3. Звіт емітента щодо облігацій з покриттям за звітний період подається до Комісії протягом 20 робочих днів після закінчення відповідного звітного періоду.
4. Звіт емітента щодо облігацій з покриттям щонайменше має містити інформацію про:
1) дотримання вимог прийнятності активів покриття, встановлених цим Законом;
2) належне відокремлення активів покриття шляхом їх передачі на СПФ або внесення до реєстру активів покриття відповідно до вимог цього Закону;
3) особу та обов’язки контролера пулу покриття;
4) рівень покриття, визначений відповідно до вимог цього Закону;
5) буфер ліквідності;
6) можливість відтермінування (перенесення кінцевого терміну) погашення облігацій з покриттям (якщо така можливість застосовується) відповідно до вимог цього Закону.
5. Вимоги до форми, порядку підготовки та подання звіту емітента щодо облігацій з покриттям, а також до інформації, що має міститися у такому звіті відповідно до частини четвертої цієї статті, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ТА ОБЛІГАЦІЙ З ПОКРИТТЯМ
Стаття 91. Органи державного регулювання та нагляду у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям
1. Державне регулювання та нагляд у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям здійснюють Комісія та Національний банк України, а також інші органи державної влади у межах повноважень, встановлених законом.
2. У разі якщо рішення, дії Комісії або Національного банку України можуть вплинути на здійснення повноважень один одного у сфері сек’юритизації або облігацій з покриттям, такі органи взаємодіють між собою у порядку, передбаченому статтею 92 цього Закону.
3. Національний банк України у межах сприяння фінансовій стабільності відповідно до Закону України "Про Національний банк України", у тому числі стабільності банківської системи, здійснює оцінку ризиків від діяльності фінансових установ, пов’язаної із сек’юритизацією та емісією облігацій з покриттям, і має право вживати заходів для управління такими ризиками відповідно до законодавства.
Стаття 92. Взаємодія Комісії та Національного банку України у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям
1. Комісія та Національний банк України взаємодіють у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям з метою забезпечення узгодженого державного регулювання та нагляду, захисту прав та законних інтересів інвесторів, підтримання фінансової стабільності, належного управління ризиками та недопущення дублювання або прогалин у здійсненні наглядових повноважень.
2. Організаційні та процедурні засади взаємодії визначаються порядком взаємодії Комісії та Національного банку України у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям.
3. Комісія та Національний банк України невідкладно обмінюються інформацією про обставини, які можуть істотно вплинути на права та законні інтереси інвесторів у позиції сек’юритизації або власників облігацій з покриттям, фінансову стабільність, належне функціонування пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття, виконання зобов’язань за сек’юритизаційними цінними паперами або облігаціями з покриттям, а також на здійснення наглядових повноважень Комісії або Національного банку України.
4. Комісія та Національний банк України з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством, мають право запитувати та отримувати один від одного інформацію, необхідну для здійснення повноважень у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям. Орган, який отримав запит, надає відповідну інформацію у строки, порядку та спосіб, визначені порядком взаємодії, передбаченим частиною другою цієї статті.
Стаття 93. Порядок взаємодії Комісії та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
1. Комісія взаємодіє з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення дотримання визначених законом прав та інтересів власників облігацій з покриттям у разі неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям.
2. Організаційні та процедурні питання взаємодії визначаються порядком інформаційної взаємодії Комісії та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Комісія та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечують захист, збереження та порядок доступу до отриманої інформації з урахуванням вимог законів та міжнародних договорів України.
Розділ V. ВЗАЄМОДІЯ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ У СФЕРІ СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ТА ОБЛІГАЦІЙ З ПОКРИТТЯМ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Стаття 94. Взаємодія з компетентними органами держав – членів Європейського Союзу
Комісія та Національний банк України у встановленому відповідним органом порядку співпрацює з компетентними органами інших держав – членів Європейського Союзу у сфері регулювання та нагляду за сек’юритизацією та облігаціями з покриттям, включаючи обмін інформацією, що є важливою для виконання Комісією, Національним банком України та компетентними органами інших держав – членів Європейського Союзу їхніх наглядових функцій відповідно до законодавства про сек’юритизацію та облігації з покриттям.
