Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва

Наявність у продуктовій лінійці банку кредитних або лізингових продуктів для суб’єктів підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті банку

Наявність працюючого кредитного портфеля або портфеля лізингових договорів суб’єктів підприємництва, визначеного Фондом розвитку підприємництва

Наявність стратегічного плану щодо фінансування суб’єктів підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо)";

2) Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки (далі — державна підтримка) суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

суб’єкт підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва (далі — суб’єкт підприємництва), — резиденти України: фізична особа — підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами — резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник (у значенні, наведеному в Законі України "Про державну підтримку сільського господарства України"); суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки.

Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним у цьому Порядку критеріям на момент укладення договору фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

діючий бізнес — категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців та факт провадження підприємницької діяльності якими підтверджується документально;

новостворений бізнес (стартап) — категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання не перевищує 12 місяців, а також суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців у разі, коли факт провадження ними підприємницької діяльності не підтверджується документально;

лізингодавець — небанківська фінансова установа або юридична особа, яка не є фінансовою установою, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг — послуг з фінансового лізингу;

винагорода за договором фінансового лізингу — частина лізингового платежу, а саме процентна ставка, до якої належать платіж як винагорода банку/лізингодавцю за отримане у лізинг майно та компенсація відсотків за договором;

група пов’язаних контрагентів — два або більше контрагентів (юридичних та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб — підприємців), що згідно з вимогами Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368, визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик.

3. Надання державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі — Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених цим Порядком межах.

4. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва (далі — компенсація винагороди).

5. Державна підтримка надається через уповноважені банки та уповноважених лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку до цього Порядку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

6. Державна підтримка надається з метою зниження фактичних витрат суб’єкта підприємництва для сплати базової винагороди за договорами фінансового лізингу, пов’язаними із провадженням господарської діяльності.

7. Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих бюджетів з урахуванням вимог Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

8. Договори фінансового лізингу, за якими може бути надана державна підтримка, укладаються для досягнення інвестиційних цілей, зокрема:

придбання та/або модернізації основних засобів суб’єктом підприємництва;

придбання суб’єктом підприємництва легкових та/або вантажних транспортних засобів, залізничних вагонів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;

придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам.

9. У межах інвестиційних цілей з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності суб’єктам підприємництва надається державна підтримка за договорами фінансового лізингу, що укладаються за такими пріоритетними напрямами:

1) фінансування суб’єктів підприємництва — сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

2) підтримка суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

10. Максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та за якими надається державна підтримка разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів (з урахуванням кредитування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489), — в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 229, протягом строку, визначеного пунктом 12 цього Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва — сільськогосподарським товаровиробником разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 9 цього Порядку, сума якого не перевищує 90 млн. гривень.

11. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2021 р. № 1106 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 86, ст. 5480).

12. Максимальний строк договору фінансового лізингу, за якими надається державна підтримка, не перевищує п’яти років.

13. Відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу та/або будь-якої його складової частини не може становити більше 12 місяців.

14. Винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування часткової компенсації Фондом винагороди (далі — базова винагорода) визначається:

1) для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме:

суб’єктів мікропідприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс чотирнадцять процентних пунктів;

суб’єктів малого підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс дванадцять процентних пунктів;

суб’єктів середнього підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс десять процентних пунктів;

суб’єктів великого підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс вісім процентних пунктів;

2) для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс чотирнадцять процентних пунктів.

Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк три місяці. Перегляд уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного Індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у договорі фінансового лізингу, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур. Разом з тим максимальний розмір базової винагороди, що може бути застосований за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більшим 35 відсотків річних.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної винагороди (штрафної) за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

15. Кошти в рамках договорів фінансового лізингу надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на рахунок контрагента суб’єкта підприємництва, який здійснює продаж, постачання товарів.

16. Компенсація винагороди надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди (далі — компенсаційна винагорода), визначеної відповідно до пункту 14 цього Порядку, до відповідного рівня:

до рівня 9 або 11 відсотків річних — для договорів фінансового лізингу, укладених не за пріоритетними напрямами, визначеними пунктом 9 цього Порядку;

до рівня 5 або 7 відсотків річних — для договорів фінансового лізингу, укладених за пріоритетними напрямами, визначеними пунктом 9 цього Порядку.

Розмір компенсаційної винагороди за укладеним договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

З метою визначення сегмента суб’єкта підприємництва розмір річного доходу від провадження господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається в межах граничних розмірів, встановлених Господарським кодексом України, за останні чотири звітних календарних квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті укладення договору фінансового лізингу.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного року протягом усього строку фінансового лізингу для суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення здійснює відповідне коригування щодо зменшення/збільшення компенсаційної винагороди.

Під час проведення аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк або уповноважений лізингодавець зобов’язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний рік в інших учасників групи пов’язаних контрагентів.

На підставі результатів проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний рік. Результати такого аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець надає Фонду в рамках річної звітності за формою, встановленою Фондом.

Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог:

для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 11 відсотків річних на дату укладення договору фінансового лізингу.

У разі виконання суб’єктом підприємництва умови щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується календарним роком, протягом якого діє договір фінансового лізингу, укладений із суб’єктом підприємництва, компенсаційна винагорода знижується до рівня 9 відсотків річних та застосовується з початку наступного календарного року. Надалі протягом строку фінансового лізингу за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного року або створення нових робочих місць компенсаційна винагорода залишається на рівні 9 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного року компенсаційна винагорода за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний календарний рік збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного року (збільшення винагороди не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем за результатами періоду, що завершився календарним роком, протягом якого діє договір фінансового лізингу, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більше 11 відсотків річних;

для суб’єктів середнього та великого підприємництва компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 11 відсотків річних на дату укладення договору фінансового лізингу;

для суб’єктів підприємництва, до яких застосовується компенсаційна винагорода 11 відсотків річних, протягом строку фінансового лізингу компенсаційна винагорода зменшується або збільшується за результатами щорічного перегляду уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на 0,5 процентного пункту за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного року порівняно з датою укладення договору фінансового лізингу).

У будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути нижче 9 відсотків річних та не може бути вище 11 відсотків річних.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування умови для приросту нових та збереження робочих місць та вимоги щодо проведення аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва можуть не застосовуватися.

17. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:

1) суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;

2) суб’єкт підприємництва зареєстрований та провадить господарську діяльність на території України (крім тимчасово окупованих територій, перелік яких визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 99, ст. 6191);

3) для новоствореного бізнесу (стартапу) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останніх три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

5) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його скасування не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року, залученої для подолання негативних наслідків карантинних обмежень;

6) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

Обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, та в період воєнного стану.

18. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 17 цього Порядку, визначається уповноваженими банками та уповноваженими лізингодавцями.

Уповноважені банки та уповноважені лізингодавці здійснюють відбір, проведення оцінки кредитоспроможності та надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва відповідно до власних правил, процедур та фінансових продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

19. Договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) у розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу (сума фінансування визначається як вартість предмета фінансового лізингу за вирахуванням авансового платежу), що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право включити до лізингових платежів інші витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу (далі — комісії за додаткові послуги).

Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

Граничний розмір комісій за додаткові послуги, який встановлюється у відсотках вартості предмета лізингу залежно від його типу, становить:

У разі надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам господарювання державного або комунального сектору економіки через процедуру публічних тендерних закупівель розмір комісії за додаткові послуги може збільшуватися на суму витрат уповноваженого лізингодавця, що пов’язані з державною реєстрацією такого предмета фінансового лізингу та відрахуваннями до Пенсійного фонду України.

На період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування під час укладання нових договорів фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право збільшити розмір винагороди за договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, встановлений відповідно до пункту 14 цього Порядку, але не більш як до 25 відсотків річних. Разом з тим державна підтримка у вигляді компенсації винагороди на збільшену частину винагороди, що перевищує розміри базової винагороди, визначені відповідно до пункту 14 цього Порядку, не надається, а така збільшена частина винагороди сплачується суб’єктом підприємництва.

20. У договорі фінансового лізингу повинні бути зазначені розмір базової винагороди (у відсотках річних) відповідно до пункту 14 цього Порядку та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних) згідно з пунктом 16 цього Порядку.

21. У договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:

вартість (ціна) предмета лізингу, яка повинна відповідати вартості (ціні), що зазначена в договорі купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу;

сума компенсаційної винагороди, яка розраховується відповідно до

пункту 16 цього Порядку та має бути сплачена суб’єктом підприємництва;

сума комісій, яка визначається відповідно до пункту 19 цього Порядку та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва.

22. Компенсація винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації винагороди, що підлягає сплаті за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, розраховується як різниця між сумою нарахованої протягом місяця винагороди із застосуванням базової винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 14 цього Порядку, та сумою нарахованої винагороди протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 16 цього Порядку.

23. Сплата Фондом компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними із суб’єктами підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 "Про надання фінансової державної підтримки" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 11, ст. 468), — в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 229 (далі — розрахункові банки).

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному розрахунковому банку, в сумі, погодженій з Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, для розрахунків з яким відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку, необхідна для сплати компенсації винагороди на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного строку дії договорів фінансового лізингу (далі — сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації винагороди протягом піврічного періоду за договорами фінансового лізингу, які уповноважений банк або уповноважений лізингодавець планує укласти із суб’єктами підприємництва.

