2) заявник, програма облігацій з покриттям та/або подані заявником документи не відповідають вимогам цього Закону та вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Комісії, щодо здійснення емісії облігацій з покриттям;
3) заявник не усунув недоліки, зазначені у повідомленні про залишення заяви про погодження програми облігацій з покриттям та доданих до неї документів без руху, у тому числі не усунув недоліки у строк, визначений у такому повідомленні.
2. Постанова Комісії про відмову у погодженні програми облігацій з покриттям повинна бути обґрунтованою та зазначати конкретну причину (конкретні причини), що зумовила (зумовили) таку відмову.
Стаття 64. Підстави для анулювання погодження програми облігацій з покриттям
1. Комісія повинна анулювати погодження програми облігацій з покриттям у разі, якщо:
1) особа, яка отримала погодження програми облігацій з покриттям, подала до Комісії письмову заяву з проханням анулювати таке погодження;
2) документи, подані особою, яка отримала погодження програми облігацій з покриттям, для отримання такого погодження, містять недостовірну інформацію;
3) особа, яка отримала погодження програми облігацій з покриттям, не відповідає вимогам, встановленим цим Законом для отримання погодження;
4) особа, яка отримала погодження програми облігацій з покриттям, вчинила системне або грубе порушення положень цього Закону;
5) особа, яка отримала погодження програми облігацій з покриттям, не здійснювала емісії облігацій з покриттям протягом 36 місяців з дня отримання такого погодження або погашення останнього випуску облігацій з покриттям за такою програмою;
6) реалізація програми облігацій з покриттям створює істотну загрозу стабільності фінансового ринку, фінансовій стійкості або діловій репутації емітента облігацій з покриттям чи не забезпечує належного захисту прав та інтересів власників облігацій з покриттям.
Рішення Комісії про анулювання погодження програми облігацій з покриттям з підстави, передбаченої пунктом 6 цієї частини, повинно бути вмотивованим, ґрунтуватися на об’єктивних та прозорих критеріях, а також містити обґрунтування обставин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
2. Комісія може анулювати погодження програми облігацій з покриттям за заявою особи, яка отримала погодження, за умови якщо всі облігації з покриттям за відповідною програмою є погашеними на момент подання відповідної заяви про анулювання погодження.
3. Критерії визначення системного і грубого порушень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Глава 14. Активи покриття
Стаття 65. Прийнятні активи покриття
1. Прийнятними активами покриття вважаються:
1) активи покриття, що відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Комісії, у разі якщо емітент облігацій з покриттям, до складу пулу покриття яких включені такі активи, дотримується вимог, визначених нормативно-правовими актами Комісії;
2) права вимоги за позиками або кредитами, наданими суб’єктам господарювання державного чи комунального сектору економіки, або поруками таких суб’єктів, за умови відповідності вимогам статті 66 цього Закону;
3) інші активи покриття у порядку та відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Комісії з урахуванням положень статті 67 цього Закону.
Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені частиною другою цієї статті.
2. У разі якщо емітентом облігацій з покриттям є банк або інша фінансова установа, регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, прийнятними активами покриття вважаються:
1) активи покриття, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України за погодженням з Комісією;
2) права вимоги за позиками або кредитами, наданими суб’єктам господарювання державного або комунального сектору економіки, або забезпечені порукою таких суб’єктів, які відповідають вимогам статті 66 цього Закону;
3) інші активи покриття, визначені Комісією за погодженням з Національним банком України, що відповідають вимогам статті 67 цього Закону.
3. Активи покриття у складі пулу покриття, які не відповідають, втратили або втрачають відповідність критеріям, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, не враховуються під час визначення розміру активів покриття для цілей статті 76 цього Закону.
Стаття 66. Вимоги щодо позик, кредитів, наданих суб’єктам господарювання державного або комунального сектору економіки, їхніх забезпечених порук та прав вимоги за такими позиками, кредитами та поруками
1. Права вимоги за позиками чи кредитами, наданими суб’єктам господарювання державного або комунального сектору економіки чи забезпечені поруками таких суб’єктів, можуть включатися до складу пулу покриття як основні активи покриття виключно у випадках, якщо надлишкове забезпечення облігацій з покриттям становить не менше 10 відсотків.
2. Суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, права вимоги до якого включаються до складу пулу покриття, має відповідати критеріям, за якими такий суб’єкт:
1) надає суспільно значущі послуги на підставі ліцензії, документа дозвільного характеру чи акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким на такого суб’єкта покладено функції з надання таких послуг;
2) підлягає нагляду з боку відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування;
3) має права та повноваження на отримання доходу в одній або кількох таких формах:
а) права та повноваження щодо отримання та зміни (у тому числі підвищення) розміру тарифів або інших подібних платежів за надані послуги з метою забезпечення своєї платоспроможності;
б) права, передбаченого законом, на отримання безповоротного фінансування у розмірі, достатньому для забезпечення платоспроможності такого суб’єкта;
в) договірний або інший юридичний механізм щодо передачі доходів та збитків органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Стаття 67. Вимоги до інших активів покриття
1. Інші забезпечені права вимоги можуть бути включені до складу активів покриття, у разі якщо:
1) таке право вимоги є правом грошової вимоги, мінімальна сума якої може бути встановлена на будь-який момент;
2) правочин, на підставі якого існує таке право вимоги, є дійсним та чинним;
3) таке право вимоги може бути реалізовано в судовому порядку;
4) таке право вимоги не обумовлене жодною обставиною, крім настання терміну виконання відповідного зобов’язання боржника;
5) таке право вимоги забезпечене заставою, іпотекою або іншим обтяженням майна, що відповідає вимогам частини другої цієї статті;
6) договір застави, іпотеки або іншого обтяження, що забезпечує таке право вимоги, або інший правочин, на підставі якого виникла така застава, іпотека або інше обтяження, є дійсним та чинним;
7) обтяження майна було належним чином зареєстровано відповідно до законодавства;
8) договір застави, іпотеки або іншого обтяження, інший правочин, на підставі якого виникла така застава, іпотека або інше обтяження, передбачає право обтяжувача на звернення стягнення на предмет обтяження як шляхом позасудового врегулювання, так і на підставі рішення суду.
