3) статтю 33-1 доповнити частинами такого змісту:
"Порядок, умови видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою та перелік документів, необхідних для її одержання, визначаються нормативно-правовим актом Національного банку.
Національний банк приймає рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення становить три місяці з дня подання відповідної заяви.
Національний банк приймає рішення про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення не може перевищувати 30 робочих днів з дня отримання заяви особи про відкликання такої ліцензії.
Національний банк у визначеному ним порядку розглядає клопотання про незастосування до особи ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання.
Національний банк має право продовжити строки прийняття рішень, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті.
Національний банк залишає заяву про видачу ліцензії на здійснення операцій з готівкою/заяву про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою/клопотання особи про незастосування до неї ознаки небездоганної ділової репутації без руху з підстав, у порядку і строки, визначені статтею 37 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку у справах, що стосуються дотримання юридичними особами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з готівкою, установлених законодавством вимог, є день складення Національним банком документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття ним індивідуального акта щодо таких юридичних осіб. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку";
4) у пункті 2 частини другої статті 44 слово "(анулювання)" виключити;
5) у статті 56:
частину третю викласти в такій редакції:
"Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії (індивідуальні акти), які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком";
після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
"Національний банк приймає індивідуальні акти, які є адміністративними актами, та здійснює адміністративне провадження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.
Національний банк у прийнятому ним адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов’язок, зазначає підстави прийняття такого акта з належним обґрунтуванням, строк і порядок його оскарження (у тому числі найменування суду, до якого особа може подати позов), а також вказівку на те, що оскарження рішення, акта або дії Національного банку не зупиняє їх виконання відповідно до статті 74 цього Закону.
Прийняті Національним банком адміністративні акти набирають чинності з дня доведення їх до відома особи у встановленому ним порядку в один із способів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо інше не встановлено законом. Днем доведення до відома особи є день вручення адміністративного акта особі під підпис або надсилання поштою, або надсилання на адресу електронної пошти цієї особи чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, або його оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку".
У зв’язку з цим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - дев’ятнадцятою;
6) у статті 68:
у пункті 4 частини п’ятої слово "анульовані" замінити словом "відкликані";
в абзаці четвертому частини шостої слова "відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, анулювання (відкликання) у небанківських фінансових установах, інших особах" замінити словами "відкликання у небанківських фінансових установ, інших осіб".
40. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246 із наступними змінами):
1) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
2) у статті 16-1:
у частині другій слова "яка здійснюється" замінити словами "яка здійснюється з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";
частину шосту доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";
3) у статті 17:
перше речення частини п’ятої доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";
частину десяту викласти в такій редакції:
"У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причини відмови. Таке рішення приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру";
у частині шістнадцятій слова "може бути оскаржене" замінити словами "може бути оскаржено в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".
41. У Законі України "Про правову охорону географічних зазначень" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із наступними змінами):
1) у статті 2:
у частині першій слово "Законодавство" замінити цифрою і словом "1. Законодавство";
доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони географічних зазначень регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) в абзаці шостому частини четвертої статті 3-2 слова "третіх осіб" замінити словами "заінтересованих осіб";
3) у статті 11:
у частині шостій:
в абзаці першому слово "особа" замінити словами "заінтересована особа", а слова "мотивоване заперечення" - словами "мотивовану скаргу";
в абзаці другому слово "заперечення" замінити словом "скарги";
абзац третій викласти в такій редакції:
"Вимоги до скарги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Скарга подається разом з її копією";
в абзацах четвертому і п’ятому слово "заперечення" в усіх відмінках замінити словом "скарга" у відповідному відмінку;
абзац шостий викласти в такій редакції:
"Протягом двох місяців з дати отримання скарги НОІВ запрошує заінтересовану особу, яка подала скаргу, та заявника для відповідних консультацій розумної тривалості, але не більше трьох місяців";
перше речення абзацу сьомого викласти в такій редакції: "Заінтересована особа, яка подала скаргу, та заявник починають такі консультації невідкладно";
в абзаці другому частини одинадцятої слово "особа" замінити словами "заінтересована особа";
у частині тринадцятій:
в абзаці першому слово "Заперечення" замінити словом "Скарги";
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
"Подана скарга розглядається в межах мотивів, викладених у ній, та з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надана у встановлений строк.
