• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про зайнятість населення

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Закон від 01.03.1991 № 803-XII | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Закон
  • Дата: 01.03.1991
  • Номер: 803-XII
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Закон
  • Дата: 01.03.1991
  • Номер: 803-XII
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 21. Участь професійних спілок у здійсненні заходів щодо сприяння зайнятості
1. Професійні спілки беруть участь у розробці державної політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад.
2. Повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами та колективними договорами, що укладаються відповідно до закону.
( Абзац перший пункту 2 статті 21 в редакції Закону N 4719-VI від 17.05.2012 )
Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з проблем зайнятості населення.
( Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 665/97-ВРвід 21.11.97 )( Статтю 22 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )
Стаття 23. Організація оплачуваних громадських робіт
1. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.
Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам громади, регіону і сприяти їх соціальному розвитку.
( Пункт 1 статті 23 доповнено абзацом згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )
Види оплачуваних громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.
( Пункт 1 статті 23 доповнено абзацом згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )( Пункт 1 статті 23 в редакції Закону N 2787-XII від17.11.92 )
2. З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.
( Пункт 2 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII від 17.11.92 )
3. У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період - до надання йому підходящої роботи.
4. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.
На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону.
( Пункт 4 статті 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2787-XII від 17.11.92 )
5. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.
6. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 6 статті 23 в редакції Закону N 799-VI від25.12.2008 )
Стаття 23-1. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи
1. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи - це роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави виходячи з її соціально-економічних пріоритетів та виконуються на об'єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної і телекомунікаційної інфраструктури, у тому числі на об'єктах, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
2. Оплата праці громадян, зайнятих на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, здійснюється відповідно до законодавства.
На громадян, які беруть участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
3. Безробітні, які дали згоду на участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, знімаються з обліку як безробітні з дня працевлаштування.
5. Закінчення строку роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах вважається втратою роботи з незалежних від застрахованої особи обставин. Допомога по безробіттю таким особам призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
( Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )
Стаття 24. Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян
1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках:
( Абзац перший пункту 1 статті 24 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 665/97-ВР від 21.11.97 )
неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;
втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань.
( Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006 )
пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).
( Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 665/97-ВР від 21.11.97 )
2. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням цього Фонду.
( Пункт 2 статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )( Пункт 2 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )
Розділ IV
КОМПЕНСАЦІЇ І ГАРАНТІЇ ПРИ ВТРАТІ РОБОТИ
( Назва розділу IV в редакції Закону N 2787-XII від 17.11.92 )
Стаття 25. Види компенсацій
Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
( Абзац перший статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР від 21.11.97 )
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
( Підпункт "б" статті 25 в редакції Закону N 665/97-ВР від 21.11.97 )
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;
( Підпункт "в" статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665/97-ВР від 21.11.97, N 3483-IV від23.02.2006 )( Підпункт "г" статті 25 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
( Статтю 25 доповнено частиною другою згідно з Законом N 3483-IV від 23.02.2006 )
Стаття 26. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці
1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується:
( Абзац перший пункту 1 статті 26 в редакції Закону N 2787-XII від 17.11.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР від 21.11.97 )
а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи;
( Підпункт "а" пункту 1 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII від 17.11.92, N 665/97-ВР від 21.11.97 )
б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 процентів - протягом 90 календарних днів і 50 процентів - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
( Підпункт "б" пункту 1 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII від 17.11.92, N 665/97-ВР від 21.11.97 - вводиться в дію з 1 січня 1999 року, вводиться в дію з 1 січня 2000 року згідно із Законом N 295-XIV від 04.12.98, вводиться в дію з 1 січня 2001 року згідно із Законом N 1310-XIV від 17.12.99 )
в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;
( Підпункт "г" частини першої пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), у разі якщо до визнання такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходящу роботу та якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
( Підпункт "г" пункту 1 статті 26 в редакції Закону N 3668-VI від 08.07.2011 )( Частину другу пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 2398-III від 26.04.2001 )( Частину третю пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і компенсації відповідно до законодавства.
( Пункт 1 статті 26 доповнено частиною згідно із Законом N 2787-XII від 17.11.92 )
2. У разі коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 цього Закону, а якщо цей працівник відмовився від двох пропозицій підходящої роботи в період пошуку роботи, він втрачає право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією як такого, що шукає роботу. Умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються при цьому на підставі статей 28 і 29 цього Закону.
( Пункт 2 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII від 17.11.92, N 665/97-ВР від 21.11.97 )
3. На працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний строк після звільнення в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, поширюється дія пункту 1 цієї статті.
( Статтю 26 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 665/97-ВР від 21.11.97 )
4. Для підприємств, установ та організацій, що забезпечують перенавчання вивільнених працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, при обчисленні податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат, пов'язаних з організацією професійної підготовки таких працівників.
Якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
У разі необхідності державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 процентів витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій з підстав, передбачених цією статтею.
5. Гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.
( Статтю 27 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )( Статтю 28 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )( Статтю 29 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )( Статтю 30 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )( Статтю 31 виключено на підставі Закону N 3483-IV від 23.02.2006 )
Стаття 32. Добровільне соціальне страхування зайнятості
1. Громадяни можуть укладати з органами державного страхування договір на випадок втрати роботи.
Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України.
2. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги в період професійної підготовки і перепідготовки.
Стаття 33. Додаткові гарантії громадянам України
Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюджету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку із здійсненням заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.
Розділ V
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 34. Органи, що здійснюють контроль
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення, з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи, використання праці іноземців та осіб без громадянства, дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється також місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевих рад, об’єднаннями профспілок.
( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII від 17.11.92; в редакції Закону N 5462-VIвід 16.10.2012 )
Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення
Службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у встановленому порядку до відповідальності.
Голова Верховної Ради Української РСРЛ.КРАВЧУК
м. Київ,
1 березня 1991 року
N 803-XII