2. Майно, яке становить предмет обтяження, що забезпечує права вимоги, визначені частиною першою цієї статті, має відповідати таким вимогам:
1) якщо предметом обтяження є майно забезпечення, його оцінка може бути проведена на підставі загальноприйнятих стандартів оцінки для відповідного типу майна;
2) якщо предметом обтяження є фінансовий актив, боржником за таким фінансовим активом є банк, інша кредитна установа, держава, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, міська, селищна або сільська рада.
3. Право вимоги, забезпечене заставою, іпотекою або іншим обтяженням майна, зазначеного у пункті 1 частини другої цієї статті, враховується у складі активів покриття в розмірі, що не перевищує меншу з таких величин:
1) розмір права вимоги, забезпеченого заставою, іпотекою або іншим обтяженням; або
2) 70 відсотків вартості майна, що становить предмет застави, іпотеки або іншого обтяження.
4. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний до включення прав вимоги, передбачених цією статтею, до складу активів покриття забезпечити проведення оцінювання можливості реалізації таких прав вимоги в судовому порядку та звернення стягнення в судовому порядку на предмет застави, іпотеки або іншого обтяження, що забезпечує такі права вимоги.
Стаття 68. Вимоги до оцінки майна, що є предметом забезпечення
1. У разі якщо предметом застави, іпотеки або іншого забезпечувального обтяження за активом покриття є фізичний актив забезпечення, на момент включення відповідного активу покриття до складу пулу покриття має існувати актуальна незалежна оцінка відповідного фізичного активу забезпечення.
2. Незалежна оцінка має бути проведена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна.
3. Під час проведення незалежної оцінки майна суб’єкт оціночної діяльності зобов’язаний задокументувати оцінку у прозорий та чіткий спосіб і скласти звіт про оцінку майна з дотриманням законодавства про оцінку майна.
4. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечувати моніторинг та актуалізацію оцінки вартості відповідного фізичного активу забезпечення.
5. Інші вимоги до оцінки майна відповідно до цієї статті визначаються нормативно-правовими актами Комісії, крім випадків, зазначених в абзаці другому цієї частини.
У разі якщо емітентом облігацій з покриттям є банк або інша фінансова установа, регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, вимоги, передбачені абзацом першим цієї частини, встановлює Національний банк України за погодженням з Комісією.
Стаття 69. Вимоги до страхування майна, що є предметом забезпечення
1. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити, щоб будь-яке майно забезпечення було належним чином застраховане від ризику завдання шкоди протягом усього часу перебування відповідного забезпеченого активу покриття у складі пулу покриття.
2. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити, що вигодонабувачем за відповідними договорами страхування є:
1) СПФ – у разі відокремлення активів покриття шляхом їх передачі СПФ відповідно до положень цього Закону;
2) емітент облігацій з покриттям – у разі відокремлення активів покриття шляхом їх внесення до реєстру активів покриття відповідно до статті 70 цього Закону без передачі СПФ. При цьому право вимоги страхової виплати та отримані кошти страхової виплати включаються до складу активів покриття і підлягають відокремленню відповідно до статті 16 цього Закону.
3. Порядок та умови страхування майна забезпечення, передбачені цією статтею, визначаються Комісією за погодженням з Національним банком України.
Стаття 70. Реєстр активів покриття
1. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний створити та вести реєстр активів покриття.
2. Реєстр активів покриття ведеться в електронній формі та має містити актуальну інформацію про активи покриття.
3. Реєстр активів покриття не є публічним електронним реєстром у розумінні Закону України "Про публічні електронні реєстри".
Порядок ведення реєстру активів покриття, включаючи інформацію, що підлягає реєстрації для кожного активу покриття, а також порядок внесення та вилучення активів покриття визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 71. Місцезнаходження майна, що є предметом активів забезпечення
1. Майно, що є предметом застави, іпотеки або іншого обтяження майна, зазначеного у пункті 1 частини другої статті 67 цього Закону, у складі активів забезпечення, має знаходитися на території України, крім випадків, встановлених цим Законом.
2. Забороняється включати до складу активів забезпечення майно, яке:
1) знаходиться (зареєстровано) на території держави-агресора або на інших територіях, зазначених у пунктах 4, 7 чи 9 частини першої статті 3 цього Закону; та/або
2) належить особі, яка відповідає принаймні одному з критеріїв, визначених пунктами 1–9 частини першої статті 3 цього Закону; та/або
3) знаходиться (зареєстровано) на території, що належить до зони ризику відповідно до нормативно-правових актів Комісії.