Стаття 95. Взаємодія з європейськими наглядовими органами
Комісія та Національний банк України у встановленому відповідним органом порядку співпрацює з Європейським банківським органом (European Banking Authority, EBA), Європейським органом з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA) та Європейським органом із страхування і професійних пенсій (European Insurance and Occupational Pensions Authority, EIOPA) з метою виконання своїх функцій у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям, у тому числі здійснює обмін інформацією у випадках, передбачених законодавством України та/або acquis ЄС.
Розділ VI. ЗАХОДИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ У СФЕРІ СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ТА ОБЛІГАЦІЙ З ПОКРИТТЯМ
Стаття 96. Заходи правозастосування у сфері сек’юритизації
1. Комісія здійснює заходи правозастосування, у тому числі заходи впливу контрольного характеру, у сфері сек’юритизації відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Крім заходів впливу контрольного характеру, передбачених Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", за порушення вимог цього Закону Комісія може застосовувати додатковий захід впливу – тимчасова заборона особі брати участь у стандартизованій транзакції із сек’юритизації.
3. Заходи правозастосування можуть застосовуватися Комісією як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб (зокрема осіб, які здійснюють управлінські функції).
Стаття 97. Заходи правозастосування у сфері облігацій з покриттям
1. Комісія здійснює заходи правозастосування, у тому числі заходи впливу контрольного характеру, у сфері облігацій з покриттям відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Крім заходів впливу контрольного характеру, передбачених Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", за порушення вимог цього Закону Комісія може застосовувати додатковий захід впливу – відкликання погодження програми облігацій з покриттям.
3. Заходи правозастосування можуть застосовуватися Комісією як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб (зокрема осіб, які здійснюють управлінські функції).
Стаття 98. Фінансові санкції (штрафи) у сфері сек’юритизації
1. Комісія з урахуванням принципів, на яких ґрунтується її діяльність, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог цього Закону:
1) порушення оригінатором, спонсором або первинним кредитором вимог статей 23, 26 та пунктів 1, 2 частини першої статті 27 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) порушення оригінатором, спонсором або СПФ вимог глав 6 і 7 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) порушення оригінатором, спонсором або первинним кредитором вимог статті 24 і пункту 3 частини першої статті 27 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) недотримання оригінатором, спонсором або СПФ вимог щодо використання позначення "стандартизована транзакція із сек’юритизації", подібних та похідних виразів, встановлених главами 8–11 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) подання оригінатором або спонсором до Комісії недостовірного або оманливого повідомлення про стандартизовану транзакцію із сек’юритизації, що не відповідає вимогам статті 51 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) порушення агентом з верифікації вимог щодо надання Комісії повідомлення та інформації, встановлених частиною другою статті 54 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) невиконання оригінатором або спонсором обов’язку щодо невідкладного повідомлення Комісії про те, що стандартизована транзакція із сек’юритизації більше не відповідає вимогам, встановленим главами 8 і 9, статтею 50 цього Закону (залежно від виду транзакції), –
до фізичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 176 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
2. У разі якщо розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, може бути визначений, Комісія незалежно від максимального розміру фінансової санкції, передбаченого цією статтею, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) у розмірі, що вдвічі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті.
Для цілей цієї частини під вигодою, отриманою внаслідок вчинення порушення, розуміється отриманий особою прибуток або збитки, яких вдалося уникнути, внаслідок вчинення такого порушення.
