Про затвердження Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини четвертої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що додається.

2. Внести до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 109, № 44, ст. 1622, № 91, ст. 2973), і Порядку акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1130 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 111, № 90, ст. 2938), зміни, що додаються.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін’юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації - адміністратор центру надання адміністративних послуг, помічник нотаріуса, які вчиняють усі передбачені законодавством дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації;

реєстраційні дії - усі дії, що здійснюються державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації у реєстрах, крім надання інформації з них.

3. Основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;

аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз’яснень.

4. Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1) розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України";

3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;

4) перевірки відомостей, отриманих Мін’юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або на іншій посаді, що передбачала виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у певного суб’єкта державної реєстрації.

5. Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін’юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі.

5-1. У разі виявлення під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації фактів неподання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи Мін’юст рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Мін’юсту для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

6. Моніторинг реєстраційних дій в реєстрах як комплекс організаційно-технічних заходів, що за допомогою програмних засобів ведення реєстрів забезпечує проведення посадовими особами Мін’юсту вибіркового аналітичного дослідження реєстраційних дій за певний проміжок часу (тиждень, місяць або квартал) за принципом зростання (без перевірки попередніх періодів), здійснюється за такими критеріями:

1) скасування записів у реєстрах;

2) проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами;

3) проведення державної реєстрації припинення обтяжень права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;

4) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом одного року з дня отримання ідентифікаторів доступу до відповідного реєстру у зв’язку з призначенням на відповідну посаду суб’єктом державної реєстрації, призначенням на посаду державного нотаріуса чи реєстрацією приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу;

5) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом шести місяців з дня анулювання відповідно до закону доступу такого реєстратора до одного із реєстрів;

6) проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України "Про санкції", а саме:

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно:

- активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

заборони на набуття у власність земельних ділянок;

- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно:

- активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

- заборони збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність.

Перелік реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим пунктом, для цілей проведення їх моніторингу надається технічним адміністратором реєстрів у строки та з періодичністю, що визначені Мін’юстом.

9. Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін’юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10. У рішенні Мін’юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім’я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін’юсту (далі - комісія).

11. Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п’ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін’юстом рішення про проведення такої перевірки.

12. Мін’юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін’юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб’єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін’юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб’єкта, нотаріуса.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін’юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

13. Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації мають право подавати Мін’юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

13-1. Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:

дата проведення камеральної перевірки;

прізвище, ім’я та по батькові посадових осіб Мін’юсту, що проводили камеральну перевірку;

підстава проведення камеральної перевірки;

опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта);

пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

14. За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін’юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін’юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов’язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

16. У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін’юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов’язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

17. У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, не передбачених пунктом 16 цього Порядку, застосовується пункт 1 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 1 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому строк тимчасового блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до реєстрів не може бути меншим ніж два тижні та перевищувати три місяці.

У разі коли порушення у сфері державної реєстрації свідчать про неправильне застосування законодавства у сфері державної реєстрації, може застосовуватися пункт 5 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 5 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації у строк, що не перевищує два місяці з дня отримання суб’єктом державної реєстрації, нотаріусом засвідченої в установленому законодавством порядку копії рішення Мін’юсту, зобов’язані подати до Мін’юсту документальне підтвердження підвищення кваліфікації у сфері державної реєстрації.

Порушення державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації встановленого абзацом другим цього пункту строку є підставою для прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 1 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

18. У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, також застосовується пункт 3 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 3 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня отримання суб’єктом державної реєстрації, нотаріусом засвідченої в установленому законодавством порядку копії рішення Мін’юсту, зобов’язані прибути до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушення державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації встановленого абзацом першим цього пункту строку є підставою для прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

19. Допущення державним реєстратором технічних помилок під час здійснення реєстраційних дій в реєстрах не є підставою для притягнення державного реєстратора до передбаченої законом відповідальності у разі, коли такі помилки можуть бути виправлені державним реєстратором самостійно або у порядку, передбаченому законом.

20. Результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін’юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін’юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін’юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін’юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін’юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб’єкта, нотаріуса.

У разі складення комісією за результатами камеральної перевірки довідки про проведення камеральної перевірки така довідка у порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, надсилається Мін’юстом суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу.

У разі прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", один примірник відповідного рішення Мін’юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу надсилається Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Мін’юсті.

У разі прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", один примірник відповідного рішення Мін’юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття надсилається технічному адміністратору реєстрів.

22. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться Мін’юстом у разі надходження від суб’єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора в якому претендує особа, відповідного запиту в паперовій формі, в якому зазначаються такі відомості:

прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) претендента (у разі зміни таких відомостей також зазначаються прізвище, ім’я та по батькові до зміни);

серія та номер паспорта громадянина України, відомості про дату видачі та орган, що здійснив видачу паспорта громадянина України;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

електронна адреса для офіційного листування з Мін’юстом;

сфера державної реєстрації для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

До запиту додаються засвідчені в установленому порядку копії:

паспорта громадянина України;

документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

документа про освіту;

трудової книжки.

22-1. Мін’юст протягом місяця з моменту надходження запиту на проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації перевіряє дотримання суб’єктом державної реєстрації вимог пункту 22 цього Порядку у разі відсутності суперечностей між відомостями, зазначеними у запиті, та доданими до нього документами.

У разі відсутності у запиті в повному обсязі відомостей, передбачених пунктом 22 цього Порядку, та/або наявності між такими відомостями та документами, доданими до запиту, суперечностей запит суб’єкта державної реєстрації не розглядається та не проводиться тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, про що Мін’юст у строк, визначений абзацом першим цього пункту, повідомляє суб’єкту державної реєстрації в електронній формі шляхом надсилання листа з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, зазначену в запиті. У разі відсутності у суб’єкта державної реєстрації системи електронного документообігу та відсутності у запиті відомостей про електронну адресу для офіційного листування з Мін’юстом повідомлення про залишення запиту суб’єкта державної реєстрації без розгляду та проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом надсилання листа в паперовій формі на поштову адресу відповідного суб’єкта. У відповідному листі зазначається вичерпний перелік підстав для залишення запиту суб’єкта державної реєстрації без розгляду та проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

23. Дата, час і місце проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації визначається за рішенням Мін’юсту.

Повідомлення про дату, час та місце проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, а також прізвище, ім’я та по батькові осіб, які запрошуються на таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.

24. Для забезпечення прозорості проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації здійснюється відеофіксація процедури тестування.

25. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться у присутності не менш як двох посадових осіб Мін’юсту.

26. Перелік тестових питань на знання законодавства у сфері державної реєстрації та варіанти відповідей (із зазначенням правильної відповіді) розробляються Мін’юстом. Зразок тестового питання на знання законодавства у сфері державної реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

27. Проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації та визначення його результатів здійснюються за допомогою програмного забезпечення, адміністрування якого здійснюється адміністратором єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін’юсту.

28. Перед проходженням тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації особа, яка має намір проходити відповідне тестування, пред’являє паспорт громадянина України.

Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації особам, що проходять тестування, забороняється користуватися додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним.

У разі порушення зазначених вимог особа, що проходить тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, відсторонюється від подальшого його проходження, про що складається відповідний акт, який підписується посадовими особами Мін’юсту, у присутності яких проходить тестування.

Відсторонена особа вважається такою, що не пройшла тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

29. Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації для кожної особи автоматично обирається питання з переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає сто тестових питань. Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним.

Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться в цілому у сфері державної реєстрації або окремо у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Загальний час для проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації повинен становити не більше двох годин.

30. Після закінчення особою проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів такого тестування за допомогою програмного забезпечення.

За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації формується звіт, який підписується особою, що проходила таке тестування, та посадовими особами Мін’юсту, у присутності яких проходило відповідне тестування.

У разі відмови особи, що проходила тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, підписувати звіт за результатами тестування відомості про це зазначаються у відповідному звіті.

31. За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації виставляються такі бали:

2 бали - особам, які відповіли правильно на 86 питань тестового завдання і більше;

1 бал - особам, які відповіли правильно на 75-85 питань тестового завдання;

0 балів - особам, які відповіли правильно на 74 і менше питань тестового завдання.

32. Особи, які за результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації набрали 0 балів, вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора, а також таким особам не може бути надано доступ до реєстрів.

Особи, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

Суб’єкт державної реєстрації може повторно подавати запит для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації щодо осіб, які його не пройшли.

33. Інформація про результати тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту та надсилається Мін’юстом до технічного адміністратора реєстрів не пізніше п’яти робочих днів після завершення відповідного тестування.

34. Рішення, дії або бездіяльність Мін’юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

У разі ухвалення судом рішення про скасування результатів тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації суб’єкт державної реєстрації має право повторно подати запит для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації щодо осіб, результати тестування яких було скасовано, відповідно до цього Порядку.

1. Пункт 18 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, доповнити абзацом такого змісту:

"Документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися виключно скаржнику, суб’єкту оскарження та заінтересованим особам, права та законні інтереси яких порушено, у разі їх звернення, а іншим особам - виключно на підставі судового рішення.".