Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Верховна Рада України Закон від 06.12.2019 №361-IX
Документ підготовлено в системі iplex
14. Суб’єкти державного фінансового моніторингу в рамках здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії мають право обмінюватися інформацією з обмеженим доступом за умови дотримання встановлених законодавством вимог щодо її захисту.
15. Суб’єкти державного фінансового моніторингу забезпечують умови для повідомлень працівниками суб’єктів первинного фінансового моніторингу або будь-якими третіми особами про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку.
Суб’єктам державного фінансового моніторингу заборонено розкривати будь-яким третім особам інформацію про осіб, що здійснили такі повідомлення, крім випадків, встановлених законом.
Порядок надання таких повідомлень, а також порядок їх розгляду визначаються відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно.
Стаття 19. Комплексна адміністративна звітність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
1. З метою моніторингу ефективності функціонування системи запобігання та протидії суб’єкти державного фінансового моніторингу, правоохоронні та судові органи забезпечують формування комплексної адміністративної звітності у сфері запобігання та протидії.
2. Комплексна адміністративна звітність повинна включати дані, які характеризують:
розмір та важливість різних секторів, які підпадають під сферу дії законодавства у сфері запобігання та протидії, діяльність суб’єктів фінансового моніторингу, в тому числі кількість суб’єктів та осіб і економічну важливість кожного сектору;
фази звітності, розслідування та судові рішення у сфері запобігання та протидії, у тому числі кількість повідомлень про підозрілі операції, наданих спеціально уповноваженому органу, відповідей про наслідки таких повідомлень і, на щорічній основі, кількість розслідуваних справ, кількість осіб, щодо яких були розпочаті кримінальні провадження, кількість осіб, засуджених за кримінальні правопорушення, пов’язані з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, типи основних кримінальних правопорушень у разі, якщо така інформація наявна, та вартість заморожених, арештованих чи конфіскованих активів;
показники роботи спеціально уповноваженого органу в частині збору, обробки, аналізу та передачі узагальнених (додаткових узагальнених) матеріалів до правоохоронних та розвідувальних органів;
кількість міжнародних запитів про надання інформації, які були подані, одержані, у задоволенні яких було відмовлено, на які було повністю чи частково дано відповідь з боку спеціально уповноваженого органу;
кількість запитів про взаємну правову допомогу, поданих, одержаних, задоволених і у задоволенні яких було відмовлено;
кількість інших міжнародних запитів у сфері запобігання та протидії;
діяльність правоохоронної та судової систем, зокрема щодо замороження, арешту і конфіскації активів;
результати розслідування кримінальних правопорушень та розгляду судових справ у сфері запобігання та протидії.
3. Порядок формування та оприлюднення комплексної адміністративної звітності у сфері запобігання та протидії визначається Кабінетом Міністрів України.
Розділ III
ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ
Стаття 20. Порогові фінансові операції
1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:
( Абзац перший частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 768-IX від 14.07.2020 )
зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Стаття 21. Підозрілі фінансові операції (діяльність)
1. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
2. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.
Розділ IV
ЗАМОРОЖЕННЯ АКТИВІВ ТА ЗУПИНЕННЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Стаття 22. Замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням
1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
У день прийняття рішення про замороження таких активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний одночасно із замороженням таких активів повідомити спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України в установленому законодавством порядку про заморожені активи.
2. У разі замороження активів відповідно до частини першої цієї статті прибуткові фінансові операції клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, проводяться. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобов’язаний повідомити про її здійснення та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України та негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, отримані в результаті проведення такої прибуткової операції.
3. Після замороження активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) повідомляє клієнту (особі) у письмовій формі про таке замороження на його (її) письмовий запит.
4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно розморозити активи:
не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;
не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що особа чи організація, яка має таке саме або схоже ім’я (найменування), як і особа чи організація, включена до переліку осіб та активи якої стали об’єктом замороження, за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) не пізніше наступного робочого дня після розмороження активів інформує про це спеціально уповноважений орган та Службу безпеки України.
