Деякі питання Політики державної власності

107. Вищий орган управління підприємства (товариства) призначає незалежних членів наглядової ради в установленому законодавством порядку за результатами прозорого конкурсного відбору на строк, визначений законом. У разі проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради можуть бути залучені професійні консультанти з відбору персоналу. Незалежні члени наглядової ради повинні відповідати вимогам щодо незалежності, встановленим законом, протягом усього строку своїх повноважень.

108. Призначення членів наглядової ради підприємства та товариства з контрольною часткою держави, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється за участю комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, який діє в порядку, передбаченому законодавством.

109. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави обов’язково утворює комітет з питань аудиту і комітет з питань призначень та винагород. Додатково до цих комітетів наглядова рада може утворювати з числа членів наглядової ради інші комітети з урахуванням специфіки діяльності відповідного підприємства, товариства з контрольною часткою держави.

110. Порядок роботи комітетів наглядової ради визначається у положенні про наглядову раду підприємства, товариства з контрольною часткою держави та/або положенні про комітети наглядової ради, яке затверджується наглядовою радою. Рекомендації комітетів наглядової ради не мають юридичної сили без рішення наглядової ради, яким затверджуються такі рекомендації.

111. Виконавчий орган підприємства, товариства з контрольною часткою держави може бути одноосібним або колегіальним.

112. Кількісний склад виконавчого органу та порядок призначення його членів визначаються статутом підприємства, товариства з контрольною часткою держави з урахуванням вимог цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів.

113. Члени виконавчого органу призначаються на строк від трьох до п’яти років. Орган, який призначив членів виконавчого органу, регулярно (не рідше ніж один раз на рік) оцінює їх діяльність для визначення потреби у зміні складу виконавчого органу повністю або частково. Оцінці підлягають, зокрема, ефективність виконання кожним членом виконавчого органу своїх повноважень, його результативність щодо виконання поставлених задач, ефективна участь у засіданнях виконавчого органу, а також кількість внесених на розгляд виконавчого органу рішень.

114. За рішенням вищого органу управління підприємства (товариства) може застосовуватися однорівнева структура управління відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та утворюватися рада директорів.

115. До складу ради директорів входять виконавчі та невиконавчі директори. Невиконавчі директори призначаються за результатами прозорого конкурсного відбору. Більшість складу ради директорів становлять незалежні невиконавчі директори, незалежність яких повинна визначатися відповідно до критеріїв, установлених Законом України "Про управління об’єктами державної власності" для незалежних членів наглядової ради.

116. Раду директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави очолює голова ради директорів, якого члени ради директорів обирають з числа незалежних невиконавчих директорів.

117. Рада директорів обирає з числа виконавчих директорів головного виконавчого директора, який має право без довіреності діяти від імені відповідного підприємства, товариства, представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками відповідного підприємства, товариства. Головний виконавчий директор ради директорів не може бути головою ради директорів.

118. Управління поточною діяльністю підприємства, товариства з контрольною часткою держави, в якому утворена рада директорів, здійснюється виконавчими директорами. Функції з управління ризиками та контролю за діяльністю виконавчих директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави здійснюються невиконавчими директорами. У разі застосування однорівневої структури управління незалежні невиконавчі директори ради директорів здійснюють функції та повноваження, віднесені законом до компетенції наглядової ради, якщо інше не передбачено законом.

119. Статут і внутрішні положення підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які регулюють діяльність ради директорів, повинні містити положення, які унеможливлюють вирішальний вплив виконавчих директорів ради директорів або будь-кого з них окремо на результати голосування щодо рішень ради директорів з питань контролю за діяльністю виконавчих директорів та з інших питань, які віднесені законом до компетенції наглядової ради.

120. Вищий орган управління підприємства (товариства) призначає невиконавчих директорів ради директорів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

121. Рада директорів обов’язково утворює комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень та винагород згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про управління об’єктами державної власності" та цією Політикою власності для комітету з питань аудиту наглядової ради, голова та більшість членів якого повинні бути незалежними невиконавчими директорами та до складу якого не можуть входити виконавчі директори. Додатково рада директорів може утворювати з числа членів ради директорів інші комітети з урахуванням специфіки діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави. Порядок роботи комітетів ради директорів визначається у положенні про раду директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави та/або положенні про комітети ради директорів, яке затверджується радою директорів. Рекомендації комітетів ради директорів не мають юридичної сили без рішення ради директорів, яким затверджуються такі рекомендації.

122. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави повинно створити комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, систему запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, систему запобігання корупції та систему повідомлень про порушення з урахуванням особливостей його діяльності, характеру та обсягів відповідних операцій, а також притаманних його діяльності ризиків (ризик-орієнтований підхід). Наглядова рада (рада директорів), а у разі, коли наглядова рада (рада директорів) не передбачена статутом, - вищий орган управління підприємства (товариства) забезпечує розроблення та затвердження необхідних внутрішніх документів, що забезпечують ефективну діяльність зазначених систем.

