Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Наказ від 28.03.2016 №393

Міністерство фінансів України Наказ від 28.03.2016 №393
Остання редакція від 28.03.2016. Прийняття
Реквізити

Видавник: Міністерство фінансів України

Тип Наказ

Дата 28.03.2016

Номер 393

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.03.2016 № 393
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 квітня 2016 р.
за № 609/28739
Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Відповідно до статей 1, 4, 68, 10, 12, 25 та пунктів 9-2, 9-4 – 9-6 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375,
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, виклавши її у новій редакції, що додається.
2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) в установленому порядку:
подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;
забезпечити оприлюднення цього наказу.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.
МіністрН. Яресько
ПОГОДЖЕНО:

Президент Спілки
орендарів і підприємців України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців
на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Голова комісії з ліквідації
виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності

В.о. директора виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Голова правління
Пенсійного фонду України

Голова Державної
казначейської служби України

Голова Державної
фіскальної служби України

Голова Державної
регуляторної служби України

Міністр соціальної політики України



В. Хмільовський




О. Мірошниченко



С.М. Кондрюк




В.С. Сітайло




С. Лапчик


О. Зарудний


Т.Я. Слюз


Р.М. Насіров


К.М. Ляпіна

П. Розенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
20.04.2015 № 449
(у редакції наказу Міністерства
фінансів України
28.03.2016 № 393)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 квітня 2016 р.
за № 609/28739
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
2. У цій Інструкції терміни вживаються у значеннях, визначених Законом.
II. Платники єдиного внеску
1. Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані ним роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовують працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
2) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства таким особам:
військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу;
батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
особам, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
особам, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
особам, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;
одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителям, опікунам, піклувальникам, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
3) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
4) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Платники єдиного внеску, зазначені у підпунктах 3–5 пункту 1 цього розділу, є для себе одночасно страхувальниками і застрахованими особами.
3. Платники єдиного внеску, зазначені у підпунктах 1 та 2 пункту 1 цього розділу, є страхувальниками для застрахованих осіб.
4. Особи, зазначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
III. База нарахування та розміри єдиного внеску
1. Єдиний внесок відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 1 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, щодо кожної застрахованої особи встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
2. Для платників, зазначених у підпункті 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 22 відсотків на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
3. Для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 22 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
4. Для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Особи, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, зазначені у пункті 4 розділу II цієї Інструкції, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
5. Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.
6. Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.
7. Для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 5,5 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними в абзацах другому, п'ятому – сьомому підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції.
Нарахування єдиного внеску у розмірах, визначених пунктами 5-7 цього розділу, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, та закінчується датою припинення інвалідності.
8. Для платників, визначених підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:
заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру);
заробітної плати (доходу) працівника–інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка;
заробітної плати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, де застосовується ставка 5,3 відсотка;
заробітної плати (доходів) працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, де застосовується ставка 5,5 відсотка;
працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" .
9. Для платників, зазначених у підпункті 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
10. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнювала до 01 жовтня 2011 року п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок, з 01 жовтня 2011 року – сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок, з 01 січня 2016 року – двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок.
11. Особи, які перебували на обліку в органах доходів і зборів або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язку сплати єдиного внеску під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України. Єдиний внесок не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території.
12. Тимчасово на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Проект), найманим працівникам, які є громадянами Японії та працюють в рамках реалізації Проекту, на доходи у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами єдиний внесок не нараховується.
Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов'язана з реалізацією Проекту.
ІV. Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску
1. Нарахування єдиного внеску:
1) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача;
2) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати;
3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті згідно з договорами про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь) особами, які працюють або постійно проживають за межами України, зазначеними в абзаці третьому підпункту 3 пункту 1 розділу V, та у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2 розділу V цієї Інструкції), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску;
4) обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок;
5) при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб", у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди, застосовується розмір єдиного внеску, що діяв у місяці, за який нараховується єдиний внесок.
2. Сплата єдиного внеску:
1) сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі – органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці третьому підпункту 3 пункту 1 розділу V цієї Інструкції (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2 розділу V цієї Інструкції, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок центрального органу виконавчої влади, який реалізує політику у сфері адміністрування єдиного внеску, відкритий в уповноваженому банку України.
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти, зараховуються на відповідні рахунки Державної фіскальної служби України, відкриті в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство).
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у гривнях органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує політику у сфері адміністрування єдиного внеску, та копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску;
2) єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, зазначені у підпунктах 3–5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку;
3) днем сплати єдиного внеску вважається:
у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів – день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки Державної фіскальної служби України, відкриті в Казначействі;
4) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
3. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 (крім тих, які є страхувальниками для осіб, зазначених у абзацах третьому, п'ятому – сьомому підпункту 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції) пункту 1 розділу II цієї Інструкції:
1) обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо таким чином:
визначається середньоденний розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;
визначається сума допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом для зазначеної категорії платників (22 відсотки, 8,41 відсотка, 5,3 відсотка, 5,5 відсотка).
Сплата єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому були здійснені нарахування;
2) нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.
Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця; здійснюється окремо за кожний місяць.
3) якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування;
4) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітектори, художники, артисти, музиканти, композитори, критики, мистецтвознавці, письменники, кінематографісти) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду, – середню заробітну плату за вимушений прогул;
5) визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713;
6) нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок;
7) платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 7 цього пункту, або за результатами звірки стану розрахунків платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань;
8) якщо платники єдиного внеску, визначені абзацами третім та четвертим підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, мають найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, їх зобов'язання, визначені пунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2–6, 10, 12 частини другої статті 6 Закону , здійснює така уповноважена особа.
