морських районах, якщо:
(i) їхня водотоннажність, що відповідає розрахунковій ватерлінії, становить менше ніж 500 м-3; та
(ii) їхня максимальна швидкість, як означено у правилі 1.4.30 Кодексу високошвидкісних суден від 1994 року та правилі 1.4.38 Кодексу високошвидкісних суден від 2000 року, менша за 20 вузлів;
(h) "нове судно" означає судно, кіль якого було закладено або яке перебувало на аналогічному етапі побудови починаючи з 1 липня 1998 року; "аналогічний етап побудови" означає етап, на якому:
(i) починається будівництво, яке може бути ідентифіковане з певним судном; та
(ii) розпочато монтаж такого судна з використанням щонайменше 50 тон або 1% від розрахункової маси всього будівельного матеріалу, залежно від того, яке з цих значень менше;
(i) "наявне судно" означає судно, що не є новим судном;
(j) "вік" означає вік судна, виражений у кількості років з дати його постачення;
(k) "пасажир" означає будь-яку особу, крім:
(i) капітана та членів екіпажу або інших осіб, найнятих на роботу або залучених у будь-якій ролі на борту судна у межах комерційної діяльності такого судна; та
(ii) дитини віком до одного року;
(l) "довжина судна", якщо інше прямо не передбачене, означає 96% повної довжини по ватерлінії, що проходить на висоті, яка дорівнює 85% найменшої теоретичної висоти борту, виміряної від верхньої кромки кіля, або довжина від передньої кромки форштевня до осі балера стерна по тій самій ватерлінії, якщо ця довжина більша. На суднах, спроектованих із диферентом, ватерлінія, по якій вимірюють цю довжину, повинна бути паралельна конструктивній ватерлінії;
(m) "висота в носовій частині" означає висоту в носовій частині, що означена в правилі 39 Міжнародної конвенції про вантажну марку від 1966 року;
(n) "судно з повною палубою" означає судно з безперервною палубою, яка відкрита для впливу погодних умов та моря, оснащена постійними засобами закриття всіх отворів на її відкритих частинах і нижче якої всі отвори в бортах судна оснащені постійними, принаймні непроникними для впливу моря засобами закриття;
безперервна палуба може бути водонепроникною палубою або еквівалентною конструкцією, що складається з водопроникної палуби, цілком вкритої непроникною для впливу моря конструкцією належної міцності для підтримання непроникності для впливу моря та оснащеної непроникними для впливу моря пристроями закриття;
(o) "міжнародний рейс" означає морський рейс з порту держави-члена до порту за межами такої держави-члена або навпаки;
(р) "внутрішній рейс" означає рейс в морських районах від порту держави-члена до того самого або іншого порту в межах такої держави-члена;
(q) "морський район" означає будь-який морський район або морський маршрут, встановлений відповідно до статті 4;
однак для застосування положень щодо радіозв’язку означення морських районів будуть такими, які визначено у правилі 2 глави IV Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами;
(r) "портова зона" означає зону, відмінну від морського району, встановленого відповідно до статті 4, означену державами-членами, до юрисдикції яких вона належить, що простягається до найвіддаленіших постійних портових споруд, які є невід’ємною частиною портової системи, або до меж, визначених природно-географічними об’єктами, які захищають гирло або подібну захищену зону;
(t) "адміністрація держави прапора" означає компетентні органи держави, під прапором якої має право ходити судно або плавучий засіб;
(u) "держава порту" означає державу-члена, до або з порту або портів якої здійснює внутрішні рейси судно або плавучий засіб, що ходить під прапором, відмінним від прапора цієї держави-члена;
(v) "визнана організація" означає будь-яку організацію, визнану згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 391/2009 (- 1);
(w) "миля" становить 1852 метри;
(x) "висота істотних хвиль" означає середню висоту третини найвищих хвиль, що спостерігаються упродовж визначеного періоду часу;
(y) "особи з обмеженою мобільністю" означає осіб, що мають особливі труднощі в користуванні громадським транспортом, у тому числі осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, осіб із сенсорними порушеннями та користувачів інвалідних візків, вагітних жінок та осіб, які супроводжують малих дітей;
(z) "вітрильне судно" означає судно, що рухається за допомогою вітрил, навіть якщо воно оснащене механічним рушієм для допоміжних цілей і аварійних ситуацій;
(za) "рівноцінний матеріал" означає алюмінієвий сплав або будь-який інший негорючий матеріал, який, сам по собі або завдяки передбаченій ізоляції, наприкінці застосовного вогневого впливу у стандартному випробуванні на вогнестійкість зберігає конструктивні властивості та вогнестійкість, рівноцінні сталі;
(zb) "стандартне випробування на вогнестійкість" означає випробування, під час якого зразки відповідних перегородок або палуб піддають нагріванню у випробувальній печі до температур, що приблизно відповідають стандартній кривій "час-температура" відповідно до методу випробування, визначеному в Міжнародному кодексі щодо застосування методик випробовування на вогнестійкість 2010 року, що міститься у Резолюції КБМ MSC.307(88) від 3 грудня 2010 року, в її чинній редакції;
(zc) "традиційне судно" означає будь-який вид історичного пасажирського судна, спроектованого до 1965 року, та його індивідуальні копії, побудовані переважно з оригінальних матеріалів, включно з такими, що призначені для заохочення та розвитку традиційних навичок і мореплавання, які разом слугують діючими пам’ятками культури та експлуатуються згідно з традиційними принципами та техніками мореплавання;
(zd) "прогулянкова яхта або прогулянковий плавучий засіб" означає судно, не задіяне у комерційній діяльності, незалежно від рушійних засобів;
(ze) "тендер" означає човен, який перевозиться на кораблі та використовують для транспортування більше ніж 12 пасажирів зі стаціонарного пасажирського судна на берег і назад;
(zf) "судно для обслуговування у відкритому морі" означає судно, яке використовують для транспортування та розміщення виробничого персоналу, який не здійснює роботу на борту, що є суттєвою для комерційної діяльності такого судна;
(zg) "плавзасіб для обслуговування у відкритому морі" означає плавзасіб, який використовують для транспортування та розміщення виробничого персоналу, який не здійснює роботу на борту, що є суттєвою для комерційної діяльності такого плавзасобу;
(zh) "істотні ремонти, зміни та модифікації" означає будь-що із зазначеного нижче:
- будь-яку зміну, що істотно впливає на розміри судна, таку як подовження за рахунок додавання нової середньої частини корпусу,
- будь-яку зміну, що істотно впливає на пасажиромісткість судна, таку як переобладнання автомобільної палуби у приміщення для пасажирів,
- будь-яку зміну, що істотно збільшує строк експлуатації судна, таку як оновлення пасажирських приміщень на одній суцільній палубі,
- переобладнання будь-якого типу судна у пасажирське судно.
Сфера застосування
1. Ця Директива застосовується до таких пасажирських суден і плавучих засобів, незалежно від їхніх прапорів, коли їх залучають до виконання внутрішніх рейсів:
(a) нових та наявних пасажирських суден 24 метри завдовжки або більше;
(b) високошвидкісних пасажирських суден.
Кожна держава-член, яка виступає в ролі держави порту, повинна забезпечити повну відповідність пасажирських суден і високошвидкісних пасажирських суден, які ходять під прапором держави, що не є державою-членом, вимогам цієї Директиви, перш ніж вони будуть залучені до виконання внутрішніх рейсів у такій державі-члені.
2. Ця Директива не застосовується до:
(a) пасажирських суден, які є:
(i) військовими кораблями і суднами для перевезення військ;
(ii) вітрильними суднами;
(iii) суднами без механічних рушійних засобів;
(iv) суднами, збудованими із матеріалу, відмінного від сталі чи її еквіваленту, які не підпадають під дію стандартів для високошвидкісних суден (Резолюція КБМ MSC 36(63) або MSC.97(73)) або суден з динамічними принципами підтримання (Резолюція A.373(X));
(v) дерев’яними суднами примітивної конструкції;
(vi) традиційними суднами;
(vii) прогулянковими яхтами;
(viii) суднами, які використовуються виключно в портових зонах;
(ix) суднами для обслуговування у відкритому морі; або
(x) тендерами;
(b) високошвидкісних пасажирських суден, які є:
(i) військовими кораблями та суднами для перевезення військ;
(ii) прогулянковими плавучими засобами;
(iii) плавзасобами, які використовують виключно в портових зонах.
(iv) плавзасобами для обслуговування у відкритому морі.
3. Держави-члени, що не мають морських портів, та які не мають пасажирських суден або плавучих засобів, які плавають під їхнім прапором та які підпадають під дію цієї Директиви, можуть відступати від положень цієї Директиви, за винятком обов’язку, визначеного у другому підпараграфі.
Держави-члени, які мають намір скористатися таким відступом повинні не пізніше 21 грудня 2019 року повідомити Комісію про те, чи виконано умови, та повинні щорічно інформувати Комісію про будь-які подальші зміни. Такі держави-члени не можуть дозволяти пасажирським суднам або плавзасобам, які підпадають під дію цієї Директиви, плавати під своїм прапором, поки вони не транспонують і не імплементують цю Директиву.
Категоризація морських районів і класів пасажирських суден
1. Морські райони поділяють за такі категорії:
"Район A"означає морський район за межами районів B, C та D.
"Район B"означає морський район, географічні координати якого у жодній точці не розташовані більше ніж на 20 миль від берегової лінії, що відповідає середній висоті припливу, але за межами районів C та D.
"Район C"означає морський район, географічні координати якого в будь-якій точці не розташовані більше ніж на 5 миль від берегової лінії, що відповідає середній висоті припливу, але за межами району D, за його наявності.
Крім того, імовірність істотної висоти хвиль понад 2,5 метрів повинна бути меншою 10% за період тривалістю один рік для цілорічної експлуатації або за певний період для сезонної експлуатації, такої як експлуатація у літній період.
"Район D"означає морський район, географічні координати якого у жодній точці не розташовані більше ніж на 3 миль від берегової лінії, що відповідає середній висоті припливу.
Крім того, імовірність істотної висоти хвиль понад 1,5 метрів повинна бути меншою 10% за період тривалістю один рік для цілорічної експлуатації або за певний період для сезонної експлуатації, наприклад, у літній період.
2. Кожна держава-член повинна:
(a) встановлювати та, за потреби, оновлювати перелік морських районів у межах своєї юрисдикції;
(b) визначати внутрішній кордон морського району якомога найближче до її лінії узбережжя;
(c) публікувати такий перелік у базі даних загального користування, доступній на веб-сайті компетентного морського органу;
(d) повідомляти Комісії про місцезнаходження такої інформації та про внесення змін до переліку.
