Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються.

Для засуджених до довічного позбавлення волі, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

Після відбуття п’яти років строку покарання засуджені до довічного позбавлення волі можуть брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.

На засуджених до довічного позбавлення волі поширюються заходи заохочення, стягнення та порядок їх застосування, передбачені статтями 130, 132 Кримінально-виконавчого кодексу України і розділом XXI цих Правил.

Засуджені до довічного позбавлення волі у визначений розпорядком дня час можуть користуватися телевізорами, придбаними за власний рахунок або за рахунок родичів, за наявності можливості розміщення їх у камері.

Користуватися релігійною літературою та відправляти релігійні обряди засуджені до довічного позбавлення волі можуть тільки в межах камери або окремого приміщення, розташованого в межах будівлі ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки (сектору середнього рівня безпеки), у вільний час та якщо це не порушує права інших засуджених.

У необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним нового кримінального правопорушення або за наявності медичного висновку за постановою начальника установи виконання покарань його можуть тримати в одиночній камері.

З метою забезпечення безпеки персоналу установ виконання покарань та засуджених, попередження вчинення з їхнього боку кримінальних правопорушень засуджені до довічного позбавлення волі, схильні до втечі, нападу на адміністрацію установи виконання покарань та захоплення заручників, можуть переводитися до інших камер з обов’язковим врахуванням психологічної сумісності засуджених.

Чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, розміщують у камерах з дотриманням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 92 Кримінально-виконавчого кодексу України.

До осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу установи виконання покарань, виявляють буйство або здійснюють інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточуючим або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя у порядку, передбаченому пунктами 1-5 розділу ХХVI цих Правил, відповідно до статті 106 Кримінально-виконавчого кодексу України.

2. При виведенні з камер або конвоюванні на території установи виконання покарань до чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, схильних до втечі, захоплення заручників, нападу на адміністрацію, застосовуються кайданки з урахуванням фізичних вад та стану їхнього здоров’я. У разі конвоювання за межами установи виконання покарань до них застосовуються кайданки. При застосуванні кайданків руки засуджений тримає за спиною.

Конвоювання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, на території установи виконання покарань здійснюється по одному в супроводі не менше двох представників адміністрації установи виконання покарань.

Для конвоювання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, на території установи виконання покарань залучається кінолог зі службовим собакою з урахуванням фізичних вад засуджених та стану їхнього здоров’я.

При конвоюванні чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, в межах будівлі ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки кінолог зі службовим собакою не залучається.

У разі виведення жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, із камер та конвоювання територією установи виконання покарань кайданки до них не застосовуються. У разі конвоювання за межами установи виконання покарань до них застосовуються кайданки. Конвоювання цих засуджених здійснюється по одному в супроводі трьох представників адміністрації установи виконання покарань без залучення кінолога зі службовим собакою.

1. У секторі для тримання осіб, узятих під варту, можуть триматися особи, які перебувають під вартою відповідно до вмотивованого рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесеного відповідно до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, а також постанови прокурора, прийнятої у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України; особи, щодо яких вироком суду передбачено тримання під вартою до набрання ним законної сили (далі - ув’язнені).

2. Сектор для тримання осіб, узятих під варту, створюється на базі капітально побудованих приміщень і розташовується в окремому ізольованому локальному секторі виправної колонії.

Територія сектору для тримання осіб, узятих під варту, відгороджується парканом суцільного заповнення і посилюється відповідними інженерними засобами. Вхідні двері локального сектору та дільниці обладнуються механічним замком і блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини виправної колонії.

Приміщення та камери сектору для тримання осіб, узятих під варту, обладнуються необхідними технічними засобами нагляду і контролю.

3. Ув’язнені направляються до сектору для тримання осіб, узятих під варту, за нарядами міжрегіональної комісії в межах зони діяльності міжрегіонального управління.

Не підлягають направленню до сектору для тримання осіб, узятих під варту, неповнолітні, жінки з вагітністю понад чотири місяці, жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, особи, які страждають психічними, тяжкими соматичними захворюваннями, особи з інвалідністю.

Ув’язнені, що підозрюються або обвинувачуються в одному й тому самому кримінальному правопорушенні, за наявності відповідного рішення особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про їх роздільне тримання не направляються до сектору для тримання осіб, узятих під варту.

У разі направлення ув’язненого до сектору для тримання осіб, узятих під варту, про це негайно в установленому порядку інформується особа та орган, який здійснює кримінальне провадження, а також родичі ув’язненого.

Порядок приймання, обліку, звернення судових рішень до виконання, контролю за строками тримання, направлення для участі в судових засіданнях, звільнення ув’язнених організовується відповідно до вимог Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269 (зі змінами).

4. Ув’язнені, які тримаються у секторі для тримання осіб, узятих під варту, мають обов’язки і права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені Законом України "Про попереднє ув’язнення" та Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 червня 2019 року за № 633/33604 (далі - ПВР СІЗО).

5. Норма площі на одного ув’язненого, який тримається у секторі для тримання осіб, узятих під варту, не може бути менше, установленої Законом України "Про попереднє ув’язнення".

Камери сектору для тримання осіб, узятих під варту, забезпечуються меблями, інвентарем і предметами господарського призначення відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5 "Про затвердження Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1274/21586 (зі змінами).

У приміщенні сектору для тримання осіб, узятих під варту, крім камер, обладнується кабінет начальника сектору, службове приміщення представника чергової зміни, гардероб, сушильні для одягу і взуття, приміщення для зберігання продуктів харчування з холодильниками, інші необхідні побутові приміщення.

Необхідна кількість холодильників у секторі для тримання осіб, узятих під варту, визначається адміністрацією виправної колонії з урахуванням фактичної кількості осіб, які тримаються у секторі.

Ув’язнені мають право користуватися телевізорами (без можливості виходу в мережу Інтернет), електрочайниками потужністю не більше 2 кВт та електрокип’ятильниками промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт з розрахунку: один телевізор на камеру; один електрочайник на камеру; один електрокип’ятильник на 5 осіб.

У секторі для тримання осіб, узятих під варту, ув’язнені тримаються у камерах в умовах суворої ізоляції. Ув’язнені не мають права виходу з камер, крім випадків, передбачених Законом України "Про попереднє ув’язнення" та розпорядком дня.

Ув’язненим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Прибирання камер здійснюється у порядку черговості виключно ув’язненими, які тримаються у цьому секторі, у години, визначені розпорядком дня.

Щоденні прогулянки ув’язнених проводяться на спеціально обладнаному майданчику, розташованому на території сектору для тримання осіб, узятих під варту.

6. Ув’язнені забезпечуються харчуванням за нормами та в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року № 336 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" (зі змінами), Положенням про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2021 року № 2160/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2021 року за № 800/36422.

Приймання їжі ув’язненими проводиться в камерах у години, визначені розпорядком дня.

7. Лазне-пральне обслуговування ув’язнених здійснюється у порядку, установленому Положенням про організацію лазнепрального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (зі змінами).

Відвідування ув’язненими лазні проводяться за окремим графіком з обов’язковим забезпеченням їх ізоляції від осіб, які відбувають покарання у виправній колонії.

8. Надання ув’язненим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана в медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення", Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (зі змінами).

Для надання стаціонарної медичної допомоги ув’язненим, які тримаються в секторі для тримання осіб, узятих під варту, у медичній частині виправної колонії обладнуються відповідні ізольовані кімнати-палати.

9. Ув’язнені мають право купувати протягом місяця продукти харчування та предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати у крамниці виправної колонії, а також без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення.

Виводити ув’язнених для придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності забороняється. Для таких осіб придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснює персонал виправної колонії. З цією метою кожному ув’язненому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності, видається для заповнення бланк заяви за формою згідно з додатком 9 до цих Правил.

10. Одержання ув’язненими посилок та передач здійснюється в порядку, встановленому розділом XII цих Правил.

11. Надання ув’язненим побачень з родичами або іншими особами здійснюється з урахуванням статті 12 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

Такі побачення надаються ув’язненим у кімнатах короткострокових побачень виправної колонії в спеціально відведені години з обов’язковим забезпеченням їх ізоляції від осіб, які відбувають покарання у цій колонії.

12. Ув’язненим гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, з дотриманням вимог статті 12 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

13. Відповідно до статті 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язнені можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також з підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, у порядку, визначеному ПВР СІЗО.

Кореспонденція, яку ув’язнені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокурору, захиснику в кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подання. Кореспонденція, яку ув’язнені та засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

14. Ув’язненим дозволяється одержувати грошові перекази (у національній валюті) через поштові відділення, банки або касу установи, які відповідно до законодавства зараховуються на їх особові рахунки. Одержання ув’язненими грошових переказів здійснюється в порядку, визначеному ПВР СІЗО.

15. До ув’язнених, які тримаються у секторі для тримання осіб, узятих під варту, начальник виправної колонії може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені Законом України "Про попереднє ув’язнення" у порядку, визначеному ПВР СІЗО.

Ув’язнені, до яких застосовано стягнення у виді поміщення до карцеру, відбувають його в ДІЗО виправної колонії, де тримаються по одному.

16. Адміністрація виправної колонії має право застосовувати до ув’язнених заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, гамівну сорочку, службових собак та вогнепальну зброю відповідно до статті 18 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та у порядку, визначеному ПВР СІЗО.

1. Після прибуття до установи виконання покарань військовополонені підлягають особистому обшуку з роздяганням, а їх речі - огляду. Особистий обшук з роздяганням проводиться тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає обшуку.

2. Військовополонених тримають у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) ізольованих жилих приміщеннях (камерах). Військовополонені щодня почергово здійснюють прибирання жилих приміщень (камер) з миттям підлоги та провітрюванням.

3. Військовополонені під час перебування в дільницях для тримання військовополонених до праці не залучаються.

4. Військовополонені мають право на щоденну прогулянку тривалістю одна година.

Щоденні прогулянки військовополонених проводяться на спеціально обладнаному майданчику, розташованому на території дільниці для тримання військовополонених.

5. У дільниці для тримання військовополонених організовується розпорядок дня, що затверджується наказом начальника установи виконання покарань. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх приміщеннях (камерах), де перебувають військовополонені.

6. Облік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, наявних у військовополонених під час прибуття, і дозволених для зберігання при собі, посилок, отриманих військовополоненими, дисциплінарних стягнень, накладених на військовополонених, а також облік проведених зустрічей здійснюється у особовій картці військовополоненого відповідно до додатка 9 до Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269.

1. Відвідування установ виконання покарань - проходження осіб до зони, що охороняється, з метою ознайомлення з умовами тримання та праці засуджених, проведення концертів, виступів, богослужінь тощо, спілкування (побачення) із засудженими, їх фото- і відеозйомки, а також ознайомлення з умовами праці персоналу та функціонуванням об’єктів установ виконання покарань.

2. Без спеціального дозволу безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок мають право особи, визначені частиною першою статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Зазначених осіб можуть супроводжувати до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації.

При відвідуванні установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок в одній установі не може одночасно перебувати більше десяти осіб.

Права осіб, які відвідують установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок, визначені частиною третьою статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України.

3. Для всебічного і об’єктивного висвітлення діяльності установ виконання покарань та отримання інтерв’ю у посадових осіб та засуджених представники засобів масової інформації можуть самостійно відвідувати територію установ за наявності спеціального дозволу.

Відвідування представниками засобів масової інформації засуджених здійснюється шляхом надання їм короткострокового побачення.

4. Оформлення спеціальних дозволів представникам засобів масової інформації для відвідування установ виконання покарань та взаємодію з ними здійснює Департамент.

Допуск представників засобів масової інформації на територію установ виконання покарань здійснюють начальники цих установ, начальники міжрегіональних управлінь на підставі виданого спеціального дозволу, паспорта та редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність до засобу масової інформації.

Крім того, для отримання дозволу на відвідування певної установи виконання покарань представники засобів масової інформації можуть звернутися безпосередньо до керівництва цієї установи або відповідного міжрегіонального управління.

5. Для отримання спеціального дозволу на відвідування установ виконання покарань представники засобів масової інформації подають не пізніше ніж за п’ять робочих днів до запланованого відвідування до Департаменту, керівництву відповідного міжрегіонального управління або установи подання із зазначенням:

повного найменування засобу масової інформації, дати і номера реєстрації, місцезнаходження, номера телефону (факсу), електронної пошти;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні подання до Департаменту або міжрегіонального управління);

мети, дати та часу відвідування установи виконання покарань;

прізвища, імені, по батькові представника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

номера редакційного посвідчення або інших документів, що засвідчують належність до засобу масової інформації;

особи, з якою планується записати інтерв’ю (коментар), та орієнтовної тематики.

Подання, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що у триденний строк з дати реєстрації подання письмово повідомляється засіб масової інформації.

6. За результатами розгляду подання протягом трьох робочих днів Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) готує спеціальний дозвіл на відвідування установи виконання покарань або лист про відмову в його наданні та направляє представнику засобу масової інформації, який направив подання.

За рішенням керівництва Департаменту, міжрегіонального управління або начальника установи виконання покарань встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об’єктів установи виконання покарань та проведення фото- і відеозйомки. До таких об’єктів належать охоронні споруди, периметр установи виконання покарань, спостережні вишки, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, службове приміщення, оснащене системами нагляду і контролю, де персонал установи виконання покарань здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

7. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань надсилається представникам засобів масової інформації у разі, якщо:

засуджений відмовляється від зустрічі або не бажає використовувати короткострокове побачення на її проведення;

слідчий або суд, які здійснюють кримінальне провадження, не дають письмового дозволу на зустріч із засудженим;

в установі виконання покарань запроваджено режим особливих умов.

8. Представники об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на підставі статті 25 Кримінально-виконавчого кодексу України бажають надавати допомогу у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати установи виконання покарань за наявності відповідного дозволу.

Надання дозволу представникам об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій на відвідування установи виконання покарань та взаємодію з ними здійснює Департамент, керівництво міжрегіонального управління або установи виконання покарань.

Для отримання такого дозволу об’єднання громадян, релігійні або благодійні організації не пізніше ніж за п’ять робочих днів до запланованого відвідування подають до Департаменту, керівництву міжрегіонального управління або установи виконання покарань заяву, в якій зазначають:

повне найменування об’єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), електронну пошту;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні заяви до Департаменту або міжрегіонального управління);

дату та час відвідування установи виконання покарань;

прізвище, ім’я, по батькові представників об’єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, які планують відвідати установу виконання покарань, серію та номер паспорта, коли і ким виданий.

До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту.

Крім того, священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші представники зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, повинні надати копію офіційного погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю та виконання релігійних обрядів.

9. За результатами розгляду заяви протягом трьох робочих днів Департамент (міжрегіональне управління) надає дозвіл на відвідування установи виконання покарань, про що повідомляє об’єднання громадян, релігійну або благодійну організацію.

У разі відсутності у заяві інформації або копій документів, зазначених у пункті 8 цього розділу, об’єднання громадян, релігійна або благодійна організація у триденний строк з дати реєстрації заяви письмово повідомляються про відмову у дозволі на відвідування установи виконання покарань.

10. Представники об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на постійній основі беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати установи виконання покарань за спрощеною процедурою.

Для цього зазначеним особам видається перепустка на певний період (місяць, квартал) та на цей період складається графік візитів, який затверджує начальник установи виконання покарань.

11. Надання спеціального дозволу близьким родичам засудженого або іншим особам на відвідування установи виконання покарань здійснює Департамент, керівництво міжрегіонального управління або установи виконання покарань.

Для отримання спеціального дозволу на відвідування установ виконання покарань близькі родичі засудженого або інші особи подають не пізніше ніж за п’ять робочих днів до запланованого відвідування до Департаменту, керівництву відповідного міжрегіонального управління або установи письмову заяву із зазначенням:

прізвища, імені, по батькові особи, яка виявила бажання відвідати установу виконання покарань, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні подання до Департаменту або міжрегіонального управління);

дати та часу відвідування установи виконання покарань.

Заява, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що у триденний строк з дати реєстрації заяви письмово повідомляється особа, яка її подала.

12. За результатами розгляду заяви протягом трьох робочих днів Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) готує спеціальний дозвіл на відвідування установи виконання покарань або лист про відмову в його наданні та направляє особі, яка її подала.

За рішенням керівництва Департаменту, міжрегіонального управління або начальника установи виконання покарань встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об’єктів установи виконання покарань та проведення фото- і відеозйомки. До таких об’єктів належать охоронні споруди, периметр установи виконання покарань, спостережні вишки, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, службове приміщення,оснащене системами нагляду і контролю, де персонал установи виконання покарань здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

При наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) має поінформувати близьких родичів засудженого або інших осіб, що такий дозвіл не є підставою для надання побачення із засудженим.

13. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань близьким родичам засудженого або іншим особам надсилається у разі, якщо в установі виконання покарань запроваджено режим особливих умов.

14. У випадках порушення представниками засобів масової інформації, об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, а також громадянами вимог встановленого режиму за рішенням адміністрації установи виконання покарань відвідування може бути припинено на будь-якій його стадії.

Поіменна картка виготовляється із цупкого картону або пластику розміром 100 х 70 мм. У лівому верхньому куті розміщується фотокартка засудженого(ї), засвідчена печаткою установи виконання покарань, поряд зазначаються його (її) прізвище, ім’я, по батькові, рік народження і номер відділення соціально-психологічної служби. Під фотокарткою і установчими даними зазначаються статті Кримінального кодексу України, за якими він (вона) засуджений(а), строк позбавлення волі, початок та кінець строку покарання.

Поіменні картки формуються в єдину картотеку і зберігаються в приміщенні чергової частини установи виконання покарань. Другий примірник картотеки зберігається на КПП між житловою і виробничою зонами установи виконання покарань і використовується для виведення (повернення) засуджених на роботу (з роботи).

Нагрудний розпізнавальний знак виготовляється із тканини темного кольору у вигляді прямокутника розміром 90 х 40 мм. На полі знака білою фарбою зазначаються прізвище, ініціали засудженого(ї), нижче - номер відділення, по краю наноситься кайма завширшки 5 мм.

Нагрудний розпізнавальний знак нашивається на верхній одяг і сорочку з лівого боку.

Предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу.

Будь-яка зброя, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони, оптичні прилади.

Пересувні засоби.

Гроші та цінності.

Будь-які вироби з дорогоцінних металів.

Будь-які напої із вмістом алкоголю та енергетичної дії, пиво, дріжджі, одеколон та інші вироби на спиртовій основі.

Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування)).

Будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD- та DVD-диски (за винятком: гучномовець - один на жилу секцію (камеру), телевізор (без можливості виходу в мережу Інтернет) та цифровий ефірний тюнер T2 - один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію (камеру), DVD-програвач - один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію (камеру)).

Радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади (засудженим, які тримаються у виправних центрах, дозволяється зберігати та користуватися мобільними телефонами у порядку, встановленому пунктом 2 розділу ХІV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).

Комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, встановленої у комп’ютерних класах. Засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволяється мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них).

Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети.

Сокири, молотки та інші інструменти.

Гральні карти.

Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати.

Будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на зберігання грошей, речей та цінностей, а також кореспонденції від органів та осіб, зазначених у пункті 1 розділу ХІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).

Топографічні карти, компаси.

Військовий та інший формений одяг, обладнання до нього, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за винятком тапочок) невстановлених законодавством зразків.

Музичні інструменти.

Будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари тощо).

Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які можуть зберігатися за кімнатної температури, крупи, макаронні вироби, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці, цукор та кава - до 1 кг кожного найменування, свіжі фрукти та овочі, а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.

Засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволяється мати при собі продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які можуть зберігатися за кімнатної температури.

Одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за встановленими нормами;

натільна білизна (тепла і проста);

панчохи, шкарпетки та рукавиці;

поясні ремені, кашне, носові хустинки, нитки та вироби з них;

тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) - по одній парі;

годинники з некоштовних матеріалів (1 шт.);

дзеркало, бритви електричні або механічні, а також безпечні з касетними головками;

сірники - не більше 10 коробок, запальнички одноразового використання - не більше 5 шт.;

предмети першої потреби та засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, крем, піна чи гель для гоління, крем після гоління, дезодорант (кульковий, сухий) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці), спеціальні засоби гігієни для жінок;

підручники і навчальне приладдя, література та періодичні видання, у тому числі релігійного змісту (до 10 примірників), письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки, листівки;

шашки, шахи, доміно, нарди (по одному комплекту);

ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них (1 шт.);

щітки для одягу та взуття, крем для взуття;

поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;

натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;

спортивні костюми (один);

для жінок додатково халати та сукні, хустки, головні убори, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси, виготовлені з некоштовних матеріалів;

USB флеш-накопичувач (1 шт.);

планшетний комп’ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.).

За наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації, а також лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму.