Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки

надання матеріального забезпечення безробітним та створення стабільних фінансових засад соціального захисту населення від безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

подальший розвиток інституцій, які забезпечують соціальний захист від безробіття.

В умовах загального скорочення кількості вільних робочих місць (вакантних посад) на підприємствах, в установах та організаціях найважливішим є максимально ефективне використання існуючого потенціалу вільних робочих місць, що дасть змогу зменшити тривалість пошуку роботи та період заповнення вакансій на підприємствах.

У 2001-2004 роках передбачається:

інформування та консультування населення, зокрема працівників, які підлягають вивільненню, з питань законодавства про працю та можливостей самореалізації на ринку праці;

постійна актуалізація та поповнення банку вакансій для інформування населення про можливості працевлаштування;

проведення "ярмарку вакансій", "ярмарку спеціалістів" тощо;

консультування та навчання громадян, у яких виникають труднощі з пошуком роботи, за спеціальними програмами, зокрема соціальної адаптації громадян з тривалим строком зареєстрованого безробіття;

впровадження нових технологій пошуку безробітними роботи, зацікавлення безробітних у самостійному пошуку роботи.

Бронювання робочих місць забезпечує додаткові гарантії зайнятості та розширення можливостей для працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (жінки, які мають дітей віком до шести років; одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, звільнилася з строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, особи передпенсійного віку, особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування).

Протягом 2001-2004 років передбачається здійснювати бронювання робочих місць на діючих підприємствах відповідно до законодавства та стягнення штрафів відповідно до закону з роботодавців, що не забезпечують працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

Дотації роботодавцям на створення робочих місць забезпечують додаткові гарантії зайнятості та розширення можливостей працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

У 2001-2004 роках передбачається:

забезпечити рівний доступ роботодавців до отримання фінансової допомоги з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

забезпечити пріоритетність виділення коштів на ці цілі депресивним територіям з високою напруженістю на ринку праці.

З метою поновлення професійної мобільності та підвищення конкурентоспроможності безробітних для подальшого працевлаштування у 2001-2004 роках передбачається:

забезпечити подальше удосконалення системи професійного навчання безробітних за професіями та спеціальностями відповідно до потреб ринку праці;

впроваджувати найбільш ефективні навчальні програми та інтенсивні (модульні) технології навчання безробітних, зокрема за модульними програмами та індивідуальним навчанням на замовлення роботодавців;

забезпечити розширення можливостей безробітних щодо навчання основам підприємницької діяльності для відкриття власної справи, працевлаштування у сфері малого або середнього підприємництва, самостійної зайнятості;

розширення сфери підвищення кваліфікації за робітничими професіями з урахуванням потреб ринку праці та вимог роботодавців.

Професійна орієнтація сприяє обгрунтованому вибору громадянами виду трудової діяльності та форми зайнятості відповідно до особистих здібностей та потреб ринку праці. Особливо важливою є професійна орієнтація молоді, яка вперше шукає роботу, а також безробітних, які вимушені змінювати професію.

У 2001-2004 роках здійснюватимуться заходи щодо:

надання професійної інформації про стан ринку праці та перспективи його розвитку, особливості та вимоги до професій і спеціальностей, можливості працевлаштування, навчання новим професіям, підвищення кваліфікації тощо;

проведення профконсультацій з питань вибору сфери діяльності, прийнятної роботи, визначення напрямів професійної підготовки тощо;

надання психологічної підтримки безробітним для підвищення їх самооцінки та посилення мотивації до пошуку роботи;

проведення для безробітних семінарів, тренінгів з пошуку роботи, зокрема з орієнтації до зайняття підприємницькою діяльністю.

Вдосконалення форм і методів сприяння та підтримка підприємницької ініціативи безробітних стає найважливішою умовою реалізації активної політики зайнятості шляхом:

посилення координації і взаємодії державної служби зайнятості та інших заінтересованих органів виконавчої влади за всіма програмами та видами діяльності, спрямованими на сприяння безробітним у започаткуванні власної справи;

вдосконалення системи підготовки безробітних до підприємницької діяльності, зокрема у межах спільного з ПРООН/МОП проекту "Впровадження гнучких програм професійного навчання для безробітних";

посилення співпраці на договірній основі з організаціями, які сприяють розвитку малого та середнього підприємництва, щодо підготовки безробітних для започаткування власної справи;

проведення професійної діагностики та консультування безробітних щодо визначення можливостей їх діяльності в сфері підприємництва, самостійної зайнятості;

навчання безробітних основам підприємницької діяльності, надання правової, фінансової та організаційної підтримки під час започаткування ними власної справи;

надання підтримки у створенні мережі навчально-ділових центрів, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів.

Розширення обсягів громадських робіт дає змогу частково знизити дефіцит робочих місць, матеріально підтримати безробітних, залучених до громадських робіт, зберегти мотивацію до праці в осіб з тривалим строком безробіття, або в осіб, які не мають досвіду роботи, за рахунок здійснення у 2001-2004 роках заходів, спрямованих на:

розширення видів та обсягів громадських робіт з урахуванням професійного складу безробітних та соціально-економічних потреб регіонів;

посилення соціальної спрямованості громадських робіт;

забезпечення участі у громадських роботах учнівської та студентської молоді, осіб, які працюють неповний робочий час, та іншого незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості;

вдосконалення регулювання зайнятості на сезонних роботах.

З метою підвищення шансів самостійного пошуку роботи, прийняття виважених рішень у сфері кадрової політики підприємств, установ та організацій необхідне повне інформування громадян, які шукають роботу, та роботодавців про стан ринку праці, перспективи його розвитку, можливості працевлаштування та професійного навчання. У 2001-2004 роках передбачається:

подальше удосконалення системи інформаційної підтримки державної політики зайнятості;

інформування населення та роботодавців через електронні та друковані засоби масової інформації, в тому числі спеціалізовані періодичні видання державної служби зайнятості, про стан ринку праці; про можливості працевлаштування та професійного навчання;

вдосконалення системи збору та аналізу інформації про стан ринку праці та діяльність державної служби зайнятості;

координація проведення наукових досліджень з найбільш актуальних проблем ринку праці.

Соціальний захист безробітних здійснюватиметься через забезпечення їх нагальних потреб та стимулювання до активного самостійного пошуку роботи.

Система матеріальних виплат зареєстрованим безробітним вдосконалюватиметься шляхом поступового наближення їх до розміру прожиткового мінімуму.

Для розвитку інституцій, які забезпечують соціальний захист від безробіття, у 2001-2004 роках передбачається впровадження єдиної технології обслуговування незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості, надання послуг роботодавцям державною службою зайнятості та створення єдиної інформаційно-довідкової системи державної служби зайнятості.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у порядку, визначеному законом.

Програма реалізується шляхом розроблення Міністерством праці та соціальної політики України щорічного плану дій, який затверджується Кабінетом Міністрів України. У плані дій повинні міститися:

аналіз здійснення заходів, передбачених планом дій на поточний рік;

основні прогнозні показники повного ринку праці (за даними щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності);

розрахунковий баланс ринку праці;

завдання регіонам з розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих місць;

завдання регіонам з працевлаштування за сприяння державної служби зайнятості незайнятих громадян та залучення їх до участі у громадських роботах;

прогноз чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, та рівнів зареєстрованого безробіття в регіонах країни;

перелік заходів щодо реалізації Програми за напрямами:

формування законодавчої бази з питань праці та зайнятості;

збереження, відтворення і підвищення якості робочої сили;

зайнятість молоді, у тому числі працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів;

збереження і створення робочих місць;

сприяння підприємництву і самостійній зайнятості населення;

зайнятість населення в шахтарських регіонах;

зайнятість населення в сільській місцевості;

зайнятість населення малих монофункціональних міст;

зайнятість незаконно депортованих осіб різних національностей, які повертаються в Україну;

соціальний захист персоналу Чорнобильської АЕС внаслідок її закриття;

регулювання міждержавної трудової міграції;

створення додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним;

регулювання соціально-трудових відносин;

окремі регіональні проблеми зайнятості;

окремі галузеві проблеми зайнятості.

Щорічні плани дій для реалізації Програми розробляються одночасно з підготовкою проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Відповідальність за реалізацію Програми покладається на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації. Організаційне супроводження та контроль за реалізацією заходів Програми здійснює Міністерство праці та соціальної політики України, Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій і центри зайнятості на місцях.

Нормативно-правовою базою Програми є насамперед такі нормативно-правові акти: Кодекс законів про працю України; Земельний кодекс України; Бюджетний кодекс України;

закони України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про підприємства в Україні", "Про оплату праці", "Про прожитковий мінімум", "Про колективні договори і угоди", "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про оренду землі", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

закони України про спеціальні (вільні) економічні зони.

Серед законодавчих актів, прийняття яких сприятиме посиленню правових засад у сфері зайнятості та створенню умов для реалізації Програми, слід особливо відзначити:

Податковий кодекс України;

Трудовий кодекс України;

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

Закон України "Про засади підтримки регіонального розвитку";

Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності";

Закон України "Про систему державної реєстрації суб'єктів господарювання";

Закон України "Про особисте селянське господарство";

Закон України "Про зайнятість населення" (нова редакція).