Стаття 99. Фінансові санкції (штрафи) у сфері облігацій з покриттям
1. Комісія з урахуванням принципів, на яких ґрунтується її діяльність, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог цього Закону:
1) отримання кредитною установою погодження програми облігацій з покриттям шляхом надання неправдивої інформації або в інший спосіб, що не відповідає законодавству, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) невідповідність кредитної установи умовам, на підставі яких було надано погодження програми облігацій з покриттям, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) емісія кредитною установою облігацій з покриттям без отримання погодження програми облігацій з покриттям відповідно до вимог цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) невиконання емітентом вимог щодо прав власників облігацій з покриттям та контрагентів за деривативними фінансовими інструментами, встановлених частиною другою статті 56 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
5) невиконання емітентом вимог щодо відсутності умов автоматичного дострокового погашення у разі неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям, встановлених частиною четвертою статті 55 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
6) невиконання вимог щодо забезпечення облігацій з покриттям активами покриття відповідно до вимог глави 14 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
7) включення до пулу покриття активів, забезпечених активами забезпечення з місцезнаходженням за межами України, з порушенням вимог статті 71 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
8) порушення вимог до внутрішньогрупових структур облігацій з покриттям, встановлених статтею 72 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
9) порушення вимог до об’єднаних структур пулу покриття, встановлених статтею 73 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
10) порушення вимог до структури пулу покриття, встановлених статтею 74 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
11) порушення вимог щодо деривативних фінансових інструментів у складі пулу покриття, встановлених статтею 75 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
12) порушення вимог щодо відокремлення активів покриття відповідно до статті 16 цього Закону –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
13) порушення вимог до розкриття регульованої інформації емітентом облігацій з покриттям (у тому числі розкриття неповної чи недостовірної інформації), встановлених статтею 89 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 20 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 100 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
14) систематичне або тривале порушення вимог, встановлених статтею 77 цього Закону до буфера ліквідності пулу покриття, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
15) порушення вимог щодо структур з можливістю відтермінування (перенесення кінцевого терміну) погашення, встановлених статтею 59 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 80 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
16) порушення вимог щодо надання емітентом облігацій з покриттям інформації Комісії (у тому числі надання неповної чи недостовірної інформації), встановлених статтею 90 цього Закону, –
до фізичних осіб – у розмірі до 20 мільйонів гривень, до юридичних осіб – у розмірі до 100 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
2. У разі якщо розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, може бути визначений, Комісія незалежно від максимального розміру фінансової санкції, передбаченого цією статтею, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) у розмірі, що вдвічі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті.
Для цілей цієї частини під вигодою, отриманою внаслідок вчинення порушення, розуміється отриманий особою прибуток або збитки, яких вдалося уникнути, внаслідок вчинення такого порушення.
Стаття 100. Оприлюднення інформації в рамках здійснення правозастосування у сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям
1. Оприлюднення інформації про застосовані Комісією заходи впливу контрольного характеру та інші заходи правозастосування здійснюється відповідно до статті 40 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
2. Комісія інформує Європейський банківський орган (European Banking Authority, EBA) про будь-які застосовані заходи впливу контрольного характеру, включаючи інформацію про їх оскарження та результати такого оскарження. Комісія також надає Європейському банківському органу інформацію про судові рішення, що набрали законної сили, у справах про кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства у сфері облігацій з покриттям.
3. Комісія та Національний банк України інформують Європейський орган з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA) про будь-які застосовані заходи впливу контрольного характеру у сфері сек’юритизації, включаючи інформацію про їх оскарження та результати такого оскарження.
Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2027 року, крім:
частин сьомої, восьмої статті 56 та розділу V цього Закону, які набирають чинності з дня набуття Україною статусу держави – члена Європейського Союзу;
підпункту 1 пункту 5 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Розділ II та статті 96 і 98 цього Закону втрачають чинність з дня набуття Україною статусу держави – члена Європейського Союзу.
3. Установити, що:
1) протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом вимога щодо розкриття статистичної інформації та інформації про обслуговування боржниками фінансових активів, прострочення платежів і рівень втрат щодо фінансових активів, подібних за істотними характеристиками до фінансових активів, що включаються до пулу сек’юритизованих активів, щонайменше за п’ять попередніх років вважається виконаною, якщо особа, відповідальна за розкриття такої інформації, розкрила потенційним інвесторам наявну інформацію за фактично доступний період, а також інформацію про причини відсутності повних п’ятирічних даних, обмеження використаних даних та припущення, застосовані під час структурування відповідної транзакції із сек’юритизації. У разі використання зовнішніх, ринкових, агрегованих або інших порівнянних даних для доповнення відсутньої історичної інформації особа, відповідальна за розкриття такої інформації, зобов’язана розкрити джерела таких даних та підстави їх використання;
2) протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, та одного року з дня його припинення або скасування залишок коштів, зазначений у частині другій статті 88 цього Закону, перераховується на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, який веде Національний банк України.
4. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про іпотечні облігації" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 16, ст. 134 із наступними змінами).
