Про затвердження Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини четвертої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що додається.

2. Внести до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 109, № 44, ст. 1622, № 91, ст. 2973), і Порядку акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1130 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 111, № 90, ст. 2938), зміни, що додаються.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін’юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

2. У цьому Порядку термін "уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації" означає адміністратора центру надання адміністративних послуг, помічника нотаріуса, які вчиняють усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації, передбачені законодавством.

3. Основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або не виконували функції державного реєстратора;

аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз’яснень.

4. Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, зокрема щодо відповідності державних реєстраторів кваліфікаційним вимогам, визначеним законодавством, здійснюється шляхом розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян", звернень інших осіб відповідно до закону, депутатських звернень, аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті, перевірки відомостей, отриманих Мін’юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, моніторингу реєстраційних дій в реєстрах, а також шляхом проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах.

Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації щодо визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або не виконували функції державного реєстратора, здійснюється шляхом тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації таких осіб.

5. Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін’юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі.

6. Моніторинг реєстраційних дій в реєстрах як комплекс організаційно-технічних заходів, що за допомогою програмних засобів ведення реєстрів забезпечує проведення посадовими особами Мін’юсту аналітичного дослідження реєстраційних дій за певний проміжок часу (тиждень, місяць або квартал) за принципом зростання (без перевірки попередніх періодів), здійснюється за такими критеріями:

1) скасування записів у реєстрах;

2) проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами;

3) проведення державної реєстрації припинення обтяжень права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва (крім випадку проведення такої реєстраційної дії державними та приватними виконавцями);

4) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом одного року з дня призначення на відповідну посаду суб’єктом державної реєстрації, з дня призначення на посаду державного нотаріуса чи з дня реєстрації приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів.

7. У разі виявлення за результатами моніторингу реєстраційних дій фактів неподання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи Мін’юст рекомендованим листом з описом вкладення в обов’язковому порядку інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Мін’юсту для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Порушення керівником відповідної юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), встановленого абзацом першим цього пункту строку є підставою для передачі відповідної інформації Дежфінмоніторингу.

8. Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надходження до Мін’юсту від суб’єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора або на виконання функцій державного реєстратора в якому претендує особа, відповідного запиту, в якому обов’язково зазначаються такі відомості:

прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) претендента (у разі зміни таких відомостей також зазначаються прізвище, ім’я та по батькові до змін);

серія та номер паспорта громадянина України, відомості про дату та орган, що здійснив видачу паспорта громадянина України;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

найменування суб’єкта державної реєстрації, в якому особа обіймала посаду державного реєстратора або виконувала функції державного реєстратора.

До запиту додаються засвідчені в установленому порядку відповідним суб’єктом державної реєстрації копії:

паспорта громадянина України;

документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

документа про освіту;

трудової книжки.

Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться шляхом перевірки реєстраційних дій такого реєстратора в реєстрах із застосуванням вибіркового підходу та охоплює період обіймання посади державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора не більше двох місяців.

Інформація про результати спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах надсилається Мін’юстом до суб’єкта державної реєстрації, який надіслав відповідний запит.

Особа, у діях якої за результатами спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах виявлено одноразове грубе або неодноразове порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора.

9. Камеральна перевірка за результатами здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін’юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10. У рішенні Мін’юсту про проведення камеральної перевірки зазначається така інформація:

1) дата прийняття та номер зазначеного рішення;

2) прізвище, ім’я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки;

3) підстава проведення камеральної перевірки та реєстраційні дії, щодо яких проводиться камеральна перевірка;

4) прізвище, ім’я, по батькові посадової особи Мін’юсту, яка буде проводити камеральну перевірку.

11. Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як десять робочих днів з дня прийняття Мін’юстом рішення про проведення такої перевірки.

12. Мін’юст не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу рекомендованим листом з описом вкладення примірник відповідного рішення Мін’юсту, до якого додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

У разі розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації відомостей про його електронну адресу такому суб’єкту у строки, визначені абзацом першим цього пункту, надсилається на його електронну адресу електронна копія відповідного рішення Мін’юсту, виготовлена шляхом сканування. До зазначеної копії додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін’юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

13. Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації мають право подавати посадовій особі Мін’юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

14. За результатами проведення камеральної перевірки посадова особа Мін’юсту готує проект рішення Мін’юсту про результати проведення камеральної перевірки та у випадках, передбачених законами, про притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності, в якому зазначається така інформація:

1) дата прийняття та номер зазначеного рішення;

2) дата прийняття та номер рішення про проведення камеральної перевірки;

3) прізвище, ім’я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, стосовно яких проводилася камеральна перевірка;

4) наявність/відсутність порушень встановленого законом порядку державної реєстрації, суть виявлених порушень з посиланням на норми закону;

5) у разі наявності порушень - відомості про прийняте рішення щодо притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності.

15. Під час підготовки проекту рішення Мін’юсту про притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності посадова особа Мін’юсту встановлює наявність у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або наявність у діях таких осіб інших порушень у сфері державної реєстрації, зокрема таких, як:

проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами;

відсутність на документах в електронній формі кваліфікованого електронного підпису державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством;

відсутність електронних копій документів, які необхідні для проведення відповідної реєстраційної дії та виготовлення яких передбачено законодавством (за умови подальшого виготовлення таких копій державним реєстратором).

16. У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи встановлення невідповідності державного реєстратора кваліфікаційним вимогам, визначеним законодавством, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

17. У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, не передбачених пунктом 16 цього Порядку, застосовується пункт 1 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 1 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому строк тимчасового блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до реєстрів не може бути меншим ніж два тижні та перевищувати три місяці.

У разі коли порушення у сфері державної реєстрації свідчать про неправильне застосування законодавства у сфері державної реєстрації, застосовується пункт 5 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 5 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації у строк, що не перевищує два місяці з дня отримання суб’єктом державної реєстрації, нотаріусом засвідченої в установленому законодавством порядку копії рішення Мін’юсту, зобов’язані подати до Мін’юсту документальне підтвердження підвищення кваліфікації у сфері державної реєстрації.

Порушення державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації встановленого абзацом другим цього пункту строку є підставою для прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 1 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

18. У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, також застосовується пункт 3 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 3 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня отримання суб’єктом державної реєстрації, нотаріусом засвідченої в установленому законодавством порядку копії рішення Мін’юсту, зобов’язані прибути до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушення державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації встановленого абзацом першим цього пункту строку є підставою для прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

19. Допущення державним реєстратором технічних помилок під час здійснення реєстраційних дій в реєстрах не є підставою для притягнення державного реєстратора до передбаченої законом відповідальності у разі, коли такі помилки можуть бути виправлені державним реєстратором самостійно або у порядку, передбаченому законом.

20. Рішення Мін’юсту за результатами проведення камеральної перевірки зберігається в Мін’юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Засвідчена в установленому законодавством порядку копія рішення Мін’юсту не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття надсилається рекомендованим листом з описом вкладення суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу.

У разі прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктом 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", електронна копія відповідного рішення Мін’юсту, виготовлена шляхом сканування, у день його прийняття з використанням системи електронного документообігу надсилається Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Мін’юсті.

У разі прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", електронна копія відповідного рішення Мін’юсту, виготовлена шляхом сканування, у день його прийняття надсилається з використанням системи електронного документообігу технічному адміністратору реєстрів.

21. Рішення Мін’юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності може бути оскаржено відповідно до закону.

22. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться за відповідним запитом суб’єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора або на виконання функцій державного реєстратора в якому претендує особа, в якому обов’язково зазначаються такі відомості:

прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) претендента (у разі зміни таких відомостей також зазначаються прізвище, ім’я та по батькові до зміни);

серія та номер паспорта громадянина України, відомості про дату видачі та орган, що здійснив видачу паспорта громадянина України;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті).

До запиту додаються засвідчені в установленому порядку відповідним суб’єктом державної реєстрації копії:

паспорта громадянина України;

документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

документа про освіту;

трудової книжки.

23. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться за рішенням Мін’юсту не рідше ніж один раз на два місяці.

Повідомлення про дату, час та місце проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, а також прізвище, ім’я та по батькові осіб, які запрошуються на таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.

24. Для забезпечення прозорості проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації здійснюється відеофіксація процедури тестування. Відеозаписи розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше трьох робочих днів після завершення відповідного тестування.

25. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться у присутності не менш як двох посадових осіб Мін’юсту.

26. Перелік тестових питань на знання законодавства у сфері державної реєстрації та варіанти відповідей (із зазначенням правильної відповіді) розробляються Мін’юстом. Зразок тестового питання на знання законодавства у сфері державної реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

27. Проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації та визначення його результатів здійснюються за допомогою програмного забезпечення, адміністрування якого здійснюється адміністратором єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін’юсту.

28. Перед проходженням тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації особа, яка має намір проходити відповідне тестування, пред’являє паспорт громадянина України.

Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації особам, що проходять тестування, забороняється користуватися додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним.

У разі порушення зазначених вимог особа, що проходить тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, відсторонюється від подальшого його проходження, про що складається відповідний акт, який підписується посадовими особами Мін’юсту, у присутності яких проходить тестування.

Відсторонена особа вважається такою, що не пройшла тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

29. Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації для кожної особи автоматично обирається питання з переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає сто тестових питань. Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним.

Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться в цілому у сфері державної реєстрації або окремо у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Загальний час для проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації повинен становити не більше двох годин.

30. Після закінчення особою проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів такого тестування за допомогою програмного забезпечення.

За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації формується звіт, який підписується особою, що проходила таке тестування, та посадовими особами Мін’юсту, у присутності яких проходило відповідне тестування.

У разі відмови особи, що проходила тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, підписувати звіт за результатами тестування відомості про це зазначаються у відповідному звіті.

31. За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації виставляються такі бали:

2 бали - особам, які відповіли правильно на 86 питань тестового завдання і більше;

1 бал - особам, які відповіли правильно на 75-85 питань тестового завдання;

0 балів - особам, які відповіли правильно на 74 і менше питань тестового завдання.

32. Особи, які за результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації набрали 0 балів, вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора, а також таким особам не може бути надано доступ до реєстрів.

Особи, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

Суб’єкт державної реєстрації може повторно подавати запит для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації щодо осіб, які його не пройшли.

33. Інформація про результати тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації надсилається Мін’юстом до суб’єкта державної реєстрації, який надіслав відповідний запит.

У разі наявності на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації відомостей про його електронну адресу, такому суб’єкту інформація про результати тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації надсилається на відповідну електронну адресу.

Інформація про результати тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації також розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

1. Пункт 18 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, доповнити абзацом такого змісту:

"Документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися виключно скаржнику, суб’єкту оскарження та заінтересованим особам, права та законні інтереси яких порушено, у разі їх звернення, а іншим особам - виключно на підставі судового рішення.".