Платники єдиного внеску, визначені абзацами третім та четвертим підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, протягом 10 днів після демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації) подають до органів доходів і зборів заяву за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується демобілізованою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізовані особи, визначені абзацами третім та четвертим підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, у заяві, передбаченій в абзаці другому цього підпункту, зазначають дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
При цьому платники єдиного внеску, визначені абзацами третім та четвертим підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби не звільняються від виконання своїх обов'язків платників єдиного внеску, якими вони є відповідно до підпунктів 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції.
Сплата єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, якщо вони є роботодавцями, має бути здійснена демобілізованою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" , та протягом усього особливого періоду.
4. Обчислення і строки сплати єдиного внеску за платників, зазначених у абзацах другому – п'ятому підпункту 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції:
1) обчислення і сплата єдиного внеску за зазначену категорію платників здійснюються платниками, зазначеними в абзаці першому підпункту 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, за рахунок сум, на які внесок нарахований;
2) нарахування та сплата єдиного внеску здійснюються відповідно до вимог підпунктів 1–5 пункту 3 цього розділу та в строки, визначені підпунктом 7 пункту 3 цього розділу.
5. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції:
1) обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
2) платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу ІІІ цієї Інструкції.
У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платникам, визначеним підпунктом 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які здійснили нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, органи доходів і зборів надсилають повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, у якому зазначається розрахунок суми такої доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік;
3) платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До вказаної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу ІІІ цієї Інструкції.
У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платникам, визначеним підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які здійснили нарахування єдиного внеску в розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, органи доходів і зборів надсилають повідомлення-розрахунок (додаток 2), у якому зазначається розрахунок суми такої доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік.
6. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування:
1) зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску;
2) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
7. Протягом особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , платники, визначені підпунктами 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, якщо вони не є роботодавцями.
При цьому зазначені платники звільняються від виконання обов'язків платника єдиного внеску, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).
Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (додаток 1) та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" , та протягом усього особливого періоду.
8. Єдиний внесок, що підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника зобов'язання щодо сплати єдиного внеску до дня включення органом доходів і зборів даних про такого платника до реєстру страхувальників, сплачується (стягується) на загальних підставах за зазначений період.
9. У разі зміни класу професійного ризику виробництва за період до 01 січня 2016 року платник самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску за минулі періоди, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.
Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску за розміром, встановленим раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску за встановленим розміром за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період.
10. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
11. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
12. Органи доходів і зборів використовують дані, зазначені у повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва за період до 01 січня 2016 року, отриманому від Фонду соціального страхування, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум єдиного внеску у звітності, що подається до органів доходів і зборів, відповідно до встановлених класів професійного ризику виробництва за періоди, зазначені у повідомленні.
V. Добровільна сплата єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь
1. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції:
1) платники, зазначені у підпункті 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, обчислюють єдиний внесок відповідно до пункту 9 розділу ІІІ цієї Інструкції.
При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого на дату укладення договору;
2) зазначені платники сплачують єдиний внесок щомісяця в розмірі, установленому в договорі про добровільну участь, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який він сплачується (крім осіб, які здійснюють одноразову сплату);
3) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:
члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, – на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності);
особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, та не належать до платників єдиного внеску, визначених підпунктами 3 та 4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
4) особи, зазначені в абзацах другому та третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання:
заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до цієї Інструкції;
копію трудової книжки (за наявності);
копію документа, що посвідчує особу;
5) особи, зазначені в абзаці третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
2. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання:
1) у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї заяви про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Інструкції;
2) орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі, якщо особа:
підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає вимогам, визначеним в абзацах другому та третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу;
надала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року (крім договорів одноразової сплати).
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається;
3) сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту;
4) участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян України, які працюють на розташованих за межами України підприємствах, в установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених органом доходів і зборів з такими підприємствами, установами, організаціями.
У договорі про добровільну участь або про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування зазначаються:
назва документа;
відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (номер посвідчення застрахованої особи (починаючи з 01 січня 2017 року); прізвище, ім'я та по батькові особи, за яку сплачується єдиний внесок, дата народження; стать; громадянство; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта));
строк дії договору;
порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до Закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
порядок обліку платежів у органах доходів і зборів;
дата набрання чинності договором.
3. Протягом особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , платники, визначені підпунктом 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби в період дії договору про добровільну участь звільняються від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску в строки, визначені цим договором і Законом.
Підставою для такого звільнення є заява особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (додаток 1) та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації).
Невиконання обов'язків у зазначеному випадку щодо сплати єдиного внеску в строки, визначені договором про добровільну участь, не вважається порушенням умов договору (крім договорів одноразової сплати) і не є підставою вважати договір таким, умови якого не виконано.
Період, за який сплачено єдиний внесок, відповідно до укладеного договору про добровільну участь буде зараховано до страхового стажу тільки за умови подання звіту.
Надалі така особа матиме право на укладення договору про добровільну участь.
З платниками, визначеними підпунктом 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, у разі надання до органу доходів і зборів відповідним державним органом протягом десяти днів після мобілізації таких осіб копії військового квитка або копії документа із зазначенням даних про призов таких осіб на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не розриватиметься укладений договір про добровільну участь до моменту їх демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації) як такий, за яким не виконано умови.
VI. Порядок стягнення заборгованості з платників
1. До платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
2. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.03.2016 № 393
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 квітня 2016 р.
за № 609/28739
Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Відповідно до статей 1, 4, 68, 10, 12, 25 та пунктів 9-2, 9-4 – 9-6 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375,
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, виклавши її у новій редакції, що додається.
2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) в установленому порядку:
подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;
забезпечити оприлюднення цього наказу.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.