3. Якщо майно, правомірно включене до складу активів забезпечення, після його включення перестало відповідати вимогам частини другої цієї статті виключно внаслідок зміни переліку територій, визначених нормативно-правовими актами Комісії, або зміни статусу відповідної території, емітент облігацій з покриттям зобов’язаний протягом строку, встановленого нормативно-правовими актами Комісії, замінити таке майно іншим майном, що відповідає вимогам цього Закону, або включити до складу активів забезпечення додаткові активи, достатні для дотримання вимог цього Закону.
Контролер пулу покриття здійснює контроль за виконанням вимог цієї статті, а емітент облігацій з покриттям розкриває інформацію про такі обставини у порядку, встановленому Комісією.
4. Допускається включення до складу активів забезпечення майна, що знаходиться на території держав – членів Європейського Союзу, за умови відповідності такого майна та способів забезпечення ним активів покриття вимогам цього Закону. При цьому обтяження таких активів допускається за умови, що:
1) таке обтяження здійснюється відповідно до законодавства держави, на території якої розташоване майно;
2) звернення стягнення на майно є юридично можливим, а правові наслідки такого стягнення є еквівалентними наслідкам звернення стягнення на майно, розташоване в Україні.
5. Інші випадки та умови, за яких допускається наявність у складі активів забезпечення майна, що знаходиться за межами території України, вимоги до такого майна та вимоги до способів забезпечення таким майном відповідних активів покриття визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Під час визначення таких випадків Комісія враховує необхідність дотримання вимог, щоб забезпечення щодо такого майна надавало рівень захисту прав, аналогічний тому рівню захисту прав, який надає забезпечення щодо майна, що знаходиться в Україні, а також щоб звернення стягнення на таке майно було юридично можливим у спосіб, який за своїм ефектом та наслідками є еквівалентним зверненню стягнення на майно, що знаходиться в Україні.
6. Майно, що є предметом забезпечення у складі активів забезпечення, що знаходиться за межами території України, має відповідати вимогам глави 5 цього Закону.
Стаття 72. Внутрішньогрупові структури облігацій з покриттям
1. Емітент облігацій з покриттям, що належить до фінансової групи, має право здійснювати емісію облігацій з покриттям (далі – зовнішні облігації з покриттям), активами покриття за якими є облігації з покриттям, емісію яких здійснює інша кредитна установа, що належить до тієї самої фінансової групи (далі – внутрішні облігації з покриттям).
2. Використання структур, передбачених частиною першою цієї статті, дозволено за умови дотримання таких мінімальних вимог:
1) внутрішні облігації з покриттям розміщуються шляхом продажу емітенту зовнішніх облігацій з покриттям;
2) внутрішні облігації з покриттям використовуються як активи покриття для зовнішніх облігацій з покриттям та відображаються на балансі емітента зовнішніх облігацій з покриттям;
3) пул покриття для зовнішніх облігацій з покриттям складається виключно з внутрішніх облігацій з покриттям, емісія яких здійснена однією кредитною установою, що належить до фінансової групи;
4) розміщення зовнішніх облігацій з покриттям здійснюється серед осіб, які не належать до фінансової групи емітента облігацій з покриттям;
5) внутрішні облігації з покриттям та зовнішні облігації з покриттям на момент їх емісії відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Комісії, та забезпечені прийнятними активами покриття, визначеними цим Законом;
6) у разі якщо емітентом внутрішніх облігацій з покриттям є іноземна юридична особа, активи покриття внутрішніх облігацій з покриттям мають відповідати вимогам, встановленим цим Законом для зовнішніх облігацій з покриттям.
3. Порядок реалізації положень цієї статті та інші вимоги до внутрішніх облігацій з покриттям та зовнішніх облігацій з покриттям, крім зазначених у частині другій цієї статті, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 73. Об’єднані структури пулу покриття
1. Емітент облігацій з покриттям має право включати до складу пулу покриття активи, придбані в іншої кредитної установи, за умови що такі активи відповідають усім вимогам цього Закону. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити відповідність придбаних активів вимогам, встановленим цим Законом, у разі включення таких активів до пулу покриття.
2. У випадках, встановлених нормативно-правовими актами Комісії, емітент облігацій з покриттям має право включати до складу пулу покриття активи, що були створені юридичною особою, яка не є кредитною установою, за умови що емітент здійснив одну з таких дій:
1) провів оцінку стандартів створення відповідних активів такої юридичної особи та підтвердив їхню відповідність стандартам, що застосовуються емітентом облігацій з покриттям; або
2) самостійно провів повну та всебічну оцінку боржника за кожним таким активом покриття.
3. Вимоги, порядок та строки проведення оцінки, передбаченої частиною другою цієї статті, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 74. Структура пулу покриття
1. До складу пулу покриття можуть бути включені виключно основні активи покриття, що мають однорідні параметри.
2. Активи заміщення включаються до складу пулу покриття для цілей підтримання належного рівня ліквідності пулу покриття.
3. Нормативно-правовими актами Комісії визначаються:
1) вимоги до структури пулу покриття, зокрема щодо визначення характеристик основних активів покриття, а також щодо забезпечення диверсифікації ризиків пулу покриття в частині структурних особливостей та концентрації активів;
2) вимоги до активів заміщення, що включаються до складу пулу покриття;
3) граничний розмір активів заміщення у складі пулу покриття, а також граничний розмір прав вимоги за деривативними фінансовими інструментами у складі пулу покриття.