Скарга щодо заявки задовольняється лише у разі, якщо вона";
в абзаці сьомому слово "заперечення" замінити словом "скарги";
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"У разі якщо скарга стосується назви, що позначає транскордонне географічне місце, а заявку подано кількома заявниками разом, процедура оскарження проводиться в країні походження кожного заявника, а заявники зобов’язані забезпечити подання разом із заявкою документів, що стосуються скарги та результатів її розгляду в кожній країні";
4) у статті 13:
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання скарги на рішення у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно до регламенту Апеляційної палати, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання скарги сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у частині першій цієї статті, скарга вважається неподаною, про що особі, яка її подала, надсилається повідомлення";
абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:
"Якщо скарга на рішення НОІВ за заявкою подана заінтересованою особою відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, заявнику негайно надсилається повідомлення про одержання такої скарги та її копія. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на скаргу протягом двох місяців з дня одержання її копії та взяти участь у її розгляді";
частини шосту і десяту викласти в такій редакції:
"6. Скарга на рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом двох місяців з дня одержання скарги, сплати збору за її подання та в межах мотивів, викладених у скарзі та під час її розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надійшла у встановлений строк. Строк розгляду скарги продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";
"10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати оприлюднення в повному обсязі на офіційному веб-сайті НОІВ відповідного наказу НОІВ";
5) в абзацах шостому і сьомому частини п’ятої статті 17 слова і цифри "якщо було подано заперечення відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якому зазначено про проблему" замінити словами і цифрами "якщо було подано скаргу відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якій зазначено про проблему";
6) у тексті Закону слово "заперечення" в усіх відмінках і числах замінити словом "скарга" у відповідному відмінку і числі.
42. В абзаці третьому частини першої статті 17 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 391 із наступними змінами) слова "(у тому числі шляхом анулювання)" виключити.
43. У Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 405 із наступними змінами):
1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:
"свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей (далі - свідоцтво) - документ встановленого зразка, що підтверджує право особи на вивезення або тимчасове вивезення зазначених у ньому культурних цінностей";
2) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Порядок прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей регулюється Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
3) у статті 10:
абзац п’ятий частини першої викласти в такій редакції:
"перелік культурних цінностей, на вивезення або тимчасове вивезення яких видається свідоцтво";
абзац шостий частини другої виключити;
4) у частинах другій і третій статті 11 слова "порушила клопотання" замінити словами "подала заяву";
5) статтю 12 виключити;
"Стаття 13. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей
Свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей без свідоцтва забороняється.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видає свідоцтво в електронній формі протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви та документів, передбачених статтею 15 або 24 цього Закону відповідно. Зразок свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво видається на безоплатній основі.
Свідоцтво набирає чинності з дати його видачі і діє протягом:
шести місяців - для свідоцтва на право вивезення культурних цінностей;
строку дії митного режиму тимчасового вивезення, який застосовано до зазначених у цьому свідоцтві культурних цінностей, - для свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.
Культурні цінності, зазначені у свідоцтві на право тимчасового вивезення, можуть бути поміщені лише у митний режим тимчасового вивезення, строк якого не може перевищувати чотири роки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у день видачі свідоцтва вносить таке свідоцтво до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим, пропуску через митний кордон України культурних цінностей, що вивозяться, у тому числі тимчасово, за межі України, на підставі відповідного свідоцтва, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України";
"Стаття 15. Порядок оформлення права на вивезення культурних цінностей
Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у письмовій (електронній або паперовій) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.
До заяви додаються:
документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.
Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі протягом трьох робочих днів з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).
У разі відмови у видачі свідоцтва центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обґрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.
За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі";
"Стаття 24. Порядок оформлення права на тимчасове вивезення культурних цінностей
Заява про видачу свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у паперовій формі власником культурних цінностей чи уповноваженою ним особою.
До заяви додаються:
копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, справжність якої засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, що приймає культурні цінності;
документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.
Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі протягом трьох робочих днів з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).
У разі відмови у видачі свідоцтва центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обґрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.
За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі";
7) у тексті Закону слово "клопотання" в усіх відмінках і числах замінити словом "заява" у відповідному відмінку і числі.
44. Статтю 2 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом".
45. У Законі України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68 із наступними змінами):
1) у підпункті 11 статті 1 слова "та анулювання" замінити словами "відновлення дії та припинення дії";
2) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, припинення дії адміністративних актів у сфері використання ядерної енергії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
3) у статті 12:
частину другу після слова "заяву" доповнити словами "в електронній або паперовій формі";
після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Заява реєструється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в день її надходження".
