Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку

Експерт з радіаційного захисту надає суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, іншим юридичним та фізичним особам, органам державної влади рекомендації з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення відповідно до законодавства України та з урахуванням міжнародних і європейських норм та практик на цивільно-правових засадах.

Експертом з радіаційного захисту може бути фізична особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у відповідній галузі знань, досвід роботи не менше п’яти років у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки і відповідає кваліфікаційним характеристикам, вимогам до обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції.

Експертом з радіаційного захисту не може бути особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Кваліфікаційні характеристики, вимоги до обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції, порядок визнання та позбавлення компетентності експерта з радіаційного захисту встановлюються в положенні про експерта з радіаційного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для визнання компетентності особа, яка має намір стати експертом з радіаційного захисту, подає заяву до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в письмовій чи електронній формі із накладанням свого кваліфікованого електронного підпису.

До заяви додаються:

копія паспорта громадянина України;

засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують відповідність особи кваліфікаційним характеристикам, вимогам до обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції до експерта з радіаційного захисту, зокрема:

документа (документів) про вищу освіту;

про підвищення кваліфікації;

про навчання та перевірку знань з питань радіаційної безпеки;

про трудову діяльність та стаж роботи за напрямом компетенції;

про науковий ступінь та звання (у разі наявності).

Зазначені в частині шостій цієї статті документи подаються, якщо відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для визнання компетентності особи, яка має намір стати експертом з радіаційного захисту.

Особа, яка має намір стати експертом з радіаційного захисту, може подавати додаткові документи щодо досвіду роботи, професійної компетентності та досягнень і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки приймає рішення про відмову у визнанні компетентності експерта з радіаційного захисту в разі:

невідповідності особи, яка має намір стати експертом, кваліфікаційним характеристикам, вимогам до обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції;

виявлення в документах, поданих особою, яка має намір стати експертом, недостовірної інформації.

Рішення про визнання компетентності або про відмову у визнанні компетентності приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки протягом одного місяця з дня надходження заяви.

Рішення про відмову у визнанні компетентності може бути оскаржено особою, яка має намір стати експертом, до суду.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки повідомляє особі, яка має намір стати експертом, про прийняте рішення в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дня його прийняття із зазначенням підстав у разі відмови у визнанні компетентності.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про прийняті рішення щодо визнання компетентності експерта з радіаційного захисту не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Строк, на який визнається компетентність експерта з радіаційного захисту, встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до дати, яка зазначена в заяві, але не більше п’яти років.

У разі наміру експерта з радіаційного захисту продовжити строк своєї компетентності заява до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки подається до закінчення строку, на який було визнано компетентність експерта.

Продовження строку визнання компетентності експерта з радіаційного захисту здійснюється у порядку, передбаченому для визнання компетентності.

Визнання та продовження строку компетентності експерта з радіаційного захисту здійснюється на безоплатній основі.

Персонал - працівники підприємства, установи, організації, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Персонал зобов'язаний суворо дотримувати норм та правил з безпеки, а також не вчиняти будь-яких самочинних дій, які можуть призвести до ситуацій, що порушують вимоги цього Закону.

Персонал ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, не має права на страйки.

Персонал повинен проходити обов'язкові медичні огляди (попередній - під час прийняття на роботу і періодичні - протягом трудової діяльності).

Особи, у яких визначено захворювання, зазначене в переліку медичних протипоказань щодо допуску до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, до роботи на ядерних установках і з джерелами іонізуючого випромінювання не допускаються.

Перелік медичних протипоказань, за наявності яких особу не може бути допущено до робіт на ядерних установках та з джерелами іонізуючого випромінювання, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Пропозиції щодо розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та органи місцевого самоврядування, окремі юридичні та фізичні особи.

Пропозиції вносяться Кабінету Міністрів України.

Для розгляду питання про розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, заявник подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обґрунтування необхідності будівництва такої установки чи об'єкта і не менш як три варіанти - щодо майданчиків для їх розміщення.

У поданих матеріалах обов'язково мають бути:

характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;

оцінка впливу на довкілля запланованих робіт по будівництву, введенню в експлуатацію, експлуатації, зняттю з експлуатації та закриттю зазначених об'єктів;

заходи, передбачені в проекті, щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище та його зменшення.

Рішення про будівництво ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об'єктів. Рішення приймається на підставі оцінки впливу на довкілля, висновків державної експертизи безпеки установки або об'єкта та інших експертиз відповідно до законодавства.

Надання земельних ділянок та надр для розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, провадиться в порядку і на умовах, визначених земельним законодавством, законодавством про надра та охорону навколишнього природного середовища України.

При прийнятті рішень щодо розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на підставі науково-економічних обґрунтувань.

Прийняття в експлуатацію ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється відповідно до законодавства.

Прийняття в експлуатацію ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, повинно здійснюватися у комплексі з передбаченими у проекті об'єктами виробничого і побутового призначення.

Порядок зняття з експлуатації ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення повинен бути передбачений у проекті згідно з нормами та правилами у сфері використання ядерної енергії.

Фінансування витрат в цьому разі здійснюється власником.

Пропозиції щодо зняття з експлуатації ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення до вичерпання встановленого у проекті ресурсу або щодо обмеження проектних техніко-економічних показників їх роботи можуть вноситися органом управління та власниками за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Рішення про дострокове зняття з експлуатації ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та закриття сховища для захоронення затверджується органами державної влади, які приймали рішення про будівництво, і доводиться до відома експлуатуючої організації або спеціалізованого підприємства не пізніш як за два роки до початку зазначених дій.

Матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ядерних установок уранових об’єктів та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами інших джерел іонізуючого випромінювання, підлягають обов'язковій державній експертизі.

Державну експертизу ядерної і радіаційної безпеки ядерних установок уранових об’єктів та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами інших джерел іонізуючого випромінювання, проводить орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням оцінки впливу на довкілля, інших державних експертиз, які здійснюються згідно з законодавством.

Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

До участі у проведенні державної експертизи ядерних установок, уранових об’єктів чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання можуть залучатися представники громадськості та експерти з України, інших держав і міжнародних організацій.

Експертиза проектів інших джерел іонізуючого випромінювання організовується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Фінансування експертизи ядерної та радіаційної безпеки здійснюється за рахунок замовника проекту.

Висновки державних експертиз та висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами сфери використання ядерної енергії. Позитивні висновки з оцінки впливу на довкілля і державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки є підставою для фінансування робіт за проектом.

Громадська експертиза безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється з ініціативи об'єднань громадян, а також місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно з законодавством.

Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи.

Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються в органи, які здійснюють державну експертизу, а також замовнику проекту.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає ліцензії на будівництво ядерних установок і сховищ для захоронення радіоактивних відходів лише за наявності плану заходів щодо зняття їх з експлуатації, визначення обсягу радіоактивних відходів і поводження з ними, позитивних висновків державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, актів інспекційного обстеження та документів про перевірку обґрунтування безпеки в рамках відповідної дозвільної процедури.

Будівництво ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів без наявності ліцензії органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки припиняється за рішенням цього органу з відшкодуванням замовником завданих навколишньому природному середовищу збитків та відновленням колишнього його стану, а також з накладенням штрафу відповідно до законодавства України.

Таке рішення може бути оскаржено лише у судовому порядку. Подання скарги не зупиняє виконання рішення.

Ліцензія на експлуатацію ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, видається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки після завершення будівництва відповідно до проекту та виконання робіт по введенню їх в експлуатацію.

Обов'язковими умовами видачі ліцензії на експлуатацію ядерної установки є подання матеріалів обґрунтування ядерної і радіаційної безпеки, а також надання фінансових гарантій щодо відшкодування можливої ядерної шкоди.

Державний орган, який прийняв рішення про будівництво (експлуатацію) ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, може скасувати прийняте ним рішення або припинити їх будівництво (експлуатацію) у разі виявлення додаткових факторів, які негативно впливають на безпеку установки чи об'єкта, стан навколишнього природного середовища або тягнуть за собою інші негативні наслідки.

Збитки, пов'язані з припиненням будівництва (експлуатації) ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які можуть призвести до зниження рівня безпеки, погіршення стану навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок організацій, винних в тому, що ці фактори не було своєчасно виявлено і враховано.

Збитки, пов'язані з припиненням або зупиненням будівництва (експлуатації) вказаних установок та об'єктів за рішенням державного органу України, якщо такі фактори не було виявлено своєчасно, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.

У місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначених для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території.

Порядок визначення особливого режиму території встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження.

Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами та правилами у сфері використання ядерної енергії, а також узгоджуються з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом.

У санітарно-захисній зоні забороняється розміщення жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов'язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.

Збитки і витрати, пов'язані з встановленням санітарно-захисної зони в районі розміщення ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовуються відповідно до законодавства України.

На території ядерної установки персонал, відвідувачі, їх транспортні засоби можуть бути оглянуті посадовими особами підрозділу охорони з використанням спеціальних засобів виявлення боєприпасів, зброї, радіоактивних, отруйних та наркотичних речовин, інших предметів, за допомогою яких можливе вчинення диверсійних та терористичних актів.

Без дозволу експлуатуючої організації забороняються відео-, кіно-, фотозйомки інженерних та технічних засобів охорони ядерних установок.

Проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших громадських заходів на території ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та в санітарно-захисній зоні забороняється.

Організація і проведення мітингів, демонстрацій, пікетування, блокування транспортних комунікацій та інших громадських заходів за межами території ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та їх санітарно-захисних зон, якщо внаслідок проведення таких заходів може виникнути порушення дієздатності систем ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або буде утруднено допуск персоналу, підвезення людей, вантажів, пожежної та іншої спеціальної техніки, забороняється.

Шкода, заподіяна внаслідок умисного блокування транспортних комунікацій та інших незаконних дій, що посягають на безпечну роботу ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відшкодовується особами у встановленому законодавством порядку, а також місцевим органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у випадках, коли ними не було вжито необхідних заходів до запобігання зазначеним діям та їх припинення.

Особи, винні в порушенні положень цієї статті, притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

Відповідальність за безпеку суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання покладається на:

будівельні підприємства - на етапі проектування, будівництва та введення в експлуатацію судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання;

ліцензіата - після прийняття судна чи іншого плавзасобу з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання в експлуатацію.

Діяльність, пов'язана з використанням суден з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, регулюється Кодексом торговельного мореплавства України.

Перелік портів України, в які дозволяється заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Адміністрація порту України, до якого дозволено заходження суден та інших плавзасобів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, повинна мати план заходів щодо захисту персоналу порту та інших осіб, що перебувають на території та в акваторії порту, на випадок аварії з такими суднами або плавзасобами та забезпечувати у разі необхідності його реалізацію. Відповідальність за здійснення плану заходів щодо захисту населення на випадок такої аварії покладається на адміністрацію порту та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Судна та інші плавзасоби з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, що зазнають лиха, можуть заходити в будь-який визначений переліком порт України з попереднім оповіщенням адміністрації порту.

Скидання радіоактивних речовин в води океанів, морів, рік і внутрішніх водойм з суден та інших плавзасобів у розмірах, що перевищують межі, встановлені нормами та правилами з ядерної і радіаційної безпеки, забороняється.

У разі витоку з суден та інших плавзасобів радіоактивних речовин вище встановлених меж капітани або керівники команд цих суден та плавзасобів зобов'язані здійснити всі залежні від них заходи для припинення або обмеження витоку радіоактивних речовин, їх розповсюдження в навколишнє природне середовище та невідкладно інформувати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, інші судна, порти, що знаходяться в зоні можливого радіаційного впливу.

Оповіщення держав, розташованих у зоні можливого радіаційного впливу в результаті радіаційного інциденту на суднах та інших плавзасобах з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання, здійснюється відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України.

Під час проектування, будівництва та експлуатації космічних і літальних апаратів з ядерними установками або джерелами іонізуючого випромінювання на борту мають враховуватись можливі аварії таких космічних та літальних апаратів, при цьому радіаційний вплив на людей і навколишнє природне середовище не повинен перевищувати меж, встановлених нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки.

У разі виникнення несправності на борту космічного або літального апарату, який є власністю України, з ядерною установкою або джерелом іонізуючого випромінювання, яка може спричинити незаплановане повернення радіоактивних речовин на Землю, оповіщення заінтересованих держав та подання їм у разі необхідності допомоги здійснюються відповідно до міжнародних угод та актів законодавства України. Оповіщення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та населення, подання в разі необхідності допомоги населенню здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Метою радіаційної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами є захист людини і навколишнього природного середовища від неприпустимого радіаційного впливу у період, під час якого радіоактивні відходи являють собою потенційну загрозу.

Вимоги щодо поводження з радіоактивними відходами визначаються законодавством України.

Радіоактивні відходи переходять у власність держави з моменту підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворились.

До передачі радіоактивних відходів у власність держави ліцензіат, внаслідок діяльності якого утворюються радіоактивні відходи, несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку при поводженні з радіоактивними відходами.

Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Розмір та порядок відрахування внесків виробниками відходів до цього фонду встановлюються законодавством України.

Перевезення на територію України радіоактивних відходів з територій інших держав забороняється, крім тих, що утворилися внаслідок послуг, які було надано Україні іншою державою і на які поширюється дія контрактної угоди між ними щодо повернення таких відходів в Україну.

Порядок трансграничних перевезень радіоактивних відходів на територію України або через її територію визначається міжнародними договорами, учасником яких є Україна.

Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник - юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення і іменується у перевізних документах вантажовідправником, та перевізник - особа, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту.

Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено контрактом.

Дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови:

підтвердження сертифікатом безпеки упаковки;

документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту;

наявності плану аварійних заходів під час перевезення;

гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення;

гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії;

гарантування того, що під час перевезення ядерних матеріалів їх приймання або передача здійснюються лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад таких матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень.

На випадок транспортних аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування обов'язково розробляються плани аварійних заходів (державний, регіональні, місцеві).

Вантажовідправники та перевізники також зобов'язані мати власні плани аварійних заходів.

Забороняється надавати дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів за відсутності плану аварійних заходів і забезпечення готовності до їх реалізації на випадок транспортної аварії. Вимоги до змісту, порядку розробки та затвердження аварійних заходів встановлюються нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки.

Всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів, а також орган державного регулювання ядерної та радиаційної безпеки повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів.

Перевезення вантажу, що не відповідає нормам та правилам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання ядерної та радиаційної безпеки. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки.

Під час міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки попередньо узгоджує такі перевезення з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюватиметься перевезення.

Порядок надання дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, включаючи узгодження відповідних документів для подання клопотання на одержання дозволу, надання дозволу, підтвердження про одержання такого дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не може відмовити у наданні дозволу на перевезення територією України радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, які повертаються до країни походження для зберігання або захоронення, якщо такий дозвіл було надано для первинного перевезення відпрацьованого ядерного палива і таке перевезення здійснюється згідно із законодавством України.

Вивезення радіоактивних відходів з України на територію інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного поводження з такими відходами.

Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії на використання таких джерел.

При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх відправником або кінцевим одержувачем має бути суб'єкт господарювання, що зареєстрований в Україні.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", видані дозволи на перевезення радіоактивних матеріалів в день видачі таких дозволів.

Митні органи здійснюють митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим радіоактивних матеріалів, на підставі відповідного дозволу, отриманого від органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є:

створення умов для мінімізації можливості вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

сприяння здійсненню заходів з розшуку та повернення зниклих ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та зведення до мінімуму радіологічних наслідків диверсії.

Забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є обов'язковою умовою для надання ліцензії на здійснення діяльності на усіх етапах їх життєвого циклу, а також на виробництво, використання, зберігання, технічне обслуговування ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Рівень фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна.

Забороняються експлуатація ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також проведення особливих робіт з використання ядерних матеріалів у будь-якій формі та під час їх виробництва, використання, перероблення, транспортування або зберігання, якщо не вжито заходів для виконання вимог до забезпечення фізичного захисту.

Державне регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Порядок державного регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання несуть експлуатуюча організація (оператор) та інші суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, надає керівник підприємства, установи, організації за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, відповідно до вимог цього Закону.

Спеціальну перевірку виконують на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно з законодавством.

Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України.

Особи, які бажають виконувати роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, повинні:

подавати про себе достовірні відомості, які у встановленому порядку визнано необхідними для отримання допуску до роботи, та давати письмову згоду на проведення перевірки цих відомостей;

не брати участі в діяльності об'єднань громадян, яка не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена у встановленому порядку.

Особи, які виконують роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зобов'язані:

виконувати у встановленому порядку вимоги обмеження допуску до ядерних матеріалів та ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

повідомляти посадових осіб, які надали їм дозвіл на допуск до роботи, про виникнення обставин, за яких цей допуск не надається.

Допуск до роботи не може бути надано або раніше наданий допуск анулюється, якщо особа:

не виконує вимог статті 65 цього Закону;

має судимість, яка визнана у встановленому порядку несумісною з зайняттям відповідної посади;

перебуває під слідством;

була звільнена з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни;

була офіційно попереджена про недопустимість погроз вчинення кримінального правопорушення;

бере участь у протиправній діяльності органів іноземних держав та іноземних організацій.

У разі, коли особа отримала допуск до роботи, але згодом виникли обставини, за якими цей допуск не надається, існуючий допуск анулюється посадовою особою, яка його надавала. Звільнення осіб, яким допуск анулюється, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Рішення про відмову в наданні допуску до роботи або про його анулювання адміністрація підприємства, установи, організації приймає після співбесіди з особою, щодо якої воно приймається, з зазначенням підстав прийняття такого рішення та з письмовим повідомленням цієї особи. Це рішення може бути оскаржено в судовому порядку у встановлений термін.

Державна система гарантій включає комплекс технічних та організаційних заходів і застосовується щодо всього ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрисдикцією або знаходиться під її контролем.

Метою державної системи гарантій є забезпечення того, що ядерні матеріали, обладнання та технології, які використовуються в мирних цілях, не будуть використані у воєнних цілях.

Державна система гарантій базується на цьому Законі, положеннях міжнародних та двосторонніх договорів, учасником яких є Україна, і включає:

державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів;

державну систему експортно-імпортного контролю ядерних матеріалів, обладнання і технологій.

Організацію та ведення державного обліку і контролю ядерних матеріалів в Україні здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідальність за здійснення обліку та контролю ядерних матеріалів на ядерних установках несе експлуатуюча організація.

Експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій перебуває під контролем держави і здійснюється в рамках державної системи експортного контролю.

Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжнародна передача ядерних матеріалів - це імпорт та експорт ядерних матеріалів, обладнання і технологій, які підпадають під гарантії Міжнародного агентства по атомній енергії.

Забороняється міжнародна передача ядерних матеріалів, обладнання та технологій, що використовуються у межах території України, під її юрисдикцією, або міжнародна передача, яка здійснюється під її контролем в інші держави, якщо вони:

не взяли на себе зобов'язань щодо використання ядерних матеріалів, обладнання та технологій виключно в мирних цілях;

не гарантували ефективного фізичного захисту ядерних матеріалів для запобігання несанкціонованому використанню або поводженню з ними;

не підтвердили наявності державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів;

не взяли на себе зобов'язань щодо умов реекспорту ядерних матеріалів, обладнання та технологій третім державам.

Ядерний матеріал, який підлягає гарантіям або такий, що повинен підлягати гарантіям і є предметом міжнародної передачі, розглядається як такий, що перебуває під відповідальністю: