Суб’єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п’яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб’єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб’єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
6. Планові перевірки суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.
План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п’ять днів до початку відповідного планового періоду.
Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.
Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва - п’яти робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва - до семи робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Щорічно, до 1 червня, Регулятор готує звіт про виконання річного плану державного контролю суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, за попередній рік, який включається до річного звіту про діяльність Регулятора та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора.
7. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
1) подання суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб’єктів господарювання та споживачів про порушення суб’єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва - до п’яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб’єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
8. Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єкта, що належить до особливої групи споживачів, є:
1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;
2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;
3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;
5) обґрунтоване звернення суб’єкта господарювання або споживача про порушення суб’єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;
6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Позапланова невиїзна перевірка суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єкта, що належить до особливої групи споживачів, може проводитися без попередження заздалегідь.
Згода суб’єкта, щодо якого здійснюється перевірка, повідомлення його про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов’язковими.
Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб’єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, повідомляється рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
9. До проведення перевірок Регулятор має право залучати представників інших державних органів, органів місцевого самоврядування за згодою керівників цих органів.
10. Про виявлені під час проведення перевірок факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про наявність ознак кримінального правопорушення, Регулятор повідомляє Антимонопольний комітет України або правоохоронні органи відповідно до повноважень, встановлених законом.
11. Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором";
4) пункти 9 та 21 частини першої статті 20 викласти в такій редакції:
"9) інвестицій у генеруючі потужності та установки зберігання енергії з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії";
"21) застосування умов для приєднання до мереж нових генеруючих потужностей та/або установок зберігання енергії з належним урахуванням витрат і вигод, пов’язаних з різними технологіями у використанні відновлюваних джерел енергії, а також із розподіленою генерацією та комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії (когенерацією)";
"Стаття 21. Розгляд скарг та врегулювання спорів
1. Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктами, що належать до особливої групи споживачів, а також вирішує спори, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:
1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;
2) дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов;
3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;
4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.
2. Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, суб’єктами, що належать до особливої групи споживачів, а також між суб’єктами управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором.
3. Під час розгляду скарг, вирішення спорів Регулятор має право вимагати від суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спорів.
4. До прийняття рішення по суті спірного питання Регулятор може проводити попередні слухання із залученням заінтересованих осіб та, за потреби, проводити позапланові перевірки.
Порядок проведення попередніх слухань визначається Регулятором.
5. За результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про:
1) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів, законодавства у відповідній сфері;
2) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;
3) накладення штрафу на суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єкта, що належить до особливої групи споживачів, у встановленому порядку;
4) припинення розгляду звернення заявника.
Рішення Регулятора надається суб’єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єкту, що належить до особливої групи споживачів, шляхом надсилання або вручення під розписку.
Рішення, прийняте Регулятором у ході досудового розгляду спору, є обов’язковим до виконання учасниками спору і може бути оскаржене в суді.
Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг
1. Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб’єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Посадові особи суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
2. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
3. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб’єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб’єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб’єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
4. Регулятор застосовує штрафні санкції до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, за:
несвоєчасне надання інформації Регулятору - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ненадання інформації Регулятору або надання завідомо недостовірних даних - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора та правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами, що регулюють відносини у відповідних сферах, - у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суб’єкт не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п’ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
5. Суб’єкти, на яких накладено штраф, зобов’язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п’ятою статті 13 цього Закону.
За заявою суб’єкта, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п’яти робочих днів з дня сплати штрафу суб’єкт, на якого рішенням Регулятора накладено штраф, зобов’язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п’ятою статті 13 цього Закону.
6. Посадові особи суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, несуть адміністративну відповідальність за несвоєчасне надання інформації, необхідної для виконання покладених на Регулятора завдань, ненадання інформації або надання завідомо недостовірних даних, невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення".
6. Частину другу статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409 із наступними змінами) доповнити пунктом 15-1 такого змісту:
"15-1) гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії".
7. Пункт 11 частини першої статті 2 Закону України "Про товарні біржі" (в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) після слів "паливно-енергетичні ресурси" доповнити словами "та їх приналежності".
8. Частину першу статті 16 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 10, ст. 78 із наступними змінами) доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:
"набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії".
9. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1 терміни "гарантія походження біометану" та "сертифікат походження біометану" викласти в такій редакції:
"гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;
сертифікат походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про анулювання гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану";
2) частини першу і другу статті 8-1 викласти в такій редакції:
"Реєстр біометану є електронною системою облікових записів, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, реєстрації скрапленого або стисненого біометану, а також для формування гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого).
Реєстр біометану ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива";
3) у статті 8-2:
частину першу викласти в такій редакції:
"Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується за допомогою реєстру біометану центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, відповідно до Порядку функціонування реєстру біометану";
пункти 4-6 частини другої викласти в такій редакції:
"4) обсяг біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані у відповідному газовому місяці;
5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт*год.), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані;
6) газовий місяць, протягом якого здійснювалася подача біометану до газотранспортної або газорозподільної системи або виробництво біометану для використання у скрапленому або стисненому стані";
частини третю - дев’яту викласти в такій редакції:
"Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану протягом п’яти робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану.
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується в електронному вигляді з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Підставами для відмови у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) є подання до реєстру недостовірної інформації або подання інформації не в повному обсязі.
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) може підлягати передачі, розподілу та анулюванню.
Одночасно з анулюванням гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, формує сертифікат походження біометану.
Порядок видачі, передачі, розподілу та анулювання гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) та порядок видачі сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Порядок анулювання гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), видачі сертифіката походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) в разі, якщо споживання біометану здійснюється поза межами митної території України, визначається міжнародними договорами".
10. Частину сьому статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234) доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1) реалізує державну політику у сфері альтернативних видів палива".
11. У Законі України "Про енергетичну ефективність" (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 2, ст. 8):
1) пункти 1 і 2 частини шостої статті 4 після слів "стимулювання участі споживачів" доповнити словами "(у тому числі активних споживачів)";
2) у статті 14:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Технічна політика щодо встановлення інтелектуальних систем обліку операторами систем передачі, операторами систем розподілу розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі";
частину третю після слова "Споживач" доповнити словами "(у тому числі активний споживач)";
3) у статті 15:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Оператори системи передачі та оператори системи розподілу кожні п’ять років до 1 березня здійснюють оцінку потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії в Україні, зокрема щодо визначення показників енергоефективності діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу (зокрема втрати та витрати енергії в мережах), керування навантаженням і забезпечення оперативної сумісності, а також доступу до мереж для споживачів (у тому числі активних споживачів) електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з відновлюваних (альтернативних) джерел енергії, та/або споживачів (у тому числі активних споживачів), які встановили установки зберігання енергії";
абзаци перший і третій частини другої викласти в такій редакції:
"2. Оцінка потенціалу енергоефективності містить перелік заходів та обсягів фінансування для реалізації економічно ефективних рішень для підвищення рівня енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії з графіком їх запровадження. Оператори системи передачі та оператори системи розподілу протягом десяти днів з дня завершення оцінки надсилають результати оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії в Україні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному та нафтогазовому комплексах, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
"Методика оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному та нафтогазовому комплексах";
абзаци другий, третій, шостий, сімнадцятий і вісімнадцятий частини четвертої викласти в такій редакції:
"1) стимулювання участі споживачів (у тому числі активних споживачів), які мають можливість керувати своїм споживанням, на ринку електричної енергії;
2) спрощення доступу та стимулювання участі споживачів електричної енергії (у тому числі активних споживачів), які мають можливість керувати своїм навантаженням, у ринках балансування, резервування, допоміжних та інших послуг з урахуванням технологічних обмежень";
"Впровадження "розумних мереж" здійснюється з урахуванням Концепції впровадження "розумних мереж" в Україні та середньострокового Плану заходів із впровадження "розумних мереж" в Україні, що розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та затверджуються Кабінетом Міністрів України";
"6.4. інтеграція об’єктів відновлюваної енергетики;
6.5. інтеграція установок зберігання енергії".
