Про Державний бюджет України на 2026 рік

для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 1 січня 2026 року - двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, починаючи з 1 січня 2026 року - п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Стаття 33. Установити, що військовослужбовці під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються за рахунок державного бюджету покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 34. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень статей 16 і 40 Бюджетного кодексу України, можуть залучатися кошти, визначені пунктом 1 частини третьої статті 15 Бюджетного кодексу України, у тому числі в рамках угод з іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, за механізмом, визначеним Регламентом (ЄС) 2024/2773 Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу від 24 жовтня 2024 року та відповідними угодами з такими іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, і не передбачені у переліку, визначеному додатком № 8 до цього Закону, кошти, визначені пунктом 13 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України і не передбачені у додатку № 1 до цього Закону, кошти у рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу (на підтримку швидкого відновлення України та здійснення заходів, передбачених відповідними угодами про фінансування з Європейським Союзом), не передбачені у додатку № 1 до цього Закону, які за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати відкриття нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету відповідно на реалізацію проектів, програм та заходів, визначених пунктами 1 і 12 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, програм бюджетної підтримки Європейського Союзу (на підтримку швидкого відновлення України та здійснення заходів, передбачених відповідними угодами про фінансування з Європейським Союзом), надання допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій для забезпечення їх житлом, включаючи реалізацію публічних інвестиційних проектів, зокрема для створення житлових фондів соціального житла та соціальної оренди для забезпечення доступу до житла осіб, які його потребують, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, та здійснення заходів з відновлення України і ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

Міжнародні договори України, у тому числі ті, на підставі яких залучаються такі кошти, можуть включати, зокрема, положення щодо відмови від суверенного імунітету України в можливих спорах щодо таких зобов’язань та не потребують ратифікації Верховною Радою України.

Залучення коштів, визначених пунктом 1 частини третьої статті 15 Бюджетного кодексу України в рамках угод з іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, за механізмом, визначеним Регламентом (ЄС) 2024/2773 Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу від 24 жовтня 2024 року, на виконання частини першої цієї статті здійснюється за умови виконання у поточному бюджетному періоді плану державних зовнішніх запозичень до загального фонду державного бюджету (з урахуванням можливого збільшення такого плану в разі застосування положень частини четвертої статті 15 Бюджетного кодексу України).

Міністерство фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів України вносить зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення надходження у 2026 році таких коштів і здійснює коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2026 році від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій та інших проектів, визначених цим Законом.

Стаття 35. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень частин першої та третьої статті 15, частини четвертої статті 23, статті 30, частини другої статті 48, пункту 5 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України, за рішенням Кабінету Міністрів України та за згодою відповідного кредитора кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій та інших проектів, можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, в тому числі з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити (позики). Закупівлі в рамках реалізації таких публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій та інших проектів здійснюються згідно з правилами і процедурами, встановленими міжнародними фінансовими організаціями, відповідно до статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі".

Стаття 36. Установити, що у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не застосовуються положення частин десятої і одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони.

Стаття 37. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями Кабінету Міністрів України:

за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360);

за бюджетною програмою "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам);

за бюджетною програмою "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм).

Стаття 38. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень частини третьої та четвертої статті 103-3 Бюджетного кодексу України:

Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку здійснюється розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування;

залишки коштів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2025 року перераховуються Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства освіти і науки України з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення зазначеної субвенції.

Стаття 39. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень частин другої і четвертої статті 103-2 Бюджетного кодексу України:

розподіл освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України;

залишки коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2025 року (крім залишків коштів, перерахованих у 2025 році відповідно до статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" до місцевих бюджетів), перераховуються Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства освіти і науки України з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам).

Стаття 40. Установити, що у 2026 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Стаття 41. Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Стаття 42. Установити, що у 2026 році відпустки, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про відпустки", на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2026 року.

У разі невикористання працівником державного органу відпусток, визначених частиною першою цієї статті, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.