У зв’язку з цим частини третю - двадцять четверту вважати відповідно частинами четвертою - двадцять п’ятою;
частину шосту доповнити словами "спосіб доведення до відома інформації про прийняте рішення за заявою та спосіб отримання ліцензії";
частини дев’яту і десяту викласти в такій редакції:
"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснює попередній розгляд заяви та поданих разом з нею документів з метою оцінки їх форми та змісту і у разі наявності підстав повідомляє заявника письмово або засобами телекомунікаційного зв’язку про залишення заяви без руху або приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.
Підставами для залишення заяви на отримання ліцензії без розгляду є:
подання заяви на право провадження діяльності, що не підлягає ліцензуванню;
подання заяви з порушенням строків, передбачених частиною тринадцятою цієї статті;
відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про заявника (суб’єкта діяльності) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта діяльності у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";
після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Підставами для залишення заяви без руху є:
подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви на отримання ліцензії;
підписання заяви або хоча б одного з документів, що додається до заяви на отримання ліцензії, особою, яка не має на це повноважень, або оформлення із порушенням вимог, складення не за встановленою формою або якщо такі заява або документ не містять даних, що обов’язково вносяться до них".
У зв’язку з цим частини одинадцяту - двадцять п’яту вважати відповідно частинами дванадцятою - двадцять шостою;
в абзаці першому частини п’ятнадцятої слова "інспекційне обстеження заявника" замінити словами "інспекційне обстеження заявника, а також прийняття рішення за заявою";
після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Рішення про видачу ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома заявника".
У зв’язку з цим частини шістнадцяту - двадцять шосту вважати відповідно частинами сімнадцятою - двадцять сьомою;
частини сімнадцяту і дев’ятнадцяту викласти в такій редакції:
"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки доводить до відома інформацію про прийняте рішення та видає заявникові ліцензію у спосіб, зазначений ним у заяві, невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення";
"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки формує ліцензійну справу щодо кожного ліцензіата, в якій зберігаються документи, подані ліцензіатом для видачі ліцензії, внесення до неї змін, видачі дубліката ліцензії, зупинення дії та відновлення дії ліцензії, а також копії рішень про видачу, припинення дії та видачу дубліката ліцензії, внесення до неї змін, розпорядження про усунення порушень умов ліцензії";
4) текст статті 13 викласти в такій редакції:
"Заявникові може бути відмовлено у видачі ліцензії органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі:
виявлення неспроможності заявника забезпечити дотримання умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;
наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації;
неусунення виявлених недоліків у поданій заяві, доданих до заяви документах протягом строку, зазначеного в повідомленні про залишення заяви без руху.
Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома заявника";
5) частину тринадцяту статті 14 викласти в такій редакції:
"Рішення про відмову у внесенні змін до ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата";
6) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Зупинення дії, відновлення дії та припинення дії ліцензії
Дія ліцензії на провадження діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів та ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії може бути зупинена, а дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та дія ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії можуть бути припинені органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що їх видав, у разі:
подання ліцензіатом відповідної заяви;
ліквідації ліцензіата - юридичної особи або припинення підприємницької діяльності ліцензіатом - фізичною особою;
порушення ліцензіатом умов ліцензії, ліцензійних умов, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки;
неспроможності ліцензіата дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;
припинення дії документів, на підставі яких зроблено висновок про спроможність заявника дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки, або невиконання вимог безпеки, визначених такими документами.
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки приймає рішення про відновлення дії ліцензії, щодо якої прийнято рішення про зупинення дії, після перевірки усунення ліцензіатом порушень, що стали підставою для зупинення дії ліцензії, та відновлення ліцензіатом спроможності дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. Строк проведення перевірки не повинен перевищувати шість місяців з дня надходження заяви із зазначенням обґрунтованих підстав для відновлення дії ліцензії.
Рішення про відновлення дії ліцензії набирає чинності з дня його прийняття, про що орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки невідкладно повідомляє ліцензіата.
Заява ліцензіата про відновлення дії ліцензії не є підставою для прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про відновлення дії ліцензії, якщо додані до заяви документи не підтверджують усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії.
Дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію (після завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку), експлуатації або зняття з експлуатації ядерної установки та на етапі експлуатації або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів може бути припинена лише після повного вилучення з них ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на провадження діяльності на такій установці або сховищі іншому ліцензіату.
Неусунення виявлених порушень у встановлений строк у разі провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та в разі провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії тягне за собою припинення дії ліцензії.