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3–4, ст. 27):
а) у статті 130:
у частині першій:
в абзаці шостому:
перше речення після слова "банками," доповнити словами "іншими фінансовими установами,";
друге речення після слова "банками" доповнити словами "або іншими фінансовими установами";
перше речення абзацу сьомого після слова "банків" доповнити словами "та інших фінансових установ";
друге речення абзацу першого частини другої після слова "банків" доповнити словами "та інших фінансових установ";
б) частину четверту статті 133 після слова "банки" доповнити словами "або інші фінансові установи";
2) у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 7:
пункт 19 викласти в такій редакції:
"19) встановлює порядок включення осіб, які мають намір провадити діяльність репозиторію, до Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбачених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", порядок зупинення, відновлення та припинення авторизації осіб, які провадять діяльність репозиторію, а також приймає акти щодо включення осіб до зазначеного Реєстру, зупинення, відновлення та припинення авторизації осіб, які провадять діяльність репозиторію;";
доповнити пунктом 19-1 такого змісту:
"19-1) встановлює порядок включення осіб, які мають намір провадити діяльність агента з верифікації, до Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації, та їх виключення із зазначеного Реєстру, порядок зупинення та відновлення авторизації осіб, які провадять діяльність агента з верифікації, а також приймає акти щодо включення осіб до зазначеного Реєстру та виключення з нього, зупинення та відновлення авторизації осіб, що провадять діяльність агента з верифікації;";
пункт 20 доповнити підпунктами "і" та "ї" такого змісту:
"і) Реєстр осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації;
ї) Реєстр стандартизованих транзакцій із сек’юритизації;";
б) статтю 8 доповнити частинами дев’ятою і десятою такого змісту:
"9. У межах та у спосіб, передбачені Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2017/2402 від 12 грудня 2017 року, Комісія здійснює:
1) обмін у встановленому порядку інформацією, зазначеною у запитах Європейського банківського органу (European Banking Authority, EBA), Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA) та Європейського органу із страхування і професійних пенсій (European Insurance and Occupational Pensions Authority, EIOPA), у тому числі інформацією з обмеженим доступом, інформацією, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, інформацією, що містить банківську таємницю, інформацією, що містить персональні дані, а також іншою інформацією, розпорядником якої є Комісія;
2) інші заходи, передбачені таким Регламентом.
10. У межах та у спосіб, передбачені Директивою Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2019/2162 від 27 листопада 2019 року, Комісія здійснює:
1) обмін у встановленому порядку інформацією, зазначеною у запитах Європейського банківського органу (European Banking Authority, EBA) та Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA), у тому числі інформацією з обмеженим доступом, інформацією, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, інформацією, що містить банківську таємницю, інформацією, що містить персональні дані, а також іншою інформацією, розпорядником якої є Комісія;
2) інші заходи, передбачені такою Директивою.";
в) у пункті 2 частини другої статті 24 слово "торгового" виключити;
г) у частині другій статті 33:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) юридична особа, якій припинено авторизацію на провадження діяльності репозиторію, – щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення такої авторизації;";
доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1) юридична особа, яку виключено з Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації, – щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі такого виключення;";
у пункті 7 слово "торгових" виключити, а слова "товарні ринки"." замінити словами "товарні ринки";";
доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) юридична особа, яка подала заяву про включення до Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації, передбачену статтею 52 Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
ґ) у статті 40:
у частині третій:
в абзаці третьому слова "контрольного характеру." замінити словами "контрольного характеру, крім випадків, визначених частиною п’ятою цієї статті.";
доповнити новим абзацом такого змісту:
"У разі оскарження постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру в судовому порядку Комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про стан та результати розгляду справи. У разі скасування постанови Комісії про застосування заходу впливу контрольного характеру відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, інформація про таке рішення суду підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії у порядку та строки, встановлені її нормативно-правовими актами.";
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Комісія оприлюднює інформацію, зазначену в частині третій цієї статті, без розкриття даних, що ідентифікують особу, щодо якої застосовано заходи впливу контрольного характеру (в анонімному вигляді), в одному з таких випадків:
1) якщо захід впливу застосовано до фізичної особи і оприлюднення її персональних даних є непропорційним вчиненому правопорушенню;
2) якщо оприлюднення відповідних даних може негативно вплинути на стабільність ринків капіталу та організованих товарних ринків, стабільність фінансової системи або на будь-яке триваюче кримінальне провадження;
3) якщо оприлюднення відповідних даних, за інформацією, наявною у Комісії, завдасть непропорційної шкоди відповідним особам.
У разі прийняття рішення про оприлюднення інформації в анонімному вигляді Комісія може відкласти оприлюднення ідентифікуючих даних на обґрунтований строк, якщо очікується, що підстави для оприлюднення в анонімному вигляді припиняться протягом такого строку.";
д) у частині четвертій статті 49:
у пункті 4 слова "Реєстру торгових репозиторіїв;" замінити словами "припинення авторизації на провадження діяльності репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, виключення з Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність агента з верифікації стандартизованої сек’юритизації;";
у пункті 8 слова "Реєстру торгових репозиторіїв;" замінити словами "зупинення авторизації на провадження діяльності репозиторію, діяльності агента з верифікації;";
е) у частині другій статті 50:
в абзаці першому пункту 23 слова і цифри "абзацу другого частини п’ятої, частини шостої статті 86" замінити словами і цифрами "частини десятої статті 89-1";
в абзаці першому пункту 24 слова і цифри "частин сьомої, восьмої, дев’ятої статті 86" замінити словами і цифрами "частин третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 89-2, частин четвертої, п’ятої статті 90";
в абзаці першому пункту 25 слова і цифри "частини десятої статті 86" замінити словами і цифрами "частини одинадцятої статті 89-1";
в абзаці першому пункту 28 слово "четвертого" замінити словом "третього";
в абзаці першому пункту 29 цифри "90" замінити цифрами "89-1";
в абзаці першому пункту 30 слово і цифри "статті 90" замінити словами і цифрами "статті 89-1 і частини сьомої статті 89-2";
3) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30 із наступними змінами):
а) частину п’яту статті 3 виключити;
б) статтю 61 доповнити частиною десятою такого змісту:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право відповідно до статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману нею від банків у порядку, передбаченому цим Законом, у межах та у спосіб, передбачені:
Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2017/2402 від 12 грудня 2017 року, здійснювати обмін у встановленому порядку інформацією, зазначеною у запитах Європейського банківського органу (European Banking Authority, EBA), Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA) та Європейського органу із страхування і професійних пенсій (European Insurance and Occupational Pensions Authority, EIOPA);
Директивою Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2019/2162 від 27 листопада 2019 року, здійснювати обмін у встановленому порядку інформацією, зазначеною у запитах Європейського банківського органу (European Banking Authority, EBA) та Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority, ESMA).";
в) у частині першій статті 62:
пункт 7 викласти в такій редакції:
"7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку – у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та звітних даних відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", в тому числі у випадках самостійного подання банком інформації як емітентом облігацій з покриттям звіту емітента щодо облігацій з покриттям, які перебувають в обігу відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям", а також у разі проведення відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" розслідування стосовно особи, яка є клієнтом банку, на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо банківських рахунків такого клієнта та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та щодо конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи – підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, дату відкриття та/або закриття рахунку, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки (включаючи інформацію про дату таких операцій та розмір сум, що підлягали нарахуванню та/або списанню), ідентифікаційні дані бенефіціара за рахунком умовного зберігання (ескроу) (для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку, для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);";
доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
"7-1) контролеру пулу покриття та спеціальному адміністратору на їх запити у випадках, визначених статтями 80, 85 Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям";";
4) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами):
а) у частині другій статті 30 слова "у заставу, крім випадків включення засвідчених заставною прав до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій." замінити словами "у заставу.";
б) статтю 31 виключити;
5) у Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47–48, ст. 372 із наступними змінами):
а) у частині другій статті 47:
у пункті 5 слова "цієї частини;" замінити словами "цієї частини.";
пункт 6 виключити;
б) пункт 11 частини першої статті 49 виключити;
6) у Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49–51, ст. 376 із наступними змінами):
а) у пункті 2-1 частини третьої статті 80 слова "та іпотечних облігацій" виключити;
б) у частині першій статті 88:
у пункті 19 слова "пенсійні активи;" замінити словами "пенсійні активи.";
пункт 20 виключити;
7) у Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами):
а) статтю 2 доповнити новою частиною такого змісту:
"Терміни "неплатоспроможність", "облігації з покриттям", "оригінатор", "спеціалізована платформа фінансування", "спеціальний адміністратор", "традиційна сек’юритизація", "управитель фінансовими активами" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
б) статтю 13 доповнити новою частиною такого змісту:
"Вимоги цієї статті щодо строку реєстрації змін у відомостях про зареєстроване обтяження не застосовуються при передачі фінансових активів спеціалізованій платформі фінансування в рамках транзакції із традиційної сек’юритизації, за умови що при цьому оригінатор призначається управителем фінансовими активами, та під час емісії облігацій з покриттям. Відповідні зміни у відомостях про зареєстроване обтяження мають бути зареєстровані протягом трьох робочих днів з дати настання:
1) однієї з обставин, визначених частиною п’ятою статті 33 Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям" (у разі здійснення стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації);
2) неплатоспроможності оригінатора (у разі здійснення нестандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації);
3) неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям або призначення спеціального адміністратора (у разі здійснення емісії облігацій з покриттям).";
в) частину четверту статті 14 виключити;
г) у частині першій статті 20 слова "протягом п’яти днів із дня відступлення прав." замінити словами і цифрами "у строк, визначений статтею 13 цього Закону.";
8) у частині сьомій статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 19, ст. 257 із наступними змінами):
в абзаці третьому слова "Кабінетом Міністрів України;" замінити словами "Кабінетом Міністрів України.";
абзац четвертий виключити;
9) у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами):
а) у частині шостій статті 36:
у пункті 7 слова "встановлених законом." замінити словами "встановлених законом;";
доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) задоволення вимог власників облігацій з покриттям та інших кредиторів за програмою облігацій з покриттям за рахунок активів покриття відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
б) статтю 38 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
"13. Договір про передачу пулу сек’юритизованих активів на користь спеціалізованої платформи фінансування, укладений (вчинений) у рамках транзакції із сек’юритизації, правочин, за яким оригінатор придбав відповідні фінансові активи безпосередньо у первинного кредитора або у третіх осіб, будь-який інший правочин, за яким відповідні фінансові активи могли передаватися від первинного кредитора до оригінатора, не є нікчемним виключно з тих підстав, що він був укладений (вчинений) протягом певного строку до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку та/або що спеціалізованій платформі фінансування було відомо чи повинно було бути відомо про неплатоспроможність відчужувача на момент укладення (вчинення) відповідного договору (правочину).
Фонд не може припинити здійснення операцій за таким договором (правочином) відповідно до частини восьмої цієї статті виключно з підстав, зазначених в абзаці першому цієї частини.";
в) у пункті 6 частини першої статті 48 слова "цього Закону" замінити словами "цього Закону, а також до договорів про управління пулом сек’юритизованих активів та договорів про передачу пулу сек’юритизованих активів або активів покриття, передбачених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
г) у частині п’ятій статті 50:
абзац другий виключити;
доповнити новими абзацами такого змісту:
"Активи покриття, включені до реєстру активів покриття облігацій з покриттям, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
Кошти, що надійшли від боржників як виконання зобов’язань за фінансовими активами, відчуженими на користь спеціалізованої платформи фінансування, не включаються до ліквідаційної маси банку та підлягають перерахуванню такій спеціалізованій платформі фінансування.";
10) у статті 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337 із наступними змінами):
пункт 8 частини одинадцятої виключити;
у пункті 2 частини тринадцятої і пункті 5 частини двадцять четвертої слова ", іпотечні облігації" виключити;
11) у Законі України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):
а) в абзаці другому частини дев’ятої статті 9 слова "Реєстру торгових репозиторіїв та отримання свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв." замінити словами "Реєстру репозиторіїв.";
б) у частині п’ятій статті 20:
в абзаці першому слова ", іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати)" та ", іпотечних облігацій" виключити;
в абзаці третьому слова ", іпотечних облігацій (крім структурованих іпотечних облігацій, якщо проспектом цінних паперів (рішенням про емісію цінних паперів) та/або договором про управління іпотечним покриттям не передбачений такий порядок виплати)" виключити;
12) розділ III Закону України "Про аграрні розписки" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 50, ст. 695 із наступними змінами) доповнити статтею 15 такого змісту:
"Стаття 15. Включення аграрних розписок у процесі сек’юритизації та віднесення до складу активів пулу покриття випуску облігацій з покриттям
Права вимоги за аграрними розписками можуть бути включені до пулу сек’юритизованих активів у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
Аграрні розписки не можуть бути віднесені до складу активів пулу покриття випуску облігацій з покриттям, емітованих відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
13) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
а) частину другу статті 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Терміни "облігації з покриттям", "оригінатор", "пул покриття", "пул сек’юритизованих активів", "спеціалізована платформа фінансування", "традиційна сек’юритизація", "управитель фінансовими активами" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
б) статтю 31-2 доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Вимоги цієї статті щодо державної реєстрації прав одночасно із вчиненням відповідної нотаріальної дії не поширюються на державну реєстрацію переходу прав іпотекодержателя до спеціалізованої платформи фінансування за іпотекою, що включається до пулу сек’юритизованих активів за транзакцією із традиційної сек’юритизації, за умови що оригінатор при цьому призначається управителем фінансовими активами, або до пулу покриття при здійсненні емісії облігацій з покриттям. Відповідні зміни мають бути зареєстровані протягом трьох робочих днів з дати настання:
1) однієї з обставин, визначених частиною п’ятою статті 33 Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям" (у разі здійснення стандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації);
2) неплатоспроможності оригінатора (у разі здійснення нестандартизованої транзакції із традиційної сек’юритизації);
3) неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям або призначення спеціального адміністратора (у разі здійснення емісії облігацій з покриттям).
Для цілей цієї частини термін "неплатоспроможність" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
14) у Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
а) у частині другій статті 1:
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Терміни "оригінатор", "сек’юритизація", "спеціалізована платформа фінансування", "спеціальний адміністратор", "управитель фінансовими активами" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".".
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;
б) у статті 18:
у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"2. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит, або спеціалізованій платформі фінансування.";
доповнити новим абзацом такого змісту:
"У разі відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит спеціалізованій платформі фінансування оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) продовжує здійснювати обов’язки кредитодавця щодо обслуговування договорів про споживчий кредит, передбачені цим Законом, зокрема щодо інформування споживача про відступлення права вимоги та передання необхідної інформації до бюро кредитних історій.";
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. У разі здійснення транзакції із сек’юритизації, за умови що при відступленні права вимоги за договором про споживчий кредит спеціалізованій платформі фінансування оригінатор призначається управителем фінансовими активами, а також при здійсненні емісії облігацій з покриттям повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, направляється до призначення іншого управителя фінансовими активами (у разі здійснення транзакції із сек’юритизації), до призначення спеціального адміністратора (у разі здійснення емісії облігацій з покриттям) або протягом 10 робочих днів після настання такої обставини чи настання неплатоспроможності такого оригінатора або емітента облігацій з покриттям. Крім інформації, передбаченої абзацом другим частини першої цієї статті, надається інформація про управителя фінансовими активами або спеціального адміністратора у разі його призначення (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформація для здійснення зв’язку – номер телефону, адреса, адреса електронної пошти).
Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит спеціалізованій платформі фінансування при здійсненні транзакції із сек’юритизації, за умови що оригінатор призначається управителем фінансовими активами, а також при здійсненні емісії облігацій з покриттям не впливає на зобов’язання споживача щодо здійснення платежів на користь нового кредитора незалежно від отримання ним повідомлення про факт відступлення права вимоги за відповідним споживчим кредитом.";
в) у статті 28:
пункти 1 і 2 частини першої викласти в такій редакції:
"1) направити кредитодавцю, оригінатору (управителю фінансовими активами) або емітенту облігацій з покриттям (спеціальному адміністратору – у разі його призначення), новому кредитору та/або колекторській компанії письмове застереження з вимогою про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів для недопущення такого порушення у подальшій діяльності (далі – письмове застереження);
2) накласти відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" штраф на кредитодавця, оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення), нового кредитора та/або колекторську компанію;";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Кредитодавець, оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення), новий кредитор, колекторська компанія несуть перед споживачем відповідальність за шкоду, завдану їхніми неправомірними діями, у порядку, встановленому законом.";
