Стаття 121. Особливості вчинення адміністратором дій та правочинів щодо захисту прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот
1. У разі отримання заяви власників облігацій, кредитних нот про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій, кредитних нот у порядку, передбаченому цим Законом, адміністратор виключно в інтересах власників облігацій, кредитних нот вчиняє такі дії:
1) подає від свого імені позови та виступає від свого імені учасником у справах про захист прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот у порядку адміністративного, господарського судочинства, а також у третейському суді або міжнародному комерційному арбітражі;
2) подає від свого імені цивільні позови у кримінальному провадженні та виступає учасником у кримінальному провадженні;
3) подає від свого імені заяви про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та виступає стороною у кримінальному провадженні;
4) подає від свого імені заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, заявляє грошові вимоги, виступає стороною у таких справах про банкрутство;
5) голосує від свого імені на комітеті кредиторів з питань визнання боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
6) подає від свого імені заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення та виступає стороною у виконавчому провадженні;
7) заявляє від свого імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб свої вимоги до банку, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, після початку процедури ліквідації.
2. Адміністратор вчиняє такі дії або правочини виключно в інтересах власників облігацій, кредитних нот, за умови надання згоди зборами у порядку, передбаченому цим Законом, або згоди всіх власників облігацій, кредитних нот:
1) відмовляється від позову, зменшує розмір позовних вимог, змінює предмет позову, укладає мирову угоду, відмовляється від апеляційної або касаційної скарги у спорі про захист прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот у порядку адміністративного, цивільного, господарського судочинства, укладає мирову угоду, відмовляється від позову або вимог, припиняє третейський або арбітражний розгляд у разі розгляду спору в третейському суді або міжнародному комерційному арбітражі;
2) відмовляється від обвинувачення, апеляційної чи касаційної скарги, цивільного позову в кримінальному провадженні;
3) досягає примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу та укладає угоду про примирення на будь-якій стадії кримінального провадження;
4) схвалює від свого імені план превентивної реструктуризації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами;
5) голосує від свого імені на зборах кредиторів з питань схвалення плану превентивної реструктуризації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, звернення до господарського суду з клопотанням щодо процедури санації і затвердження плану санації, схвалення плану санації боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, та схвалення внесення змін до такого плану.
Рішення зборів щодо питань, передбачених цією частиною, приймається більшістю у три чверті голосів власників облігацій, кредитних нот відповідного випуску, які беруть участь у голосуванні щодо питань порядку денного зборів, що вважаються правомочними приймати рішення.
3. Адміністратор без необхідності отримання окремої вимоги власників облігацій, кредитних нот та/або рішення зборів зобов’язаний вчиняти будь-які інші необхідні процесуальні дії та подавати будь-які інші необхідні процесуальні документи, передбачені законодавством, виключно в інтересах власників облігацій, кредитних нот, які необхідні для захисту прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот, під час судового процесу в порядку адміністративного, цивільного, господарського, кримінального судочинства, виконавчого провадження, розгляду спору в третейському суді або міжнародному комерційному арбітражі, процедури відновлення платоспроможності та банкрутства боржника, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами, процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку, який має зобов’язання за облігаціями, кредитними нотами.
4. У разі якщо адміністратор протягом розумного строку після отримання відповідних інструкцій від власників облігацій, кредитних нот та належного (за оцінкою адміністратора) покриття його витрат не вчиняє будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій – третій цієї статті, будь-який власник облігацій, кредитних нот може звернутися до адміністратора з письмовою вимогою про негайне вчинення таких дій або правочинів.
5. Якщо протягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги від власника облігацій, кредитних нот адміністратор не вчиняє необхідних дій або правочинів відповідно до інструкцій власників облігацій, кредитних нот, не надає жодних пояснень у відповідь на письмову вимогу власника облігацій, кредитних нот, відмовляється вчиняти необхідні дії або правочини відповідно до інструкцій власників облігацій, кредитних нот або повідомляє про намір вчинити такі дії або правочини у строк, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот або значно ускладнить таку можливість, кожний власник облігацій, кредитних нот має право самостійно вчинити зазначені дії або правочини від свого імені для захисту своїх прав і інтересів у порядку, встановленому законодавством, незважаючи на наявність арбітражної або третейської угоди між емітентом та/або особами, які надають забезпечення за облігаціями, кредитними нотами, та адміністратором.
