Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

оцінка плідників за якістю потомків.

6.5. Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу та племреподуктора відповідно до чинного законодавства виконують вимоги щодо:

ідентифікації тварин;

державної реєстрації племінних тварин;

ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин в обсязі, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

бонітування та офіційної оцінки за типом;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомків;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

подання у встановленому порядку документації на власних плідників з метою проведення визначення їх племінної цінності за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;

залучення працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством;

подання інформації до Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису тварин до державних книг племінних тварин.

6.6. Статус племзаводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 95/8694 (далі – Інструкція з бонітування в молочному скотарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 96/8695 (далі – Інструкція з ведення племобліку в молочному скотарстві), та Інструкції з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року № 421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за № 715/15406 (далі – Інструкція з оцінки якості молока);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за № 219/12093 (далі – Інструкція із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для бугаїв, племінного поголів’я корів та ремонтних телиць відповідно до Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 01 червня 2004 року № 197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 року за № 738/9337 (далі – Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин);

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в молочному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства відповідно до вимог чинного законодавства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160 (далі – Положення про племінний сертифікат);

надання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 4).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 5).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора;

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При присвоєнні суб’єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:

участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 6) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 516/6804 (далі – Інструкція з бонітування в м’ясному скотарстві), та Інструкції з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 517/6805 (далі –Інструкція з ведення племобліку в м’ясному скотарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 135/16151 (далі – Інструкція із селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м’ясному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин бугаїв з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або бугаїв, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 7).

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння вперше та племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва, то йому присвоюється статус племінного репродуктора.

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 8).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 7.6 цього розділу.

Присвоєння статусів племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м’ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів (додаток 9). Бальна оцінка складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Під час роботи регіональна експертна комісія:

додає бали до сумарної кількості:

за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп – 2;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 10) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, які заповнюються за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

6.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1027/7315 (далі – Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1028/7316 (далі – Інструкція з племобліку у свинарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 11).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб’єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 12) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 13).

Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора, або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональна експертна комісія:

додає до сумарної кількості балів:

за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства – 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за порушення вимог щодо утримання кількості поголів’я в приміщеннях та секціях – 1;

за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам – 1;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із свинарства (додаток 14) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), Інструкції з бонітування кіз молочних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31793 (далі - Інструкція з бонітування кіз), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 680/8001 (далі - Інструкція племобліку у вівчарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31794 (далі - Інструкція племобліку у козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз та інших нормативних документів;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та Інструкції з ведення племобліку у козівництві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин баранів та цапів з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за кількістю поголів’я баранів-плідників та вівцематок (додаток 15), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 19), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 20).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець (додаток 21), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 23), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець молочних порід (додаток 24);

мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року – 90 голів;

питомої ваги:

баранів класу "еліта", реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;

ярок класу "еліта" та І класу, реалізованих: племінними заводами – не менше 70 %; племінними репродукторами – не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора, або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Регіональна експертна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок – 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар суб’єкта господарювання.

Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів’я овець (додаток 25). Відомість експертної оцінки поголів’я овець складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід’ємною частиною документів для присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 26) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (далі – Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 993/8314 (далі – Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 994/8315 (далі – Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за № 358/17653 (далі – Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442 (далі – Правила випробувань);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;

використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 27).

Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 28). Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для кінного заводу:

4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора та/або конюшні-репродуктора;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора з розведення коней:

4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для конюшні-репродуктора:

4 роки - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) одержані в результаті власного виробництва;

1 рік - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) повністю або частково придбані у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 29) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 932/8253 (далі – Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 933/8254 (далі – Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 934/8255 (далі – Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 30).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 31).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Регіональна експертна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 32), яка є невід’ємною частиною акта присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації – на 50 %.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 33) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації птиці;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 145/33116, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 146/33117;