На період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування авансування рахунків умовного зберігання (ескроу) може не здійснюватися. У такому разі Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, відповідно до нарахованої уповноваженим банком необхідної суми сплати компенсації винагороди протягом попереднього/попередніх місяця/місяців або в сумі самостійно сплаченої суб’єктом підприємництва компенсації винагороди за відповідний/відповідні місяць/місяці через відсутність коштів на рахунку умовного зберігання (ескроу).

За умови своєчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за договором фінансового лізингу (крім прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 29 цього Порядку) розрахунковий банк перераховує щомісяця кошти для компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для їх подальшого зарахування у рахунок часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, договору фінансового лізингу, укладеного уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і розрахунковим банком.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право виплачувати компенсацію винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація винагороди виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), переліку суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким сплачені компенсації винагороди. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

У наданому уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем переліку суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний період.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному розрахунковому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення відповідного рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку на наступний піврічний період у меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, або вимагати негайного перерахування розрахунковим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а розрахунковий банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

24. Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю у паперовій або електронній формі заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за будь-який трирічний період за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

25. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

26. Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, проводить моніторинг цільового використання предмета фінансового лізингу та відповідності суб’єкта підприємництва критеріям прийнятності, визначеним пунктом 17 цього Порядку.

Моніторинг проводиться уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен проводитися не рідше ніж один раз на квартал, а у період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування — не рідше ніж один раз на півроку, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити подання річної звітності.

Фонд контролює регулярність проведення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем зазначеного моніторингу. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та укладених з ними договорів фінансового лізингу щодо відповідності критеріям та іншим умовам, визначеним цим Порядком.

27. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

28. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги з фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинна бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

29. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, у тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди зупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за весь прострочений період з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку.

30. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця для отримання державної підтримки, несе суб’єкт підприємництва.

31. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду становить або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами та за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

Обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства та в період воєнного стану. У період воєнного стану та щодо суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, не є підставою для припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.

32. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець несе відповідальність за недостовірність поданої Фонду інформації щодо відповідності суб’єкта підприємництва вимогам цього Порядку у разі, коли Фондом буде доведено, що уповноважений банк або уповноважений лізингодавець володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.

33. У разі порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право:

зупинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через уповноважений банк або уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень;

вимагати негайного перерахування розрахунковим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а розрахунковий банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

У разі віднесення розрахункового банку, уповноваженого банку до категорії проблемних надання Фондом державної підтримки суб’єктам підприємництва зупиняється, а розрахунковий банк, уповноважений банк зобов’язані негайно повернути (перерахувати) кошти з рахунка умовного зберігання (ескроу) на визначений Фондом рахунок.

34. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку;

надання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належність суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку, а також зобов’язаний самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної договором фінансового лізингу.

35. У разі виявлення уповноваженим банком або лізінгодавцем та/або Фондом фактів або інформації про те, що суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", які мають тимчасовий характер, надання державної підтримки суб’єкту підприємництва зупиняється з дати виявлення таких фактів або інформації до підтвердження того, що суб’єкт підприємництва більше не підпадає під такі обмеження, та за умови відсутності підстав для позбавлення його права на отримання державної підтримки. Виплата компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єкта підприємництва відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому суб’єкт підприємництва перестав підпадати під встановлені обмеження.

36. Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, отримав державну підтримку.

37. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем чи суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.

Дотримання регулятивних вимог (зокрема економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції), включаючи індивідуальні нормативи Національного банку, встановлені для конкретного банку. На період воєнного стану не є порушенням цього критерію недотримання регулятивних вимог у разі незастосування Національним банком заходів впливу за відповідне порушення у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету

Незастосування протягом останніх 12 місяців до лізингодавця або до власників істотної участі в лізингодавці, або до пов’язаних осіб лізингодавця Україною, іноземними державами — членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій

Наявність технології та процедури надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва

Наявність організаційної структури з надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам підприємництва

Наявність у продуктовій лінійці лізингодавця лізингових продуктів для суб’єктів підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті лізингодавця

Наявність працюючого портфеля лізингових договорів із суб’єктами підприємництва в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва

Наявність стратегічного плану щодо фінансування суб’єктів підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на фінансові експозиції тощо)".

2. У Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 29 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 490; 2021 р., № 4, ст. 239, № 11, ст. 468, № 86, ст. 5480; 2022 р., № 71, ст. 4313, № 101, ст. 6313):

1) пункт 5 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"4) покриття витрат Фонду за супроводження та забезпечення надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва.".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;

2) абзац третій пункту 6 викласти в такій редакції:

"Фонд складає перелік витрат у розрізі уповноважених банків,

ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи та уповноважених лізингодавців не рідше одного разу в квартал та подає до 15 числа Мінфіну інформацію про обсяг коштів, що підлягають перерахуванню Фонду.";

3) пункт 7 доповнити реченням такого змісту: "Кошти, отримані відповідно до підпункту 4 пункту 5 цього Порядку, перераховуються Фондом на його поточний рахунок, відкритий у банку.".

3. У пункті 4 додатка до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 р. № 1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 97, ст. 3127; 2021 р., № 1, ст. 47):

1) в абзаці третьому цифри і слова "(12 місяців) плюс 6 відсотків річних" замінити словами і цифрами "(три місяці) станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання кредитного договору, плюс 11 відсотків річних (на період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування номінальну відсоткову ставку банком-кредитором може бути збільшено до 20 відсотків річних)";

2) в абзаці сьомому слова "мікропідприємництва та малого" виключити.

4. В абзаці п’ятому підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2974; 2022 р., № 26, ст. 1429, № 35, ст. 1913, № 39, ст. 2105, № 90, ст. 5607; 2023 р., № 2, ст. 128), цифри і слово "1 та 3" замінити цифрами і словом "1, 3 і 4".

5. У постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604; 2022 р., № 25, ст. 1348, № 28, ст. 1542, № 39, ст. 2098, № 44, ст. 2398, № 68, ст. 4109, № 85, ст. 5273):

1) у Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженому зазначеною постановою:

в абзаці другому пункту 5 слово "двох" замінити словом "трьох", а після слів "сільськогосподарським товаровиробникам" доповнити словами і цифрами "та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності";

у пункті 16:

абзац перший після слів "сільськогосподарським товаровиробникам" доповнити словами і цифрами "та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій";

у підпункті 1 слово "шостого" замінити словом "сьомого";

пункт 17 виключити;

у додатку до Порядку:

у пункті 1:

в абзаці третьому слова "у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" замінити словами і цифрами ", визначених постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 99, ст. 6191);

абзац пјятий після слова "(блокуванні)" доповнити словами і цифрами ", визначеній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 99, ст. 6191);

у пункті 4:

абзац третій викласти в такій редакції:

"номінальна відсоткова ставка — не перевищує UIRD (три місяці) станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання кредитного договору, плюс 11 відсотків річних (на період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування номінальну відсоткову ставку банком-кредитором може бути збільшено до 20 відсотків річних);";

в абзаці п’ятому слова "передаються" та "забезпечується" замінити відповідно словами "можуть передаватися" та "можуть забезпечуватися";

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"до портфеля кредитів може включатися кредит, за яким надається державна фінансова підтримка як часткова компенсація відсоткової ставки відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 "Про надання фінансової державної підтримки" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489), — в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 229. За такими кредитами граничний обсяг державних гарантій визначається відповідно до пункту 3 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі. За кредитами за напрямами, визначеними підпунктами 1—3 пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28, граничний обсяг державних гарантій визначається відповідно до підпункту 3 пункту 16 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі;";

абзаци восьмий і дев’ятий виключити;

абзац десятий після слів "сільськогосподарському товаровиробнику" доповнити словами і цифрами "та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій,";

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"строк кредиту — до двох років для кредиту, що надається суб’єкту господарювання — сільськогосподарському товаровиробнику та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності згідно з пунктом 16 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі; до 15 років — для кредиту, що надається для фінансування купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення; до 10 років — для кредиту, що надається для фінансування інших цілей, передбачених цими умовами;";

2) у Типовому договорі про надання державної гарантії на портфельній основі, затвердженому зазначеною постановою:

у підпункті 29 пункту 1:

абзац другий викласти в такій редакції:

"три роки з дати укладення цього договору — для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за кредитами, що надаються у період воєнного стану суб’єктам господарювання —сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності;";

абзац третій після слів "суб’єкта підприємництва" доповнити словами ", та за кредитами, що надаються для відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій";

пункти 10 і 11 викласти в такій редакції:

"10. Ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами (крім кредитування у вигляді кредитної лінії), що надаються суб’єктам господарювання — сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, — 80 відсотків протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом.

11. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами (крім кредитування у вигляді кредитної лінії), що надаються суб’єктам господарювання — сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, — 80 відсотків протягом строку дії цього договору).";

підпункт 1 пункту 15 викласти в такій редакції:

"1) співвідношення суми гарантованих зобов’язань за основним боргом за портфелем, збільшеної на суму простроченої заборгованості перед бюджетом за портфелем, до загальної суми зобов’язання з основного боргу за портфелем перевищує 50 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами (крім кредитування у вигляді кредитної лінії), що надаються суб’єктам господарювання — сільськогосподарським товаровиробникам та/або суб’єктам підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, та/або за кредитами (крім кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії), що надаються на відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих частково або повністю внаслідок проведення воєнних (бойових) дій, — 80 відсотків протягом строку дії цього договору);".