4. Нормативно-правовими актами Комісії визначаються умови, за яких емітенту облігацій з покриттям дозволено включати до складу пулу покриття основні активи покриття, що мають відмінні характеристики в частині їхніх структурних особливостей, строку погашення або параметрів ризику.
Стаття 75. Деривативні фінансові інструменти у складі пулу покриття
1. Права вимоги за деривативними фінансовими інструментами можуть бути включені до складу пулу покриття у разі дотримання таких умов:
1) права вимоги за деривативними контрактами включаються до пулу покриття виключно для цілей захисту (хеджування) від ризиків, пов’язаних із активами у складі пулу покриття, в обсязі, що відповідає рівню відповідних ризиків, та виключаються з пулу покриття у разі припинення відповідного ризику;
2) умови деривативних фінансових інструментів підтверджені належними документами;
3) права вимоги за деривативними контрактами належним чином відокремлені від іншого майна емітента облігацій з покриттям відповідно до вимог цього Закону;
4) деривативні фінансові інструменти не можуть бути припинені або розірвані у випадку неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям;
5) деривативні фінансові інструменти відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Комісії відповідно до частини другої цієї статті.
2. Нормативно-правовими актами Комісії встановлюються:
1) критерії прийнятності контрагентів за операціями хеджування за відповідними деривативними фінансовими інструментами;
2) вимоги до документації, що надається у зв’язку з деривативними фінансовими інструментами, включеними до складу пулу покриття;
3) вимоги щодо забезпечення (маржі) за такими деривативними фінансовими інструментами, а також вимоги до неттінгу та/або зарахування зустрічних вимог за такими деривативними фінансовими інструментами;
4) інші вимоги до деривативних фінансових інструментів, що можуть бути включені до складу пулу покриття.
Глава 15. Вимоги до рівня покриття та ліквідності
Стаття 76. Вимоги до рівня покриття
1. З метою забезпечення захисту прав власників облігацій з покриттям емітент облігацій з покриттям зобов’язаний забезпечити, щоб розмір активів покриття протягом усього строку обігу облігацій з покриттям був не меншим за розмір усіх зобов’язань за такими облігаціями з покриттям.
2. Для цілей визначення розміру зобов’язань щодо облігацій з покриттям відповідно до частини першої цієї статті до складу таких зобов’язань включаються зобов’язання щодо:
1) сплати номінальної суми облігацій з покриттям;
2) платежів із сплати процентів за облігаціями з покриттям;
3) платежів за деривативними фінансовими інструментами, включеними до складу пулу покриття згідно зі статтею 75 цього Закону;
4) здійснення очікуваних витрат, пов’язаних із обігом та припиненням обігу облігацій з покриттям, та витрат, пов’язаних з програмою облігацій з покриттям, включаючи очікувані витрати на передачу іншій особі функцій з обслуговування, адміністрування та управління такою програмою у разі неплатоспроможності емітента або заміни особи, яка здійснює відповідні функції.
3. Для цілей визначення розміру активів покриття відповідно до частини першої цієї статті до складу активів покриття включаються:
1) основні активи покриття;
2) активи заміщення, у тому числі активи, що складають буфер ліквідності, та права вимоги за деривативними фінансовими інструментами, включеними до складу пулу покриття згідно зі статтею 75 цього Закону.
4. При визначенні розміру активів покриття відповідно до частини першої цієї статті не враховуються права вимоги за активами покриття в частині, яка не покривається вартістю предмета застави, іпотеки або іншого обтяження, у разі дефолту боржника за такими активами покриття.
5. Порядок та методи визначення розміру та складу зобов’язань за облігаціями з покриттям, розміру активів покриття (у тому числі деривативів), включаючи порядок врахування процентів, що нараховуються за облігаціями з покриттям та за активами покриття, а також очікуваних витрат, пов’язаних з обігом і припиненням обігу облігацій з покриттям, та витрат, пов’язаних з програмою облігацій з покриттям, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
6. Вимоги щодо рівня обов’язкового надлишкового забезпечення визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
7. Емітент облігацій з покриттям може включати до пулу покриття додаткові активи покриття для цілей збільшення рівня покриття понад рівень обов’язкового надлишкового забезпечення та формування необов’язкового надлишкового забезпечення.
Стаття 77. Вимоги до буфера ліквідності
1. З метою забезпечення захисту прав власників облігацій з покриттям та підтримання належного рівня ліквідності пулу покриття емітент має забезпечити наявність буфера ліквідності.
2. Буфер ліквідності має складатися з таких видів активів:
1) високоякісні ліквідні активи, що відповідають вимогам, встановленим Комісією за погодженням з Національним банком України, за умови що боржником або емітентом за такими активами не є сам емітент облігацій з покриттям, його материнська або дочірня компанія, інша дочірня компанія його материнської компанії або пов’язана з емітентом облігацій з покриттям СПФ, за винятком активів, боржником або емітентом за якими є материнська компанія емітента облігацій з покриттям, яка є суб’єктом господарювання державного або комунального сектору економіки та не є кредитною установою;
2) короткострокові вклади (депозити) у кредитних установах або короткострокові права вимоги до кредитних установ, що відповідають вимогам, встановленим Комісією за погодженням з Національним банком України.
