Сторони визнають, що в інших Главах цієї Угоди є положення, які спрямовані на розширення співробітництва між Сторонами з економічних питань корінних народів або з інших питань, які можуть сприяти подальшому розширенню участі корінних народів у міжнародній торгівлі та інвестиційних можливостях, що випливають з цієї Угоди. До них відносяться: Глава 10 (Встановлені монополії та державні підприємства, які здійснюють комерційну діяльність), Глава 11 (Державні закупівлі), Глава 13 (Навколишнє природне середовище), Глава 17 (Інвестиції) і Глава 29 (Винятки).
Стаття 25.7: Вирішення спорів
Сторона не може вдаватися до вирішення спору відповідно до Глави 28 (Вирішення спорів) з будь-якого питання, що виникає за цією Главою.
ГЛАВА 26
НАЛЕЖНА РЕГУЛЯТОРНА ПРАКТИКА
Стаття 26.1:Визначення
Для цілей цієї Глави:
охоплені регуляторні заходи означають регуляторні заходи, визначені кожною Стороною як такі, що охоплюються цією Главою відповідно до Статті 26.3; та
регуляторний орган означає орган, який приймає нормативні акти на центральному рівні влади.
Стаття 26.2: Загальні положення
1. Для цілей цієї Глави належна регуляторна практика означає використання найкращих практик у процесі підготовки, планування, розробки, видання, прийняття, впровадження, моніторингу ефективності та перегляду регуляторних заходів з метою сприяння досягненню цілей державної політики.
2. Сторони визнають, що впровадження загальнодержавних практик сприяння підвищенню якості регулювання шляхом більшої прозорості, аналізу цілей, підзвітності та передбачуваності, які ґрунтуються на принципах державної регуляторної політики Сторони, може сприяти міжнародній торгівлі, інвестиціям та економічному зростанню, одночасно сприяючи здатності кожної Сторони досягати своїх цілей державної політики (включаючи цілі в галузі охорони здоров’я, безпеки та охорони навколишнього середовища) на тому рівні захисту, який вона вважає за потрібне.
3. Регуляторні органи Сторін докладають зусиль для посилення співробітництва та запобігання, скорочення або скасування зайвих регуляторних вимог з метою сприяння торгівлі та економічному зростанню, підтримуючи або підвищуючи стандарти охорони здоров’я, безпеки та охорони навколишнього середовища.
4. Сторони підтверджують важливість:
(a) збереження та посилення вигод від співробітництва, що заохочується Сторонами в цій Угоді, за допомогою належної регуляторної практики, яка сприяє збільшенню торгівлі товарами та послугами, а також інвестиціям між Сторонами;
(b) право кожної Сторони визначати свої пріоритети у сфері регуляторної політики, а також встановлювати та впроваджувати регуляторні заходи для вирішення цих пріоритетів у тих сферах та на тих рівнях управління, які Сторона вважає доцільними;
(c) досягнення цілей державної політики (в тому числі цілей у сфері охорони здоров’я, безпеки та охорони навколишнього середовища) на рівні, який вважають належним;
(d) врахування пропозицій зацікавлених осіб при розробці регуляторних заходів;
(e) розробки заходів, спрямованих на розвиток співробітництва та розбудову потенціалу Сторін; та
(f) вжиття заходів для мінімізації ненавмисної несправедливості або нерівності всередині та між групами людей, на які може вплинути запропонований регуляторний захід, особливо жінок та корінних народів, а також впливу на навколишнє середовище.
Стаття 26.3: Сфера застосування
Кожна Сторона не пізніше, ніж через два роки після дати набрання чинності цією Угодою, визначає та оприлюднює регуляторні заходи, які охоплюються цією Главою (охоплені регуляторні заходи), відповідно до свого законодавства. Кожній Стороні слід прагнути забезпечити значне охоплення регуляторних заходів, які вона визначає як ті, що підпадають під дію цього пункту.
Стаття 26.4: Внутрішня координація регуляторної діяльності
1. Сторони визнають, що належна регуляторна практика може заохочуватися за допомогою механізмів, які сприяють координації між регуляторними органами та пов’язані з процесами розробки та перегляду охоплених регуляторних заходів. Відповідно, кожна Сторона докладає зусиль для забезпечення існування таких механізмів або процесів, а також їх координацію через свої центральні регуляторні координаційні органи в межах їхніх повноважень і відповідно до свого законодавства.
2. Сторони визнають, що механізми або процеси, згадані в пункті 1, можуть відрізнятися залежно від відмінностей у рівнях економічного розвитку та політичних і інституційних структур кожної Сторони.
3. Кожна Стороні має описати принципи функціонування таких механізмів або процеси, зазначені в пункті 1, та забезпечити загальний доступ до відповідної інформації.
4. Кожній Стороні слід забезпечити, щоб її механізми або процеси, зазначені в пункті 1, дозволяли здійснювати:
(a) перегляд охоплених регуляторних заходів, запропонованих Стороною, з метою визначення того, чи врахувала Сторона належну регуляторну практику при підготовці заходів, та надання рекомендацій на основі перегляду регуляторних заходів;
(b) посилення консультацій та координації між регуляторними органами з метою виявлення потенційного збігу та дублювання між запропонованими та чинними нормативними актами, а також запобігання неузгодженості вимог між запропонованими та чинними нормативними актами;
(c) надання рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази;
(d) звітування перед громадськістю про охоплені регуляторні заходи, які були переглянуті відповідно до підпункту (а), та про будь-які пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання, а також про зміни у процесах та механізмах, зазначених у пункті 1; та
(e) заохочення регуляторних підходів, які допомагають уникати зайвих обмежень конкуренції на ринку.
Стаття 26.5: Попереднє планування
Кожній Стороні слід, у спосіб, який вона вважає доцільним, та відповідно до своїх законів і нормативних актів, щорічно повідомляти громадськості про будь-який регуляторний захід, який, як вона обґрунтовано очікує, її регуляторні органи можуть ухвалити протягом 12 місяців.
Стаття 26.6: Аналіз регуляторного впливу
1. Кожна Сторона намагається заохочувати свої регуляторні органи, відповідно до своїх законів та нормативних актів, проводити аналіз регуляторного впливу при розробці запропонованих регуляторних заходів, які перевищують поріг економічного впливу або відповідають іншим критеріям, встановленим Стороною для проведення аналізу, з метою надання їй допомоги у розробці регуляторних заходів, які найкращим чином сприяють досягненню цілей, що переслідуються цією Стороною.
2. Визнаючи, що відмінності в інституційних, соціальних, культурних, правових умовах та умовах розвитку Сторін можуть призвести до специфічних регуляторних підходів, кожній Стороні слід забезпечити, щоб аналіз регуляторного впливу, серед іншого, включав:
(a) аналіз необхідності прийняття запропонованого регуляторного заходу, що включає опис характеру та значимості проблеми, на вирішення якої спрямований цей захід;
(b) розгляд можливих альтернатив запропонованому регуляторному заходу, включно з, наскільки це можливо та відповідно до своїх законів та нормативних актів, відповідними вигодами та витратами запропонованого заходу та інших можливих альтернатив, у тому числі відповідні наслідки (такі як економічні, соціальні, екологічні наслідки, наслідки для здоров’я населення та безпеки), а також ризики та розподільчі ефекти у часі запропонованого регуляторного заходу та можливої альтернативи, із визнанням того, що деякі витрати та вигоди важко піддаються кількісній оцінці або монетизації;
(c) пояснення причин, на підставі яких зроблено висновок про те, що визначена альтернатива не досягає цілей політики в ефективний спосіб, включно з, за необхідності, посиланням на витрати і вигоди та потенціал для управління ризиками; та,
(d) використання найкращої обґрунтовано доступної інформації, включно з відповідною науковою, технічною, економічною або іншою інформацією, у межах повноважень, мандату, можливостей та ресурсів конкретного регуляторного органу.
3. При проведенні аналізу регуляторного впливу кожній Стороні слід забезпечити щоб її регуляторні органи враховували потенційний вплив запропонованого нормативного акта на суб’єктів малого та середнього підприємництва (МСП).
Стаття 26.7: Консультації з громадськістю та прозорість
1. При підготовці регуляторного заходу кожній Стороні слід намагатись:
(a) публікувати запропонований регуляторний захід на урядовому веб-сайті, який є безкоштовним та загальнодоступним для громадськості і який дозволить будь-якій особі оцінити, чи може він суттєво вплинути на її інтереси, і якщо так, то яким чином;
(b) публікувати аналіз регуляторного впливу, пов’язаний із запропонованим регуляторним заходом, на урядовому веб-сайті, який є безкоштовним та загальнодоступним; та
(c) надавати розумні можливості будь-якій особі на недискримінаційній основі надати свої пропозиції щодо запропонованого регуляторного заходу.
2. Якщо очікується, що запропонований регуляторний захід матиме значний вплив на міжнародну торгівлю, Стороні, як правило, слід забезпечити період для надання коментарів, що становить щонайменше 60 днів з дати опублікування запропонованого регуляторного заходу та, за необхідності, забезпечити період для надання коментарів до 90 днів з дати опублікування запропонованого регуляторного заходу.
3. Кожна Сторона бере до уваги отримані пропозиції щодо запропонованого регуляторного заходу протягом строку, визначеного для надання пропозицій, та оприлюднює звіт про результати публічних консультацій з урахуванням необхідності захисту конфіденційної інформації або персональних даних чи неналежного змісту.
4. Перед завершенням роботи над нормативним актом, регуляторний орган Сторони оцінює будь-яку інформацію, надану йому в письмовій формі протягом періоду надання коментарів.
Стаття 26.8: Використання зрозумілої мови
Кожній Стороні слід забезпечити, щоб запропоновані та остаточні регуляторні заходи були чітко сформульованими, стислими, організованими та легкими для розуміння, з усвідомленням того, що деякі заходи стосуються технічних питань, для розуміння та застосування яких можуть знадобитися спеціальні знання.
Стаття 26.9: Розгляд інших заходів
Кожній Стороні слід заохочувати свої відповідні регуляторні органи враховувати регуляторні заходи іншої Сторони, а також відповідні регуляторні напрацювання на міжнародних, регіональних та інших форумах при розробці охоплених регуляторних заходів в тій мірі, в якій це є доцільним та узгодженим з її законами та нормативними актами.
Стаття 26.10: Публічний доступ
Відповідно до своїх законів та нормативних актів, кожна Сторона прагне забезпечити, щоб відповідні регуляторні органи надавали громадськості доступ до охоплених регуляторних заходів та, наскільки це можливо, забезпечити доступ в режимі онлайн або через спеціальний веб-портал, визначений у її законодавстві, який є безкоштовним та загальнодоступним.
Стаття 26.11: Ретроспективний перегляд
1. Кожній Стороні слід переглядати свої охоплені регуляторні заходи з періодичністю, яку вона вважає доцільною, для визначення необхідності їх зміни, раціоналізації, розширення або скасування з тим, щоб зробити регуляторний режим Сторони більш ефективним у досягненні цілей політики.
2. Кожній Стороні слід прагнути публікувати, наскільки це можливо, будь-які офіційні плани та результати своїх переглядів згідно з пунктом 1.
Стаття 26.12: Співробітництво
1. Сторони докладають зусиль для співробітництва з метою імплементації цієї Глави та максимізації вигод, що випливають з неї. Кожній Стороні у своїй діяльності щодо співробітництва слід брати до уваги потреби іншої Сторони.
Діяльність щодо співробітництва може включати:
(a) обмін інформацією, діалоги або зустрічі з посадовими особами іншої Сторони;
(b) обмін інформацією, діалоги або зустрічі з зацікавленими особами, включаючи суб’єктів МСП, іншої Сторони та з міжнародними організаціями;
(c) навчальні програми, семінари та інші ініціативи з надання допомоги;
(d) зміцнення співробітництва між регуляторними органами Сторін; та
(е) інші види співробітництва, які можуть бути визначені Сторонами.
Стаття 26.13: Звіт про імплементацію та перегляд
1. З метою забезпечення прозорості та для того, щоб слугувати основою для співробітництва, кожна Сторона готує звіт про імплементацію цієї Глави протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою та принаймні один раз на три роки в подальшому. Звіт надається іншій Стороні через Контактні пункти, визначені відповідно до Статті 26.14 (1).
2. У своєму першому звіті відповідно до пункту 1 кожна Сторона описує заходи, які вона вжила для дотримання та імплементації цієї Глави з дати набрання чинності цією Угодою, а також заходи, які вона планує вжити в майбутньому для імплементації цієї Глави, у тому числі заходи, спрямовані на:
(a) створення органу, механізму або процесу для сприяння ефективній міжвідомчій координації;
(b) перегляд запропонованих регуляторних заходів відповідно до Статті 26.4;
(c) заохочення своїх регуляторних органів до проведення аналізу регуляторного впливу відповідно до Статті 26.6;
(d) забезпечення доступності для громадськості нових та чинних охоплених регуляторних заходів відповідно до Статті 26.10;
(e) перегляд охоплених регуляторних заходів відповідно до Статті 26.11(1); та
(f) оприлюднення щорічного повідомлення про регуляторні заходи, які вона обґрунтовано очікує видати або прийняти протягом наступних 12 місяців, відповідно до Статті 26.5.
3. У наступних звітах, наданих відповідно до пункту 1, кожна Сторона описує заходи, які вона вжила з моменту подання попереднього звіту, та заходи, які вона планує вжити в майбутньому для імплементації цієї Глави.
4. Принаймні один раз протягом трирічного періоду, що починається з дати набрання чинності цією Угодою, кожна Сторона переглядають зміни у своїй належній регуляторній практиці та свій досвід імплементації цієї Глави, з метою розгляду питання про надання рекомендацій Спільній Комісії щодо вдосконалення цієї Глави з метою подальшого посилення вигод від цієї Угоди. Під час такого перегляду Сторони можуть обговорювати або ставити питання щодо конкретних аспектів звіту Сторони. Сторони можуть також визначити можливості для майбутньої допомоги у діяльності щодо співробітництва.
Стаття 26.14: Контактні пункти
1. Кожна Сторона призначає Контактний пункт з питань, що виникають згідно з цією Главою. Кожна Сторона повідомляє іншу Сторону щодо реквізитів такого Контактного пункту, та негайно інформує іншу Сторону про будь-які зміни щодо її Контактного пункту.
2. Кожен Контактний пункт відповідає за:
(a) надання інформації щодо імплементації цієї Глави, на запит іншої Сторони, Контактному пункту іншої Сторони, на запит іншої Сторони;
(b) проведення консультацій та координації з відповідними регуляторними органами Сторони, у разі необхідності, з питань, що виникають відповідно до цієї Глави;
(c) Надання звіту, передбаченого статтею 26.13, іншій Стороні; та
(d) сприяння діяльності щодо співробітництва, яке здійснюється Сторонами відповідно до Статті 26.12.
Стаття 26.15: Зв'язок з іншими Главами
У разі невідповідності між цією Главою та іншою Главою цієї Угоди перевагу матиме інша Глава у тій частині, що стосується такої невідповідності.
Стаття 26.16: Незастосування пр о цедури вирішення спору
Сторона не може вдаватись до вирішення спору відповідно до Глави 28 (Вирішення спорів) з будь-якого питання, що виникає за цією Главою.
ГЛАВА 27
АДМІНІСТРУВАННЯ УГОДИ
Стаття 27.1: Спільна комісія
1. Сторони продовжують роботу Спільної комісії, створеної згідно з Угодою 2017 року, яка складається з представників на рівні міністрів або з уповноважених ними осіб, та інкорпорують її до цієї Угоди.
2. Спільна комісія:
(a) здійснює контроль за виконанням цієї Угоди;
(b) здійснює огляд функціонування цієї Угоди в цілому;
(c) скеровує роботу з подальшого удосконалення цієї Угоди;
(d) здійснює контроль за діяльністю всіх комітетів та підкомітетів, створених або продовжених за цією Угодою, що зазначені у Статтях 1 та2Додатку 27-A, та будь-яких інших органів, створених або продовжених відповідно до пункту 5; та
(e) розглядає інші питання, які можуть впливати на функціонування цієї Угоди.
3. Спільна комісія може:
(a) приймати рішення щодо тлумачення цієї Угоди, які є обов’язковими для комісій з вирішення спору, створених відповідно до Статті 28.7(Створення комісії з вирішення спору);
(b) звертатися за консультаціями до неурядових осіб або груп осіб;
(c) сприяти реалізації цілей цієї Угоди шляхом ухвалення будь-яких змін:
(i) до Графіку будь-якої Сторони до Додатку 2-В(Скасування тарифів) з метою включення до нього одного або кількох товарів, не включених до Графіку скасування тарифів;
(ii) строків поступового скасування, встановлених у Додатку 2-В (Скасування тарифів), з метою прискорення зниження тарифів;
(iii) правил визначення походження щодо окремих продуктів, що встановлені у Додатку 3-A (Специфічні правила походження); та
(iv) до переліку організацій, що здійснюють закупівлі, наведеного у графіку Сторони у Додатку 11-A.1 та Додатку 11-B.1 (Центральні органи влади), та Додатку 11-A.2 (Інші юридичні особи) та Додатку 11-B.2 (Інші установи, підприємства та організації);
(d) розглядати будь-які зміни чи доповнення стосовно прав та зобов’язань, передбачених цією Угодою;
(e) визначати розмір винагород та витрат, що будуть сплачуватися членам комісій; та
(f) здійснювати будь-які інші дії при виконанні своїх функцій за рішенням Сторін.
4. Зміни, зазначені у підпункті 3(с), здійснюються за умови виконання необхідних правових процедур кожної із Сторін.
5. Спільна комісія може встановлювати та делегувати повноваження комітетам, підкомітетам або робочим групам. Якщо цією Угодою не визначено інше, комітети, підкомітети або робочі групи працюють за мандатом, рекомендованим Координаторами Угоди, зазначеними у Статті 27.2, та схваленим Спільною комісією. Будь-які комітети, підкомітети або робочі групи, створені Спільною комісією відповідно до Статті 16.1(6) (Спільна комісія) Угоди 2017 року, продовжують діяти відповідно до цієї Угоди.
6. Спільна комісія встановлює свої правила та процедури роботи. Рішення Спільної комісії приймаються за взаємною згодою.
7. Засідання Спільної комісії скликаються один раз на рік або на письмовий запит будь-якої Сторони. Якщо Сторони не домовляться про інше, засідання Спільної комісії проводяться почергово на території кожної зі Сторін або за допомогою наявних технічних засобів.
8. Усі рішення та дії Спільної комісії та будь-яких комітетів, підкомітетів, робочих груп чи інших органів продовжуються та інкорпоруються до відповідного органу за цією Угодою.
Стаття 27.2: Координатори Угоди
1. Координатори Угоди призначені відповідно до Статті 16.2(1) (Координатори Угоди) Угоди 2017 року, продовжують здійснювати свою діяльність в рамках цієї Угоди. Кожна Сторона належним чином повідомляє іншу Сторону про будь-які зміни зі свого боку у складі Координаторів Угоди.
2. Координатори Угоди спільно:
(a) здійснюють моніторинг роботи усіх органів, створених або продовжених відповідно до цієї Угоди, що зазначені у Додатку 27-A, та будь-яких інших органів, створених відповідно до Статті 27.1.5, включаючи правонаступників таких органів;
(b) надають Спільній комісії рекомендації щодо створення органів, які вони вважають необхідними для сприяння роботі Спільної комісії;
(c) координують підготовку до засідань Спільної комісії;
(d) контролюють виконання рішень, прийнятих Спільною комісією, у встановленому порядку;
(e) отримують повідомлення та інформацію, що надаються відповідно до цієї Угоди, та, за необхідності, полегшують зв’язок між Сторонами з будь-яких питань, які охоплюються цією Угодою; та
(f) розглядають будь-які інші питання, які можуть впливати на реалізацію цієї Угоди, відповідно до мандату, наданого Спільною комісією.
3. Засідання Координаторів проводяться в міру необхідності.
4. Будь-яка Сторона може у будь-який час письмово вимагати проведення спеціального засідання Координаторів. Таке засідання проводиться упродовж 30 днів після отримання запиту іншою Стороною.
Додаток 27-A
Комітети, підкомітети та інші органи
1. Комітети, створені відповідно до Угоди 2017 року та які продовжують здійснювати свою діяльність відповідно до цієї Угоди:
(a) Комітет з торгівлі товарами і правил визначення походження (Стаття 2.13);
(b) Комітет з інтелектуальної власності (Стаття 12.12); та
(c) Комітет з навколишнього природного середовища (Стаття 13.25).
2. Підкомітети, створені відповідно до Угоди 2017 року та продовжують здійснювати свою діяльність відповідно до цієї Угоди:
(a) Підкомітет з питань сільського господарства (Стаття 2.13.4); та
(b) Підкомітет з процедур визначення походження (Стаття 3.31).
3. Інші комітети або органи, створені відповідно до цієї Угоди:
(a) Рада з питань праці (Стаття 14.10);
(b) Комітет з фінансових послуг (Стаття 20.21);
(c) Комітет з торгівлі та ґендерних питань (Стаття 23.5);
(d) Комітет з питань МСП (Стаття 24.4); та
(e) Комітет з питань торгівлі та корінних народів (Стаття 25.5).
4. Контактні пункти, створені на підставі таких положень:
(a) Глава 2 (Національний режим і доступ до ринку), Стаття 3(i) Додатку 2-B (Скасування тарифів);
(b) Глава 6 (Санітарні та фітосанітарні заходи), Стаття 6.3 (Контактні пункти з питань санітарних та фітосанітарних заходів);
(c) Глава 7 (Технічні бар'єри в торгівлі), Стаття 7.8 (Контактні пункти);
(d) Глава 12 (Інтелектуальна власність), Стаття 12.11 (Призначення контактних пунктів);
(e) Глава 13 (Навколишнє природне середовище), Стаття 13.25 (Комітет з навколишнього природного середовища та контактний пункт);
(f) Глава 14 (Праця), Стаття 14.11 (Національний адміністративний офіс);
(g) Глава 16 (Співробітництво з питань торгівлі), Стаття 16.2 (Контактні пункти);
(h) Глава 21 (Тимчасовий в’їзд для ділових осіб), Стаття 21.6 (Контактні пункти); та
(i) Глава 26 (Належна регуляторна практика), Стаття 26.14 (Контактні пункти).
ГЛАВА 28
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
Частина А - Вирішення спорів між державами
Стаття 28.1:Визначення термінів
Для цілей цієї Глави:
сторона-скаржник означає Сторону, яка подає запит створення комісії з врегулювання спору відповідно до Статті 28.7;
комісія з вирішення спору означає комісію з вирішення спору, створену відповідно до Статті 28.7; та
сторона-відповідач означає Сторону, яка отримує запит про створення комісії з вирішення спору відповідно до Статті 28.7.
Стаття 28.2: Взаємодія
Сторони докладають зусиль для досягнення порозуміння щодо тлумачення та застосування цієї Угоди та намагаються через взаємодію та консультації досягати взаємоприйнятних рішень з питань, що можуть впливати на виконання Угоди.
Стаття 28.3: Сфера дії та застосування
1. За винятком питань, які виникають відповідно до Глав 6 (Санітарні та фітосанітарні заходи), 12 (Інтелектуальна власність), 16 (Співробітництво з питань торгівлі), 9 (Конкурентна політика) і 10 (Встановлені монополії та державні підприємства, що здійснюють комерційну діяльність), та за винятком того, коли в цій Угоді передбачено інше, положення цієї Глави про вирішення спорів застосовуються для вирішення спорів між Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди або у випадках, коли одна із Сторін вважає, що:
(a) захід, що фактично здійснюється або запропонований іншою Стороною, не відповідає або не відповідатиме одному з її зобов’язань за цією Угодою;
(b) інша Сторона в іншій формі не виконала одне із своїх зобов’язань за цією Угодою; або
(с) має місце скасування або зменшення вигід у розумінні Додатку 28-A(Скасування або зменшення).
2. Додаток 28-B (Вирішення спорів для забезпечення прозорості, протидії корупції та сприяння відповідальній діловій поведінці) застосовується до спору, що виникає відповідно до Частини B Глави 15 (Прозорість, протидія корупції та відповідальна ділова поведінка). За винятком випадків, визначених у Додатку 28-B (Вирішення спорів для забезпечення прозорості, протидії корупції та сприяння відповідальній діловій поведінці), Статті з 28.4 по 28.14 не застосовуються до такого спору.
Стаття 28.4: Вибір форуму
1. Відповідно до пункту 2 спір з питання, що виникає за цією Угодою та Угодою СОТ або будь-якою іншою угодою про вільну торгівлю, учасницями якої є обидві Сторони, може бути вирішений у місці, визначеному відповідно до положень однієї з цих угод на розсуд Сторони-скаржника.
2. Якщо Сторона-скаржник подає запит про створення комісії з вирішення спору за угодою, зазначеною у пункті 1, використовуватиметься тільки вибраний форум, а не інший.
Стаття 28.5: Кон с ультації
1. Будь-яка Сторона може подати письмовий запит про проведення консультацій з іншою Стороною з питання, зазначеного у Статті 28.3.
2. Сторона, що подає запит проведення консультацій, надає іншій Стороні запит з викладенням причин для його подання, із зазначенням заходу або питання, що є предметом розгляду відповідно до Статті 28.3, та із зазначенням правових підстав для оскарження.
3. Відповідно до пункту 4, Сторони, якщо ними не буде прийнято інше рішення, розпочинають консультації упродовж 30 днів з дати отримання запиту іншою Стороною.
4. У термінових випадках, зокрема, якщо питання стосується товару або послуги, що швидко втрачає свою комерційну вартість, наприклад, товарів, що швидко псуються, консультація починається упродовж 15 днів з дати отримання запиту іншою Стороною.
5. Сторона, що подає запит про проведення консультацій, може звернутися з проханням до іншої Сторони залучити до участі у консультаціях фахівців своїх державних або інших регуляторних органів, досвідчених у питаннях, що є предметом консультацій.
6. Сторони намагаються знайти взаємоприйнятне рішення питання шляхом проведення консультацій відповідно до цієї Статті. З цією метою кожна Сторона:
(a) надає інформацію, достатню для повного вивчення заходу або питання, що є предметом розгляду; та
(b) вважає конфіденційною будь-яку інформацію, у тому числі інформацію, що є приватною власністю, одержану в процесі консультацій, яку Сторона, що надає інформацію, визначила як конфіденційну.
7. Консультації мають конфіденційний характер і не обмежують права Сторін в провадженнях відповідно до цієї Глави.
8. Консультації можуть бути проведені у формі особистої присутності або в інший спосіб, погоджений Сторонами.
Стаття 28.6: Посередництво, примирення та медіація
1. Сторони можуть у будь-який момент прийняти рішення про застосування альтернативних способів вирішення спору, таких як посередництво, примирення або медіація.
2. Сторони застосовують альтернативні способи вирішення спору відповідно до узгоджених ними процедур.
3. Будь-яка із Сторін може у будь-який момент розпочати, призупинити або припинити провадження, порушені відповідно до цієї Статті.
4. Провадження, що включають звернення до посередництва, примирення або медіацію, мають конфіденційний характер і не обмежують права Сторін в інших провадженнях.
Стаття 28.7: Створення комісії з вирішення спору
1. Крім випадків, коли Сторонами приймається інше рішення, Сторона-скаржник може передати питання на розгляд комісії з вирішення спору, якщо питання, про яке йдеться у Статті 28.5, не було вирішеню:
(a) упродовж 45 днів з дати отримання запиту про проведення консультацій; або
(b) упродовж 25 днів з дати отримання запиту про проведення консультацій з питань, зазначених у Статті 28.5(4).
2. Сторона-скаржник надає Стороні-відповідачу письмовий запит про створення комісії з вирішення спору з викладенням підстав для такої запиту, зазначенням конкретного заходу або питання, що розглядатиметься, та стислим викладом правових підстав для скарги, достатніх для чіткого окреслення проблеми.
Стаття 28.8: Обрання комісії з вирішення спору
1. Комісія з вирішення спору складається з трьох членів.
2. Упродовж 30 днів після отримання запиту про створення комісії з вирішення спору Сторони повідомляють одна одну про призначеного кожною з них члена комісії та пропонують не більше чотирьох кандидатів на посаду голови комісії. Якщо упродовж цього часу одна зі Сторін не призначить члена комісії з вирішення спору, його визначить інша Сторона з кандидатів, запропонованих на посаду голови.
3. Сторони упродовж 45 днів з дати отримання запиту про створення комісії з вирішення спору докладають зусиль для визначення голови комісії з числа запропонованих кандидатів. Якщо Сторони упродовж цього періоду не визначать голову, упродовж наступних 7 днів, його буде визначено методом довільної вибірки із числа запропонованих кандидатів.
4. Якщо призначений Стороною член комісії з вирішення спору виходить або виключається з її складу чи не може виконувати свої обов’язки, ця Сторона призначає замість нього нового члена комісії упродовж 30 днів, а у разі нездійснення такого призначення у такий строк нового члена комісії буде призначено відповідно до другого речення пункту 2.
5. Якщо голова комісії з вирішення спору виходить або виключається з її складу чи не може виконувати свої обов’язки, Сторони докладають зусиль для призначення нового голови комісії упродовж 30 днів, а у разі нездійснення такого призначення у цей строк нового голову комісії буде призначено відповідно до другого речення пункту 3.
6. Якщо для призначення відповідно до пункту 4 або 5 вимагається обрати голову комісії з вирішення спору з переліку кандидатів, запропонованих на посаду голови комісії, але кандидатів більше не залишилося, кожна Сторона пропонує не більше 3 додаткових кандидатів упродовж 30 днів, і упродовж наступних 7 днів члена або голову комісії з вирішення спору, в залежності від обставин, буде обрано з числа запропонованих кандидатів методом довільної вибірки.
7. Відлік часу, встановлений для цієї процедури, призупиняється з дати, в яку відповідний член комісії з вирішення спору виходить або виключається з її складу чи не може здійснювати свої обов’язки, та поновлюється в дату обрання замість нього нового члена комісії.
Стаття 28.9: Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з вирішення спору
1. Кожен член комісії з вирішення спору:
(a) володіє спеціальними знаннями або досвідом в сфері права, міжнародної торгівлі або з інших питань, охоплених цією Угодою, або в галузі вирішення спорів, які виникають в рамках угод про міжнародну торгівлю;
(b) обирається суто з огляду на об’єктивність, надійність та керуючись здоровим глуздом;
(c) є незалежним від Сторін та не є пов’язаним і не приймає вказівок від будь-якої Сторони;
(d) не є громадянином жодної із Сторін та не має територію Сторони своїм звичним місцем проживання, а також не працевлаштований жодною із Сторін;
(e) дотримується Кодексу поведінки, який Спільна комісія ухвалює; та
(f) не бере участь в альтернативних процедурах вирішення спорів, зазначених у Статті 28.6, щодо того самого спору.
2. Для розгляду спору, що виникає відповідно до Глави 14 (Праця) та Глави 13 (Навколишнє природне середовище), кожна Сторона спору обирає члена комісії з вирішення спору відповідно до таких вимог, додатково до тих, що викладені в пункті 1:
(a) у спорі, що виникає відповідно до Глави 14 (Праця), члени комісії з врегулювання спору, крім голови, володіють знаннями або досвідом у трудовому законодавстві чи практиці;
(b) у спорі, що виникає відповідно до Глави 13 (Навколишнє природне середовище), члени комісії з вирішення спору, окрім голови, володіють досвідом роботи з природоохоронним законодавством або практикою.
Стаття 28.10: Регламент
1. Комісія з вирішення спору дотримується положень цієї Глави, включаючи Додаток 28-С (Регламент). Комісія з вирішення спору може після консультацій із Сторонами, встановлювати додаткові регламенти, що не суперечать положенням цієї Глави.
2. Якщо Сторони не домовляться про інше, регламент забезпечує, що:
(a) кожна Сторона має можливість представляти свої аргументи та контраргументи в письмовій формі;
(b) Сторони мають право на мінімум одне слухання перед комісією з вирішення спору; відповідно до підпункту (g) такі слухання мають бути відкритим для громадськості;
(c) Сторони мають право подавати та отримувати письмові заяви та усні аргументи будь-якими офіційними мовами Сторін;
(d) усі заяви та коментарі, що надаються комісії з вирішення спору, є доступними для іншої Сторони;
(е) Сторона надає громадськості доступ до письмових заяв, стенограм усних заяв та письмових відповідей будь-якої із Сторін на запити або питання комісії з вирішення спору, за умови дотримання підпункту (g);
(f) комісія з врегулювання спору дозволяє неурядовим особам будь-якої Сторони письмово викладати власні погляди щодо відповідного спору, які б могли допомогти комісії з вирішення спору в оцінці поданих Сторонами заяв та аргументів; та
(g) інформація, визначена будь-якою із Сторін як конфіденційна, захищена.
3. Якщо Сторони не домовляться про інше, упродовж 15 днів з дати отримання запиту про створення комісії з вирішення спору завданням такої комісії буде:
"Вивчити у світлі відповідних положень цієї Угоди питання, зазначене у запиті про створення комісії з врегулювання спору, та підготувати висновки, рішення та рекомендації, як передбачено у Статті 28.11."
4. Якщо Сторона-скаржник стверджує, що вигода була скасована або зменшена у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення), це відображається у завданні.
5. На прохання Сторони завдання комісії з вирішення спору має містити визначення ступеня негативного впливу на здійснення Стороною торгівлі через захід, визнаний таким, що:
(a) не узгоджується із зобов’язанням за цією Угодою; або
(b) спричинив скасування або зменшення вигод у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення).
6. На запит Сторони або з власної ініціативи комісія з вирішення спору може звертатися за інформацією або технічними консультаціями до особи або органу, за її вибором, відповідно до правил і умов, які можуть бути визначені Сторонами.
7. Комісія з вирішення спору може приймати рішення щодо своєї компетенції.
8. Комісія з вирішення спору може делегувати голові право прийняття рішень з адміністративних та процедурних питань.
9. Комісія з вирішення спору після консультацій зі Сторонами може змінювати строки, застосовувані при роботі комісії, та вносити інші зміни процедурного або адміністративного характеру, необхідні для забезпечення об’єктивності або ефективності її роботи.
10. Висновки, рішення та рекомендації комісії з вирішення спору відповідно до Статті 28.11 виносяться більшістю її членів.
11. Члени комісії з вирішення спору можуть подавати власні висновки з питань, щодо яких не прийнято одностайного рішення. Комісія з вирішення спору може не розкривати інформацію про те, хто з її членів підтримав позицію більшості або меншості.
12. Якщо Сторони не домовляться про інше, витрати комісії з вирішення спору, зокрема оплата праці її членів, Сторони несуть у рівних частинах.
Стаття 28.11: Звіти комісії з вирішення спору
1. Якщо Сторонами не домовились про інше, комісія з вирішення спору надає звіти відповідно до положень цієї Глави.
2. Комісія з вирішення спору формує свої звіти на основі положень цієї Угоди, що застосовуються та тлумачаться згідно з правилами тлумачення міжнародного публічного права, заяв та аргументів Сторін, а також інформації та технічних рекомендацій, наданих їй відповідно до положень цієї Глави.
3. Комісія з вирішення спору надає свій початковий звіт Сторонам упродовж 120 днів після обрання останнього члена комісії. Цей звіт має містити:
(a) виявлені факти;
(b) висновки щодо того, чи виконувала Сторона-відповідач свої зобов’язання за цією Угодою, а також будь-які інші факти або висновки, визначені у завданні; та
(c) рекомендацію щодо вирішення спору, якщо цього вимагає Сторона.
4. Незважаючи на статтю 28.10, початковий звіт комісії з вирішення спору є конфіденційним.
5. Сторона може подавати комісії з вирішення спору письмові коментарі до початкового звіту упродовж строку, визначеного комісією. Після вивчення цих коментарів комісія з вирішення спору за власною ініціативою або на прохання Сторони може:
(a) запропонувати Сторонам висловити свої позиції;
(b) переглянути свій звіт; або
(c) провести додаткове вивчення, яке вона вважає доречним.
6. Комісія з вирішення спору надає Сторонам остаточний звіт упродовж 30 днів після надання початкового звіту.
7. Якщо Сторони не домовились про інше, остаточний звіт комісії з вирішення спору може бути опублікований будь-якою Стороною упродовж 15 днів після його надання Сторонам, за умови дотримання Статті 28.10.(2)(g).
Стаття 28.12: Виконання остаточного звіту
1. Після отримання остаточного звіту комісії з вирішення спору Сторони приймають рішення щодо вирішення спору. Якщо Сторони не домовились про інше, рішення щодо вирішення має узгоджуватись з висновкам або рекомендаціям комісії з вирішення спору.
2. У всіх випадках, коли це можливо, рішення полягає в усуненні заходу, який суперечить цій Угоді, абов усуненні скасування або зменшення у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення).
3. У разі недосягнення Сторонами рішення щодо вирішення спору упродовж 30 днів після отримання остаточного звіту або упродовж іншого строку, визначеного Сторонами, Сторона-відповідач, якщо Сторона-скаржник подає відповідне прохання, вступає в переговори з метою визначення компенсації.
Стаття 28.13: Невиконання остаточного звіту - призупинення вигід
1. Сторона-скаржник, відповідно до пункту 4 та після надання повідомлення Стороні-відповідачу, може призупинити застосування щодо Сторони-відповідача вигод еквівалентної дії, якщо:
(a) у своєму остаточному звіті комісія з вирішення спору визначила, що цей захід не відповідає зобов’язанням за цією Угодою, або що має місце скасування або зменшення вигод у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення);
(b) Сторони не змогли вирішити спір у взаємоприйнятний спосіб упродовж 30 днів після одержання остаточного звіту; або
(c) Сторони не визначили компенсацією упродовж 30 днів після отримання запиту від Сторони-скаржника, якщо був поданий такий запит.
2. У повідомленні, зазначеному у пункті 1, вказується рівень вигод, які Сторона-скаржник пропонує призупинити.
3. При визначенні того, які вигоди слід призупинити відповідно до пункту 1:
(a) Сторона-скаржник в першу чергу прагне призупинити вигоди або інші зобов’язання у тому секторі, на який впливає захід або інше питання, що, за визначенням комісії з вирішення спору, не відповідають зобов’язанням за цією Угодою або призвели до скасування чи зменшення у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення); та
(b) Сторона-скаржник, яка вважає неможливим або неефективним призупинення вигід або інших зобов’язань у тому ж секторі, може призупинити вигоди в іншому секторі.
4. Сторона може призупинити вигоди тільки тимчасово та лише до приведення іншою Стороною невідповідного заходу або іншого питання у відповідність до цієї Угоди, у тому числі в результаті роботи комісії з вирішення спору, як описано у Статті 28.14, або до досягнення Сторонами рішення у спорі.
5. Для цілей пункту 4 фраза "невідповідний захід або інше питання" означає захід або інше питання, визнані комісією з вирішення спору як такі, що не відповідають зобов’язанням за цією Угодою, або іншим чином скасовують або зменшують вигоди у розумінні Додатку 28-A (Скасування або зменшення).
Стаття 28.14: Перевірка дотримання законодавства та призупинення вигод
1. Сторона може, надавши письмове повідомлення іншій Стороні, вимагати повторного скликання комісії з вирішення спору, щоб визначити:
(a) чи є рівень вигід, призупинених Стороною відповідно до Статті 28.13(1), явно надмірним; або
(b) будь-які неузгодженості щодо існування або відповідності цій Угоді заходу, вжитого на виконання рішень або рекомендацій попередньої комісії з вирішення спору.
2. У письмовому повідомленні, зазначеному у пункті 1, Сторона зазначає конкретний захід або питання та стисло викладає правові підстави для скарги, достатні для чіткого окреслення проблеми.
3. Комісія з вирішення спору скликається повторно, коли інша Сторона отримує письмове повідомлення, зазначене у пункті 1. У випадку, якщо член комісії з вирішення спору не може брати участь у роботі повторно скликаної комісії, замість нього призначається новий член комісії відповідно до Статті 28.8(4).
4. Положення Статей 28.10 та 28.11 застосовуються щодо процедур, які затверджуються комісією з вирішення спору, та звіту, що надається нею відповідно до цієї Статті, за винятком того, що, з урахуванням Статті 28.10(9), комісія надає початковий звіт упродовж 60 днів після її повторного скликання, якщо запит стосується лише пункту 1(а), та упродовж 90 днів в усіх інших випадках.
5. Комісія з вирішення спору, повторно скликана відповідно до цієї Статті, може, у разі доцільності, включити в свій звіт рекомендацію щодо припинення призупинення вигід або про зміну обсягу призупинених вигід.
Стаття 28.15: Передача питань, які розглядають в рамках судових або адміністративних проваджень
1. Якщо в рамках національних судових або адміністративних проваджень, Сторона, виникає питання тлумачення або застосування цієї Угоди, що на думку будь-якої із Сторін заслуговує на її втручання, або якщо суд або адміністративний орган пропонує цій Стороні висловити свою позицію, Сторона повідомляє про це іншу Сторону. Спільна комісія прагне прийняти рішення щодо відповідної відповіді якомога швидше.
2. Сторона, на території якої знаходиться суд або адміністративний орган, подає будь-яке тлумачення Спільної комісії до суду або адміністративного органу у порядку, встановленому цим судом або адміністративним органом.
3. Якщо Спільна комісія не може визначитися стосовно тлумачення, Сторона може повідомити суд або адміністративний орган про свою власну позицію у порядку, встановленому цим судом або адміністративним органом.
Частина В - Інші способи вирішення спорів
Стаття 28.16: Приватні права
Сторона не може передбачати право на позов відповідно до свого національного законодавства щодо іншої Сторони на тій підставі, що дія або бездіяльність з боку іншої Сторони не відповідають положенням цієї Угоди.
Стаття 28.17: Альтернативні способи вирішення спорів
1. Кожна Сторона стимулює та сприяє зверненню в арбітраж та застосуванню інших альтернативних способів вирішення спорів, наскільки це можливо для вирішення міжнародних комерційних спорів між приватними сторонами в зоні вільної торгівлі.
2. Для цього кожна Сторона передбачає відповідні процедури, що забезпечують дотримання домовленостей про звернення до арбітражу та визнання і виконання рішень, що виносяться у таких спорах.
3. Вважається, що Сторона дотримується положень пункту 2, якщо вона є учасницею і дотримується Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у Нью-Йорку 10 липня 1958 року.
Додаток 28-A
Скасування або зменшення
1. Якщо Сторона вважає, що вигода, на отримання якої вона обґрунтовано могла б розраховувати відповідно до положень
(a) Глави 2 (Національний режим та доступ до ринків), Глави 3 (Правила визначення походження та процедури визначення походження), Глави 4 (Сприяння торгівлі), Глави 5 (Надзвичайні заходи) або Глави 11 (Державні закупівлі); або
(b) Глави 8 (Цифрова торгівля),
скасовується або зменшується в результаті застосування іншою Стороною заходу, який не суперечить цій Угоді у розумінні Статті XXIII: 1(b) ГАТТ 1994 або Статті XX.(2)(b) Додатку до Угоди про державні закупівлі 2012 року, ця Сторона має право скористатися процедурою вирішення спорів, передбаченою цією Главою. Комісія з вирішення спору, що створюється відповідно до цієї Глави, враховує відповідну практику тлумачення судами Статті XXIII:1(b) ГАТТ 1994 та Статті XX.(2)(b) Угоди про державні закупівлі 2012 року.
2. Сторона не може застосувати пункт 1(а) або (b) щодо заходу, на який поширюються винятки, передбачені Статтею 29.2(Загальні винятки).
3. Сторона не може застосувати пункт 1 щодо заходу, на який поширюються винятки, передбачені Статтею 29.7(Культурні індустрії).
Додаток 28-В
Вирішення спорів для забезпечення прозорості, протидії корупції та сприяння відповідальній діловій поведінці
Консультації
1. Сторона може вимагати проведення консультацій з іншою Стороною з питання, пов’язаного з Частиною B Глави 15 (Прозорість, протидія корупції та відповідальна ділова поведінка), надавши письмовий запит Координатору Угоди іншої Сторони. Координатори Угоди у найкоротший строк проводять консультації для обговорення порушеного питання.
2. Якщо Сторони не вирішать питання упродовж 60 днів з моменту отримання запиту про проведення консультацій, зазначеного у пункті 1, а питання стосується зобов’язання, передбаченого Частиною B Глави 15 (Прозорість, протидія корупції та відповідальна ділова поведінка), Сторона може вимагати проведення консультацій на рівні уряду. Сторони проводять консультації на рівні уряду у найкоротший термін після одержання запиту про проведення таких консультацій.
Комісія з перегляду
3. Якщо Сторони не вирішать питання упродовж 120 днів з моменту надходження запиту про проведення консультацій на рівні уряду, зазначених у пункті 2, Сторона, що надіслала запит, може вимагати створення комісії з перегляду, надавши письмовий запит іншій Стороні.
4. Якщо Сторони не домовились про інше, завданням комісії з перегляду є:
"Вивчити у світлі відповідних положень Частини B Глави 15 Угоди питання, передане на розгляд (назва Сторони-скаржника), що визначене у запиті про створення комісії з перегляду, та підготувати висновки та рекомендації, як передбачено у пункті 14."
5. Якщо Сторонами не прийняте інше рішення, комісія з перегляду здійснює роботу відповідно до Регламенту, викладеного у Додатку 28-C (Регламент). Комісія з перегляду може встановлювати після консультацій із Сторонами додаткові регламенти, що не суперечать положенням цього Додатку.
6. Якщо комісія з перегляду визначить, що мало місце порушення зобов’язань, передбачених Частиною B Глави 15 (Прозорість, протидія корупції та відповідальна ділова поведінка), Сторони можуть узгодити взаємоприйнятний план заходів щодо виконання рекомендацій комісії з перегляду. Будь-який план заходів, узгоджений Сторонами, може бути оприлюднений будь-якою зі Сторін.