123. Наглядова рада підприємства (товариства) обов’язково призначає внутрішнього аудитора (підрозділ внутрішнього аудиту), який діє відповідно до положення, затвердженого наглядовою радою, і є підпорядкованим та підзвітним наглядовій раді та голові комітету з питань аудиту (у разі утворення). Внутрішній аудитор (працівники підрозділу внутрішнього аудиту) не може (не можуть) суміщати таку діяльність з будь-якою іншою діяльністю на такому державному унітарному підприємстві, у господарському товаристві.

124. Особи, які забезпечують керівництво функціями комплаєнсу та управління ризиками на підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави (крім тих, які надають фінансові послуги), можуть бути підзвітними одночасно наглядовій раді та виконавчому органу з питань, що належать до компетенції відповідних органів, з правом виносити будь-які питання, включаючи ті, в яких вони підзвітні виконавчому органу, безпосередньо на розгляд наглядової ради. Незалежно від такої підзвітності наглядова рада здійснює контроль за функціонуванням функцій комплаєнсу та управління ризиками.

125. Система внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, повинна сприяти належному функціонуванню системи запобігання корупції на підприємстві, в товаристві з контрольною часткою держави, зокрема шляхом визначення пов’язаних з корупцією ризиків для діяльності відповідного підприємства, товариства, участі в розробленні антикорупційної програми юридичної особи, підготовки рекомендацій щодо належного функціонування системи закупівель і порядку вирішення конфліктів інтересів, затвердження внутрішніх правил ділової етики.

126. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави за участю комітету з питань аудиту та у разі потреби інших комітетів регулярно оцінює адекватність та ефективність систем внутрішнього контролю та вживає заходів для їх вдосконалення за результатами такої оцінки.

127. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинна регулярно оцінювати потребу в перевірках (аудиті) належної роботи окремих його напрямів (функцій), включаючи операційний аудит, аудит інформаційної безпеки та інші види перевірок (аудиту).

128. На підприємствах, у товариствах з контрольною часткою держави, в яких утворення наглядової ради або ради директорів передбачено законом, цією Політикою власності або статутом, утворюється посада корпоративного секретаря, який обирається та повноваження якого припиняються наглядовою радою (радою директорів).

129. Корпоративний секретар є посадовою особою підприємства, товариства з контрольною часткою держави, яка забезпечує ефективну взаємодію між органами управління відповідного підприємства, товариства та вищим органом управління підприємства (товариства), сприяє належному функціонуванню системи корпоративного управління та виконує інші функції, передбачені законодавством, а також статутом та/або внутрішніми документами відповідного підприємства, товариства. Підприємствам, товариствам з контрольною часткою держави рекомендується визначати особливості діяльності корпоративного секретаря з урахуванням відповідних вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

130. Корпоративний секретар виконує функції секретаря засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу підприємства, товариства з контрольною часткою держави.

131. На підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави може утворюватися апарат корпоративного секретаря як окремий структурний підрозділ для забезпечення ефективного виконання корпоративним секретарем своїх обов’язків.

132. Наглядова рада підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинна щороку проводити оцінювання своєї діяльності та викладати результати оцінювання у відповідному звіті. Оцінювання повинне охоплювати, а звіт включати, зокрема, такі складові:

склад і структура наглядової ради, зокрема в частині поєднання потрібних для підприємства, товариства з контрольною часткою держави досвіду, знань та ефективності організації роботи наглядової ради як колегіального органу в цілому;

відповідність членів наглядової ради визначеним згідно із законодавством вимогам до них, а також належне виконання ними своїх обов’язків та ефективність роботи кожного члена наглядової ради;

ефективність діяльності комітетів наглядової ради;

внесок наглядової ради в досягнення цілей підприємства, товариства з контрольною часткою держави, визначених у листі очікувань;

інші складові, щодо яких повинне проводитися оцінювання відповідно до закону (включаючи вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" в разі, коли оцінювання проводиться в акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі).

133. Додатково до оцінювання, передбаченого пунктом 132 цієї Політики власності, оцінювання діяльності наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які відповідають критеріям обов’язкового залучення незалежного консультанта до оцінювання наглядової ради, проводиться таким незалежним консультантом, відібраним на конкурсній основі, щонайменше один раз на три роки відповідно до порядку оцінювання діяльності наглядової ради, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Консультант повинен бути незалежним від підприємства, товариства з контрольною часткою держави та членів його органів управління та не повинен мати конфлікту інтересів, який може вплинути на об’єктивність оцінювання. За результатами оцінювання консультант готує звіт, який подається вищому органу управління підприємства (товариства) для затвердження. Звіт про оцінювання наглядової ради (як звіт наглядової ради, так і звіт незалежного консультанта) повинен описувати сфери для покращення її діяльності та рекомендації (з планом конкретних дій) для покращення діяльності (за наявності).

134. Інформація про проведене оцінювання наглядової ради підприємства, товариства з контрольною часткою держави підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті суб’єкта управління. Оприлюдненню підлягають висновки за результатами оцінювання діяльності наглядової ради як колегіального органу в цілому (без урахування індивідуального оцінювання кожного її члена) та рекомендації (з планом конкретних дій) для покращення її діяльності.

135. За результатами оцінювання наглядової ради вищий орган управління підприємства (товариства) може прийняти рішення щодо зобов’язання членів наглядової ради вжити заходів для покращення її діяльності або щодо зміни складу наглядової ради (повністю чи частково).

136. Інші особливості порядку оцінювання діяльності наглядової ради визначаються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

137. Ведення, складення та подання (оприлюднення) підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави фінансової та іншої звітності (інформації), передбаченої законодавством, повинно ґрунтуватися передусім на таких принципах і засадах:

гармонізація із стандартами ЄС, що полягає у прийнятті органами державної влади нормативно-правових актів щодо ведення, складення та подання (оприлюднення) звітності (інформації) підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави, які узгоджені з вимогами, нормами та правилами ЄС;

ефективність, що полягає у прийнятті органами державної влади нормативно-правових актів щодо ведення, складення та подання (оприлюднення) звітності (інформації) підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави, які мінімізують подання (розкриття) такими підприємствами та товариствами однакової інформації за різними видами (формами) звітності, а також у забезпеченні автоматизованого обміну інформацією, отриманою від підприємств, товариств з контрольною часткою держави між органами державної влади, до повноважень яких належить збір відповідної інформації;

повнота, достовірність і доступність звітності (інформації), яка ведеться, складається, подається (оприлюднюється) підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави.

138. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні забезпечити складення фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, які оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті Мінфіну.

139. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні щороку складати та подавати разом з фінансовою звітністю звіт про управління.

140. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які складають звіт про управління, повинні включати до звіту про управління нефінансову інформацію про вплив діяльності відповідного підприємства або товариства на навколишнє природне середовище, внесок у сталий розвиток, соціальний захист працівників, запобігання корупції, а також про оцінку відповідності підприємства, товариства за принципами та рекомендаціями з корпоративного врядування та управління підприємствами державної форми власності, схваленими ОЕСР.

141. Річна фінансова звітність підприємства, товариства з контрольною часткою держави підлягає обов’язковій перевірці суб’єктом аудиторської діяльності, відбір і призначення якого проводяться на конкурсній основі відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

142. Суб’єкт управління забезпечує проведення суб’єктом аудиторської діяльності щорічних незалежних перевірок фінансової звітності підприємств, товариств з контрольною часткою держави у випадках, коли утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або статуту. У разі зміни керівника підприємства або голови виконавчого органу товариства з контрольною часткою держави вищий орган управління підприємства (товариства) має право ініціювати проведення незалежного аудиту або державного фінансового аудиту його діяльності в порядку, передбаченому законом, у випадках, коли утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або не передбачено статутом.

143. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", застосовують порядок відбору суб’єкта аудиторської діяльності, встановлений законом для підприємств, що становлять суспільний інтерес.

144. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави можуть визначати у своїх внутрішніх документах додаткові вимоги щодо досвіду суб’єкта аудиторської діяльності в межах, передбачених законом.

145. Суб’єкти управління до 15 квітня року, що настає за звітним, подають Мінекономіки інформацію про виконання функцій з управління підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави в порядку та обсязі, що передбачені Кабінетом Міністрів України, для здійснення контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності. Інформація, яка подається Мінекономіки суб’єктами управління, повинна включати інформацію, передбачену пунктом 150 цієї Політики власності, в частині здійснення повноважень відповідного суб’єкта управління та в розрізі кожного підприємства, товариства з контрольною часткою держави, щодо якого (корпоративних прав держави у статутному капіталі якого) відповідний суб’єкт управління виконує функції власника від імені держави.

146. Суб’єкти управління до 1 травня року, що настає за звітним, подають Мінфіну за встановленою ним формою інформацію про:

загальні суми бюджетного фінансування, грантів, субсидій та дотацій тощо, отриманих підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави від держави та інших донорів за звітний рік, та інформацію про їх використання (у розрізі кожного підприємства, товариства з контрольною часткою держави);

обсяги виплат на користь держави (податкових та неподаткових) від підприємств, товариств з контрольною часткою держави за звітний рік (у розрізі кожного підприємства, товариства з контрольною часткою держави).

147. Мінфін аналізує інформацію та до 1 червня року, що настає за звітним, подає Мінекономіки:

узагальнену інформацію (а також у розрізі кожного підприємства, товариства з контрольною часткою держави), отриману відповідно до пункту 146 цієї Політики власності;

інформацію про основні фіскальні ризики, пов’язані з володінням та управлінням підприємствами, товариствами з корпоративними правами держави, із зазначенням пропозицій та рекомендацій щодо необхідності здійснення заходів з мінімізації фіскальних ризиків.

148. Інформація, що надійшла від Мінфіну, включається до окремого розділу щорічного агрегованого звіту про ефективність управління підприємствами та товариствами з контрольною часткою держави.

149. На основі інформації, що надійшла від суб’єктів управління та Мінфіну, Мінекономіки готує та подає Кабінетові Міністрів України не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, щорічний агрегований звіт про ефективність управління підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави (далі - агрегований звіт).

150. До агрегованого звіту включається така інформація за звітний рік:

узагальнена інформація про поточний стан портфеля підприємств, товариств з контрольною часткою держави, основні положення державної політики у сфері управління ними з урахуванням їх ранжування, актуальні зміни щодо них, стислий огляд ключових результатів реалізації зазначеної державної політики;

перелік підприємств, товариств з контрольною часткою держави станом на 31 грудня звітного року, загальна інформація про їх майновий стан, а також інформація (узагальнена щодо всіх підприємств, товариств з контрольною часткою держави та з розподілом за видами діяльності) про загальну вартість їх активів, загальні розміри їх річного чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фінансового результату від їх господарської діяльності, частини чистого прибутку (дивідендів), відрахованих (сплачених) до державного бюджету, про загальні показники рентабельності власного капіталу та співвідношення власного капіталу і активів, середньооблікову кількість штатних працівників;

результати аналізу узагальнених фінансових, операційних та нефінансових показників ефективності, що включатимуться до щорічних звітів про досягнення цілей діяльності підприємств, товариств з контрольною часткою держави, визначених у листах очікувань власника;

дані про діяльність суб’єктів управління корпоративними правами держави та господарських структур, яким передано повноваження з управління корпоративними правами держави;

інформація про зміну кількості підприємств, товариств з контрольною часткою держави та їх організаційно-правової форми протягом звітного року, розмір державної частки у статутному капіталі господарських товариств;

узагальнена інформація про процедури призначення членів виконавчих органів і наглядових рад підприємств, товариств з контрольною часткою держави, кількість членів виконавчих органів і наглядових рад, вік і стать, кількість незалежних членів (для наглядових рад), кількість невиконавчих і незалежних невиконавчих директорів (для рад директорів), строк перебування членів органів управління на посадах, процедур встановлення та розмір їх винагороди, а також про комітети наглядових рад (рад директорів);

інформація про підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які виконують спеціальні обов’язки та/або реалізують цілі державної політики, про механізм встановлення спеціальних обов’язків та участі підприємств, товариств з контрольною часткою держави у реалізації цілей державної політики;

узагальнена інформація про показники виконання фінансових планів підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави;

узагальнена інформація про виконання стратегічних планів розвитку підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави;

узагальнена інформація про підсумкові результати оцінки досягнення підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави поставлених цілей діяльності, визначених у листах очікувань;

інформація про підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які є підприємствами, які становлять суспільний інтерес та/або в яких утворено наглядову раду (в розрізі кожного з відповідних підприємств, товариств), а саме про обґрунтування залишення їх у державній власності, їх цілі діяльності та основні фінансові, операційні та нефінансові показники ефективності, визначені у стратегічних планах розвитку і листах очікувань, про виконання вимог щодо корпоративного управління, передбачених розділом VII цієї Політики власності, виконання спеціальних обов’язків і реалізацію цілей державної політики.

151. Агрегований звіт оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки, а також на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

152. У період воєнного стану агрегований звіт не публікується.

153. Додатково до інформації, оприлюднення якої передбачено законом, на веб-сайті підприємства, товариства з контрольною часткою держави підлягає оприлюдненню така інформація:

листи очікувань, затверджені для підприємства, товариства з контрольною часткою держави, а також щорічні звіти про досягнення цілей діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, визначених у листі очікувань власника;

звіти про управління з інформацією в обсязі, передбаченому пунктом 140 цієї Політики власності та іншими положеннями законодавства;

найменування суб’єкта управління;

структура власності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, яка включає інформацію про його власника (акціонерів, учасників), дочірні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких йому прямо або опосередковано належать акції (частки), незалежно від кількості відповідних акцій (розміру відповідних часток);

внутрішні положення, що регулюють діяльність органів управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави, включаючи комітети наглядової ради або ради директорів, а також внутрішні положення, що регулюють систему внутрішнього контролю, функції комплаєнсу, управління ризиками, внутрішнього аудиту, систему запобігання корупції, систему повідомлень про порушення;

перелік комітетів наглядової ради або ради директорів (у разі її утворення), відомості про голів і членів комітетів;

перелік спеціальних обов’язків, покладених на підприємство, товариство з контрольною часткою держави, із зазначенням мети таких обов’язків, пов’язаних відрахувань із державного бюджету, правових підстав покладення таких обов’язків, інформації про ціноутворення;

стратегічний план розвитку підприємства, товариства з контрольною часткою держави, а також звіти про його виконання;

інформація про значні господарські зобов’язання (значні правочини) та господарські зобов’язання, щодо вчинення яких є заінтересованість (правочини із заінтересованістю, правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість), вчинені підприємством, товариством з контрольною часткою держави, включаючи інформацію про сторони, предмет, ціну та строк виконання відповідного зобов’язання (правочину);

рішення наглядової ради або ради директорів підприємства, товариства з контрольною часткою держави (у разі її утворення);

перелік афілійованих осіб посадових осіб підприємства, товариства з контрольною часткою держави;

звіти про винагороду членів виконавчого органу та членів наглядової ради;

інформація про сталий розвиток;

інформація про дотримання підприємствами, товариствами з контрольною часткою держави принципів і рекомендацій з корпоративного врядування та управління підприємствами державної форми власності, схвалених ОЕСР;

інша інформація, оприлюднення якої передбачено цією Політикою власності.

154. Щодо кожного підприємства, товариства з корпоративними правами держави суб’єкт управління повинен оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті інформацію про обґрунтування залишення відповідного підприємства або відповідних корпоративних прав держави в державній власності, а також невідкладно оновлювати інформацію про таке обґрунтування в разі будь-яких змін.

155. Підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні створити власний веб-сайт і забезпечувати цілодобовий і безкоштовний загальний доступ до нього. За рішенням вищого органу управління підприємства (товариства) відповідне підприємство, товариство може не створювати власний веб-сайт за умови оприлюднення інформації, передбаченої законодавством, зокрема цією Політикою власності, на офіційному веб-сайті суб’єкта управління.

156. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави повинне підтримувати актуальність розміщеної на його веб-сайті інформації та в разі виникнення змін невідкладно оновлювати таку інформацію. Доступ до інформації, яка підлягає оприлюдненню на веб-сайті підприємства, товариства з контрольною часткою держави, повинен надаватися цілодобово, безоплатно із збереженням відповідної інформації не менше 10 років з моменту оприлюднення, якщо законодавством не передбачений триваліший строк її зберігання.

157. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави повинне забезпечити розкриття передбаченої Господарським кодексом України та пунктом 153 цієї Політики власності інформації про їх дочірні підприємства. Відповідна інформація оприлюднюється на веб-сайті підприємства, товариства з контрольною часткою держави або на веб-сайті його відповідного дочірнього підприємства.

158. Підприємство, товариство з контрольною часткою держави має право обмежувати оприлюднення частини інформації, яка є його комерційною таємницею або інформацією з обмеженим доступом, крім випадку, коли відповідна інформація стосується виконання ними спеціальних обов’язків. Наявність у документі інформації, яка є комерційною таємницею або інформацією з обмеженим доступом, не звільняє підприємство, товариство з контрольною часткою держави від обов’язку оприлюднювати інформацію, яка не є комерційною таємницею або інформацією з обмеженим доступом.

159. Під час дії правового режиму воєнного стану в інтересах національної безпеки та оборони та/або з метою захисту державної таємниці Кабінет Міністрів України за поданням відповідних суб’єктів управління визначає підприємства, товариства з контрольною часткою держави, які можуть не оприлюднювати окрему інформацію, передбачену пунктом 153 цієї Політики власності, за умови, що відповідні підприємства, товариства є операторами об’єктів критичної інфраструктури або суб’єктами оборонно-промислового комплексу або належать до сфери управління Міноборони, а оприлюднення ними інформації створює загрози для національної безпеки та оборони або захисту державної таємниці. У разі прийняття такого рішення інформація відповідних підприємств, товариств підлягає оприлюдненню на загальних підставах у частині, не обмеженій відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

160. У період дії правового режиму воєнного стану суб’єкти управління, підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні здійснювати свої повноваження та провадити господарську діяльність на загальних підставах згідно із законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У період дії правового режиму воєнного стану особливості призначення керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки визначаються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

161. Управління корпоративними правами держави, набутими відповідно до Законів України "Про санкції", "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та інших законів, здійснюється відповідно до цієї Політики власності та інших нормативно-правових актів.

162. Під час прийняття рішень у період дії правового режиму воєнного стану суб’єкти управління, підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні керуватися передусім необхідністю забезпечення безпеки людей, збереження їх життя та здоров’я, забезпечення безперервної діяльності підприємств та товариств з контрольною часткою держави, а також оперативного і ефективного усунення наслідків збройної агресії, які негативно впливають на діяльність суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

163. Під час підготовки листів очікувань, стратегічного плану розвитку, фінансового, інвестиційного та інших планів підприємств, товариств з контрольною часткою держави суб’єкти управління, підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинні забезпечити їх узгодженість із нормативно-правовими актами та іншими документами у сфері національної безпеки і оборони, затвердженими органами, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки.

164. Виконавчий орган підприємства, товариства з контрольною часткою держави розробляє та подає наглядовій раді, а у разі її відсутності - вищому органу управління підприємства, (товариства) для затвердження план управління відповідним суб’єктом господарювання з метою забезпечення безперервності його діяльності у період дії правового режиму воєнного стану, який повинен містити:

1) оцінку можливості виконання підприємством, товариством з контрольною часткою держави покладених завдань у зв’язку з наявними або можливими руйнуваннями майна, порушеннями ланцюгів постачання, кібератаками, зменшенням чисельності персоналу або іншими обставинами, зумовленими збройною агресією;

2) заходи з підготовки та збільшення резервних запасів необхідних ресурсів для забезпечення безперервної діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, їх зберігання, забезпечення альтернативних маршрутів їх постачання;

3) заходи з моніторингу та протидії дезінформації з питань, які стосуються діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави;

4) заходи з підвищення мобільності працівників в частині визначення місця та часу роботи, оцінка потреби в евакуації чи релокації працівників відповідного суб’єкта господарювання, план евакуації працівників за наявності такої потреби;

5) план відновлення діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави в разі евакуації чи релокації працівників, а також з урахуванням потенційного відпливу кадрів та впливу збройної агресії на соціально-економічне становище працівників, якщо відповідні обставини спричиняють зупинення діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави;

6) заходи із захисту основного майна підприємства, товариства з контрольною часткою держави від пошкодження чи руйнування, а також заходи для зменшення негативних наслідків у разі такого пошкодження чи руйнування;

7) заходи із взаємодії підприємства, товариства з контрольною часткою держави з іноземними юридичними особами, створеними відповідно до законодавства інших держав, а також з міжнародними організаціями для отримання технічної допомоги, якщо діяльність підприємства, товариства з контрольною часткою держави залежить від таких іноземних суб’єктів та/або міжнародних організацій або впливає на них, - також для координації діяльності, крім:

юридичних осіб, які зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації та/або Республіки Білорусь чи мають філію або представництво з місцезнаходженням на території Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

та/або юридичних осіб, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім того, який проживає на території України на законних підставах), юридична особа, яка зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

юридичних осіб, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", а також юридичних осіб, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;

юридичних осіб, до яких застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України"), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями, а також юридичних осіб, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;

юридичних осіб, які зареєстровані в державах, які віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, та/або державах, які внесені Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичних осіб, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;

юридичних осіб, відомості про яких внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а також юридичних осіб, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;

юридичних осіб, до керівників та/або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції", або застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України"), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями, або керівників та/або кінцевих бенефіціарних власників яких внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

8) заходи з удосконалення навичок працівників підприємства, товариства з контрольною часткою держави щодо захисту від наслідків збройної агресії;

9) заходи із затвердження (оновлення) внутрішніх положень, інструкцій та інших документів з безпеки, що не суперечать вимогам законодавства, для захисту працівників, майна та інформації підприємства, товариства з контрольною часткою держави від негативних наслідків збройної агресії та заходи контролю за виконанням зазначених документів;

10) заходи із спрощення та прискорення прийняття управлінських рішень і делегування повноважень чи їх перерозподілу;

11) оцінку здатності підприємства, товариства з контрольною часткою держави виконувати в повному обсязі вимоги законодавства щодо звітності та оприлюднення інформації та вимоги регуляторних актів в умовах збройної агресії;

12) оцінку інших додаткових потреб (за наявності) підприємства, товариства з контрольною часткою держави і оцінку відповідних витрат.

165. У період дії правового режиму воєнного стану підприємство, товариство з контрольною часткою держави має регулярно, але не рідше ніж раз на півроку, оцінювати загрози для його діяльності, пов’язані із збройною агресією. Виконавчий орган підприємства, товариства з контрольною часткою держави повинен оновлювати план, передбачений пунктом 164 цієї Політики власності, в разі істотних змін у загрозах для його діяльності, пов’язаних із збройною агресією, чи необхідності запобігання чи усунення наслідків таких загроз.

166. Будь-які пільги, фінансування та/або інші види допомоги, які надаються органами державної влади підприємствам, товариствам з контрольною часткою держави для забезпечення безперервності їх діяльності у період дії правового режиму воєнного стану, повинні надаватися відповідно до принципу конкурентної нейтральності, передбаченого підпунктом 6 пункту 48 цієї Політики власності. Надання пільг, фінансування та/або іншої допомоги не повинно призводити до надання підприємствам, товариствам з контрольною часткою держави конкурентних переваг над іншими суб’єктами господарювання.

167. За пропозицією підприємства, товариства з контрольною часткою держави у зв’язку із завданням йому значних збитків або настанням для нього інших негативних наслідків у зв’язку із збройною агресією цілі його діяльності, включені до листа очікувань, можуть бути переглянуті вищим органом товариства.

168. Під час перегляду листа очікувань вищий орган управління підприємства (товариства) може встановити кілька цільових показників ефективності для оцінки досягнення цілей діяльності залежно від ступеня впливу негативних наслідків збройної агресії.

169. У разі коли підприємство, товариство з контрольною часткою держави перебуває під загрозою або зазнало пошкодження або знищення майна, зупинення діяльності у зв’язку з бойовими діями або інших негативних наслідків збройної агресії, його керівник повинен невідкладно повідомити наглядовій раді про обставини настання та характер впливу відповідних загроз або наслідків, а за її відсутності - вищому органу управління підприємства (товариства). Рішення вищого органу управління підприємства (товариства) та/або наглядової ради у зв’язку з ліквідацією таких наслідків повинні прийматися з урахуванням принципу "відбудувати (відновити) краще, ніж було", який передбачає зокрема:

здійснення заходів, які передбачають не лише відновлення діяльності та/або майна підприємства, товариства з контрольною часткою держави, а також підвищення ефективності діяльності та/або використання майна та забезпечення стійкості до впливу обставин непереборної сили у подальшому;

здійснення енергоефективних заходів з урахуванням кліматичних та екологічних стандартів ЄС, включаючи декарбонізацію, розвиток відновлюваних джерел енергії та системи управління відходами, реалізацію проектів енерго- та ресурсоефективного будівництва;

залучення інвестицій в "зелену" трансформацію та локалізацію виробництва товарів.

170. У період дії правового режиму воєнного стану прибуток підприємства, товариства з контрольною часткою держави, який залишається після відрахування частини чистого прибутку (виплати дивідендів) до державного бюджету в розмірі, передбаченому законом або визначеному згідно з Державною дивідендною політикою, повинен використовуватися передусім для відновлення майна підприємства, товариства з контрольною часткою держави, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.

171. У період дії правового режиму воєнного стану Кабінет Міністрів України може в межах своїх повноважень незалежно від обґрунтування державної власності, визначеного згідно з розділом II цієї Політики власності, затвердити перелік підприємств, корпоративних прав держави, щодо яких не може бути прийнято рішення про приватизацію до припинення або скасування воєнного стану у зв’язку з необхідністю забезпечення національної безпеки та/або збільшення надходжень державного бюджету за рахунок відрахування частини чистого прибутку підприємствами та виплати дивідендів товариствами з контрольною часткою держави.

172. Щодо підприємств, корпоративних прав держави, які включені до переліку, зазначеного у пункті 171 цієї Політики власності, а також корпоративних прав держави, які перейшли в державну власність у період дії воєнного стану, після припинення або скасування воєнного стану суб’єкти управління повинні провести аналіз підстав для залишення відповідного об’єкта в державній власності згідно з розділами II і III цієї Політики власності.

173. У разі відсутності за результатами аналізу, проведеного згідно з розділами II і III цієї Політики власності, підстав для залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави суб’єкти управління повинні в межах своїх повноважень прийняти рішення для забезпечення припинення державної власності щодо відповідних об’єктів.

1. Ця Політика винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - Політика винагороди керівників), визначає принципи та методологічні підходи до встановлення винагороди керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зокрема головних виконавчих директорів державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - керівники), з урахуванням результатів їх фінансово-господарської діяльності та є невід’ємною частиною Політики державної власності.

Дія цієї Політики винагороди керівників не поширюється на управління банками, що здійснюється відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Ця Політика винагороди керівників застосовується під час встановлення винагороди виконувачам обов’язків керівників.

2. Винагородою керівника є виплата в грошовій формі за виконання керівником покладених на нього обов’язків, складові та розмір якої встановлюється згідно з цією Політикою винагороди керівників та умовами контракту, укладеного між керівником та державним унітарним підприємством (далі - підприємство), господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - товариство з контрольною часткою держави).

3. Встановлення винагороди керівника має відповідати таким принципам:

1) сприяти залученню на посаду керівника особи з такими професійним досвідом і знаннями, застосування яких сприятиме досягненню цілей діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави;

2) заохочувати керівника до прийняття рішень, які сприяють досягненню передусім довгострокових цілей діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави та його сталому розвитку, а не короткостроковій вигоді;

3) визначатися обґрунтовано та прозоро, а саме розмір винагороди, її структура та способи розрахунку повинні детально описуватися у контракті з керівником, а також можуть додатково описуватися в положенні про винагороду керівника, а за його відсутності - у статуті підприємства, товариства з контрольною часткою держави;

4) відповідати обов’язкам, професійному досвіду, знанням та ефективності діяльності керівника, а також складності управління підприємством, товариством з контрольною часткою держави з урахуванням його фінансових показників, результатів фінансово-господарської діяльності, галузевої належності та ризиків діяльності (принцип пропорційності та конкурентоспроможності);

5) не бути вищою, ніж потрібно для залучення керівника із знаннями та професійним досвідом, які потрібні для управління відповідним підприємством, товариством з контрольною часткою держави (принцип помірності);

6) зберігати баланс між достатніми фінансовими стимулами для ефективної роботи керівника, з одного боку, та особливостями діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави, результатами його фінансово-господарської діяльності (принцип справедливості), з іншого боку.

4. У разі утворення наглядової ради на підприємстві, у товаристві з контрольною часткою держави наглядова рада повинна забезпечити дотримання відповідним підприємством або товариством з контрольною часткою держави цієї Політики винагороди керівників.

5. Винагорода керівника складається з фіксованої та змінної частин. Розміри фіксованої та змінної частин та особливості визначення змінної частини винагороди керівника визначаються в контракті з керівником відповідно до умов, затверджених органом, уповноваженим встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом та цією Політикою винагороди керівників.

6. Право на отримання винагороди виникає в керівника після укладення контракту між ним та підприємством, товариством з контрольною часткою держави.

7. Вищий орган управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави може, а у випадках, передбачених законом, зобов’язаний затвердити внутрішнє положення про винагороду членів виконавчого органу (ради директорів) або керівника відповідно до законодавства. У разі затвердження такого положення воно підлягає оприлюдненню на веб-сайті підприємства, товариства з контрольною часткою держави або на офіційному веб-сайті вищого органу управління підприємства, товариства з контрольною часткою держави.

8. Розмір винагороди керівника повинен відповідати рівню професійного досвіду, знань, ефективності діяльності, обов’язкам керівника, а також особливостям та складності управління підприємством, товариством з контрольною часткою держави з урахуванням його фінансових показників, результатів фінансово-господарської діяльності, галузевої належності та ризиків діяльності. Оцінку зазначених обставин здійснює орган, уповноважений встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом, а у разі затвердження внутрішнього положення про винагороду членів виконавчого органу (ради директорів) або керівника - відповідно до критеріїв та умов, визначених таким положенням.

9. Розмір фіксованої частини винагороди встановлюється в контракті з керівником у твердій грошовій сумі в гривні або іноземній валюті (для керівника-нерезидента). Сума винагороди, що підлягає сплаті в іноземній валюті, визначається за офіційним курсом гривні до такої валюти, встановленим Національним банком на дату виплати винагороди, та виплачується в гривні.

10. Змінна частина винагороди встановлюється та виплачується керівнику за рішенням органу, уповноваженого встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом, в порядку, передбаченому в контракті з керівником, з урахуванням таких вимог:

1) змінна частина винагороди керівника встановлюється та виплачується на підставі оцінки органом, уповноваженим встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом, ефективності діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави щодо виконання стратегічного плану розвитку, фінансового та інвестиційного планів, щодо досягнення цілей діяльності та показників, визначених у листі очікувань, та щодо досягнення інших цілей і показників, визначених у контракті з керівником. Для такої оцінки враховується виключно діяльність керівника, спрямована на виконання зазначених планів і досягнення встановлених цілей і показників, і не можуть враховуватися показники, зумовлені зовнішніми обставинами, на які не впливає керівник;

2) якщо підприємство, товариство з контрольною часткою держави не виконало плани та/або не досягнуло цілей, зазначених у підпункті 1 цього пункту, керівнику може бути виплачена змінна частина винагороди за умови, що невиконання планів та/або недосягнення цілей сталося внаслідок обставин непереборної сили або інших обставин, на які не може впливати керівник та які не можна було передбачити завчасно, та за умови обґрунтування відповідної виплати в рішенні органу, уповноваженого встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом. У разі неприйняття рішення про відповідну виплату обґрунтування такого рішення не вимагається;

3) розмір змінної частини винагороди керівника не може перевищувати 30 відсотків розміру фіксованої частини винагороди керівника, виплаченої йому за період, для якого встановлюється розмір змінної частини винагороди;

4) сукупний розмір змінної частини винагороди, встановленої керівнику протягом календарного року, не може перевищувати 30 відсотків сукупного розміру фіксованої винагороди керівника у відповідному році;

5) умови виплати змінної частини винагороди керівника затверджуються органом, уповноваженим встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом, до початку періоду, за який виплачується змінна частина винагороди керівника;

6) змінна частина винагороди керівника встановлюється в тій самій валюті, що і фіксована частина винагороди, та виплачується в гривні;

7) за рішенням органу, уповноваженого встановлювати розмір винагороди керівника згідно із законом, змінна частина винагороди може виплачуватися керівнику частинами у строки, визначені таким органом.

11. Зменшення розміру змінної частини винагороди керівника не повинно бути самостійною підставою для збільшення розміру фіксованої частини винагороди керівника.

12. Розміри фіксованої та/або змінної частин винагороди керівника можуть бути збільшені лише за умови збільшення наявних або встановлення нових цілей та/або показників діяльності підприємства, товариства з контрольною часткою держави згідно з листом очікувань, стратегічним планом розвитку, фінансовим, інвестиційними планами відповідного підприємства або товариства з контрольною часткою держави з урахуванням досягнення керівником у відповідному періоді ключових показників ефективності, визначених у контракті з керівником, а також на умовах, визначених внутрішнім положенням про винагороду членів виконавчого органу (ради директорів) або керівника (у разі затвердження такого положення).