6. У разі якщо адміністратор не отримав заяви власників облігацій, кредитних нот про пред’явлення вимоги про дострокове погашення облігацій, кредитних нот та невчинення відповідних дій або правочинів стосовно емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, кредитними нотами, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот або значно ускладнить таку можливість, адміністратор зобов’язаний завчасно (у строки, достатні для того, щоб надати можливість власникам облігацій, кредитних нот вжити заходів для захисту своїх прав та інтересів) повідомити про зазначені обставини власників облігацій, кредитних нот.
7. Якщо адміністратор відсутній, кожний власник облігацій, кредитних нот здійснює захист своїх прав та інтересів самостійно або колективно з іншими власниками.
8. Незважаючи на будь-які положення проспекту (рішення про емісію) про інше, для вчинення будь-яких дій або правочинів, зазначених у частинах першій – третій цієї статті, не вимагається перерахування облігацій, кредитних нот будь-яким із власників облігацій, кредитних нот зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах емітента. Таке перерахування повинно здійснюватися лише у разі, якщо відповідні облігації, кредитні ноти будуть погашені негайно після перерахування.
Стаття 122. Особливості розподілу коштів між власниками облігацій, кредитних нот за участю адміністратора
1. Будь-які кошти, що підлягають виплаті за участю адміністратора у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій, кредитних нот та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, кредитними нотами, або у процедурі їх банкрутства чи припинення, зараховуються на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, відкритий у Національному банку України, – якщо такі кошти виплачуються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм цінних паперів в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, – якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті.
2. Кошти, зазначені у частині першій цієї статті, переказуються Центральним депозитарієм цінних паперів після отримання відповідних розпоряджень та документів адміністратора у такій черговості:
1) у першу чергу переказуються кошти, належні до сплати особі (особам), яка покрила (які покрили) витрати адміністратора на здійснення дій та правочинів, пов’язаних із захистом прав та інтересів власників облігацій, кредитних нот під час судового процесу, виконавчого провадження, процедури відновлення платоспроможності, банкрутства, ліквідації емітента та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, кредитними нотами, у межах фактично здійснених витрат, але не більше суми, наданої такою особою (особами);
2) у другу чергу переказуються кошти для розподілу між усіма власниками облігацій, кредитних нот пропорційно до номінальної вартості непогашених облігацій, кредитних нот кожного власника.
3. Жоден із власників облігацій, кредитних нот не може отримувати переважного ставлення від адміністратора.
Стаття 123. Функції депозитарних установ та Центрального депозитарію цінних паперів
1. З метою забезпечення проведення зборів, підбиття підсумків голосування на них, виплати коштів, отриманих у процесі стягнення заборгованості з емітента облігацій, кредитних нот та/або особи, яка надає забезпечення за облігаціями, кредитними нотами, у процедурі їх банкрутства або ліквідації, а також в інших випадках, передбачених законодавством, депозитарні установи та Центральний депозитарій цінних паперів:
1) забезпечують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунку в цінних паперах та депозитарним договором, передачу інформації та документів від особи, відповідальної за проведення зборів, власникам облігацій, кредитних нот (у тому числі повідомлення про проведення зборів, остаточного порядку денного зборів, інформації про проведення засідання зборів, протоколу зборів) та від власників облігацій, кредитних нот особі, відповідальній за проведення зборів (у тому числі інформації про облігації, кредитні ноти, які не дають їхнім власникам права голосу на зборах);
2) отримують у порядку та спосіб, передбачені договором про обслуговування рахунку в цінних паперах та депозитарним договором, інформацію про голосування власників облігацій, кредитних нот з питань порядку денного зборів для її подальшого передання особі, відповідальній за проведення зборів;
3) здійснюють інші функції, передбачені законодавством.
