"За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:
попередження;
тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю";
після частини п’ятої доповнити десятьма новими частинами такого змісту:
"Питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному цим Законом.
Підставою для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання міністерства або іншого державного органу, що здійснює організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, або уповноважених цими державними органами суб’єктів, які організаційно забезпечують діяльність експертно-кваліфікаційних комісій.
Подання готується за результатами розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою цієї статті. Подання вноситься на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.
Процедура розгляду експертно-кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
розгляд питання щодо відкриття дисциплінарного провадження;
розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією протягом розумного строку, але не більше 45 календарних днів з дня надходження подання. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням експертно-кваліфікаційної комісії за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні експертно-кваліфікаційної комісії, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім.
Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об’єктивності висновку судового експерта. Заяви, клопотання, подані під час засідання експертно-кваліфікаційної комісії, розглядаються невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання.
Заяви, клопотання, подані у дисциплінарному провадженні в інший час, ніж передбачено частиною одинадцятою цієї статті, розглядаються на найближчому засіданні експертно-кваліфікаційної комісії.
Судовий експерт, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, повідомляється про місце і час засідання експертно-кваліфікаційної комісії не менше ніж за п’ять робочих днів до дня засідання.
Судовий експерт має право брати участь у засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з розгляду питання щодо його дисциплінарної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі, подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається, користуватися іншими правами, передбаченими законом.
За рішенням експертно-кваліфікаційної комісії в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об’єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта".
У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами шістнадцятою - дев’ятнадцятою;
4) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Атестація
Атестація проводиться з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, а також присвоєння кваліфікаційного класу працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, і здійснюється експертно-кваліфікаційною комісією.
Атестація з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю здійснюється шляхом проведення кваліфікаційного іспиту.
За результатами кваліфікаційного іспиту експертно-кваліфікаційна комісія приймає одне з таких рішень:
1) про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
2) про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.
Особа, щодо якої експертно-кваліфікаційною комісією прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, може повторно скласти кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дати прийняття такого рішення.
Особа, щодо якої експертно-кваліфікаційною комісією повторно прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, наступний кваліфікаційний іспит може скласти не менше ніж через один рік з дня складання останнього іспиту.
Рішення експертно-кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю та складення особою присяги судового експерта дає право особі на проведення судової експертизи та є підставою для видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - Свідоцтво).
Свідоцтво є документом, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.
Свідоцтво видається особі протягом семи календарних днів з дня прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.
Свідоцтво є безстроковим.
У разі втрати або пошкодження Свідоцтва видається його дублікат.
У разі зміни прізвища, імені або по батькові судового експерта, назви експертної спеціальності Свідоцтво підлягає переоформленню.
Дублікат Свідоцтва та переоформлене Свідоцтво видаються за заявою судового експерта протягом семи календарних днів з дня прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про видачу дубліката Свідоцтва або переоформленого Свідоцтва.
За видачу Свідоцтва, його дубліката або переоформленого Свідоцтва справляється плата в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.
Для забезпечення належного рівня професійних знань та навичок судовий експерт повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію. Підвищення кваліфікації судового експерта може здійснюватися за такими видами: навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах з питань судово-експертної діяльності, а також науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи.
Атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю судовий експерт проходить кожні три роки.
За результатами атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації експертно-кваліфікаційна комісія зараховує або не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає одне з таких рішень:
1) про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю;
2) про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.
Експертно-кваліфікаційна комісія не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю у разі, якщо такі відомості не відповідають вимогам до підвищення кваліфікації судовим експертом. Повторну атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судовий експерт може пройти після усунення причин, що стали підставою для незарахування відомостей щодо підвищення кваліфікації, але не більше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.
Кваліфікаційний клас судового експерта - це спеціальне звання, що присвоюється працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта.
Залежно від стажу роботи судовим експертом працівникам, які мають кваліфікацію судового експерта, присвоюється вищий, перший, другий, третій, четвертий або п’ятий кваліфікаційний клас судового експерта.
Порядок проведення атестації з метою присвоєння кваліфікаційного класу визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ";
5) доповнити статтями 16-1 і 16-2 такого змісту:
"Стаття 16-1. Тимчасове зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи
Питання щодо тимчасового зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю розглядаються експертно-кваліфікаційною комісією.
Право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю тимчасово зупиняється у разі:
1) подання судовим експертом заяви про тимчасове зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
2) визнання за рішенням суду судового експерта недієздатним;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно судового експерта за вчинення кримінального правопорушення;
4) набрання законної сили рішенням суду про притягнення судового експерта до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
5) застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
6) непідтвердження судовим експертом підвищення кваліфікації за відповідною експертною спеціальністю у зв’язку з незарахуванням відомостей щодо підвищення кваліфікації.
Право на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю поновлюється у разі:
1) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією заяви судового експерта про поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
2) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією відповідного рішення суду;
3) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;
4) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення 12-місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду про притягнення судового експерта до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
5) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 5 частини другої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії було тимчасово зупинено право на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
6) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 6 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.
Відомості про тимчасове зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Стаття 16-2. Припинення права на проведення судової експертизи
Питання щодо припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю розглядаються експертно-кваліфікаційною комісією.
Право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю припиняється у разі:
1) подання судовим експертом заяви про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
2) визнання судового експерта безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
3) смерті судового експерта;
4) застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.
Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті, може пройти атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж через два роки з дня прийняття рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.
Відомості про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів";
"Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії
Для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.
Склад експертно-кваліфікаційної комісії затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи.
До складу експертно-кваліфікаційної комісії входять представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність, та судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п’яти років.
До складу експертно-кваліфікаційної комісії можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.
Строк повноважень члена експертно-кваліфікаційної комісії становить не більше п’яти років. Особа не може бути членом експертно-кваліфікаційної комісії більше ніж два строки поспіль.
Очолює експертно-кваліфікаційну комісію голова, який обирається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів експертно-кваліфікаційної комісії.
Голова експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, що й голова експертно-кваліфікаційної комісії, та здійснює повноваження голови у разі його відсутності.
Експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.
Спори, пов’язані з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (кваліфікаційної або дисциплінарної палати експертно-кваліфікаційної комісії), вирішуються в судовому порядку";
"Стаття 21. Професійна підготовка судового експерта
Професійна підготовка судового експерта складається з теоретичної підготовки та стажування за відповідними програмами.
Теоретична підготовка осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, здійснюється суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності.
Стажування осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, проводиться державними спеціалізованими установами.
Строк стажування не може перевищувати один рік".
24. Частину третю статті 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 56 із наступними змінами) доповнити словами "відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
25. У Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 30 слова "скасування або скорочення терміну" замінити словами "припинення дії або скорочення строку";
2) у другому реченні частини сьомої статті 32 слова "Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його" замінити словами "Припинення дії відповідного дозволу не звільняє ліцензіата";
3) у частині четвертій статті 34-1 слово "позбавлення" замінити словом "припинення";
4) частину третю статті 42 викласти в такій редакції:
"Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в адміністративному порядку подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома замовника. Подання скарги не зупиняє виконання рішення";
5) у частині першій статті 44 слово "скасувати" замінити словом "відкликати".
26. У Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91 із наступними змінами):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) в абзаці першому частини другої статті 10 слова "супроводжуватися етикеткою" замінити словами "ввозитися на митну територію України, розміщуватися на ринку, використовуватися, застосовуватися, зберігатися або транспортуватися за обов’язкової наявності етикетки, форма і зміст якої відповідають вимогам, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища";
3) частину першу статті 16-1 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
"затвердження вимог до форми і змісту етикеток для пестицидів і агрохімікатів".
У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим.
27. Статтю 3 Закону України "Про залізничний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері залізничного транспорту загального користування регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".
28. У Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
1) у пункті 84 частини першої статті 7 слова "анульовує такі свідоцтва" замінити словами "припиняє дію таких свідоцтв";
2) у частині шостій статті 29 слова "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт" замінити словами "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт, щонайменше у письмовій формі";
3) пункти 2-4 частини другої статті 33 викласти в такій редакції:
"2) юридична особа, якій припинено дію ліцензії, передбаченої статтею 4 цього Закону, - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такої ліцензії;
3) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбаченого статтею 79 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва;
4) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, передбаченого статтею 88 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва";
4) у тексті Закону слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".
29. У Законі України "Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо видачі (прийняття), набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері космічної діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) у статті 10:
у частині третій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "Законом України" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру" та";
у частині шостій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "законами України "Про адміністративні послуги" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги";
частину восьму замінити трьома новими частинами такого змісту:
"У разі подання суб’єктом космічної діяльності неповного пакета документів, необхідних для одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу, згідно з установленим переліком заява про одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу залишається без руху.
Підставою для відмови у видачі дозволу є виявлення в документах, поданих суб’єктом космічної діяльності для одержання дозволу, недостовірних відомостей та/або відомостей, що не відповідають законодавству.
Перед ухваленням рішення про відмову у видачі дозволу суб’єкт космічної діяльності має бути заслуханий відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
У зв’язку з цим частини дев’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - сімнадцятою;
у частині одинадцятій слова "Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";
у частині дванадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу", а слово "анулювання" - словами "припинення дії";
в абзаці першому частини тринадцятої слово "анулювання" замінити словом "скасування";
частину чотирнадцяту виключити;
частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:
"Дія дозволу припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття адміністративним судом рішення/постанови про скасування дозволу";
у частині шістнадцятій слово "анулювання" замінити словом "скасування";
3) частини четверту і п’яту статті 11-1 викласти в такій редакції:
"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, ухвалює рішення про реєстрацію договору (контракту) або відмову у його реєстрації протягом 10 робочих днів з дня надходження матеріалів договору (контракту). Рішення про відмову у реєстрації договору (контракту) ухвалюється, якщо умови договору (контракту) суперечать законодавству та міжнародним зобов’язанням України.
Заява про реєстрацію договору (контракту) залишається без руху у разі подання не всіх необхідних документів або якщо подані документи не відповідають вимогам законодавства, про що повідомляється заявнику протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви".
30. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
1) у пункті 36 частини першої статті 26 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";
2) у частині першій статті 30:
пункт "а" доповнити підпунктом 17-1 такого змісту:
"17-1) видача дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень";
у підпункті 2 пункту "б" слова "скасування даного ними дозволу" замінити словами "припинення дії наданого ними дозволу";
3) у пункті 22 частини першої статті 43 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";
4) статтю 59 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
"13. Адміністративні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням передбачених законом особливостей адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ (у разі визначення законом таких особливостей). Рішення ради, яке є адміністративним актом, приймається з урахуванням вимог частин п’ятої і восьмої статті 46 цього Закону";
5) частину другу статті 77 викласти в такій редакції:
"2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням положень статті 59 цього Закону або в судовому порядку";
6) у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення":
у пункті 6-1:
підпункт 13 після слів "невиконані акти індивідуальної дії" доповнити словами "(у тому числі адміністративні акти)";
підпункт 14 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт органу або посадової особи місцевого самоврядування відповідно до закону є адміністративним актом, його правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру";
підпункт 12 пункту 6-2 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт районної ради ліквідованого району відповідно до закону є адміністративним актом, її правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".
31. У Законі України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206 із наступними змінами):
1) у статті 11 слова "(співзасновники)" та "(співзасновниками)" замінити відповідно словами "(учасники)" та "(учасниками)";
2) частини другу і третю статті 12 викласти в такій редакції:
"Ведення Державного реєстру здійснюється в електронній формі з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами.
Видача, переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру (далі - свідоцтво) здійснюються уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
3) статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру
Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру формується та подається безпосередньо до уповноваженого органу в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного реєстру на підставі таких даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:
для фізичної особи - підприємця:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
вид (види) діяльності у видавничій справі;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем);
інформація для здійснення зв’язку з фізичною особою - підприємцем: номери телефону та/або адреса електронної пошти;
для юридичної особи:
найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);
ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ідентифікаційний код);
організаційно-правова форма;
перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (номери телефону та/або адреса електронної пошти);
вид (види) діяльності у видавничій справі;
місцезнаходження юридичної особи;
інформація для здійснення зв’язку з юридичною особою: номери телефону та/або адреса електронної пошти.
Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру складається державною мовою і має відповідати вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру";
4) частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"Видача свідоцтва та внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру здійснюються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви";
5) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру
Свідоцтво підлягає переоформленню у разі зміни найменування або прізвища, імені, по батькові суб’єкта видавничої справи, його місцезнаходження (місця проживання), засновника (учасників) та виду (видів) діяльності у видавничій справі.
Припинення дії свідоцтва здійснюється уповноваженим органом у разі:
1) припинення діяльності суб’єкта видавничої справи з підстав, передбачених статтею 32 цього Закону;
2) переоформлення свідоцтва;
3) винесення судом рішення про скасування свідоцтва";
6) у статті 28-1:
частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
"Уповноважений орган забезпечує реалізацію цього Закону шляхом надання (відмови у наданні, припинення дії) дозволу на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора (далі - дозвіл).
Надання (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюється відповідно до цього Закону та законів України "Про адміністративні послуги", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про адміністративну процедуру" у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";
після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Порядок утворення та діяльності експертної ради визначається положенням про неї, яке затверджується уповноваженим органом".
У зв’язку з цим частини шосту - двадцять третю вважати відповідно частинами сьомою - двадцять четвертою;
абзац другий частини дев’ятої викласти в такій редакції:
"заяву про надання дозволу, яка відповідає вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру", та в якій додатково зазначаються повна назва видання мовою оригіналу та українською мовою, автор або колектив авторів, міжнародний стандартний номер книги (ISBN), кількість примірників, що ввозяться на митну територію України, країна-виробник, найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження видавця, рік випуску видання, мова видання, код товару згідно з УКТ ЗЕД";
частину одинадцяту викласти в такій редакції:
"Подання суб’єктом господарювання заяви про надання (припинення дії) дозволу, а також надання йому (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюються у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
у частині тринадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу";
після частини тринадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Уповноважений орган залишає подану заяву без руху в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", у разі:
1) подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для надання дозволу згідно з цим Законом;
2) виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей.
Уповноважений орган відмовляє у наданні дозволу у разі отримання негативного висновку експертної ради".
У зв’язку з цим частини чотирнадцяту - двадцять четверту вважати відповідно частинами шістнадцятою - двадцять шостою;
частину сімнадцяту викласти в такій редакції:
"Рішення уповноваженого органу про припинення дії дозволу повинно містити мотивувальну частину (обґрунтування). Уповноважений орган надсилає суб’єктам господарювання копію рішення про припинення дії дозволу невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення про припинення дії дозволу може бути оскаржено до суду";
у частині дев’ятнадцятій слова "засвідчених електронним цифровим підписом" замінити словами "з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а слова "їх анулювання" - словами "припинення їхньої дії";
частину двадцять п’яту викласти в такій редакції:
"Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять третьою цієї статті, приймає уповноважений орган на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб або після самостійного виявлення його посадовими особами з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про незаконне розповсюдження видавничої продукції. Адміністративне провадження здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру";
у тексті статті слова "центральний орган виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері" в усіх відмінках замінити словами "уповноважений орган" у відповідному відмінку, а слово "анулювання" - словами "припинення дії";
7) абзац другий частини першої статті 32 викласти в такій редакції:
"за рішенням уповноваженого органу управління суб’єкта видавничої справи - юридичної особи або самого суб’єкта видавничої справи, який є фізичною особою - підприємцем".
32. Статтю 1 Закону України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері кінематографії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".
33. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2014 р., № 6-7, ст. 80):
1) статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Вирішення спорів
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або в судовому порядку";
2) у частині першій статті 19:
у другому реченні слова "незаконне рішення скасовується" замінити словами "дія незаконного рішення припиняється";
третє речення замінити двома реченнями такого змісту: "Страховики можуть оскаржити рішення центрального органу виконавчої влади до суду. Рішення центрального органу виконавчої влади може бути оскаржено страхувальником в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або до адміністративного суду".
34. У Законі України "Про захист рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50-51, ст. 310):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері захисту рослин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) частину першу статті 23 викласти в такій редакції:
"Рішення, дії, бездіяльність посадових осіб, які забезпечують здійснення повноважень у сфері захисту рослин, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".
35. У статті 5-1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст. 46 із наступними змінами):
в абзаці першому частини двадцять четвертої слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста анулюється" замінити словами "Дія кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста припиняється";
у частині двадцять п’ятій слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також анульований" замінити словами "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також скасований";
у частинах двадцять шостій і двадцять сьомій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".
36. У Законі України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78 із наступними змінами):
1) у частині третій статті 4:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3. Строки обчислюються відповідно до правил, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" та цим Законом";
абзаци третій - шостий виключити;
2) частину третю статті 17 викласти в такій редакції:
"3. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства запит щодо проведення слухань. Такі запити задовольняються, якщо вони подані до Міністерства в письмовій формі у строк, визначений у повідомленні про порушення спеціального розслідування, та якщо в них зазначаються особливі, з точки зору національних інтересів, причини для проведення таких слухань у Міністерстві".
37. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами):
1) статтю 6 доповнити частиною такого змісту:
"Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру";
2) частину п’яту статті 41 після слів "індивідуальної дії" доповнити словами "(крім адміністративних актів)";
3) статтю 43 доповнити частинами такого змісту:
"Адміністративні акти місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій вищого рівня або до адміністративного суду.
Адміністративні акти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій можуть бути оскаржені до місцевої державної адміністрації, яка прийняла такий адміністративний акт, якщо при ній утворено комісію з розгляду скарг, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при місцевій державній адміністрації комісію з розгляду скарг не утворено, такі адміністративні акти оскаржуються до адміністративного суду".
38. У Законі України "Про рослинний світ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 198):
1) статтю 1 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) частини четверту і п’яту статті 10 доповнити словами "з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
39. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):
1) у статті 10 слово "(анулювання)" виключити;
2) у статті 15 слово "анулювання" замінити словом "відкликання";