Стаття 43. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень пунктів 2 і 3 частини першої статті 98, пункту 2 частини першої статті 99 Бюджетного кодексу України, горизонтальне вирівнювання податкоспроможності здійснюється:

для обласних бюджетів - окремо за очікуваними надходженнями у 2025 році податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України, та за очікуваними надходженнями у 2025 році податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України, з урахуванням вимог абзацу першого пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;

для бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджетів місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій, бюджетів міст Києва та Севастополя і районів у містах, - за очікуваними надходженнями у 2025 році податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, з урахуванням вимог абзацу першого пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

Стаття 44. При розрахунку показників горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування на 2026 рік для визначення кількості населення використовується чисельність наявного населення за даними Державної служби статистики України та кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб за інформацією Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Стаття 45. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) податковими агентами - резидентами Дефенс Сіті, які подали до Міністерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, та згідно із зазначеними нормами Бюджетного кодексу України належить до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (крім частини податку, визначеного пунктом 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України), зараховується відповідно до спеціального фонду бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади, територію якої обрано для релокації, із спрямуванням на створення інфраструктури та підтримку релокації резидентів Дефенс Сіті або до спеціального фонду бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади, на території якої розміщений відповідний резидент Дефенс Сіті, із спрямуванням на реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей резидентів Дефенс Сіті.

Порядок використання таких коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 46. Дозволити Кабінету Міністрів України, як виняток з положень частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, за зверненням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, спрямувати у 2026 році частину залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", утвореного станом на 1 січня 2026 року, на здійснення заходів у сфері оборони.

Стаття 47. Установити, що у 2026 році, як виняток із частин третьої та четвертої статті 14, пункту 22-8 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, залишки коштів загального фонду та бюджету розвитку (спеціального фонду) місцевих бюджетів тимчасово окупованих Російською Федерацією територій згідно з переліком, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій України (крім територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією до 24 лютого 2022 року), що обліковуються станом на 1 січня 2026 року на рахунках в органах Державної казначейської служби України, перераховуються Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства розвитку громад та територій України з метою подальшого спрямування таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Стаття 48. Установити, що у 2026 році залишок коштів, перерахованих відповідно до статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" до спеціального фонду державного бюджету для Міністерства освіти і науки України та не використаних у 2025 році (крім коштів, перерахованих до місцевих бюджетів), зберігається на рахунку спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування) "Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам" (код 2211190) і розподіляється за рішеннями Кабінету Міністрів України у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам).

Стаття 49. Установити, що у 2026 році підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції за бюджетною програмою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України "Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" (код 1201100) здійснюється через Український державний фонд підтримки фермерських господарств у разі внесення відомостей про них до інформаційно-комунікаційної системи Державного аграрного реєстру.

При цьому у 2026 році до інформаційно-комунікаційної системи Державного аграрного реєстру включаються тимчасово, на період дії воєнного стану в України та не більш як на шість місяців після його припинення або скасування, відомості про виробників сільськогосподарської продукції без дотримання вимог, визначених пунктом 2.15-1 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг.

Стаття 50. Дозволити Міністерству фінансів України здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, у сумі до 15.000.000 тис. гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням у тижневий строк Верховної Ради України.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 51. Установити, що у 2026 році з метою оперативного виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень, які потребують застосування інноваційних підходів, спрямованих на усунення системних проблем, в міністерствах можуть утворюватися тимчасові проектні групи. Чисельність однієї тимчасової проектної групи може становити не більше 15 осіб.

Кількість працівників міністерства, які входять до складу тимчасових проектних груп, протягом року не може перевищувати 7 відсотків штатної чисельності такого міністерства станом на 1 січня 2026 року.

За роботу в тимчасовій проектній групі здійснюється виплата винагороди, яка є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за рахунок коштів бюджетної програми "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади".