2. Крім функцій, передбачених частиною першою цієї статті, депозитарна установа:
1) при голосуванні власником облігацій, кредитних нот з питань порядку денного зборів отримує від нього письмове запевнення в тому, що він не є особою, зазначеною у пунктах 1–5 частини третьої статті 111 цього Закону, або інформацію про належність до таких осіб;
2) направляє подану власниками облігацій, кредитних нот інформацію про голосування з питань порядку денного зборів та інформацію, передбачену пунктом 1 цієї частини, Центральному депозитарію цінних паперів;
3) встановлює обмеження у розпорядженні облігаціями, кредитними нотами, власник яких подав вимогу про проведення зборів;
4) скасовує обмеження у розпорядженні облігаціями після отримання від Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про завершення голосування з питань порядку денного зборів.
3. Особи, які мають право ініціювати проведення зборів, можуть звернутися з такою метою до Центрального депозитарію цінних паперів, в тому числі через депозитарну установу, у таких випадках:
1) особа, відповідальна за проведення зборів, не виконує своїх обов’язків з проведення зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу;
2) емітент не виконує свого обов’язку щодо призначення адміністратора;
3) особи, відповідальні за проведення зборів, не досягли у розумний строк домовленості щодо проведення зборів декількох випусків.
У разі звернення особи, яка має право ініціювати проведення зборів, до Центрального депозитарію цінних паперів він є особою, відповідальною за проведення зборів, та здійснює проведення таких зборів, підбиття підсумків голосування на них, оформлення та опублікування протоколу в порядку, встановленому законодавством.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати вимоги до порядку надання послуг особою, відповідальною за проведення зборів.";
п) у пункті 22 частини першої статті 128 слова "за випуском облігацій;" замінити словами "за випуском облігацій, кредитних нот;";
16) у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 3–4, ст. 10 із наступними змінами):
а) у частині другій статті 1:
після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
"терміни "оригінатор", "пул сек’юритизованих активів", "пул покриття", "сек’юритизація", "спеціалізована платформа фінансування", "спеціальний адміністратор", "управитель фінансовими активами" – у значеннях, наведених у Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям";".
У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;
б) у статті 9-1:
перше речення абзацу першого частини першої викласти в такій редакції:
"1. Право вимоги за договором про надання фінансової послуги може бути відступлене фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати фінансову послугу, право вимоги за якою відступається, або спеціалізованій платформі фінансування, крім випадків, визначених законом.";
доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. Право вимоги за зобов’язанням, що виникло на підставі договору про надання фінансової послуги, може бути відступлене спеціалізованій платформі фінансування при здійсненні транзакції із сек’юритизації або емісії облігацій з покриттям.
Відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги спеціалізованій платформі фінансування при здійсненні транзакції із сек’юритизації, за умови що оригінатор призначається управителем фінансовими активами, а також при здійсненні емісії облігацій з покриттям не впливає на зобов’язання боржника щодо здійснення платежів на користь нового кредитора незалежно від отримання ним повідомлення про факт відступлення права вимоги за відповідним договором.";
в) розділ II доповнити статтею 9-2 такого змісту:
"Стаття 9-2. Оновлення інформації про кредитні операції щодо активів, включених до пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття
1. Оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) подає до Кредитного реєстру відповідно до статті 27 цього Закону інформацію про кредитні операції, права вимоги за якими включені до пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття.
2. Обсяг та порядок подання оригінатором (управителем фінансовими активами) або емітентом облігацій з покриттям (спеціальним адміністратором – у разі його призначення) інформації до Кредитного реєстру визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
3. Оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) зобов’язаний подавати до Кредитного реєстру інформацію один раз на місяць та оновлювати таку інформацію станом на перший день місяця, наступного за звітним.
4. Оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) зобов’язаний безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів, права вимоги за якими включені до пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття, у порядку, визначеному Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", принаймні до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій.
5. Оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) подає інформацію відповідно до цієї статті без отримання на це згоди боржника.";
г) статтю 25 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Національний банк України у межах здійснення нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг під час обслуговування договорів про споживчий кредит, що складають пул сек’юритизованих активів або активи покриття, має право отримувати від оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення) договори, документи, рішення та інструкції в частині, що визначає порядок взаємодії зі споживачами, розгляду їхніх звернень, реструктуризації та врегулювання простроченої заборгованості, а також у встановленому Національним банком України порядку вимагати усунення порушення прав споживачів та застосовувати заходи впливу за невиконання таких вимог.";
ґ) у статті 27:
частину другу доповнити новим абзацом такого змісту:
"Інформація про кредитні операції, права вимоги за якими включені до пулу сек’юритизованих активів або пулу покриття, подається до Кредитного реєстру оригінатором (управителем фінансовими активами) або емітентом облігацій з покриттям (спеціальним адміністратором – у разі його призначення).";
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Кредитодавець, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оригінатор (управитель фінансовими активами) або емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) подає до Кредитного реєстру інформацію про:";
абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:
"4. Інформація, що подається кредитодавцем, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оригінатором (управителем фінансовими активами) або емітентом облігацій з покриттям (спеціальним адміністратором – у разі його призначення) до Кредитного реєстру, включає:";
абзаци другий, третій, п’ятий і шостий частини сьомої викласти в такій редакції:
"Заявник у разі незгоди з інформацією, що міститься стосовно нього у Кредитному реєстрі, має право звернутися до Національного банку України із заявою про виправлення чи видалення такої інформації з Кредитного реєстру. Національний банк України у разі отримання заяви від заявника про виправлення чи видалення інформації стосовно нього з Кредитного реєстру на час перевірки такої інформації позначає інформацію про кредитну операцію боржника відповідною позначкою та протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви звертається до кредитодавця, оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення), який надав інформацію до Кредитного реєстру, для її уточнення або до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якщо інформація була надана банком, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію.
Кредитодавець, оригінатор (управитель фінансовими активами), емітент облігацій з покриттям (спеціальний адміністратор – у разі його призначення) або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня звернення Національного банку України подати уточнену інформацію до Кредитного реєстру або надати вмотивовану відмову у внесенні змін до Кредитного реєстру. Національний банк України залишає інформацію без змін та знімає з неї позначку у разі підтвердження кредитодавцем або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб інформації, що заперечується.";
"Національний банк України у разі вмотивованої відмови кредитодавця, оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення), який надав інформацію до Кредитного реєстру, або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у внесенні змін до Кредитного реєстру стосовно заявника надсилає заявнику копію такої вмотивованої відмови (витяг з листа кредитодавця, оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення) або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якщо такий лист містить інформацію з обмеженим доступом). У такому разі заявник у порядку, визначеному Національним банком України, має право надати коментар до інформації стосовно себе, що заперечується. Обсяг такого коментаря не може перевищувати 100 слів. Національний банк України зобов’язаний долучити коментар заявника до інформації стосовно нього, що міститься у Кредитному реєстрі.
Національний банк України у разі ненадання кредитодавцем, оригінатором (управителем фінансовими активами) або емітентом облігацій з покриттям (спеціальним адміністратором – у разі його призначення), який подав інформацію до Кредитного реєстру, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповіді у строк, встановлений цією частиною, виключає або вносить зміни до інформації, що заперечується заявником, та інформує заявника про ненадання відповіді. Заявник має право оскаржити дію або бездіяльність кредитодавця, оригінатора (управителя фінансовими активами) або емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Національного банку України у судовому порядку.";
д) статтю 28 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Заходи впливу у вигляді накладення штрафу за порушення прав споживачів, передбачені частиною другою цієї статті, застосовуються також до оригінатора (управителя фінансовими активами) та емітента облігацій з покриттям (спеціального адміністратора – у разі його призначення).";
17) розділ III Закону України "Про аграрні ноти" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 12, ст. 65 із наступними змінами) доповнити статтею 12-1 такого змісту:
"Стаття 12-1. Включення аграрних нот у процесі сек’юритизації та віднесення до складу активів пулу покриття випуску облігацій з покриттям
1. Права вимоги за аграрними нотами можуть бути включені до складу пулу сек’юритизованих активів у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
2. Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку фінансові аграрні ноти можуть бути включені до складу активів покриття випуску облігацій з покриттям відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям" у разі наявності принаймні однієї з таких ознак:
1) виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою забезпечено іпотекою, про що зазначено у реквізитах фінансової аграрної ноти відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 7 цього Закону;
2) зобов’язання за фінансовою аграрною нотою забезпечено гарантією фінансової установи в повному обсязі відповідно до статті 17 цього Закону;
3) передання частково обмежено оборотоздатної фінансової аграрної ноти з порукою хоча б однієї фінансової установи відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 цього Закону.
Товарні аграрні ноти не можуть бути віднесені до складу активів покриття випуску облігацій з покриттям.";
18) у Законі України "Про рейтингування" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 7, ст. 15):
а) частину першу статті 1 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Цей Закон також встановлює правила присвоєння рейтингів в процесі сек’юритизації.";
б) у статті 2:
у пункті 28 частини першої слова "особа, яка взаємодіє" замінити словами "оригінатор, спонсор сек’юритизації, управитель фінансовими активами чи будь-яка інша особа, яка взаємодіє";
у частині другій:
у пункті 5 слова "Законі України "Про акціонерні товариства"." замінити словами "Законі України "Про акціонерні товариства";";
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) терміни "ресек’юритизація", "оригінатор", "спонсор сек’юритизації", "управитель фінансовими активами", "спеціалізована платформа фінансування", "сек’юритизаційні цінні папери" – у значеннях, наведених у Законі України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".";
в) частину першу статті 5 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
"2-1) кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів;";
г) частину третю статті 6 доповнити новим абзацом такого змісту:
"При визначенні кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів до присвоєної категорії обов’язково додається ідентифікатор "(s)".";
ґ) частину п’яту статті 13 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Обов’язковою умовою присвоєння кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів є наявність у не менше ніж у двох членів (щонайменше один із яких є незалежним) органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, глибоких знань та досвіду щодо транзакцій із сек’юритизації та сек’юритизаційних цінних паперів.";
д) статтю 15 доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
"12. АРА повинно забезпечувати, щоб рейтингові аналітики або особи, які затверджують кредитні рейтинги (прогнози кредитних рейтингів), не надавали консультацій чи пропозицій щодо сек’юритизаційних цінних паперів, яким АРА визначає кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів.";
е) доповнити статтею 22-1 такого змісту:
"Стаття 22-1. Особливості визначення кредитних рейтингів сек’юритизаційних цінних паперів
1. У разі якщо рейтингований суб’єкт – емітент сек’юритизаційних цінних паперів або пов’язана третя сторона має намір ініціювати визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів, така особа зобов’язана призначити щонайменше два АРА, які визначатимуть кредитні рейтинги незалежно одне від одного.
2. З метою забезпечення дотримання умов, визначених частиною першою цієї статті, під час призначення АРА рейтингований суб’єкт – емітент сек’юритизаційних цінних паперів або пов’язана третя сторона має забезпечити дотримання всіх таких вимог:
1) призначені АРА не належать до однієї групи рейтингових агентств;
2) призначені АРА не є акціонерами (учасниками) будь-яких інших АРА;
3) призначені АРА не мають права голосу в будь-яких інших АРА;
4) призначені АРА не мають прав або повноважень призначати чи звільняти членів органу, відповідального за здійснення нагляду, або виконавчого органу будь-якого іншого АРА;
5) жоден із членів органу, відповідального за здійснення нагляду, або виконавчого органу призначених АРА не є членом органу, відповідального за здійснення нагляду, або виконавчого органу будь-якого іншого АРА;
6) призначені АРА не здійснюють або не мають повноважень здійснювати контроль або вирішальний вплив на будь-яке інше АРА.
3. АРА під час визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації зобов’язане вимагати від рейтингованого суб’єкта – емітента сек’юритизаційних цінних паперів:
1) визначити кількість АРА, призначених для визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації, якщо до пулу сек’юритизованих активів входять активи того самого оригінатора;
2) визначити для кожного з АРА, які визначили кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації, до пулу сек’юритизованих активів якої входять активи одного і того самого оригінатора, його частку, що розраховується як співвідношення кількості сек’юритизаційних цінних паперів, випущених при ресек’юритизації, яким таке АРА визначило кредитний рейтинг, до загальної кількості сек’юритизаційних цінних паперів, випущених при ресек’юритизації, до пулу сек’юритизованих активів якої входять активи одного і того самого оригінатора, яким визначено кредитний рейтинг.
4. Під час визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів АРА розкриває всю інформацію щодо аналізу витрат та грошових потоків, що був проведений або на який покладалося АРА, а також зазначає інформацію щодо будь-яких очікуваних змін у кредитному рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів.
5. У разі визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів АРА повинно зазначати глибину оцінки при проведенні перевірки фінансових інструментів або інших активів, включених до пулу сек’юритизованих активів.
АРА повинно розкрити інформацію, чи проводило воно таку перевірку самостійно, чи покладалося на перевірку, здійснену третіми особами, а також зазначити, як результати такої перевірки вплинули на визначений кредитний рейтинг.
6. АРА не має права протягом чотирьох років з дати укладення договору про надання рейтингових послуг з визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації визначати кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів для цілей іншої ресек’юритизації, до пулу сек’юритизованих активів якої входять активи того самого оригінатора.
7. Вимоги частини шостої цієї статті не застосовуються, якщо кожне із щонайменше чотирьох АРА визначає кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів в обсязі більше 10 відсотків від загальної кількості непогашених сек’юритизаційних цінних паперів, випущених у процесі ресек’юритизації.
Звільнення, передбачене абзацом першим цієї частини, продовжує застосовуватися щонайменше до моменту, коли АРА укладе новий договір про надання рейтингових послуг з визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації, до пулу сек’юритизованих активів якої входять активи того самого оригінатора.
Якщо умови, визначені абзацом першим цієї частини, не виконуються на момент укладення такого договору, період, зазначений у частині шостій цієї статті, обчислюється з дати укладення нового договору.
8. Протягом періоду, еквівалентного строку дії договору, зазначеного у частині шостій цієї статті, строк дії якого сплив, але не більше чотирьох років після його спливу, АРА не має права укладати новий договір про визначення рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації, до пулу сек’юритизованих активів якої входять активи того самого оригінатора.
Обмеження, передбачене цією частиною, застосовується також до:
1) АРА, що належить до тієї самої групи рейтингових агентств, що й АРА, зазначене у частині шостій цієї статті;
2) АРА, яке є акціонером (учасником) АРА, зазначеного у частині шостій цієї статті;
3) АРА, у якому АРА, зазначене у частині шостій цієї статті, є акціонером (учасником).
9. Якщо кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації було визначено до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті, АРА може продовжувати здійснювати моніторинг та оновлення таких кредитних рейтингів за запитом протягом усього строку існування ресек’юритизації.
10. Вимоги частин третьої, шостої, сьомої та восьмої цієї статті не застосовуються до АРА, які мають менше 50 працівників на рівні групи рейтингових агентств, залучених до рейтингової діяльності, або мають річний дохід від такої діяльності менше ніж еквівалент 10 мільйонів євро, визначений за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня року, за який здійснюється такий розрахунок, на рівні групи рейтингових агентств.";
є) у частині першій статті 41:
доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1) порушення передбаченої абзацом другим частини третьої статті 6 цього Закону вимоги щодо використання ідентифікатора "(s)" для позначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів – у розмірі від 3,6 мільйона гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;";
у пункті 9 слова "достатній досвід" замінити словами "достатні знання та досвід";
доповнити пунктом 28-1 такого змісту:
"28-1) порушення передбаченої частиною дванадцятою статті 15 цього Закону вимоги щодо заборони надання рейтингованому суб’єкту – емітенту сек’юритизаційних цінних паперів консультацій чи пропозицій щодо сек’юритизаційних цінних паперів, яким АРА присвоює кредитний рейтинг сек’юритизаційних цінних паперів, – у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;";
пункт 49 після слів "вимоги щодо документування" доповнити словом "всіх";
доповнити пунктами 58-1 і 58-2 такого змісту:
"58-1) порушення передбаченої частиною шостою статті 22-1 цього Закону вимоги щодо чотирирічної заборони визначення кредитного рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів – у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
58-2) порушення передбаченої частиною восьмою статті 22-1 цього Закону вимоги щодо заборони укладення нового договору про визначення рейтингу сек’юритизаційних цінних паперів при ресек’юритизації – у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;".
6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку:
1) вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів та/або прийняття нових підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
2) забезпечити набрання чинності підзаконними нормативно-правовими актами та/або змінами до таких актів, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, не пізніше дня набрання чинності цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 16 вересня 2026 року № 4985-IX |