3. Як відступ від зобов’язання встановлювати перелік морських районів, Греція може встановлювати та, за необхідності, повинна оновлювати перелік морських маршрутів, який охоплює морські маршрути в Греції, з використанням відповідних критеріїв категорій, визначених у параграфі 1.
4. Пасажирські судна поділяються на такі класи залежно від морського району, у якому їх можуть експлуатувати:
"Клас A"означає пасажирське судно, залучене до виконання внутрішніх рейсів у районах A, B, C і D.
"Клас B"означає пасажирське судно, залучене до виконання внутрішніх рейсів у районах B, C і D.
"Клас C"означає пасажирське судно, залучене до виконання внутрішніх рейсів у районах C і D.
"Клас D"означає пасажирське судно, залучене до виконання внутрішніх рейсів у районі D.
5. Для високошвидкісних пасажирських суден застосовують категорії, визначені у главі 1(1.4.10) і (1.4.11) Кодексу високошвидкісних суден від 1994 року або у главі 1(1.4.12) і (1.4.13) Кодексу високошвидкісних суден від 2000 року.
Застосування
1. Нові та наявні пасажирські судна та високошвидкісні пасажирські судна, якщо вони залучені до виконання внутрішніх рейсів, повинні відповідати визначеним правилам і стандартам безпеки, встановленим у цій Директиві.
2. Держави-члени не повинні, з причин, що випливають із цієї Директиви, відмовляти в експлуатації пасажирських суден і високошвидкісних пасажирських суден, залучених до виконання внутрішніх рейсів, що відповідають вимогам цієї Директиви, у тому числі будь-яким додатковим вимогам, встановленим державою-членом відповідно до статті 9(1).
Кожна держава-член, яка виступає в ролі держави порту, повинна визнавати свідоцтво про безпеку високошвидкісного судна та дозвіл на експлуатацію, видані іншою державою-членом високошвидкісному пасажирському судну, залученому до виконання внутрішніх рейсів, або свідоцтво про безпеку пасажирського судна, зазначене у статті 13, що видане іншою державою-членом пасажирським суднам, залученим до виконання внутрішніх рейсів.
4. Суднове обладнання, що відповідає вимогам, встановленим відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/90/ЄС (- 2) вважають такими, що відповідає вимогам цієї Директиви.
Вимоги щодо безпеки
1. Для нових та наявних пасажирських суден класів A, B, C і D:
(a) конструкція та технічне обслуговування корпусу, головних та допоміжних машин, електричного обладнання та обладнання автоматизації повинні відповідати стандартам, визначеним для класифікації згідно з правилами визнаної організації, або еквівалентними правилами, які використовуються адміністрацією відповідно до статті 11(2) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/15/ЄС (- 3);
(b) застосовуються положення глав IV, включно зі змінами щодо ГМЗЛБ від 1988 року, V і VI Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами.
2. Для нових пасажирських суден:
(a) загальні вимоги:
(i) нові пасажирські судна класу A повинні повністю відповідати вимогам Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами, а також конкретним відповідним вимогам, визначеним у цій Директиві; щодо правил, тлумачення яких у Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами, залишене на розсуд адміністрації, адміністрація держави прапора повинна застосовувати тлумачення, які містяться в додатку I до цієї Директиви;
(ii) нові пасажирські судна класів B, C і D повинні відповідати конкретним відповідним вимогам, визначеним у цій Директиві;
(b) вимоги щодо вантажної марки:
(i) усі нові пасажирські судна 24 метри завдовжки або більше повинні відповідати вимогам Міжнародної конвенції про вантажну марку від 1966 року;
(iii) незважаючи на пункт (i), нові пасажирські судна класу D звільняють від вимог щодо мінімальної висоти в носовій частині, встановлених у Міжнародній конвенції про вантажну марку від 1966 року;
(iv) нові пасажирські судна класів A, B, C і D повинні мати повну палубу.
3. Для наявних пасажирських суден:
(a) наявні пасажирські судна класу A повинні відповідати положенням щодо наявних пасажирських суден, означеним у Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами, і конкретним відповідним вимогам цієї Директиви; щодо правил, тлумачення яких у Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами, залишено на розсуд адміністрації, адміністрація держави прапора повинна застосовувати тлумачення, які містяться в додатку I до цієї Директиви;
(b) наявні пасажирські судна класу B повинні відповідати конкретним відповідним вимогам, визначеним у цій Директиві;
(c) наявні пасажирські судна класів C і D повинні відповідати конкретним відповідним вимогам, визначеним у цій Директиві, а щодо питань, не охоплених такими вимогами, - правилам адміністрації держави прапора; такі правила повинні передбачати рівень безпеки, еквівалентний рівню, що передбачений у главах II-1 і II-2 додатка I, враховуючи при цьому конкретні місцеві умови експлуатації, пов’язані з морськими районами, у яких можна експлуатувати судна таких класів; перед тим, як наявні пасажирські судна класів C і D можуть бути залучені до виконання регулярних внутрішніх рейсів у державі порту, адміністрація держави прапора повинна отримати згоду держави порту щодо таких правил;
(d) якщо держава-член вважає, що правила, що їх вимагає адміністрація держави порту відповідно до пункту (c) цього параграфа, є необґрунтованими, вона повинна негайно повідомити про це Комісію. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення щодо того, чи такі правила є обґрунтованими. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).
