Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення"

Верховна Рада України

Внести до Закону Української РСР "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст.170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст.169) такі зміни і доповнення:

1. У статті 1:

У частині першій пункту 1 виключити слова: "у вигляді заробітної плати, утримання, додаткових допомог та виплати натурою".

Підпункт "г" пункту 3 викласти в такій редакції:

"г) які проходять службу в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу".

Підпункт "д" виключити.

У пункті "е" виключити слова "середніх спеціальних".

Підпункт "є" виключити.

2. У статті 2:

У частині першій замість слів "трудового доходу" записати "або інших передбачених чинним законодавством доходів" і далі за текстом.

Доповнити статтю після частини другої частиною третьою такого змісту:

"Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України".

Частину третю вважати частиною четвертою і викласти в такій редакції:

"Порядок реєстрації громадян як безробітних визначається Кабінетом Міністрів України".

3. У статті 5:

Частину першу статті викласти в такій редакції:

"Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі жінкам, які мають дітей віком до шести років, одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади і не отримала направлення на роботу, а також іншим особам молодше двадцяти одного року; особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам - 53 років); громадянам, які з поважних причин більше одного року не мають роботи, і особам, звільненим після відбуття покарання з установ, що його виконують, або таким, які за рішенням суду перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також особам, яким виповнилось п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу шляхом створення додаткових робочих місць і спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання тощо".

4. У статті 7:

Частину першу пункту 1 викласти в такій редакції:

"1. Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий доход), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий квартал".

Частину третю пункту 1 викласти в такій редакції:

"Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви більше одного року, - робота, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру)".

5. Частину першу статті 10 викласти в такій редакції:

"Громадяни мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо вона не суперечить чинному законодавству України і країни перебування".

6. У статті 12 слова "у вищестоящий в порядку підлеглості орган" замінити словами "до відповідного за підпорядкуванням органу цієї служби".

7. Пункт 6 статті 18 викласти в такій редакції:

"6. Для надання послуг, пов'язаних з профорієнтацією, підвищенням професійного рівня, та підготовки громадян до роботи за новою професією, а також для сприяння працевлаштуванню громадян у період тимчасового перебування за кордоном на підставі ліцензій, що видаються у встановленому порядку, можуть створюватись комерційні бюро, агентства та інші організації за наявності в них сертифіката, виданого державною службою зайнятості".

8. У статті 20:

Пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Підприємствам, установам і організаціям, що активно сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення в регіоні (шляхом створення додаткових робочих місць для працевлаштування чи організації оплачуваних громадських робіт або використання понад встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці) відповідно до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших платежів до бюджету, які частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників".

У пункті 3 слово "триденний" замінити словом "десятиденний" і виключити слова "і звільнених".

У пункті 4:

частину першу викласти в такій редакції:

"При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форм власності повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державній службі зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці";

частину другу після слів "у разі неподання" доповнити словами "або порушення строків подання".

9. Пункт 2 статті 22 викласти у такій редакції:

"2. Державний фонд сприяння зайнятості населення є самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:

асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій всіх форм власності, які займаються виробничо-господарською або комерційною діяльністю, добровільних внесків об'єднань громадян, громадян, зарубіжних фірм, інших надходжень;

коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості".

10. У статті 23:

Пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях".

У пункті 2 слова "договір строком до двох місяців" замінити словами "строковий трудовий договір".

Пункт 4 доповнити частиною третьою такого змісту:

"За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону".

11. Назву розділу IV викласти в такій редакції:

"КОМПЕНСАЦІЇ І ГАРАНТІЇ ПРИ ВТРАТІ РОБОТИ".

12. У статті 26:

У пункті 1:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості не пізніше десяти календарних днів до закінчення тримісячного строку як таких, що шукають роботу, гарантується:"

підпункт "а" викласти в такій редакції:

"а) у випадках, коли десять днів минуло і підходяща робота працівнику не була запропонована, йому надається статус безробітного";

підпункт "б" викласти в такій редакції:

"б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 75 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом наступних трьох місяців і 50 процентів - протягом наступних шести місяців, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області, і не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати".

Пункт 1 доповнити новою частиною такого змісту:

"Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і компенсації відповідно до законодавства".

Пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. У разі, коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався в державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, або відмовився від двох пропозицій підходящої роботи, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а виплата йому допомоги по безробіттю надається на підставі статті 29 і підпункту "а" пункту 3 статті 30".

13. Пункт 1 статті 27 після слова "але" доповнити словами "не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області і" і далі за текстом.

14. У статті 29:

У підпункті "а" пункту 1 замість слів "що склалась у республіці" записати "що склалася в народному господарстві відповідної області".

Пункт 2 викласти в такій редакції:

"Громадянам, які закінчили навчання у професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах (очні форми навчання) і протягом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а також громадянам, звільненим з дійсної військової служби в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Прикордонних військах України, Службі безпеки України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативної (невійськової) служби, які протягом трьох місяців після звільнення звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, допомога по безробіттю надається у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати".

15. Статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Припинення та відкладення виплати допомоги по безробіттю

1. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадках:

а) працевлаштування безробітного;

б) проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

в) закінчення строку виплати допомоги по безробіттю;

г) одержання допомоги по безробіттю обманним шляхом;

д) засудження особи, яка отримує допомогу по безробіттю, або направлення за вироком суду у лікувально-трудовий профілакторій;

е) призначення пенсії відповідно до законодавства України.

2. Виплата допомоги по безробіттю може бути відкладена на строк до трьох місяців у випадках:

а) надання громадянину відповідно до діючого порядку вихідної допомоги та інших виплат при вивільнюванні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім сімейної допомоги та допомоги, виплачуваної з громадських фондів;

б) звільнення з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 Кодексу законів про працю України;

в) порушення умов пункту 4 статті 28 цього Закону;

г) звільнення громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

3. Виплата допомоги по безробіттю може бути припинена на строк до трьох місяців у разі:

а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;

б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;

в) порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного;

г) відсутності більше одного місяця безробітного за місцем проживання без погодження з державною службою зайнятості;

д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;

е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.

Період, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю, зараховується в загальний період виплати допомоги по безробіттю".

16. Пункт 1 статті 31 доповнити частиною другою такого змісту:

"У разі смерті безробітного членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі двомісячної допомоги по безробіттю, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати".

17. У статті 34 слова "професійними спілками" замінити словами "профспілковими об'єднаннями".

18. У тексті Закону посилання "Української РСР" замінити на посилання "України", "Рада Міністрів Української РСР, Рада Міністрів УРСР" - на "Кабінет Міністрів України", "республіка" - на "держава", "місцеві Ради народних депутатів" - на "місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів", "виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів" - на "місцеві органи державної виконавчої влади".