12. Пункти 6 і 7 статті 5 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" від 24 лютого 2023 року № 2956-IX викласти в такій редакції:
"6. Тимчасово, до 1 січня 2025 року, розрахунок плати за приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу установок зберігання енергії передбачає лише складову плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання.
Тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі та тарифи операторів систем розподілу мають передбачати компенсацію вартості плати за приєднану потужність для здійснення приєднання установок зберігання енергії.
У разі якщо передбачених у тарифах оператора системи передачі та операторів систем розподілу коштів на компенсацію вартості плати за приєднану потужність для здійснення приєднання у відповідному році недостатньо, такі кошти мають бути передбачені у відповідних тарифах у наступному році.
7. Будівництво, розміщення та експлуатація електрозарядних станцій та установок зберігання енергії може здійснюватися на земельних ділянках будь-якої категорії земель та/або виду цільового призначення".
13. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
у розділі X "Перехідні положення":
підпункт 13 пункту 27 доповнити абзацом такого змісту:
"З метою забезпечення функціонування енергетичної системи України дозволяється розміщувати електрогенеруючі установки та пов’язані з ними газові та електричні мережі, вузли обліку, інше пов’язане обладнання в межах земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти газотранспортної системи, на підставі технічних умов приєднання до газотранспортної системи (у разі якщо замовником приєднання є інший, ніж оператор газотранспортної системи, суб’єкт господарювання) без вжиття заходів із набуття та державної реєстрації прав власності або користування, у тому числі сервітуту, на земельні ділянки під зазначеними об’єктами, без розробки документації із землеустрою та без внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру";
пункт 28 доповнити абзацом такого змісту:
"абзацом п’ятим підпункту 13 пункту 27 цього розділу, діють протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні".
14. У статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139 із наступними змінами):
після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:
"З метою забезпечення функціонування енергетичної системи України об’єкти магістральних трубопроводів можуть використовуватися для розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання на підставі рішення Кабінету Міністрів України та/або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу. Зазначене рішення повинне передбачати обов’язок користувача електрогенеруючих установок з відшкодування витрат оператора газотранспортної системи України, пов’язаних з їх утриманням".
У зв’язку з цим частини дев’яту - одинадцяту вважати відповідно частинами десятою - дванадцятою;
частину десяту після слова "підприємств" доповнити словами "або суб’єкта господарської діяльності іншої форми власності, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу".
15. Абзац другий частини четвертої статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 37, ст. 371) доповнити словами "за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу".
16. У Законі України "Про індустріальні парки" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 22, ст. 212 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1:
пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:
"2) здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку - господарська діяльність учасників, керуючої компанії, ініціатора створення, інших суб’єктів індустріального парку на умовах договорів про створення та функціонування індустріального парку та/або про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку;
3) індустріальний (промисловий) парк (далі - індустріальний парк) - визначена ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і електронних комунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.
На території індустріальних парків не може здійснюватися діяльність з виробництва підакцизних товарів (за виключенням виробництва біологічних видів палива (біопалива), виробництва біокомпонентів, вироблення енергії з альтернативних джерел енергії, виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів) та господарська діяльність, що підпадає під ліцензування згідно з пунктами 18, 18-1, 20-22, 32 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності";
у пункті 6 слова "інфраструктури чи інших об’єктів керуючою компанією та/або ініціатором створення" замінити словами "інфраструктури чи інших об’єктів керуючою компанією, ініціатором створення та/або іншим суб’єктом";
пункт 9 після слів "в межах індустріального парку, уклав відповідний договір" доповнити словами "та/або про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку";
2) пункти 2 і 9 частини першої статті 25 викласти в такій редакції:
"2) надавати керуючій компанії, іншому суб’єкту індустріального парку право на облаштування індустріального парку та/або управління (експлуатацію) об’єктами, що розміщені у межах індустріального парку";
"9) передавати керуючій компанії, іншому суб’єкту індустріального парку або учасникам в оренду (суборенду), відчужувати об’єкти (частини об’єктів) нерухомого майна у межах індустріального парку";
3) пункти 2 і 2-1 частини першої статті 26 викласти в такій редакції:
"2) з урахуванням вимог земельного законодавства передавати учасникам, іншим суб’єктам індустріального парку в суборенду надану їй в оренду земельну ділянку або її частини у межах індустріального парку з правом забудови;
2-1) передавати учасникам, іншим суб’єктам індустріального парку в оренду (суборенду), відчужувати рухоме та нерухоме майно для використання у межах індустріального парку відповідно до законодавства";
4) статтю 30 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. У випадках, визначених законом, договір про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку може бути укладений між ініціатором створення або керуючою компанією індустріального парку та іншим суб’єктом індустріального парку".
17. У пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 50, ст. 456) цифри "2023" замінити цифрами "2024".
18. Частину першу статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX викласти в такій редакції:
"1. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення".
II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 23, абзаців першого - восьмого, десятого - шістдесят восьмого підпункту 27, абзаців шостого - двадцять четвертого підпункту 29 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити принципи торговельної політики гарантованого покупця;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
розробити та затвердити державну цільову економічну програму стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії.
3. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:
протягом п’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробити та подати Кабінету Міністрів України порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
протягом шести місяців з дня затвердження порядку видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, забезпечити функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести у відповідність з вимогами цього Закону типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та затвердити типовий договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця.
4. Міністерству фінансів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити внесення змін до своїх нормативно-правових актів щодо внесення біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) до переліку товарів, щодо яких здійснюється митне оформлення.
5. Абзаци восьмий і дев’ятий частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" застосовуються до суб’єктів господарювання, які мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії, якщо такі суб’єкти господарювання до 31 грудня 2019 року уклали договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом і технічні умови для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, таких суб’єктів господарювання були чинними станом на 24 лютого 2022 року та у замовника приєднання відсутні невиконані зобов’язання, строк виконання яких настав за договором (договорами) про приєднання до електричних мереж (або за аналогічним договором, що регулював приєднання об’єкта (об’єктів) електроенергетики такого замовника до електричних мереж), і такий договір (такі договори) був чинний (були чинними) станом на 24 лютого 2022 року.
Суб’єкт господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії, якщо такий суб’єкт господарювання до 31 грудня 2019 року уклав договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та гарантований покупець за зверненням такого суб’єкта господарювання мають укласти новий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом або додаткову угоду - для діючого договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на тих самих умовах, крім вимог щодо зобов’язання суб’єкта господарювання щодо будівництва, введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики та санкцій у випадку незавершення такого будівництва у строки, передбачені абзацами восьмим і дев’ятим частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України", за винятком строку, що сплив від дати укладення раніше укладеного договору між суб’єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та гарантованим покупцем до дати укладення нового договору (додаткової угоди) між суб’єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та гарантованим покупцем.
Суб’єкт господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії та у якого відсутні невиконані зобов’язання за договором (договорами) про приєднання до електричних мереж (або за аналогічним договором, що регулював приєднання об’єкта (об’єктів) електроенергетики такого суб’єкта господарювання до електричних мереж), строк виконання яких настав до 24 лютого 2022 року, і такий (такі) договір (договори) були чинні станом на 24 лютого 2022 року, та оператор системи розподілу/оператор системи передачі за зверненням такого суб’єкта господарювання повинні укласти додаткову угоду до договору (договорів) про приєднання до електричних мереж (або до аналогічного договору, що регулював приєднання об’єкта (об’єктів) електроенергетики такого суб’єкта господарювання до електричних мереж), що містить положення про:
видачу нових (на умовах, що були чинні станом на 24 лютого 2022 року і з урахуванням фактично виконаних таким суб’єктом господарювання зобов’язань за договором про приєднання до електричних мереж станом на дату укладення додаткової угоди) технічних умов для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з енергії сонця, та крім об’єктів, які на дату укладення додаткової угоди знаходяться на тимчасово окупованій території), що будуть чинними до 31 грудня 2024 року; або
видачу нових (на умовах, що були чинні станом на 24 лютого 2022 року і з урахуванням фактично виконаних таким суб’єктом господарювання зобов’язань за договором про приєднання до електричних мереж станом на дату укладення додаткової угоди) технічних умов для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з енергії сонця, та крім об’єктів, які на дату укладення додаткової угоди знаходяться на тимчасово окупованій території), що будуть чинними до 31 грудня 2025 року, - за умови обґрунтованого перегляду вартості надання послуг з приєднання станом на день, наступний за днем скасування воєнного стану, з урахуванням законодавства України, чинного на дату такого перегляду.
6. Гарантований покупець та учасники балансуючої групи гарантованого покупця у термін не пізніше дати набрання чинності підпунктом 23, абзацами першим - восьмим, десятим - шістдесят восьмим підпункту 27, абзацами шостим - двадцятьчетвертим підпункту 29 пункту 2 розділу I цього Закону зобов’язані привести договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у відповідність із типовим договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та укласти договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця.
З цією метою гарантований покупець протягом п’яти днів з дати набрання чинності рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначеним абзацом п’ятим пункту 3 цього розділу, розміщує на своєму веб-сайті форми додаткової угоди до договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та договору про участь у балансуючій групі гарантованого покупця.
Учасник балансуючої групи гарантованого покупця протягом 20 календарних днів з дати оприлюднення форм додаткової угоди до договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та договору про участь у балансуючій групі гарантованого покупця надсилає гарантованому покупцю підписані примірники додаткової угоди до договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та договору про участь у балансуючій групі гарантованого покупця.
У разі невиконання учасником балансуючої групи гарантованого покупця вимог абзацу третього цього пункту - з наступного дня після строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, надані таким учасником балансуючої групи гарантованого покупця прогнозні дані відпуску електричної енергії не враховуються гарантованим покупцем, адміністратором комерційного обліку не враховуються фактичні дані відпуску електричної енергії електроустановками такого учасника балансуючої групи гарантованого покупця, призупиняються зобов’язання купівлі-продажу електричної енергії та оплати частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.
Гарантований покупець зобов’язаний протягом одного календарного дня з дня невиконання вимог абзацу першого цього пункту повідомити адміністратора комерційного обліку про невиконання таким учасником вимог цього Закону.
7. У разі звернення до гарантованого покупця із заявою про укладення або поновлення дії договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом суб’єктами господарювання, які вийшли з балансуючої групи гарантованого покупця відповідно до законодавства, що діяло до дати набрання чинності цим Законом, такі суб’єкти господарювання у встановленому порядку укладають з гарантованим покупцем договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом або додаткову угоду про поновлення дії договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, якщо інше не встановлено пунктом 6 цього розділу.
8. Установити, що:
відносини щодо відшкодування виробниками, які здійснюють продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, які виникли з 8 вересня 2022 року, регулюються відповідно до частини шостої статті 65 та частини шостої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України";
відносини щодо визначення вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яку гарантований покупець надає оператору системи передачі, які виникли у період з 8 вересня 2022 року, регулюються відповідно до частини сьомої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України".
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців після його припинення або скасування, з метою мінімізації небалансів, гарантований покупець при продажу електричної енергії за двосторонніми договорами визначає стартову ціну аукціону на рівні, визначеному у принципах торговельної політики гарантованого покупця. У разі якщо формула розрахунку стартової ціни аукціону або рівень стартової ціни аукціону не визначені у принципах торговельної політики гарантованого покупця, гарантований покупець здійснює продаж електричної енергії за двосторонніми договорами (крім експорту такої електричної енергії) на електронних аукціонах за методом покрокового підвищення початкової ціни.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 30 червня 2023 року № 3220-IX | |