Розмір та умови виплати винагороди за участь у роботі тимчасової проектної групи встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Така винагорода не враховується під час обчислення середньої заробітної плати і не застосовується для цілей нарахування пенсій та перерахунку раніше призначених пенсій.

Стаття 52. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень пункту 1 частини другої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, та податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток, до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад - у розмірі 64 відсотки.

З метою сталого проходження опалювального періоду 2025/2026 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2026 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, визначені частиною першою цієї статті, у розмірі 4 відсотки спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення. У разі наявності заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води зазначені кошти у першу чергу спрямовуються на погашення такої заборгованості.

Місцеві ради, на території яких надаються послуги суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, у сфері водопостачання та водовідведення, засновниками яких є інші місцеві ради, за рахунок додаткових надходжень, визначених цією статтею, передбачають у своїх місцевих бюджетах субвенції іншим місцевим бюджетам (включаючи субвенцію обласному бюджету) відповідно на: погашення заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у разі наявності такої заборгованості; проведення розрахунків за електричну енергію, що використовується для виробництва послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Стаття 53. Установити, що у 2026 році, як виняток з положень пункту 7-6 частини третьої статті 29 та пункту 36-5 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, плата за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України "Про дорожній рух" і "Про перевезення небезпечних вантажів" зараховується:

до спеціального фонду державного бюджету у розмірі 50 відсотків і спрямовується на здійснення витрат, пов’язаних з організацією та наданням адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України "Про дорожній рух" і "Про перевезення небезпечних вантажів";

до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 50 відсотків.

Стаття 54. Установити, що у 2026 році, як виняток з положення пункту 13-12 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, до спеціального фонду державного бюджету зараховується 50 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", що спрямовуються на розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування розпорядника зазначеного Реєстру та його територіальних органів.

Стаття 55. Установити, що в 2026 році народному депутату України відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі трьох місячних заробітних плат народного депутата України, що не підлягають оподаткуванню.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року.

2. Додатки №№ 1-8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

3. Зупинити на 2026 рік дію:

абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу України;

частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України;

абзацу другого частини першої статті 24-1 Бюджетного кодексу України;

пункту 52 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;

частини другої статті 18 Закону України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6-7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;

частини першої статті 12-1, частин першої, другої та п’ятої статті 12-2 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20-21, ст. 712; 2020 р., № 28, ст. 188);

абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2347-IX) в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

статті 35 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448; 2020 р., №№ 7-9, ст. 48, № 36, ст. 273);

пунктів 1-3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 47, ст. 407);

частини третьої статті 8 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2020 р., № 50, ст. 456; 2023 р., № 82, ст. 301);

частини тридцять першої статті 9-6 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2023 р., № 82, ст. 301; 2024 р., № 52, ст. 300; 2025 р., № 30, ст. 98) в частині фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, випуску "зелених" облігацій;

абзацу п’ятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 50, ст. 456);

підпункту 3 пункту 4 статті 21 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про енергетичну ефективність" (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 2, ст. 8);

абзацу дев’ятого частини першої статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 839; 2021 р., № 48, ст. 387; 2023 р., № 19-20, ст. 83);

статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 48, ст. 387);

пункту 3 частини першої статті 12, пункту 3 частини першої статті 13, пункту 3 частини першої статті 14, пункту 3 частини першої статті 15, пункту 6 частини першої статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами);

пункту 4 частини першої статті 20, пункту 10 частини третьої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);

пункту 6 частини першої статті 9, статті 33 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18 із наступними змінами);

пункту 3 частини першої статті 6-1, пункту 3 частини першої статті 6-2, пункту 3 частини першої статті 6-3, пункту 3 частини першої статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами);

статті 29 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 36; 2018 р., № 6-7, ст. 43);

частини шостої статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами);

абзацу другого частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);

абзацу першого та другого речення абзацу другого частини четвертої статті 78, частини одинадцятої статті 84, другого речення абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 89 Закону України "Про медіа" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 47-50, ст. 120, № 76, ст. 268);