5. Замороження/розмороження активів відповідно до частин першої, другої та четвертої цієї статті здійснюється у порядку, визначеному суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень з урахуванням вимог та винятків, визначених резолюціями Ради Безпеки ООН.
6. Доступ до активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, здійснюється у порядку, встановленому законом.
7. Замороження активів відповідно до частин першої і другої цієї статті не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників, ліквідатора (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за порушення умов відповідних правочинів та/або законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якщо вони діяли у межах завдань, обов’язків та у спосіб, передбачені цією статтею.
Стаття 23. Зупинення фінансових операцій
1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
У день зупинення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
2. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
3. Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.
4. У разі зупинення видаткових фінансових операцій відповідно до частини третьої цієї статті прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 12 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції, зобов’язаний повідомити про здійснення прибуткових фінансових операцій та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу.
5. Рішення (доручення) спеціально уповноваженого органу, прийняті відповідно до частин другої, третьої та дев’ятої цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після запровадження стосовно неплатоспроможного банку тимчасової адміністрації, виконуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом зупинення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, здійснення яких передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
6. Майно або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку, що знаходяться на рахунках, фінансові операції за якими зупинено відповідно до цієї статті та частини третьої статті 31 цього Закону до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку, може бути передано приймаючому, перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб спеціально уповноваженого органу. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до рішення (доручення) про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення проведення фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави.
7. Рішення (доручення) спеціально уповноваженого органу, прийняті відповідно до частин другої, третьої та дев’ятої цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після прийняття рішення про ліквідацію банку, виконуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом зупинення виплати відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям, зупинення задоволення вимог кредиторів.
8. Майно або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку, що знаходяться на рахунках, фінансові операції за якими зупинено відповідно до цієї статті або частини третьої статті 31 цього Закону після прийняття рішення про ліквідацію банку, може бути передано спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб спеціально уповноваженого органу. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до рішення (доручення) про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення проведення фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави.
9. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:
ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов’язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
Правоохоронні органи протягом строку продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) здійснюють досудове розслідування та у разі, якщо:
встановлено відсутність події кримінального правопорушення або відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, - негайно інформують про це спеціально уповноважений орган;
наявні обґрунтовані підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та накладено арешт на відповідні рахунки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, - інформують про це спеціально уповноважений орган протягом двох робочих днів з дня винесення судом ухвали про арешт майна із зазначенням її номера та дати.
Спеціально уповноважений орган у день отримання від правоохоронного органу інформації, передбаченої абзацами п’ятим і шостим цієї частини, зобов’язаний скасувати своє рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
У разі накладення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, арешту на рахунки клієнта, операції по яких зупинено відповідно до частин першої - третьої або дев’ятої цієї статті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу інформує про це спеціально уповноважений орган у день надходження для виконання ухвали суду про арешт майна із зазначенням її номера та дати.
10. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:
третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції;
негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних фінансових операцій відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової операції;
наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій, зазначених у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій);
негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 31 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після поновлення проведення фінансових операцій інформує про це спеціально уповноважений орган.
11. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).
12. Зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій відбуваються у порядку, визначеному суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень.
Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, ліквідатора, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Строки зупинення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев’ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
13. Зупинення фінансових операцій відповідно до частин першої - третьої, дев’ятої цієї статті, частини третьої статті 31 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників, ліквідатора (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за порушення умов відповідних правочинів та/або законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
14. Вимоги цієї статті не поширюються на видаткові операції за рахунком, що були здійснені з використанням електронних платіжних засобів до часу надходження повідомлення від спеціально уповноваженого органу.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (банк) виключає з повідомлення про залишок коштів за рахунком суму коштів, заблокованих для проведення розрахунків з платіжними системами за операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів.
Стаття 24. Формування переліку осіб
1. Перелік осіб формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення особи до зазначеного переліку є:
1) рішення суду про включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій, які відповідають критеріям, визначеним резолюціями Ради Безпеки ООН, до зазначеного переліку;
2) відомості, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про організації, юридичних та фізичних осіб, пов’язаних з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
2. Перелік осіб негайно доводиться до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
3. Виключення з переліку осіб здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підставою для виключення юридичної, фізичної особи чи організації із зазначеного переліку є:
1) рішення суду про виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій, які більше не відповідають критеріям, визначеним резолюціями Ради Безпеки ООН, із зазначеного переліку;
2) виключення даних про особу чи організацію з відомостей, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про організації, юридичних та фізичних осіб, пов’язаних з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
4. Розгляд запитів щодо виключення з переліку осіб здійснюється в порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Розділ V
ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ
Стаття 25. Завдання та функції спеціально уповноваженого органу
1. Завданнями спеціально уповноваженого органу є:
1) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.
Принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії;
3) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії;
4) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, Національним банком України, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії;
5) проведення національної оцінки ризиків;
6) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії.
2. Спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:
1) вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, бере участь в установленому порядку у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії;
2) подає запити посадовим особам, до державних органів (крім Національного банку України), в тому числі до правоохоронних органів, органів прокуратури та судів, органів місцевого самоврядування, органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, підприємств, установ, організацій щодо одержання відповідно до закону інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань;
3) співпрацює з органами виконавчої влади, Національним банком України, іншими державними органами, включеними до системи запобігання та протидії;
4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, подає до правоохоронних та розвідувальних органів відповідні узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали) та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;
5) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або клієнт пов’язані із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію до відповідного правоохоронного або розвідувального органу України як узагальнені матеріали або додаткові узагальнені матеріали;
6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії;
7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
8) проводить щороку узагальнення інформації про стан запобігання та протидії в державі;
9) погоджує проекти нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії;
10) отримує від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію про відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнтів, які стали об’єктом фінансового моніторингу;
11) здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
12) вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії і в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє відповідним суб’єктам державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу;
13) забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії і забезпечує координацію діяльності державних органів у цій сфері;
14) забезпечує у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та відповідальних працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу, щодо запобігання та протидії на базі відповідного закладу освіти - академії, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу;
15) надає суб’єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії.
Обсяг та порядок надання інформації, зазначеної в абзаці першому цього пункту, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Національним банком України (щодо суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими відповідно до статті 18 цього Закону здійснює Національний банк України), та спільними нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, з іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу (щодо інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу);
16) повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу після надходження інформації від судів або правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, про вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про закриття кримінального провадження, яке розпочато за повідомленням такого суб’єкта, яке надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 8, 14, 15, 16, 23 цього Закону, а також надає йому інформацію про ухвалені судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідному суб’єкту державного фінансового моніторингу. Порядок повідомлення та інформування суб’єкта первинного фінансового моніторингу і суб’єкта державного фінансового моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
17) бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;
18) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює повноваження відповідно до закону.
3. Спеціально уповноважений орган у межах цього Закону забезпечує ведення обліку:
1) інформації про фінансові операції, що стали об’єктом фінансового моніторингу;
2) узагальнених матеріалів і додаткових узагальнених матеріалів, наданих правоохоронним або розвідувальним органам, а також прийнятих за результатами їх розгляду процесуальних рішень;
3) інформації про результати досудового розслідування та ухвалені судові рішення у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали, та про кількість осіб, які вчинили кримінальні правопорушення або підозрюються у їх вчиненні, а також засуджених за вчинення кримінальних правопорушень;
4) інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях, у яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали, та про кількість осіб, стосовно яких судом ухвалено рішення про конфіскацію активів та на активи яких накладено арешт;
5) надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії;
6) суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
4. Спеціально уповноважений орган забезпечує зберігання інформації, матеріалів, документів, отриманих або створених у межах виконання цього Закону, не менш як п’ять років після отримання інформації про фінансову операцію, відмови від здійснення фінансової операції або прийняття правоохоронними органами або судами рішень у справах, під час розгляду яких використовувалися узагальнені матеріали.
5. Спеціально уповноважений орган у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує зняття з обліку/поновлення на обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу за їх зверненням у разі припинення/поновлення ними відповідної діяльності або зняття з обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу за зверненням суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, чи на підставі інформації відповідних органів державної реєстрації про скасування державної реєстрації (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), чи у разі державної реєстрації смерті (для фізичних осіб).
6. Спеціально уповноважений орган є незалежним у прийнятті рішень щодо аналізу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, надсилання запитів та/або передачі інформації правоохоронним та розвідувальним органам.
Стаття 26. Політична незалежність спеціально уповноваженого органу
1. Керівник спеціально уповноваженого органу призначається на посаду за результатами проведення конкурсу і звільняється з посади в установленому законодавством порядку.
2. Використання спеціально уповноваженого органу в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.
3. На період служби чи роботи за трудовим договором членство посадових і службових осіб спеціально уповноваженого органу в партіях, рухах та інших громадських об’єднаннях, що мають політичні цілі, зупиняється.
Керівник спеціально уповноваженого органу не може бути членом політичної партії, руху та інших громадських об’єднань, що мають політичні цілі.
4. Членство працівників, які уклали трудовий договір із спеціально уповноваженим органом, у професійних спілках та інших громадських об’єднаннях, що не мають політичних цілей, не заборонено.
Стаття 27. Права спеціально уповноваженого органу
1. Спеціально уповноважений орган має право:
1) залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
2) одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів, правоохоронних органів, судів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому числі інформацію з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
3) одержувати від суб’єкта первинного фінансового моніторингу в разі потреби за результатами проведеного аналізу відомості щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
4) одержувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та Міністерством юстиції України, відомості про смерть фізичних осіб;
5) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до інформаційних та довідкових систем, реєстрів та банків даних органів державної влади (крім Національного банку України) та інших державних інформаційних ресурсів;
6) одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу на запит додаткову інформацію;
7) розробляти та вносити на розгляд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, проекти нормативно-правових актів, необхідних для виконання завдань і функцій, передбачених статтею 25 цього Закону;
8) одержувати від правоохоронних та розвідувальних органів України, до яких згідно із цим Законом подано узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали), інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі одержаних матеріалів в установленому законодавством порядку;
9) укладати міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва у сфері запобігання та протидії в установленому законом порядку;
10) приймати у випадках, передбачених цим Законом, рішення про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) фінансових операцій на строк, установлений цим Законом;
11) брати участь за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у підготовці та/або проведенні перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які проводяться Національним банком України) з питань додержання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
12) інформувати суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, про можливі порушення такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону;
13) надавати суб’єктам державного фінансового моніторингу дані відповідно до законодавства в межах, визначених частиною третьою статті 25 цього Закону.
Розділ VI
НАЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА РИЗИКІВ
Стаття 28. Національна оцінка ризиків
1. Спеціально уповноважений орган, інші державні органи, що провадять діяльність у сфері запобігання і протидії, із залученням інших суб’єктів (у разі потреби) беруть участь у проведенні національної оцінки ризиків.
2. Національна оцінка ризиків проводиться систематично, але не рідше одного разу на три роки.
Відповідальним за проведення національної оцінки ризиків є спеціально уповноважений орган.
3. Національна оцінка ризиків проводиться з урахуванням, зокрема, вимог рекомендацій та документів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), положень звітів та рекомендацій з питань оцінки ризиків відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму Європейської Комісії, інших міжнародних аналітичних оглядів, звітів та рекомендацій з питань, пов’язаних з проведенням національної оцінки ризиків.
4. Збір, обробка і аналіз інформації щодо результатів діяльності суб’єктів фінансового моніторингу, інших державних органів, що беруть участь у роботі системи запобігання та протидії, схвалення та оприлюднення результатів національної оцінки ризиків та здійснення заходів за її результатами здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України.
Стаття 29. Джерела інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків
1. Джерелами інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків, є, зокрема, комплексна адміністративна звітність у сфері запобігання та протидії, аналітичні огляди та довідки учасників національної оцінки ризиків, відповіді учасників національної оцінки ризиків на запитальники спеціально уповноваженого органу, результати вибіркового аналізу судових рішень у кримінальних справах, результати наукових досліджень, результати вивчення громадської думки, а також звіти Європейської Комісії із визначенням, аналізом та оцінкою ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму на рівні Європейського Союзу та рекомендації Європейської Комісії щодо заходів, прийнятних для усунення визначених ризиків.
Розділ VII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ
Стаття 30. Загальні засади міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії
1. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії здійснюється за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.
Стаття 31. Повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії та порядок їх реалізації
1. Спеціально уповноважений орган відповідно до міжнародних договорів України за принципом взаємності чи з власної ініціативи здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією про запобігання та протидію.
2. Надання спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, визначеному законом, та за умови забезпечення органом іноземної держави не нижчого рівня захисту такої інформації, ніж той, що застосовується в Україні. Така інформація може надаватися спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави виключно для використання під час операційного аналізу у справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у справах, пов’язаних із вчиненням суспільно небезпечного діяння, внаслідок якого одержаний злочинний дохід.
У разі отримання спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави на передачу інформації, що містить таємницю фінансового моніторингу, правоохоронним органам іноземної держави така інформація надається лише для проведення розслідування у справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у справах, пов’язаних із вчиненням суспільно небезпечного діяння, внаслідок якого одержаний злочинний дохід. При цьому така інформація не може бути надана спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави для використання як доказ чи для приєднання до матеріалів кримінального провадження.
Надання спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації, одержаної від правоохоронного органу України, здійснюється лише за умови отримання попереднього дозволу такого правоохоронного органу.
3. Одержання спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави є підставою для витребування ним необхідної для виконання запиту додаткової інформації від органів державної влади, підприємств, установ, організацій та суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Вимога спеціально уповноваженого органу щодо надання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, має містити посилання на номер та день реєстрації такого запиту у відповідному реєстрі спеціально уповноваженого органу.
Відмова у виконанні запиту щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії або відстрочення його виконання здійснюються лише на підставі міжнародних договорів, стороною яких є Україна.
На виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави спеціально уповноважений орган має право доручити суб’єкту первинного фінансового моніторингу зупинити чи поновити проведення або забезпечити проведення моніторингу фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідної особи протягом строку, встановленого таким запитом.
4. Служба безпеки України за участю Міністерства закордонних справ України здійснює міжнародне співробітництво щодо подання пропозицій до комітетів Ради Безпеки ООН та до іноземних держав стосовно включення (виключення) фізичних або юридичних осіб та організацій до відповідних санкційних переліків та розгляду запитів іноземних держав про включення (виключення) до (з) Переліку осіб.
При поданні пропозицій до комітетів Ради Безпеки ООН стосовно включення фізичних, юридичних осіб та організацій до відповідних санкційних переліків Служба безпеки України та Міністерство закордонних справ України повинні:
додержуватися визначених відповідними комітетами Ради Безпеки ООН процедур та стандартних форм внесення осіб до відповідних переліків;
надавати повну, наскільки це можливо, інформацію щодо запропонованої до включення особи чи організації, а саме інформацію, достатню для ідентифікації фізичних осіб, організацій та юридичних осіб, та, за можливості, інформацію, необхідну Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполу для видачі спеціального повідомлення;
детально, наскільки це можливо, викладати фактичні обставини справи та обґрунтування щодо включення до переліку та надавати таку інформацію на запит, крім інформації з обмеженим доступом, яка не може бути надана до відповідного комітету;
зазначати, чи може оприлюднюватися відповідними комітетами статус України як країни, яка подала пропозиції про включення до відповідних санкційних переліків.
При поданні пропозицій до іноземних держав стосовно включення фізичних, юридичних осіб та організацій до відповідних санкційних переліків Служба безпеки України та Міністерство закордонних справ України повинні надавати детальну, наскільки це можливо, інформацію щодо таких осіб чи організацій, включаючи інформацію, необхідну для ідентифікації фізичних осіб, та інформацію, яка підтверджує, що фізичні, юридичні особи та організації відповідають критеріям, визначеним резолюціями Ради Безпеки ООН, для включення до відповідних переліків.
При поданні пропозицій до комітетів Ради Безпеки ООН стосовно виключення фізичних, юридичних осіб та організацій з відповідних санкційних переліків Служба безпеки України та Міністерство закордонних справ України повинні додержуватися визначених відповідними комітетами Ради Безпеки ООН процедур.
Міністерство закордонних справ України розробляє процедури подання клопотання про виключення осіб та організацій, включених до відповідних санкційних переліків Ради Безпеки ООН, та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті.
5. Міністерство закордонних справ України здійснює міжнародне співробітництво щодо звернення до комітетів Ради Безпеки ООН стосовно отримання дозволу на доступ до активів (повідомлення про намір надати доступ до активів), що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
6. Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії покладається також на:
Міністерство юстиції України - щодо виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом;
Генеральну прокуратуру України, Національне антикорупційне бюро України - щодо вчинення процесуальних дій у межах кримінального провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
7. Доходи, одержані злочинним шляхом, що конфісковані у зв’язку з вироком (рішенням) суду у справі про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення та підлягають поверненню в Україну або іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародного договору України з такою державою щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення таких активів. Кошти, одержані Україною за таким міжнародним договором, зараховуються до державного бюджету, якщо інше не встановлено законом.
8. Спеціально уповноважений орган, суб’єкти державного фінансового моніторингу, інші органи державної влади та правоохоронні органи здійснюють міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав з питань запобігання та протидії відповідно до міжнародних договорів України чи з власної ініціативи з дотриманням вимог конфіденційності.
Спеціально уповноважений орган, суб’єкти державного фінансового моніторингу, інші органи державної влади та правоохоронні органи здійснюють пріоритизацію міжнародного співробітництва з урахуванням результатів Національної оцінки ризиків.
Інформація, отримана спеціально уповноваженим органом від відповідного органу іноземної держави, є таємницею фінансового моніторингу та може бути використана виключно для цілей, у яких така інформація запитувалася, з дотриманням обмежень, визначених частиною дванадцятою статті 16 цього Закону, та з дотриманням визначених відповідним органом іноземної держави умов та обмежень щодо її використання, оприлюднення, подальшої передачі, розкриття джерела її одержання тощо. Зазначена інформація може передаватися спеціально уповноваженим органом для інших цілей, ніж ті, у яких така інформація запитувалася, за умови отримання попереднього дозволу відповідного органу іноземної держави.
Обмеження щодо використання інформації, отриманої Спеціально уповноваженим органом від відповідного органу іноземної держави, поширюються також на осіб, яким така інформація стала відома у зв’язку з їхньою професійною або службовою діяльністю.
Особи, винні у порушенні обмежень щодо використання інформації, отриманої Спеціально уповноваженим органом від відповідного органу іноземної держави, несуть кримінальну відповідальність за розголошення таємниці фінансового моніторингу.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу та інші органи державної влади мають забезпечити наявність дозволу органу іноземної держави на розкриття інформації з обмеженим доступом, яка була надана таким органом іноземної держави, крім випадків, коли суб’єкт державного фінансового моніторингу чи інший орган державної влади відповідно до законодавства України зобов’язаний передати отриману інформацію третім особам. У таких випадках суб’єкт державного фінансового моніторингу чи інший орган державної влади зобов’язаний проінформувати відповідний орган іноземної держави про такий обов’язок.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) агент - особа, яка діє від імені та в інтересах суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
2) активи - кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права;
3) активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів;
4) банк-оболонка - установа-нерезидент (банк, інша фінансова установа, установа, що здійснює діяльність, подібну до діяльності фінансових установ), що не має фізичної присутності в країні реєстрації та ліцензування та не є частиною регульованої фінансової групи, що підлягає ефективному консолідованому нагляду.
Наявністю фізичної присутності вважається фактичне розміщення і функціонування в країні органів управління зазначених установ-нерезидентів. Наявність в країні лише уповноважених представників зазначених установ або персоналу, який не належить до керівництва таких установ, не вважається наявністю фізичної присутності;

30 днiв передплати безкоштовно!