4. Для високошвидкісних пасажирських суден:
(a) високошвидкісне пасажирське судно, що було побудоване або підлягало істотним ремонтам, змінам і модифікаціям починаючи з 1 січня 1996 року, повинне відповідати вимогам правила X/2 і X/3 Конвенції СОЛАС від 1974 року, крім випадків, коли
- його кіль був закладений або воно перебувало на аналогічному етапі побудови не пізніше червня 1998 року, та
- його постачення та введення в експлуатацію відбулося не пізніше грудня 1998 року, та
- воно повністю відповідає вимогам Кодексу безпеки суден з динамічними принципами підтримання (далі - Кодекс СДПП) у Резолюції ММО A.373(10), в його чинній редакції;
(b) високошвидкісне пасажирське судно, побудоване до 1 січня 1996 року, що відповідає вимогам Кодексу високошвидкісних суден, повинне надалі експлуатуватися на підставі свідоцтва відповідно до цього Кодексу;
високошвидкісне пасажирське судно, побудоване до 1 січня 1996 року, що не відповідає вимогам Кодексу високошвидкісних суден, не може бути залучене до виконання внутрішніх рейсів, крім випадків, коли воно вже перебувало в експлуатації на внутрішніх рейсах у державі-члені станом на 4 червня 1998 року, у разі чого йому може бути дозволено продовжувати внутрішнє плавання в такій державі-члені; такі судна повинні відповідати вимогам Кодексу СДПП;
(c) побудова та технічне обслуговування високошвидкісного пасажирського судна та його обладнання повинні відповідати правилам визнаної організації щодо класифікації високошвидкісних суден або еквівалентним правилам, які використовуються адміністрацією відповідно до статті 11(2) Директиви 2009/15/ЄС.
5. Для нових та наявних суден істотні ремонти, зміни та модифікації, а також пов’язане із ними оснащення повинні відповідати вимогам для нових суден, визначеним у пункті (a) параграфа 2; зміни, внесені до судна виключно для забезпечення вищого стандарту живучості, не повинні вважатися істотними модифікаціями.
6. Судна, побудовані з рівноцінного матеріалу до 20 грудня 2017 року, повинні відповідати вимогам цієї Директиви до 22 грудня 2025 року.
7. Як відступ від цієї Директиви, держава-член з більш ніж 60 пасажирськими суднами, побудованими з алюмінієвого сплаву, які плавають під її прапором 20 грудня 2017 року, може звільняти від положень цієї Директиви такі пасажирські судна на такі періоди:
(a) пасажирські судна класу B, C та D, побудовані з алюмінієвого сплаву після 20 грудня 2017 року, на період 10 років після такої дати; та
(b) пасажирські судна класу B, C та D, побудовані з алюмінієвого сплаву до 20 грудня 2017 року на період 12 років після такої дати;
за умови, що такі судна експлуатуються між портами такої держави-члена.
Будь-яка держава-член, яка бажає скористатися цим відступом, повинна повідомити Комісію про свій намір до 21 грудня 2019 року, а також інформувати Комісію про зміст. Вона також повідомляє Комісії про будь-які подальші зміни. Комісія інформує про це інші держави-члени відповідно до статті 9(4).
Вимоги до остійності та виведення з експлуатації пасажирських суден ро-ро
1. Пасажирські судна ро-ро класу C, кілі яких були закладені або які перебували на аналогічному етапі побудови починаючи з 1 жовтня 2004 року, а також усі пасажирські судна ро-ро класів A і B повинні відповідати статтям 6, 8 і 9 Директиви 2003/25/ЄС .
Вимоги щодо безпеки для осіб з обмеженою мобільністю
1. Держави-члени повинні забезпечити вжиття належних заходів на підставі, якщо можливо, настанов у додатку III, для забезпечення особам з обмеженою мобільністю безпечного доступу до всіх пасажирських суден класів A, B, C і D та до всіх високошвидкісних пасажирських суден, використовуваних як громадський транспорт, кілі яких були закладені або які перебували на аналогічному етапі побудови починаючи з 1 жовтня 2004 року.
2. Держави-члени повинні співпрацювати та консультуватися з організаціями, які представляють осіб з обмеженою мобільністю, щодо імплементації настанов, включених до додатка III.
3. Для цілей модифікації пасажирських суден класів A, B, C і D та високошвидкісних пасажирських суден, використовуваних як громадський транспорт, кілі яких були закладені або які перебували на аналогічному етапі побудови до 1 жовтня 2004 року, держави-члени повинні застосовувати настанови в додатку III, наскільки це доцільно і можливо з економічної точки зору.
Додаткові вимоги щодо безпеки, еквівалентні заходи, звільнення та застережні заходи
1. Якщо держава-член або група держав-членів вважають, що у певних випадках необхідно посилити застосовні вимоги щодо безпеки з огляду на конкретні місцеві обставини, і якщо потреба в цьому підтверджена, вони можуть, відповідно до процедури, встановленої в параграфі 4, ухвалювати заходи, спрямовані на вдосконалення вимог щодо безпеки.
2. Держава-член може, відповідно до процедури, встановленої в параграфі 4, ухвалювати заходи, які дозволяють застосовувати вимоги, еквівалентні певним конкретним вимогам цієї Директиви, за умови, що такі еквівалентні вимоги принаймні такі ж ефективні, як указані вимоги.
3. За умови, що це не знижує рівень безпеки, і відповідно до процедури, встановленої в параграфі 4, держава-член може ухвалювати заходи для звільнення суден від певних конкретних вимог цієї Директиви для внутрішніх рейсів, які виконуватимуться в такій державі, у тому числі в морських районах її архіпелагів, захищених від впливу відкритого моря, за певних умов експлуатації, таких як менша висота істотних хвиль, обмежений період року, рейси виключно в денний час або за прийнятних кліматичних чи погодних умов, обмежена тривалість рейсу або за умови близькості до служб порятунку.
4. Держава-член, яка використовує права відповідно до параграфів 1, 2 і 3, повинна діяти відповідно до підпараграфів два-сім цього параграфа.
Держава-член повинна повідомити Комісії про заходи, які вона має намір ухвалити, та повинна включити до такого повідомлення достатню детальну інформацію, щоб підтвердити належне підтримання рівня безпеки.
Якщо впродовж шести місяців після такого повідомлення Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення про те, що пропоновані заходи необґрунтовані, вказана держава-член повинна внести зміни або не ухвалювати пропоновані заходи. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).
Ухвалені заходи повинні бути визначені у відповідному національному законодавстві та повідомлені Комісії та іншим державам-членам.
Будь-які подібні заходи повинні застосовуватися до всіх пасажирських суден одного класу або до плавучих засобів, які працюють в одних і тих самих визначених умовах, без дискримінування щодо їхніх прапорів, національності або місця заснування їхніх операторів.
Заходи, згадані в параграфі 3, повинні застосовуватися тільки впродовж проміжку часу, коли судно чи плавучий засіб експлуатуються у визначених умовах.
Держава-член повинна повідомити про заходи, зазначені у другому та четвертому підпараграфах, Комісії через базу даних, яку Комісія створить та підтримуватиме для таких цілей, до якої матиме доступ Комісія та держави-члени. Комісія оприлюднює ухвалені заходи на своєму загальнодоступному вебсайті.
5. Якщо держава-член вважає, що пасажирське судно чи плавучий засіб, що їх експлуатують на внутрішньому рейсі в межах такої держави, незважаючи на те, що воно відповідає положенням цієї Директиви, створює ризик серйозної небезпеки для життя, майна або довкілля, експлуатацію такого судна чи плавучого засобу можна призупинити або запровадити додаткові заходи безпеки, доки згадана небезпека не буде усунена.
За вказаних вище обставин застосовується така процедура:
(a) держава-член повинна невідкладно повідомити Комісії та іншим державам-членам про своє рішення, вказавши обґрунтовані підстави для його ухвалення;
(b) Комісія повинна вивчити, чи таке призупинення або впровадження додаткових заходів виправдане з міркувань серйозної загрози для безпеки та довкілля;
(c) Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, які містять її рішення про те, чи рішення держави-члена про призупинення експлуатації такого судна чи плавучого засобу або запровадження додаткових заходів є виправданим з міркувань серйозної небезпеки для життя, майна або довкілля, та, якщо таке призупинення чи накладення додаткових заходів не виправдане, які містять її рішення про те, що відповідна держава-член повинна скасувати призупинення чи заходи. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).
Адаптації
1. Для врахування змін на міжнародному рівні, зокрема в рамках ММО, можна адаптувати такі елементи:
(a) терміни та означення в пунктах (a), (b), (c), (d) і (v) статті 2;
(b) положення стосовно процедур і настанов щодо оглядів, зазначених у статті 12;
(c) положення щодо Конвенції СОЛАС від 1974 року, зі змінами, і Кодексу високошвидкісних суден, у тому числі подальших змін до нього, встановлені у статтях 4(3), 6(4), 12(3) і 13(3);
(d) конкретні покликання на "міжнародні конвенції" та резолюції ММО, зазначені в пунктах (g), (m), (q) і (zb) статті 2, пункті (a) статті 3(2), пункті (b) статті 6(1) та пункті (b) статті 6(2).
2. До додатків можна вносити зміни, щоб:
(a) застосовувати для цілей цієї Директиви зміни, внесені до міжнародних конвенцій;
(b) скоригувати технічні специфікації виявлені у змінах, внесених до міжнародних конвенцій щодо суден класів B, C та D і плавучих засобів, з урахуванням досвіду;
(c) спростити та уточнити технічні елементи з урахуванням досвіду, отриманого під час їх імплементації;
(d) оновити покликання та інші інструменти Союзу, застосовні до внутрішніх пасажирських суден.
3. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, спрямовані на ухвалення змін до цієї Директиви, зазначених у параграфах 1 і 2 цієї статті.
4. За виняткових обставин, належним чином підтверджених відповідним аналізом Комісії, та необхідності усунути виявлену неприйнятну загрозу для морської безпеки, охорони здоров’я, умов життя чи роботи на борту судна або для морського середовища, або для уникнення невідповідності морському законодавству Союзу, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 10a на внесення змін до цієї Директиви, щоб не застосовувати, для цілей цієї Директиви, зміни до міжнародних документів, зазначених у статті 2.
Такі делеговані акти ухвалюються щонайменше за три місяці до завершення періоду, встановленого на міжнародному рівні для забезпечення мовчазного прийняття відповідної зміни або передбаченої дати набрання чинності зазначеної зміни. У період, що передує набранню чинності такого делегованого акту, держави-члени утримуються від будь-якої ініціативи щодо включення зміни до національного законодавства або застосування зміни до відповідного міжнародного документу.
Здійснення делегованих повноважень
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 10(3) та 10(4), надають Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статтях 10(3) та 10(4), надають Комісії на сім років, починаючи з 20 грудня 2017 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення семирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.
3. Делеговані повноваження, зазначені у статтях 10(3) та 10(4), можуть бути у будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, вказаних у тексті такого рішення. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.
4. Перед ухваленням делегованого акту Комісія повинна провести консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року.
5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона нотифікує його одночасно Європейському Парламенту і Раді.
6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статтей 10(3) та 10(4), набуває чинності, тільки якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з моменту нотифікації такого акту Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії про те, що вони не заперечуватимуть. Зазначений період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.
Комітет
1. Комісії надає допомогу Комітет з безпеки морів та запобігання забрудненню від суден (COSS), заснований згідно зі статтею 3 Регламенту (ЄС) № 2099/2002.
2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 4).
Огляди
1. Кожне пасажирське судно підлягає оглядам, визначеним у пунктах (a), (b) і (c), з боку адміністрації держави прапора:
(a) початковий огляд перед введенням судна в експлуатацію;
(b) періодичний огляд кожні 12 місяців; та
(c) додаткові огляди за потреби.
3. Кожне високошвидкісне пасажирське судно, яке, згідно з положеннями статті 6(4) цієї Директиви, має відповідати вимогам Кодексу високошвидкісних суден (далі - Кодекс ВШС), повинне підлягати передбаченим цим Кодексом оглядам з боку адміністрації держави прапора.
Високошвидкісні пасажирські судна, які, згідно зі статтею 6(4) цієї Директиви, мають відповідати вимогам Кодексу СДПП, повинні підлягати передбаченим Кодексом СДПП оглядам з боку адміністрації держави прапора.
4. Необхідно дотримуватися відповідних процедур та настанов щодо оглядів для отримання свідоцтва про безпеку пасажирського судна, визначених у Резолюції ММО A.997(25) "Настанови щодо оглядів у рамках гармонізованої системи огляду та сертифікації від 2007 року", зі змінами, або процедур, розроблених для досягнення тієї самої мети.
5. Згадані в параграфах 1, 2 і 3 огляди повинні здійснюватися виключно інспектори адміністрації держави прапора, визнаної організації або держави-члена, уповноваженої державою прапора на здійснення оглядів, задля забезпечення відповідності усім застосовним вимогам цієї Директиви.
Свідоцтва
1. Усі нові та наявні пасажирські судна, які виконують вимоги цієї Директиви, повинні отримати свідоцтво про безпеку пасажирського судна відповідно до цієї Директиви. Свідоцтво повинне мати формат, встановлений в додатку II. Таке свідоцтво повинне бути видане адміністрацією держави прапора після проведення початкового огляду, як описано в пункті (a) статті 12(1).
2. Свідоцтво про безпеку пасажирського судна повинне видаватися на строк, що не перевищує 12 місяців. Строк дії свідоцтва може бути продовжений адміністрацією держави прапора на додатковий період до одного місяця з дати завершення строку дії, вказаної у свідоцтві. Якщо було надане продовження, новий термін дії свідоцтва починається з дати завершення строку дії наявного свідоцтва до його продовження.
Поновлене свідоцтво про безпеку пасажирського судна повинне видаватися після проведення періодичного огляду, як описано в пункті (b) статті 12(1) і пункті (b) статті 12(2).
3. Для високошвидкісного пасажирського судна, яке відповідає вимогам Кодексу ВШС, адміністрація держави прапора повинна видати свідоцтво про безпеку високошвидкісного судна та дозвіл на експлуатацію високошвидкісного судна відповідно до положень Кодексу ВШС.
Для високошвидкісного пасажирського судна, яке відповідає вимогам Кодексу СДПП, адміністрація держави прапора повинна видати свідоцтво про безпеку конструкції та обладнання СДПП і дозвіл на експлуатацію СДПП відповідно до положень Кодексу СДПП.
Перш ніж видати дозвіл на експлуатацію високошвидкісного пасажирського судна, залученого до виконання внутрішніх рейсів у державі порту, адміністрація держави прапора повинна погодити з державою порту всі експлуатаційні умови, пов’язані з експлуатацією судна в такій державі. Будь-які подібні умови повинні бути вказані адміністрацією держави прапора в дозволі на експлуатацію.
4. Додаткові заходи безпеки, еквіваленті вимоги та звільнення, надані суднам або плавучим засобам відповідно до статті 9(1), (2) та (3), повинні бути зазначені у свідоцтві відповідного судна або плавучого засобу.
Санкції
Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, які застосовуються за порушення національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, а також вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити їх імплементацію. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.
Повідомлення
Держави-члени повинні невідкладно повідомляти Комісії основні положення національного права, яке вони ухвалюють у сфері, що підпадає під дію цієї Директиви. Комісія повинна повідомляти про них іншим державам-членам.
Перегляд
Комісія повинна оцінити імплементацію цією Директиви та подати результати такого оцінювання Європейському Парламенту і Раді до 22 грудня 2026 року.
Скасування
Директиву 98/18/ЄС, зі змінами, внесеними директивами, перерахованими в частині A додатка IV, скасовано без обмеження зобов’язань держав-членів щодо термінів її транспозиції до національного права та застосування директив, визначених у частині B додатка IV.
Покликання на скасовану Директиву повинні тлумачитися як покликання на цю Директиву та читатися згідно з кореляційною таблицею в додатку V.
Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ НОВИХ І НАЯВНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН, ЗАЛУЧЕНИХ ДО ВИКОНАННЯ ВНУТРІШНІХ РЕЙСІВ
Зміст
ГЛАВА I -ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА II-1 -КОНСТРУКЦІЯ - ПОДІЛ НА ВІДСІКИ ТА ОСТІЙНІСТЬ, МЕХАНІЧНЕ Й ЕЛЕКТРИЧНЕ УСТАТКОВАННЯ
ЧАСТИНА A -ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Терміни та означення, що стосуються частини B (П 2)
2.Терміни та означення, що стосуються частин C, D і E (П 3)
ЧАСТИНА A-1 -БУДОВА СУДЕН
1.Нове усталювання з матеріалів, що містять азбест (П 3-5)
2.Будівельні креслення, що зберігаються на судні та на березі (П 3-7)
3.Буксирувальне та швартувальне обладнання (П 3-8)
ЧАСТИНА B -ОСТІЙНІСТЬ СУДЕН У НЕПОШКОДЖЕНОМУ СТАНІ, ПОДІЛ НА ВІДСІКИ ТА ОСТІЙНІСТЬ СУДЕН У ПОШКОДЖЕНОМУ СТАНІ
Частина B-1 -СУДНА, ПОБУДОВАНІ ПОЧИНАЮЧИ 3 1 СІЧНЯ 2009 РОКУ - МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗОЛЮЦІЇ КБМ MSC.216(82)
Частина B-2 -СУДНА, ПОБУДОВАНІ ДО 1 СІЧНЯ 2009 РОКУ
1.Резолюція про остійність суден у непошкодженому стані (A.749(18))
2.Поділ на водонепроникні відсіки
3.Гранична довжина затоплення (П 4)
4.Допустима довжина відсіків (П 6)
5.Проникність (П 5)
6.Фактор поділу на відсіки
7.Спеціальні вимоги щодо поділу судна на відсіки (П 7)
8.Остійність суден у пошкодженому стані (П 8)
8-1.Остійність пасажирських суден ро-ро в пошкодженому стані (П 8-1)
8-2.Спеціальні вимоги до пасажирських суден ро-ро, які перевозять 400 або більше осіб (П 8-2)
8-3.Спеціальні вимоги до пасажирських суден, за винятком пасажирських суден ро-ро, які перевозять 400 або більше осіб
9.Перегородки пікові та машинного приміщення (П 10)
10.Подвійне дно (П 12)
11.Призначення, нанесення та реєстрація вантажних ватерліній поділу на відсіки (П 13)
12.Конструкція та початкові випробування водонепроникних перегородок тощо (П 14)
13.Отвори у водонепроникних перегородках (П 15)
14.Судна, що перевозять вантажні транспортні засоби та супровідний персонал (П 16)
15.Отвори в обшивці корпусу нижче граничної лінії занурення (П 17)
16.Водонепроникність пасажирських суден вище граничної лінії занурення (П 20)
17.Зачинення вантажних дверей (П 20-1)
17-1.Водонепроникність палуби з горизонтальним способом навантаження та розвантаження (палуби перегородок) відносно розташованих нижче приміщень (П 20-2)
17-2.Доступ до палуб із горизонтальним способом навантаження та розвантаження (П 20-3)
17-3.Закриття перегородок на палубі з горизонтальним способом навантаження та розвантаження (П 20-4)
18.Інформація про остійність суден (П 22)
19.Схеми з боротьби за живучість судна (П 23)
20.Водонепроникність корпусу та надбудов, запобігання пошкодженням і боротьба за живучість (П 23-2)
21.Маркування, періодичне приведення в дію та інспектування водонепроникних дверей тощо (П 24)
22.Записи в судновому журналі (П 25)
23.Підйомні платформи для перевезення автомобілів і апарелі
24.Леєрні огорожі
ЧАСТИНА C -МЕХАНІЧНЕ УСТАТКОВАННЯ
1.Загальні положення (П 26)
2.Двигуни внутрішнього згоряння (П 27)
3.Осушувальні засоби (П 21)
4.Кількість і тип осушувальних насосів (П 21)
5.Засоби забезпечення заднього ходу (П 28)
6.Стерновий урухомник (П 29)
7.Додаткові вимоги до електричних і електрогідравлічних стернових урухомників (П 30)
8.Системи вентиляції в машинних приміщеннях (П 35)
9.Зв’язок між ходовим містком і машинним приміщенням (П 37)
10.Сигналізація виклику механіків (П 38)
11.Розташування аварійних установок (П 39)
12.Органи керування механізмами (П 31)
13.Системи паропроводів (П 33)
14.Системи стисненого повітря (П 34)
15.Захист від шуму (П 36)
16.Ліфти
ЧАСТИНА D -ЕЛЕКТРИЧНЕ УСТАТКОВАННЯ
1.Загальні положення (П 40)
2.Основне джерело електричної енергії та освітлення (П 41)
3.Аварійне джерело електричної енергії (П 42)
4.Допоміжне аварійне освітлення для суден ро-ро (П 42-1)
5.Застережні заходи проти ураження струмом, пожежі та інших небезпек, пов’язаних з використанням електрики (П 45)
ЧАСТИНА E -ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДЛЯ МАШИННИХ ПРИМІЩЕНЬ ІЗ ПЕРІОДИЧНИМ БЕЗВАХТОВИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ

Спеціальні заходи (П 54)
1.Загальні положення (П 46)
2.Протипожежний захист (П 47)
3.Захист від затоплення (П 48)
4.Керування головними механізмами з ходового містка (П 49)
5.Зв’язок (П 50)
6.Система сигналізації (П 51)
7.Системи захисту (П 52)
8.Спеціальні вимоги до механічного, котельного й електричного устатковання (П 53)
9.Системи автоматичного керування та сигналізації (П 53.4)
ГЛАВА II-2 -ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ
ЧАСТИНА A -ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Основні принципи (П 2)
2.Терміни та означення (П 3)
3.Пожежні насоси, пожежні магістралі, крани, рукави та стволи (П 4)
4.Стаціонарні системи пожежогасіння (П 5 + 8 + 9 + 10)
5.Переносні вогнегасники (П 6)
6.Засоби пожежогасіння в машинних приміщеннях (П 7)
7.Спеціальні заходи в машинних приміщеннях (П 11)
8.Автоматичні спринклерні системи пожежогасіння та сигналізації виявлення пожежі (П 12)
9.Стаціонарні системи сигналізації виявлення пожежі (П 13)
10.Заходи, пов’язані з рідким паливом, мастилом та іншими займистими нафтопродуктами (П 15)
11.Спорядження пожежника (П 17)
12.Різне (П 18)
13.Плани протипожежного захисту (П 20)
14.Експлуатаційна готовність і технічне обслуговування
15.Інструкції, підготовка персоналу на судні та навчання
16.Експлуатація
ЧАСТИНА B -ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
1.Конструкція (П 23)
2.Головні вертикальні та горизонтальні зони (П 24)
3.Перегородки у межах головної вертикальної зони (П 25)
4.Вогнестійкість перегородок і палуб на нових суднах, що перевозять понад 36 пасажирів (П 26)
5.Вогнестійкість перегородок і палуб на нових суднах, які перевозять не більше 36 пасажирів, і на наявних суднах класу B, які перевозять понад 36 пасажирів (П 27)
6.Шляхи евакуації (П 28)
6-1.Шляхи евакуації на пасажирських суднах ро-ро (П 28-1)
7.Проходи та отвори в перекриттях класу "A" і "B" (П 30, 31)
8.Захист сходів і ліфтів у житлових та службових приміщеннях (П 29)
9.Системи вентиляції (П 32)
10.Вікна та ілюмінатори (П 33)
11.Обмежене використання горючих матеріалів (П 34)
12.Деталі конструкції (П 35)
13.Стаціонарні системи сигналізації виявлення пожежі й автоматичні спринклерні системи пожежогасіння та сигналізації виявлення пожежі (П 14) (П 36)
14.Захист приміщень спеціальної категорії (П 37)
15.Патрульна служба, системи виявлення пожежі, сигналізації та гучного мовлення (П 40)
16.Підвищення вимог до наявних суден класу B, що перевозять понад 36 пасажирів (П 41-1)
17.Спеціальні вимоги до суден, що перевозять небезпечні вантажі (П 41)
18.Спеціальні вимоги до засобів обслуговування вертольотів
ГЛАВА III -РЯТУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
1.Терміни та означення (П 3)
2.Зв’язок, рятувальні плавзасоби і чергові шлюпки, індивідуальні рятувальні засоби (П 6 + 7 + 18 + 21 + 22)
3.Система аварійної сигналізації, система гучного мовлення, розклад за тривогами та інструкції на випадок аварії, радіоспеціалісти, інструкції з експлуатації, посібник із підготовки та інструкції з технічного обслуговування (П 6 + 8 + 9 + 19 + 20)
4.Укомплектування рятувальних плавзасобів командами та керівництво ними (П 10)
5.Заходи збору та посадки у рятувальні плавзасоби (П 11 + 23 + 25)
5-1.Вимоги до пасажирських суден ро-ро (П 26)
5-2.Майданчики для посадки вертольотів і прийому на їх борт людей (П 28)
5-3.Системи підтримки прийняття рішень для капітанів (П 29)
6.Місця спуску (П 12)
7.Встановлення рятувальних плавзасобів (П 13 + 24)
8.Встановлення чергових шлюпок (П 14)
8a.Встановлення морських евакуаційних систем (П 15)
9.Засоби спуску та підйому рятувальних плавзасобів (П 16)
10.Засоби посадки в чергові шлюпки, їх спуску та підйому (П 17)
11.Інструкції в надзвичайних ситуаціях (П 19)
12.Експлуатаційна готовність, технічне обслуговування та перевірки (П 20)
13.Підготовка і навчання щодо залишення судна (П 19 + П 30)
ГЛАВА IV -РАДІОЗВ’ЯЗОК
1.Обладнання радіозв’язку
ДОДАТОК II -ФОРМА СВІДОЦТВА ПРО БЕЗПЕКУ ПАСАЖИРСЬКОГО СУДНА
ДОДАТОК III -НАСТАНОВИ СТОСОВНО ВИМОГ ЩОДО БЕЗПЕКИ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН І ВИСОКОШВИДКІСНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН ДЛЯ ОСІБ 3 ОБМЕЖЕНОЮ МОБІЛЬНІСТЮ
ДОДАТОК IV

ЧАСТИНА A -
СКАСОВАНА ДИРЕКТИВА ЗІ СПИСКОМ НАСТУПНИХ ЗМІН ДО НЕЇ
ЧАСТИНА B -ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ ТРАНСПОЗИЦІЇ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ЗАСТОСУВАННЯ
ДОДАТОК V -КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