• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про банки і банківську діяльність

Верховна Рада України  | Закон від 07.12.2000 № 2121-III
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 38. Загальні збори учасників банку
До виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів акціонерного товариства. Крім зазначених питань, до компетенції загальних зборів учасників банку статутом банку можуть бути віднесені також інші питання, крім тих, які законом або статутом віднесені до виключної компетенції ради банку.
У разі якщо рада банку не сформована у складі, мінімально необхідному відповідно до законодавства України, правління банку має право прийняти рішення про винесення на розгляд загальних зборів акціонерів банку будь-якого питання, яке законом або статутом віднесене до виключної компетенції ради банку. Загальні збори акціонерів банку мають право розглянути таке питання та прийняти рішення щодо нього.
Національний банк України має право вимагати позачергового скликання загальних зборів учасників банку, а також винесення питання на розгляд вищого органу державного банку.
Рішення загальних зборів учасників банку/рішення єдиного учасника банку не має юридичної сили, якщо воно прийнято:
1) з використанням права голосу особами, яким Національний банк України тимчасово заборонив використання права голосу на загальних зборах учасників банку та/або висунув вимогу про відчуження акцій (паїв) банку;
2) з використанням права голосу за акціями, набутими внаслідок вчинення правочину, який є нікчемним.
( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014; текст статті 38 в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 39. Рада банку
Членами ради банку можуть бути незалежні члени ради банку (далі - незалежні директори), учасники банку та представники учасників банку. Обрання членів ради банку здійснюється в порядку кумулятивного голосування, крім банку з одним акціонером.
Кількісний склад ради банку визначається статутом банку, але не може становити менше п’яти осіб.
Члени ради банку не можуть входити до складу правління банку, а також обіймати інші посади в цьому банку на умовах трудового договору (контракту) або надавати послуги цьому банку відповідно до цивільно-правового договору.
Член ради банку не може бути керівником, посадовою особою та/або членом ради банку чи іншого органу управління іншого банку, зареєстрованого в Україні, крім випадків, передбачених законодавством України.
Рада банку не менш як на одну третину має складатися з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше трьох осіб.
Незалежні директори повинні відповідати вимогам, установленим законом щодо незалежності членів наглядової ради акціонерного товариства. Національний банк України має право визначати додаткові вимоги до незалежних директорів банків. Банк зобов’язаний забезпечувати контроль за відповідністю незалежних директорів вимогам цього Закону та інших законів України, а також нормативно-правових актів Національного банку України, а в разі виявлення невідповідності - забезпечити заміну таких незалежних директорів.
До виключної компетенції ради банку належать такі функції:
1) затвердження та контроль за реалізацією стратегії банку, бізнес-плану, планів підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, відновлення діяльності банку, фінансування банку в кризових ситуаціях, забезпечення безперервної діяльності банку;
2) забезпечення організації ефективного корпоративного управління відповідно до принципів (кодексу) корпоративного управління, затверджених загальними зборами учасників банку;
3) затвердження та контроль за виконанням бюджету банку, у тому числі фінансування підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту;
4) затвердження та контроль за реалізацією стратегії та оперативного плану управління проблемними активами банку;
5) забезпечення функціонування та контроль за ефективністю комплексної та адекватної системи внутрішнього контролю банку, у тому числі системи управління ризиками, внутрішнього аудиту;
6) затвердження та контроль за дотриманням стратегій і політик управління ризиками, декларації схильності до ризиків, переліку лімітів (обмежень) щодо ризиків банку;
7) затвердження та контроль за дотриманням кодексу поведінки (етики), політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів у банку;
8) запровадження та контроль за функціонуванням механізму конфіденційного повідомлення про неприйнятну поведінку у банку та реагування на такі повідомлення;
9) визначення джерел капіталізації та іншого фінансування банку;
10) визначення кредитної політики банку;
11) затвердження організаційної структури банку, а також структури підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту;
12) затвердження внутрішніх положень про правління банку, про комітети ради банку, про структурні підрозділи з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту, про інші структурні підрозділи, підпорядковані безпосередньо раді банку, які повинні включати, зокрема, порядок звітування перед радою банку;
13) призначення та припинення повноважень голови та членів правління банку, призначення та звільнення головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту;
14) здійснення контролю за діяльністю правління банку, підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту та внесення рекомендацій щодо її вдосконалення;
15) здійснення щорічної оцінки ефективності діяльності правління банку загалом та кожного члена правління банку зокрема, підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту, оцінки відповідності членів правління банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту кваліфікаційним вимогам, оцінки відповідності колективної придатності правління банку розміру банку, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних банком операцій, організаційній структурі та профілю ризику банку з урахуванням особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк, а також вжиття заходів з удосконалення механізмів діяльності правління банку та підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту за результатами такої оцінки;
16) визначення порядку роботи та планів роботи підрозділу внутрішнього аудиту;
17) визначення аудиторської фірми для проведення зовнішнього аудиту, у тому числі для проведення щорічної аудиторської перевірки фінансової звітності, затвердження умов договору, що укладається з аудиторською фірмою, встановлення розміру оплати послуг;
18) розгляд висновку зовнішнього аудиту банку та підготовка рекомендацій загальним зборам учасників банку для прийняття рішення щодо висновку зовнішнього аудиту;
19) контроль за усуненням недоліків, виявлених Національним банком України та іншими органами державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю банку, підрозділом внутрішнього аудиту та аудиторською фірмою за результатами проведення зовнішнього аудиту;
20) прийняття рішень щодо створення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб, утворення філій і представництв банку на території інших держав, затвердження їх статутів і положень, а також щодо участі банку в юридичних особах, що становить 10 і більше відсотків їх статутного капіталу;
21) затвердження умов трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами правління банку, керівником та працівниками підрозділу внутрішнього аудиту, головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, встановлення розміру їхньої винагороди;
22) контроль за своєчасністю надання (опублікування) банком достовірної інформації щодо його діяльності відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України;
23) затвердження та контроль за дотриманням порядку здійснення операцій із пов’язаними з банком особами, який, зокрема, має містити вимоги щодо виявлення та контролю за операціями із пов’язаними з банком особами;
24) визначення політики винагород в банку відповідно до вимог, встановлених Національним банком України, здійснення контролю за її реалізацією;
25) здійснення щорічної оцінки ефективності діяльності ради банку загалом та кожного члена ради банку зокрема, комітетів ради банку, оцінки відповідності колективної придатності ради банку розміру банку, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних банком операцій, організаційній структурі та профілю ризику банку з урахуванням особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк, а також вжиття заходів для вдосконалення механізмів діяльності ради банку за результатами такої оцінки;
26) здійснення інших повноважень, віднесених до компетенції наглядової ради Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом банку.
Голова та члени ради банку під час виконання своїх функціональних обов’язків мають право ознайомлюватися з документами та інформацією з питань діяльності банку, включаючи всі підрозділи банку незалежно від країни їх місцезнаходження, та афілійованих осіб банку, право доступу до системи автоматизації банківських операцій та право отримувати інформацію від керівників і працівників банку з питань, що виникають під час виконання ними функціональних обов’язків.
Рада системно важливого банку зобов’язана утворити такі постійно діючі комітети:
комітет з питань аудиту (аудиторський комітет);
комітет з управління ризиками;
комітет з питань винагород.
Головою комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород системно важливого банку призначається незалежний директор.
Рада системно важливого банку має право утворювати й інші комітети.
Рада банку, що не визначений Національним банком України системно важливим, має право утворювати постійні чи тимчасові комітети. До складу комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з питань винагород (у разі їх утворення) має входити хоча б один незалежний директор. Головою комітету з управління ризиками (у разі його утворення) призначається незалежний директор.
Голова ради банку не може бути головою комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками.
Рада банку зобов’язана у визначеному нею порядку вживати заходів для запобігання виникненню конфліктів інтересів у банку та сприяти їх врегулюванню.
Рада банку зобов’язана забезпечувати підтримання дієвих відносин з Національним банком України.
Національний банк України має право вимагати припинення повноважень члена ради банку, якщо він неналежним чином виконує свої функції.
Національний банк України має право вимагати позачергового скликання засідання ради банку.
Банк зобов’язаний щороку, не пізніше 30 квітня, та на вимогу Національного банку України надавати Національному банку України в межах його повноважень щодо здійснення банківського нагляду інформацію про питання, що розглядалися на засіданні (засіданнях) ради банку, у тому числі щодо стану реалізації стратегії, бізнес-плану, планів підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, стратегії та оперативного плану управління проблемними активами банку, та прийняті щодо них рішення, а також список членів ради банку, присутніх на засіданні (засіданнях) ради банку.
Статутом банку до виключної компетенції ради банку можуть бути віднесені й інші питання.
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 218-VIII від 02.03.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 40. Правління банку
Правління банку очолює голова правління, який керує роботою правління банку та має право представляти банк без доручення.
Заступники голови правління банку входять до складу правління банку за посадою.
Голова правління банку несе персональну відповідальність за діяльність банку.
Голова правління банку має право брати участь у засіданнях ради банку з правом дорадчого голосу. Голова правління не може очолювати структурні підрозділи банку.
До компетенції правління банку належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю банку, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та ради банку.
( Частина п'ята статті 40 в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Правління банку зобов’язане утворити такі постійно діючі комітети:
1) кредитний комітет;
2) комітет з питань управління активами та пасивами.
( Статтю 40 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Правління банку має право утворювати й інші комітети.
( Статтю 40 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Одна й та сама особа не може одночасно виконувати функції голови кредитного комітету та головного ризик-менеджера або головного комплаєнс-менеджера.
( Статтю 40 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Правління банку зобов’язане інформувати раду банку про виявлені в діяльності банку порушення законодавства, внутрішніх положень банку (якщо такі порушення належать до визначеної законом компетенції ради банку) та про рівень ризиків, що виникають під час діяльності банку, несвоєчасне або неналежне виконання пов’язаними з банком особами зобов’язань перед банком.
( Статтю 40 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )( Стаття 40 в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014 )
( Статтю 41 виключено на підставі Закону № 1587-VII від 04.07.2014 )
Стаття 42. Керівники банків
Керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку.
( Частина перша статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам. Кваліфікаційними вимогами є вимоги щодо ділової репутації та професійної придатності, щодо керівників державного банку - також вимоги, визначені статтею 7 цього Закону, а щодо незалежного директора банку - також вимоги щодо незалежності.
( Частина друга статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію.
Професійна придатність керівника банку визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків керівника банку з урахуванням бізнес-плану та стратегії банку, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника банку.
Керівники банку повинні мати вищу освіту.
Голова правління банку повинен мати досвід роботи у банківському та/або фінансовому секторі не менше п’яти років у сукупності, у тому числі на керівних посадах - не менше трьох років.
Члени правління банку повинні мати досвід роботи у банківському та/або фінансовому секторі у сукупності не менше трьох років.
Не менше половини членів ради банку, включаючи голову ради банку, повинні мати досвід роботи у банківському та/або фінансовому секторі не менше трьох років.
( Частина восьма статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Головний бухгалтер банку та його заступники повинні мати досвід роботи за фахом у банківському та/або фінансовому секторі у сукупності не менше п’яти років - для головного бухгалтера, двох років - для заступників головного бухгалтера.
( Частина дев'ята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Кваліфікаційні вимоги до керівників банку встановлюються Національним банком України.
Національний банк України у встановленому ним порядку погоджує на посади керівників банку (кандидатури на посади керівників банку). Національний банк України відмовляє у погодженні керівника банку (кандидатури на посаду керівника банку), якщо він не відповідає або не доведе Національному банку України свою відповідність кваліфікаційним вимогам.
( Частина одинадцята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Голова правління банку, головний бухгалтер банку, голова та члени ради банку вступають на посаду після їх погодження Національним банком України. У разі якщо після завершення строку розгляду повного пакета документів Національний банк України не повідомив банк про рішення щодо погодження на посаду голови або члена ради банку, кандидат вважається погодженим на відповідну посаду.
( Частина дванадцята статті 42 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Банк зобов’язаний подати до Національного банку України документи для погодження керівників банку не пізніше одного місяця з дня їх призначення (обрання) на посади. Банк має право звернутися до Національного банку України для попереднього погодження кандидатів на посади керівників банку до їх призначення (обрання) на посади.
( Частина тринадцята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати кваліфікаційним вимогам. Банк повинен самостійно перевіряти відповідність керівників банку кваліфікаційним вимогам та забезпечувати контроль такої відповідності на постійній основі.
( Частина чотирнадцята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право вимагати припинення повноважень будь-якого з керівників банку, якщо він не відповідає кваліфікаційним вимогам та/або якщо керівник банку не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення вимог законодавства, виявленого під час здійснення банківського нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для припинення повноважень такого керівника банку, а також обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це вимагається законодавством України.
( Частина п'ятнадцята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівник банку, стосовно якого Національний банк України висунув вимогу про припинення повноважень у зв’язку з відмовою у його погодженні, зобов’язаний утриматися від вчинення дій, прийняття рішень та припинити виконання покладених на нього посадових обов’язків з моменту отримання банком відповідної письмової вимоги Національного банку України.
( Статтю 42 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Голові, членам правління банку та головному бухгалтеру банку забороняється займати посади в інших юридичних особах (крім контролера банку, юридичних осіб, які мають спільного з банком контролера, банківських спілок та асоціацій).
( Частина сімнадцята статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право безоплатно одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших осіб інформацію, необхідну для визначення відповідності керівників банку (кандидатів на відповідні посади) кваліфікаційним вимогам. Органи та особи, які отримали такий запит Національного банку України, зобов’язані надати відповідну інформацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України.
Керівники банку зобов’язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку.
Керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть декілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.
Керівники банку зобов’язані запобігати виникненню конфліктів інтересів у банку та сприяти їх врегулюванню. Керівники банку зобов’язані утримуватися від вчинення дій та/або прийняття рішень, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах банку.
( Статтю 42 доповнено частиною двадцять першою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку зобов’язані відмовитися від участі у прийнятті рішень, якщо конфлікт інтересів не дає їм змоги повною мірою виконувати свої обов’язки в інтересах банку, його вкладників та учасників. У таких випадках керівник банку, який є членом колегіального органу, не має права голосу під час прийняття таким органом рішення та не враховується під час визначення кворуму відповідного колегіального органу.
( Статтю 42 доповнено частиною двадцять другою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2478-VI від 09.07.2010, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Законів № 1587-VII від 04.07.2014, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 43. Обов'язки щодо захисту інтересів банку
При виконанні своїх обов'язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов'язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов'язані ставити інтереси банку вище власних.
Зокрема, керівники банку зобов'язані:
1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов'язків;
2) приймати рішення в межах наданих повноважень;
3) не використовувати службове становище у власних інтересах;
4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.
( Частину другу статті 43 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 44. Внутрішній контроль та управління ризиками
Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит, згідно з вимогами, установленими Національним банком України.
Система внутрішнього контролю банку має забезпечувати:
1) досягнення банком довгострокових цілей, зокрема прибутковості його діяльності;
2) здійснення банківської діяльності з урахуванням ризиків;
3) відповідність діяльності банку законодавству України та внутрішньобанківським документам;
4) достовірність фінансової, управлінської, статистичної звітності банку;
5) чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між радою банку та правлінням банку, а також між підрозділами банку.
Внутрішній контроль банку здійснюється його підрозділами на трьох рівнях:
бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки діяльності банку - перший рівень;
підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - другий рівень;
підрозділ внутрішнього аудиту - третій рівень.
Система управління ризиками банку має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків у діяльності банку з урахуванням розміру банку, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних банком операцій, організаційної структури та профілю ризику банку, особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк.
Банк впроваджує адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності.
Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України на постійній основі здійснювати оцінку достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків банку. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України розробляти та подавати до Національного банку України плани підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, забезпечення безперервної діяльності банку, фінансування банку в кризових ситуаціях, відновлення діяльності банку.
Банк утворює постійно діючі підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і забезпечує незалежне, об’єктивне та ефективне виконання цими підрозділами своїх обов’язків.
Підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діють на підставі положень, що затверджуються радою банку, і підпорядковуються головному ризик-менеджеру та головному комплаєнс-менеджеру відповідно. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер підпорядковуються раді банку та звітують перед нею.
Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера встановлюються Національним банком України. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер вступають на посаду після їх погодження Національним банком України.
Банк має право покласти на головного комплаєнс-менеджера функції відповідального працівника банку за проведення фінансового моніторингу.
Національний банк України має право вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни відповідної особи.
Банк зобов’язаний погоджувати з Національним банком України рішення про звільнення головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, крім випадків звільнення таких осіб за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту).
( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 45. Внутрішній аудит банку
Банк утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює свою діяльність відповідно до міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, якими є документи (вимоги), прийняті Радою з міжнародних стандартів внутрішнього аудиту (International Internal Audit Standards Board - IIASB) та схвалені Наглядовою радою професійної практики (International Professional Practices framework oversight council - IPPFOC).
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України встановлює вимоги до професійної підготовки працівників підрозділу внутрішнього аудиту.
Підрозділ внутрішнього аудиту діє на підставі положення, затвердженого радою банку. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту підпорядковується та звітує перед радою банку.
( Частина четверта статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Організація та порядок роботи підрозділу внутрішнього аудиту встановлюються централізовано материнським банком для своїх дочірніх компаній. У дочірніх компаніях банку функції внутрішнього аудиту може виконувати підрозділ внутрішнього аудиту материнського банку.
Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює такі функції:
1) оцінює ефективність організації корпоративного управління в банку, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, та їх відповідність розміру банку, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних банком операцій, організаційній структурі та профілю ризику банку з урахуванням особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк;
( Пункт 1 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
2) перевіряє процеси управління банком, у тому числі щодо оцінки достатності капіталу та достатності ліквідності;
( Пункт 2 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3) перевіряє дотримання керівниками та працівниками банку вимог законодавства і внутрішніх положень банку;
( Пункт 3 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) оцінює інформаційно-технічне забезпечення управління та проведення операцій;
5) перевіряє правильність ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
6) перевіряє фінансово-господарську діяльність банку;
7) перевіряє відповідність кваліфікаційним вимогам та виконання професійних обов'язків працівниками банку;
8) виявляє та перевіряє випадки перевищення повноважень посадовими особами банку і виникнення конфлікту інтересів у банку;
9) перевіряє достовірність та вчасність надання інформації органам державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю банку;
10) інші функції, пов'язані із здійсненням нагляду за діяльністю банку.
Підрозділ внутрішнього аудиту проводить оцінку видів діяльності банку, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг).
Підрозділ внутрішнього аудиту за результатами проведених перевірок готує та подає раді банку звіти і пропозиції щодо усунення виявлених порушень.
Банк зобов'язаний у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, подавати Національному банку України звіт про роботу підрозділу внутрішнього аудиту та інші документи за результатами внутрішнього аудиту.
Національний банк України погоджує кандидатуру керівника підрозділу внутрішнього аудиту. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації керівника підрозділу внутрішнього аудиту встановлюються Національним банком України.
( Частина десята статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту вступає на посаду після погодження його кандидатури Національним банком України. Національний банк України має право вимагати заміни керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо його професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають установленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни такої особи.
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівнику підрозділу внутрішнього аудиту забороняється займати посади в інших банках.
Рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту приймає рада банку.
( Частина тринадцята статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний погодити з Національним банком України рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту, крім випадків звільнення такої особи за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту).
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту має право вимагати позачергового скликання засідання ради банку.
Працівники підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання своїх функціональних обов'язків мають право на ознайомлення з документами, інформацією, письмовими поясненнями з питань діяльності банку, включаючи всі підрозділи банку незалежно від країни їх місцезнаходження, та афілійованих компаній банку, право на доступ до системи автоматизації банківських операцій та на отримання письмових пояснень від керівників і працівників банку з питань, що виникають під час проведення перевірки та за її результатами.
( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законами № 914-IV від 05.06.2003, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014 )
Стаття 46. Обов’язки щодо інформування Національного банку України
Банк зобов’язаний надати Національному банку України протягом 10 робочих днів:
з дня затвердження загальними зборами учасників банку - зміни до основних напрямів діяльності банку;
з дня затвердження радою банку - стратегію банку та бізнес-план банку/зміни до них;
з дня затвердження радою банку - стратегію та оперативний план управління проблемними активами банку/зміни до них".
Правління банку зобов’язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про:
1) припинення повноважень/звільнення керівника (керівників) банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера із зазначенням підстав такого звільнення та про кандидатури для призначення на ці посади (за наявності);
2) зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів;
3) втрати на суму, що перевищує 15 відсотків власного капіталу банку;
4) падіння рівня власного капіталу банку нижче рівня регулятивного капіталу;
5) наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;
6) припинення банківської діяльності;
7) повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівнику банку, фізичній особі - власнику істотної участі або представнику юридичної особи - власника істотної участі;
8) виявлені факти щодо власника істотної участі, які свідчать про його невідповідність установленим Національним банком України вимогам щодо ділової репутації та/або фінансового/майнового стану, а також про виявлені факти, які свідчать, що володіння такою особою істотною участю у банку становить загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку.
Рада банку зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виявлення інформувати Національний банк України про:
1) конфлікт (конфлікти) інтересів у банку;
2) підтверджені факти неприйнятної поведінки у банку;
3) недоліки в діяльності ради банку, правління банку, а також підрозділу з управління ризиками, підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та підрозділу внутрішнього аудиту;
4) виявлені факти стосовно керівників банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, які свідчать про їх невідповідність установленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам, а також про наявність інформації, яка може свідчити/свідчить про можливий негативний вплив на забезпечення виконання такими особами своїх функцій.
Національний банк України має право визначити перелік іншої інформації, що є важливою для цілей банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, а також для перевірки банків з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, про яку банк та власник істотної участі зобов’язані інформувати Національний банк України.
( Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 245-VII від 16.05.2013; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Глава 8
ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Стаття 47. Види діяльності банку
Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.
( Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2473-VIII від 21.06.2018, № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
( Частина друга статті 47 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
До банківських послуг належать:
1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб;
( Пункт 1 частини третьої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу);
( Пункт 2 частини третьої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик.
( Пункт 3 частини третьої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
( Частина четверта статті 47 в редакції Закону № 5178-VI від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 401-VII від 04.07.2013, № 738-IX від 19.06.2020 )
Банк має право надавати також такі фінансові послуги:
1) фінансовий лізинг;
2) факторинг;
3) надання гарантій;
4) торгівля валютними цінностями;
5) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбачених частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
6) фінансові платіжні послуги.
( Статтю 47 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з комерційними агентами агентських договорів. Перелік фінансових послуг, які банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, визначається Національним банком України. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори у порядку, встановленому законодавством України. Національний банк України веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Комерційний агент має право надавати фінансові послуги від імені банку після внесення відомостей про такого комерційного агента до відповідного реєстру, який веде Національний банк України. Національний банк України встановлює вимоги до комерційних агентів. Банк має право укладати агентський договір з особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.
( Частина статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та безготівковій формі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їхні рахунки відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
( До статті 47 включено частину згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:
( Пункт 1 частини дев'ятої статті 47 виключено на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )( Пункт 2 частини дев'ятої статті 47 виключено на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )( Пункт 3 частини статті 47 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) зберігання цінностей (у тому числі щодо обліку і зберігання цінних паперів та інших коштовностей, конфіскованих (заарештованих) на користь держави та/або визнаних безхазяйними) або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
( Пункт 4 частини статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
5) здійснення операцій з готівкою, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;
( Пункт 5 частини дев'ятої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )( Пункт 6 частини статті 47 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг;
8) надання послуг адміністратора за випуском облігацій відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Частину статті 47 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги" з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.
( Статтю 47 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги, якщо такі передбачені.
( Частина тринадцята статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) у випадках, згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.
( Частина чотирнадцята статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших пруденційних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк. Банк зобов’язаний під час розкриття інформації про процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги споживачам фінансових послуг дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
( Частина статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом.
( Частина статті 47 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1533-VI від 23.06.2009, № 2510-VI від 09.09.2010; в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків
Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
( Статтю 48 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.
( Статтю 48 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.
Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.
Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків власного капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:
( Абзац перший частини п'ятої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )