(c) затвердження типу термінального або іншого обладнання, яке взаємодіє з телекомунікаційними мережами загального користування, та технічні вимоги щодо приєднання такого обладнання до телекомунікаційних мереж загального користування;
(d) обмеження на підключення орендованих або власних каналів до телекомунікаційних мереж або послуг загального користування або до орендованих або власних каналів інших постачальників послуг;
або
(e) вимогу щодо нотифікації та ліцензування.
Стаття 22.5: Перенесення номерів
Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб постачальник телекомунікаційних послуг мобільного зв’язку загального користування на її території забезпечував можливість перенесення номерів без погіршення якості та надійності мобільних послуг, своєчасно та на розумних і недискримінаційних умовах.
Стаття 22.6: Захист конкуренції
1. Кожна Сторона повинна приймати або застосовувати необхідні заходи з метою запобігання тому, аби постачальники, які окремо чи разом є основним постачальником, долучались до антиконкурентних практик або продовжували їх.
2. Антиконкурентна практика, зазначена в пункті 1, включає, зокрема:
(a) залучення до антиконкурентного перехресного субсидування;
(b) використання інформації, отриманої від конкурентів, що призводить до настання антиконкурентних наслідків; і
(c) несвоєчасне надання іншим постачальникам телекомунікаційних мереж загального користування або послуг технічної інформації про основні об’єкти та комерційно значущої інформації, яка необхідна їм для надання послуг.
Стаття 22.7: Режим, який надається основними постачальниками
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник на її території надавав постачальникам телекомунікаційних мереж або послуг загального користування іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, який основний постачальник надає за подібних обставин своїм дочірнім компаніям і філіям або непов’язаним постачальникам послуг, щодо:
(a) наявності, постачання, тарифів або якості подібних телекомунікаційних послуг загального користування; і
(b) наявності технічних інтерфейсів, необхідних для взаємоз’єднання.
Стаття 22.8: Перепродаж
Кожна Сторона може визначати, відповідно до законів і нормативних актів, які телекомунікаційні послуги загального користування повинні пропонуватися для перепродажу основним постачальником з огляду на необхідність сприяти конкуренції або для досягнення довгострокових інтересів кінцевих користувачів. Якщо Сторона визначила, що послуга має пропонуватися для перепродажу основним постачальником, така Сторона повинна забезпечити, що будь-який основний постачальник на її території не накладає необґрунтованих або дискримінаційних умов або обмежень на перепродаж такої послуги.
Стаття 22.9: Взаємоз’єднання: зобов’язання, що стосуються постачальників телекомунікаційних послуг загального користування
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб постачальник телекомунікаційних послуг загального користування на її території надавав, прямо чи опосередковано, взаємоз’єднання з постачальниками телекомунікаційних мереж або послуг загального користування іншої Сторони.
2. Кожна Сторона повинна надати своєму органу регулювання телекомунікацій повноваження вимагати надання взаємоз’єднання за розумними тарифами.
3. Виконуючи пункт 1, кожна Сторона повинна забезпечити, щоб постачальники телекомунікаційних послуг загального користування на її території вживали розумних заходів для захисту конфіденційності комерційної інформації з обмеженим доступом постачальників і кінцевих користувачів телекомунікаційних послуг загального користування або пов’язаних з ними, отриманих в результаті домовленостей про взаємоз’єднання, та що такі постачальники використовують цю інформацію лише з метою надання таких послуг.
Стаття 22.10: Взаємоз’єднання: зобов’язання, що стосуються основних постачальників
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник на її території надавав взаємоз’єднання для засобів та обладнання постачальників телекомунікаційних мереж і послуг загального користування іншої Сторони в будь-якій точці мережі основного постачальника, де це є технічно можливо. Таке взаємоз’єднання повинне надаватися:
(a) на недискримінаційних умовах (включаючи технічні стандарти та специфікації) та за недискримінаційними тарифами;
(b) із якістю не меншою, ніж та, що надається основним постачальником для його власних подібних послуг, для подібних послуг непов’язаних постачальників послуг або для його дочірніх компаній чи інших філій;
(c) своєчасно та відповідно до правил та умов (включно з технічними стандартами та специфікаціями) та за орієнтованими на витрати тарифами, які є прозорими, обґрунтованими, враховують економічну доцільність та є достатньо деталізованими, щоб постачальник телекомунікаційних мереж або послуг загального користування іншої Сторони не був вимушений платити за елементи мережі або об’єкти, які йому не потрібні для надання послуг; і
(d) за запитом у пунктах, що є додатковими до кінцевих пунктів мережі, які пропонуються більшості постачальників телекомунікаційних мереж і послуг загального користування, за умови стягнення плати, яка відображає вартість будівництва необхідних додаткових об’єктів.
2. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник на її території надавав постачальникам телекомунікаційних послуг загального користування іншої Сторони можливість підключити свої об’єкти та обладнання до об’єктів та обладнання основного постачальника за допомогою принаймні одного з наступних варіантів:
(a) референтної пропозиції щодо взаємоз’єднання або будь-якої іншої пропозиції щодо взаємоз’єднання, що містить тарифи, правила та умови, які основний постачальник зазвичай пропонує постачальникам телекомунікаційних послуг;
(b) правил та умов чинної угоди про взаємоз’єднання; або
(c) нової угоди про взаємоз’єднання, укладеної шляхом проведення комерційних переговорів.
3. Кожна Сторона повинна забезпечити оприлюднення процедур, які застосовуються для підключення до основного постачальника.
4. Кожна Сторона повинна надавати постачальникам іншої Сторони можливості для отримання тарифів, правил та умов, необхідних для взаємоз’єднання, яке пропонується основним постачальником. Такі можливості включають, як мінімум, забезпечення загального доступу до:
(a) угод про взаємоз’єднання, які діють між основним постачальником на її території та іншими постачальниками телекомунікаційних послуг загального користування на її території;
(b) тарифів, правил та умов для взаємоз’єднання з основним постачальником, встановлених органом регулювання телекомунікацій або іншим компетентним органом; або
(c) референтної пропозиції щодо взаємоз’єднання.
Послуги, для яких такі тарифи, правила та умови оприлюднюються, не повинні обов’язково включати усі послуги пов’язані із взаємоз’єднанням, які пропонує основний постачальник, як це визначено Стороною відповідно до її законів та нормативних актів.
Стаття 22.11: Доступ до основних об’єктів
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник на її території надавав свої основні об’єкти, які можуть включати, серед іншого, елементи мережі та пов’язані об’єкти, постачальникам телекомунікаційних послуг загального користування іншої Сторони відповідно до розумних і недискримінаційних правил та умов.
2. Кожна Сторона повинна надати своєму органу регулювання телекомунікацій повноваження визначати такі основні об’єкти, які повинні бути доступні на її території, відповідно до її законів та нормативних актів.
Стаття 22.12: Спільне розміщення
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник, який контролює основні об’єкти на її території, дозволяв постачальникам телекомунікаційних послуг загального користування іншої Сторони фізичне спільне розміщення обладнання, необхідного для взаємоз’єднання або доступу до відокремлених елементів мережі на умовах загальнодоступної пропозиції, своєчасно та відповідно до правил і умов (включно з технічною можливістю реалізації та наявністю вільного місця, де це застосовно) і за ставками, які є розумними, недискримінаційними та прозорими.
2. Якщо фізичне спільне розміщення не є доцільним з технічних причин або через обмеження вільного місця, кожна Сторона повинна докладати зусиль, щоб забезпечити надання основним постачальником на її території альтернативного рішення, наприклад, сприяння віртуальному спільному розміщенню на умовах загальнодоступної пропозиції, на своєчасній основі, відповідно до умов і правил та за орієнтованими на витрати тарифами, які є розумними, недискримінаційними та прозорими.
3. Сторона може визначати, відповідно до своїх законів і нормативних актів, які приміщення, що належать або контролюються основними постачальниками на її території, підпадають під дію пунктів 1 і 2, з урахуванням таких факторів, як стан конкуренції на ринку, де потребується спільне розміщення, а також економічна та технічна можливість заміни таких приміщень для надання конкуруючих послуг.
Стаття 22.13: Міжнародні підводні кабельні системи
Якщо Сторона уповноважує основного постачальника на своїй території експлуатувати міжнародну підводну кабельну систему як телекомунікаційну послугу загального користування, така Сторона повинна забезпечити, щоб основний постачальник надавав постачальнику телекомунікаційних послуг загального користування іншої Сторони доступ до міжнародної підводної кабельної системи на розумних та недискримінаційних умовах.
Стаття 22.14: Незалежний орган регулювання телекомунікацій
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб її орган регулювання телекомунікацій був відокремлений від будь-якого постачальника телекомунікаційних послуг загального користування і не був підзвітний йому. З метою забезпечення незалежності та неупередженості органів регулювання телекомунікацій, кожна Сторона забезпечує, аби її орган регулювання телекомунікацій не мав фінансових інтересів або не зберігав операційної або управлінської ролі у будь-якому постачальнику телекомунікаційних послуг загального користування.
2. Кожна Сторона повинна забезпечити неупередженість регуляторних рішень та процедур, які використовує її орган регулювання телекомунікацій, стосовно усіх учасників ринку.
Стаття 22.15: Універсальна послуга
Кожна Сторона має право визначати вид зобов’язання щодо надання універсальної послуги, який вона бажає підтримувати. Такі зобов’язання не повинні вважатися антиконкурентними per se за умови, що вони застосовуються в прозорий, недискримінаційний і нейтральний для конкуренції спосіб і не є більш обтяжливими, ніж необхідно для виду універсальної послуги, визначеного Стороною.
Стаття 22.16: Ліцензування
1. Якщо Сторона вимагає від постачальника телекомунікаційних послуг загального користування отримання ліцензії, Сторона повинна забезпечити загальнодоступність:
(a) усіх ліцензійних критеріїв та процедур, які вона застосовує;
(b) періоду, який зазвичай необхідний для прийняття рішення щодо заявки на отримання ліцензії; і
(c) умови усіх чинних ліцензій.
2. Сторона повинна повідомляти заявника про результат розгляду його заяви без невиправданої затримки після прийняття рішення.
3. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб на запит заявнику або ліцензіату надавалися причини:
(a) відмови у видачі ліцензії;
(b) накладення на ліцензію специфічних умов щодо постачальника;
(c) відмови у продовженні ліцензії; або
(б) анулювання ліцензії.
Стаття 22.17: Розподіл і використання обмежених ресурсів
1. Кожна Сторона повинна здійснювати адміністрування своїх процедур розподілу та використання обмежених ресурсів, що пов’язані із телекомунікаціями, включаючи частоти, номери та сервітути, на об’єктивній, своєчасній, прозорій та недискримінаційній основі.
2. Кожна Сторона повинна оприлюднювати поточний стан смуг частот, виділених і призначених конкретним постачальникам, але не зобов’язана надавати детальну ідентифікацію частот, виділених для конкретних державних потреб.
3. Для більшої певності, заходи Сторін щодо розподілу та призначення спектра та управління частотами не є заходами, які самі по собі суперечать Статті 18.5 (Доступ до ринку), оскільки вони застосовуються до транскордонної торгівлі послугами або через дію Статті 18.2 (Сфера застосування) для інвестора або охоплених інвестицій іншої Сторони. Відповідно, кожна Сторона зберігає за собою право встановлювати та застосовувати політики управління спектром та розподілу частот, які можуть призвести до обмеження кількості постачальників телекомунікаційних мереж або послуг загального користування, за умови, що Сторона робить це відповідно до положень цієї Угоди. Таке право включає можливість розподілу смуг частот з урахуванням поточних та майбутніх потреб та доступність спектра.
4. При розподілі спектра для комерційних телекомунікаційних послуг, кожна Сторона повинна прагнути покладатися на відкритий та прозорий процес, який враховує суспільні інтереси, включаючи сприяння конкуренції. Кожна Сторона прагне загалом покладатися на ринкові підходи при призначенні спектра для наземних комерційних телекомунікаційних послуг, якщо це доречно. У зв’язку з цим, кожна Сторона може використовувати такі механізми, як аукціони, адміністративне стимулююче ціноутворення або неліцензійне використання, якщо це доречно, для призначення спектра для комерційного використання.
Стаття 22.18: Прозорість
1. На додаток до Статті 15.2(2) (Публікація), кожна Сторона повинна докладати зусиль для забезпечення того, щоб, коли її орган регулювання телекомунікацій виносить на обговорення проект закону чи нормативного акта, такий орган надавав відповідним постачальникам телекомунікаційних мереж послуг загального користування іншої Сторони, які діють на її території, можливість подати свої коментарі. Такий орган повинен:
(a) оприлюднювати проект або іншим чином робити його доступним для будь-яких зацікавлених осіб;
(b) надавати пояснення мети та причин для прийняття проекту;
(c) своєчасно доводити до зацікавлених осіб відкрите повідомлення про можливість подати коментарі та надавати розумну можливість для такого коментування;
(d) наскільки це практично можливо, оприлюднювати усі відповідні подані коментарі; і
(e) реагувати на усі важливі та доречні питання, порушені у поданих коментарях, під час видання остаточного нормативного акта.
2. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб належна інформація про умови, що впливають на доступ до телекомунікаційних мереж або послуг загального користування та їх використання, була загальнодоступною, включаючи:
(a) тарифи та інші правила й умови надання послуг;
(b) специфікації технічних інтерфейсів із такими мережами та послугами;
(c) інформацію про органи, відповідальні за підготовку та прийняття стандартів, що впливають на такий доступ та використання;
(d) умови підключення терміналу або іншого обладнання; і
(e) вимоги до нотифікації або ліцензування, якщо такі є.
Стаття 22.19: Забезпечення виконання
Кожна Сторона повинна надавати своєму компетентному органу повноваження для забезпечення виконання заходів Сторони щодо зобов’язань, викладених у Статті 22.4 (Доступ до та використання телекомунікаційних мереж або послуг загального користування), Статті 22.5(Перенесення номерів), Статті 22.6 (Захист конкуренції), Статті 22.7 (Режим, який надається основними постачальниками), Статті 22.8 (Перепродаж), Статті 22.9 (Взаємоз’єднання: зобов’язання, що стосуються постачальників телекомунікаційних послуг загального користування), Статті 22.10 (Взаємоз’єднання: зобов’язання що стосуються основних постачальників), Статті 22.11 (Доступ до основних об'єктів), Статті 22.12(Спільне розміщення), і Статті 22.13 (Міжнародні підводні кабельні системи). Такий орган повинен мати повноваження накладати ефективні санкції, які можуть включати фінансові штрафи, судову заборону (на тимчасовій чи постійній основі) або зміну, призупинення чи анулювання ліцензій.
Стаття 22.20: Вирішення телекомунікаційних спорів
1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб підприємство іншої Сторони могло своєчасно звернутися до органу регулювання телекомунікацій або іншого відповідного органу Сторони для вирішення спорів, що виникають згідно з цією Главою.
2. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб постачальники телекомунікаційних послуг загального користування іншої Сторони, які подали запит про надання взаємоз’єднання з основним постачальником на території Сторони, могли, протягом розумного та публічно визначеного періоду часу після того, як постачальник подав запит про надання взаємоз’єднання, звернутися до органу регулювання телекомунікацій для вирішення спорів щодо термінів, умов і тарифів взаємоз’єднання з таким основним постачальником.
3. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-який постачальник телекомунікаційних мереж або послуг загального користування, який постраждав від кінцевого висновку або рішення її відповідного органу регулювання телекомунікацій, мав право на перегляд такого висновку або рішення відповідно до своїх законів і нормативних актів.
4. Сторона не повинна допускати, аби заява про перегляд висновку чи рішення її органу регулювання телекомунікацій стала підставою для його невиконання, якщо відповідний орган не визначить інше.
Стаття 22.21: Взаємодія з міжнародними організаціями
Сторони визнають важливість міжнародних стандартів для глобальної сумісності та взаємодії телекомунікаційних мереж і послуг і зобов’язуються сприяти розвитку таких стандартів через роботу відповідних міжнародних органів.
Стаття 22.22: Зв’язок з іншими главами
У разі будь-якої невідповідності між цією Главою та іншою Главою цієї Угоди, ця Глава має переважну силу в межах невідповідності.
ГЛАВА 23
ТОРГІВЛЯ ТА ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ
Стаття 23.1: Загальні положення
1. Сторони визнають важливість урахування питання ґендерної рівності в рамках сприяння інклюзивному економічному зростанню та ключовій ролі, яку може відіграти узгоджена національна та міжнародна торговельна політика з цього питання у досягненні сталого соціально-економічного розвитку. Інклюзивне економічне зростання має на меті забезпечити розподіл благ серед населення шляхом надання рівних можливостей для участі різноманітних груп жінок і чоловіків у бізнесі, промисловості та на ринку праці.
2. Сторони підтверджують важливість розвитку політики та практик ґендерної рівності, розбудови та зміцнення потенціалу Сторін у відповідній сфері, у тому числі в неурядових секторах, з метою сприяння рівним правам, рівному поводженню та можливостям чоловіків та жінок, а також з метою усунення всіх форм дискримінації жінок.
3. Сторони визнають, що міжнародна торгівля та інвестиції є двигунами економічного процвітання та сталого розвитку, і що покращення доступу жінок до можливостей, усунення всіх форм дискримінації щодо жінок та усунення ґендерних та інших бар’єрів для міжнародної торгівлі та інвестицій, посилять участі жінок у національній та міжнародній економіці та сприятимуть сталому економічному розвитку.
4. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання сприяти ґендерній рівності через відповідні закони, нормативні акти, політики, якщо застосовно.
5. Сторони підтверджують, що всі жінки та інші статі мають право користуватися повним спектром економічних прав, і не потребують на це згоди іншої особи, незалежно від їх відносин.
6. Кожна Сторона на національному рівні сприяє підвищенню рівня обізнаності громадськості щодо законів, нормативні акти, політик і практик з питань ґендерної рівності такої Сторони.
7. Сторони визнають важливу роботу, яка проводиться з питань торгівлі та ґендерної проблематики в рамках багатосторонніх форумів, таких як СОТ. Сторони докладатимуть зусиль для співпраці на цих форумах, якщо це можливо, з метою поглиблення знань та розуміння зв'язку між торгівлею та ґендерними питаннями, а також для забезпечення можливості жінок брати участь у торгівлі та отримувати від неї вигоду. За можливості, Сторони розглянуть питання про добровільне звітування про роль жінок у торгівлі до Механізму огляду торговельної політики СОТ.
Стаття 23.2: Міжнародні документи
1. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання виконувати свої обов’язки відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, вчиненої 18 грудня 1979 року в м. Нью-Йорк, а також належним чином враховувати загальні рекомендації, розроблені її Комітетом.
2. Сторони визнають Ціль 5 сталого розвитку Порядку денного Організації Об’єднаних Націй у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, яка полягає в досягненні ґендерної рівності та розширенні можливостей усіх жінок і дівчат.
3. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання виконувати свої обов’язки відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю, вчиненої в м. Нью-Йорк 13 грудня 2006 року, та належним чином враховувати загальні рекомендації, надані її Комітетом.
4. Сторони визнають важливість сприяння для досягнення цілей Пекінської декларації та Платформи дій (1995), зокрема її стратегічної мети у сприянні економічним правам і незалежності жінок.
5. Кожна Сторона підтверджує свої зобов’язання у реалізації Спільної декларації щодо розширення економічних можливостей жінок (2017), вчиненої у м. Буенос-Айрес в рамках Одинадцятої конференції міністрів СОТ (MC11).
6. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання виконувати обов’язки щодо ґендерної рівності чи прав жінок згідно з будь-якою іншою міжнародною угодою, стороною яких вона є.
7. Для цілей цієї Угоди Сторони, наскільки це можливо, використовують визначення: бізнес, яким володіють жінки, бізнес, яким керують жінки, та об’єднання, яке очолює жінка, прийняті 8 березня 2021 року Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) та Центром міжнародної торгівлі (ITС).
Стаття 23.3: Неухилення від дотримання законодавства
1. Сторона не повинна порушувати положення національного законодавства, якими забезпечуються рівні можливості для жінок і чоловіків, шляхом вчинення тривалих або повторюваних дій чи бездіяльності, які можуть впливати на торгівлю та інвестиції між Сторонами.
2. Сторона не повинна послаблювати або зменшувати захист, наданий жінкам та чоловікам національними законами, нормативними актами і політикою щодо ґендерної рівності з метою заохочення торгівлі чи інвестицій між Сторонами або між ними та будь-якою іншою країною.
Стаття 23.4: Співробітництво Сторін
1. Сторони визнають переваги обміну досвідом і практикою з питань розробки, реалізації, моніторингу, оцінки та посилення політики та програм, спрямованих на заохочення участі жінок у національній та міжнародній економіці.
2. Сторони співпрацюватимуть з метою покращення потенціалу, конкурентоздатності та умов для працюючих жінок, жінок, які володіють бізнесом, жінок, які керують бізнесом, жінок-підприємиць щодо отримання повного доступу і переваг від користування можливостями, створеними цією Угодою. Сторони провадять таку діяльність за участі жінок у всьому їх різноманітті.
3. Сторони повинні бути проактивними та орієнтованими на результат у здійсненні заходів зі співробітництва відповідно до цієї Глави та керуватися принципами:
(a) рівності, різноманітності, інклюзивності, інтерсекційності та ґендерного балансу;
(b) прийняття рішень на основі доказів;
(c) залучення зацікавлених сторін;
(d) підзвітності і прозорості; та
(e) відкритості, гнучкості і розумності.
4. Сторони співпрацюють з питань та тем, визначених Сторонами шляхом взаємодії їхніх відповідних державних установ, бізнесу, профспілок, освітніх та науково-дослідних організацій, інших неурядових організацій та їх представників у відповідних випадках.
5. Сфери співпраці можуть включати:
(a) розробку програм сприяння повноцінній участі жінок в економічній діяльності і міжнародній торгівлі шляхом заохочення розвитку спроможностей та вдосконалення навичок жінок на роботі, в бізнесі та на керівних посадах, втому числі в радах директорів, в усіх сферах діяльності;
(b) покращення доступу жінок, підвищення залученості та лідерства в науці, технологіях та інноваціях, включаючи освіту в галузі науки, технологій, інженерії, математики та бізнесу;
(c) заохочення фінансової інтеграції, освіти та навчання жінок, а також сприяння в доступі до фінансування, включаючи торгівлю та мікрофінансування;
(d) просування послуг з розвитку бізнесу для жінок і програм для вдосконалення цифрових навичок жінок і доступу до онлайн-інструментів для бізнесу;
(e) розробку кращих практик для просування ґендерної рівності в установах і на підприємствах;
(f) сприяння представництву жінок на керівних посадах у державному, приватному та некомерційному секторах;
(g) сприяння жіночому підприємництву, включаючи заходи з підтримки конкурентоздатності та інтернаціоналізації бізнесу, з метою покращення доступу до ринків державних закупівель, а також приєднання до місцевих, регіональних та глобальних ланцюгів постачання;
(h) розвиток торгових місій для ділових жінок та жінок-підприємців;
(i) підтримку економічних можливостей мало-представлених груп жінок;
(j) сприяння участі жінок у розробці та впровадженні стандартів, в тому числі через органи стандартизації, та шляхом поширення найкращих практик;
(k) обмін методами та процедурами щодо збору даних, дезагрегованих за ознакою статті, використання показників та аналіз ґендерно-орієнтованої статистики в сфері торгівлі;
(l) обмін інформацією з метою запобіганню проявам дискримінації на робочому місці; та
(m) будь-які інші питання за рішенням Сторін.
6. Сторони можуть здійснювати діяльність у сферах співробітництва, зазначених у пункті 5, шляхом:
(a) проведення зустрічей, семінарів, діалогів та інших подій щодо обміну знаннями, досвідом і найкращими практиками;
(b) стажування, ознайомчих візитів та наукових досліджень з метою документування та вивчення політики та практик;
(c) спільних досліджень і розроблення найкращих практик з питань, що становлять взаємний інтерес;
(d) спеціального обміну спеціалізованими технічними знаннями та технічною допомогою; та
(e) в інший спосіб за рішенням Сторін.
7. Пріоритети співробітництва визначаються Сторонами з урахуванням їх інтересів та наявних ресурсів.
Стаття 23.5: Комітет з торгівлі та ґендерних питань
1. Цим Сторони засновують Комітет з торгівлі та ґендерних питань (Комітет), що складається з представників державних установ кожної зі Сторін, у тому числі експертів з питань ґендерної рівності, якщо це необхідно.
2. Комітет повинен:
(a) визначати, організовувати та сприяти співпраці відповідно до Статті 23.4;
(b) доповідати та надавати відповідні рекомендації Спільному комітету, створеному відповідно до Статті 27.1 (Спільна комісія), з будь-якого питання, пов’язаного з цією Главою;
(c) сприяти обміну інформацією щодо досвіду та найкращих практик кожної зі Сторін щодо встановлення та впровадження політик та програм, які стосуються питань торгівлі та ґендерної рівності, з метою отримання якомога більших переваг за цією Угодою;
(d) сприяти обміну інформацією щодо досвіду Сторін та знань, отриманих під час співпраці, що здійснюється відповідно до Статті 23.4;
(e) обговорювати спільні пропозиції щодо підтримки політики та інших ініціатив з питань торгівлі та ґендерної рівності;
(f) запрошувати міжнародні донорські установи, організації приватного сектору, неурядові організації чи інші відповідні установи, якщо це доцільно, для надання допомоги у розвитку та реалізації заходів співпраці;
(g) заохочувати багатосторонні та регіональні організації до фінансування проектів, які дають змогу бізнесу, яким володіють жінки, брати участь у торгівлі;
(h) розглядати питання, пов'язані з імплементацією та виконанням цієї Глави;
(i) на прохання Сторони розглядати та обговорювати питання, які можуть виникнути щодо тлумачення та застосування цієї Глави; і
(j) виконувати інші обов'язки, визначені Сторонами.
3. Комітет збирається за рішенням Сторін, а потім щорічно або за домовленістю Сторін, особисто або за допомогою будь-якого іншого доступного технологічного засобу, для розгляду будь-якого питання, що виникає відповідно до цієї Глави.
4. Під час виконання своїх обов'язків Комітет може співпрацювати з будь-яким іншим органом, створеним відповідно до цієї Угоди.
5. Комітет може вимагати передання Спільним комітетом роботи, яка буде здійснюватися відповідно до цієї Статті, будь-якому іншому органу, створеному відповідно до цієї Угоди.
6. Сторони можуть вирішити запросити експертів або відповідні організації на засідання Комітету для надання інформації.
7. Комітет періодично переглядає діяльність щодо співробітництва, що здійснюється згідно зі статтею 23.4, а також перебіг імплементації цієї Глави та положень цієї Угоди з питань ґендерної рівності. Комітет звітує та надає рекомендації Спільному комітету щодо такого перегляду та інших питань, якщо це необхідно.
Стаття 23.6: Вирішення спорів
1. Сторони докладатимуть всіх необхідних зусиль у формі діалогу, консультацій та співробітництва з метою вирішення будь-якого питання, яке може виникнути із цієї Глави.
2. Якщо Сторони не можуть вирішити питання згідно з положеннями пункту 1, вони можуть надати згоду та передати справу на розгляд в порядку Глави 28 (Вирішення спорів).
ГЛАВА 24
ТОРГІВЛЯ ТА МАЛІ Й СЕРЕДНІ ПІДПРИЄМСТВА
Стаття 24.1: Загальні положення
1. Сторони відзначають роль МСП на внутрішніх ринках, а також у міжнародній торгівлі та інвестиціях, їхній внесок у досягнення інклюзивного економічного зростання, сталого розвитку та підвищення продуктивності, а також визнають важливість сприяння створенню середовища, яке полегшує та підтримує розвиток, зростання та конкурентоспроможність МСП.
2. Сторони визнають фундаментальну роль МСП у створенні та підтримці динамізму та підвищенні конкурентоспроможності економіки Сторін. Відповідно, кожна Сторона повинна докладати зусиль для розвитку та поглиблення співробітництва з питань МСП з метою сприяння розширення, диверсифікації та поглиблення економічних і комерційних зв’язків між Сторонами.
3. Сторони визнають, що покращення спроможності МСП брати участь у торгівлі та інвестиціях підвищить їхню конкурентоспроможність, тому кожна Сторона повинна докладати зусиль, наскільки це можливо та доцільно, для визначення та усунення бар’єрів для МСП в рамках міжнародної торгівлі та інвестицій.
4. Сторони визнають важливість інновацій для конкурентоспроможності МСП, тому кожна Сторона повинна докладати зусиль для покращення доступу МСП до інформації, фінансування та мереж з метою сприяння інноваційній діяльності МСП.
5. Кожна Сторона повинна взяти до уваги, що МСП можуть потребувати підтримки з метою посиленні зростання, конкурентоспроможності та доступу МСП до міжнародної торгівлі та інвестицій.
6. Кожна Сторона може заохочувати МСП, які працюють на її території або під її юрисдикцією, дотримуватися міжнародно визнаних стандартів, керівних принципів та принципів відповідального ведення бізнесу, якщо застосовно.
7. Сторони визнають важливість поточних ініціатив в сфері МСП, розроблених у рамках відповідних ініціатив, а також важливість урахування їх висновків та рекомендацій, за необхідності.
Стаття 24.2: Обмін інформацією
1. Кожна Сторона повинна надавати та оновлювати, наскільки це можливо та доцільно, інформацію щодо цієї Угоди за допомогою цифрових носіїв, зокрема:
(a) тексту цієї Угоди, включаючи додатки, тарифні графіки та правила походження окремих продуктів;
(b) стислого опису цієї Угоди; та
(c) інформації призначеної для МСП, яка містить:
(i) опис положень цієї Угоди, які Сторона вважає актуальними для МСП; та
(ii) будь-яку додаткову інформацію, яку Сторона вважає корисною для МСП, зацікавлених у отриманні переваг від можливостей, наданих цією Угодою.
2. Кожна Сторона повинна розмістити на своїй веб-сторінці посилання на:
(a) еквівалентну веб-сторінку іншої Сторони; та
(b) веб-сайти та/або веб-сторінки її власних урядових установ та інших відповідних організацій, які надають інформацію, яку Сторона вважає корисною для будь-якої особи, зацікавленої в торгівлі, інвестиціях або веденні бізнесу на території такої Сторони.
3. Інформація, описана в пункті 2(b), може включати:
(a) митні правила та процедури;
(b) норми та процедури щодо прав інтелектуальної власності;
(c) інформацію спрямовану на посилення кібербезпеки МСП;
(d) технічні регламенти, стандарти, процедури оцінки відповідності, санітарні та фітосанітарні заходи, що стосуються імпорту та експорту;
(e) правила іноземного інвестування;
(f) процедури реєстрації бізнесу;
(g) програми сприяння торгівлі, зокрема програми сприяння розвитку стартапів;
(h) програми фінансування МСП;
(i) регулювання трудових відносин; та
(j) інформацію про оподаткування;
4. Кожна Сторона повинна забезпечувати доступ до інформації, зазначеної в цій Статті, у строки, визначені Сторонами.
5. Кожна Сторона, за необхідності, повинна забезпечувати доступність інформації, зазначеної у цій Статті, власною офіційною мовою (мовами)
Стаття 24.3: Заходи співробітництва щодо МСП
1. Сторони визнають важливість співробітництва між Сторонами для підтримки цілей цієї Глави.
2. Сторони повинні докладати зусиль для залучення приватного сектору та установ, що займаються питаннями підтримки МСП, до розробки та впровадження відповідних заходів, за необхідності.
3. Сторони повинні співробітничати з метою виявлення та, наскільки можливо, усунення бар’єрів у міжнародній торгівлі для МСП, підтримки виробничих секторів, у яких працюють МСП, та сприяння зростанню та створенню МСП високооплачуваних і високопродуктивних робочих місць.
4. Заходи співробітництва можуть включати:
(a) сприяння обміну найкращими практиками в сфері державної політики та програм, у тому числі, але не обмежуючись: щодо покращення доступу МСП до капіталу та кредитів, включаючи інструменти державного фінансування; кібербезпеки МСП; а також збору та аналізу ґендерно-дезагрегованих даних;
(b) сприяння співробітництву в сфері інфраструктури підтримки МСП Сторін з метою створення міжнародної мережі для обміну найкращими практиками, розвитку потенціалу та культури МСП, включно з підприємцями МСП, обміном маркетинговими дослідженнями та сприянням участі у міжнародній торгівлі, а також розвитком бізнесу на місцевих ринках та посиленням інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості;
(c) заохочення участі МСП у платформах, таких як веб-платформи, платформи для бізнес-підприємців та консультантів з метою обміну інформацією та найкращими практиками в рамках надання допомогти МСП з метою налагодження зв’язків з міжнародними постачальниками, покупцями та іншими потенційними діловими партнерами;
(d) підтримка розвитку цифрових навичок МСП для розширення їх участі в електронній комерції та цифровій торгівлі з метою використання можливостей, що випливають із цієї Угоди, а також оперативно отримувати доступ до нових ринків;
(e) підтримка організації мереж сприяння торгівлі та бізнес-форумів, а також спільному проведенню семінарів, конференцій, симпозіумів, круглих столів або інших пов’язаних заходів для вивчення ділових, секторальних і технічних можливостей, а також інформування МСП про переваги, доступні їм відповідно до цієї Угоди;
(f) покращення доступу МСП до участі, лідерства та підприємництва в сфері науки, технологій, інженерії, математики та бізнесу; та
(g) обмін інформацією та найкращими практиками щодо програм кібербезпеки, пов’язаних із МСП, правил, стандартів, засобів контролю та заходів оцінки відповідності вимогам кібербезпеки та конфіденційності з метою покращення відповідних навичок МСП.
5. Сторони можуть докладати зусиль здійснювати співробітництво у рамках існуючих міжнародних майданчиків для просування та захисту інтересів МСП та їх участі в міжнародній торгівлі та інвестиціях.
Стаття 24.4: Комітет з питань МСП
1. Цим Сторони засновують Комітет з питань МСП (далі - Комітет), до складу якого входять представники урядів кожної зі Сторін.
2. Комітет повинен:
(a) визначити шляхи надання підтримки МСП кожної Сторони у використанні комерційних можливостей, передбачених цією Угодою;
(b) забезпечити канали обміну інформацією, досвідом та найкращими практиками щодо підтримки та допомоги експортерам МСП з питань, серед іншого, програм навчання, освіти в сфері торгівлі, фінансування торгівлі, торговельних місій, сприяння торгівлі, електронної комерції та цифрової торгівлі, спільних бізнес-проектів, ідентифікації комерційних партнерів іншої Сторони та налагодження надійних ділових стосунків;
(с) переглядати та координувати робочу програму Комітету з роботою інших комітетів, підкомітетів, робочих груп, контактних осіб;
(d) переглядати імплементацію та дію цієї Глави та положень цієї Угоди, пов’язаних із МСП, звітувати про результати та давати рекомендації Спільному Комітету, які можуть бути включені до майбутніх ініціатив та програм допомоги МСП, за необхідності; та
(e) розглядати будь-які інші питання, що стосуються МСП, за рішенням Комітету, включно з питаннями адресованими МСП щодо практичних можливостей отримання ними переваг в рамках цієї Угоди.
3. Засідання Комітету повинні проводитись за спільним рішенням Сторін. Засідання Комітету можуть проводитись особисто, в режимі відео конференції, по телефону або в інший спосіб.
4. Комітет може залучати відповідних експертів, міжнародні донорські організації, МСП, включаючи працівників, представників асоціацій, що захищають інтереси працівників бізнесу, до розробки та виконання своїх програм і заходів.
Стаття 24.5: Незастосування вирішення спору
Сторона не може вдаватися до вирішення спору відповідно до Глави 28 (Вирішення спорів) з будь-якого питання, що виникає за цією Главою.
ГЛАВА 25
ТОРГІВЛЯ ТА КОРІННІ НАРОДИ
Стаття 25.1: Загальні положення
1. Для цілей цієї Глави, корінні народи означає:
(a) Для Канади: аборигенні народи (включаючи Перші народи, інуїтів і народи метисів), як визначено в підрозділі 35(2) Конституційного акта Канади 1982 року;
(b) Для України: караїми, кримські татари та кримчаки, у тому числі на Кримському півострові.
2. Сторони визнають, що історія корінних народів у Україні та історія корінних народів в Канаді, у тому числі на Кримському півострові, складають унікальний контекст для внутрішньої політики кожної Сторони.
3. Сторони також визнають, що, оскільки корінні народи споконвіку займаються торгівлею, торгівля має основоположне значення для історії, ідентичності, культурної спадщини та економічного процвітання корінних народів.
4. Сторони визнають, що міжнародна торгівля та інвестиції сприяють сталому розвитку, інноваціям та процвітанню і що поліпшення доступу корінних народів до міжнародної торгівлі та інвестиційних можливостей підвищить їх здатність долучатись до економічної діяльності та отримувати вигоду від такої економічної діяльності, включно з торгівлею та інвестуванням.
5. Сторони зобов’язуються впроваджувати конструктивні, інноваційні та інклюзивні практики для забезпечення доступу корінних народів до вигод цієї Угоди.
6. Сторони підтверджують, що ефективна координація та реалізація політик, програм та проектів, включно з виявленням та усуненням бар’єрів у торгівлі та розширенням можливостей здійснення міжнародної торгівлі та інвестування для корінних народів, корінними народами та між ними, можуть сприяти подальшому сталому економічному розвитку та здатності корінних народів долучатись до економічної діяльності та отримувати вигоду від неї.
7. Сторони визнають, що корінні народи мають право підтримувати і розвивати свої економічні системи та інститути і вільно займатися всією своєю традиційною та іншою економічною діяльністю відповідно до законодавства кожної Сторони.
8. Сторони підтверджують, що корінні народи мають право на всі права людини та основні свободи, включно з тими, які визнані Статутом Організації Об’єднаних Націй, Загальною декларацією прав людини та Декларацією Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів.
9. Сторони підтверджують, що корінні народи мають право бути вільними від дискримінації та право повною мірою користуватися всіма правами, визнаними відповідно до чинного міжнародного права чи внутрішнього законодавства, у тому числі щодо їхньої участі у міжнародній торгівлі.
10. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання виконувати багатосторонні природоохоронні угоди, стороною яких вона є.
11. Сторони визнають важливість Порядку денного Організації Об’єднаних Націй у сфері сталого розвитку до 2030 року та важливість досягнення Цілей сталого розвитку, враховуючи їх актуальність для корінних народів, включно з тим, як вони стосуються захисту земель, вод та природних ресурсів, та як вони підтримують умови для сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.
Стаття 25.2: Неухилення від дотримання законодавства
Сторона повинна не послаблювати і не зменшувати захист корінних народів у своїх законах і нормативних актах для заохочення міжнародної торгівлі та інвестування між ними або між Сторонами та будь-якою іншою державою.
Стаття 25.3: Відповідальна ділова поведінка
1. Кожна Сторона повинна заохочувати підприємства, що діють на її території або під її юрисдикцією, включати у свою внутрішню політику та практики міжнародно визнані стандарти, настанови та принципи відповідальної ділової поведінки, які були схвалені, підтримані або дотримуються Стороною.
2. Сторони визнають, що вкрай важливо, аби підприємства, що діють на їх території або під їх юрисдикцією, поважали права корінних народів, що визнані і підтверджені в рамках цієї Угоди і відповідно до міжнародного права або внутрішнього законодавства.
Стаття 25.4: Співробітництво з метою сприяння участі корінних народів у міжнародній торгівлі та інвестиціях
1. Сторони визнають важливість здійснення заходів, спрямованих на сприяння та розширення участі корінних народів у внутрішній та міжнародній економічній діяльності.
2. Сторони повинні сприяти обміну досвідом та співпрацюють з метою заохочення та розширення участі корінних народів у міжнародній торгівлі та інвестуванні, включаючи можливості участі в державних закупівлях.
3. Сторони повинні прагнути брати участь у поточних двосторонніх обговореннях для здійснення співробітництва, керуючись такими принципами:
(a) повага і партнерство;
(b) рівність, різноманітність та ґендерний баланс;
(c) підзвітність та прозорість; та
(d) відкритість, гнучкість і прагматизм.
4. Сторони визнають важливість здійснення співробітництва, направленого на сприяння діалогу та підвищення спроможності підприємств, що належать корінним народам, отримувати повний доступ до можливостей та використовувати можливості, що створені цією Угодою.
5. Сторони повинні спільно сприяти діяльності, залучаючи, у відповідних випадках, корінні народи, з тим, щоб можливості, що створені цією Угодою, могли більш ефективно підтримувати цілі, пріоритети та інтереси корінних народів. Це співробітництво може включати:
(a) врахування способів сприяння залученню корінних народів до міжнародної торгівлі та інвестування, включно з програмами, спрямованими на заохочення розвитку потенціалу та навичок, такі як цифрові навички;
(b) допомога корінним народам у визначенні бар’єрів, що перешкоджають їхній участі в міжнародній торгівлі та інвестуванні, а також у розробці стратегій для усунення цих бар’єрів;
(c) врахування способів поліпшення доступу до капіталу та фінансування, включно з експортним фінансуванням;
(d) обмін кращими практиками щодо сприяння успішним, інноваційним та екологічно сталим підприємствам, що належить корінним народам;
(е) допомога корінним народам у використанні електронної комерції для продажу товарів та послуг корінних народів на національному та міжнародному рівнях;
(f) сприяння підприємствам, що належить жінкам з числа корінних народів, включаючи діяльність з підтримки інтернаціоналізації мікро-, малих та середніх підприємств, включаючи кооперативи та соціальні підприємства;
(g) сприяння розвитку лідерства серед підприємств корінних народів та мереж таких підприємств;
(h) вивчення можливостей для полегшення роботи кожної Сторони у розробці та розширенні програм консультування, допомоги та навчання з питань експорту для підприємств, що належать корінним народам;
(i) обмін інформацією, досвідом та кращими практиками щодо сприяння доступу підприємств, що належать корінним народам, до існуючих ланцюжків постачання та просування та розвитку ланцюжків постачання корінних народів;
(j) врахування способів заохочення компаній до пошуку продуктів та послуг серед підприємств, що належать корінним народам; та
(k) будь-яке інше питання за рішенням Сторін.
6. Сторони можуть запрошувати міжнародні установи, бізнеси, неурядові організації або інші відповідні установи, у відповідних випадках, для надання допомоги у розробці та здійсненні заходів у сфері співробітництва відповідно до цієї Статті.
7. Протягом одного року з дати набрання чинності цією Угодою кожна Сторона повинна докласти зусиль для створення веб-сторінки з інформацією для підвищення обізнаності про можливості, створені цією Угодою для корінних народів, включно з переліком заходів, запланованих або здійснених відповідно до цієї Статті, і буде регулярно оновлювати та підтримувати таку веб-сторінку, як належно.
8. Сторони можуть, у разі необхідності, співпрацювати в рамках міжнародних та багатосторонніх форумів з метою сприяння участі корінних народів у міжнародній торгівлі, у тому числі в рамках СОТ.
Стаття 25.5: Комітет з питань торгівлі та корінних народів
1. Цим Сторони створюють Комітет з питань торгівлі та корінних народів, до складу якого входять представники кожної Сторони, відповідальні за питання, що охоплюються цією Главою. У відповідних випадках кожна Сторона може запросити представників установ корінних народів, включаючи правовласників і партнерів з числа корінних народів.
2. Мета Комітету з питань торгівлі та корінних народів полягає в нагляді за виконанням цієї Глави, і його функції можуть включати:
(a) створення форуму для обговорення та розгляду будь-яких питань, пов’язаних з діяльністю та виконанням цієї Глави;
(b) забезпечення координації та нагляду за діяльністю у сфері співробітництва відповідно до Статті 25.4;
(c) співпрацю з іншими комітетами, робочими групами та допоміжними органами, створеними відповідно до цієї Угоди, для забезпечення того, щоб корінні народи могли в повній мірі скористатися цією Угодою;
(d) підготовку та оприлюднення на щорічній основі звіту про свою діяльність відповідно до цієї Глави;
(e) надання рекомендацій, якщо це необхідно, Спільній комісії; та
(f) виконання будь-яких інших функцій, про які Сторони можуть вирішити.
3. Комітет з питань торгівлі та корінних народів повинен збиратися за взаємним рішенням Сторін особисто або за допомогою будь-яких інших доступних технологічних засобів протягом одного року з дати набрання чинності цією Угодою, а потім за рішенням Сторін для розгляду будь-яких питань, що виникають у зв’язку з цією Главою.
Стаття 25.6: Положення Угоди, які приносять вигоди корінним народам