У разі прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про зупинення дії чи припинення дії ліцензії ліцензіат зобов’язаний негайно припинити провадження раніше дозволеної діяльності, повідомити про це зазначений орган і вжити заходів для збереження умов, необхідних для забезпечення безпеки праці, здоров’я персоналу, охорони навколишнього природного середовища, а в разі прийняття рішення про припинення дії ліцензії - протягом 10 днів з дня його надходження надіслати оригінал ліцензії органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який її видав.
Про припинення дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки повідомляє протягом п’яти днів органам державного управління у сфері використання ядерної енергії та поводження з радіоактивними відходами.
Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома ліцензіата.
Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата.
Оскарження рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії не зупиняє дію рішення".
46. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):
1) у частині четвертій статті 6 слова "в судовому порядку" замінити словами "в адміністративному та/або судовому порядку";
2) у статті 8-2:
частину третю викласти в такій редакції:
"Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану";
після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Рішення про відмову у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;
3) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словом "погашення" у відповідному відмінку.
47. У Законі України "Про мисливське господарство та полювання" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами):
1) доповнити статтею 1-1 такого змісту:
"Стаття 1-1. Законодавство України про мисливське господарство та полювання
Відносини у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) у пункті 11 частини першої статті 39 слова "анулювати видані ними дозволи" замінити словами "припиняти дію виданих ними дозволів".
48. Абзац четвертий частини першої статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143 із наступними змінами) доповнити реченням такого змісту: "Такий порядок має відповідати Закону України "Про адміністративну процедуру".
49. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 22, ст. 171 із наступними змінами):
1) третє речення частини першої статті 15 викласти в такій редакції: "Рішення органу державного нагляду може бути оскаржено страхувальником або страховиком протягом 30 календарних днів в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";
2) абзац другий частини першої статті 36 викласти в такій редакції:
"Застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на захист своїх прав у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";
3) статтю 39 викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Вирішення спорів
Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".
50. Статтю 2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері законодавства України про жертви нацистських переслідувань регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
51. У Законі України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289 із наступними змінами):
1) частину третю статті 5 після слів "вважається день прийому" доповнити словами "поданої в електронній або паперовій формі";
2) у статті 9:
у частині першій слова "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги розглядає" замінити словами "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги, подану в електронній або паперовій формі, розглядає";
у частині третій цифри "10" замінити словом "трьох";
3) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Рішення про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги або про відмову у встановленні (перерахунку) пенсії за особливі заслуги, винесене уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку.
Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
52. У Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290, № 40, ст. 316):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу, що призначає і здійснює виплату державної соціальної допомоги
Рішення, дії чи бездіяльність органу соціального захисту населення можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".
53. У Законі України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333 із наступними змінами):
1) доповнити статтею 1-1 такого змісту:
"Стаття 1-1. Законодавство України про охорону культурної спадщини
1. Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про рекламу", "Про охорону археологічної спадщини", "Про землеустрій", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про Державний земельний кадастр", "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами України та іншими нормативно-правовими актами.
Прийняття, набрання чинності, доведення до відома, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері охорони культурної спадщини здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";
2) статтю 3 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
"9. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, а також надані ними погодження і висновки, якими справа врегульовується по суті, є адміністративними актами. Відносини щодо їх прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Оскарження адміністративних актів у сфері культурної спадщини в адміністративному порядку не зупиняє їхньої дії, крім випадків оскарження адміністративних актів, наслідком прийняття яких є можливість проведення робіт, які можуть призвести до знищення (знесення), пошкодження об’єктів культурної спадщини";
3) частину першу статті 21 доповнити словами "з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";
4) у статті 33-1слово "клопотання" в усіх відмінках замінити словом "заява" у відповідному відмінку;
5) в абзаці четвертому частини четвертої статті 33-4 слово "клопотання" замінити словом "заяви".
54. Абзац другий частини шостої статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2018 р., № 43, ст. 345) викласти в такій редакції:
"Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та припинення дії ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством".
55. У Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
1) у статті 1:
у частині другій слова "у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей" замінити словами "у сфері соціального захисту населення";
частину шосту викласти в такій редакції:
"Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";
2) у частині третій статті 12 слова "у судовому порядку відповідно до закону" замінити словами "в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";
3) у статті 17:
у назві слова "Оскарження рішення органу" замінити словами "Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу";
частину першу викласти в такій редакції:
"Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну соціальну допомогу, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".
56. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):
1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері банківської діяльності, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та іншими законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку";
2) у статті 9:
після частини восьмої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:
"Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу.
Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України.
Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи.