КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29 листопада 2024 р. № 1369 Київ |
Деякі питання Політики державної власності
Відповідно до пункту 17-4 частини другої
статті 5 та
статті 11-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Політику державної власності;
Політику винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
Політику винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
Державну дивідендну політику.
2. Установити, що:
1) до визначення за результатами дослідження рівня винагород керівників суб’єктів господарювання недержавної форми власності ліміту винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, відповідно до якого здійснюється розрахунок винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також розрахунок винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, але не пізніше ніж через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні визначення винагороди:
керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р.
№ 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 21, ст. 957) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2020 р.
№ 141 "Питання умов і розмірів оплати праці керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 22, ст. 803);
голів виконавчих органів акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, річний розмір чистого (консолідованого) прибутку яких за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним суб’єктом аудиторської діяльності, перевищує 1,5 млрд. гривень, у яких відповідно до
Закону України "Про акціонерні товариства" створено наглядові ради, більшість членів яких становлять незалежні члени наглядової ради, здійснюється наглядовою радою таких товариств відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р.
№ 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств". На період дії правового режиму воєнного стану загальний річний розмір винагороди не може перевищувати загального розміру винагороди, виплаченої такій посадовій особі за останні 12 календарних місяців з урахуванням фактично відпрацьованого часу;
Положення цього підпункту та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, зазначених у цьому підпункті, не поширюються на винагороду керівників банків, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, яка визначається відповідно до вимог
Закону України "Про банки і банківську діяльність" та вимог, установлених Національним банком;
2) перший щорічний агрегований звіт про ефективність управління державними підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (крім банків), складається Міністерством економіки та довкілля разом з Міністерством фінансів за поданням суб’єктів управління об’єктами державної власності та подається Кабінетові Міністрів України до 1 листопада 2026 р. за результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств/господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у 2025 році;
Міністерство фінансів подає до Міністерства економіки та довкілля інформацію за 2025 рік до 20 жовтня 2026 р., визначену пунктом 147 Політики державної власності, затвердженої цією постановою, з урахуванням особливостей, передбачених абзацом першим пункту 152 зазначеної Політики державної власності, зокрема щодо товариств, включених до додатка 2 до Політики державної власності, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2026 р. № 1261;
3) положення Державної дивідендної політики, затвердженої цією постановою, щодо визначення розміру частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, застосовуються до результатів фінансово-господарської діяльності державних унітарних підприємств починаючи з I кварталу 2025 року;
4-1) акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" за результатами фінансово-господарської діяльності за 2025 рік здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором, крім прибутку господарських товариств, у статутному капіталі яких менше 50 відсотків акцій належать акціонерному товариству "Українські розподільні мережі", який розраховується та частина якого сплачується до державного бюджету виходячи з суми фактично сплачених такими господарськими товариствами дивідендів за результатами їх фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, але не пізніше 30-го числа наступного місяця після сплати дивідендів акціонерному товариству "Українські розподільні мережі".
( Пункт 2 доповнено підпунктом 4-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 529 від 22.04.2026 )
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Міністерству економіки та довкілля за поданням суб’єктів управління об’єктами державної власності до 31 грудня 2026 р. забезпечити здійснення розподілу (сортування) державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (крім банків), за категоріями, передбаченими Політикою державної власності, затвердженою цією постановою.
Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
Інд. 25 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 листопада 2024 р. № 1369
ПОЛІТИКА
ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ
Розділ I. Загальні положення
1. Ця Політика державної власності (далі - Політика власності) визначає обґрунтування та цілі залишення в державній власності державних унітарних підприємств та корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств, загальні принципи, засади управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та розроблена з метою:
1) забезпечення національних економічних інтересів і національної безпеки України, економічного зростання, сталого розвитку, соціального розвитку України, ефективного функціонування державного сектору економіки, зростання експорту товарів, впровадження інновацій і захисту критичної інфраструктури;
( Підпункт 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
2) визначення способів та єдиної стратегії реалізації прав держави як власника щодо державних унітарних підприємств та корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств, оптимізації їх портфеля, зокрема шляхом визначення підходів до виявлення суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які підлягають приватизації, реорганізації або ліквідації;
3) забезпечення сталого та професійного управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, підвищення їх вартості в довгостроковій перспективі;
4) систематизації правового регулювання у сфері управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначення напрямів для вдосконалення відповідного правового регулювання;
5) систематизації та покращення практик корпоративного управління в державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, згідно з принципами та рекомендаціями з корпоративного врядування та управління підприємствами державної форми власності, схваленими Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР);
6) визначення особливостей управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
7) підвищення ефективності діяльності, прозорості та підзвітності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, забезпечення кращого їх доступу до фінансування та ринків капіталу;
8) впровадження в державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, стандартів відповідального ведення бізнесу, включаючи рекомендації для багатонаціональних підприємств щодо відповідального ведення бізнесу та щодо доброчесності та запобігання корупції на підприємствах державної форми власності, схвалених ОЕСР, а також Керівні принципи ООН з питань бізнесу та прав людини;
9) забезпечення балансу інтересів акціонерів (учасників) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також захисту прав інвесторів та кредиторів державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
10) забезпечення захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та запобігання обмеженню конкуренції внаслідок реалізації державою своїх прав як власника чи внаслідок провадження державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, своєї діяльності.
2. Терміни, що вживаються у цій Політиці власності, мають таке значення:
1) вищий орган управління підприємства (товариства) - уповноважений орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість";
3) дочірнє підприємство — юридична особа, єдиним учасником (засновником) якої є інше підприємство або підприємницьке товариство;
4) EBITDA - сума фінансового результату від операційної діяльності (прибуток / збиток) та амортизації;
5) загальні збори - загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави;
6) законодавство про державну допомогу —
Закон України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та інші акти законодавства, прийняті на його виконання, з урахуванням змін, прийнятих з метою приведення таких актів законодавства у відповідність із стандартами Європейського Союзу;
7) корпоративні права держави - корпоративні права (акції, частки) держави у статутному капіталі господарського товариства незалежно від їх розміру (кількості);
8) лист очікувань - лист очікувань власника, що містить коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
9) підприємство - державне унітарне підприємство;
9-1) система корпоративного управління — контроль за діяльністю виконавчого органу, дотримання антикорупційної програми, кодексу корпоративної етики (корпоративної доброчесності), процедур закупівель, фінансово-бюджетної дисципліни, порядку прийняття рішень щодо правових дій, а також функціонування системи внутрішнього контролю, управління ризиками та внутрішнього аудиту;
( Пункт 2 доповнено підпунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
10) спеціальний обов’язок — обов’язок, що покладається на окремих суб’єктів господарювання, які прямо або опосередковано (через інших осіб) належать державі або перебувають під контролем держави, на підставі та в порядку, визначених законодавством, з метою забезпечення загального економічного інтересу в певній галузі та/або інтересів громадян, суспільства і держави, зокрема задоволення потреб у доступі до найважливіших товарів, робіт, послуг, які не можуть забезпечити суб’єкти господарювання в умовах конкуренції;
11) суб’єкт управління - суб’єкт управління об’єктами державної власності, який здійснює функції з управління підприємством, корпоративними правами держави у статутному капіталі господарського товариства;
12) товариство з контрольною часткою держави - господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
13) товариство з корпоративними правами держави - господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права (акції, частки) держави незалежно від їхнього розміру (кількості).
4. Центральні органи виконавчої влади під час розроблення нових та перегляду чинних підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємств і товариств з корпоративними правами держави, повинні керуватися положеннями цієї Політики власності.
5. У випадках, коли
Законом України "Про управління об’єктами державної власності" передбачено, що окремі положення цієї Політики власності поширюються лише на товариства з контрольною часткою держави, відповідні положення цієї Політики власності не поширюються на господарські товариства, у статутному капіталі яких державі належать 50 або менше відсотків акцій (часток).
Рішення та дії (включаючи голосування на загальних зборах) підприємства, товариства з контрольною часткою держави щодо його дочірніх підприємств повинні прийматися (вчинятися) з урахуванням положень цієї Політики власності, які регулюють питання діяльності дочірніх підприємств.
Дія цієї Політики власності не поширюється на управління банками, що здійснюється відповідно до
Закону України "Про банки і банківську діяльність".
6. Ця Політика власності узагальнює засади, на основі яких реалізуються стратегічні документи щодо управління об’єктами державної власності, включаючи
Національну економічну стратегію до 2030 року, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015),
Стратегію підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. № 662 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 54, ст. 1756),
Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки, затверджену Законом України від 20 червня 2022 р. № 2322-IX "Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки", та
Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 р. № 220 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 31, ст. 1685).
7. Ця Політика власності затверджена на виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р.
№ 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), з метою реалізації ініціативи ЄС "Ukraine Facility", запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. № 2024/792.
8. Станом на 1 січня 2024 р. із загальної кількості 2995 суб’єктів господарювання державного сектору економіки (до загальної кількості не включено 157 суб’єктів господарювання, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя):
1) 30 відсотків (896 суб’єктів) провадять господарську діяльність, 57 відсотків (1713 суб’єктів) не провадять господарську діяльність і 13 відсотків (386 суб’єктів) не надають інформацію про свою господарську діяльність;
2) частка суб’єктів господарювання, які отримали прибуток, становить 17,6 відсотка загальної кількості суб’єктів господарювання та 59 відсотків кількості суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність;
3) рентабельність активів суб’єктів господарювання становить 1,1 відсотка;
4) за 2023 рік суб’єкти господарювання державного сектору економіки отримали 22,5 млрд. гривень прибутку, а за 2022 рік їх сукупний збиток становив 154 млрд. гривень. Протягом 2023 року кредиторська заборгованість суб’єктів господарювання державного сектору економіки зросла з 881,3 млрд. гривень до 1,013 трлн. гривень.
9. Ця Політика власності підлягає обов’язковому перегляду Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж через два роки після її затвердження. Далі ця Політика власності переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п’ять років. Під час перегляду цієї Політики власності враховуються результати оцінки ефективності досягнення її цілей, проведеної згідно з пунктом 9- 1 цієї Політики власності.
9-1. Оцінка ефективності досягнення цілей цієї Політики власності здійснюється не менше одного разу на п’ять років, але не пізніше ніж за два місяці до чергового перегляду Політики власності шляхом проведення аналізу Мінекономіки таких критеріїв (показники підпунктів 1—9, 11—16 цього пункту розраховуються на основі даних останнього сформованого щорічного агрегованого звіту):
1) частка суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність, які не провадять господарську діяльність та які не подають інформацію про свою господарську діяльність;
2) частка суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які отримали прибуток, у загальній кількості суб’єктів господарювання державного сектору економіки та у кількості суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність;
3) рентабельність активів суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
4) сукупний річний прибуток (збиток) суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
5) сукупна кредиторська заборгованість суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
6) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави, які мають затверджені листи очікувань власника;
7) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави, які мають затверджені стратегічні плани розвитку;
8) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави, які мають затверджені річні фінансові плани;
9) частка суб’єктів господарювання державного сектору економіки за організаційно-правовими формами;
10) частка підприємств, товариств з корпоративними правами держави, щодо яких здійснено розподіл (сортування) згідно з пунктами 20—33- 1 цієї Політики власності;
11) частка підприємств, товариств із контрольною часткою держави, в яких утворено наглядові ради, склад і перелік комітетів яких відповідає вимогам закону, в загальній кількості підприємств, товариств із контрольною часткою держави, в яких утворення наглядової ради обов’язкове згідно з вимогами закону або цієї Політики власності;
12) частка підприємств, товариств із контрольною часткою держави (у загальній кількості підприємств, товариств із контрольною часткою держави, в яких утворено наглядові ради), до складу наглядових рад яких входять не менше 40 відсотків представників менш представленої статі;
13) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави (у загальній кількості підприємств, товариств з контрольною часткою держави, в яких утворено наглядові ради), в яких проведена самооцінка діяльності наглядової ради в
Порядку оцінювання діяльності наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2025 р. № 12 "Деякі питання оцінювання діяльності наглядової ради та звітування про роботу наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 12, ст. 939);
15) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави, на які покладено виконання спеціальних обов’язків;
16) частка підприємств, товариств з контрольною часткою держави (у загальній кількості підприємств, товариств з контрольною часткою держави, на які покладено виконання спеціальних обов’язків), згідно з фінансовою звітністю яких рахунки, пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків, відокремлені від рахунків, які використовуються для провадження інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням спеціальних обов’язків;
17) виконання заходів, визначених пунктами 41 та 58 цієї Політики власності.
Оприлюднення оцінки ефективності досягнення цілей цієї Політики власності здійснюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше ніж за місяць до чергового перегляду Політики власності.
( Політику власності доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
10. Ця Політика власності може бути переглянута до настання строку її чергового перегляду у зв’язку з істотними змінами в економіці України, кількості підприємств і товариств із корпоративними правами держави або їх частки в економіці України, появи нових загроз національній безпеці України, а також змінами у законодавстві, які впливають на сферу застосування цієї Політики власності.
11. У період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування ця Політика власності застосовується з урахуванням особливостей, визначених у розділі IX цієї Політики власності.
( Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
У разі перегляду цієї Політики власності її положення повинні відповідати принципам і рекомендаціям з корпоративного врядування та управління підприємствами державної форми власності, схваленим ОЕСР, чинними на момент відповідного перегляду, або передбачати заходи для поступового забезпечення такої відповідності.
Розділ II. Обґрунтування та цілі залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави
Цілі та причини залишення підприємств, корпоративних прав держави в державній власності
12. Цілями участі держави у володінні та управлінні підприємствами, корпоративними правами держави є:
1) задоволення потреб населення у товарах, роботах, послугах у сферах, де суб’єкти господарювання, які не належать до державного сектору економіки, не можуть забезпечити повноцінне задоволення таких потреб, зокрема через недостатню рентабельність виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) реалізація цілей державної політики, які не пов’язані із забезпеченням надходжень до державного бюджету;
3) захист економічної конкуренції;
4) забезпечення сталого економічного розвитку з дотриманням принципів соціальної та екологічної відповідальності;
5) максимізація цінності підприємств і господарських товариств з корпоративними правами держави.
13. Обґрунтування залишення підприємств, корпоративних прав держави в державній власності передбачає аналіз потреби держави у володінні конкретними підприємствами, корпоративними правами держави, а також оцінку необхідності втручання держави у сфери суспільних відносин, що становлять суспільний інтерес.
14. Підставами залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави є:
1) участь підприємств, товариств з корпоративними правами держави у виробництві товарів, виконанні робіт та наданні послуг у сферах, де суб’єкти господарювання приватного сектору економіки не можуть здійснювати це ефективно, включаючи виконання спеціальних обов’язків (у разі виконання);
2) провадження підприємством, товариством з корпоративними правами держави діяльності у сфері природних монополій за умови, що діяльність підприємства, товариства з контрольною часткою держави пов’язана з управлінням об’єктом критичної інфраструктури, а застосування державного регулювання ринку, ліцензування видів господарської діяльності та/або державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не є ефективним без володіння та управління державою підприємством, корпоративними правами держави або створює ризики, для мінімізації яких необхідним є володіння та управління державою підприємством, корпоративними правами держави;
3) забезпечення національної безпеки та обороноздатності України та/або енергетичної безпеки України згідно з визначеними законодавством України цілями державної політики шляхом володіння та управління підприємством, корпоративними правами держави, включаючи управління об’єктами критичної інфраструктури;
4) провадження підприємством, товариством з корпоративними правами держави діяльності, необхідної для виконання державою своїх основних функцій, безоплатного володіння і користування або відання підприємством, товариством з корпоративними правами держави об’єктами права власності Українського народу, або наявність на балансі майна, необхідного для виконання державою своїх основних функцій, чи майна, що становить матеріальну основу суверенітету України, за умови, що таке майно забезпечує провадження такими юридичними особами своєї основної діяльності та (або) встановлених законодавством завдань.
Наявність таких підстав не суперечить частковій приватизації, що може бути здійснена згідно з пунктами 36—37 цієї Політики власності.
15. Частка державного сектору економіки у структурі економіки України підлягає зменшенню відповідно до цілей, передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р.
№ 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), з метою реалізації ініціативи ЄС "Ukraine Facility", запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. № 2024/79.
Аналіз потреби залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств
16. Аналіз потреби залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств включає такі етапи:
1) аналіз відповідності підприємства, товариства з корпоративними правами держави підставам залишення в державній власності, передбаченим пунктом 14 цієї Політики власності, ознакам, визначеним
статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та іншими законами України, якими встановлена заборона на приватизацію об’єктів державної власності, з урахуванням діяльності відповідного суб’єкта господарювання, що відповідає підставам залишення в державній власності, та її питомої ваги в його доходах (витратах), зокрема шляхом проведення оцінки існування або можливості існування на певному ринку приватної пропозиції, яка б робила недоцільним пряме втручання держави, та оцінки достатності приватної пропозиції для задоволення попиту на такому ринку;
2) аналіз участі підприємства, товариства з корпоративними правами держави у володінні активами, необхідними для виконання державою своїх основних функцій;
3) аналіз розміру частки держави у статутному капіталі господарського товариства з огляду на цілі та ресурси держави та суспільні потреби, що мають задовольнятися, включаючи аналіз потреби у вирішальному впливі держави на діяльність господарського товариства, аналіз ризиків для діяльності господарського товариства у разі володіння державою 50 відсотками акцій (часток) в його статутному капіталі, а також аналіз потреби у збільшенні чи зменшенні розміру частки держави у його статутному капіталі;
3-1) аналіз ефективності корпоративного управління на підприємстві, у товаристві з корпоративними правами держави, зокрема в частині наявності наглядової ради та відповідності її складу та комітетів наглядової ради вимогам закону, проведення оцінювання діяльності наглядової ради, аудиту річної фінансової звітності, наявності затверджених стратегічного плану розвитку та показників результативності для здійснення моніторингу щодо його виконання, наявності системи внутрішнього контролю;
( Пункт 16 доповнено підпунктом 3-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
4) аналіз можливості реорганізації та/або вжиття інших заходів щодо підприємства, товариства з корпоративними правами держави з метою відокремлення видів діяльності, які підпадають під причини залишення підприємства, корпоративних прав держави в державній власності, від інших видів діяльності;
5) аналіз участі підприємства, товариства з корпоративними правами держави у здійсненні заходів, узгоджених із цілями сталого розвитку України, планами соціально-економічного розвитку держави, європейським курсом та міжнародними зобов’язаннями України, що передбачають довготривале володіння державою активами, необхідними для їх здійснення;
( Підпункт 5 пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
5-1) аналіз фінансової ефективності підприємства, товариства з корпоративними правами держави, зокрема його прибутковості, рентабельності, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості;
( Пункт 16 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
6) аналіз фіскальних наслідків для державного бюджету від володіння та управління державою підприємствами, корпоративними правами держави, включаючи оцінку впливу на витрати, доходи державного бюджету, боргову обтяженість та умовні зобов’язання, з урахуванням можливості альтернативного використання коштів державного бюджету для задоволення суспільних потреб і захисту суспільних інтересів;
7) урахування досвіду країн — членів ЄС та країн — членів ОЕСР щодо володіння та управління державою схожими за видами та цілями діяльності юридичними особами, а також щодо реалізації цілей державної політики з використанням інших способів, ніж володіння та управління державою юридичними особами, зокрема шляхом державного регулювання ринку, ліцензування видів господарської діяльності та/або державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (за наявності такого досвіду).
17. Аналіз доцільності володіння підприємством, корпоративними правами держави проводиться суб’єктом управління окремо щодо кожного підприємства, товариства з корпоративними правами держави.
Обґрунтування державної власності щодо підприємства, корпоративних прав держави повинно містити детальний опис (з конкретними прикладами) того, як підстави залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави, передбачені пунктом 14 цієї Політики власності, застосовуються у випадку відповідного підприємства, товариства з корпоративними правами держави з урахуванням результатів аналізу, проведеного згідно з пунктом 16 цієї Політики власності.
17-1. Аналіз потреби залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави, передбачений пунктом 16 цієї Політики власності, проводиться в такому порядку:
1) надсилання Мінекономіки суб’єктам управління опитувальника за формою та змістом, визначеними Мінекономіки;
2) надсилання суб’єктами управління підприємствам, товариствам з корпоративними правами держави опитувальника, отриманого згідно з підпунктом 1 цього пункту;
3) заповнення та надсилання суб’єкту управління підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави опитувальника, отриманого від суб’єкта управління, у визначений суб’єктом управління строк, який не може перевищувати 20 календарних днів з дня отримання;
4) аналіз і верифікація суб’єктом управління інформації, наданої підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави, шляхом її співставлення з інформацією про підприємства, товариства з корпоративними правами держави, наявною в суб’єкта управління, та інформацією, що міститься в публічних електронних реєстрах;
5) надання підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави додаткової інформації на запит суб’єкта управління у строк, визначений суб’єктом управління;
6) підготовка суб’єктом управління обґрунтування державної власності щодо підприємств, корпоративних прав держави, функції з управління якими виконує відповідний суб’єкт управління, та подання відповідної інформації Мінекономіки.
У разі відсутності або неповноти інформації суб’єкт управління проводить аналіз доцільності володіння підприємством, корпоративними правами держави з урахуванням інформації про підприємство, товариство з корпоративними правами держави, наявної в суб’єкта управління, та інформації в публічних електронних реєстрах.
( Політику власності доповнено пунктом 17-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
18. У разі провадження підприємством, товариством з корпоративними правами держави кількох видів діяльності аналіз доцільності державної власності щодо підприємства, корпоративних прав держави проводиться окремо щодо кожного ринку, на якому відповідний суб’єкт господарювання провадить діяльність, а в разі надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, - окремо для кожної групи послуг. Провадження видів діяльності та/або надання послуг, щодо яких виявлена недоцільність державної власності, може бути припинено або відокремлено від підприємства, товариства з корпоративними правами держави шляхом його реорганізації або вжиття інших заходів щодо нього.
19. Доцільність потреби у володінні державою підприємством, корпоративними правами держави підлягає перегляду суб’єктом управління не менше одного разу на три роки або під час чергового перегляду цієї Політики власності.
( Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
Обґрунтування державної власності щодо підприємства, корпоративних прав держави оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта управління та веб-сайті відповідного підприємства, товариства з корпоративними правами держави протягом трьох місяців після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану.
19-1. Перед створенням шляхом заснування (участю у створенні з іншими юридичними особами) товариства з корпоративними правами держави суб’єкт управління проводить аналіз потреби в його створенні (участі в його створенні), що включає такі етапи:
1) аналіз відповідності товариства з корпоративними правами держави підставам, передбаченим пунктом 14 цієї Політики власності, зокрема шляхом проведення оцінки існування або можливості існування на певному ринку приватної пропозиції, яка б робила недоцільним втручання держави шляхом створення товариства з корпоративними правами держави, та оцінки достатності приватної пропозиції для задоволення попиту на такому ринку;
2) аналіз потреби у володінні товариством з корпоративними правами держави активами, необхідними для виконання державою своїх основних функцій;
3) аналіз розміру запланованої частки держави у статутному капіталі товариства з корпоративними правами держави з огляду на цілі та ресурси держави та суспільні потреби, що мають задовольнятися, включаючи аналіз потреби у вирішальному впливі держави на діяльність товариства з корпоративними правами держави, аналіз ризиків для діяльності товариства з корпоративними правами держави в разі володіння державою 50 відсотками акцій (часток) в його статутному капіталі;
4) аналіз можливості досягнення цілей, запланованих для нового товариства з корпоративними правами держави, шляхом володіння та управління державою вже наявними підприємствами, корпоративними правами держави;
5) аналіз запланованої участі товариства з корпоративними правами держави у здійсненні заходів, узгоджених із цілями сталого розвитку України, планами соціально-економічного розвитку держави, європейським курсом та міжнародними зобов’язаннями України, що передбачають довготривале володіння державою активами, необхідними для їх здійснення;
6) аналіз фіскальних наслідків для державного бюджету від створення та діяльності товариства з корпоративними правами держави, включаючи оцінку впливу на витрати, доходи державного бюджету, боргову обтяженість та умовні зобов’язання, з урахуванням можливості альтернативного використання коштів державного бюджету для задоволення суспільних потреб і захисту суспільних інтересів;
7) урахування досвіду країн — членів ЄС та країн — членів ОЕСР щодо володіння та управління державою схожими за видами та цілями діяльності юридичними особами, а також щодо реалізації цілей державної політики з використанням інших способів, ніж володіння та управління державою юридичними особами, зокрема шляхом державного регулювання ринку, ліцензування видів господарської діяльності та/або державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (за наявності такого досвіду).
Обґрунтування створення (участі у створенні з іншими юридичними особами) товариства з корпоративними правами держави за результатами відповідного аналізу оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта управління та веб-сайті відповідного товариства з корпоративними правами держави протягом одного місяця після його створення.
( Політику власності доповнено пунктом 19-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1261 від 13.10.2026 )
Розділ III. Оптимізація портфеля підприємств, корпоративних прав держави, їх класифікація відповідно до підстав залишення в державній власності, планів щодо приватизації, реорганізації або ліквідації
Категорії підприємств, корпоративних прав держави для оптимізації їх портфеля
20. Суб’єкти управління для вирішення питання щодо залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави здійснюють їх розподіл (сортування) за категоріями, передбаченими пунктом 21 цієї Політики власності, на основі результатів аналізу потреби їх залишення в державній власності відповідно до розділу II цієї Політики власності (далі - розподіл).
21. За результатами здійснення розподілу підприємства, корпоративні права держави повинні бути поділені на такі категорії:
1) підприємства, корпоративні права держави, які залишаються в державній власності. Зазначена категорія включає також підприємства, корпоративні права держави, збереження державної власності щодо яких необхідне для забезпечення обороноздатності держави та які залишаються в державній власності на період дії воєнного стану та щодо яких здійснюється повторний розподіл протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану для віднесення їх до однієї з категорій, передбачених цим пунктом. Віднесення корпоративних прав держави до цієї категорії не виключає можливості їх внесення в порядку, встановленому законодавством, до статутних капіталів державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій яких прямо або опосередковано належать державі, та державних холдингових компаній;
2) підприємства, корпоративні права держави, щодо яких державна власність повинна бути припинена шляхом приватизації єдиних майнових комплексів таких підприємств чи відповідних корпоративних прав держави або ліквідації підприємства, товариства з корпоративними правами держави. Зазначена категорія включає також підприємства, корпоративні права держави, стосовно яких до припинення державної власності щодо них повинні бути вжиті заходи для відокремлення видів діяльності відповідних підприємств, товариств з корпоративними правами держави, які підпадають під підстави, передбачені пунктом 14 цієї Політики власності, від інших видів їх діяльності.
Порядок здійснення розподілу
22. Загальну координацію здійснення розподілу забезпечує Мінекономіки.
23. За результатами здійснення розподілу підприємств, корпоративних прав держави на категорії, визначені пунктом 21 цієї Політики власності, відповідні переліки за поданням Мінекономіки затверджуються рішенням Кабінету Міністрів України.
24. Розподіл здійснюється щодо всіх підприємств незалежно від обмежень, передбачених законом для їх приватизації або ліквідації, а також щодо всіх корпоративних прав держави незалежно від обмежень і вимог, передбачених законом для їх приватизації або щодо мінімальної частки держави у статутному капіталі господарського товариства.
25. Щодо підприємств, товариств із корпоративними правами держави або юридичних осіб, більше 50 відсотків майна яких (у розрахунку від вартості активів відповідно до останньої наявної фінансової звітності, поданої згідно з вимогами законодавства, з відповідною відміткою про її прийняття (електронною квитанцією), які перебувають на територіях, включених до
переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі — перелік територій), затвердженого в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 99, ст. 6191; 2026 р., № 16, ст. 1130), розподіл не здійснюється до дати завершення бойових дій або тимчасової окупації території України.
Підприємства, товариства із корпоративними правами держави або юридичні особи, більше 50 відсотків майна яких (у розрахунку від вартості активів відповідно до останньої наявної фінансової звітності, поданої згідно з вимогами законодавства, з відповідною відміткою про її прийняття (електронною квитанцією), які перебувають на територіях, включених до
переліку територій, за згодою суб’єкта управління повинні бути передані до Фонду державного майна. Така передача здійснюється для забезпечення можливості отримання у судовому порядку компенсації від Російської Федерації після дати завершення бойових дій на відповідних територіях і тимчасової окупації території України та консолідації таких об’єктів в одного суб’єкта управління.
26. Суб’єкти управління у строк не більше одного місяця з дня отримання від Мінекономіки відповідного запиту, що містить опитувальник згідно з пунктом 17- 1 цієї Політики власності, подають Мінекономіки таку інформацію:
1) перелік підприємств, корпоративних прав держави, що перебувають в управлінні відповідного суб’єкта управління;
2) пропозиції щодо віднесення підприємств, корпоративних прав держави до категорії, передбаченої підпунктом 1 пункту 21 цієї Політики власності (включаючи підприємства, корпоративні права держави, необхідні для забезпечення обороноздатності держави, які залишаються в державній власності на період дії воєнного стану), з обґрунтуванням залишення їх у державній власності згідно з розділом II цієї Політики власності та зазначенням щодо кожного підприємства, корпоративних прав держави щонайменше однієї з підстав для залишення в державній власності, передбачених пунктом 14 цієї Політики власності;
3) щодо підприємств, корпоративних прав держави, які запропоновано віднести до категорії, передбаченої підпунктом 1 пункту 21 цієї Політики власності, — пропозиції щодо реорганізації відповідних підприємств, товариств з корпоративними правами держави, та/або щодо інших організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних та інших заходів (за наявності) для підвищення ефективності діяльності підприємства, товариства з корпоративними правами держави з обґрунтуванням потреби в реорганізації та/або відповідних заходах. Обґрунтування повинно включати опис соціально-економічних наслідків реорганізації та/або інших заходів, які здійснюються згідно з цим підпунктом;