Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законів України:

2. У Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 45, ст. 404, ст. 406; 1996 р., N 52, ст. 301; 2000 р., N 43, ст. 363; 2001 р., N 45, ст. 237; 2002 р., N 52, ст. 380; 2003 р., N 37, ст. 300, N 39, ст. 333; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 37, ст. 451, ст. 453; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267, N 25, ст. 337; 2006 р. N 2-3, ст. 35, NN 9-11, ст. 96):

1) друге речення частини другої статті 11 викласти в такій редакції: "Порядок і умови витрачання коштів цих фондів визначаються органами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій громадських організацій інвалідів";

2) у статті 14-2 :

частину першу після слів "фінансової допомоги" доповнити словом "дотацій";

абзац третій частини третьої після слів "(крім фінансової допомоги на здійснення заходів щодо фізкультурно-спортивної реабілітації, яка надається за поданням Національного комітету спорту інвалідів України)" доповнити словом "дотацій";

частину шосту після слів "фінансової допомоги" доповнити словом "дотацій";

3) у статті 17:

частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 17. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом";

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

4) статтю 18 викласти в такій редакції:

"Стаття 18. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою";

5) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

6) у статті 20:

частину першу доповнити реченням такого змісту: "Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів";

частину шосту доповнити абзацом шостим такого змісту:

"надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу. Дотації надаються лише за наявності відповідного рішення Комісії".

3. Частину третю статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121) доповнити реченням такого змісту: "Фінансування заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам з числа інвалідів, можуть здійснювати декілька страховиків".

4. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2005 р., NN 17-19, ст. 267):

1) абзац другий статті 5 викласти в такій редакції:

"працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку";

2) частину другу статті 21 після слів "крім пенсій усіх видів" доповнити словами "(за винятком пенсій по інвалідності, державної соціальної допомоги, яка призначається інвалідам замість пенсії)";

3) в абзаці п'ятому частини першої статті 22 цифри "16" замінити цифрами "18";

4) частину другу статті 23 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається";

5) частину першу статті 27 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається";

6) у статті 29:

слово "Допомога" замінити цифрою і словом "1. Допомога";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання за цим Законом або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання за іншими законодавчими актами";

7) пункт 7 частини першої статті 31 викласти в такій редакції:

"7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку";

8) статтю 33 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Допомога по безробіттю інвалідам з числа осіб, визначених у частині першій цієї статті, не призначається".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 4 розділу І, яким вносяться зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який набирає чинності з 1 січня 2007 року.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з часу набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.