частин другої - шостої статті 22-1 Закону України "Про засади державної регіональної політики" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 90; із змінами, внесеними Законом України від 9 липня 2022 року № 2389-IX);

частини першої статті 101 Закону України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX;

пункту 15 частини першої статті 1 та частини першої статті 61 Закону України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312);

пункту 4 частини першої статті 1 в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пункту 9-19 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами);

абзаців першого і другого частини четвертої статті 13 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., №№ 37-38, ст. 238; 2025 р., № 36, ст. 149);

частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380 із наступними змінами) в частині заборони приватизації будівель та споруд державних закладів вищої освіти, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання;

абзацу сорок сьомого частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68 із наступними змінами) в частині заборони приватизації приміщень, в яких розміщуються державні заклади вищої освіти, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання;

абзацу третього частини першої статті 57-1 в частині збереження середнього заробітку працівників закладів та установ освіти, наукових установ, абзаців першого - п’ятого частини другої статті 61 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; із змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2126-IX), абзацу першого частини другої статті 36, пункту 7-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25; 2020 р., № 50, ст. 468; із змінами, внесеними Законом України від 6 вересня 2022 року № 2564-IX);

абзацу дванадцятого частини п’ятої статті 11 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2024 р., № 13, ст. 66, № 30, ст. 222);

пункту 2 частини першої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 18-19, ст. 81; 2024 р., № 13, ст. 66) в частині обмеження права акціонерних товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій належать державі, приймати рішення про виплату дивідендів;

частини першої статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) в частині обмеження права товариств з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі яких 100 відсотків часток належать державі, приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди;

частини четвертої статті 32 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212; 2014 р., № 28, ст. 939) в частині розміру відшкодування народному депутату України витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

4. Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій передбачати у межах видатків державного бюджету на їх утримання на відповідний рік протягом строку дії відповідних господарських договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, необхідні кошти для їх оплати, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України.

Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба зовнішньої розвідки України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами, пов’язаними з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України, а Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.

5. Установити, що у 2026 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України:

частина друга та абзац п’ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами);

стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2023 р., № 14, ст. 39);

частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 92);

частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178; 1996 р., № 35, ст. 162; 2021 р., № 36, ст. 306; 2023 р., № 14, ст. 39);

абзац п’ятий частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);

абзаци перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2004 р., № 45, ст. 503; 2014 р., № 20-21, ст. 745);

пункт 6 частини першої статті 6, стаття 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127; 2004 р., № 50, ст. 536; 2021 р., № 23, ст. 197; 2023 р., № 4-5, ст. 11);

частина друга статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 58; 2006 р., № 1, ст. 18).

6. Установити, що у 2026 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені:

абзацом п’ятим частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);

пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);

абзацами першим і другим пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2004 р., № 45, ст. 503; 2014 р., № 20-21, ст. 745);

пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127; 2004 р., № 50, ст. 536; 2021 р., № 23, ст. 197; 2023 р., № 4-5, ст. 11);

пунктами 4-6 частини першої статей 6-1 та 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182; 2005 р., № 5, ст. 120);

абзацом третім частини десятої статті 6 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 896; 2018 р., № 46, ст. 371).

7. Установити, що у 2026 році під час проведення класифікації посад в державному органі кількість посад державної служби, які за функціональним розподілом віднесено до сім’ї посад, що здійснює аналіз державної політики та нормотворчу діяльність, становить не більше 50 відсотків для апарату органу законодавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України та постійно діючого допоміжного, консультативно-дорадчого органу, утвореного Президентом України, не більше 40 відсотків для міністерств, з якими обов’язковому погодженню підлягають проекти актів Кабінету Міністрів України, за результатами розгляду яких оформлюється висновок, не більше 30 відсотків для усіх інших державних органів від загальної кількості посад, класифікацію яких проведено.

8. Установити, що у 2026 році у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів державних службовців не застосовуються.

9. Установити, що у 2026 році оплата праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.

Оплата праці працівників Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.

Оплата праці, грошове забезпечення працівників Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України, посадові оклади яких визначено у трьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.

Оплата праці державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадові оклади яких визначено у чотирьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.

10. Установити, що у 2026 році оплата праці державних службовців органів сектору безпеки і оборони (крім Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України), обласних та окружних прокуратур, а також Пенсійного фонду України здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

11. Установити, що у 2026 році в державних органах, в яких з 1 січня 2026 року для посад державної служби зменшуються розміри посадових окладів у зв’язку зі зміною юрисдикції або типу державного органу, для визначення розмірів посадових окладів застосовуються юрисдикція та тип державного органу, встановлені на 2025 рік.

12. Установити, що у 2026 році норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" застосовуються до 31 грудня 2026 року до державних органів, які не здійснюють оплату праці на основі класифікації посад.

13. Установити, що норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

14. Установити, що, починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

15. Установити, що надання соціальних послуг загальнонаціонального значення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

16. У разі якщо на території територіальної громади недостатньо закладів, які надають соціальні послуги, або на території територіальної громади не надаються окремі соціальні послуги, направлення громадян (отримувачів) для отримання соціальних послуг на інший місцевий рівень здійснюється з обов’язковою передачею коштів для надання відповідних соціальних послуг у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.

17. Установити, що тимчасово, до завершення процедури передачі закладів професійної освіти, фахової передвищої освіти з державної у комунальну власність відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті - обласному центрі, обласних бюджетів, бюджету міста Києва можуть здійснюватися капітальні видатки на заклади професійної, фахової передвищої освіти державної власності, що перебувають у сфері їх оперативного управління.

18. Установити, що у разі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та Бюджетного кодексу України рішень, які передбачають відкриття нових бюджетних програм, Кабінет Міністрів України (у разі потреби) затверджує порядки використання коштів державного бюджету.

19. Кабінету Міністрів України, обласним військовим (державним) адміністраціям, Київській міській військовій (державній) адміністрації до 1 квітня 2026 року за участю органів місцевого самоврядування вжити заходів щодо наповнення відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України актуальними даними про чисельність населення для забезпечення об’єктивного розподілу фінансових ресурсів між бюджетами, що становлять бюджетну систему України, в тому числі здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій, починаючи з 2027 року.

20. Кабінету Міністрів України:

забезпечити утворення органів виконавчої влади та/або здійснення органами виконавчої влади додаткових повноважень у межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади та видатків на їх утримання;

разом з Центральною виборчою комісією після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів;

визначити механізм фінансового забезпечення діяльності державних наукових установ, які мають статус бюджетної установи, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок державних закладів вищої освіти незалежно від відомчого підпорядкування з урахуванням результатів їх державної атестації;

разом із Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук до 1 вересня 2026 року вжити заходів щодо забезпечення подальшого функціонування державних наукових установ та закладів вищої освіти (в частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності), які за результатами державної атестації віднесені до групи Г, крім музеїв, природних, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, які є державними науковими установами, шляхом, зокрема, оптимізації мережі розпорядників бюджетних коштів або зміни типу таких установ (закладів);

до 1 серпня 2026 року вжити заходів щодо завершення процедури передачі з державної у комунальну власність закладів професійної, фахової передвищої освіти, які відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передані на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів;

з урахуванням реальних потреб населення у відповідних послугах, соціально-економічної, демографічної і міграційної ситуації, особливостей організації надання послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (прифронтові території), здійснити перегляд функцій та моделювання оптимальної мережі установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери всіх рівнів, зокрема установ та закладів галузі освіти;

розробити та подати до 1 липня 2026 року на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначено пенсію за окремими законами, та здійснення таким особам індексації пенсій незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення) на загальних умовах;

за підсумками виконання Державного бюджету України у першому кварталі 2026 року розглянути питання щодо можливості збільшення з 10 до 20 відсотків пропорції спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених абзацом першим пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення.