У разі якщо Україна не має відповідного міжнародного договору з іноземною державою, яка надає запит про видачу осіб, визначених абзацом першим цієї частини, зазначені особи можуть бути видані за кримінальні правопорушення, пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, виключно за умови дотримання принципу взаємності.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ВЛАСНИКІВ
Стаття 32. Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії
1. Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.
2. Юридичні особи (крім банків), які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.
Банки, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням Національного банку України шляхом відкликання банківської ліцензії (за ініціативою Національного банку України).
3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:
1) письмове застереження;
2) відкликання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
( Пункт 2 частини третьої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).
За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу.
( Абзац сьомий частини третьої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2736-IX від 04.11.2022 )
Днем виявлення порушення є дата складання суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання та нагляд за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.
4. Передбачені частиною третьою цієї статті заходи впливу застосовуються до суб’єктів первинного фінансового моніторингу суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону здійснюють функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
5. До суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:
1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, крім випадків, передбачених пунктом 13- 1 цієї частини, - до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Пункт 1 частини п'ятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 )
2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за порушення вимог щодо здійснення платіжних операцій, передбачених статтею 14 цього Закону, - у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Пункт 3 частини п'ятої статті 32 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6-1) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину п'яту статті 32 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2571-IX від 06.09.2022 )
7) за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;
9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, - у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13-1) за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення діловим відносинам (проведенню фінансової операції) з такими особами необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції - до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Частину п'яту статті 32 доповнено пунктом 13-1 згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 )
14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
6. Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:
1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, - 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу - двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7. При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу суб’єкти державного фінансового моніторингу враховують обставини вчиненого порушення, у тому числі:
1) характер і тривалість порушення;
2) фінансовий стан суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
3) вигоду, одержану суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;
4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;
5) повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб’єкта первинного фінансового моніторингу протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу;
6) ступінь відповідальності;
7) співпрацю суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.
8. До прийняття рішення (постанови) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходу впливу у формі укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу та суб’єкт первинного фінансового моніторингу погоджують заходи для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, строки виконання таких заходів, а також суму грошового зобов’язання, яку такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити в рамках виконання такої угоди.
У разі непогодження суб’єктом державного фінансового моніторингу та суб’єктом первинного фінансового моніторингу умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу застосовує інший захід впливу.
У тексті угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії зазначається розрахована відповідно до вимог цієї статті сума грошового зобов’язання.
У разі порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу має право застосувати захід впливу за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, передбачений цією статтею.
9. Положення абзаців першого - сьомого частини третьої, частин четвертої - восьмої та абзаців четвертого - сьомого, дев’ятого та десятого частини одинадцятої цієї статті не поширюються на банки, філії іноземних банків.
( Абзац перший частини дев'ятої статті 32 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі порушення банками, філіями іноземних банків вимог законодавства у сфері запобігання та протидії Національний банк України пропорційно до вчиненого порушення має право застосувати до них заходи впливу відповідно, у порядку та строки, визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.
10. Суб’єкт державного фінансового моніторингу у разі розгляду питання про застосування заходу впливу запрошує уповноважену особу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, щодо якого має бути прийнято таке рішення, для надання пояснень/заперечень.
Запрошення надсилається суб’єкту первинного фінансового моніторингу електронною поштою або поштовим відправленням або оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу не менше ніж за два робочі дні до дня розгляду питання про застосування заходу впливу.
Національний банк України має право не запрошувати уповноважену особу суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім банків) відповідно до абзацу першого цієї частини у разі отримання від нього пояснень, у яких такий суб’єкт визнає порушення, виявлені Національним банком України під час здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії.
Неявка особи, запрошеної відповідно до абзацу другого цієї частини, не перешкоджає розгляду Національним банком України питання про застосування заходу впливу та прийняття рішення по суті.
( Статтю 32 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
11. Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу, передбачених цією статтею, набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення (постанови).
Суб’єкт державного фінансового моніторингу (його уповноважена посадова особа) доводить до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу рішення (постанову) про застосування до нього заходів впливу шляхом вручення такого рішення (постанови) під підпис або надсилання його (її) поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), або надсилання його (її) на адресу електронної пошти суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами такого суб’єкта державного фінансового моніторингу.
( Частину одинадцяту статті 32 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Особливості, пов’язані з доведенням до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу рішення (постанови) відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи), визначаються нормативно-правовим актом цього суб’єкта державного фінансового моніторингу.
( Частину одинадцяту статті 32 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Інформація про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу (із зазначенням назви суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відомостей про застосовані заходи впливу, у тому числі розмір штрафу, а також загальних відомостей про порушення законодавства), оскарження зазначених заходів впливу та про відповідне рішення суду, що набрало законної сили, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу у встановленому ним порядку та залишається доступною для перегляду не менше п’яти років з дня оприлюднення.
Не підлягає оприлюдненню інформація про:
1) персональні дані відсторонених від посад посадових осіб;
2) застосовані заходи впливу, якщо таке оприлюднення може мати негативний вплив, завдати шкоди та/або загрожувати стабільності фінансової системи чи може мати вплив на досудове розслідування та/або судове провадження (крім узагальненої за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації без зазначення їх назв).
Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу, передбачених цією статтею, може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства протягом місяця з дня набрання ним чинності.
( Абзац восьмий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням (постановою) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу суб’єкт первинного фінансового моніторингу письмово не повідомив суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про добровільне виконання такого рішення (постанови), та таке рішення (постанову) не було оскаржено у судовому порядку, воно набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.
( Абзац дев'ятий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі якщо рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене у судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
( Абзац десятий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
12. Штрафи, передбачені цим Законом, зараховуються до державного бюджету.
Стаття 33. Неподання інформації спеціально уповноваженому органу
1. Неподанням інформації спеціально уповноваженому органу є:
1) неподання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації у випадках, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії, що призвело до відсутності на обліку у спеціально уповноваженого органу належним чином оформленого та поданого зазначеним суб’єктом повідомлення;
2) неподання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, або додаткової інформації після отримання від спеціально уповноваженого органу повідомлення з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями, або в цілому щодо наданого таким суб’єктом повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або про помилку під час опрацювання іншої інформації, що призвело до відсутності на обліку у спеціально уповноваженого органу належним чином оформленого та поданого зазначеним суб’єктом повідомлення;
3) подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу неналежним чином оформленого повідомлення після отримання від спеціально уповноваженого органу повідомлення з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або в цілому щодо наданого таким суб’єктом повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або про помилку під час опрацювання іншої інформації, що призвело до відсутності на обліку у спеціально уповноваженого органу належним чином оформленого та поданого зазначеним суб’єктом повідомлення;
4) неподання підприємством, установою, організацією, що не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу, ліквідатором (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або державним органом інформації у випадках, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії.
Стаття 34. Несвоєчасне подання інформації спеціально уповноваженому органу
1. Несвоєчасним поданням інформації спеціально уповноваженому органу є:
1) подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації з порушенням строків, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії;
2) подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу належним чином оформленого повідомлення з порушенням строків, передбачених цим Законом, після отримання від спеціально уповноваженого органу повідомлення з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або в цілому щодо наданого таким суб’єктом повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або про помилку під час опрацювання іншої інформації;
3) подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу належним чином оформленого повідомлення після послідовного отримання від спеціально уповноваженого органу трьох і більше повідомлень з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або в цілому щодо поданого таким суб’єктом повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або про помилку під час опрацювання іншої інформації, крім випадків, якщо така інформація подана спеціально уповноваженому органу без порушення строків, установлених законодавством у сфері запобігання та протидії;
4) подання підприємством, установою, організацією, що не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу, ліквідатором (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або державним органом інформації з порушенням строків, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії.
Стаття 35. Відновлення прав і законних інтересів
1. За рішенням суду доходи, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого порушені, або відшкодовується їх ринкова вартість.
2. Правочини, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визнаються недійсними у встановленому законом порядку.
3. Суб’єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники, ліквідатор (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов’язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.
4. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок здійснення ними державного фінансового моніторингу, відшкодовується з державного бюджету в установленому законом порядку.
Розділ IX
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ
Стаття 36. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії
1. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії здійснюється органами державної влади в межах їх повноважень та в порядку, визначеному Конституцією та законами України.
2. Спеціально уповноважений орган щороку до 31 березня року, наступного за звітним, подає до Верховної Ради України за встановленою формою звіт про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за попередній рік.
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування, крім абзацу третього підпункту 9 пункту 6 розділу X цього Закону, який набирає чинності з дня введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" від 12 вересня 2019 року № 79-IX.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057 із наступними змінами).
3. Розмір штрафу за порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинені таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу до набрання чинності цим Законом, визначається виходячи із розміру штрафу за відповідне порушення, встановленого законом на дату його вчинення.
4. Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (крім осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 цього Закону, та юридичних осіб, які подали відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності), подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі виявлення юридичною особою після набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи така особа протягом шести місяців з дня набрання чинності такими нормативно-правовими актами повторно подає виправлені відомості в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
( Пункт 4 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 1805-IX від 08.10.2021; в редакції Закону № 2571-IX від 06.09.2022 )
4-1. У разі відсутності у суб’єктів первинного фінансового моніторингу, місцезнаходженням яких є території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, можливості виконання у встановлені строки обов’язків, передбачених підпунктами "б"-"г" пункту 8, пунктами 9, 11, 12, 14, 23 частини другої статті 8 та частиною п’ятою статті 9 цього Закону, такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу звільняються від відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії на період до завершення бойових дій або тимчасової окупації, за умови обов’язкового виконання таких обов’язків протягом одного місяця (крім пункту 23 частини другої статті 8 цього Закону) після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний виконати заходи, передбачені пунктом 23 частини другої статті 8 цього Закону, протягом шести місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Положення цього пункту не поширюються на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843" змінили своє місцезнаходження і їх новим місцезнаходженням стали території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (крім випадків зміни місцезнаходження до дати включення відповідної території до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку).
( Розділ X доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 2736-IX від 04.11.2022; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 )
5. Тимчасово, до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" від 12 вересня 2019 року № 79-IX, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є суб’єктом державного фінансового моніторингу та здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії щодо платіжних організацій, платіжних систем та учасників чи членів платіжних систем (у частині надання фінансових послуг, крім послуг з переказу коштів), страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу).
6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) у статті 166-9:
частину першу викласти в такій редакції:
"Порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших визначених законом осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з політично значущими особами; неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством; порушення вимог щодо створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації; порушення вимог щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача переказу; порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення фінансової операції); порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), а також порядку замороження або розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням; порушення вимог щодо виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від трьохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
частину третю виключити;
б) частину шосту статті 166-11 викласти в такій редакції:
"Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи -
тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
в) у статті 188-34:
в абзаці першому слова "запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" замінити словами "запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
в абзаці другому слова "громадян - суб’єктів підприємницької діяльності" замінити словами "громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, самозайнятих осіб, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб";
доповнити приміткою такого змісту:
"Примітка. Під самозайнятою особою розуміється особа, зазначена у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України";
г) у пункті 1 частини першої статті 255:
абзац "суб’єктів державного фінансового моніторингу (стаття 166-9, частина шоста статті 166-11, стаття 188-34)" замінити двома абзацами такого змісту:
"суб’єктів державного фінансового моніторингу, які виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу (частина перша статті 166-9, стаття 188-34);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (частина друга статті 166-9)";
абзац "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частини перша, друга, дев’ята та десята статті 166-6, частини перша - п’ята статті 166-11)" викласти в такій редакції:
"центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (частини перша, друга, дев’ята та десята статті 166-6, стаття 166-11)";
2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
а) у частині другій статті 96-2:
у першому реченні слова і цифру "зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті" замінити словами "зазначені у частині першій цієї статті";
у другому реченні слова і цифру "зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті" замінити словами "зазначених у частині першій цієї статті";
б) у частині першій статті 96-3:
доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього Кодексу";
пункт 2 примітки викласти в такій редакції:
"2. Злочини, передбачені статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності";
в) у статті 96-4:
в абзаці першому частини другої цифри і слово "3 і 4" замінити цифрами "3-5";
доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням злочинів, зазначених пунктами 1-5 частини першої статті 96-3 цього Кодексу";
г) у частині другій статті 96-7:
в абзаці четвертому слова "до п’ятдесяти тисяч" замінити словами "до сімдесяти п’яти тисяч";
в абзаці п’ятому слова "від п’ятдесяти до сімдесяти п’яти тисяч" замінити словами "від сімдесяти п’яти до ста тисяч";
ґ) частину першу статті 96-9 викласти в такій редакції:
"1. Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 255, 258-258-5, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу";
д) в абзаці першому статті 198 слова "легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" замінити словами "легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом";
е) у статті 205-1:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
"караються штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого";
є) статтю 209 викласти в такій редакції:
"Стаття 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка.
1. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
ж) у статті 209-1:
у назві слова "про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" замінити словами "про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
у частині першій:
в абзаці першому слова "спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу" замінити словами "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
в абзаці другому слова "до двох тисяч" замінити словами "до трьох тисяч";
абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
"2. Розголошення у будь-якому вигляді таємниці фінансового моніторингу або факту обміну інформацією про фінансову операцію та її учасників між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, суб’єктами державного фінансового моніторингу, іншими державними органами, а також факту надання (одержання) запиту, рішення чи доручення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або надання (одержання) відповіді на такий запит, рішення чи доручення особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб";
з) абзац перший частини першої статті 258 після слів "юридичними особами" доповнити словами "міжнародними організаціями";
и) абзац перший частини першої статті 258-5 викласти в такій редакції:
"1. Надання чи збір будь-яких активів прямо чи опосередковано з метою їх використання або усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей окремим терористом чи терористичною групою (організацією), або для організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи (організації), сприяння вчиненню терористичного акту, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій";
і) статтю 306 викласти в такій редакції:
"Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів
1. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти кошти, сума яких становить двісті та більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
3) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
а) перше речення частини першої статті 1074 після слів "а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення" доповнити словами "замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням";
б) у статті 1075:
абзац перший частини першої після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: "Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі:
відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку;
наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту";
4) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
а) частину першу статті 162 доповнити пунктом 10 такого змісту:
"10) таємниця фінансового моніторингу";
б) пункт 7 частини першої статті 164 викласти в такій редакції:
"7) строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього Кодексу";
в) частину дев’яту статті 216 викласти в такій редакції:
"9. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209 і 209-1 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься злочин, що передував легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці злочини віднесено згідно із цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України";
г) у частині першій статті 568 слова "майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам" замінити словами і цифрами "майна, грошей і цінностей, що відповідають будь-якій із ознак, передбачених частиною першою статті 96-2 Кримінального кодексу України, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам";
ґ) частину третю статті 589 після слів "Генеральна прокуратура України" доповнити словами і цифрами "невідкладно, але не пізніше 24 годин";