3. При визначенні розміру буфера ліквідності не враховуються права вимоги за активами покриття в частині, яка не покривається вартістю предмета застави, іпотеки або іншого обтяження, у разі дефолту боржника за такими активами покриття.
4. Мінімальний розмір буфера ліквідності має становити суму, що дорівнює або перевищує максимальний кумулятивний чистий відтік ліквідності за облігаціями з покриттям протягом наступних 180 днів.
Порядок розрахунку максимального кумулятивного чистого відтоку ліквідності встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.
5. Для облігацій з покриттям, умовами проспекту (рішення про емісію) яких передбачена можливість відтермінування (перенесення кінцевого терміну) погашення, розрахунок основної суми боргу для цілей визначення буфера ліквідності може здійснюватися на основі продовженого кінцевого терміну погашення таких облігацій з покриттям.
Глава 16. Контролер пулу покриття
Стаття 78. Призначення та припинення повноважень та обов’язків контролера пулу покриття
1. Емітент облігацій з покриттям призначає контролера пулу покриття щодо програми облігацій з покриттям.
2. Інформація про особу контролера пулу покриття, документи та інформація, що підтверджують відповідність такої особи вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Комісії, надається емітентом облігацій з покриттям Комісії у складі документів та інформації, що подаються для погодження програми облігацій з покриттям. Інформація про особу контролера пулу покриття має бути зазначена у проспекті (рішенні про емісію) облігацій з покриттям.
3. Одна й та сама особа може бути повторно призначена контролером пулу покриття.
4. Повноваження та обов’язки контролера пулу покриття припиняються у разі:
1) спливу строку, на який було призначено контролера пулу покриття;
2) відмови контролера пулу покриття від виконання своїх повноважень та обов’язків;
3) відсторонення контролера пулу покриття від виконання повноважень та обов’язків за рішенням Комісії.
5. Контролер пулу покриття має право у будь-який час відмовитися від виконання своїх повноважень та обов’язків, попередивши про це емітента облігацій з покриттям та Комісію не менш як за 60 днів, якщо більший строк не передбачений договором про надання послуг контролера пулу покриття.
6. Комісія має право прийняти рішення про відсторонення контролера пулу покриття з власної ініціативи або за зверненням емітента облігацій з покриттям чи адміністратора за випуском облігацій з покриттям за наявності однієї з таких підстав:
1) невиконання або неналежне виконання контролером пулу покриття своїх повноважень та обов’язків;
2) виникнення конфлікту інтересів у діяльності контролера пулу покриття;
3) невідповідність контролера пулу покриття вимогам, встановленим цим Законом або нормативно-правовими актами Комісії.
7. У разі відмови контролера пулу покриття від виконання своїх повноважень та обов’язків така особа продовжує виконувати такі повноваження та обов’язки до моменту призначення нового контролера пулу покриття.
8. У разі відсторонення контролера пулу покриття його повноваження та обов’язки припиняються з дати прийняття Комісією відповідного рішення.
9. У разі відмови контролера пулу покриття від виконання своїх повноважень та обов’язків емітент зобов’язаний призначити нового контролера пулу покриття та подати до Комісії відповідні зміни до програми облігацій з покриттям протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про відмову контролера пулу покриття.
У разі припинення повноважень контролера пулу покриття з інших підстав, визначених частиною четвертою цієї статті, емітент зобов’язаний призначити нового контролера пулу покриття та подати до Комісії відповідні зміни до програми облігацій з покриттям протягом 30 днів з дати припинення повноважень попереднього контролера пулу покриття.
10. У разі порушення емітентом обов’язку щодо призначення контролера пулу покриття адміністратор за випуском облігацій з покриттям зобов’язаний призначити контролера пулу покриття за погодженням з Комісією.
У разі непризначення нового контролера пулу покриття протягом трьох місяців з дня направлення повідомлення про відмову Комісія вживає заходів, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії, з метою забезпечення безперервності виконання функцій контролера пулу покриття.
11. Інші вимоги до порядку та строків призначення та припинення повноважень та обов’язків контролера пулу покриття визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 79. Вимоги до контролера пулу покриття
1. Контролером пулу покриття може бути:
1) суб’єкт аудиторської діяльності, який має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності відповідно до закону;
2) інша особа, яка відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Комісії.
2. Контролером пулу покриття не може бути особа, яка відповідає принаймні одному з критеріїв, визначених пунктами 1–9 частини першої статті 3 цього Закону, та особа:
1) яка пов’язана відносинами контролю з емітентом облігацій з покриттям;
2) яка здійснює аудиторську перевірку фінансової звітності емітента протягом строку обігу облігацій з покриттям;
3) стосовно якої існують інші обставини, що свідчать про наявність конфлікту інтересів чи упередженості у виконанні повноважень та обов’язків контролера пулу покриття.
3. Особа, яка є адміністратором за відповідним випуском облігацій з покриттям, може бути призначена контролером пулу покриття, за умови відповідності такої особи вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії до контролера пулу покриття.
Припинення повноважень такої особи як адміністратора за випуском облігацій з покриттям не має наслідком автоматичне припинення її повноважень як контролера пулу покриття, а припинення повноважень такої особи як контролера пулу покриття не має наслідком автоматичне припинення її повноважень як адміністратора за випуском облігацій з покриттям.
4. Інші вимоги до контролера пулу покриття, у тому числі вимоги до кваліфікації посадових осіб контролера пулу покриття, а також ознаки, що свідчать про наявність конфлікту інтересів або упередженості у виконанні повноважень та обов’язків контролера пулу покриття, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 80. Діяльність контролера пулу покриття
1. Контролер пулу покриття діє на підставі договору з емітентом облігацій з покриттям.
2. Контролер пулу покриття у виконанні своїх функцій є незалежним від емітента облігацій з покриттям та СПФ.
3. Основними обов’язками контролера пулу покриття є:
1) здійснення на постійній основі контролю за дотриманням емітентом вимог щодо достатності та якості активів у пулі покриття;
2) перевірка дотримання вимог до пулу покриття, а також дотримання рівня обов’язкового надлишкового забезпечення;
3) перевірка дотримання вимог щодо буфера ліквідності;
4) перевірка відповідності активів, що включаються до пулу покриття або виключаються з нього, критеріям прийнятності, встановленим цим Законом та програмою облігацій з покриттям;
5) перевірка правильності оцінки активів покриття та активів забезпечення відповідно до стандартів, встановлених законодавством;
6) перевірка та погодження включення активів покриття до пулу покриття та виключення активів покриття з пулу покриття;
7) перевірка належного ведення реєстру активів покриття.
4. Контролер пулу покриття може виконувати додаткові обов’язки, якщо це визначено договором з емітентом облігацій з покриттям або нормативно-правовими актами Комісії.
5. Контролер пулу покриття з метою виконання покладених на нього обов’язків має право запитувати та отримувати, а емітент облігацій з покриттям та СПФ зобов’язані надавати контролеру пулу покриття доступ до всіх документів та інформації (у тому числі інформації, що становить банківську таємницю з урахуванням вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", конфіденційної інформації та іншої інформації з обмеженим доступом), які контролер пулу покриття вважає необхідними для виконання покладених на нього завдань.
6. Контролер пулу покриття під час виконання покладених на нього обов’язків зобов’язаний дотримуватися вимог із збереження та захисту інформації, що становить банківську таємницю, конфіденційної інформації та іншої інформації з обмеженим доступом з урахуванням вимог цього Закону, законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про захист персональних даних".
7. Контролер пулу покриття несе відповідальність перед емітентом облігацій з покриттям та власниками облігацій з покриттям за шкоду, завдану його рішеннями, діями чи бездіяльністю під час виконання ним своїх обов’язків.
8. Спори, пов’язані з питаннями виконання обов’язків контролера пулу покриття, вирішуються Комісією у порядку та строки, встановлені її нормативно-правовими актами.
Стаття 81. Винагорода контролера пулу покриття
1. Контролер пулу покриття отримує винагороду за виконання своїх обов’язків.
2. Винагорода контролера пулу покриття сплачується емітентом облігацій з покриттям.
У разі невиконання емітентом своїх обов’язків щодо сплати винагороди контролера пулу покриття така винагорода сплачується за рахунок надходжень від активів покриття.
3. Розмір та/або порядок визначення винагороди контролера пулу покриття не повинен створювати загрози незалежності та неупередженості контролера пулу покриття.
Стаття 82. Інформаційні обов’язки контролера пулу покриття
1. У разі виявлення під час виконання своїх повноважень та обов’язків порушень вимог цього Закону або умов випуску облігацій з покриттям контролер пулу покриття зобов’язаний письмово повідомити про це емітента облігацій з покриттям та адміністратора за випуском облігацій з покриттям і встановити розумний строк для усунення такого порушення.
2. У разі усунення порушення у встановлений строк контролер пулу покриття письмово повідомляє про це емітента облігацій з покриттям та адміністратора за випуском облігацій з покриттям.
3. У разі неусунення порушення у встановлений строк контролер пулу покриття зобов’язаний невідкладно повідомити про це Комісію.
4. Контролер пулу покриття зобов’язаний невідкладно повідомляти Комісію та адміністратора за випуском облігацій з покриттям про будь-які обставини, які стали йому відомі та які призвели або (на обґрунтовану думку контролера пулу покриття) можуть призвести до виникнення істотного ризику невиконання емітентом облігацій грошових (платіжних) зобов’язань за облігаціями з покриттям.
5. Контролер пулу покриття на вимогу Комісії зобов’язаний надавати всі документи (або їхні копії) та інформацію, які стосуються виконання контролером покриття своїх функцій та завдань.
6. Контролер пулу покриття зобов’язаний періодично протягом строку свого призначення щодо відповідного випуску облігацій з покриттям готувати звіт про свою діяльність щодо такого випуску облігацій з покриттям. Вимоги до періодичності, звітного періоду, змісту, порядку підготовки, розкриття та інші вимоги до звіту контролера пулу покриття визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Глава 17. Спеціальний адміністратор
Стаття 83. Підстави та порядок призначення спеціального адміністратора
1. З метою захисту прав та інтересів власників облігацій з покриттям у разі неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям для організації управління програмою облігацій з покриттям призначається спеціальний адміністратор.
2. Призначення спеціального адміністратора здійснюється адміністратором за випуском облігацій з покриттям за погодженням із Комісією.
Адміністратор за випуском облігацій з покриттям не пізніше двох робочих днів з дати неплатоспроможності емітента облігацій з покриттям подає до Комісії заяву про призначення спеціального адміністратора, що має містити інформацію про кандидатуру спеціального адміністратора, яка відповідає вимогам, встановленим цим Законом. До заяви про призначення спеціального адміністратора додаються документи, що підтверджують відповідність кандидата встановленим вимогам.
3. Комісія розглядає заяву та додані до неї документи протягом трьох робочих днів з дня їх отримання та приймає рішення про погодження призначення кандидата спеціальним адміністратором або про відмову у погодженні такого призначення, якщо кандидат не відповідає вимогам цього Закону.
4. У разі відмови Комісії у погодженні призначення кандидата спеціальним адміністратором адміністратор за випуском облігацій з покриттям зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати відмови подати до Комісії заяву про призначення іншої особи спеціальним адміністратором.
5. Адміністратор за випуском облігацій з покриттям може прийняти рішення про самостійне виконання функцій спеціального адміністратора, за умови погодження його кандидатури Комісією в порядку, встановленому цією статтею.
6. Якщо емітентом облігацій з покриттям є банк, щодо якого прийнято рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних, Комісія повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про призначення та особу спеціального адміністратора.
7. Порядок та строки подання, вимоги до документів та інформації, що подаються до Комісії адміністратором за випуском облігацій з покриттям з метою погодження призначення спеціального адміністратора, визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
8. У разі якщо емітентом облігацій з покриттям є банк, спеціальний адміністратор здійснює свої повноваження виключно в межах управління пулом покриття.
Стаття 84. Вимоги до спеціального адміністратора
1. Спеціальним адміністратором може бути призначена особа, яка відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Комісії.
2. Не може бути призначеною спеціальним адміністратором особа, яка відповідає принаймні одному з критеріїв, визначених пунктами 1–9 частини першої статті 3 цього Закону.
Стаття 85. Повноваження спеціального адміністратора
1. Завданням спеціального адміністратора є організація управління програмою облігацій з покриттям та пулом покриття в інтересах власників облігацій з покриттям для забезпечення безперервного та належного її функціонування та повного і своєчасного виконання зобов’язань за облігаціями з покриттям.
2. Для виконання свого завдання спеціальний адміністратор має такі повноваження:
1) здійснювати управління та розпорядження активами покриття, включаючи їх відчуження та вчинення інших правочинів, з метою погашення зобов’язань за облігаціями з покриттям;
2) вчиняти дії, необхідні для виконання зобов’язань за облігаціями з покриттям, у порядку та строки, передбачені умовами програми облігацій з покриттям;
3) здійснювати дії, необхідні для належного адміністрування пулу покриття, включаючи ведення реєстру активів покриття, забезпечення контролю за достатністю рівня покриття та вимогами щодо ліквідності пулу покриття;
4) вчиняти правочини, необхідні для хеджування ризиків, пов’язаних з активами покриття та зобов’язаннями за облігаціями з покриттям;
5) забезпечувати здійснення обліку, звітності та розкриття інформації щодо облігацій з покриттям відповідно до вимог цього Закону;
6) залучати третіх осіб для надання послуг у зв’язку з облігаціями з покриттям та пулом покриття;
7) відкривати рахунки для обслуговування платежів за активами покриття та облігаціями з покриттям у банках, що відповідають вимогам, визначеним Комісією;
8) інші повноваження, визначені нормативно-правовими актами Комісії.
3. Спеціальний адміністратор здійснює свої повноваження у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Комісії.
4. Для виконання своїх повноважень спеціальний адміністратор має право доступу до документації, інформації, інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем емітента та/або СПФ (у тому числі до інформації з обмеженим доступом з урахуванням вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю) в частині облігацій з покриттям, щодо яких такий спеціальний адміністратор виконує функції.
5. У разі якщо емітент одночасно виконує функції з обслуговування активів покриття та облігацій з покриттям, адміністратор за випуском облігацій з покриттям одночасно з призначенням спеціального адміністратора зобов’язаний призначити особу/банк, що здійснюватиме обслуговування платежів за активами покриття та облігаціями з покриттям.
Стаття 86. Взаємодія та обмін інформацією
1. З метою належного виконання своїх повноважень та обов’язків спеціальний адміністратор забезпечує взаємодію та обмін інформацією з:
1) Комісією;
2) Національним банком України;
3) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженими особами;
4) арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі про банкрутство емітента облігацій з покриттям, який не є банком;
5) адміністратором за випуском облігацій з покриттям;
6) контролером пулу;
7) СПФ.
2. Спеціальний адміністратор на регулярній основі подає звітність про свою діяльність до Комісії. Порядок, строки та форма подання такої звітності встановлюються нормативно-правовими актами Комісії. Комісія забезпечує обмін інформацією, отриманою від спеціального адміністратора, з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Комісія, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мають право запитувати у спеціального адміністратора додаткову інформацію, необхідну для виконання ними своїх повноважень.
4. У разі якщо емітентом облігацій з покриттям є банк, спеціальний адміністратор зобов’язаний забезпечити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженій особі доступ до реєстру активів покриття, інформації щодо рахунків та платежів за програмою облігацій з покриттям в обсязі, необхідному для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок та строки надання такої інформації встановлюються нормативно-правовими актами Комісії.
5. Спеціальний адміністратор має право запитувати та отримувати від Комісії, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію (крім інформації, що становить банківську таємницю), необхідну для належного виконання покладених на нього завдань та повноважень.
6. Додаткові вимоги та порядок взаємодії спеціального адміністратора з особами, зазначеними у частині першій цієї статті, у тому числі порядок та строки надання інформації, доступу до документації, а також порядок вирішення розбіжностей визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 87. Винагорода спеціального адміністратора
1. Спеціальний адміністратор має право на отримання винагороди за виконання своїх завдань та повноважень. Винагорода спеціального адміністратора сплачується за рахунок надходжень від активів покриття.
2. Граничний розмір винагороди спеціального адміністратора визначається нормативно-правовими актами Комісії.
Стаття 88. Припинення повноважень спеціального адміністратора
1. Повноваження спеціального адміністратора припиняються за рішенням Комісії у таких випадках:
1) виконання в повному обсязі всіх зобов’язань за облігаціями з покриттям, здійснення всіх інших платежів, які мають бути здійснені за рахунок надходжень від активів покриття, та передачі залишку активів покриття (за наявності) емітенту облігацій з покриттям;
2) повної реалізації активів покриття та відсутності майна у складі ліквідаційної маси емітента облігацій з покриттям, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги власників облігацій з покриттям.
2. Комісія може достроково припинити повноваження спеціального адміністратора з власної ініціативи або за обґрунтованим поданням адміністратора за випуском облігацій з покриттям у разі:
1) невиконання або неналежного виконання спеціальним адміністратором своїх обов’язків;
2) невідповідності спеціального адміністратора вимогам, встановленим цим Законом або нормативно-правовими актами Комісії;
3) виникнення конфлікту інтересів, що перешкоджає належному виконанню обов’язків спеціальним адміністратором.
3. Спеціальний адміністратор може подати заяву про припинення своїх повноважень за власною ініціативою, письмово попередивши про це адміністратора за випуском облігацій з покриттям та Комісію не менш як за 30 днів.
4. У разі дострокового припинення повноважень спеціального адміністратора за рішенням Комісії відповідно до частини другої цієї статті повноваження такої особи припиняються з дати прийняття Комісією відповідного рішення.
5. У разі припинення повноважень спеціального адміністратора за його власною ініціативою відповідно до частини третьої цієї статті така особа продовжує виконувати повноваження до призначення нового спеціального адміністратора, але не більше трьох місяців з дати подання заяви.
6. У разі дострокового припинення повноважень спеціального адміністратора адміністратор за випуском облігацій з покриттям невідкладно призначає нового спеціального адміністратора в порядку, встановленому статтею 83 цього Закону.
7. Порядок та строки припинення повноважень спеціального адміністратора, обов’язки спеціального адміністратора щодо звітності про виконану діяльність, а також порядок та строки передачі документів та інформації новопризначеному спеціальному адміністратору або іншим особам визначаються нормативно-правовими актами Комісії.
Глава 18. Розкриття інформації та звітність емітента облігацій з покриттям
Стаття 89. Особливості розкриття регульованої інформації емітентом облігацій з покриттям
1. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний розкривати протягом строку обігу облігацій з покриттям таку інформацію:
1) програма облігацій з покриттям;
2) щодо загальної номінальної вартості облігацій з покриттям;
3) щодо розміру активів пулу покриття та опис методу визначення їхньої вартості;
4) перелік міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів (кодів ISIN) (за наявності) щодо всіх випусків облігацій з покриттям за програмою облігацій з покриттям;
5) про географічний розподіл активів покриття, види активів покриття, категорії за розміром заборгованості за відповідними активами покриття;
6) про наявні фактори ризику щодо облігацій з покриттям (у тому числі процентний ризик, валютний ризик, кредитний ризик та ризик ліквідності);
7) про розмір активів заміщення у складі пулу покриття, у тому числі активів буфера ліквідності та прав вимоги за деривативними фінансовими інструментами;
8) про структуру строків активів покриття та порядок погашення облігацій з покриттям;
9) про рівень обов’язкового та необов’язкового надлишкового забезпечення;
10) про частку кредитів у складі пулу покриття, за якими боржник (крім банку) прострочив погашення боргу більше ніж на 90 днів або боржник, який є банком чи емітентом цінних паперів, прострочив погашення боргу більше ніж на 30 днів, а також кредитів, за якими настав дефолт відповідно до критеріїв, визначених Комісією.
2. Емітент зовнішніх облігацій з покриттям за внутрішньогруповими структурами облігацій з покриттям зобов’язаний розкривати інформацію, передбачену частиною першою цієї статті, щодо внутрішніх облігацій з покриттям.
3. Інформація, передбачена цією статтею, становить регулярну інформацію про емітента облігацій з покриттям.
4. Інформація, передбачена цією статтею, підлягає розкриттю емітентом облігацій з покриттям не рідше ніж щокварталу, а в разі настання істотних змін або обставин, що впливають на пул покриття або облігації з покриттям, – у найкоротший розумний строк.
Стаття 90. Надання інформації емітентом облігацій з покриттям Комісії
1. Емітент облігацій з покриттям зобов’язаний готувати та надавати Комісії звіт емітента щодо облігацій з покриттям, які перебувають в обігу.
2. Звітним періодом для складання звіту емітента щодо облігацій з покриттям, які перебувають в обігу, є календарний квартал.
